Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (112)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=ВУ12/2022/3<.>

Загальна кількість знайдених документів : 112
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-112

Kovalchuk, O. I.
Professor Cherkasov Viktor Gavrylovych (for the 70th birthday) [] / O. I. Kovalchuk, I. V. Dzevulska, O. V. Malikov // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 9-10
MeSH-головна:
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ -- FACULTY, MEDICAL
ЮБИЛЕИ И ДРУГИЕ ВАЖНЫЕ СОБЫТИЯ -- ANNIVERSARIES AND SPECIAL EVENTS

Дод.точки доступу:
Dzevulska, I. V.; Malikov, O. V.
Экз-ры:
Знайти схожі

Ковальчук, О. І.
Професор Черкасов Віктор Гаврилович (до 70-річчя від дня народження) [] / О. І. Ковальчук, І. В. Дзевульська, О. В. Маліков // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 10-11
MeSH-головна:
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ -- FACULTY, MEDICAL
ЮБИЛЕИ И ДРУГИЕ ВАЖНЫЕ СОБЫТИЯ -- ANNIVERSARIES AND SPECIAL EVENTS

Дод.точки доступу:
Дзевульська, І. В.; Маліков, О. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Blagoveshchensky, R. E.
Features of clinical presentation of abnormal uterine bleeding in women of reproductive age [] = Особливості клінічного перебігу аномальних маткових кровотеч у жінок репродуктивного віку / R. E. Blagoveshchensky // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 12-17
MeSH-головна:
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE
Анотація: Abnormal uterine bleeding (AUB) is an urgent clinical problem that has not been fully studied at this stage. AUB affects the quality of life, causes reproductive losses, and requires significant health care costs. The purpose of the study is to outline and generalize the basic principles of diagnosis and presentation of AUB in women of reproductive age based on literature analysis and international recommendations. A literature review of world citation databases (MEDLINE, EMBASE, Cochrane) over the last 10 years was conducted. The concept of a normal menstrual cycle and AUB is defined. The classification of the International Federation of Gynecology and Obstetrics is presented. The main pathological conditions resulting in AUB have been determined. To choose a rational strategy for patient management, it is necessary to establish the cause of AUB and assign it to one of the categories according to the PALM-COEIN classification. PALM-COEIN classification distinguishes two main groups of AUB, related and not related to organic disorders of the uterus. A morphologic cause (PALM) can be diagnosed by imaging and/or histology, while the COEIN group is associated with causes that cannot be visualized (non-morphologic). According to international recommendations, laboratory diagnosis of patients with AUB involves certain stages: determination of the level of ?-HCG in blood serum; examination for the presence of anemia; determination of the coagulogram. Hormonal examination is carried out in case of irregular menstrual rhythm and risk of hypothyroidism; tests on chlamydial infection (in case of high infection risk); a Pap test is performed to rule out cervical diseases. Hysteroscopy and endometrial biopsy are considered the “gold standard” for the diagnosis of intrauterine abnormalities, primarily to exclude precancerous lesions and endometrial cancer.
Аномальна маткова кровотеча (АМК) є актуальною клінічною проблемою, що на сьогодні вивчена не до кінця. AМК впливають на якість життя, є причиною репродуктивних втрат, вимагають значних витрат на лікування. Метою роботи є викладення й узагальнення основних принципів діагностики та перебігу АМК у жінок репродуктивного віку на основі аналізу літератури та міжнародних рекомендацій. Проведено літературний огляд світових баз цитування (MEDLINE, EMBASE, Cochrane) за останні 10 років. Було визначено поняття нормального менструального циклу та АМК. Наведено класифікацію International Federation of Gynecology and Obstetrics. Визначено основні патологічні стани, які є причиною АМК. Для вибору раціональної тактики ведення пацієнтів необхідно встановити причину АМК та віднести її до однієї з категорій за класифікацією PALM-COEIN, за якою виділяють дві основні групи АМК: пов’язані та не пов’язані з органічною патологією матки. Морфологічна причина (PALM) може бути діагностована за допомогою методів візуалізації та/або гістології, тоді як група COEIN пов’язана з причинами, які неможливо візуалізувати (неморфологічні). Згідно з міжнародними рекомендаціями, у пацієнток з АМК лабораторна діагностика складається з певних етапів: з’ясування рівня ?-ХГ в сироватці крові; обстеження на наявність анемії; визначення коагулограми. Гормональне обстеження проводиться в разі нерегулярного ритму менструацій та ризику гіпотиреозу; дослідження на хламідійну інфекцію – за високого інфекційного ризику; для виключення патології шийки матки проводиться ПАП-тест. Гістероскопію та біопсію ендометрія вважають «золотим стандартом» діагностики внутрішньоматкової патології, насамперед для виключення передракових уражень та раку ендометрія.

