Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (13)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=АУ40/2023/16/2<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи с 1 за 13

Fedotov, S. O.
Synthesis and properties of 6-(2,6-dichlorophenyl)-3- (3-methyl-1H-pyrazol-5-yl)-6,7-dihydro-5H-[1,2,4]triazolo[3,4-b] [1,3,4]thiadiazine-7-carboxylic acid and its salts [] / S. O. Fedotov, A. S. Hotsulia // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 2. - С. 121-129
MeSH-головна:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химический синтез)
ПИРАЗОЛЫ -- PYRAZOLES (химический синтез)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
Анотація: Карбонові кислоти та їхні похідні – важлива складова багатьох біологічних процесів. Так, вони можуть бути використані для створення нових лікарських засобів для терапії пацієнтів із різними захворюваннями. Сполуки, що містять тіазоловий фрагмент, також можуть бути корисними в практичній фармації. Наявність цього гетероциклу в структурі може позитивно вплинути на низку біологічних властивостей, включаючи протизапальні, противірусні та протигрибкові. Отже, дослідження нових молекул, які поєднують фрагмент тіазолу та карбоксильну групу, може сприяти розробленню діагностичних і лікарських засобів, що можна застосовувати під час лікування багатьох захворювань. Мета роботи – створення ряду органічних і неорганічних солей 6-(2,3-дихлорофеніл)-3-(3-метил-1Н-піразол-5-іл)-6,7-дигідро-5Н-[1,2,4]тріазол-[3,4-b][1,3,4]тіадіазин-7-карбонової кислоти та дослідження їхніх властивостей, а також вибіркове встановлення біологічного потенціалу цих сполук. Матеріали та методи. Реалізація синтетичної частини передбачала поетапний синтез вихідного 4-аміно-5-(3-метил-1H-піразол-5-іл)-1,2,4-тріазол-3-тіолу за відомим методом, що описаний у попередніх статтях. Наступний етап – реакція тіолу з 2,3-дихлорбензальдегідом у середовищі льодяної оцтової кислоти. Одержану основу Шиффа надалі піддавали реакції з 2-хлоретановою кислотою в середовищі тетрагідрофурану за наявності еквімолекулярної кількості натрій гідриду. Солі відповідної кислоти утворювалися в процесі реакції 6-(2,6-дихлорофеніл)-3-(3-метил-1Н-піразол-5-іл)-6,7-дигідро-5Н-[1,2,4]тріазолу-[3,4-b][1,3,4]тіадіазин-7-карбонової кислоти з органічними та неорганічними основами в водно-спиртовому середовищі. За допомогою 1Н ЯМР-спектроскопії та елементного аналізу визначили структуру всіх синтезованих речовин. Метод високоефективної рідинної хромато-мас-спектрометрії підтвердив індивідуальність кожної сполуки. Результати. Встановили оптимальні умови створення органічних і неорганічних солей 6-(2,3-дихлорофеніл)-3-(3-метил-1Н-піразол-5-іл)-6,7-дигідро-5Н-[1,2,4]тріазол[3,4-b][1,3,4]тіадіазин-7-карбонової кислоти. Застосування аналізу фармакокінетичних параметрів і фізико-хімічних властивостей ADME дало змогу визначити перспективність синтезованих сполук і обрати оптимальні з них для наступних досліджень. Висновки. Синтезовано та підтверджено структуру 12 сполук. Здійснили фізико-хімічний і фармакокінетичний аналіз ADME параметрів, обрали перспективні сполуки для детальнішого дослідження.

