Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (55)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ20/2019/19/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 55
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-55

General biological patterns of the structure of human major and minor lacrimal glands and under-Researched aspects of their morphology [] / A. L. Katsenko [et al.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 229-234. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ГЛАЗ -- EYE
Анотація: У статті розглянуті фундаментальні та сучасні дані про структуру та функції великих і малих сльозових залоз людини. Пальпебральна частка сльозової залози людини складається з численних досить великих часточок, які мають практично ідентичний принцип улаштування. Кожна часточка має кілька осьових вивідних внутрішньодолькових проток. Їх розгалуження на всьому протязі оточені секреторними епітеліальними компонентами у вигляді кінцевих відділів і відповідних їм найдрібніших термінальних сльозових протоків, що утворюють в сукупності структурні елементи гроноподібної форми. Доставка крові до капілярної мережі часточок сльозової залози і її альвеол здійснюється декількома артеріолами, які проходять в дуже великих інтерстиціальних проміжках, багатих на жирову тканину. Кожна така артеріола кровопостачає кілька суміжних часточок. Від неї беруть свій початок прекапілярні артеріоли, що безпосередньо живлять кров'ю альвеоли часточки. Мережа капілярів єдина і не поділяється на блоки, які відповідали б субдольковим одиницям. Кровоносні капіляри розташовуються в просторах між декількома суміжними кінцевими відділами. Таким чином, підтверджується факт тісної синтопічної відповідності внутрішньодолькових вивідних протоків і посткапілярних венул. Доведена необхідність в проведенні більш детальних морфологічних досліджень, анатомо-топографічних особливостей сльозових залоз. Потрібне подальше вивчення клітинного складу стінки вивідних протоків сльозової залози, як у людини, так і у лабораторних щурів з метою порівняння їх морфології і якості секрету, що ними виробляється. Цікавим було б порівняти морфологію сльозових залоз людини і гардерової залози щура з метою виявлення загальнобіологічних рис будови і функції.

Дод.точки доступу:
Katsenko, A. L. ; Sherstiuk, O. A. ; Svintsytska, N. L. ; Piliuhin, A. V.; Piliuhin, V. A.
Экз-ры:
Знайти схожі

Kidney damage in patients with rheumatoid arthritis [] / L. A. Tkachenko [et al.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 246-250. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
ПОЧКИ -- KIDNEY
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RENAL INSUFFICIENCY
АМИЛОИДОЗ -- AMYLOIDOSIS
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ -- GLOMERULONEPHRITIS
Анотація: Мета даної роботи – узагальнюючий аналіз даних літератури щодо проблеми ураженя нирок у хворих на ревматоїдний артрит. Ураження нирок у пацієнтів з ревматичними хворобами є потенційно небезпечним, оскільки може призвести до розвитку термінальної ниркової недостатності і необхідності застосування замісної ниркової терапії. До ниркової недостатності нерідко призводить амілоїдоз нирок у хворих на ревматоїдний артрит. Частіше амілоїдоз нирок розвивається у хворих з гострим перебігом ревматоїдного артриту та максимальними імунологічними порушеннями. У хворих з амілоїдозом нирок на фоні ревматоїдного артриту суглобові прояви зменшуються, і на перший план виступає нирково-уремічний синдром. Поступово розвиваються ознаки нефротичного синдрому та хронічної ниркової недостатності. Ураження нирок при ревматоїдному артриті можуть бути і медикаментозні, на фоні лікування. Вибір оптимальної схеми індивідуалізованого лікування життєво важливий для пацієнтів, оскільки кожне загострення як ревматичного захворювання, так і вторинного ураження нирок приводить до прогресування хронічної ниркової недостатності.

Дод.точки доступу:
Tkachenko, L. A.; Kostrikova, U. A.; Yarmola, T. I.; Pustovoit, G. L.; Talash, V. V.
Экз-ры:
Знайти схожі

Басараб, Я. О.
NО-ергічна система в тканинах нирок при опіковій хворобі [] / Я. О. Басараб // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 107-109. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПОЧКИ -- KIDNEY
Анотація: Мета дослідження – вивчення стану NO-ергічної системи в тканинах нирок щурів при експериментальній опіковій хворобі. Матеріали та методи. Експерименти виконанi на статевозpiлих щуpах-самцях. Опікову хворобу моделювали за методом Довганського шляхом занурення епільованої поверхні шкіри задньої кінцівки експериментальних тварин в гарячу воду (t 70-750С) під легким ефірним наркозом, протягом 7 сек. Розмір ділянки пошкодження визначали в залежності від площі шкіряного покриву, яка в середньому становила 12-15% поверхні тіла тварини. Площу ураження розраховували за допомогою спеціальної таблиці Кочетыгова. Гістологічне дослідження пошкодженої шкіри свідчило, що при вищезазначених умовах утворювався опік IIIA-Б ступеня, що, згідно до сучасних уявлень, є стандартною моделлю розвитку опікової хвороби в експерименті. Щурів декапітували під ефірним наркозом через 1,7,14,21 діб, що, за сучасними уявленнями, відповідає стадіям шоку, ранньої і пізньої токсемії і септикотоксемії. Для оцінки стану NO-ергічної системи визначали активність NO-синтази (КФ 1.14.13.19) та вмісту нітритів в тканинах нирок. Результати. В залежності від стадії опікової хвороби зміни в NO –ергічній системі мали свої особливості. Так в нирках, на 1-у добу, в стадію опікового шоку активність NOS збільшувалась максимально, при цьому пік збільшення вмісту нітритів спостерігався на 7-у добу, в стадію ранньої токсемії. Висновки. Таким чином, в умовах тривалої опікової хвороби відзначалось підвищення активності NO-ергічної системи в нирках щурів. Це можна пояснити активацією запальних процесів у нирках в умовах опікової хвороби та накопиченням NO2– у нирках.