Экз-ры:
Знайти схожі

Hаsіuk, O. P.
Peculіаrіtіes of the physіotherаpeutіc methods use іn the treаtment of аcne [] = Особливості застосування фізіотерапевтичних методів при лікуванні акне / O. P. Hаsіuk, Z. M. Nebesnа, T. І. Dzetsіukh // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 18-22
MeSH-головна:
АКНЕ ОБЫКНОВЕННЫЕ -- ACNE VULGARIS
АКНЕПОДОБНЫЕ ВЫСЫПАНИЯ -- ACNEIFORM ERUPTIONS (реабилитация, терапия)
Анотація: Acne develops as a result of excess sebum blocking hair follicles and pores in the skin. In such cases, skin cells and sebum can stick together and form in blockages, which Propionibacterium acnes bacteria eventually attach to, resulting in inflammation and comedones or pimples. Propionibacterium acnes bacteria are propionobacteria that are part of the skin microflora and contribute to the development of acne. The studies of the predecessor scientists clearly demonstrate that the severity and frequency of acne exacerbations directly depend on the strain of propionobacteria. However, it should be noted that there are a number of other factors that clearly increase the course of the above-mentioned disease. One of the effective physiotherapeutic methods aimed at the destruction of Propionibacterium acne bacteria and the destruction of sebaceous gland cells is photodynamic therapy. The mechanism of action of photodynamic therapy is the selective destruction of cells as a result of a light-activated chemical reaction. The reaction is carried out in the presence of a substance – a photosensitizer. This technique uses exogenous photosensitizers, which are mainly absorbed by dust-separating elements and enhance the effect of light procedures. Analyzing the data of modern literature, we can state that as of today there are a fairly large number of different photosensitizers, however, in daily practice, dermatologists most often prefer the derivative aminolevulinic acid. It should be noted that recently, microcurrent therapy has been widely used in dermatology and aesthetic cosmetology for the treatment of acne and post-acne phenomena. It is a method of physical influence on the human body using modulated impulse currents of low strength and minimum voltage with different frequency data to obtain a therapeutic or cosmetic effect. When carrying out the above procedure, not only the epidermis is involved, but also the intradermal layer, blood vessels and muscles. It is believed that the influence of low voltage currents has a very positive effect on cellular metabolism and increases the synthesis of adenosine triphosphoric acid. After the procedure, activation of fibroblasts is observed, microcirculation improves, the work of the sebaceous glands and the reduction of pores are normalized. So, summing up the review of literary sources, we can conclude that it is expedient and effective to use physiotherapeutic methods aimed at destroying Propionibacterium acnes bacteria in the complex treatment of acne.
Акне розвивається внаслідок надлишку шкірного сала, що блокує волосяні фолікули і пори в шкірі. У таких випадках клітини шкіри та шкірне сало можуть злипатися та утворювати у закупорки, до яких з часом приєднуються бактерії Propionibacterium acnes, внаслідок чого розвивається запалення та з’являються комедони або прищі. Бактерії Propionibacterium acnes представляють собою пропіонобактерії, які являються частиною мікрофлори шкіри та сприяють розвитку прищів. Дослідження науковців-попередників наочно демонструють, що тяжкість та частота загострень вугрової хвороби напряму залежать від штаму пропіонобактерій. Проте варто відмітити, що існує низка інших факторів, що однозначно посилюють протікання вищезазначеного захворювання. Один із ефективних фізіотерапевтичних методів, спрямованих на знищення бактерій Propionibecterium аcnes та руйнування клітин сальних залоз є фотодинамічна терапія. Механізм дії фотодинамічної терапії полягає у виборчій деструкції клітин в результаті активованої світлом хімічної реакції. Реакція здійснюється за наявності речовини – фотосенсибілізатора. У вищезазначеній методиці використовуються екзогенні фотосенсибілізатори, які переважно абсорбуються пілосебаційними елементами і підсилюють ефект світлових процедур. Аналізуючи дані сучасної літератури, можемо стверджувати ,що станом на сьогодні існує досить велика кількість різних фотосенсибілізаторів, однак у щоденній практиці лікарі-дерматологи найчастіше віддають перевагу похідній амінолевулінової кислоти. Варто зазначити, що останнім часом широкого застосування набула мікрострумова терапія в дерматології та естетичній косметології з метою лікування акне та явищ постакне. Вона є методом фізичного впливу на людський організм за допомогою модульованих імпульсних струмів малої сили та мінімальної напруги з різними частотними даними для отримання лікувального чи косметичного ефекту. При проведенні вищезазначеної процедури залучається не лише епідерміс, але й інтрадермальний шар, кровоносні судини, а також м’язи. Вважається, що вплив струмами малої напруги дуже позитивно впливає на клітинний метаболізм та підвищує синтез аденозинтрифосфорної кислоти. Після процедури спостерігається активізація фібробластів, покращується мікроциркуляція, нормалізується робота сальних залоз та скорочення порів. Отже, підводячи підсумок огдяду літературних джерел – можна дійти висновку про доцільність та ефективність використання фізіотерапевтичних методів, спрямованих на знищення бактерій Propionibecterium аcnes в комплексному лікування акне.

Дод.точки доступу:
Nebesnа, Z. M.; Dzetsіukh, T. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

Palliative care for rheumatologyсal patients with co-morbidity [] / V. M. Zhdan [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 22-28
MeSH-головна:
ПРЕСТАРЕЛЫЕ ОСЛАБЛЕННЫЕ -- FRAIL ELDERLY
РЕВМАТОЛОГИЯ -- RHEUMATOLOGY
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ХОСПИСНАЯ И ПАЛЛИАТИВНАЯ МЕДСЕСТРИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- HOSPICE AND PALLIATIVE CARE NURSING
Анотація: As a result of the analysis, it was established that demographic trends and a shift towards the aging of the population contribute to the increase in the prevalence of degenerative diseases of the joints (osteoarthrosis) and spine (spondyloarthrosis, osteochondrosis) in society. The problem of postmenopausal and senile osteoporosis remains relevant as a cause of fracture of the femoral neck, vertebrae, and the lower third of the forearm. A significant part of these people need professional palliative care in specialized departments of oncology and multidisciplinary hospitals, separate hospices and boarding homes for the elderly or at home, in the family, with the participation of professional visiting teams of doctors, nurses and psychologists, as is done in many Western countries. Palliative patients and their family members need adequate pain relief and symptomatic treatment, professional care, moral, psychological and spiritual support, and sometimes just human compassion and attention. According to the actual state of the organization of palliative medicine in Ukraine, it is appropriate to consider that hospice medicine deals with a complex of issues related to the assistance of palliative patients in the terminal period of life in special medical and social institutions – hospices or palliative and hospice care departments of medical institutions. The introduction of palliative care should be at an early stage. Support should be administered after diagnosis. Elderly people with comorbid pathology suffer from pain more than representatives of other age groups. Pain can be aggravated by a sedentary lifestyle, which causes muscle stiffness, deterioration of joint mobility, and increased osteoporosis. Elderly people experience a combination of musculoskeletal pain, constipation, infections, neuropathy of peripheral nerves, emotional disturbances, major and minor injuries, etc. Analgesic therapy should be started at the first signs of pain. Analgesics are prescribed at equal intervals of time, without waiting for the recovery of pain, in order to ensure constant analgesia. Adjuvant and symptomatic drugs must be prescribed strictly according to indications. Constant monitoring of patients is established, especially at the beginning of treatment. Careful monitoring is also required in the future to correct treatment and prevent possible complications. In palliative medicine, there are medicinal (pharmacological) and non-pharmacological conservative (used mainly for mild or moderate pain) and aggressive (neurosurgical, used for severe and unbearable pain) methods of controlling chronic pain syndrome. According to WHO recommendations, there are three main levels of analgesia for chronic pain syndrome in palliative patients. In rheumatological patients, pain is caused by pathological changes in peripheral structures (skin, muscles, tendons, ligaments, synovial membrane, joint capsule, cartilage, bones). When assessing the features of the pain syndrome, one should take into account anamnestic data, comorbid conditions, results of clinical and laboratory examination methods and individual characteristics of the patient. Only such a comprehensive approach makes it possible to develop an effective plan of treatment and rehabilitation measures. NSAIDs are the most popular tool of analgesic therapy in medical practice due to the combination of efficiency, safety, availability and ease of use. Opioids are used for moderate or severe chronic pain in a patient with an incurable form of the disease. That is, medicine is able to save the patient from painful suffering and give him the opportunity to walk his last path with dignity. It is important for a palliative patient to formulate a clear plan of action with their doctor. A timely visit to your family doctor will help you cope with this.

