Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (45)

Книг та авторефератів дисертацій (1)

Наукових збірників (4)

Інформаційні листи (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>A=Косілова, С. Є.@<.>

Загальна кількість знайдених документів : 25
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-25

Косілова, С. Є.
Корекція дефіциту йоду як профілактика невиношування вагітності [] / С. Є. Косілова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Т. 6, № 4. - С. 45-48. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ИОД -- IODINE (дефицит)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Вступ. Однією з основних проблем сучасного акушерства залишається невиношування вагітності. Існує велика кількість факторів ризику невиношування вагітності. Згідно з даними літератури, одним із них є патологія щитоподібної залози. Мета дослідження. Вивчити вплив корекції дефіциту йоду на перебіг вагітності у жінок із загрозою її переривання. Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз перебігу вагітності у 52 пацієнток із загрозою її переривання у 8–12 тижнів вагітності і підтвердженим дефіцитом йоду. Вік обстежених коливався від 18 до 38 років. Пацієнтки розподілені на дві групи залежно від виду терапії, що проводилась: І група – 26 жінок із загрозою переривання вагітності, які отримували терапію, скеровану на зберігання вагітності (седативні засоби, спазмолітини, вітамін Е, кровозупинні препарати) і Йодомарин по 200 мкг на добу, щодня, до кінця вагітності; ІІ група – 26 жінок із загрозою переривання вагітності, які отримували тільки терапію, скеровану на зберігання вагітності. У пацієнток визначали медіану йоду, рівень гормонів (прогестерон, кортизон, ДЕА-С). Результати дослідження. У жінок із йододефіцитним станом часто спостерігаються порушення менструальної та репродуктивної функції. Вагітність у жінок із некорегованим йододефіцитом проходить із різними ускладненнями, має тенденцію до невиношування на тлі гормонального дисбалансу. При визначенні показників гормонального фону з’ясовано, що у жінок з дефіцитом йоду має місце помірне зниження рівня прогестерону. Підвищення кортизолу спостерігалось у 23,1% обстежених з І групи і у 16,9% - з ІІ групи. Медіана йодурії у вагітних з І групи складала 48,6±2,8 мкг/л, у ІІ групі - 46,7±2,3 мкг/л, що відповідає дефіциту йоду середньої важкості. Після проведеного лікування у жінок І групи дефіцит йоду відповідав легкому ступеню, в той час як у жінок ІІ групи дефіцит йоду наростав. В наслідок цього у жінок І групи підвищився рівень прогестерону, що сприяло зберіганню вагітності, на відміну від жінок ІІ групи. Висновки. У жінок із йододефіцитним станом часто спостерігаються порушення менструальної та репродуктивної функції. Вагітність у цих жінок проходить із різними ускладненнями, має тенденцію до невиношування на фоні гормонального дисбалансу. Використання препаратів йоду в комплексному лікуванні загрози переривання вагітності при підтвердженому йододефіциті сприяє нормалізації гормонального фону, зменшенню частоти невиношування вагітності.

Экз-ры:
Знайти схожі

Косілова, С. Є.
Клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності та пологів у жінок із вузловим зобом [] / С. Є. Косілова // Буковинський медичний вісник. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 66-71. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Частота вузлового зоба у вагітних посідає одне з перших місць і становить від 30% до 40%, що, у свою чергу, несприятливо впливає на здоров’я матері і плода. Мета роботи - вивчити перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок із вузловим зобом. Матеріал і методи. Проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у 60 жінок з наявністю вузлового зоба (основна група). Контрольну групу склали 20 соматично здорових вагітних. Результати. Аналіз перебігу вагітності показав, що ускладнений її перебіг спостерігався у 48 (80%) жінок основної групи і в 1 (5%) – у контрольній. У контрольній групі в 100% випадків вагітність завершилась пологами, а в основній – у 54 (90%) жінок. У пацієнток основної групи достовірно частіше спостерігались ускладнення в пологах (р0,05). Дані кордіотокографії, біофізичного профілю плода і доплерометрії свідчили про погіршення стану внутрішньоутробного плода в основний групі. З’ясовано, що чим нижче середній рівень вільного тироксину в матері, тим нижча бальна оцінка стану плода (р0,05). Оцінка результатів ультразвукового та гістологічного дослідження плацент дозволяє розглядати тиреоїдну патологію як фактор ризику розвитку плацентарної дисфункції. Висновки. Вагітність у жінок із вузловим зобом часто ускладнюється, має тенденцію до невиношування на тлі гормонального дисбалансу. Наявність вузлового зоба є фактором ризику розвитку плацентарної дисфункції. Стан плода знаходиться в прямій залежності від рівня тиреоїдних гормонів у матері.