Дод.точки доступу:
Hotsulia, A. S.
Экз-ры:
Знайти схожі

Спектрофотометричне дослідження дубильних речовин у траві Achillea millefolium L. [] / Г. П. Смойловська [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 2. - С. 130-134
MeSH-головна:
ТЫСЯЧЕЛИСТНИК -- ACHILLEA (рост и развитие, химия)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY (использование, методы)
ГАЛЛОВАЯ КИСЛОТА -- GALLIC ACID (химия)
ПИРОГАЛЛОЛ -- PYROGALLOL (химия)
Анотація: Дубильні речовини – важливий клас вторинних метаболітів із широким спектром фармакологічних ефектів, завдяки яким їх використовують у різноманітних сферах медицини. У рослинах роду Achillea L. дубильні речовини – клас сполук, що домінують. Це дає змогу застосовувати рослинну сировину та екстракти деревію для розроблення складних рослинних і комбінованих рецептур лікарських засобів. Пошук нових джерел природних дубильних сполук для фармацевтичних і косметичних цілей викликає великий інтерес і спонукає до удосконалення методів фітохімічного дослідження відомих видів лікарських рослин. Мета роботи – розроблення методики спектрофотометричного визначення кількісного складу дубильних речовин у перерахунку на галову кислоту в деревію звичайного (Achillea millefolium L.) траві. Матеріали і методи. Для дослідження використовували повітряно-суху сировину – деревію звичайного траву. Кількісний вміст поліфенолів у перерахунку на пірогалол у рослинний сировині визначали за допомогою модифікованого методу УФ-спектрофотометрії. Під час розроблення методики спектрофотометричного визначення дубильних речовин у деревію звичайного траві в перерахунку на галову кислоту враховували вплив концентрації екстрагента та ступеня подрібнення рослинної сировини. Результати. Кількісний вміст поліфенолів у водному витягу з деревію звичайного трави в перерахунку на пірогалол становив 2,9781 ± 0,0177 %. Розмір частинок сировини суттєво впливає на вихід діючих речовин. Оптимальними технологічними параметрами для розробленої методики є екстрагування рослинної сировини, подрібненої до 0,5–1,0 мм, 70 % етанолом у співвідношенні 1:10 (4,08 ± 0,01 %). Висновки. Результати дослідження дають підстави рекомендувати застосування методики у перерахунок на галову кислоту для визначення дубильних речовин у спирто-водних екстрактах деревію.

Дод.точки доступу:
Смойловська, Г. П.; Малюгіна, О. О.; Єренко, O. K.; Хортецька, Т. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Leleka, L. H.
Development of a method for the quantitative determination of glibenclamide in tablets [] / L. H. Leleka, S. O. Vasuik // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 2. - С. 135-140
MeSH-головна:
ГЛИБЕНКЛАМИД -- GLYBURIDE (химия)
ТАБЛЕТКИ -- TABLETS (химия)
НАФТОХИНОНЫ -- NAPHTHOQUINONES (химия)
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи – розробити та валідувати спектрофотометричну методику кількісного визначення глібенкламіду в таблетках за реакцією з 2,3-дихлор-1,4-нафтохіноном. Матеріали та методи. У дослідженні використали субстанцію глібенкламіду фармакопейної чистоти, таблетки – «Манініл» 5 мг і «Глібенкламід-Здоров’я» 5 мг, як реагент обрали 2,3-дихлор-1,4-нафтохінон кваліфікації «ч. д. а.», як розчинник – диметилформамід (ДМФА) «ч. д. а.». Для дослідження застосували таке аналітичне обладнання: спектрофотометр «Specord-200» (Analytic Jena AG, Німеччина), водяна баня «MEMMERT WNB7», ваги лабораторні електронні RADWAG XA 210. 4Y, мірний лабораторний посуд класу А. Результати. Розроблено нову, просту спектрофотометричну методику кількісного визначення глібенкламіду в таблетках за реакцією з 2,3-дихлор-1,4-нафтохіноном у середовищі ДМФА. Максимум поглинання – при 489–491 нм. Значення межі виявлення становить 10,9 мкг/мл, що свідчить про достатню чутливість реакції. Підпорядкування основному закону світлопоглинання перебуває у межах концентрацій 13,7–27,4 мг/100 мл. У процесі розроблення методики визначили такі валідаційні характеристики: специфічність, лінійність, прецизійність, правильність і робасність. Висновки. Розроблено та валідовано методику кількісного визначення глібенкламіду згідно з вимогами Державної Фармакопеї України. Доведено, що методика є простою та доступною, валідована за такими характеристиками, як лінійність, збіжність і робасність, може бути рекомендована до застосування в лабораторіях з контролю якості лікарських засобів.