Дод.точки доступу:
Zhdan, V. M.; Babanina, M. Yu.; Kitura, Ye. M.; Kyrian, O. A.; Tkachenko, M. V.; Volchenko, G. V.
Экз-ры:
Знайти схожі

Паліативна допомога коморбідним пацієнтам в ревматології [] / В. М. Ждан [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 29-35
MeSH-головна:
РЕВМАТОЛОГИЯ -- RHEUMATOLOGY
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПРЕСТАРЕЛЫЕ ОСЛАБЛЕННЫЕ -- FRAIL ELDERLY
ХОСПИСНАЯ И ПАЛЛИАТИВНАЯ МЕДСЕСТРИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- HOSPICE AND PALLIATIVE CARE NURSING
Анотація: В результаті аналізу встановлено, що демографічні тенденції і зрушення в бік старіння населення, сприяють зростанню розповсюдженості в суспільстві дегенеративних захворювань суглобів (остеоартроз) і хребта (спондилоартроз, остеохондроз). Залишається актуальною проблема постменопаузального і сенильного остеопорозу, як причини перелому шийки стегна, хребців і нижньої третини передпліччя. Значна частина цих осіб потребує професійної паліативної допомоги в спеціалізованих відділеннях онкологічних та багатопрофільних лікарень, окремих хоспісах та в інтернатах для людей похилого віку або вдома, у сім’ї, за участі професійних виїзних бригад лікарів, медичних сестер та психологів, як це робиться в багатьох країнах Заходу. Паліативні пацієнти та члени їх родин потребують адекватного знеболювання й симптоматичного лікування, професійного догляду, морально-психологічної та духовної підтримки, а часом просто людського співчуття та уваги. Відповідно до реального стану організації паліативної медицини в Україні доцільно вважати, що хоспісна медицина займається комплексом питань, пов’язаних із допомогою паліативним пацієнтам у термінальний період життя у спеціальних медико-соціальних установах – хоспісах або відділеннях паліативної та хоспісної допомоги лікувальних закладів. Запровадження паліативної допомоги повинно бути на ранньому етапі. Допомогу слід вводити після встановлення діагнозу. Люди літнього віку з коморбідною патологією страждають від болю більше, ніж представники інших вікових груп. Посилювати біль може малорухливий спосіб життя, що спричинює скутість м’язів, погіршення рухомості суглобів, посилення остеопорозу. У людей літнього віку спостерігають поєднання м’язово-скелетного болю, закрепів, інфекцій, нейропатії периферичних нервів, емоційних порушень, великих і малих травм та ін. Протибольову терапію слід розпочинати в разі появи перших ознак болю. Анальгетики призначають через однакові проміжки часу, не чекаючи відновлення болю, з метою забезпечити постійне знеболювання. Ад’ювантні і симптоматичні препарати необхідно призначати суворо за показаннями. За пацієнтами встановлюють постійний контроль, особливо на початку лікування. Надалі також потрібне ретельне спостереження для корекції лікування і профілактики можливих ускладнень. У паліативній медицині існують медикаментозні (фармакологічні) та немедикаментозні консервативні (застосовуються переважно при слабкому або помірному болю) й агресивні (нейрохірургічні, застосовуються при сильному та нестерпному болю) методи контролю хронічного больового синдрому. Згідно з рекомендаціями ВООЗ, існують три основних рівні знеболювання при хронічному больовому синдромі у паліативних хворих. У ревматологічних хворих виникнення болю зумовлене патологічними змінами в периферичних структурах (шкіра, м’язи, сухожилля, зв’язки, синовіальна оболонка, капсула суглоба, хрящ, кістки). Під час оцінки особливостей больового синдрому слід враховувати анамнестичні дані, коморбідні стани, результати клініколабораторних методів обстеження та індивідуальні особливості пацієнта. Тільки такий комплексний підхід дозволяє розробити ефективний план лікувально-реабілітаційних заходів. Найпопулярнішим інструментом аналгетичної терапії в медичній практиці завдяки поєднанню ефективності, безпеки, доступності та зручності застосування є НПЗП. При хронічному болю середнього ступеня тяжкості або тяжкому в пацієнта з невиліковною формою захворювання застосовують опіоїди. Тобто медицина в силах позбавити пацієнта болісних страждань і дати йому можливість пройти свій останній шлях з гідністю. Для паліативного пацієнта важливо сформулювати зі своїм лікарем чіткий план дій. Впоратися із цим допоможе своєчасне звернення до свого сімейного лікаря.

