Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (90)

Книг та авторефератів дисертацій (4)

Наукових збірників (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>A=Масна, З. З.@<.>

Загальна кількість знайдених документів : 51
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-51 51-51

Волос, Л. І.
Білатеральний синхронний і метахронний рак грудної залози: особливості топографії, етіологія, патогенез, чинники ризику, діагностика і прогноз [] / Л. І. Волос, З. З. Масна, М.-А. Л. Василів // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2022. - Т. 7, № 4. - С. 6-18. - Бібліогр.: с. 13-17
MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (генетика, диагностика, патофизиология, этиология)
КАРЦИНОМА -- CARCINOMA (генетика, диагностика, патофизиология, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW

Дод.точки доступу:
Масна, З. З.; Василів, М.-А. Л.
Экз-ры:
Знайти схожі

Зубко, Л. Ю.
Порівняльний аналіз сонографічного і комп'ютерно-томографічного обстежень структур гепатобіліарної системи у осіб зрілого віку [] / Л. Ю. Зубко, З. З. Масна // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Т. 3, № 4. - С. 255-260. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ЖЕЛЧНЫЕ ПУТИ -- BILIARY TRACT
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY

Дод.точки доступу:
Масна, З.З.
Экз-ры:
Знайти схожі

Якимович, Д. В.
Структурні особливості пришийкової ділянки постійних великих кутніх зубів [] / Д. В. Якимович, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 43-47. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЗУБ -- TOOTH (анатомия и гистология)
Анотація: Пришийкова ділянка зуба є ділянкою локалізації низки патологічних процесів різної етіології, до яких належать ерозії, клиноподібні дефекти, пришийкова гіперчутливість, різні форми пришийкового карієсу. Знання анатомічної будови ділянки шийки зубів з урахуванням їх групової належності та функціональних особливостей дасть змогу виявити ділянки підвищеного ризику розвитку патологічних процесів, локалізованих у цій ділянці. Метою роботи стало дослідження можливих варіантів емалево- цементного з’єднання в ділянці шийок постійних великих кутніх зубів та з’ясування частоти їх виявлення. Об’єктом дослідження стали 120 постійних великих кутніх зубів верхньої та нижньої щелеп, видалених за клінічними показаннями та їх поздовжніх шліфів. Визначали співвідношення твердих тканин – емалі, цементу та дентину – в ділянці шийки кожного зуба на його вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях. Встановлено, що емалево- цементне з’єднання в ділянці шийки великих кутніх зубів може бути представлене у вигляді чотирьох варіантів: ділянок відкритого дентину за відсутності контакту емалі з цементом; контакт емалі з цементом у стик; перекриття цементу емаллю; перекриття емалі цементом. Кожен варіант емалево- цементного з’єднання з різною частотою трапляється на вестибулярній, оральній, медіальній та дистальній контактних поверхнях. Контакт емалі з цементом у стик в досліджуваній групі зубів виявлено у 47% випадків, емаль перекриває цемент у 40%, цемент перекриває емаль у 9%, а ділянки відкритого дентину через відсутність контакту емалі з цементом у 4%. Для перших і других великих кутніх зубів найчастішим є варіант контакту емалі з цементом у стик, а найрідшим – перекриття емалі цементом. Для третіх великих кутніх зубів найчастішим є варіант перекриття цементу емаллю, а найрідшим – наявності ділянок відкритого дентину. Лише у 18,3% від загальної кількості (22 зуби, з яких 9 перших, 9 других і 4 треті великі кутні зуби) на всіх чотирьох поверхнях співвідношення емалі та цементу було однаковим.