Экз-ры:
Знайти схожі

Салімов, Р. Г.
Абдомiнопластика при хiрургiчному лiкуваннi хворих iз складними дефектами черевної стiнки [] / Р. Г. Салімов, Р. Б. Лисенко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 63-67. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL
Анотація: Пацiєнти зi складними дефектами черевної стiнки зазвичай мають деформацiю живота, яка може зберiгатися й пiсля операцiї, та потребують вирiшення цiлого комплексу проблем. Досить часто дефекти черевної стiнки поєднуються з рiзноманiтними естетичними деформацiями, що пов'язанi з патологiчними пiсляоперацiйними рубцями, трофiчними виразками, норицями, стомами. Хоча вiдновлення або покращення функцiональних можливостей черевної стiнки є основною метою алопластики при складних дефектах черевної стiнки, особливу увагу заслуговують й косметичнi аспекти операцiї, що часто бiльш важливi для пацiєнтiв. Від вибору оптимального оперативного доступу значною мiрою залежить yспix операцiї, але бiльшiсть хiрургiв не придiляють йому особливої уваги та переважно використовують обрамляючi розрiзи над дефектом або випинанням. До цього часу такi величини, як вид, величина розрiзу, глибина, межi вiдшарування клаптiв залишаються емпiричними й часто призводять до додаткової деформацiї зони операцiї та розвитку ускладнень. Абдомiнопластика - одна з найбiльш суперечливих операцiй в естетичнiй та пластичнiй хiрургiї, при якiй ускладнення досягають 27,5-30,8 %. Поняття «абдомiнопластика» передбачає методи оперативної корекцiї деформацiй черевної стiнки у виглядi надлишкiв шкiри i пiдшкiрно-жирової клiтковини, патологiчних пiсляоперацiйних рубцiв, а також дефектiв м'язово-апоневротического шару в данiй областi. Вiдомо декiлька способiв абдомiнопластики. Мета роботи - визначення ефективностi виконання абдомiнопластики при хiрургiчному лiкуванні складних дефектiв черевної стiнки. Матерiали i методи. У хiрургiчнiй клiнiцi 1-ї мiської лiкарнi м. Полтави за останнi 10 рокiв прооперовано 360 хворих iз складними дефектами черевної порожнини. Рiзного роду деформацiю черевної стiнки виявлено у 289 пацiєнтiв (80,3%). Локалiзацiя дефекту: M – 306 (85%), L – 31 (8,6%), ML – 23 (6,4%). Розмiри дефекту: W1 – 103 (28,6%), W2 – 188 (52,2%), W3 – 69 (19,2%). Супутнiй дiастаз прямих м'язiв живота 1 ст був виявлений у 179 пацiєнтiв (49,7%), 2 ст – у 114 (31,7%), 3 – у 17 (4,7%). Поєднанi хiрургiчнi захворювання виявленi у 332 хворих (92,2%), у 18,1% iз них – iнтраабдомiнальна патологiя. Результати та обговорення. Види виконаних дерматолiпектомiй: поздовжня – 77 (28,1%), за Бебкоком – 114 (41,6%), за Келлi – 6 (2,2%), за Фернандесом - 63 (22,9%), модифiкована Фернандес – 7 (2,5%), за Берсоном – 3 (1,1%), за Тореком – 2 (0,8%), за Гразером – 2 (0,8%). Види алопластики: «onlay» - 3 (0,8%), «sublay» - 289 (80,3%), «sublay-inlay» - 38 (10,6%), «inlay» - 3 (0,8%), Ramirez – 4 (1,1%), iнтраабдомiнальна - 2 (0,6%), комбiнована – 21 (5,8%). Висновки. Термiн абдомiнопластика має бiльш широке значення, нiж вважається. Диференцiйована хiрургiчна тактика покращує результати лiкування пацiєнтiв iз складними дефектами черевної порожнини.

Дод.точки доступу:
Лисенко, Р. Б.
Экз-ры:
Знайти схожі

Холод, Д. А.
Білок, що зв’язує жирні кислоти - сучасний маркер діагностики і ефективності інтенсивної терапії синдрому гастроінтестинальної недостатності у новонароджених [] / Д. А. Холод // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 95-99. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ-СВЯЗЫВАЮЩИЕ БЕЛКИ -- FATTY ACID-BINDING PROTEINS
Анотація: I-FABP - білок, що зв’язує жирні кислоти, вважається високочутливим і високоспецифічним маркером ушкодження слизової оболонки кишечника і міг би стати інформативним показником її ураження при синдромі гастроінтестинальної недостатності у новонароджених. Ушкодження слизової оболонки у пацієнтів, які потребують інтенсивної терапії, завжди буде спровоковане базовими механізмами критичних станів – ішемією і гіпоксією. Метою роботи стало удосконалення діагностики та оцінки ефективності інтенсивної терапії у новонароджених із синдромом гастроінтестинальної недостатності на основі визначення рівня I-FABP. Проведено проспективне рандомізоване клінічне дослідження за участю 20 новонароджених із синдромом гастроінтестинальної недостатності. Досліджена концентрація I-FABP в плазмі крові обстежених пацієнтів залежно від виразності даного синдрому та тактики інтенсивної терапії. Встановлено, що концентрація І-FABP в 95% випадків була вищою за фізіологічне значення. Цей маркер достовірно підвищувався у новонароджених із клінічно значимим синдромом гастроінтестинальної недостатності і зменшувався при розрішенні цього синдрому і за умов оптимізації лікування препаратами бурштинової кислоти і лактобацилвмістними пробіотиками. Таким чином, підвищення концентрації І-FABP у новонароджених в умовах інтенсивної терапії в 95% випадків відображає наявність синдрому гастроінтестинальної недостатності, що свідчить про високу чутливість показника. Цей маркер може бути використаний як критерій динаміки і стадій синдрому гастроінтестинальної недостатності, що супроводжуються органічними порушеннями, а також як критерій ефективності лікування даного синдрому.