Дод.точки доступу:
Ждан, В. М.; Бабаніна, М. Ю.; Кітура, Є. М.; Кир’ян, О. А.; Ткаченко, М. В.; Волченко, Г. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Iron: biochemical, pharmacological, and clinical data [] = Залізо: біохімічні, фармакологічні, клінічні дані / G. V. Zaychenko [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 36-40
MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY
ЖЕЛЕЗА ОБМЕНА НАРУШЕНИЯ -- IRON METABOLISM DISORDERS
ЖЕЛЕЗО -- IRON
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES
Анотація: Iron is one of the most important macroelements in the body, which takes part in oxidation-reduction processes, and bioenergetics, and is a part of a number of enzymes. Iron deficiency is associated with food, pregnancy, fetal development, and some diseases. First of all, iron deficiency is established in iron-deficiency anemia, in addition to violations of biochemical indicators, immunological shifts and changes in the activity of vital organs and systems. The purpose of the study was to analyze the properties of iron and its preparations and their effects on the body. Object and research methods. On the topic of the study, a search and analysis of scientific literature was conducted in such databases as PubMed, Google Scholar, Scopus. Results and discussion. Iron reserves in the body are 3–6 g, the daily requirement is 20–30 mg. The need for iron increases in diseases with an increase in cardiac output, an increase in temperature, which requires taking drugs for oral and parenteral administration. In addition, if it is necessary to replenish iron reserves, it is recommended to take extracts from plants that contain it, such as common apricot (fruit pulp), blueberry fruits, beet roots, and common peach fruits. At the same time, it should be noted that iron can be in the oxidizing form of Fe2+ and the reduced form of Fe3+. It was determined that changes in iron metabolism and transport occur in pregnant women, which, in turn, is associated with changes in endothelial protective function. In modern methodological recommendations for the treatment of chronic heart failure, iron preparations are also included in the list of mandatory drugs, because in this condition, in addition to iron deficiency, disorders of the functions of the cardiovascular system have been found. A decrease in iron content has also been determined in various hypoxic conditions. Next they showed changes in iron metabolism in infectious diseases, such as COVID-19, tuberculosis, and HIV infection. In recent years, changes in iron content in neurodegenerative diseases have been noticed. Today, there are oral and parenteral iron preparations, but research is underway to create iron preparations that may have a more targeted effect and less toxicity. Conclusion. The current state of iron research in the functioning of vital organs and the occurrence of diseases presents scientists and clinicians with the task of involving new experimental and clinical methods to expand the understanding of the role of iron in pathobiochemical mechanisms, in pathological conditions, as well as the search for new approaches to treatment.
Залізо є одним з найголовніших макроелементів в організмі, що приймає участь в організмі та приймає участь в окислювально-відновних процесах, біоенергетиці, входить до складу ряду ферментів. Мета дослідження. Проаналізувати властивості заліза та його препаратів і впливу на організм. Об’єкт і методи дослідження. З теми дослідження провели пошук та аналіз наукової літератури в таких базах даних як PubMed, Google Scholar, Scopus. Результати. Дефіцит заліза в першу чергу був відмічений при залізодефіцитній анемії, що потребує його мобілізації з депо, але поступово запаси заліза витрачаються, що і призводить до падіння рівня гемоглобіну до показників нижче норми. Залізодефіцитна анемія виникає при різних станах, в тому числі, неадекватному лікуванні, низькому комплайенсі хворих до прийому препаратів заліза, недостатній профілактиці, неадекватному контролі за лікуванням пацієнтаЛікування залізодефіцитної анемії необхідно проводити за рекомендаціями ВООЗ переважно пероральними препаратами заліза протягом 3-6 місяців, припиняють тільки при тривалій нормалізації рівня гемоглобіну. В останніх клінічних рекомендаціях по веденню хворих з різноманітною патологією серед препаратів внесені і лікарські засоби заліза. Саме залізодефіцитна анемія зустрічається часто у хворих з серцевою. Це пов’язують з погіршенням абсорбції заліза в травному каналі, а також доступності утилізованого заліза з ретикуло-ендотеліальної системи. Ознаки дефіциту заліза в крові спостерігали у осіб, що перебували в умовах гіпоксії. Визначили також патогенетичний зв’язок між метаболітними параметрами та станом обміну заліза при цукровому діабеті. Певну роль грає наявність у цих хворих процесів запалення, коли підвищується вміст фактору некрозу пухлин альфа та ШОЕ на фоні пониження рівня гемоглобіну і гематокриту, кількості еритроцитів і підвищення концентрації розчинного трансферину, що свідчить про прогресування дефіциту заліза. Біомаркерами анемії при COVID-19 вважають дефіцит гемоглобіну і ферменту трансферину, рецепторів трансферину, гемосидерину. Встановлено падіння здібності трансферину до зв’язку з залізом. Змінється вміст протопорфірину. Сучасно випускають препарати заліза для перорального призначення – оксид заліза сахарит, заліза фумарат, сульфат, також існують комплекси оксиду заліза з полімальтозою для парентерального введення – заліза гідроксид цукрозний комплекс. Прийом препаратів заліза всередину комбінують з кислотою аскорбіновою, вітаміном В12, кислотою фолієвою та іншими вітамінними препаратами. Препарати заліза для парентерального введення вводять внутрішньовенно. Висновки. Сучасний стан дослідження заліза в функціонуванні життєвоважливих органів і виникненні захворювань ставить перед науковцями і клініцистами завдання щодо залучення нових експериментальних та клінічних методик для розширення уявлень про роль заліза в патобіохімічних механізмах, при патологічних станах, а також пошуку нових підходів до лікування.

Дод.точки доступу:
Zaychenko, G. V.; Gorchakova, N. O.; Shumeiko, O. V.; Klymenko, O. V.
Экз-ры:
Знайти схожі

