Національна наукова медична бібліотека України
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Періодичних видань (12)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=ІУ5/2023/4<.>
Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи с 1 за 12
1.


    Мінухін, В. В.
    Антиеволюційна терапія: новий підхід до лікування інфекційних захворювань / В. В. Мінухін, Т. Ю. Колотова, Н. І. Скляр // Інфекційні хвороби. - 2023. - N 4. - С. 4-17
MeSH-головна:
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES (лекарственная терапия)
Анотація: Антибіотики здійснили революцію у медицині. Завдяки їхньому застосуванню було врятовано незліченну кількість людей. Проте внаслідок розвитку стійкості до протимікробних препаратів у медицині виникла серйозна криза. Стійкість до протимікробних препаратів швидко розвивається до всіх нових терапевтичних засобів. Це є наслідком генетичної мінливості мікроорганізмів, зокрема й мутагенезу. Згідно із синтетичною теорією еволюції, генетичні перебудови та мутації виникають випадково, вони не локалізовані ні в часі, ні у просторі геному і немає молекулярних механізмів мінливості. Якщо це припущення правильне, то протистояти розвитку стійкості до протимікробних засобів неможливо. Однак останнім часом панівні погляди на природу мінливості зазнають докорінних змін. Відкриття кластеризованих регулярно розташованих коротких паліндромних повторів (CRISPR) системи адаптивного захисту прокаріотів від бактеріофагів показало принципову можливість спрямованих локалізованих генетичних перебудов селективним фактором. Революцію у поглядах на природу мінливості зробило відкриття адаптивного чи стрес-індукованого мутагенезу. Було доведено, що в умовах стресу у мікроорганізмів включаються молекулярні механізми мінливості, дія яких може бути локалізована в ділянці генів, що активно транскрибуються. Численні експериментальні дані підтвердили, що антибіотики, спричиняючи стрес, індукують адаптивний мутагенез. Отже, препарати, що пригнічують регуляторні шляхи та молекулярні механізми мутагенезу, можуть перешкоджати розвитку антибіотикостійкості. Саме цей принцип є основою нового напряму у медицині антиеволюційної терапії.


Дод.точки доступу:
Колотова, Т. Ю.; Скляр, Н. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

2.


   
    Pathomorphological changes in the liver caused by hepatitis B, C, B+C viruses in the deceased HIV-infected persons / M. V. Prokopovych [et al.] // Інфекційні хвороби. - 2023. - N 4. - P18-28
MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (диагностика, этиология)
ГЕПАТИТ ВИРУСНЫЙ ЧЕЛОВЕКА -- HEPATITIS, VIRAL, HUMAN (патофизиология)
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (осложнения)
ПОСМЕРТНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ -- POSTMORTEM CHANGES
Анотація: Досліджено патогістологічні особливості препаратів печінки 75 ВІЛ-інфікованих померлих із хронічними вірусними гепатитами, у яких протягом життя діагностовано: гепатит В – у 8, С – у 24, В+С – у 43 хворих. Встановлено, що для гепатиту В у ВІЛ-інфікованих померлих характерними є гідропічна дистрофія та вогнищевий інтралобулярний і перипортальний мостиковий некроз гепатоцитів. Гепатит С характеризується жировою дистрофією та цирозом печінки. Наявність гепатиту В+С викликає зміни печінки, характерні як для гепатиту В, так і для гепатиту С одночасно: гідропічну дистрофію, жирову дистрофію, некроз гепатоцитів. Цироз печінки найчастіше зустрічається у хворих на гепатит B+C. Ступінь фіброзу печінки негативно корелює з індексом гістологічної активності гепатиту.
Pathohistological peculiarities of liver histological preparations of 75 HIV-infected deceased people with chronic viral hepatitis which diagnosed during their life: hepatitis B was in 8, C – in 24, B+C – in 43 patients. It has been found that the hydropic dystrophy and focal intralobular and periportal bridging necrosis of hepatocytes are characteristic of hepatitis B infection in HIV-infected deceased persons. Hepatitis C is characterized by the fatty dystrophy and cirrhosis of the liver. The presence of hepatitis B+C causes the liver changes characteristic of both hepatitis B and C simultaneously: the hydropic dystrophy, fatty dystrophy, necrosis of hepatocytes. The liver cirrhosis is most often present in patients with hepatitis B+C. The degree of liver fibrosis negatively correlated with the histology activity index of hepatitis.