Экз-ры:
Знайти схожі

Водоріз, Я. Ю.
Визначення опору на зсув реставраційних матеріалів при різній глибині препарування твердих тканин зубів фронтальної групи [] / Я. Ю. Водоріз, І. М. Ткаченко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 158-163. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЗУБОВ ПРЕПАРИРОВАНИЕ -- TOOTH PREPARATION
Анотація: У сучасній стоматології панує два різних підходи до відновлення анатомії і естетики фронтальних зубів. Найбільш поширеним є варіант реставрації безпосередньо на стоматологічному прийомі за допомогою сучасних фотокомпозитів. Другий варіант – реставрація за керамічними матеріалами, що здійснюється завдяки співпраці клініки та зуботехнічної лабораторії, або, як варіант, різноманітними CAD-CAM системами безпосередньо в клініці. Матеріали і методи дослідження. До даному досліду долучались зуби (премоляри, різці) без суттєвих втрат твердих тканин коронки зуба. Зуби із стертістю (всі, за виключенням 1 ступеню) виключались із групи. В рамках запланованого дослідження відібрані видалені зуби піддавались препаруванню (з вестибулярного боку зішліфовувався певний об’єм (підгрупа зубів, відпрепарованих в межах емалі, та підгрупа зубів, відпрепарованих з оголенням дентину). Всього підготовлено 40 зубів (20 відпрепарованих із оголенням дентину, 20 відпрепарованих в межах емалі). Випробування проводились на універсальній розривній машині AUTOGRAPH AGS-J. Верхню половину пристосування кріпили в затискачі випробувальної машини. Зразок з зубом розташовували в верхній частині пристосування, потім на другу частину зразку, яка містить пластинку матеріалу (композитну або керамічну), клали другу частину пристосування для випробування і акуратно, намагаючись не передавати напругу адгезивному з'єднанню, кріпили в нижньому затискачу розривної машини. Створювали зусилля зсуву до руйнування зразку, при цьому звертали увагу на залишки адгезивного шву. Результати та висновки. В результаті експерименту з’ясовано, що найбільш оптимальний опір зсуву мають комплекс твердих тканин зуба та керамічних матеріалів IPS Empress Esthetic та EX3, при препаруванні в межах емалі. Опір зсуву у випадку застосування фотокомпозиту є нижчим на 11,4% та 18,1% при використанні адгезивних систем V та VII поколінь відповідно. У разі оголення дентину під час препарування опір зсуву знижується на 19,5% при застосуванні кераміки, модифікованої лейцитним склом, на 17,3% при застосуванні польошпатної кераміки та на 8,4% і 13,2% при реставрації фотокомпозитом за умови використання відповідно V та VII поколінь адгезивних систем.

Дод.точки доступу:
Ткаченко, І. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

Вираженість розладів афективного спектру у хворих на гострий інфаркт міокарда залежно від тактики лікування [] / І. П. Кудря [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 38-43. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
Анотація: На сьогоднішній день серцево-судинні захворювання та тривожно-депресивні розлади є найсерйознішою та найактуальнішою медико-соціальною проблемою в усьому світі. Метою дослідження було визначення ступеню тяжкості тривожно-депресивних розладів у хворих на гострий інфаркт міокарда залежно від тактики лікування як передумова до корекції медикаментозної терапії. Досліджено 73 хворих з вищезгаданою патологією, які розподілені на дві групи: І група - 44 хворих, яким виконувалось перкутанне коронарне втручання, зокрема ургентна коронарографія з подальшим стентуванням інфарктзалежної коронарної артерії; ІІ група – 29 хворих, яким не проводили ургентну коронарографію. Обстеження хворих проводилось згідно стандартів України, зокрема опитувальник пацієнта про стан здоров'я, госпітальна шкала тривоги і депресії. У 81,9 % хворих на гострий інфаркт міокарда після стентування інфарктзалежної артерії згідно опитувальника пацієнта про стан здоров'я діагностовано депресію з переважанням легкої («субклінічної»), у 86,2 % хворих - на фоні лише медикаментозного лікування, частіше легка («субклінічна») та тяжка. За даними госпітальної шкали тривоги та депресії 36,4 % хворих на гострий інфаркт міокарда після перкутанного коронарного втручання мали депресію та 34,1 % - тривогу. У 62,1 % хворих на гострий інфаркт міокарда, яким не проводили ургентну коронарографію, відмічалася депресія, у 72,4 % - тривога. Для хворих на гострий інфаркт міокарда, яким виконували реваскуляризацію міокарда із стентуванням інфарктзалежної артерії, характерне переважання субклінічно вираженої тривоги та депресії на відміну від пацієнтів, яким проводилося тільки медикаментозне лікування, зворотність відмічається для клінічно вираженої тривоги та депресії. Наявність тривожно-депресивних розладів різного ступеня тяжкості потребує психотерапевтичної корекції психоемоційної сфери пацієнтів.

Дод.точки доступу:
Кудря, І. П.; Шевченко, Т. І.; Насонов, Д. І.; Сорокіна, С. І.; Шапошник, О. А.
Экз-ры:
Знайти схожі