Isakov, R. I.
Family relations in the perinatal period (literature review) [] = Сімейні відносини в перинатальному періоді (огляд літератури) / R. I. Isakov // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 41-45
MeSH-головна:
СЕМЕЙНЫЕ ОТНОШЕНИЯ -- FAMILY RELATIONS
СЕМЬЯ -- FAMILY
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
ПСИХОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- PSYCHOLOGY, MEDICAL
Анотація: From sociological point of view, a family is a structure dedicated for human reproduction that unites people with mutual life conditions and responsibility and based on consanguinity and marriage. In addition, the family is a psychological community of separate individuals with complex relationships. The aim of this work is to describe and systematize the psychological aspects of the structure of the family, which plans the birth of a child, the peculiarities of its functioning and dynamics. Breaking points for the family can be identified by the following signs: - Possibility to date and localize breaking points in time and space, that differs them from chronic psychological traumatic experience; - Persistent emotional reaction in response; - Spending more time and efforts to adapt comparing to response to everyday overloads. Pregnancy and delivery completely meet these criteria despite their physiology. The implementation of the reproductive function is associated both with the creating of a family and profound reorganization of its system. Pregnancy initiates the cascade of serious transformations in a body and mental state of a pregnant woman. These processes mostly define the functionality of a family and mutual relations of its members and secondly influence the state of a mother-to-be. Each stage of family development may have some influence on pregnancy as start for a new life. The family development consists of the following stages: 1. Premarital relations. 2. Confrontation. 3. Compromise. 4. Stable marital relations. 5. Experiments with independence. 6. Renaissance. The pattern of alternation of these stages can be traced in most cases of studying the dynamics of family relations.Perinatal psychologists and psychotherapists can hardly solve their professional tasks without knowing the structure of a family planning the childbirth as well as family functioning and dynamics. Perinatal psychologist should be able in a timely manner to recognize possible scenarios of disharmonic family relations and to prevent conflict or help constructively solving it.
З соціологічної точки зору, сім’я – це структура, призначена для відтворення людини, яка об’єднує людей взаємними життєвими умовами та відповідальністю та заснована на кровній спорідненості та шлюбі. Крім того, сім’я – це психологічне співтовариство окремих особистостей зі складними стосунками. Метою даної роботи є опис та систематизація психологічних аспектів структури сім’ї, яка планує народження дитини, особливостей її функціонування та динаміки. Точки зламу в сім’ї можна визначити за такими ознаками: - Можливість датувати та локалізувати переломні точки в часі та просторі, що відрізняє їх від хронічного психологічного травматичного досвіду; - Стійка емоційна реакція у відповідь; - Витрати більшості часу та зусиль на адаптацію, ніж на реакцію на щоденні перевантаження. Вагітність і пологи повністю відповідають цим критеріям, незважаючи на їх фізіологічність. Реалізація репродуктивної функції пов’язана як зі створенням сім’ї, так і з глибокою перебудовою її системи. Вагітність ініціює каскад серйозних трансформацій у тілесному та психічному стані вагітної жінки. Ці процеси здебільшого визначають функціональність сім’ї та взаємовідносини її членів і вторинно впливають на стан майбутньої матері. Кожен етап розвитку сім’ї може мати певний вплив на вагітність як початок нового життя. Розвиток сім’ї складається з наступних етапів: 1. Дошлюбні стосунки. 2. Конфронтація. 3. Компроміс. 4. Стабільні подружні стосунки. 5. Експерименти з незалежністю. 6. Відродження. Закономірність чергування цих етапів простежується в більшості випадків вивчення динаміки сімейних відносин. Перинатальні психологи та психотерапевти навряд чи можуть вирішити свої професійні завдання, не знаючи структури сім’ї, яка планує пологи, а також функціонування та динаміку сім’ї. Перинатальний психолог повинен вміти своєчасно розпізнати можливі сценарії дисгармонійних сімейних стосунків і запобігти конфлікту або сприяти його конструктивному вирішенню.

Экз-ры:
Знайти схожі

Kazakov, Y. M.
Influence of postmenopause on the formation of chronic heart failure in women with arterial hypertension [] = Вплив постменопаузи на формування хронічної серцевої недостатності в жінок з артеріальною гіпертензією / Y. M. Kazakov, N. I. Chekalina, V. M. Plaksa // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 45-50
MeSH-головна:
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Chronic heart failure (CHF) is one of the leading causes of disability and mortality in the population, with a high prevalence in the world and an unrelenting rate of increase in morbidity. Recently, there has been an increasing prevalence of CHF in women, in old age, compared to men, its prevalence becomes three times greater. In postmenopause, the frequency of arterial hypertension (AH), coronary heart disease, which creates conditions for the development of CHF, increases significantly. Therefore, it is relevant to study the characteristics of CHF on the background of hypertension in postmenopausal women with the aim of timely diagnosis and treatment in the initial stages. The purpose of the work is an analytical study with the determination of the leading pathogenetic mechanisms of the formation of CHF against the background of hypertension in postmenopausal women. Main part. The review presents the main ideas about pathogenetic mechanisms of CHF development and progression. The role of neuro-humoral activation, hemodynamic overload in conditions of hypertension, violation of the metabolism of the extracellular matrix with the formation of myocardial stiffness is indicated. The main attention is paid to the new concept of the development of CHF, which consists in the influence of immune activation and systemic inflammation. The role of pro-inflammatory cytokines in the development of endothelial dysfunction, remodeling of the myocardium and the progression of CHF is noted. An independent factor of pathogenetic changes in the development of CHF is hypoestrogeny in postmenopause. Mechanisms of activation of pressor systems in conditions of estrogen deficiency and mediated effects are presented, including molecular mechanisms of connective tissue dysmetabolism, cardiohemodynamic consequences and their interrelationship. Common links were found in the pathogenesis of hypertension, CHF and processes accompanying postmenopause. The pro-inflammatory signaling cascades involved and activated in the mechanisms of CHF formation in postmenopausal women, in particular, with the participation of interleukin ST2, osteoprotegerin, are described in detail. The importance of hypoestrogenia in the activation of pro-inflammatory mechanisms with the development of osteodysmetabolism, myocardial fibrosis and remodeling and their relationship through the prism of systemic inflammation is substantiated. Potential early markers of the development of CHF are presented, and possible directions of therapeutic influence are indicated. Conclusions. The review systematizes modern ideas about the pathogenetic mechanisms of the development of CHF in postmenopausal women against the background of hypertension, which determines the prospects for solving the problematic issues of diagnosis and treatment of CHF.
Хронічна серцева недостатність (ХСН) є однією з провідних причин інвалідізації та смертності населення, з високою розповсюдженістю у світі і невпинними темпами зростання захворюваності. Останнім часом спостерігається усе більша поширеність ХСН у жінок, у похилому віці, у порівнянні з чоловіками, її розповсюдженість стає втроє більша. У постменопаузі суттєво зростає частота артеріальної гіпертензії (АГ), ішемічної хвороби серця, що створює умови для розвитку ХСН. Тому актуальним є вивчення особливостей ХСН на тлі АГ у жінок постменопаузального віку з метою своєчасної діагностики й лікування на початкових стадіях. Метою роботи – аналітичне дослідження з визначенням провідних патогенетичних механізмів формування ХСН на тлі АГ в жінок у постменопаузі. Основна частина. В огляді представлені основні уявлення про патогенетичні механізми розвитку та прогресування ХСН. Зазначена роль нейро-гуморальної активації, гемодинамічного перенавантаження в умовах АГ, порушення метаболізму позаклітинного матриксу з формуванням жорсткості міокарду. Основну увагу приділено новій концепції розвитку ХСН, що полягає у впливі імунної активації та системного запалення. Зазначено роль прозапальних цитокінів у розвитку ендотеліальної дисфункції, ремоделюванні міокарду та прогресуванні ХСН. Незалежним фактором патогенетичних змін у розвитку ХСН є гіпоестрогенія у постменопаузі. Наведені механізми активації пресорних систем в умовах дефіциту естрогенів та опосередковані ефекти, у тому числі молекулярні механізми дисметаболізму сполучної тканини, кардіогемодинамічні наслідки та їхній взаємозв’язок. Знайдені спільні ланки у патогенезі АГ, ХСН та процесів, що супроводжують постменопаузу. Детально викладені прозапальні сигнальні каскади, що задіяні та активуються у механізмах формування ХСН в жінок у періоді постменопаузи, зокрема, за участю інтерлейкіна ST2, остеопротегерину. Обгрунтовано значення гіпоестрогенії у активації прозапальних механізмів з розвитком остеодисметаболізму, міокардіального фіброзу та ремоделювання та їхній взаємозв’язок крізь призму системного запалення. Представлені потенційні ранні маркери розвитку ХСН, зазначені можливі напрямки терапевтичного впливу. Висновки. В огляді систематизовано сучасні уявлення про патогенетичні механізми розвитку ХСН в жінок у постменопаузі на тлі АГ що визначає перспективи вирішення проблемних питань діагностики та лікування ХСН.