Дод.точки доступу:
Prokopovych, M. V.; Hryzhak, I. H.; Bahrii, M. M.; Kostyuk, V. M.
Экз-ры:
Знайти схожі

3.


    Шейко, А. Г.
    Значення показників клінічного аналізу крові для визначення ступеня фіброзного процесу у хворих на хронічний гепатит С / А. Г. Шейко // Інфекційні хвороби. - 2023. - N 4. - С. 29-33
MeSH-головна:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (диагностика, кровь, осложнения)
ФИБРОЗ -- FIBROSIS (диагностика, патофизиология)
Анотація: Мета – визначити можливості показників клінічного аналізу крові хворих на ХГС для прогнозування пізніх стадій захворювання (із значним фіброзним процесом). Здійснено рандомізоване одноцентрове проспективне дослідження випадок-контроль згідно з існуючими етичними нормами з дотриманням принципів Гельсінкської декларації. Обстежено 47 осіб – 28 (59,6 %) чоловіків і 19 (40,4 %) жінок із ХГС і ФП. Розраховано медіану Me та 25,0 % (LQ) і 75,0 % (UQ) квартилі й відносні значення для кількісних та якісних показників відповідно. Показники клінічного аналізу крові визначали загальноприйнятими методами: рівні еритроцитів, гемоглобіну, гематокриту, еритроцитарних індексів (середнього об’єму еритроцита, середнього вмісту гемоглобіну в окремому еритроциті і середньої концентрації гемоглобіну в еритроцитарній масі), тромбоцитів, тромбокриту, кольорового показника, швидкості осідання еритроцитів, лейкоцитів, нейтрофілів (паличкоядерних і сегментоядерних), еозинофілів, лімфоцитів і моноцитів. Отримані результати зміни показників клінічного аналізу крові хворих на ХГС залежно від перебігу фіброзного процесу печінки можуть бути використані як неінвазивниі прогностичні біомаркери для прогнозування пізніх стадій ХГС (із значним фіброзним процесом).

Экз-ры:
Знайти схожі

4.


    Matveyeva, S. L.
    Impact of selenium in restoration of thyroid function and outcomes of anti-tuberculosis chemotherapy in thyroidal dysfunction / S. L. Matveyeva, O. S. Shevchenko, O. Tudor // Інфекційні хвороби. - 2023. - N 4. - P34-37
MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (лекарственная терапия, этиология)
СЕЛЕН -- SELENIUM (терапевтическое применение)
Анотація: Вивчали вплив селену на тиреоїдний статус і результати хіміотерапії 180 хворих на туберкульоз із патологічними структурними змінами щитоподібної залози. У цієї категорії пацієнтів діагностовано субклінічний гіпотиреоз. На тлі протитуберкульозної хіміотерапії прогресував субклінічний гіпотиреоз. Призначення селеніту натрію відновлювало функцію щитоподібної залози з підвищенням у крові рівня вільного тироксину та зниженням активності тиреотропного гормону, а також оптимізувало результати хіміотерапії, збільшуючи відсоток хворих на туберкульоз із припиненням бактеріовиділення та загоєнням каверн у легенях. Тому селеніт натрію рекомендували як супутній препарат при протитуберкульозній хіміотерапії.
The effect of selenium on thyroid status and outcomes of chemotherapy was studied at examination of 180 tuberculosis patients with the pathological structural changes of thyroid. A subclinical hypothyroidism was diagnosed at this category of patients. Subclinical hypothyroidism progressed under antituberculosis chemotherapy. Prescribing of selenium nitric restored thyroid function with the increasing of blood level of free thyroxine and decreasing of thyroid stimulating hormone and also optimized the results of chemotherapy with increasing the percentage of tuberculosis patients stopped bacilli excretion and healing of the cavities in lungs. Thus sodium selenite was recommended like accompanying medicine if antituberculosis chemotherapy.


Дод.точки доступу:
Shevchenko, O. S.; Tudor, O.
Экз-ры:
Знайти схожі

5.


