Національна наукова медична бібліотека України
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Періодичних видань (30)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=БУ5/2017/21/4<.>
Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-30 
1.


    Бабак, О. Я.
    Функціональний стан печінки та показники білкового обміну у хворих на артеріальну гіпертензію та неалкогольну жирову хворобу печінки залежно від генотипів гена рецептора ангіотензину ІІ першого типу [] / О. Я. Бабак, М. М. Зайцева // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 3-8. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
БЕЛКИ -- PROTEINS (метаболизм)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
РЕЦЕПТОРЫ АНГИОТЕНЗИНА -- RECEPTORS, ANGIOTENSIN (генетика)
Анотація: Мета роботи — оцінити функціональний стан печінки та показники білкового обміну у хворих на артеріальну гіпертензію та неалкогольну жирову хворобу печінки залежно від генотипів гена рецептора ангіотензину II першого типу. Матеріал і методи. Обстежено 55 хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки. Результати. У носіїв С/С і А/С генотипів поліморфізму гена рецептора ангіотензину II першого типу (А1166С) рівень аспарагінової амінотрансферази був на 69,47 % і 61,84 % вище, ніж у носіїв А/А генотипу, аланінової амінотрансферази – на 40,24 % і 37,97 %, індекс де Рітіса – на 49,14 % і 25,32 % і гамаглюта-мілтранспептидази – на 46,12 % і 34,95 % відповідно (р0,05). Висновок. Установлено, що розвиток і прогресування ураження печінки у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки залежать від поліморфізму гена рецептора ангіотензину II першого типу (А1166С) і пов’язані з алелем С і генотипами А/С і С/С.


Дод.точки доступу:
Зайцева, М.М.
Экз-ры:
Знайти схожі

2.


    Боягина, О. Д.
    Морфометрическая характеристика мозолистого тела женщин второго периода зрелого возраста по данным МР-томограмм и анатомических препаратов [] / О. Д. Боягина // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 9-16. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
МОЗОЛИСТОЕ ТЕЛО -- CORPUS CALLOSUM (анатомия и гистология)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
Анотація: Мета дослідження — з'ясувати, якою мірою відрізняються за розмірними показниками анатомічні препарати мозолистого тіла жінок другого періоду зрілого віку від відповідних їм прижиттєвих параметрів. Матеріал і методи. Проведено морфометричне дослідження 20 МРТ-зображень і 19 анатомічних препаратів мозолистого тіла жінок другого періоду зрілого віку. Результати. Встановлено метричні параметри сагітального профілю мозолистого тіла жінок цієї вікової групи. Виявлено відсутність залежності індивідуальних метричних показників мозолистого тіла в прижиттєвому і посмертному станах від хронологічної градації в межах цієї групи; всі вони відрізняються іррегулярним характером розподілу за віковою шкалою. Висновки. Метричні показники анатомічних препаратів мозолистого тіла незначно відрізняються від таких МРТ-зображень. Завдяки отриманим даним про метричні параметри мозолистого тіла жінок другого періоду зрілого віку є можливість хронологічно визначити стадії його попереднього онтогенетичного розвитку та простежити його зміни в процесі старіння організму. Крім того, наведені нами дані можуть слугувати щодо з'ясування статевого диморфізму мозолистого тіла. Найбільш показовими серед них слід вважати значення площі його сагітального профілю.

Экз-ры:
Знайти схожі

3.


    Бродовська, Н. Б.
    Стан прооксидантної системи крові та ендогенної інтоксикації у хворих на червоний плоский лишай [] / Н. Б. Бродовська // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 17-22. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЛИШАЙ ПЛОСКИЙ -- LICHEN PLANUS (кровь)
КРОВЬ -- BLOOD
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING
Анотація: Мета роботи — визначити стан показників прооксидантної системи крові у хворих на червоний плоский лишай із різним клінічним перебігом дерматозу. Матеріал і методи. Обстежено 93 хворих на червоний плоский лишай (61 жінка, 32 чоловіки) віком від 19 до 76 років, з них у 17 встановлено І ступінь тяжкості клінічних проявів дерматозу, у 31 — ІІ ступінь, у 45 — ІІІ ступінь. У 35 осіб дерматоз тривав до 6 місяців, у 31 — від 6 до 12 місяців, у 27 — більше року. Стан прооксидантної системи крові оцінювали за вмістом малонового альдегіду у плазмі і в еритроцитах та фракцій окиснювальної модифікації білків (ОМБ Е370 і ОМБ Е430) і молекул середньої маси — у сироватці крові. Результати. У хворих на червоний плоский лишай встановлено вірогідне підвищення рівня малонового альдегіду в еритроцитах і в плазмі (відповідно: на 79,7% і 39,9%, р0,001), фракцій окиснювальної модифікації білків — ОМБ Е370 і ОМБ Е430 (відповідно: на 52,9% і 43,1%, р0,001) та сироваткового вмісту молекул середньої маси (на 28,6%, р0,001), які є вірогідно вищими у пацієнтів із ІІІ ступенем (помірно тяжким) клінічних проявів червоного плоского лишаю і тривалістю дерматозу більше півроку. Висновок. У хворих на червоний плоский лишай встановлено зростання інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення ліпідів і білків та формування стану ендогенної інтоксикації з більш істотними змінами показників прооксидантної системи крові у пацієнтів із ІІІ ступенем (помірно тяжким) та тривалим (більше півроку) клінічним перебігом дерматозу, що обґрунтовує доцільність диференційованого призначення в їх комплексній терапії антиоксидантних засобів.