Кравец, О. В.
Влияние рестриктивного режима инфузионной терапии на периоперационный период больных с неотложной патологией органов брюшной полости [] / О. В. Кравец // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 35-38. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Кл.слова (ненормовані):
ургентная хирургия, водный баланс, водные сектора организма
Анотація: Одним из ведущих патогенетических процессов, развивающихся при неотложной патологии органов брюшной полости, является гиповолемия. Основной способ ее лечения – инфузионная терапия. Цель исследования - оценить эффективность рестриктивного режима инфузионной терапии у больных с неотложной патологией органов брюшной полости. Материалы и методы. Обследовано 50 больных, прооперированных лапаратомно в ургентном порядке. Периоперационная инфузионная терапия у всех больных проводилась в рестриктивном режиме сбалансированными кристаллоидными растворами. Нами изучены показатели водного обмена: суточный и кумулятивный водные балансы, процент избыточной жидкости. Методом неинвазивной биоэлектрической реографии определяли показатели водных секторов организма. Результаты. Мы установили наличие исходного истощения внеклеточного объема жидкости за счет снижения как инстерстициального, так и внутрисосудистого объемов у больных с неотложной патологией органов брюшной полости. Внутрисосудистый дефицит был обусловлен снижением объема плазмы. Восполнение внеклеточного дефицита инфузионной терапией в рестриктивном режиме восстанавливало объем плазмы до нормы с 1 суток после операции, интерстициальный объем к 7 суткам наблюдения, при соответствии норме внутриклеточного объема с 3 суток послеоперационного периода. Выводы: рестриктивный режим инфузионной терапии позволяет безопасно и полностью восстановить истощение внеклеточного объема с 7 суток периоперационного периода за счет коррекции плазменного дефицита с 1 суток периоперационного периода, интерстициального объема – с 7 суток, при предотвращении развития его отека на фоне «нулевого» суточного водного баланса, незначительного увеличения кумулятивного водного баланса и процента избыточной жидкости.

Экз-ры:
Знайти схожі

Ковальова, І. О.
Вплив інгібітора транскрипційного чинника AP-1 на структурно-метаболічні та біомеханічні зміни кісткової тканини за умов поєднаного надлишкового надходження фториду та нітрату натрію [] / І. О. Ковальова, В. О. Костенко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 123-128. - Бібліогр. в кінці ст.
Анотація: Досліджено вплив інгібітора активації транскрипційного чинника AP-1 на механізми структурно-метаболічних і біомеханічних порушень у стегнових кістках і хребцях за умов поєднаного надлишкового надходження фториду та нітрату натрію. Експеримент було проведено на 30 білих щурах, розподілених на 4 групи: 1-ша – інтактні тварини, 2-га – після поєднаного введення фториду натрію (10 мг/кг маси тіла) та нітрату натрію (500 мг/кг маси тіла) протягом 30 діб, у 3-й групі, починаючи з 15-ї доби інтоксикації, внутрішньоочеревинно вводили інгібітор активації AP-1 SR 11302 ((E,E,Z,E)-3-Methyl-7-(4-methylphenyl)-9-(2,6,6-trimethyl-1-cyclohexen-1-yl)-2,4,6,8-nonatetraenoic acid) в дозі 1 мг/кг 3 рази на тиждень. Виявлено, що призначення SR 11302 відновлює за умов поєднаного введення фториду та нітрату натрію механізм авторегуляції рівня NO в стегнових кістках, зменшуючи загальну активність NO-синтази та активність її індуцибельної ізоформи при реципрокному збільшенні загальної аргіназної активності, та обмежуючи утворення пероксинітриту. Це супроводжується зниженням активності ферментів-маркерів резорбції кістки (кислої фосфатази та її кісткової ізоформи) та обмеженням деполімеризації колагену, протеогліканів та сіалоглікопротеїнів сполучної (кісткової) тканини стегнових кісток і хребців. При цьому введення SR 11302 за умов експерименту супроводжується збільшенням щільності та мінеральної насиченості стегнових кісток і хребців, покращенням біомеханічних характеристик стегнових кісток (їхньої міцності та пружності).

Дод.точки доступу:
Костенко, В. О.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Безега, О. В.
Вплив антиоксидантної терапії на тяжкість перебігу, ефективність лікування та тривалість ремісіїї у хворих на псоріаз [] / О. В. Безега, І. Б. Попова // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 4-8. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Ресвератрол
MeSH-головна:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS
СИРТУИНЫ -- SIRTUINS
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
Анотація: Поширеність псоріазу обумовлює високу актуальність пошуку нових методів лікування. В даній статті говориться про зв'язок розвитку клінічної картини з перекисним окисленням ліпідів у хворих на псоріаз та доцільністю включення до лікування препаратів з антиоксидантними властивостями. Продукти перекисного окислення ліпідів регулюють проліферацію клітин та проникність клітинних мембран, тому функція та будова шкіри напряму залежать від рівня ліпідів та фосфоліпідів. У хворих, що страждають на псоріаз легкого та тяжкого перебігу в сироватці крові виявлено збільшення рівня продуктів ліпідного обміну, а саме холестерину, тригліцеридів та вільних жирних кислот, а також зміну співвідношення фракційного вмісту фосфоліпідів в мембранах еритроцитів. Враховуючи вищенаведені причини розвитку даного захворювання, на наш погляд, доцільно включити в комплексне лікування препарати, що мають антиоксидантні властивості. Антиоксиданти – це група біологічно активних речовин, яка має здатність вступати у взаємодію з різними реактогенними окислювачами, активними формами кисню та іншими вільними радикалами , що призводить до їх повної або часткової інактивації. Дане дослідження проводилось із додаванням Ресвератролу до стандартних схем лікування псоріазу. Обсяг лабораторних досліджень включав: діагностику змін в біохімічному аналізі крові зібраному натщесерце вранці, а саме дослідити вміст загального білка, альбуміну, білірубіну, ліпідів низької та високої щільності, фосфоліпідів, холестерину, аланін-амінотрансферази, аспартат-амінотрансферази. Після проведеного лікування спостерігалось зменшення симптоматики у хворих, що отримували комплексну терапію було більш інтенсивним, ніж у хворих, що отримували стандартну терапію. Клінічно спостерігалось більш прискорене зменшення інфільтрації, еритеми та лущення, а також зменшення свербіжу.

Дод.точки доступу:
Попова, І. Б.
Экз-ры:
Знайти схожі

11.