Дод.точки доступу:
Vasuik, S. O.
Экз-ры:
Знайти схожі

Обґрунтування oптимальнoгo складу та дослідження місцевого гемoстатичнoгo засобу на основі полісахаридів природного походження [] / В. В. Гладишев [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 2. - С. 141-146
MeSH-головна:
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMOSTATICS (химический синтез)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ МЕСТНОЕ -- ADMINISTRATION, TOPICAL
ПОЛИСАХАРИДЫ -- POLYSACCHARIDES (химический синтез)
РАСТЕНИЙ ЭКСТРАКТЫ -- PLANT EXTRACTS (химия)
Анотація: Аналіз відомих засобів і методів припинення кровотеч свідчить, що ефективність медикаментозних засобів значно вища порівняно з механічними способами досягнення гемостазу, хоча не може повністю замінити хірургічний гемостаз у разі масивних кровотеч із крупних вен та, oсoбливo, артерій. Як правило, під час бойових дій і при травмуванні на виробництві допомогу потрібно надати екстрено, тому перевагу мають місцеві гемoстатики контактної дії. Ці засоби не потребують особливих навичок під час застосування, тому потерпілий сам зможе надати собі допомогу при незначній травмі, якщо ці засоби є в аптечці, та вчасно зупинити кровотечу; у разі критичних кровотеч засіб може застосувати будь-яка людина, що перебуває поряд із постраждалим. Розроблення ефективних вітчизняних гемoстатичних засобів – одне з вкрай актуальних завдань, зважаючи на ведення бойових дій на території України, для забезпечення такими продуктами наших військових. Мета роботи – обґрунтування oптимальнoгo складу місцевого гемoстатика на основі доступної сировини і технологій. Матеріали та методи. Після ретельного аналізу вітчизняної та зарубіжної фахової літератури як основу майбутнього контактного гемoстатичнoгo засобу обрали адсорбуючі матеріали з біологічно активних компонентів мінерального, синтетичного, фітo- й oрганічнoгo походження широкого спектра дії. Об’єкти цього дослідження – природні полісахариди з можливою гемoстатичнoю активністю: альгінат, каппа карагінан, гуарова камедь, ксантанова камедь. Oснoвнoю властивістю полісахаридів є здатність до набухання, що сприяє гемостазу. Кровоспинну дію модельних гемoстатичних композицій вивчали на моделі кровотечі зі стегнової артерії, що спричинена механічним пошкодженням. Застосували також модель капілярнo-паренхіматoзнoї кровотечі з різаної рани печінки в дорослих щурів. Результати. Природні полісахариди характеризуються здатністю до водопоглинання та набухання, і тому їхня кровоспинна дія доведена експериментально та порівняно з відомими виробами медичного призначення Celox і Ревул®. Речовини з гемoстатичнoю активністю альгінат, каппа карагінан GU 805 та препарат порівняння Celox вірогідно зменшують тривалість кровотечі щодо групи позитивного контролю (ПК) на 38 %, 53 % і 57 % відповідно. Для підвищення гемoстатичнoї активності створено комбінацію сполук-лідерів із додаванням кальцію глюкoнату в дозі 7 %. Використання такої комбінації пов’язане з участю іонів кальцію в усіх етапах згортання крові, що підвищує гемoстатичний ефект комбінації загалом. Згідно з результатами, що одержали, речовини з гемoстатичнoю активністю альгінат, каппа карагінан GU 805 у комплексі з кальцію глюкoнатoм, мірамістинoм і сумішшю фітoкoмпoнентів, а також препарати порівняння Celox і Ревул® вірогідно зменшують тривалість кровотечі щодо показника групи ПК на 46 %, 47 %, 37 % і 36 % відповідно. Висновки. Розроблено оптимальний склад контактного гемoстатичнoгo засобу – багатoкoмпoнентнoгo порошку на основі композиції природних сахаридів, комплексу антисептичних і ранозагоювальних речовин природного та синтетичного походження під умовною назвою Plantor, що забезпечує оптимальні консистентні, біoфармацевтичні та фармакoтехнoлoгічні властивості. Виявили, що додавання до складу кoмпoзиційнoгo засобу 7 % кальцію глюкoнату сприяє оптимальному збільшенню рівня гемoстатичнoї активності, що пов’язано з участю іонів кальцію в усіх етапах згортання крові. На кровоспинній моделі показано: запропонований склад фармакoтерапевтичнoгo засобу вірогідно зменшує тривалість кровотечі на 47 %, сумарно підвищує швидкість настання гемостазу; це ефективніше, ніж у разі застосування референтних гемостатиків місцевої дії.

Дод.точки доступу:
Гладишев, В. В.; Соколовський, С. І.; Собко, І. В.; Клетнієкс, У.; Буткявичус, А.
Экз-ры:
Знайти схожі