Дод.точки доступу:
Chekalina, N. I.; Plaksa, V. M.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Progress and problems of vaccination against coronavirus infection COVID-19 [] = Прогрес і проблеми вакцинації проти коронавірусної інфекції COVID-19 / A. V. Karatash [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 50-58
MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
ВАКЦИНАЦИЯ МАССОВАЯ -- MASS VACCINATION
Анотація: The pandemic of coronavirus infection caused by COVID-19 is an urgent problem today. Therefore, the search for optimal and safe ways to prevent the occurrence of this infection or its severe consequences is of great interest to scientists and clinicians worldwide. The most effective way to do this is vaccination, which, unfortunately, in the case of COVID-19, is only effective when the antigenic structure of the circulating virus matches the antigens contained in the vaccine. However, the emergence of new strains, due to the ability of the coronavirus to constantly change, which differ from circulating variants and have pandemic potential, leads to the ineffectiveness of previously proposed vaccines. Therefore, this work aimed to determine the main approaches to creating vaccines and the advantages and disadvantages of vaccination by conducting a bibliographic analysis of modern scientific publications. The main approaches to creating a vaccine against COVID-19 were characterized, in particular: vaccines based on an attenuated virus, inactivated vaccines, vector vaccines, protein vaccines, and vaccines based on nucleic acids. The main advantages and disadvantages of each of the proposed options are described. Considerable attention is paid to the issue of immunological imprinting and antibody-dependent enhancement of infection. A detailed analysis of these phenomena was carried out, and their influence on the effectiveness of various vaccines was described. It was established that the use of DNA and RNA vaccines, provided that the problem of their low immunogenicity in humans is solved, is a real alternative for the future development of medicine in the prevention of infectious diseases. The importance of considering the possibility of complications associated with the phenomena of antigenic imprinting and antibody-dependent enhancement of infection when developing vaccines and carrying out mass vaccinations has been proven. Since the complications underlying these phenomena can appear decades after the previous vaccination or epidemic. In addition, the vaccination itself, carried out without taking them into account, can complicate the epidemic process or cause the development of an epidemic of a closely related virus in those areas where this virus and the one against which the vaccination was carried out circulate at the same time.
Пандемія коронавірусної інфекції, спричиненої COVID-19 є актуальною проблемою сьогодення. Тому пошук оптимальних та безпечних шляхів профілактики виникнення цієї інфекції або важких її наслідків становить значний інтерес для науковців та клініцистів по всьому світу. Найбільш ефективним шляхом для цього є вакцинація, яка на жаль, у випадку COVID-19 є ефективною лише тоді, коли антигенна структура циркулюючого вірусу відповідає антигенам, що містяться у вакцині. Однак, поява нових штамів, внаслідок здатності коронавірусу постійно змінюватися, які відрізняються від циркулюючих варіантів і володіють пандемічним потенціалом призводить до неефективності раніше запропонованих вакцин. Тому метою даної роботи було визначення основних підходів для створення вакцин, переваг та недоліків вакцинації шляхом проведення бібліографічного аналізу сучасних наукових публікацій. Було охарактеризовано основні підходи в створенні вакцини від COVID-19, зокрема: вакцини на основі ослабленого вірусу, інактивовані вакцини, векторні вакцини, білкові вакцини, вакцини на основі нуклеїнових кислот. Описано основні переваги та недоліки, кожного із запропонованих варіантів. Значну увагу приділено питанню імунологічного імпринтінгу і антитілозалежного посилення інфекції. Проведено детальний аналіз даних феноменів та описано їх вплив на ефективність різних вакцин. Було встановлено, що застосування ДНК і РНК-вакцин, за умови вирішення проблеми їх низької імуногенності у людей, є реальною альтернативою для майбутнього розвитку медицини в питаннях профілактики інфекційних захворювань. Доведено важливість враховування можливісті появи ускладнень, пов’язаних з феноменами антигенного імпринтінгу і антитілозалежного посилення інфекції при розробці вакцин і проведенні масових вакцинацій. Оскільки, ускладнення, в основі яких лежать ці феномени, можуть проявитися через десятки років після попередньої вакцинації або епідемії. Крім того, сама вакцинація, проведена без їх урахування, здатна ускладнювати епідемічний процес або викликати розвиток епідемії близькоспорідненого вірусу в тих районах, де одночасно циркулюють цей вірус і той, проти якого вакцинація проводилася.