Кизименко, О. О.
Вплив субатмосферного негативного тиску на тенденційні зміни водневого показника при гнійно-некротичних дефектах синдрому діабетичної стопи [] / О. О. Кизименко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 26-30. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT
Кл.слова (ненормовані):
Вакуумная терапия ран
Анотація: Кількість хворих на цукровий діабет у всьому світі збільшується із геометричною прогресією, а значить, зростає і відсоток ускладнень. На сьогоднішній день досить успішно застосовується вакуумна терапія у лікуванні гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи, які призводять до ранньої інвалідизації пацієнтів. Завданням нашого дослідження був пошук та перевірка опосередкованих методів експрес контролю ефективності цього способу. На основі нашої запатентованої методики місцевого лікування, що включає вакуумінстиляційну терапію, проводили одночасне визначення динаміки водневого показника та моніторинг мікробіологічного клімату таких ран. За результатами проведеної роботи документально та статистично була підтверджена висока ефективність запропонованого методу. Починаючи з 4 дня застосування даного методу у основній групі відмічається індукована значно прискорена зміна водневого показника рани, яка покращує та створює умови для раннього росту грануляційної тканини, а зниження мікробного навантаження рани опосередковано посилює ці процеси, які в групі порівняння протікають майже в 2 рази повільніше. Тому контактна рН-метрія рани чудово підходить як для контролю ефективності, так і для прогнозування подальшого перебігу ранового процесу. А проведені нами дослідження підтвердили її ефективність у зміні водневого показника, які позитивно впливають на загоєння ран. Застосування вакуумної терапії як складового компоненту комбінованого лікування гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи дозволяє в короткі терміни прискорити зміни водневого в оптимальні показники, та значною мірою прискорити прихід другої фази ранового процесу. Доведена нами прискорена елімінація бактеріального агента з рани при такому лікуванні також впливає на ранню активацію цієї фази та суттєво зменшує відсоток гнійних ускладнень в майбутньому.

Экз-ры:
Знайти схожі

12.

Пославська, О. В.
Діагностика пухлин із герміногенних клітин в позагонадних ділянках з погляду алгоритмів визначення метастазів карцином невідомої первинної локалізації [] / О. В. Пославська // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 128-133. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТЕРАТОМА -- TERATOMA
Анотація: Аналіз випадків екстрагонадних тератом дає зрозуміти, що пухлини з герміногених клітин, які характерні для гонад дорослих, можуть зустрічатись і в позагонадних ділянках, наприклад, передньому середостінні (тимусі) і середній лінії мозку (герміноми епіфізу і ділянки над турецьким сідлом), що в таких випадках потребує диференційної діагностики з метастазами карцином іншого походження. Точне діагностування екстрагонадних пухлин з герміногенних клітин тільки шляхом рутинного фарбування гематоксилін-еозин (HхE) потребує високої кваліфікації та досвіду, через їх неспецифічні клінічні симптоми і варіативні морфологічні характеристики. Серед онкоморфологів широко визнано, що імуногістохімічне фарбування займає важливу роль у точній гістологічній діагностиці цих пухлин. Мета – дослідити особливості експресії імуногістохімічних маркерів та морфометричних показників площі, периметру та «круглості» ядер у різних типів екстрагонадних ПГК, порівняно із аналогічними первинними пухлинами гонадної локалізації, для вдосконалення діагностичних алгоритмів. Матеріали і методи. В роботі проведено дослідження біопсійного або післяопераційного матеріалу 8 пацієнтів (група 1) з екстрагонадними ПГК та 16 пацієнтів із первинним герміногенними пухлинами гонад (група 2), які були верифіковані після проведення імуногістохімічного дослідження на базі морфологічного відділу діагностичного центру «Аптеки медичної академії» за період з 2015 по 2018рр. Результати. PLAP і CD117 мали найбільший відсоток експресії в семіномах/гернімомах обох досліджених груп, морфологічні показники більше ніж в ? 3 рази за площею та ? 2 рази за периметром перевищували показники нормальних лімфоцитів (р0,05). Експресія маркерів CD30, EMA і CK AE1/3 виявилась діагностично значущою в зразках ембріональної карцином, морфологічні показники в ? 2,1 рази за площею та ? 1,7 за периметром перевищували показники нормальних лімфоцитів (р0,05). ?FP -позитивне фарбування було показовим для пухлин жовткового мішка, для яких морфологічні показники більше ніж в ? 1,7 рази за площею та ? 1,5 за периметром перевищували показники нормальних лімфоцитів (р0,05). Підсумок. З урахуванням варіативності морфологічних характеристик і можливості екстрагонадного розташування пухлин з герміногенних клітин, імуногістохімічне дослідження з використанням морфометрії стає важливим інструментом в диференціальній діагностиці карцином без первинної локалізації.

Экз-ры:
Знайти схожі

13.

Октисюк, Ю. В.
Досвід імітаційних методів викладання дитячої терапевтичної стоматології [] / Ю. В. Октисюк, О. В. Атаманчук, М. М. Рожко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 202-206. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ -- PEDIATRIC DENTISTRY
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Кл.слова (ненормовані):
Кейс-метод
Анотація: Глобальні зміни у всіх сферах життя людини вимагають від медичної освіти формування у студентів свідомого ставлення до власного життя, психічного і фізичного розвитку, навчання, майбутньої професійної діяльності. Практичне заняття - це форма навчання в системі медичної освіти, при якій студенти мають найбільший контакт з викладачем і стикаються з реальною лікарською діяльністю. Саме на практичних заняттях викладач може і повинен забезпечувати кероване формування дій і понять. Колективне вирішення і обговорення клінічних завдань, що є однією із форм інтерактивного навчання, дає можливість майбутньому лікарю навчитися правильно формулювати свої думки, чітко обґрунтовувати прийняті рішення. На відміну від традиційного заняття, при даній формі студенти отримують можливість перевірити себе, приймати рішення з урахуванням основних положень про діагностику і лікування різних нозологічних форм. У статті наведений досвід формування професійних компетентностей у студентів 5 курсу стоматологічного факультету за допомогою інтерактивної методики навчання – аналізу конкретних ситуацій („case-study” методу) для вивчення дитячої терапевтичної стоматології на кафедрі дитячої стоматології Івано-Франківського національного медичного університету. Дана методика сприяє активному формуванню знань у студентів через самостійну роботу та колективне обговорення, розвиває та вдосконалює інтелектуальні вміння, стимулює продуктивне та творче мислення, а також дозволяє активно формувати професійні якості майбутніх фахівців. Для викладача така форма організації навчального процесу є дієвим способом отримання зворотного зв'язку, що сприяє можливості ефективно корегувати процес оволодіння знаннями та вміннями, організовувати консультативну допомогу студентам. Поєднання інтерактивних методів з іншими прийомами формування знань та з активною самостійною роботою студентів, створення системи і алгоритму введення даних методів, досконале володіння ними викладачем та наявність розвинутих відносин партнерства, взаємоповаги між викладачем і студентами є запорукою підготовки компетентного фахівця.