Кучеренко, Л. І.
Синтез, молекулярний докінг та ADME аналіз ряду похідних 4-аміно-3,5-диметил-1,2,4-тріазолу [] / Л. І. Кучеренко, Т. С. Британова, A. C. Гоцуля // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 2. - С. 147-153
MeSH-головна:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химический синтез)
СПЕКТРАЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- SPECTRUM ANALYSIS (использование, методы)
МОЛЕКУЛЯРНОЙ СТЫКОВКИ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- MOLECULAR DOCKING SIMULATION (использование)
Анотація: Гетероциклічна система 1,2,4-тріазолу дає змогу успішно створювати перспективні біологічно активні сполуки. Створення на її основі ряду похідних 4-аміно-3,5-диметил-1,2,4-тріазолу дає змогу розширити спектр потенційних біологічно активних сполук. Мета роботи – синтез та in silico обґрунтування перспективності пошуку біологічно активних сполук серед похідних 4-аміно-3,5-диметил-1,2,4-тріазолу. Матеріали та методи. Під час роботи використали сучасні методи синтезу сполук органічної природи з наступним підтвердженням індивідуальності та структури синтезованих сполук за допомогою фізико-хімічних параметрів і спектральних методів (1H ЯМР-, ІЧ-спектроскопія, елементний аналіз, хромато-мас-спектрометрія). Подібність синтезованих сполук до загальних властивостей лікарських засобів визначали за допомогою онлайн-інструмента SwissADME. Імовірність впливу на ряд ферментних систем (циклооксигеназа-2, ланостерол 14?-деметилаза, анапластичної лімфоми кіназа) оцінювали, використовуючи молекулярний докінг. Результати. Одержали серію нових похідних 4-аміно-3,5-диметил-1,2,4-тріазолу, для яких оптимізовано умови синтезу та доведено будову. Встановили високу імовірність впливу на ланостерол 14?-деметилазу, що підкреслює актуальність наступного дослідження синтезованого ряду сполук на протигрибкову активність. Визначили також можливість впливу на активність циклооксигенази-2 та анапластичної лімфоми кіназу. Втім, імовірність виявлення відповідної активності, зокрема протизапальної та протиракової, є незначною. Фізичні показники, параметри фармакокінетики та лікоподібності мають значення, що свідчать про перспективність створення біологічно активних субстанцій на основі синтезованого ряду сполук. Висновки. Синтезовано ряд 4-((R-іден)аміно)-3,5-диметил-1,2,4-тріазолів, для яких встановили загальні фізико-хімічні константи; in silico методами визначили загальний рівень перспективності щодо створення на їхній основі інноваційних біологічно активних субстанцій.

Дод.точки доступу:
Британова, Т. С.; Гоцуля, A. C.
Экз-ры:
Знайти схожі

Іваненко, Т. В.
Визначення молекулярних механізмів розвитку та перебігу експериментального цукрового діабету в щурів лінії Вістар [] / Т. В. Іваненко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 2. - С. 154-157
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология, этиология)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- PANCREATIC DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION (физиология)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование)
Анотація: Розвиток і прогресування діабету включає кілька молекулярних механізмів: інсулінорезистентність, дисфункцію бета-клітин, запальні процеси (їх виникнення спричинене впливом цитокінів і хемокінів, що порушують сигнальні шляхи інсуліну та зумовлюють апоптоз бета-клітин), генетичні фактори (деякі форми діабету спричинені генетичними мутаціями, що впливають на вироблення інсуліну або його чутливість). Молекулярні механізми виникнення та перебігу цукрового діабету складні, включають різні аспекти фізіології та біохімії організму. Розуміння цих механізмів має вирішальне значення для розроблення ефективних методів лікування та профілактики діабету. Мета роботи – аналіз експресії генів, пов’язаних із діабетом, у зразках тканин підшлункової залози щурів лінії Вістар. Матеріали та методи. Для аналізу експресії генів використовували метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) зі зворотною транскрипцією в режимі реального часу за допомогою набору RTІ Profiler™ PCR Array Rat Diabetes (QIAGEN, Німеччина), де об’єктом дослідження в експериментальних тварин була підшлункова залоза. Результати. RTІ Profiler™ PCR Array Rat Diabetes профілює експресію 84 генів, пов’язаних із виникненням, розвитком і прогресуванням діабету. Панель містить гени, що спричиняють ожиріння, резистентність до інсуліну, ранній початок діабету та його пізні ускладнення. Ці гени представлені функціональними категоріями: рецепторами, транспортерами та каналами; ядерними рецепторами; метаболічними ферментами; факторами секреції; білками передачі сигналу; факторами транскрипції. У результаті ПЛР-дослідження матеріалу тварин з експериментальним цукровим діабетом встановили активність генів Nkx2-1, Pik3r1, Slc14a2 з високою експресією порівняно з контрольною групою щурів. Висновки. Ген Nkx2-1 асоційований із виникненням цукрового діабету. Виявили високу активність його експресії порівняно з інтактною групою тварин. Білок Pik3r1 має високий рівень експресії у групі тварин з експериментальним цукровим діабетом. Ці зміни пов’язані з компенсаторним механізмом, що передбачає збереження клітинного потенціалу ендокринного апарату підшлункової залози. Підвищення рівня експресії білка SLC14A2, що виявили, імовірно, свідчить про початок розвитку пізніх ускладнень перебігу цукрового діабету, які пов’язані з патологією нирок.