Экз-ры:
Знайти схожі

4.


    Бумбар, З. О.
    Оцінка моделі коморбідного стану - генералізованого пародонтиту на фоні уролітіазу [] / З. О. Бумбар, О. Р. Піняжко // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 23-30. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Мета роботи — моделювання експериментального пародонтиту на фоні сечокам’яної хвороби та оцінка зміни біохімічних параметрів під час проведення експерименту у щурів. Матеріал і методи. Наведено результати експериментальних досліджень на 16 білих щурах щодо моделювання коморбідної патології — пародонтит на фоні сечокам’яної хвороби, та оцінено зміни біохімічних показників під час проведення експерименту. Результати. Встановлено, що одночасне паралельне використання моделей етиленгліколевого нефролітіазу та перекисного парадонтиту у щурів спричиняє появу клінічних симптомів, характерних для хронічного уролітіазу та генералізованого парадонтиту. Висновок. Запропоновано нову експериментальну модель, яка може бути використана для пошуку та апробації нових форм фармакологічної корекції при захворюваннях пародонта в осіб із сечокам’яною хворобою.


Дод.точки доступу:
Піняжко, О.Р.
Экз-ры:
Знайти схожі

5.


    Витриховський, А. І.
    Шкала ризику виникнення та прогресування життєво небезпечних аритмій та раптової серцевої смерті в осіб з факторами ризику серцево-судинних захворювань на підставі оцінки варіабельності та турбулентності серцевого ритму [] / А. І. Витриховський // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 31-36. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC (осложнения)
СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ СЕРДЕЧНАЯ -- DEATH, SUDDEN, CARDIAC
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (этиология)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
Анотація: Мета роботи — розробка та впровадження концепції профілактики і лікування фатальних ускладнень у популяції осіб із високим і дуже високим серцево-судинним ризиком на підставі оцінки варіабельності та турбулентності серцевого ритму. Матеріал і методи. У статті представлено аналіз 922 холтерівських моніторувань хворих із постінфарктним кардіосклерозом та осіб із високим і дуже високим ризиком виникнення серцево-судинних подій. Всі пацієнти були розподілені на групи: 1-ша — хворі на ішемічну хворобу серця (кардіосклероз постінфарктний), але без супутніх факторів ризику: куріння, ожиріння, метаболічний синдром; 2-га група — особи, які палять тютюн тривалістю більше двох років; 3-тя група — пацієнти з метаболічним синдромом та наявною артеріальною гіпертензією, і група контролю. Результати. На підставі оцінки стану варіабельності та турбулентності серцевого ритму створена шкала ризику виникнення та прогресування життєво небезпечних аритмій та раптової серцевої смерті у пацієнтів із високим та дуже високим серцево-судинним ризиком. Висновок. Визначення варіабельності та турбулентності серцевого ритму є простим, неінвазивним, доступним, скринінговим методом раннього виявлення пацієнтів зі схильністю до раптової серцевої смерті в загальній популяції.

Экз-ры:
Знайти схожі

6.


   
    Impact of magnesium and vitamin B6 nutritional supplement on comorbid course of chronic obstructive pulmonary disease [Text] / K. V. Viligorska [et al.] // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - P37-41. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (лекарственная терапия)
МАГНИЙ -- MAGNESIUM (терапевтическое применение)
ВИТАМИН B 6 -- VITAMIN B 6 (терапевтическое применение)
Анотація: Мета роботи – визначити ефективність лікування препаратом магнію та піридоксину пацієнтів із коморбідним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень. Матеріал і методи. На базі лікарні швидкої медичної допомоги м. Чернівці — “Університетська лікарня” проведено обстеження 63 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в пульмонологічному та урологічному відділеннях. Порівняльний аналіз даних показників респіраторної функції та функції нирок і статистична обробка проводилися у програмі IBM SPSS Statistics v.20. Результати. Після лікування комбінованим препаратом магнію лактату дигідрату та піридоксину в пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень, хронічним пієлонефритом та сечокам’яною хворобою рівень магнію становив (1,51±0,08) ммоль/л. Лікування комбінованим препаратом магнію та піридоксину позитивно вплинуло на функцію нирок, показник швидкості клу-бочкової фільтрації після лікування склав (90,7±5,04 mL/min/1,73 m? (p 0,05), що є значно вищим, ніж до початку лікування. Висновок. Корекція метаболічного дисбалансу за допомогою застосування нутритивних препаратів, у даному випадку комбінації магнію та піридоксину, дозволяє змінити перебіг коморбідного хронічного обструктивного захворювання легень, оптимізувавши респіраторну функцію та функцію нирок.


Дод.точки доступу:
Viligorska, K.V.; Khukhlina, O.S.; Antoniv, А.А.; Andrusiak, O.V.
Экз-ры:
Знайти схожі

7.