Дод.точки доступу:
Масна, З. З.
Экз-ры:
Знайти схожі

Кухлевський, Ю. І.
Вплив функціонального навантаження на структуру та якість кісткової тканини коміркових відростків верхньої щелепи у молодих осіб [] / Ю. І. Кухлевський, В. О. Студент, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2017. - Т. 16, № 1. - С. 24-29. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ ВЕРХНЯЯ -- MAXILLA
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES (ультраструктура)
АЛЬВЕОЛЯРНЫЙ ОТРОСТОК -- ALVEOLAR PROCESS
Анотація: Функціональна асиметрія та ремоделювання кісткової тканини призводить до проявів мінливості кісткової щільності. У цьому дослідженні вивчалися зміни розмірів коміркового відростка верхньої щелепи у осіб без та з адентією з використанням клінічної тривимірної (3D) комп’ютерної томографії (КТ). Проаналізовано 3D КT зображення щелепно-лицевої ділянки 40 пацієнтів (22-35 рр.), у яких відсутні метаболічні захворювання, що можуть вплинути на стан кісткової тканини. Групу спостереження розподілили на пацієнтів без адентії (перша, контроль) та з адентією (друга), у другій було дві підгрупи: 1-а – пацієнти, в яких відсутні 1-2 зуби; 2-а – відсутні 3 або більше зубів. Для оцінювання стану кісткової тканини визначили щільність компактних і губчастого шарів (компактного і губчастого шарів відповідно) оральної та базальної частин коміркового відростка верхньої щелепи на рівні сегментів різців, малих і великих кутніх зубів з обох сторін в усіх обстежаних осіб. Дослідження проводили на цифровому конусно-променевому томографі Point 3DCombi (PointNix, Південна Корея). Регіональні відмінності у щільності кісткової тканини в межах кожного зображення, а також відмінності у відсотках (%) між ділянкою адентії та відповідною симетричною ділянкою були визначені для кожного пацієнта. Встановлено, що товщина кісткової тканини компактного і губчастого шарів на рівні оральної (ОЧ) та базальної частин (БЧ) коміркового відростка (КВ), губчастий шар і БЧ мала вищу мінливість у чоловіків та жінок 2-ї підгрупи з адентією, ніж у осіб 1-ї групи. У жінок з адентією в 1-й підгрупі товщина компактного шару зменшена на 20% порівняно з симетричними ділянками. Максимальна товщина ГШ була у сегментах лівих різців, а мінімальна – на рівні сегментів кутніх зубів, що виявляли симетрично. Аналіз морфометричних даних у групі осіб без адентії, що стосувалися показників товщини шарів кісткової тканини коміркового відростка верхньої щелепи на рівні оральної та базальної частин за комп’ютерними томограмами, виконаними у горизонтальній площині, виявив, що для осіб як чоловічої статі, так і жіночої характерна найбільша товщина губчастого шару кісткової тканини в ділянках сегментів великих кутніх зубів, а найменша – в ділянках різцевих сегментів симетрично з обох сторін. Водночас встановлено, що у всіх чоловіків та жінок у підгрупах з 1-м типом адентії спостерігається чітко виражена асиметрія у всіх ділянках коміркового відростка – шар губчастої кісткової тканини на рівні всіх сегментів з адентією був тоншим порівняно з симетричним проміжком з протилежної сторони. Сучасні діагностистичні радіологічні засоби 3D візуалізації дозволяють встановлювати ранні прояви структурно-функціональної перебудови коміркового відростка верхньої щелепи, що вже розпочинається після адентії одного зуба і характерні для осіб обох статей. За адентії 3 та більше зубів трапляються зміни товщини усіх шарів, причому простежується зменшення зовнішньої компактної пластинки, тоді як зміни внутрішньої компактної пластинки є обернено пропорційні до товщини шару губчастої речовини.