Дод.точки доступу:
Karatash, A. V.; Bilanova, L. P.; Bilash, S. M.; Pronina, O. M.; Bilash, V. P.; Hryn, K. V.; Hryn, V. G.; Oliinichenko, Ya. O.
Экз-ры:
Знайти схожі

11.

Kochmar, M. Yu.
Effect of monosodium glutamate on organs of the digestive system in humans and rats [] / M. Yu. Kochmar, Ju. V. Golosh, O. I. Hetsko // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 58-63
MeSH-головна:
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM
Анотація: Sodium glutamate is widely used in the manufacture of food and drugs. Greatest The share in the consumption of monosodium glutamate falls on the Asian population. A number of authors point to a positive Effects of the use of monosodium glutamate in medicine. Most studies of the effects of MSG on the body have been conducted on white male rats. There are different views on the extrapolation of experimental results from laboratory animals on humans. Common effects of the effects of monosodium glutamate on humans and animals mainly described as metabolic disorders. Even a slight increase in the daily dose of monosodium glutamate has been shown to significantly increase the risk of metabolic syndrome and overweight in certain populations, regardless of diet and level of physical activity. In experimental animals, obesity is observed, an increase in body weight, development of insulin resistance, secretion of somatostatin and insulin. In particular, it was reported that The use of monosodium glutamate changes the biochemical parameters of blood serum. Increased serum glucose, insulin, total cholesterol,and triglycerides, which are most commonly associated with liver damage and kidneys, including renal tubules. In this case, glucose is detected in the urine. Due to the local inflammatory reaction in the liver tissue, lymphocytic infiltration, signs of edema, impaired microcirculation, progressive development of tissue hypoxia, fibrosis and lipolysis occur. Apoptosis was also recorded in hepatocytes, nuclear pycnose, nuclear membrane lysis, cytoplasmic vacuolization, mitochondrial edema, endoplasmic reticulum and sinusoidal telangiectasia, disassembly of collagen fibers in the extracellular space. Into tissues increased the level of proteins. It has been shown that prolonged use of monosodium glutamate directly increases blood pressure in humans and animals, and also caused arrhythmia.

Дод.точки доступу:
Golosh, Ju. V.; Hetsko, O. I.
Экз-ры:
Знайти схожі

12.

Кочмарь, М. Ю.
Вплив глутамату натрію на органи травної системи у людей та щурів [] / М. Ю. Кочмарь, Ю. В. Голош, О. І. Гецко // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 64-69
MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE (вредные воздействия)
Анотація: Глутамат натрію широко використовується у виробництві харчових продуктів і ліків. Найбільшу частку в споживанні глутамату натрію припадає на азіатське населення. Ряд авторів вказують на позитивний вплив використання глутамату натрію в медицині. Більшість досліджень впливу MSG на організм було проведено на білих щурах-самцях. Існують різні погляди на екстраполяцію експериментальних результатів від лабораторних тварин на людей. Загальні ефекти впливу глутамату натрію на людей і тварин в основному описуються як метаболічні порушення. Було показано, що навіть незначне збільшення добової дози глутамату натрію значно підвищує ризик метаболічного синдрому та надмірної ваги у певних групах населення, незалежно від дієти та рівня фізичної активності. У піддослідних тварин спостерігається ожиріння, збільшення маси тіла, розвиток інсулінорезистентності, секреція соматостатину та інсуліну. Зокрема, повідомлялося, що застосування глутамату натрію змінює біохімічні параметри сироватки крові. Підвищення рівня глюкози, інсуліну, загального холестерину та тригліцеридів у сироватці крові, які найчастіше пов’язані з ураженням печінки та нирок, у тому числі ниркових канальців. При цьому у сечі виявляється глюкоза. Внаслідок місцевої запальної реакції в тканині печінки виникає лімфоцитарна інфільтрація, ознаки набряку, порушення мікроциркуляції, прогресуючий розвиток тканинної гіпоксії, фіброзу та ліполізу. У гепатоцитах також реєстрували апоптоз, ядерний пікноз, лізис ядерної мембрани, вакуолізацію цитоплазми, набряк мітохондрій, ендоплазматичний ретикулум і синусоїдальну телеангіектазію, розбирання колагенових волокон у позаклітинному просторі. В тканинах підвищився рівень білків. Було показано, що тривале застосування глутамату натрію безпосередньо підвищує артеріальний тиск у людей і тварин, а також викликало аритмію.

Дод.точки доступу:
Голош, Ю. В.; Гецко, О. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

13.

Pastukhova, V. A.
Modern principles of the neuromuscular dentistry and their practical appliance in sport [] / V. A. Pastukhova, S. V. Zinchenko // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 69-74
MeSH-головна:
СПОРТИВНЫЕ ТРАВМЫ -- ATHLETIC INJURIES
ЗУБОВ ПЕРЕЛОМЫ -- TOOTH FRACTURES
ЗУБА ВЫВИХ ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- TOOTH AVULSION

Дод.точки доступу:
Zinchenko, S. V.
Экз-ры:
Знайти схожі

14.