   
    Використання спектрофотометричного методу дослідження спинномозкової рідини для судово-медичного визначення давності настання смерті [] / М. С. Гараздюк [и др.] // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 42-47. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СПЕКТРОФОТОМЕТРИЯ -- SPECTROPHOTOMETRY (использование)
СПИННОМОЗГОВАЯ ЖИДКОСТЬ -- CEREBROSPINAL FLUID
СМЕРТЬ -- DEATH
Анотація: Резюме. Визначення давності настання смерті є важливим і до кінця не вирішеним проблемним питанням судово-медичної практики. Використання аналізу спинномозкової рідини, як стабільного і відокремленого від дії зовнішніх чинників середовища, може сприяти у вирішенні даної проблеми. Мета роботи — дослідити взаємозв’язки часової зміни спектральної густини зразків спинномозкової рідини та давності настання смерті. Матеріал і методи. Досліджувалася спектральна залежність часових постмортальних змін оптичної густини зразків спинномозкової рідини в ультрафіолетовому діапазоні спектра електромагнітного випромінювання в діапазоні довжин хвиль від 280 до 380 нм. Вибір спектрального діапазону довжин хвиль від 280 до 380 нм забезпечує роздільну можливість дослідження зміни концентрації білкових сполук під дією біохімічних змін спинномозкової рідини померлих на протязі різних інтервалів після настання смерті. Результати. Виявлено, що зміна оптичної густини білкової фракції спинномозкової рідини в діапазоні довжин хвиль від 280 до 310 нм взаємопов’язана із давністю настання смерті. Висновок. Даний метод придатний для діагностики часу, що минув після настання смерті, з точністю 2 години.


Дод.точки доступу:
Гараздюк, М.С.; Бачинський, В.Т.; Гараздюк, О.І.; Ушенко, О.Г.
Экз-ры:
Знайти схожі

8.


    Грицюк, М. І.
    Зміни окремих показників екскреторної функції нирок у динаміці експериментального цукрового діабету [] / М. І. Грицюк // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 48-53. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
ПОЧКИ -- KIDNEY
Анотація: Цукровий діабет залишається значною соціальною проблемою, оскільки веде не лише до втрати працездатності, а й до інвалідизації та летальних наслідків. Мета роботи – встановити особливості порушення показників екскреторної функції нирок на ранніх етапах розвитку експериментального стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету. Матеріал і методи. Експеримент проведено на 32 статевозрілих нелінійних самцях білих щурів. Дослідним групам тварин одноразово внутрішньоочеревинно уводили стрептозотоцин у дозі 70 мг/кг. У дослідних групах тварин забій та відповідні дослідження проводили через 11 діб після уведення стрептозотоцину, через 21 та 31 добу відповідно. Кількісну оцінку стану білків у гістохімічних препаратах проводили бромфеноловим синім за методом Mikel Calvo. Результати. Одним із найбільш грізних ускладнень діабету є діабетична нефропатія, патогенез якої остаточно не з’ясований, а діагностика її на ранніх термінах розвитку хвороби ускладнена. Проведені дослідження показали, що поряд із розвитком протеїнурії ураження нирок проявляється первинним зростанням швидкості клубочкової фільтрації та змінами діурезу дослідних тварин. Висновок. Первинними можливими механізмами розвитку діабетичної нефропатії є порушення процесів глікозилювання, перевантаження функціонуючих нефронів білком і зростаючі енерговитрати в проксимальному і дистальному відділах нефрону.

Экз-ры:
Знайти схожі

9.


    Дац-Опока, М. І.
    Психоемоційні аспекти гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у дітей [] / М. І. Дац-Опока, О. З. Гнатейко, Т. Ю. Цьолко // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 54-61. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (психология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Мета роботи — оцінити особливості психоемоційного стану, зокрема визначити ступінь тривожності у дітей із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Матеріал і методи. Обстежено 55 дітей шкільного віку з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ), що проходили лікування у Львівській обласній дитячій клінічній лікарні «Охматдит». Критерії включення: вік від 7 до 14 років, ендоскопічно верифікований ГЕРХ, інформована згода на участь у дослідженні. Критерії виключення: наявність психічних захворювань у дитини чи близькоспоріднених родичів, відмова від участі в дослідженні на будь-якому етапі. Усім дітям проводили загальноклінічне обстеження, фіброезофагогастродуоденоскопію за допомогою відеогастроскопа «Fujinon» WG 88 FР (ендоскопічні дані оцінювали згідно з класифікацією G. Tytgat у модифікації В. Ф. Привороцького). Для з’ясування рівня тривожності використали дитячу шкалу проявів тривожності (Children's Manifest Anxiety Scale — CMAS). Групу контролю створили 40 практично здорових дітей даного віку. Статистичні дані оцінювали за допомогою t-критерію Стьюдента. Результати. Виявлено, що в більш ніж половини дітей із ГЕРХ відзначалось підвищення рівня тривожності. Високий рівень тривожності достовірно частіше траплявся серед дівчаток із ГЕРХ (67%) порівняно з хлопчиками з ГЕРХ (p0,02) та дівчатками групи контролю (р0,01). Підвищений рівень тривожності не асоціювався з особливостями функціонування автономної нервової системи та тяжкістю ураження стравоходу (р0,05). Висновок. Серед дітей, котрі хворіють на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, достовірно частіше траплявся дуже високий рівень тривожності (20%), ніж серед практично здорових дітей (р0,001). Підвищений рівень тривожності більш характерний для дівчаток із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, ніж для хлопчиків із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (p0,02) чи здорових дівчаток (р0,01). Підвищений рівень тривожності у дітей із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою не виявив асоціації з функціонуванням автономної нервової системи (р0,05).