Экз-ры:
Знайти схожі

Synthesis and acute toxicity of new S-derivatives (1,2,4-triazole-3(2H)-yl)methyl) thiopyrimidines [] / Yu. V. Karpenko [et al.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 2. - С. 158-164
MeSH-головна:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (химический синтез)
ПИРИМИДИНЫ -- PYRIMIDINES (химический синтез)
ТОКСИЧНОСТИ ОСТРОЙ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS, ACUTE (использование)
Анотація: У фаховій літературі недостатньо відомостей щодо синтезу сполук у ряду похідних піримідин-2-тіолу, що містять п’ятичленний нітроген-вмісний гетероциклічний фрагмент, водночас подано достатню кількість прикладів, продемонстровано синтетичний і біологічний потенціал сполук цього типу. Актуальність дослідження зв’язку «структура – гостра токсичність» у ряду новосинтезованих похідних 1,2,4-тріазол-3(2Н)-тіону з піримідин-2-тіолом зумовлена синтезом потенційно низьких молекулярно-масових індукторів інтерферону й протипухлинних засобів, а також необхідністю пошуку молекулярних дескрипторів їхньої структури, важливих для встановлення закономірностей зв’язку «структура – гостра токсичність» як системи оцінювання біологічних ефектів сполук. Тому нині стратегічно й економічно виправданим є першочергове дослідження гострої токсичності синтезованих сполук. Мета роботи – цілеспрямований синтез ряду S-похідних (1,2,4-тріазол-3(2Н)-іл)метил)тіопіримідинів, встановлення зв’язку «структура – гостра токсичність». Матеріали та методи. Для дослідження сполук використано сучасний комплекс фізико-хімічних методів дослідження. Гостру токсичність синтезованих сполук дослідили на дорослих особинах Danio rerio. Під час експериментів риб утримували на дієті протягом тестового періоду тривалістю 96 годин і перевіряли їхню смертність кожні 24, 48, 72 і 96 годин у тестових комплексах у кожному міні-акваріумі з принаймні 7 особинами Danio rerio. Результати. Результати спектрів ЯМР 1Н підтверджують проходження реакції алкілування саме на атомі Сульфуру. Отже, проаналізувавши дані LC50, виявили, що найменш токсичною серед досліджуваних сполук є 2-(((4-метил-5-(октилтіо)-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл))метил)тіо)піримідин з показником гострої токсичності 49,66 мг/л. Найбільш токсичною сполукою є 2-(((4-метил-5-(метилтіо)-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл)метил)тіо)піримідин з показником LC50 = 8,29 мг/л. Низька токсичність сполуки 2-(((4-метил-5-(октилтіо)-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл)метил)тіо)піримідину, найімовірніше, зумовлена наявністю октилового замісника, який достатньою мірою проникає через біологічні мембрани і не має сильного токсичного впливу на системи органів і не накопичується, а метаболізується в клітині. Висновки. За допомогою реакції гетероциклізації проміжного карботіоаміду отримано нові гібриди 1,2,4-тріазол-3(2Н)-іл)метил)тіопіримідинів. Для зниження показників гострої токсичності та підвищення їхньої біологічної активності синтезовано S-похідні цього ряду. Встановлено, що S-похідні 1,2,4-тріазол-3(2Н)-іл)метил)тіопіримідинів належать до помірно-, малотоксичних сполук, згідно з класифікацією D. R. Passino. 2-(((4-Метил-5-(октилтіо)-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл)метил)тіо)піримідин має значення гострої токсичності 49,66 мг/л. Найбільш токсичною сполукою є 2-(((4-метил-5-(метилтіо)-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл)метил)тіо)піримідин з показником LC50 = 8,29 мг/л.

Дод.точки доступу:
Karpenko, Yu. V.; Panasenko, O. I.; Kulish, S. M.; Domnich, A. V.
Экз-ры:
Знайти схожі