Дод.точки доступу:
Атаманчук, О. В.; Рожко, М. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

14.

Браїлко, Н. М.
Дослідження конічної точки плинності за Хепплером у адгезивних систем [] / Н. М. Браїлко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 150-155. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЧЕСКАЯ РЕСТАВРАЦИЯ ПОСТОЯННАЯ -- DENTAL RESTORATION, PERMANENT
Анотація: При реставрації клиноподібних дефектів значну роль у витримуванні жувального навантаження відіграє адгезивна система, а саме її мікротвердість, яку надає неорганічний наповнювач. Конічна точка плинності є мірою мікротвердості просторово-зшитих полімерних матриць і залежить від природи, структури, щільності полімерних ланцюгів. Мета – порівняння властивостей аналогів: конічної точки плинності за Хепплером адгезивних систем 5-го DC Adhesive NF та 7-го Single Bond Universal покоління в лабораторних умовах. Об’єкт і методи дослідження. Дослідження проводилося на адгезивних пластинках, виготовлених безпосередньо в лабораторії перед проведенням дослідження. Зразки розділили на дві групи в залежності від використання адгезивної системи: 5 покоління (DC Adhesive NF, фірма Dental Central) – десять зразків та 7 покоління («Single bond Universal» фірма 3М ESPE) – десять зразків. Для отримання зразків адгезивних систем висотою 3,0±0,2 мм використовували металеву форму змащену силіконовою рідиною. На зворотню сторону форми накладали лист лавсанової плівки, перевертали форму, адгезив закладали в форму, накривали лавсановою плівкою та опромінювали зразок за допомогою фотополімеризатора впродовж 40с. Не знімаючи плівки, зразок перевертали і опромінювали другий бік впродовж 40 с. Плівку знімали, готовий зразок вилучали з форми. Перед проведенням випробування зразки витримували в дистильованій воді при температурі (37±2)?С впродовж 24 годин (рис.1). Результати дослідження. За літературними даними та даними досліджень, наданих фірмами 3М ESPE та Dental Central визначення конічної точки плинності за Хепплером адгезивних систем 5 та 7 покоління в лабораторних умовах не проводилося. За результатами наших досліджень встановлено, що випробування краще витримали зразки адгезивної системи 5 покоління DC Adhesive NF, ніж 7 покоління. Під час дослідження встановлено закономірність, що чим жорсткіший адгезив, тим вища конічна точка плинності. Тобто адгезив може витримувати більше навантаження, що є позитивним для відновлення пришийкових дефектів. Висновки. Таким чином, лікування клиноподібних дефектів потребує грамотного та диференційованого підходу до вибору адгезивної системи з метою отримання позитивних результатів і сприяння стабілізації патологічного процесу, що гарантує ефективність його лікування. Використання адгезиву 5 покоління DC Adhesive NF сприяє утворенню повноцінного гібридного шару, надійного зв’язку композиційного матеріалу з дентином і емаллю, забезпечує надійну герметичність на межі пломб з тканинами зуба, їх стійкість за рахунок пластичності адгезиву – це гарантує довговічність виконаних реставрацій.

Экз-ры:
Знайти схожі

15.

Терів, П. С.
Екстрацеребральні цинк-залежні порушення та їх корекція у пацієнтів із гострою церебральною недостатністю [] / П. С. Терів // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 82-86. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЦИНК -- ZINC
СУЛЬФГИДРИЛЬНЫЕ СОЕДИНЕНИЯ -- SULFHYDRYL COMPOUNDS
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ-СВЯЗЫВАЮЩИЕ БЕЛКИ -- FATTY ACID-BINDING PROTEINS
ИНТЕРЛЕЙКИН-1 -- INTERLEUKIN-1
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: Вступ: порушення обміну цинку, які часто супроводжують розвиток критичного стану, можуть спричиняти численні різнонаправлені метаболічні і функціональні розлади, як з боку нервової системи, так і з боку інших систем. Мета дослідження: оптимізація інтенсивної терапії хворих з гострою церебральною недостатністю шляхом корекції екстрацеребральних порушень, пов’язаних з дефіцитом цинку. Матеріали та методи дослідження: проведене клінічне когортне рандомізоване дослідження за участю 94 пацієнтів віком від 18 років з гострою церебральною недостатністю. Аналізували концентрацію цинку, тіолових сполук, інтестинального білку, що зв’язує жирні кислоти, інтерлейкіну-1?. Оцінювали динамічні зміни вказаних показників, їх зв’язки між собою, в залежності від провідної патології і проведеної медикаментозної корекції цинку сульфату моногідрату та ацетилцистеїну. Результати та їх обговорення: у обстежених пацієнтів спостерігалось зниження сироваткового рівня цинку і тіолових сполук, що свідчить про порушення транспортної регуляції цинку і антиоксидантного захисту, підвищення рівня інтестинального білку, що зв?язує жирні кислоти, що є маркером ушкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Ці зміни, а також концентрація інтерлейкіну-1? є взаємопов’язаними і залежать від концентрації цинку. Екзогенне введення цинку сульфату моногідрату та ацетилцистеїну створювало умови для нормалізації показників, що досліджувались. Висновки: у пацієнтів із гострою церебральною недостатністю наявні екстрацеребральні порушення вмісту тіолових сполук, слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, прозапальної відповіді, що пов’язано з дефіцитом цинку. Екзогенне введення цинку сульфату моногідрату та ацетилцистеїну створює у мови для усунення цих порушень.