Дод.точки доступу:
Гнатейко, О.З.; Цьолко, Т.Ю.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.


    Дяк, К. В.
    Роль фетального фібронектину в прогнозуванні передчасних пологів у вагітних групи ризику [] / К. В. Дяк, О. М. Юзько, С. Г. Приймак // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 62-67. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ФИБРОНЕКТИНЫ -- FIBRONECTINS (кровь)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (кровь)
Анотація: Мета дослідження — підвищення ефективності прогнозування передчасних пологів у вагітних групи ризику шляхом оптимізації діагностичних заходів. Матеріал і методи. Дослідження проводили у вагітних з удаваними переймами в терміні до 37 тижнів, які перебували на стаціонарному лікуванні. Проведено комплексне оцінювання факторів ризику розвитку передчасних пологів. Основну групу становили 40 вагітних із удаваними переймами, яким було визначено рівень фетального фібронектину в сироватці крові та в цервікальному слизу. До контрольної групи увійшли 20 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності. Результати. Як встановило наше дослідження, у вагітних із загрозою передчасних пологів, в яких виявлено фактори підвищеного ризику передчасних пологів, має місце достовірне ефективне визначення фетального фібронектину в сироватці крові в терміні гестації 28-30 тижнів+6 днів, а достовірне ефективне визначення фетального фібронектину в цервікальному слизу — у 22-27 тижнів+6 днів. Проте ефективність його діагностики з метою прогнозування передчасних пологів не обґрунтоване після 34 тижнів ні в сироватці, ні в цервікальному слизу, тому що ефективність його дорівнює нулю. Висновок. Прогнозування передчасних пологів у групи ризику з визначенням фетального фібронектину можливо в цервікальному слизу в терміні гестації 22-27 тижнів+6 днів та в сироватці крові в терміні гестації 28-30 тижнів+6 днів. Достовірне ефективне визначення фетального фібронектину є обґрунтуванням до госпіталізації в стаціонар і показом до призначення терапії з метою запобігання розвитку передчасних пологів.


Дод.точки доступу:
Юзько, О.М.; Приймак, С.Г.
Экз-ры:
Знайти схожі

11.


    Кузьмінов, Б. П.
    Зміни лейкоцитарного спектра крові у сенсибілізованих нітроксоліном мурчаків в умовах проведення токсикологічного експерименту [] / Б. П. Кузьмінов, Г. І. Яськів, О. І. Грушка // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 68-74. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЛЕЙКОЦИТЫ -- LEUKOCYTES
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (токсичность)
МОРСКИЕ СВИНКИ -- GUINEA PIGS
Анотація: Мета роботи — вивчити зміни популяційної структури лейкоцитів крові у мурчаків, сенсибілізованих нітроксоліном в умовах проведення токсикологічного експерименту. Матеріал і методи. Дослідження популяційної структури лейкоцитів крові проведено в сенсибілізованих нітроксоліном та інтактних тварин. Сенсибілізацію мурчаків проводили шляхом внутрішньошкірного введення 200 мкг (0,02 мл) препарату в зовнішню поверхню вуха. Через 10 днів після первинного введення препарату тваринам повторно, внутрішньoшкірно вводили нітроксолін у розведеннях: 1:100, 1:1000. Ступінь сенсибілізації оцінювали через 24 години після повторного введення нітроксоліну шляхом візуального oгляду поверхні шкіри на місці введення з визначенням абсолютної та відносної кількості основних популяцій лейкоцитарних клітин та розрахунку лейкоцитарних індексів. Результати. У сенсибілізованих тварин на місці введення проби у розведенні 1:1000 спостерігали незначне почервоніння діаметром 2-3 мм, у дозі 1:100 — почервоніння та набряк з утворенням папули розміром 3-6 мм. У крові –збільшення у 2 рази відносного та абсолютного числа базофільних гранулоцитів (р0,05) та еозинофілів (р0,05), зниження популяції лімфоцитарних клітин (р0,05) і показників лейкоцитарних індексів: співвідношення нейтрофілів до еозинофілів (р0,05) та співвідношення лімфоцитів до еозинофілів (р0,05). Висновки. Нітроксолін проявляє алергогенні властивості: викликає перерозподіл спектра лейкоцитарних клітин із порушенням динамічної рівноваги між ними у бік зростання популяції еозинофільних та базофільних гранулоцитів, зменшення кількості лімфоцитів. В основі алергічної реакції лежить патофізіологічний Ig Е — залежний механізм розвитку.


Дод.точки доступу:
Яськів, Г.І.; Грушка, О.І.
Экз-ры:
Знайти схожі

12.