Экз-ры:
Знайти схожі

Косілова, С. Є.
Акушерські та перинатальні ускладнення, як фактори ризику затримки росту плода [] / С. Є. Косілова // Буковинський медичний вісник. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 48-50. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (этиология)
Анотація: Затримка росту плода є однією з провідних причин перинатальної захворюваності та смертності, негативно віддзеркалюється на подальшому розвитку дитини і становленні усіх функцій її організму. Недостатня ефективність існуючих засобів профілактики та лікування даної патології зумовлює подальші дослідження механізмів її формування. Для зниження перинатальної захворюваності велике значення має не тільки діагностика патологічних станів, що вже існують, але й можливість їх прогнозування. Тому, метою роботи було виявлення факторів ризику виникнення затримки росту плода. Проведено аналіз акушерської документації 100 жінок, вагітність яких ускладнилася затримкою роста плода. З'ясовано, що жінки з ускладненим анамнезом, із екстрагенітальною патологією складають групу ризику з розвитку даної патології. Ускладнений перебіг вагітності призводить до зниження компенсаторно-пристосувальних реакцій матері і плода, затримки його росту. Пологи в жінок із даною патологією характеризуються великою кількістю ускладнень, народженням дітей і гіпоксичним ураженням центральної нервової системи (32%), дихальними розладами (7%).

Экз-ры:
Знайти схожі

Косілова, С. Є.
Порушення процесів пероксидації ліпідів як фактор ризику перинатальних ускладнень [] / С. Є. Косілова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2016. - Т. 15, № 2 (ч.1). - С. 87-89. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
Анотація: У жінок, вагітність яких ускладнилася розвитком плацентарної дисфункції (ПД), для оцінки ступеня порушень компенсаторно-пристосовчих механізмів, прогнозування несприятливих наслідків для матері та плода можна використовувати визначення інтенсивності процесів пероксидації як показники деструкції клітинних мембран і спроможність антиоксидантного захисту як свідоцтво клітинної адаптації. Аналіз отриманих даних показав, що у вагітних із компенсованою ПД значно збільшений вміст гідроперекисів ліпідів і малонового диальдегіду. Разом із тим, рівень оновленого глутатіону не зростав, і вказує на прояви антиоксидантної недостатності організму. У жінок з декомпенсованою ПД наприкінці вагітності, у відповідь на значну активацію пероксидації ліпідів, відмічалося зниження вмісту глутатіону і зниження активності глутатіон-пероксидази. Це засвідчує про виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів. Вище зазначені порушення призводять до зміни життєдіяльності організму матері і плода.