Экз-ры:
Знайти схожі

16.

Гринь, В. Г.
Епонімічні терміни в морфології та патологїї черепа людини [] / В. Г. Гринь, Н. О. Черкун, О. Г. Головко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 174-182. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭПОНИМЫ -- EPONYMS
АНАТОМИЯ -- ANATOMY
ЧЕРЕП -- SKULL
Анотація: У морфологічних науках (анатомія людини, клінічна, топографічна та патологічна анатомія, гістологія, ембріологія, цитологія тощо) епоніми вживають давно й постійно. Авторські назви охоплюють широкий спектр анатомічних утворень від найважливіших вузлових до менш важливих для практичної медицини. Епоніми широко поширені в медицині, проте останнім часом все частіше виникає необхідність в їхній заміні на більш описові терміни. Важливим є дослідження епонімів у медичній галузі знань. Мета. Дослідження епонімів та епонімічних синдромів у анатомічній термінології при вивченні черепа людини шляхом бібліографічного аналізу літератури. Матеріали і методи. У роботі використані загальнофілософські та загальнонаукові методи дослідження, а саме: діалектичний, історично-хронологічний, бібліографічно-описовий, аналітичний тощо. Результати та висновки. На сьогоднішній день в анатомії епонімічні назви все частіше зустрічаються в різних виданнях та підручниках з клінічної анатомії. Використання епонімів у науковій літературі робить текст лаконічним та яскравим. Застосування анатомічних термінів, до складу яких входять імена або прізвища дослідників, які вперше описали анатомічне утворення, сприяють кращій орієнтації в топографо-анатомічному розташуванні органу або ділянки, це потрібно для роботи з науковою літературою, де ці терміни позначені епонімічно, тобто без детального роз’яснення значення. Вивчення епонімічних термінів сприяє розкриттю еволюції клінічних дисциплін, діагностичного процесу мислення, а також формуванню термінологічної компетенції у студентів-медиків, опануванню ними мови спеціальності, а також підвищення наукового та освітнього рівня викладача.

Дод.точки доступу:
Черкун, Н. О.; Головко, О. Г.
Экз-ры:
Знайти схожі

17.

Страшко, Є. Ю.
Ефективність схеми реабілітації з використанням теорії м’язових спіралей у пацієнтів із плечолопатковим больовим синдромом за даними зсувнохвильової еластометрії [] / Є. Ю. Страшко, І. В. Іваницький, Т. А. Іваницька // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 68-73. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Кл.слова (ненормовані):
плечелопаточный болевой синдром, мышечные спирали, эластометрия
Анотація: Плечолопатковий больовий синдром об’єднує різні патологічні стани, які характеризуються болем та обмеженням об’єму рухів у плечовому суглобі, що значно знижує працездатність людини, та погіршує якість життя. Найбільш розповсюдженими етіологічними факторамиє: навантаження на м’язи плечового поясу, травматичні пошкодження плечового суглобу в анамнезі та перерозтягнення та часткові надриви зв’язок плечового суглобу, вертеброгенна радикулопатія з розвитком рефлекторно-дистрофічних порушень у відповідних м’язах, звязках та капсулі суглоба. Метою нашої роботи стало порівняння ефективності використання схем реабілітації, основаних на стандартних підходах та схем реабілітації, заснованих на теорії м’язових спіралей у пацієнтів із важким перебігом больового синдрому на фоні плечолопаткового періартриту. Матеріали і методи. Нами було досліджено 98 пацієнтів із плечолопатковим періартритом. На першому етапі лікування всім пацієнтам, була проведена лікувальна блокада у місця вираженого запалення параартикулярних структур. Після цього пацієнти були розділені на 2 групи. Пацієнти І групи отримували стандартне лікування згідно рекомендованих схем з використанням фізіотерапевтичних процедур та лікувальної фізкультури. Пацієнтам ІІ групи проводилась реабілітація згідно індивідуально розроблених схем з урахуванням теорії м’язових спіралей та комплексного впливу на спазмовані м’язи. Інтенсивність болю оцінювали за візуальною аналоговою шкалою та шкалою DASH, жорсткість м’язів оцінювали методом зсувнохвильової та компресійної еластометрії. Результати та висновки. За динамікою зменшення больового синдрому у пацієнтів ІІ групи відзначалася достовірно нижча інтенсивність болю, та швидше відновлення функцій суглобу. При проведенні зсувнохвильової еластометрії показника жорсткості м’язів плечового поясу показники в ІІ групі після курсу реабілітації не відрізнялися від показників здорових м’язів. Таким чином, використання індивідуально розроблених схем з урахуванням теорії м’язових спіралей та комплексного впливу на спазмовані м’язи дає можливість досягти більш вираженого ефекту у порівнянні із стандартними схемами реабілітації.

Дод.точки доступу:
Іваницький, І. В.; Іваницька, Т. А.
Экз-ры:
Знайти схожі

18.