   
    Морфогенез структур шийної та грудної ділянки хребтового стовпа у передплодовому періоді пренатального онтогенезу людини [] / В. І. Нарсія [и др.] // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 75-81. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE (эмбриология)
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи — дослідити морфогенез і особливості хронологічної послідовності становлення топографії структур шийної та грудної ділянки хребтового стовпа протягом передплодового періоду онтогенезу людини. Матеріал і методи. Дослідження виконано на 60 передплодах людини методами макроскопії, мікроскопії серії послідовних гістологічних і топографо-анатомічних зрізів, звичайного і тонкого препарування, графічного і пластичного реконструювання, ін’єкції судин із наступною рентгенографією, комп’ютерної томографії, магнітнорезонансної томографії, морфометрії (цифрової комп’ютерної гістометрії), статистичної обробки цифрових даних. Використання названих методів дало змогу простежити та об’єктивно оцінити топографо-анатомічні особливості структур шийної та грудної ділянки хребтового стовпа упродовж передплодового періоду пренатального онтогенезу людини. Результати. Вперше за допомогою адекватних морфологічних методів виконане дослідження морфогенезу і динаміки просторово-часових взаємовідношень структур ділянки шийного та грудного відділів хребтового стовпа людини впродовж передплодового періоду розвитку із точки зору топографо-анатомічного підходу до проблем ембріогенезу. Висновок. У роботі за допомогою сучасних методів анатомічного дослідження наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо становлення і топографо-анатомічних взаємовідношень структур хребтового стовпа у передплодовому періоді онтогенезу людини, з’ясована динаміка просторово-часових перетворень частин хребтового стовпа, синтопічна кореляція із суміжними структурами.


Дод.точки доступу:
Нарсія, В.І.; Кривецький, І.В.; Бесплітнік, М.Г.; Кривецький, В.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

13.


   
    Хірургічне лікування мультирезистентного туберкульозу як фактор підвищення ефективності лікування [] / І. А. Овчаренко [и др.] // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 82-88. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS (хирургия)
Анотація: Ефективне лікування пацієнтів посідає важливе місце в боротьбі з туберкульозом. Мета роботи — порівняльний аналіз ефективності лікування пацієнтів на вперше діагностований мультирезистентний туберкульоз з використанням різних підходів до лікування таких хворих. Матеріал і методи. Статистичні дані пацієнтів на вперше діагностований мультирезистентний туберкульоз легенів, що були зареєстровані та лікувались у Харківському обласному протитуберкульозному диспансері № 1 у період з 2014 року і на момент дослідження завершили своє лікування. Результати. У групі І (n=93, з використанням консервативного лікування) 58 пацієнтів (61,9%) успішно завершили лікування; 12 пацієнтів (13,3%) померли (9 з них від туберкульозу); невдача лікування була у 6,7%; 17 пацієнтів (18,1%) перервали лікування. У групі ІІ (n=12, з використанням хірургічних методів) ефективно пролікованих було 9 пацієнтів (77,8%); 1 пацієнт (8,3%) помер; в 1 пацієнта (8,3%) була невдача лікування, та 1 пацієнт (8,3%) перервав лікування. Висновок. Ефективність лікування пацієнтів із мультирезистентним туберкульозом при комплексному підході до їх лікування підвищується (на 14,7%), а з неефективним лікуванням — зменшується (смертей менше на 4,8%, а переривань лікування на 5,5%).


Дод.точки доступу:
Овчаренко, І.А.; Шевченко, О.С.; Калмикова, І.М.; Боровок, Н.М.
Экз-ры:
Знайти схожі

14.


    Пиндус, Т. А.
    Состояние тканей ротовой полости крыс в условиях моделирования метаболического синдрома [] / Т. А. Пиндус, А. Э. Деньга, Е. К. Ткаченко // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 89-98. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (осложнения)
Анотація: Поширеність метаболічного синдрому прогресивно збільшується протягом останніх років і трапляється в середньому в кожної п'ятої дорослої людини серед населення розвинених країн. Метаболічний синдром — багатоструктурний комплекс патологічних змін, тому вибір адекватної експериментальної моделі є важливим при вивченні даного стану. Дослідження проведено на моделі метаболічного синдрому адекватної до сучасного раціону людини і легко відтворюється. Мета дослідження. Оцінка стану тканин ротової порожнини щурів і сироватки крові в умовах експериментального метаболічного синдрому. Матеріал і методи. Використані білі щури-самці 1,5-2 — місячного віку. Інтактна група (6 особин) отримувала стандартний раціон віварію. У дослідній групі (7 особин) моделювали метаболічний синдром введенням у раціон нутряного свинячого жиру з розрахунку 20% від маси корму, а також замість питної води — 10% розчин фруктози ad libitum. Тривалість досліду становила 70 днів. Оцінювали біохімічні показники сироватки крові та тканин, стан зубощелепної системи, показники міжклітинного матриксу слизової оболонки і кісткової тканини пародонта щурів, а також мінерального обміну кісткової тканини. Результати та висновки. Раціон з високим вмістом насичених жирів і простих вуглеводів призводив у експериментальних тварин до вісцерального ожиріння, гіперглікемії, збільшення загального холестерину, гіперурикемії на тлі холестерину в ліпопротеїдах високої щільності, збільшення числа і глибини каріозних уражень, атрофії альвеолярного відростка, часткової деградації колагену (оксипроліну) глікозаміногліканів і порушення міжклітинного матриксу сполучної тканини пародонта, слизової оболонки порожнини рота і кісткової тканини.