Diuretic activity of some 4- and 3-thio-substituted 1,2,4-triazoles with fluorophenyl fragments [] / O. A. Bihdan [et al.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 2. - С. 165-169
MeSH-головна:
ТРИАЗОЛЫ -- TRIAZOLES (терапевтическое применение, химический синтез)
ДИУРЕТИКИ -- DIURETICS (вредные воздействия, терапевтическое применение)
ФУРОСЕМИД -- FUROSEMIDE (терапевтическое применение)
Анотація: Діуретики збільшують об’єм виділеної сечі та виведення натрію, їх часто використовують для зменшення надлишку рідини в організмі при різних захворюваннях: артеріальній гіпертензії, серцевій і нирковій недостатності, нефротичному синдромі, цирозі тощо. Нині на ринку доступний широкий вибір діуретиків, але немає жодного безпечного засобу – всі препарати спричиняють певні побічні ефекти. Мета роботи – вивчення діуретичної активності похідних 1,2,4-тріазолу, що містять при в п’ятому положенні 1,2,4-тріазолового фрагмента фторофенільні замісники, а також встановлення взаємозв’язку «хімічна структура – сечогінна дія» серед похідних 1,2,4-тріазолу. Матеріали та методи. Для вивчення впливу на функцію нирок здійснили дослідження на 6 групах по 7 щурів у кожній. Під час дослідження водного діурезу щурів утримували на постійній дієті з вільним доступом до води. Перед навантаженням водою (5 % від маси тіла) щурів витримували 2 години без їжі та води. Усі сполуки, які вивчали, нерозчинні в воді, тому їх вводили перорально як водну суспензію, стабілізовану твіном-80. Сполуки вводили в дозі 1/10 LD50. Результати. Дослідили діуретичну активність 28 нових сполук ряду заміщених 1,2,4-тріазол-3-тіолів, які за хімічною будовою належать до різних класів сполук. Висновки. Аналіз результатів діуретичної активності показав: є ряд сполук, активність яких вища за гіпотіазид, а також є сполука, що перевищує активність фуросеміду.

Дод.точки доступу:
Bihdan, O. A.; Parchenko, V. V.; Kyrychko, B. P.; Zvenyhorodska, T. V.; Romanina, D. M.
Экз-ры:
Знайти схожі

Застосування Тіоцетаму в комплексній терапії бойової контузії головного мозку [] / І. Ф. Бєленічев [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 2. - С. 170-174
MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (терапевтическое применение)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
Анотація: При гострій мозковій ішемії, що спричинена черепно-мозковою травмою (ЧМТ), кожен хворий є унікальним випадком зі своїми особливостями та проблемами. Мета роботи – вивчення застосування Тіоцетаму в комплексній терапії бойової контузії головного мозку та оцінювання його терапевтичної дії в пацієнтів із легкою та середньотяжкою закритою бойовою черепно-мозковою травмою порівняно з базисною терапією. Матеріали та методи. Обстежили 79 хворих із легкою та середньотяжкою закритою бойовою черепно-мозковою травмою. У 76 осіб ЧМТ спричинена мінно-вибуховою травмою; діагностували струс головного мозку, забій головного мозку легкого ступеня, перелом склепіння черепа. Хворі надходили до відділення в гострому періоді. Під час дослідження використано клінічні та функціональні методи оцінювання стану центральної нервової системи. Проаналізовано результати комплексного лікування. Результати. Застосування Тіоцетаму не спричиняло підвищення збудливості, нервозності, порушення сну в пацієнтів. Проаналізували вегетативну реактивність після лікування Тіоцетамом. Встановили, що показник нормальної вегетативної реактивності збільшився до 60 %, а в контрольній групі – до 42 %. Показники пацієнтів із підвищеною вегетативною реакцією зменшилися з 42,8 % до 17,9 %, у контрольній групі – з 38,5 % до 23,1 %. Позитивний клінічний ефект в основній групі пацієнтів, які отримували Тіоцетам, спостерігали у 94 % випадків у перші 5 днів. У контрольній групі позитивний клінічний ефект визначили в 76 % випадків. Поліпшення виявили і в клінічній сфері, і за показниками вегетативної реактивності ЕЕГ, шкали дослідження когнітивних функцій MMSE. Висновки. Застосування Тіоцетаму в гострому періоді легкої та середньотяжкої закритої бойової черепно-мозкової травми підвищує нейропротективну дію базисної терапії. Поєднання ноотропного й нейропротекторного ефектів, що властиві комбінованому препарату Тіоцетам, дає змогу істотно зменшити або уникнути побічних дій, характерних для традиційних рацетамних ноотропів.