    Павлишин, Г. А.
    Гуморальний імунітет проти дифтерії у дітей шкільного віку під час пандемії COVID-19 / Г. А. Павлишин, О. І. Панченко // Інфекційні хвороби. - 2023. - N 4. - С. 38-44
MeSH-головна:
ДИФТЕРИЯ -- DIPHTHERIA (диагностика, иммунология, патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, иммунология, патофизиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
Анотація: Мета дослідження – з’ясувати особливості перебігу інфекційних захворювань у дітей залежно від стану гуморального імунітету проти дифтерії, оцінюючи у них рівень специфічних імуноглобулінів G проти дифтерійного токсину у сироватці крові. Обстежено 124 дитини віком від 6 до 18 років: 62 пацієнти з лабораторно підтвердженою COVID-19, 32 – з іншими інфекційними захворюваннями (за винятком дифтерії) та негативними лабораторними тестами на SARS-CoV-2, 30 дітей без ознак захворювання (контрольна група). Всім дітям визначали С-реактивний білок (СРБ), швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), прокальцитонін, кортизол, D-димер, 25(ОН) вітамін D, тривалість гіпертермічного синдрому та тривалість лікування, а також визначали рівень імуноглобуліну G (IgG) проти дифтерійного токсину методом імуноферментного аналізу (Diphtheria Elisa IgG, IBL, Німеччина). Результати оцінювали наступним чином: менше 0,01 МО/мл – рекомендована базова імунізація, 0,01–0,1 МО/мл – рекомендована бустерна вакцинація (ревакцинація), більше 0,1 МО/мл – добрий імунітет. Діти з SARS-CoV-2-інфекцією мали значно нижчий рівень IgG проти дифтерійного токсину порівняно з іншими групами дітей. Зниження рівня гуморального імунітету проти дифтерії супроводжувалося підвищенням прозапальних маркерів та кортизолу, а також зниженням рівня 25(OH)D, що може свідчити про тяжчий перебіг інфекційного процесу.


Дод.точки доступу:
Панченко, О. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

6.


    Юрко, К. В.
    Ефективність застосування пробіотика "Лактіалє мульті" в комплексному лікуванні хворих на коронавірусну хворобу-2019 / К. В. Юрко, Г. O. Соломенник, В. В. Кучерявченко // Інфекційні хвороби. - 2023. - N 4. - С. 45-51
MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи – дослідити ефективність і профіль безпеки пробіотика «Лактіалє Мульті» в комплексній терапії пацієнтів із COVID-19 шляхом вивчення його впливу на психо-неврологічні розлади та стан мікрофлори товстої кишки. Обстежено 85 хворих на COVID-19, яких залежно від ступеня тяжкості хвороби було поділено на дві групи. До групи I увійшло 49 (57,65 %) хворих із середньотяжким перебігом, до групи II – 36 (42,35 %) пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19. На наступному етапі дослідження для оцінки стану центральної нервової системи було проведено анкетування пацієнтів і на його підставі відібрано 66 (75,65 %) хворих із психо-неврологічними розладами. Залежно від призначеного лікування їх також було поділено на дві, співвідносні за віком, статтю, клінічною стадією хвороби, наявністю супутніх захворювань, групи. Основну групу склали 33 (50,0 %) пацієнти, які додатково до стандартної етіотропної та патогенетичної терапії отримували пробіотик «Лактіалє Мульті» по 1 капсулі 2 рази на добу протягом 14 діб. До групи порівняння увійшло 33 (50 %) хворих, які отримували стандартну етіотропну та патогенетичну терапію. Виникнення психо-неврологічних порушень є типовими для коронавірусної хвороби-2019. Вони спостерігаються в більшості пацієнтів (77,65 %) із середньотяжким і тяжким перебігом хвороби на тлі глибоких дисбіотичних змін у вигляді дефіциту біфідо- та лактобактерій, зниження вмісту лактозопозитивних і підвищення вмісту лактозонегативних ешерихій, підвищеного зростання грибкової флори, наявності гемолітичних ешерихій і золотистих стафілококів. Застосування в комплексній терапії пацієнтів із COVID-19 пробіотичного мультиштамного препарату «Лактіалє Мульті» сприяє регресії клінічних проявів ураження нервової системи та відновленню стану кишкової мікрофлори порівняно зі стандартною терапією.


Дод.точки доступу:
Соломенник, Г. O.; Кучерявченко, В. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

7.