Дод.точки доступу:
Деньга, А.Э.; Ткаченко, Е.К.
Экз-ры:
Знайти схожі

15.


    Повар, М. А.
    Гепатоспецифічні прояви порушень у системі вільнорадикальне окиснення-антиоксидантний захист у щурів із цукровим діабетом, ускладненим ішемією-реперфузією головного мозку [] / М. А. Повар // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 99-106. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (кровь)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ -- HYPOXIA, BRAIN (этиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (кровь)
Анотація: Гіпоксія головного мозку призводить до суттєвих патогістологічних змін у печінці, які стають причиною порушення її функціонального стану. Метаболічні порушення при цукровому діабеті також спричиняють пошкодження печінки, тому логічно очікувати, що ускладнення діабету ішемією-реперфузією головного мозку мають поглибити морфофункціональні зміни в цьому органі. Однак ми не знайшли в літературі досліджень подібного спрямування. Мета роботи — дослідити прояви оксидативного та нітрозативного стресу в печінці щурів із цукровим діабетом, ускладненим ішемією-реперфузією головного мозку. Матеріал і методи. У гомогенатах печінки щурів із цукровим діабетом вивчали вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів, окиснювальної модифікації білків, метаболітів оксиду азоту та активність антиоксидантних ферментів. Цукровий діабет моделювали однократним внутрішньочеревним уведенням стрептозотоцину (Sigma, США, 60 мг /кг). Результати оцінювали після 20-хвилинної каротидної ішемії з одногодинною реперфузією та на 12-ту добу постішемічного періоду. Результати. У печінці щурів без ЦД 20-хвилинна каротидна ішемія з одногодинною реперфузією за змінами вмісту продуктів ліпопероксидації та активності антиоксидантних ферментів призводить до депресії системи ліпопероксидація-антиоксидантний захист. На 12-ту добу спостереження в цьому органі зростання вмісту дієнових кон’югатів відбувається на фоні підвищення активності супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази, що в цілому свідчить про компенсаторний характер реакції системи ліпопероксидація-антиоксидантний захист. У печінці тварин цієї групи показники окиснювальної модифікації білків та метаболізму оксиду азоту в ранньому постішемічному періоді залишаються без змін, а на 12-ту добу спостереження — зростають, що підтверджує наявність у цей період оксидативного та нітрозативного стресу. У печінці тварин із цукровим діабетом реакція всіх зазначених вище біохімічних показників відсутня як у ранньому, так і в пізньому постішемічних періодах. Висновок. Відсутність у печінці тварин із цукровим діабетом реакції показників ліпопероксидації, окиснювальної модифікації білків, метаболізму оксиду азоту та активності ферментів антиоксидантного захисту як у ранньому, так і в пізньому постішемічних періодах характеризує ареактивність цих біохімічних показників відносно ішемії-реперфузії головного мозку.

Экз-ры:
Знайти схожі

16.


    Радченко, О. М.
    Застосування екстракту кореня пеларгонії EPs-7630 у комплексному лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень [] / О. М. Радченко, Л. І. Пилипів // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 107-113. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (терапия)
ПЕЛАРГОНИЯ -- PELARGONIUM
Анотація: Мета дослідження — вивчення ефективності застосування офіцинального стандартизованого препарату з кореня африканської пеларгонії (Pelargonium reniforme/sidoides, EPs-7630, препарат Умкалор) у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ). Матеріал і методи. У відкритому проспективному дослідженні нами обстежено 30 хворих (16 чоловіків, 14 жінок; медіана віку 63 роки) із загостренням ХОЗЛ з додатковим призначенням препарату EPs-7630 (Умкалор) у стандартній дозі впродовж п’яти днів. Пацієнтам проводили оцінку вираженості симптомів з допомогою Тесту з оцінки ХОЗЛ (ТОХ), загальний аналіз крові з визначенням лейкоцитарних індексів, визначення функції зовнішнього дихання в динаміці. Результати. Встановлено, що включення до стандартного комплексного лікування загострення ХОЗЛ препарату EPs-7630 (Умкалор) сприяє регресу клінічних проявів бронхіальної обструкції (зменшення кашлю, задишки, виділення мокротиння та відчуття скутості в грудній клітці) та покращенню якості життя пацієнтів, що супроводжується помірною активацією нейтрофільної фагоцитарної ланки запалення, зменшенням ендогенної інтоксикації та неспецифічної імунної реактивності, покращенням функції зовнішнього дихання з істотним підвищенням індексу Тіффно навіть за умов короткого курсу лікування загострення ХОЗЛ. Висновок. Застосування препарату EPs-7630 (Умкалор) у комплексному лікуванні хворих на ХОЗЛ сприяє регресу клінічних проявів бронхіальної обструкції, покращенню функції зовнішнього дихання та якості життя пацієнтів.


Дод.точки доступу:
Пилипів, Л.І.
Экз-ры:
Знайти схожі

17.