Дод.точки доступу:
Студент, В.О.; Масна, З.З.
Экз-ры:
Знайти схожі

Адамович, О. О.
Аналіз частоти маніфестації різних варіантів кальцинатів у молочних залозах жінок зрілого і літнього віку, за даними скринінгової мамографії [] / О. О. Адамович, М. -А.Л. Василів, З. З. Масна // Буковинський медичний вісник. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 9-14. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- BREAST DISEASES (диагностика)
МАММОГРАФИЯ -- MAMMOGRAPHY (использование)
Анотація: Актуальність проблеми ранньої діагностики патологічних змін у молочних залозах (МЗ) жінок різного віку зумовлена, насамперед тим, що у світових рейтингах локалізації новоутворів як доброякісних, так і злоякісних, МЗ посідають сьогодні чільні позиції. За даними різних інформаційних джерел, більше ніж у 80% жінок репродуктивного віку діагностовано різні захворювання МЗ. З метою раннього виявлення патологічних змін, що розвиваються в МЗ, сьогодні широко застосовують мамографію, що дозволяє легко візуалізувати кальцинати МЗ та отримати їх повну характеристику. Мета дослідження – з’ясування частоти виявлення та дослідження вікової динаміки різних типів кальцинатів у молочних залозах жінок зрілого та літнього віку за результатами мамографії. Матеріал і методи. У процесі виконання дослідження опрацьовано рандомізовану вибірку архівних анонімізованих мамограм 100 жінок (50 – зрілого і 50 – літнього віку), що проходили скринінговий або профілактичний огляд. Обстеження виконані на апараті Fujifilm Amulet Innоvality (Японія) у прямій (СС) та медіально-латеральній косій (MLO) проєкціях. Кальцинати оцінювали за формою, кількістю та розмірами. Результати дослідження. Встановлено, що в рандомізованій вибірці обстежених жінок лише у 34% осіб зрілого віку та 28% осіб літнього віку в молочних залозах не виявлено кальцинатів. У 24% осіб зрілого віку та 48% осіб літнього віку кальцинати виявлено в молочних залозах білатерально, ще у 42% осіб зрілого віку і 24% осіб літнього віку – лише в одній із молочних залоз. Серед жінок зрілого віку найбільша частка в обстеженій вибірці належить особам без кальцинатів у молочних залозах; серед осіб літнього віку найбільшу частку становлять жінки з кальцинатами в обох молочних залозах. За результатами проведених досліджень, у рандомізованій вибірці жінок зрілого та літнього віку виявлено: поодинокі розсіяні точкові кальцинати (35% обстежених); одиничні точкові/круглі кальцинати (23% обстежених); кільцеві кальцинати (11% обстежених); множинні кальцинати (19% обстежених); кальцинати більші 1 мм (14% обстежених); кальцифіковані судини (4% обстежених). Висновки. Цифрова мамографія є високоінформативним методом обстеження молочних залоз, що дозволяє візуалізувати кальцинати та диференціювати їх за розмірами, формою і кількістю. За результатами аналізу рандомізованої вибірки огляду 100 жінок зрілого і літнього віку виявлено різні варіанти кальцинатів – поодинокі розсіяні точкові; одиничні точкові/круглі; кільцеві; множинні; більші 1 мм, а також кальцифіковані судини. З віком частота маніфестації кальцинатів молочних залоз зростає.