    Михайлишин, Г. І.
    Вплив бактерійного вагінозу на розвиток порушень клітинної ланки імунітету у жінок репродуктивного віку / Г. І. Михайлишин // Інфекційні хвороби. - 2023. - N 4. - С. 52-57
MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (патофизиология)
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА -- IMMUNE SYSTEM DISEASES (этиология)
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION (иммунология)
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Мета дослідження – дослідити вплив бактерійного вагінозу на показники клітинної ланки імунітету жінок репродуктивного віку. Обстежено 115 жінок репродуктивного віку з порушенням мікробіоти вагіни. Після вивчення видового складу мікробіоти вагіни було сформовано відповідні групи обстежень: перша група контролю (з нормоценозом вагіни, n=30), друга група (проміжний тип мікробіоти, n=20) і третя група (бактерійний вагіноз n=65). Для лікування бактерійного вагінозу у жінок третьої групи згідно з протоколом лікування “Аномальних вульвовагінальних виділень” ми обрали метронідазол. У другій групі з проміжним типом мікробіоти вагіни для нормалізації видового складу та пацієнткам третьої групи з бактерійним вагінозом для відновлення мікробіоти вагіни використовували пробіотик з вмістом штаму живих Lactobacillus casеi IMB B-7280 у вигляді капсул та супозиторіїв 1 раз на день. Після застосування комплексної терапії для відновлення мікробіоти вагіни в досліджуваних групах вивчали показники клітинної ланки імунітету до лікування та через 1 місяць після лікування. При аналізі досліджуваних показників клітинної ланки імунітету у пацієнток з порушенням мікробіоти вагіни було встановлено статистично достовірні зміни NK-клітин (CD3-, CD56+) (p=0,025) та моноцитів (CD14) (p=0.014) після лікування залежно від досліджуваної групи.

Экз-ры:
Знайти схожі

8.


    Бабінець, Л. С.
    Скринінгове прогнозування аскаридозу при хронічному панкреатиті / Л. С. Бабінець, І. М. Галабіцька // Інфекційні хвороби. - 2023. - N 4. - С. 58-64
MeSH-головна:
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (осложнения)
АСКАРИДОЗ -- ASCARIASIS (диагностика, этиология)
Анотація: Мета дослідження – розробити алгоритм диференційної діагностики і прогнозування супутнього аскаридозу у хворих на хронічний панкреатит (ХП) з візуалізацією у вигляді дерева рішень. Дослідну групу склали 125 хворих на ХП у поєднанні із аскаридозом та без нього. Діагноз ХП було верифіковано відповідно до клініко-статистичної класифікації хвороб органів травлення. У результаті статистичної обробки отримано безліч правил, які йдуть від кореня до кожного термінального вузла, містять нерівності для численних атрибутів і умови включення для категоріальних атрибутів. Для скринінгового прогнозування коморбідного аскаридозу при ХП і визначення раціональної тактики подальшої діагностики, лікування і реабілітації хворих з поєднаним перебігом ХП і аскаридозу на первинній ланці надання медичної допомоги було рекомендовано застосування інформатизованого методу дерева рішень (data mining).


Дод.точки доступу:
Галабіцька, І. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

9.


    Андрейчин, М. А.
    Український фольклор про інфекційні хвороби / М. А. Андрейчин, B. Я. Юкало // Інфекційні хвороби. - 2023. - N 4. - С. 65-70
MeSH-головна:
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES (история)
ФОЛЬКЛОР -- FOLKLORE
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Розглянуто твори українського фольклору, в яких відображено уявлення наших предків про інфекційні хвороби, запобігання їм і лікування. Аналіз легенд, замовлянь, прислів’їв і приказок, народних оповідань, чумацьких пісень дає змогу стверджувати, що український народ мав сформований протягом своєї історії цілісний міфологічний антропоморфний світогляд. Останній відносно задовільно пояснював виникнення і поширення інфекційних хвороб. Збір і аналіз фактичного матеріалу українського фольклору про інфекційні хвороби розширює історію їх вивчення на ранніх етапах людства. Ознайомлення лікарів і студентів із наведеними даними доповнить їхні фахові знання.


Дод.точки доступу:
Юкало, B. Я.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.