Дод.точки доступу:
Бєленічев, І. Ф.; Нерянов, К. Ю.; Черній, B. І. ; Середа, Д. А.; Кучеренко, Л. І.; Дерев'янко, Н. В.; Кандибей, К. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Шкіль, І. О.
Мікрохірургічне кліпування як метод профілактики повторного розриву аневризми передньої сполучної артерії [] / І. О. Шкіль // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 2. - С. 175-180
MeSH-головна:
ВНУТРИЧЕРЕПНАЯ АНЕВРИЗМА -- INTRACRANIAL ANEURYSM (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
АНЕВРИЗМЫ РАЗРЫВ -- ANEURYSM, RUPTURED (диагностика, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
МИКРОХИРУРГИЯ -- MICROSURGERY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи – оцінити ефективність мікрохірургічного кліпування аневризми передньої сполучної артерії (ПСА) як методу профілактики повторного розриву аневризми. Матеріали та методи. У 98 хворих діагностували аневризми ПСА. Вік пацієнтів з аневризмами ПСА – від 20 до 72 років (середній вік – 47,8 ± 11,0 року). Співвідношення жінок і чоловіків – 1,04 : 1,00. Аневризми верифікували за допомогою комп’ютерної томографії судин голови та шиї, селективної церебральної ангіографії, МРТ-ангіографії судин головного мозку. Результати. Під час мікрохірургічного лікування всіх пацієнтів, залучених у дослідження, використали птеріональний доступ. У перші три доби від розриву аневризми здійснили мікрохірургічне лікування 18 найтяжчим пацієнтам. Після трьох діб і пізніше хірургічне втручання виконали пацієнтам із компенсованим і субкомпенсованим станом, надалі хворих дообстежили з ретельним плануванням мікрохірургічної тактики. Наявність компресії мозку, вираженої дислокації, оклюзійної гідроцефалії – показання до екстреної операції. Ангіоспазм виявили у 45 (45,9 %) пацієнтів: виражений – у 36 %, поширений – у 20 %. Внутрішньомозкові гематоми зафіксували в 30 (30,6 %) хворих, внутрішньошлуночкові крововиливи – у 28 (28,6 %). У п’яти випадках внутрішньомозкові гематоми призводили до вираженої компресії головного мозку та дислокації серединних структур, тому здійснили видалення гематоми і кліпування аневризми. У 50 % пацієнтів із внутрішньошлуночковими крововиливами наявні також внутрішньомозкові гематоми лобних долей, а кров найчастіше локалізувалась у кількох шлуночках. Перед кліпуванням аневризми 4 хворим із декомпенсованою гідроцефалією здійснили вентрикуло-дренувальні та лікворо-шунтувальні операції. Післяопераційна летальність у цій групі пацієнтів становила 11 %, рівень вираженого неврологічного дефіциту – 22 %. Встановили, що повторні розриви аневризм ПСА після надходження в стаціонар виникли у 15 % пацієнтів, які перебували на лікуванні. Висновки. Мікрохірургічне лікування забезпечує малоінвазивний підхід, який мінімізує пошкодження навколишньої тканини мозку. Це допомагає зберегти функцію мозку та мінімізувати ризик післяопераційних неврологічних ускладнень.

Экз-ры:
Знайти схожі

11.

Алексєєв, О. Г.
Понятійно-термінологічний апарат з дисциплінарної відповідальності в фармацевтичній діяльності [] / О. Г. Алексєєв // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 2. - С. 181-185
MeSH-головна:
ФАРМАЦЕВТЫ -- PHARMACISTS (законодательство и юриспруденция, организация и управление)
ТРУДОВАЯ ДИСЦИПЛИНА -- EMPLOYEE DISCIPLINE (законодательство и юриспруденция)
ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЮРИДИЧЕСКАЯ -- LIABILITY, LEGAL
Анотація: Аналіз змісту норми та її тлумачення Конституційним Судом України дає підстави зробити висновок про невідповідність трудового законодавства вимогам Конституції України, необхідне узгодження профільних норм з Основним законом. Мета роботи – аналіз сучасної проблеми термінологічних аспектів дисциплінарної відповідальності у фармацевтичній діяльності за чинним законодавством. Матеріали та методи. Здійснили дослідження за допомогою порівняльно-правового, історичного методів, а також методів аналізу та синтезу. Результати. Вивчали проблеми законодавства, що пов’язані з відсутністю особливого підходу до врегулювання відносин дисциплінарної відповідальності в фармацевтичній діяльності. Встановили, що нині для фармацевтичних працівників встановлений режим загальної дисциплінарної відповідальності. Навели приклади регулювання дисциплінарної відповідальності в фармацевтичній діяльності розвинених країн, що підтвердили: сучасний національний законодавчий підхід не відповідає міжнародній практиці побудови системи охорони здоров’я населення. Висновки. Обґрунтували необхідність встановлення режиму спеціальної дисциплінарної відповідальності для фармацевтичних працівників, що має передбачати створення спеціального органу, що буде наділений повноваженнями з розгляду дисциплінарних проваджень та ухвалення рішення про накладення дисциплінарних стягнень, особливий порядок розгляду дисциплінарних проваджень, розширений перелік видів дисциплінарних стягнень.

Экз-ры:
Знайти схожі

12.