Дод.точки доступу:
Василів, М.-А. Л.; Масна, З. З.
Экз-ры:
Знайти схожі

Чех, С. А.
Особливості положення серця в осіб зрілого віку різних конституційних типів [] / С. А. Чех, З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2016. - Т. 15, № 3. - С. 58-61. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕРДЦЕ -- HEART (анатомия и гистология)
ТЕЛА КОНСТИТУЦИЯ -- BODY CONSTITUTION (физиология)
Анотація: За даними ВООЗ, серцево-судинна захворюваність стійко посідає перше місце у світі, а впродовж останніх десятиліть навіть має виражену тенденцію до омолодження. Оскільки впродовж останніх років у медицині здійснюється акцент на профілактичний вектор, має сенс визначення тих критеріів, які дозволили б запобігти розвитку серцево-судинної патології. Дослідження стану серцево-судинної системи в клініці проводять із використанням низки методів - стандартної ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенологічних, імуноферментних та біохімічних методів дослідження тощо. Однак при інтерпретації результатів обстеження необхідно брати до уваги не лише загальний стан пацієнта, його вік та стать, але й конституційні і навіть індивідуальні антропометричні дані, які зумовлюють різне положеня серця в грудній порожнині. З метою уточнення положення серця вимірюється кут нахилу його осі, величина якого коливається в межах 30-60 град. Залежно від величини кута розрізняють косе (43-48 град.), вертикальне (49-60 град.) і горизонтальне (30-42 град.) положення серця. Косе положення є найбільш фізіологічним, характерне для нормостеніків; вертикальне - для астеніків. Оскільки зміщення серцевої осі може стати причиною розвитку різних патологічних станів (горизонтальне положення пов'язують з гіпертонічною хворобою, вертикальне - з пролапсами клапанів та блокадою пучка Гісса), встановлені при огляді пацієнта особливості положення серця необхідно брати до уваги як додаткові чинники ризику розвитку даних патологій. Тому метою нашої роботи стало дослідження особливостей положення серця та нахилу серцевої осі осіб зрілого віку різних конституційних типів. Для виконання даного дослідження проаналізовано 50 рентгенівських знімків грудної клітки осіб зрілого віку (без скарг в анамнезі з боку серцево-судинної системи), виконаних у прямій проекції, вибраних методом рандомізації. Визначено тип будови грудної клітки та кут нахилу осі серця по відношенню до горизонтальної лінії, проведеної через верхівку серця. Вивчення особливостей конституційної будови грудної клітки дало змогу визначити серед усіх обстежуваних 28 нормостеніків (56% від загальної кількості обстежених осіб), 14 астеніків (28%) та 8 (16%) гіперстеніків. Результат вимірів кута нахилу серцевої осі засвідчив, що серед усіх обстежуваних осіб косе положення серця траплялось найчастіше - у 22 випадках (44% від загальної кількості обстежених осіб), вертикальне - у 16 випадках (32%), горизонтальне - найрідше, у 12 випадках (24%). У обстежуваних астеніків виявлено тільки два варіанти положення серця - вертикальне (57%) і косе (43%); у нормостеніків та гіперстеніків виявлено всі три варіанти нахилу серцевої осі, причому в обох конституційних групах найчастіше спостерігалось косе положення (43% і 50% відповідно для кожного конституційного типу), рідше - вертикальне (25% і 12,5% відповідно). Результи проведеного дослідження засвідчили, що різні варіанти нахилу серцевої осі можуть бути виявлені за рентгенографічного обстеження незалежно від конституційного типу обстежуваної особи, найчастішим варіантом положення серця є косе, таке положення виявлено у найбільшої кількості нормостеніків і гіперстеніків (43% і 50% відповідно).