Прийма, Л. Ю.
Застосування корпусного підходу на заняттях з англійської мови у закладах вищої освіти [] / Л. Ю. Прийма, К. С. Чуприна // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 206-210. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПРОГРАММНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ -- SOFTWARE
Анотація: Проаналізовано можливості застосування здобутків корпусної лінгвістики на заняттях з англійської мови у закладах вищої освіти. Виокремлено поняття мовного корпусу та обґрунтовано доцільність його застосування у навчанні іноземної мови у вищій школі. Зокрема, були розкриті можливості використання прямого та непрямого корпусного підходу у формуванні лексичних, граматичних, стилістичних та фонетичних навичок студентів. Розглянуто причини непопулярності даного методу в українських закладах вищої освіти на сучасному етапі навчання та обґрунтована доцільність його більш широкого застосування у майбутньому освітньому просторі. Обґрунтовано доцільність застосування корпусного методу у навчанні іноземної мови у вищій школі. Так, зокрема, використання корпусів у роботі студентів із залученням індуктивного методу, що сприяє усвідомленню ними основних мовних закономірностей та виробленню лінгвістичної інтуїції, при цьому матеріалом вивчення виступають виключно автентичні текстові зразки. Розкрито можливості використання прямого та непрямого корпусного підходу у формуванні лексичних, граматичних, стилістичних та фонетичних навичок студентів. Так, пряме використання даного методу може передбачати викладання корпусної лінгвістики для студентів університетів у якості суто навчального предмета, виконання певних завдань або вправ з використанням програм-конкордансів та виконання індивідуальних дослідницьких проектів студентів. Непрямий корпусний підхід може включати публікацію посилань, розробку матеріалів та мовне тестування. У статті вміщено інформацію про спеціальне програмне забезпечення, за допомогою якого актуально здійснювати корпусне навчання за основними видами завдань, які можна створити на базі даних програм.

Дод.точки доступу:
Чуприна, К. С.
Экз-ры:
Знайти схожі

19.

Журавльова, М. І.
Зв'язок кальпротектина, параметрів імунного запалення з параметрами ліпідного та вуглеводного обмінів у хворих на гострий інфаркт міокарда на тлі цукрового діабету 2 типу [] / М. І. Журавльова // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 16-18. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
Кл.слова (ненормовані):
Кальпротектин
Анотація: Метою дослідження було проаналізувати зв’язки імунозапалення на підставі вивчення кальпротектину та параметрів ліпідного та вуглеводного обмінів, оцінити наявність та характер зв’язків даного параметра з показниками вуглеводного обміну на підставі вивчення рівнів глюкози крові, інсуліну та виразності інсулінорезистентності (за індексами HOMA, QUICKI, Caro), антропометричних показників (ІМТ) та показників запалення (рівень моноцитів та нейтрофілів). Матеріали і методи. Обстежено 64 хворих (середній вік 65, 31 ± 1,62 років) на гострий інфаркт міокарда із супутнім цукровим діабетом 2 типу. Дизайн дослідження полягав у первинному лабораторному обстеженні хворих протягом першої доби від початку гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST до початку проведення тромболітичної терапії або перкутанного втручання. Отримані результати дають змогу припустити наявність взаємин між порушенням гомеостазу вуглеводів та активністю імунного запалення за рахунок його прозапальної ланки. Висока концентрація прозапального індикатора кальпротектину асоціюється з прогресуванням виразності інсулінорезистентності, що визначається за допомогою відповідних індексів (HOMA, Caro, QUICKI). Позитивні кореляції між параметром запалення кальпротектином можуть свідчити на користь роботи імунної системи в якості модулятора концентрації циркулюючого кальпротектину. Виявлено, що зростання індексу маси тіла й активності запальних параметрів концентрації моноцитів та нейтрофілів сироватки крові асоціюється з високими концентраціями кальпротектину, що супроводжується порушеннями гомеостазу вуглеводів в бік зростання інсулінорезистентності та змінами ліпідограми проатерогенного характеру.

Экз-ры:
Знайти схожі

20.

Стебловська, І. С.
Зміни та динаміка інтраопераційних та післяопераційних ускладнень після різних методів хірургічного лікування катаракти [] / І. С. Стебловська, І. М. Безкоровайна // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 2. - С. 74-77. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЖЕЛТОЕ ПЯТНО -- MACULA LUTEA
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КАТАРАКТА -- CATARACT
Анотація: Перехід на хірургію малих розрізів і впровадження факоемульсифікації катаракти та факоемульсифікації катаракти з фемтосекундним супроводом сприяли зменшенню післяопераційних ускладнень, однак, не дивлячись на це, потенційно небезпечними для зору залишаються: інфекційний ендофтальміт, токсичний синдром переднього відрізка ока, інтраопераційна супрахоріоідальна кровотеча, кістозний макулярний набряк, відшарування сітківки, персистуючий набряк рогівки і дислокація ІОЛ. За результатами дослідження, проведеного у Великобританії, загальна частота розвитку ускладнень після факоемульсифікації склала 8,7%. Ускладнення, що виникають на будь-якому етапі оперативного втручання та після нього мають негативний вплив на найближчі і віддалені функціональні результати операції. Отже, вдосконалення хірургічного лікування вікової катаракти шляхом вивчення особливостей і механізмів розвитку післяопераційного набряку центральної зони сітківки, а також розробка сучасних методів прогнозування даного ускладнення є актуальною проблемою офтальмології. Мета дослідження. Визначити та диференціювати частоту та динаміку інтраопераційних, ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень при різних методиках оперативного лікування вікової катаракти. Матеріали та методи. В обстеженні та лікуванні брало участь 558 пацієнтів (558 очей) з катарактою. У першу групу увійшли 298 пацієнтів (298 очей), яким проводилась традиційна факоемульсифікація, в другу групу - 260 пацієнтів (260 очей), яким виконувалась факоемульсифікація катаракти з фемтосекундним супроводом. Терміни обстеження : 1 –а доба,1,3 6 та 12 місяців після хірургічного лікування катаракти. Застосування фемтосекундного лазера дозволяє знизити частоту інтраопераційних, а також ранніх і пізніх післяопераційних ускладнень після видалення катаракти.

Дод.точки доступу:
Безкоровайна, І. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

1-20 21-40 41-55

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)