Ткаченко, Н. О.
Аналіз підходів до складання соціальної звітності фармацевтичних підприємств [] / Н. О. Ткаченко, I. Я. Городецька, О. Р. Левицька // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 2. - С. 186-193
MeSH-головна:

(организация и управление)
ФАРМАЦИЯ -- PHARMACY (организация и управление)
Анотація: Мета роботи – пошук та обґрунтування уніфікованих підходів до соціальної звітності фармацевтичних підприємств, що уможливить оцінювання і порівняння соціально відповідальної поведінки фармацевтичних підприємств усіма зацікавленими сторонами. Матеріали та методи. Матеріали – наукові та науково-методичні публікації, нормативні та законодавчі документи щодо соціальної відповідальності, інформація з офіційних сайтів вітчизняних виробничих фармацевтичних підприємств, які входили в топ-20 маркетингових організацій за обсягами аптечного продажу лікарських засобів у 2022 році щодо соціальної звітності. Застосували методи критичного аналізу, контент-аналізу, узагальнення й інтерпретації результатів. Результати. Показано, що соціальна звітність фармацевтичних підприємств за кордоном є усталеною практикою, проте зміст таких звітів є досить різноманітним, тобто немає уніфікованого підходу до їх складання. Шляхом вивчення інформаційного наповнення офіційних сайтів найбільших українських виробничих фармацевтичних підприємств було з’ясовано, що звіти про корпоративну соціальну відповідальність публікують лише АТ «Фармак», Корпорація «Артеріум» і ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ». Інформацію щодо заходів соціального спрямування інших фармацевтичних підприємств подано або у звітах про управління, або у новинах. Соціальна звітність вітчизняних фармацевтичних підприємств як явище, а також підходи до її складання, перебувають на етапі становлення, тому запропоновано зміст такої звітності для різних стейкхолдерів. Висновки. Вітчизняні виробничі фармацевтичні підприємства застосовують різні критерії та різні підходи до інформування суспільства про свою соціальну активність, що ускладнює порівняння їхнього внеску у сталий розвиток країни. Враховуючи, що одним з інструментів відкритості, покращення діяльності підприємства та підзвітності у контексті соціальної відповідальності є складання прозорої соціальної звітності, вітчизняним виробничим фармацевтичним підприємствам необхідно посилити роботу в цьому напрямі, спираючись на міжнародні стандарти.

Дод.точки доступу:
Городецька, I. Я.; Левицька, О. Р.
Экз-ры:
Знайти схожі

13.

Клінічний випадок діагностики автоімунного гепатиту на стадії цирозу печінки [] / О. А. Світлицька [та ін.] // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 2. - С. 194-200
MeSH-головна:
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ГЕПАТИТ АУТОИММУННЫЙ -- HEPATITIS, AUTOIMMUNE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
АУТОАНТИТЕЛА -- AUTOANTIBODIES (анализ)
Анотація: Мета роботи – проаналізувати клінічний випадок діагностики автоімунного гепатиту (АІГ) на стадії цирозу печінки в пацієнтки віком 40 років і нагадати лікарям-практикам про тяжкі наслідки цієї хвороби. Матеріали та методи. Проаналізовано клінічний випадок АІГ, діагностованого згідно з критеріями International Autoimmune Hepatitis Group (2008) на стадії цирозу печінки у пацієнтки віком 40 років. Для верифікації діагнозу здійснили пункційну біопсію печінки з морфологічним дослідженням гепатобіоптату. Результати. Аналіз клінічного випадку АІГ у пацієнтки 40 років продемонстрував пізню діагностику АІГ на стадії цирозу печінки, що спричинена відсутністю протягом тривалого часу будь-яких клінічних проявів хвороби та настороженості практичних лікарів щодо з’ясування причин тривалого підвищення активності трансаміназ. Тригером маніфестації клінічних проявів цирозу печінки, що сформувався внаслідок тривалого перебігу АІГ, було емоційне перенапруження через виїзд із зони бойових дій. Показано застосування критеріїв International Autoimmune Hepatitis Group у клінічній практиці, зокрема поєднання підвищення антинуклеарних антитіл і загального IgG, характерних гістологічних змін у печінці, виключення інфікування гепатотропними вірусами дало змогу вважати діагноз АІГ достовірним. Медикаментозне лікування сприяло певним позитивним змінам клінічних і лабораторних показників, але за висновком лікаря-трансплантолога на цьому етапі перебігу АІГ пацієнтка вже потребувала трансплантації печінки, тому включена в лист очікування. Висновки. Наведене клінічне спостереження демонструє пізню діагностику АІГ на стадії цирозу печінки в пацієнтки віком 40 років, що протягом тривалого часу не мав клінічних проявів, і тому не викликав належної настороженості лікарів щодо з’ясування причин тривалого підвищення активності трансаміназ. Вірогідність діагнозу АІГ підтверджено шляхом застосування критеріїв International Autoimmune Hepatitis Group.

Дод.точки доступу:
Світлицька, О. А.; Рябоконь, О. В.; Світлицький, А. О.; Горбаткова, Н. Г.; Котляревська, Е. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)