Дод.точки доступу:
Масна, З.З.
Экз-ры:
Знайти схожі

Масна, З. З.
Гендерні особливості форми коміркового відростка верхньої щелепи [] / З. З. Масна // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 10-14. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АЛЬВЕОЛЯРНЫЙ ОТРОСТОК -- ALVEOLAR PROCESS (анатомия и гистология)
ПОЛОВАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ -- GENDER IDENTITY
Анотація: Індивідуальна форма обличчя, співвідношення його пропорцій, артикуляційні можливості кожної людини значною мірою залежать від особливостей оклюзії та прикусу, що, своєю чергою, визначаються розмірами, формою та співвідношенням зубних, коміркових та базальних дуг. Дві з них – коміркова та базальна – проходять на відповідних рівнях коміркових ділянок щелеп, а отже коригувати їх практично неможливо, тому вони відіграють роль орієнтирів для виставлення зубної дуги при дентальному протезуванні. Повноцінне естетичне та функціональне відновлення щелепно-лицевої ділянки після протезування значною мірою залежить від врахування стоматологом індивідуальних морфологічних особливостей щелеп, їх коміркових ділянок та конкретно морфометричних показників коміркової та базальної дуг. З метою визначення можливих варіантів форми коміркових та базальних дуг верхньої щелепи та закономірностей їх співвідношення в ході планового стоматологічного обстеження було оглянуто 55 осіб (27 чоловіків і 28 жінок) у віці 21-60 років із збереженим верхньощелепним зубним рядом. Встановлено, що коміркові та базальні дуги верхньої щелепи можуть мати форму п’яти геометричних фігур: овала, півкола, еліпса, трапеції або квадрата. При цьому форма коміркової та базальної дуг можуть співпадати, або ж поєднуватись у різних комбінаціях. Аналіз отриманих результатів засвідчив, що у чоловіків коміркова дуга найчастіше мала форму овала (70%), у жінок – овала або півкола (по 43% відповідно). Всі обстежувані були пацієнтами “Стоматологічної клініки доктора Дахно” (м. Київ). За медичними показаннями їм проводили комп’ютерно-томографічне обстеження, виконуючи сканування паралельно до оклюзійної площини. Реконструкцію зображення проводили з застосуванням високорозрішуваного кісткового алгоритму. На зображеннях визначали форму коміркової та базальної дуг верхньої щелепи, Встановлено, що коміркові та базальні дуги верхньої щелепи можуть мати форму п’яти геометричних фігур: овала, півкола, еліпса, трапеції або квадрата. Особливості форми коміркової і базальної дуг коміркового відростка верхньої щелепи у осіб як жіночої, так і чоловічої статі характеризуються вираженою індивідуальною варіабельністю, їх врахування дозволить уникнути при дентальному протезуванні низки ускладнень, пов’язаних з перерозподілом навантаження на кісткову тканину щелепи при артикуляції.

Экз-ры:
Знайти схожі

Кухлевський, Ю. І.
Променеві біомаркери за даними конусно-променевої компютерної томографії для виявлення ознак анатомічної асиметрії верхньої та нижньої щелеп у осіб зрілого віку [] / Ю. І. Кухлевський, З. З. Масна // Світ медицини та біології. - 2018. - № 4(66). - С. 167-171 : граф. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ КОНИЧЕСКАЯ -- CONE-BEAM COMPUTED TOMOGRAPHY
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH (анатомия и гистология, рентгенография)
АЛЬВЕОЛЯРНЫЙ ОТРОСТОК -- ALVEOLAR PROCESS (аномалии)
ЛИЦА АССИМЕТРИЯ -- FACIAL ASYMMETRY
Анотація: Конусно-лучевая компьютерная томография (КПКТ) - современный широкоупотребляемый метод для создания 3D изображений и определения количественно-качественных показателей костной ткани структур черепно-лицевой области с помощью серых шкал Hounsfield, однако открытым остается вопрос применения его лучевых биомаркеров для созданию персонализированной тактики диагностики и лечения. Целью исследования было изучение лучевых биомаркеров особенностей структуры костной ткани альвеолярного отростка верхней и нижней челюстей у молодых лиц зрелого возраста разного пола и закономерностей ее возрастной перестройки при условии сохранения целостности зубного ряда. Группу наблюдения составили 120 человек (45 мужчин и 75 женщин), без заболеваний в анамнезе, которые могли повлиять на состояние костной ткани. Учитывая критерии исключения, в рабочую группу исследования вошли 40 человек, в том числе 21 мужщин и 19 женщин. Всех обследованных разделили на группы, связанные с возрастом: 1) 21-28 лет; 2) 29-35 лет. Трехмерные обследования челюстно-лицевой области выполняли на компъютерном томографе с конусообразным лучом (КПКТ) Линейные размеры зубочелюстных сегментов зависят от возраста и пола пациента. Размеры ВЧ и НЧ соответствуют конкретным анатомическим типам, которые следует учитывать, как анатомическую функциональную асимметрию при диагностике и лечении стоматологических пациентов. КПКТ может стать полезным инструментом для оценки радиологических биомаркеров ранних признаков толщины костной ткани и создания превентивной персонализированной медицинской стратегии. Текущие результаты показывают, что адентия может быть фактором риска для ранних признаков плотности костной ткани у бессимптомных молодых людей.