Экз-ры:
Знайти схожі

Косілова, С. Є.
Вивчення впливу порушення гормональної функції плаценти на стан плода і новонародженого від жінок з вузловим зобом [] / С. Є. Косілова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 2. - С. 25-30. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ПЛАЦЕНТЫ БОЛЕЗНИ -- PLACENTA DISEASES
Анотація: Патологія щитоподібної залози є однією з найпоширеніших у світі і за своєю важливістю перебуває на одному рівні з цукровим діабетом і захворюваннями серцево-судинної системи. Екстрагенітальна патологія, зокрема вузловий зоб, у вагітних виступає як додатковий стресовий фактор, що може негативно вплинути на гормональні взаємозв’язки в системі мати-плацента-плід і сприяти збільшенню частоти ускладненню вагітності, пологів, порушенню стану плода і новонародженого. Мета роботи – вивчити вплив порушення гормональної функції плаценти на стан плода і новонародженого від жінок із вузловим зобом. Матеріали і методи. Проведено аналіз стану плода і новонародженого від 20 практично здорових жінок (контрольна група) і від 54 жінок (основна група), хворих на вузловий зоб. З них 30 новонароджених від жінок із вузловим зобом І ступеня увійшли до І групи, а 24 новонароджених від жінок з вузловим зобом ІІ ступеня – до ІІ групи. Стан внутрішньоутробного плода визначали за даними кардіотокографії, біофізичного профілю плода (БПП), ультразвукового дослідження, результатів доплерометрії. Функціональний стан фетоплацентарного комплексу оцінювали шляхом визначення концентрації у сироватці крові естрадіолу (Е2), естріолу (Е3), прогестерону, плацентарного лактогену, а також за результатами гістологічного дослідження плацент. Результати. Вивчення гормональної функції плаценти, результатів ультразвукової діагностики і гістологічного дослідження плацент засвідчують про наявність плацентарної дисфункції у вагітних із вузловим зобом, що вплинуло на стан плода і новонародженого. Зокрема, кардіотокографічний показник у плодів від вагітних із вузловим зобом достовірно менший, ніж у плодів здорових вагітних (р0,05). Середній бал БПП у жінок із вузловим зобом також достовірно нижчий, ніж у контрольній групі (р0,05). Дані доплерометрії вказують на зміну показників материнської гемодинаміки, що призводило до порушення матково-плацентарного кровоплину, розвитку гіпоксії плода. Висновки. Наявність вузлового зобу у матері є фактором ризику плацентарної дисфункції. Починаючи з другого триместру вагітності, мають місце достовірні зміни вмісту фетоплацентарних гормонів у крові. Зниження концентрації прогестерону в сироватці крові вагітних із вузловим зобом у пізні терміни вагітності може служити маркером загрози переривання вагітності та передчасних пологів. Зниження вмісту естрадіолу та плацентарного лактогену в сироватці крові матері може бути використано як маркер дистресу плода у вагітних із вузловим зобом. Стан плода та новонародженого перебуває у прямій залежності від ступеня прояву вузлового зобу і функціонального стану плаценти.

Экз-ры:
Знайти схожі

Косілова, С. Є.
Прогнозування розвитку прееклампсії [] / С. Є. Косілова // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 2. - С. 9-13. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (этиология)
Анотація: Прееклампсія (ПЕ) є однією з найважливіших проблем в сучасному акушерстві. Разом з акушерським кровотечами і септичними станами вона становить так звану «смертельну тріаду», а у 18 % випадків є причиною антенатальної загибелі плода. Мета роботи – вивчити фактори ризику розвитку прееклампсії. Матеріали та методи. Основну групу сформували з 48 жінок з ПЕ. З них 20 – із ПЕ легкого ступеня (І група), 16 – із ПЕ середньої тяжкості (ІІ група), 12 – із ПЕ тяжкого ступеня (ІІІ група). У контрольній групі було 20 здорових вагітних. Про ступінь тяжкості ПЕ судили за клінічними даними та результатами лабораторного обстеження. Стан внутрішньоутробного плода оцінювали за даними кардіотокографії, ультразвукової діагностики, біофізичного профілю плода, доплерометрії. Результати. У вагітних із ПЕ частота обтяженого акушерсько-гінекологічного анамнезу (52,08 %) була значно більшою, ніж у контрольній групі (5 %) (р0,01). Привертає увагу те, що ПЕ розвинулась частіше у першовагітних – 30 (62,5 %) і у юних жінок – 10 (20,83 %). У 30 (62,5 %) обстежених ПЕ перебігала на тлі екстрагенітальної патології. У вагітних основної групи із захворюваннями нирок (20 (41,67 %)), серцево-судинної системи (15 (31,25 %)), метаболічними порушеннями (12 (25 %)) в подальшому розвинулась ПЕ середнього і тяжкого ступеня. У жінок із ПЕ тяжкого ступеня частота ускладнень вагітності та пологів вдвічі вища, ніж при ПЕ середнього ступеня (р0,05). Висновки. Передумовою ПЕ є порушення функцій гіпоталамо-гіпофізарно яєчникової системи. ПЕ частіше розвивається в юних жінок і у тих, що не народжували. Жінки з ПЕ становлять групу ризику стосовно невиношування вагітності. Основними факторами ризику розвитку ПЕ можна вважати хронічні захворювання нирок, судинну та ендокринну патологію, метаболічний синдром. Перебіг вагітності і пологів у жінок з ПЕ супроводжується розвитком різноманітних ускладнень. Що більший ступінь тяжкості ПЕ, то більша частота ускладнень.