    Sirenko, YuM
    Right heart catheterization for hemodynamic evaluation of pulmonary hypertension [Text] / YuM Sirenko, I. O. Zhyvylo, OYu Sirenko // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - P114-119. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ЛЕГОЧНАЯ -- HYPERTENSION, PULMONARY (кровь)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
СЕРДЦА КАТЕТЕРИЗАЦИЯ -- CARDIAC CATHETERIZATION
Анотація: Мета роботи — опис клінічних характеристик пацієнтів, їх фізіологічних та гемодинамічних параметрів під час катетеризації правих відділів серця в центрі легеневої гіпертензії в Україні. Матеріал і методи. Проведено процедуру катетеризації правих відділів серця відповідно до національного та міжнародного протоколів у 108 пацієнтів з проміжною або високою імовірністю легеневої гіпертензії відповідно до експертної ехокардіографії. Фізіологічна оцінка на момент діагностики включає 6-хвилинний тест, рівень NTpro-BNP та експертну ехокардіографію з розширеним протоколом та оцінкою функції правого шлуночка. Результати. Ми підтвердили наявність легеневої гіпертензії у 94 пацієнтів (90,4%). Під час встановлення діагнозу 67% пацієнтів із легеневою гіпертензією мали III ФК та 8% — IV ФК, 75% пацієнтів мали III чи IV ФК. Катетеризацію правих відділів серця перед призначенням специфічної терапії для легеневої гіпертензії проведено 67 пацієнтам, а інші 27 пацієнтів вже отримували специфічну терапію без підтвердження діагнозу. Наш досвід продемонстрував, що відсутність точних гемодинамічних вимірювань призводить до помилкового діагностування або недоцільного застосування препаратів, специфічних для легеневої гіпертензії, які можуть призвести пацієнта до пошуку альтернативних методів лікування, які не мають доведеної ефективності. Висновки. Катетеризація правих відділів серця залишається єдиним способом надійної діагностики легеневої гіпертензії. Катетеризація серця необхідна для встановлення діагнозу легеневої гіпертензії, оцінки легеневої гемодинаміки та оцінки подальшого прогнозу.


Дод.точки доступу:
Zhyvylo, I.O.; Sirenko, OYu
Экз-ры:
Знайти схожі

18.


   
    Гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST у пери- та постменопаузальних жінок: ризики та особливості перебігу [] / Т. М. Соломенчук [и др.] // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 120-131. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (этиология)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE
Анотація: Провести порівняльний аналіз факторів ризику виникнення, особливостей клінічного перебігу гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST (ГКСбпST) у жінок пери- та постменопаузального періоду, залежно від гормонального статусу. Матеріал і методи. Обстежено 112 хворих на ГКСбпST пери- та постменопаузальних жінок віком від 39 до 72 років (середній вік 58,52±0,99 року). Залежно від типу гормонального статусу всіх хворих жінок розподілили на групи: група А — 64 хворих 39-72 років (середній вік 60,77±1,16) з рівнем естрадіолу 80 пмоль/л (21,79 пг/мл) та співвідношенням ЛГ/ФСГ1; група Б — 48 пацієнток віком 35-65 років (середній вік 52,29±1,63) з рівнями естрадіолу80 пмоль/л та індексом ЛГ/ФСГ1. З’ясовували особливості перебігу шляхом порівняння основних клінічних характеристик та анамнестичнх даних пацієнток на момент госпіталізації. Результати. Незалежно від гормонального балансу, у жінок обох груп приблизно однакова структура клінічних форм ГКСбпST з тенденцією до переважання ІМбпST (59,37±6,13% (А) та 52,08±7,21% (Б), р0,05). У жінок з естрогенодефіцитом групи А до розвитку ГКСбпST спостерігається в 1,3-1,5 раза більша поширеність АГ (82,81±4,72%) і стенокардії (79,69±5,02%). У жінок зі збереженим гормональним балансом (група Б) достовірно більша поширеність ЦД (31,25±5,15%), куріння (54,16±7,19%) та професійно — шкідливої праці (89,58±4,41%). У них же більша частка осіб з атиповим больовим синдромом (47,92±7,21% (Б) проти 35,93±6,93% (А), р0,05), і відповідно, пізня (24 год) госпіталізація в профільний стаціонар (58,33±7,11% (Б) проти 39,06±6,09% (А)), р0,05), перебіг у них характеризувався в 1,4 раза достовірно частішим порушенням ритму і провідності (68,75±6,69% (Б) проти 48,43±6,24 (А), p0,05). Професійно-шкідлива праця в 7,3 раза (OR140 балів). Порівняно з жінками групи Б вони мають втричі більший ризик розвитку повторного ІМ (OR=3,00±0,11, СІ=1,73-4,21), у 5,7 раза вищий ризик прогресування СН (OR=5,74±0,12, СІ=4,27-7,11) і вдвічі вищі шанси смерті через 6 місяців (OR=2,03±0,21, СІ=0,69-3,32). Висновки. У групі жінок з естрогенодефіцитом гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST розвивається на фоні більшої поширеності і тривалості артеріальної гіпертензії і стенокардії в анамнезі, супроводжується тяжчим перебігом. Госпітальний та віддалений прогноз для них достовірно більш несприятливий. У жінок із відносно збереженим гормональним статусом гострий коронарний синдром без елевації сегмента ST виникає на тлі більшої поширеності куріння та впливу ксенобіотиків внаслідок тривалої професійно шкідливої праці, а також цукрового діабету, що сприяє виникненню переважно атипової симптоматики та пізньої їх госпіталізації. Перебіг гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST характеризується вищими рівнями систолічного артеріального тиску та пульсового артеріального тиску, частішим розвитком загрозливих аритмій, які можуть бути наслідком вищої адреносимпатикотонії на ґрунті дисестрогенії.