Дод.точки доступу:
Масна, З. З.
Экз-ры:
Знайти схожі

Динаміка зміни структурних компонентів слизової оболонки та хрящів гортані щура наприкінці 28-ї та 35-ї доби експериментального опіоїдного впливу / Х. П. Івасівка [та ін.] // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 4. - С. 79-88
MeSH-головна:
ГОРТАНИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- LARYNGEAL MUCOSA (действие лекарственных препаратов)
ГОРТАНИ ХРЯЩИ -- LARYNGEAL CARTILAGES (действие лекарственных препаратов)
НАРКОТИКИ -- NARCOTICS (вредные воздействия)
ЖИВОТНЫЕ

Дод.точки доступу:
Івасівка, Х. П.; Пальтов, Є. В.; Масна, З. З.; Кривко, Ю. Я.; Черкес, М. Б.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Івасівка, Х. П.
Характеристика зміни структурних компонентів слизової та хрящів гортані щура наприкінці другого тижня експериментального опіоїдного впливу [] / Х. П. Івасівка, Е. В. Пальтов, З. З. Масна // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 2. - С. 217-223 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГОРТАНЬ -- LARYNX (патофизиология)
КРЫСЫ -- RATS
СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MUCOUS MEMBRANE
ОПИОИДНЫЕ ПЕПТИДЫ -- OPIOID PEPTIDES
Анотація: У представленій нами роботі була поставлена мета вивчити патоморфологічні прояви серед структурних компонентів слизової оболонки та хрящів гортані на ранніх термінах перебігу експериментального опіоїдного впливу. Поставлена мета була досягнута за допомогою використання гістологічної методикивізуалізації структурних компонентів слизової та хрящів гортані. Виготовляли гістологічні зрізи товщиною 5-7 мкм. Гістологічні препарати готували за загальноприйнятою методикою з використанням барвника гематоксиліну, еозину, азану за методом Гайденгайна, PAS-реакція за Мак-Манусом та Альциановий синій за Стідманом. Мікроскопічні дослідження та фотографування препаратів здійснювали за допомогою мікроскопа МБІ-1 і цифровим фотоапаратом Nicon D 3100. На мікроструктурному рівні через чотирнадцять діб у щурів, виявлено підвищення проникності стінки судин, унаслідок чого на поверхні слизової оболонки різних відділів гортані нагромаджувались еритроцити. Також відзначали помірну полімофноклітинну інфільтрацію сполучної тканини власної пластинки слизової оболонки надгортанника, більш виражену поблизу гортанної поверхні. У судинах власної пластинки слизової оболонки підголосникової ділянки розвивалась гіперемія, стази, периваскулярний набряк, а також поліморфноклітинна інфільтрація основної речовини сполучної тканини. На поверхні слизової оболонки підголосникової ділянки нагромаджувались еритроцити. Результати дослідження у майбутньому дозволять сформувати патоморфологічну базу, яка може бути використана з метою проведення порівняльної характеристики, щодо процесів динаміки наростання патоморфологічних змін у структурних компонентах слизової оболонки та хрящів гортані на ранніх термінах та провести порівняння цих змін з патоморфологічними проявами на пізніх термінах експериментального опіоїдного впливу. Вище вказане в подальшому надасть можливість встановити найбільш оптимальні часові терміни для яких є характерний набір патоморфологічних проявів початкових явищ у структурних компонентах слизової оболонки та хрящів гортані та прослідкувати динаміку наростання цих змін на віддалених термінах експериментального опіоїдного впливу.

Дод.точки доступу:
Пальтов, Е. В.; Масна, З. З.
Экз-ры:
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-51 51-51

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)