Экз-ры:
Знайти схожі

    Косілова, С. Є.
    Пошук нових методів лікування та профілактики атрофічного вагініту у період постменопаузи [] / С. Є. Косілова // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 110-112. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лактагель
   Овестин
MeSH-головна:
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ -- ATROPHIC VAGINITIS (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA (микробиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (лекарственная терапия)

Экз-ры:
Знайти схожі

Косілова, С. Є.
Вплив окиснювального стресу на стан плода і новонародженного у вагітних із вузловим зобом [] / С. Є. Косілова // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 57-62. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (осложнения)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
ПЛОД -- FETUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Анотація: Мета роботи – вивчити стан процесів пероксидації ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантної системи (АОС) у новонароджених від матерів із вузловим зобом, вплив окисного стресу на стан плода і новонародженого. Матеріал і методи. Проведено аналіз стану 20 плодів від здорових жінок (контрольна група) і 54 плодів від жінок із вузловим зобом (основна група). З них 30 плодів від жінок із вузловим зобом І ступеня (І група) і 24 – від жінок із вузловим зобом ІІ ступеня (ІІ група). Про стан внутрішньоутробного плода судили за даними кардіотокографії (КТГ), біофізичного профілю плода (БПП), результатів доплерометрії. Для оцінки стрес-реалізуючих і стрес-лімітувальних систем організму вивчали деякі показники ПОЛ і АОС. Вміст продуктів ПОЛ оцінювали за рівнем гідроперекисів ліпідів і малонового альдегіду. Стан АОС вивчали за вмістом глутатіону в еритроцитах і активності ферменту глутатіон-пероксидази. Забір крові у плодів проводили з вени пуповини після народження. Результати. З’ясовано, що в новонароджених І групи у відповідь на накопичення продуктів ПОЛ значно зростав вміст глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 31,5±1,1 мкмоль/мл ер. у новонароджених контрольної групи, р0,05) і активність глутатіон – пероксидази (28,5±1,1 мкмоль/мл ер. проти 24,4±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів. У новонароджених ІІ групи надлишкове накопичення малонового альдегіду не супроводжувалось підвищенням рівня глутатіону (35,5±1,0 мкмоль/мл ер. проти 36,7±1,2 мкмоль/мл ер., р0,05), що свідчить про антиоксидантну недостатність і порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів. Дані КТГ, БПП і доплерометрії свідчать про погіршення стану плода у жінок із вузловим зобом. З’ясовано, що чим більше виражена ступінь прояву вузлового зоба, тим нижча бальна оцінка плода (р0,05). Висновки. У новонароджених від матерів із вузловим зобом І ступеня має місце активація антиоксидантної системи у відповідь на інтенсифікацію процесів пероксидації ліпідів. У новонароджених від матерів із вузловим зобом ІІ ступеня має місце антиоксидантна недостатність, що свідчить про напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів організму. Наявність вузлового зоба у матері є фактором ризику розвитку плацентарної дисфункції. Стан плода та новонародженого знаходиться в прямій залежності від ступеня прояву вузлового зоба і стану антистресорних механізмів захисту.

Экз-ры:
Знайти схожі

Косілова, С. Є.
Особливості гормональної та репродуктивної функції у жінок із хронічним запальним процесом статевих органів / С. Є. Косілова // Клініч. та експерим. патологія. - 2015. - Том 14, N 4. - С. 63-65
MeSH-головна:
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (осложнения, патофизиология)
ГОРМОНЫ -- HORMONES (метаболизм)
РЕПРОДУКТИВНОСТИ АНАЛИЗ -- REPRODUCTIVE HISTORY

Экз-ры:
Знайти схожі

10.

    Косілова, С. Є.
    Клінічний досвід лікування аденоміозу в жінок репродуктивного віку / С. Є. Косілова // Клініч. та експерим. патологія. - 2015. - Том 14, N 1. - С. 81-83
Рубрики: ЭНДОМЕТРИОЗ--ENDOMETRIOSIS
   ГОРМОНЫ--HORMONES
   ЖЕНЩИНЫ--WOMEN

Экз-ры:
Знайти схожі

1-10 11-20 21-25

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)