Дод.точки доступу:
Соломенчук, Т.М.; Процько, В.В.; Полторак, Л.В.; Перетятко, Н.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

19.


    Сторожук, М. В.
    Порівняльний аналіз показників прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу хворих на розацеа із різним клінічним перебігом дерматозу [] / М. В. Сторожук // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 132-138. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
РОЗАЦЕА -- ROSACEA (кровь)
ЛИЦА ДЕРМАТОЗЫ -- FACIAL DERMATOSES (кровь)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
Анотація: Мета роботи - визначити та проаналізувати показники прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у хворих на розацеа із різним клінічним перебігом дерматозу. Матеріал і методи. Обстежено 67 хворих на розацеа (51 жінка, 16 чоловіків) віком від 27 до 64 років, з них у 24 діагностовано еритематозно-телеангіектатичну, а в 43 – папуло-пустульозну стадію (форму) розацеа. У 22 осіб дерматоз тривав до 6 місяців, у 23 – від 6 до 12 місяців, у 22 – більше року. Стан прооксидантної системи крові оцінювали за вмістом малонового альдегіду (МА) у плазмі і в еритроцитах та молекул середньої маси (МСМ Е254 та МСМ Е280) – у сироватці крові, а антиоксидантної системи – за рівнем відновленого глутатіону (ВГ) та активністю каталази (КА) у гемолізаті крові та церулоплазміну (ЦП) – у сироватці крові згідно з відомими методиками. Результати. У хворих на розацеа встановлено вірогідне збільшення вмісту МА в плазмі і в еритроцитах (відповідно: на 53,3 % та 23,9 %, p0,001), усироватці крові – МСМ Е254 та МСМ Е280 (відповідно: на 56,4 % та 70,8 %, p0,001), зростання активності КА (на 76,9 %, p0,001) за лише тенденції до збільшення в сироватці крові ЦП (на 3,8 %, p0,05), а також зменшення в еритроцитах вмісту ВГ (на 20,9 %, p0,001). Більш істотні зміни цих показників встановлено у пацієнтів із папуло-пустульозною стадією (формою) дерматозу порівняно з пацієнтами з еритематозно-телеангіектатичною стадією (формою) розацеа, а також за тривалості дерматозу більше півроку. Висновок. У хворих на розацеа встановлено вірогідні зміни показників прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, що свідчать про зростання інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення ліпідних структур і формування стану ендогенної інтоксикації на тлі підвищення та зниження активності факторів антиоксидантного захисту, які є більш істотними у пацієнтів із папуло-пустульозною стадією (формою) дерматозу та тривалістю захворювання більше півроку, що обґрунтовує диференційоване призначення в комплексній терапії таких осіб засобів антиоксидантної дії.

Экз-ры:
Знайти схожі

20.


    Шадід, Фаді Хаза Файяз
    Психоемоційний статус та стан церебрального кровообігу у пацієнтів молодого віку з неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта [] / Фаді Хаза Файяз Шадід // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 139-144. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ОСТЕОХОНДРОЗ -- OSTEOCHONDROSIS (психология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВООБРАЩЕНИЕ -- CEREBROVASCULAR CIRCULATION
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS (осложнения)
Анотація: Мета роботи — дослідити ступінь вираженості тривоги та депресії у хворих молодого віку з рефлекторними та корінцевими неврологічними проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта та виявити їхній вплив на показники мозкового кровообігу та цереброваскулярний резерв. Матеріал і методи. Обстежено 95 пацієнтів чоловічої статі на неврологічні прояви остеохондрозу хребта віком від 19 до 45 років (середній вік становив 34,05±5,7). До першої групи увійшли 50 хворих на рефлекторні прояви остеохондрозу поперекового відділу хребта, до другої групи увійшли 45 хворих на корінцеві синдроми поперекового остеохондрозу. Групу контролю створили 25 практично здорових осіб відповідного віку та статі. Пацієнтам проводилась екстра-інтракраніальна доплерографія з визначенням коефіцієнта Овершута та оцінювався психологічний статус за допомогою госпітальної шкали тривоги і депресії (HADS). Результати. У пацієнтів з корінцевими проявами остеохондрозу поперекового відділу хребта встановлено підвищення рівня тривоги до субклінічного та зміни церебрального кровообігу зі зниженням резерву авторегуляції мозкового кровообігу. Висновок. Отримані дані обґрунтовують необхідність включення в комплексне лікування хворих на радикулярні синдроми поперекового остеохондрозу ангіотропних та психотропних препаратів.

Экз-ры:
Знайти схожі

 1-20    21-30 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)