    Москалюк, В. Д.
    Сучасні уявлення про етіологію та патогенез дерматомікозів / В. Д. Москалюк, І. І. Кравчук // Інфекційні хвороби. - 2023. - N 4. - С. 71-76
MeSH-головна:
ДЕРМАТОМИКОЗЫ -- DERMATOMYCOSES (диагностика, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ВИРУЛЕНТНОСТИ ФАКТОРЫ -- VIRULENCE FACTORS
Анотація: Представлено узагальнену інформацію про грибкові ураження (дерматомікози) шкіри, її додатків, слизових оболонок порожнини рота та статевих органів. За спектром збудників і глибиною ураження дерматомікози поділяються на кератомікози; дерматоміцети; кандидоз і глибокі мікози. Грибкові захворювання шкіри переважно зумовлені трьома групами збудників: дерматоміцетами, дріжджоподібними грибами та пліснявою. Висвітлено патогенез захворювань, які спричиняють усі зазначені збудники, їх антигени, фактори вірулентності та патогенності, продуковані антибіотикоподібні речовини, а також здатність модулювати імунну відповідь організму хазяїна.


Дод.точки доступу:
Кравчук, І. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

11.


    Копча, B. C.
    Особливості бешихи обличчя на тлі вторинного імунодефіциту / B. C. Копча // Інфекційні хвороби. - 2023. - N 4. - С. 77-81
MeSH-головна:
РОЖА -- ERYSIPELAS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ЛИЦО -- FACE (патофизиология)
СПИД -- ACQUIRED IMMUNODEFICIENCY SYNDROME (патофизиология)
Анотація: Описано випадок первинної бешихи обличчя в імуноскомпрометованої особи. У представленому випадку діагноз бешихи обличчя був утруднений через нетиповість клінічних і лабораторно-інструментальних проявів, зумовлену, очевидно, вторинним імунодефіцитом: 1) початок хвороби без продрому не з проявів загальної інтоксикації, а безпосередньо із локального ураження шкіри, що випередило гарячку на 2 доби; 2) відсутність класичної еритеми у вигляді язиків полум’я і чітких меж ділянки запалення без периферійного валика; 3) бешиха обличчя набуває вигляду метелика: майже симетрична еритема вилиць, яка, однак, суттєво поступається набряку, що поширюється за межі еритеми і значніший у місцях з розвинутою підшкірною клітковиною (передусім повіки); 4) відсутність нейтрофільного лейкоцитозу із зрушенням формули вліво; 5) ділянки гіпертермії на термограмі не яскраві, перепад температури не досягає значних цифр (?Т=0,8-1,1 °С проти 3-8 °С за відсутності імунодефіциту); 6) нормалізація термографічної картини суттєво відстає від клінічних ознак реконвалесценції, що вимагає подовження антибіотикотерапії та/або її доповнення чи зміни препарату. Розпізнавання подібних випадків важливе для забезпечення швидкого та адекватного терапевтичного втручання.

Экз-ры:
Знайти схожі

12.


    Некрасова, Н. О.
    Актуалізація вивчення провідних нейропаразитарних захворювань в Україні / Н. О. Некрасова, Є. О. Смалько // Інфекційні хвороби. - 2023. - N 4. - С. 82-88
MeSH-головна:
ПАРАЗИТАРНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PARASITIC DISEASES (эпидемиология)
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Наведено відомості про поширеність найчастіших гельмінтозів, які здатні уражати головний мозок. На прикладі клінічного випадку нейроцистицеркозу описана специфіка неврологічної маніфестації паразитарних захворювань людини. Аналізуючи шляхи зараження паразитарними інвазіями, потрібно вміти виділяти важливі анамнестичні дані, необхідні для постановки правильного діагнозу та використання профілактичних заходів для запобігання розвитку епідемій. Спільними профілактичними заходами для більшості паразитарних захворювань є пропагування та навчання населення правильній харчовій поведінці: вживання тільки ретельно вимитих овочів, фруктів, ягід, рослин; споживання не тільки сертифікованого, а й термічно правильно обробленого м’яса; дотримання правил особистої гігієни, обов’язкове миття рук. У зв?язку з тим, що деякі паразити передаються людині від домашніх тварин, важливими профілактичними заходами при наявності тварини має стати дотримання календаря щеплень для улюбленців. Для ліквідації природних осередків захворювань, які передаються від хижих тварин, важливим профілактичним заходом є закопування мисливцями тушок після зняття шкурок, ретельна термічна обробка м’яса у випадку його вживання, неприпустимість згодовування домашнім тваринам сирого м’яса диких тварин.


Дод.точки доступу:
Смалько, Є. О.
Экз-ры:
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)