Пастухова, В. А.
Сучасні принципи нейром’язової стоматології та їх прикладне застосування в спорті [] / В. А. Пастухова, С. В. Зінченко // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 74-79
MeSH-головна:
СТОМАТОЛОГИЯ -- DENTISTRY
ЗУБОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- TOOTH INJURIES
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
СПОРТ -- SPORTS
НЕРВНОМЫШЕЧНОЕ СОЕДИНЕНИЕ -- NEUROMUSCULAR JUNCTION
Анотація: Відповідно до сучасної концепції нейрофізіології, зубна капа – протективне пристосування для профілактики травм лицевої ділянки та зубів, сьогодні пропонується як спосіб підвищення результативності в спорті шляхом поліпшення силових, швидкісних показників, витривалості, точності та балансу. Однак водночас з впровадженням цього винаходу виявлено багато протиріч, таких, як негативний ефект на аеробну витривалість і споживання кисню. Так, потрібна ретельна ревізія поточних і вже минулих публікацій для встановлення правди і вимислу щодо застосування нейром’язової капи в спорті. Метою роботи було провести огляд літератури щодо питань нейром’язової концептології в сучасній одонтологічній практиці, оцінити позитивних і негативних ефектів від застосування нейром’язової капи у спортсменів й знайти перспективи розробки даної теми для вітчизняних лікарів і фізіологів. Проведено огляд більш ніж двадцяти наукових робіт зарубіжних та вітчизняних авторів, що стосуються даних, які висвітлюють нейром’язові підходи у стоматології, сучасних інструментальних досліджень і фактів використання нейром’язової капи у спортсменів різної професійної спрямованості. Більшість робіт було висвітлено зарубіжними дослідники щодо взаємозв’язку носіння кап для покращення результативності під час фізичного навантаження. В статті описані сучасні методи нейром’язової стоматології. Висновки. Концепція нейром’язового оклюзійного балансу та його різноманітний системний влив на стан організму є на сьогодні обґрунтованою, в той же час відсутні відомості доказової ефективності впливу кап на спортивні результати атлетів. Після проведеного огляду літератури, можна сказати, що нейром’язова капа може бути рекомендована тим атлетам, від яких потрібна вибухова сила і баланс, пікові, короткі за часом навантаження в анаеробно-силовому режимі. У тих же видах спорту, де для підтримки адекватної вентиляції потрібно дихання ротом, внутрішньооральні пристрої тільки завадять досягати пікової результативності. В подальшій роботі планується дослідження впливу інтраоральних девайсів на морфо-функціональний стан висококваліфікованих спортсменів.

Дод.точки доступу:
Зінченко, С. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

15.

Pivtorak, K. V.
Non-alcoholic fatty liver disease and sarcopenia [] / K. V. Pivtorak, O. V. Marchuk // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 79-82
MeSH-головна:
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
Анотація: In this paper, an analysis of modern scientific literary sources was carried out regarding common mechanisms of development of sarcopenia and non-alcoholic fatty liver disease. Patients with non-alcoholic liver disease have a high prevalence of sarcopenia, which is characterized by progressive loss of muscle mass and function and affects quality of life and disease prognosis. The article highlights various variants of the pathogenesis of sarcopenia and NAFLD. It is generally known that the liver takes part in the metabolism and accumulation of nutrients, the synthesis and detoxification of many biologically active substances, hormones, cytokines, and ammonia detoxification. Accumulated data indicate that liver dysfunction leads to an imbalance between muscle protein synthesis and its lysis. Other signaling molecules (growth hormone, insulin-like growth factor-1, some myokines) produced in large quantities, as well as oxidative stress, trigger common signaling pathways that promote inflammation and fibrosis. Abdominal and visceral adiposity have been shown to have a strong effect on suppression of growth hormone secretion, and obese patients with the lowest levels of this hormone have the most severe metabolic complications. Therefore, the reduced levels of growth hormone and insulin-like growth factor-1 seen in obese patients may be detrimental to both skeletal muscle and liver, promoting ectopic fat accumulation. Skeletal muscle plays a key role in insulin signaling as the primary tissue responsible for insulin-mediated glucose utilization. Decreased skeletal muscle mass can cause insulin resistance and impaired carbohydrate metabolism, which ultimately leads to NAFLD and its characteristic components and signs. Chronic inflammation and oxidative stress simultaneously cause muscle atrophy and lead to hepatocyte stress reactions, which, in turn, contributes to the progression of liver fibrosis associated with steatohepatitis and nonalcoholic fatty liver disease. A pathogenetic connection between sarcopenia and NAFLD has been established. Numerous studies have proven that aerobic physical exercises, reducing the level of systemic inflammation contribute to reducing the loss of muscle components of body weight and improving clinical and laboratory indicators in NAFLD.

Дод.точки доступу:
Marchuk, O. V.
Экз-ры:
Знайти схожі

16.

Півторак, К. В.
Неалкогольна жирова хвороба печінки та саркопенія [] / К. В. Півторак, О. В. Марчук // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 83-86
MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
САРКОПЕНИЯ -- SARCOPENIA
Анотація: У даній роботі проведено аналіз сучасних наукових літературних джерел, щодо спільних механізмів розвитку саркопенії та неалкогольної жировій хворобі печінки. Пацієнти з неалкогольною хворобою печінки мають високу поширеність саркопенії, що характеризується прогресуючою втратою м’язової маси та функції та впливає на якість життя і прогноз захворювання. У статті висвітлено різноманітні варіанти патогенезу саркопенії та НАЖХП. Загально відомо, що печінка приймає участь у метаболізмі та накопиченні поживних речовин, синтезі та знешкодженні багатьох біологічно активних речовин, гормонів, цитокінів, детоксикації аміаку. Накопичені дані свідчать про те, що порушення функції печінки призводить до дисбалансу між синтезом м’язового білка та його лізисом. Інші сигнальні молекули (гормон росту, інсуліноподібний фактор росту-1, деякі міокіни), що продукуються у великій кількості, а також окислювальний стрес запускають спільні сигнальні шляхи, що сприяє запаленню та фіброзу. Доведено, що абдомінальне та вісцеральне ожиріння сильно впливає на пригнічення секреції гормону росту, а пацієнти з ожирінням із найнижчим рівнем цього гормону мають найважчі метаболічні ускладнення. Отже, знижені рівні гормону росту та інсуліноподібного фактору росту-1, які спостерігаються у пацієнтів з ожирінням, можуть бути шкідливими як для скелетних м’язів, так і для печінки, сприяючи ектопічному накопиченню жиру. Скелетні м’язи виконують ключову роль передачі сигналів інсуліну як основна тканина, відповідальна за інсулін-опосередковану утилізацію глюкози. Зниження маси скелетних м’язів може викликати резистентність до інсуліну та порушення вуглеводного обміну, що зрештою призводить до НАЖХП та її характерних компонентів і ознак. Хронічне запалення та окислювальний стрес одночасно і викликають атрофію м’язів, і призводять до стресових реакцій гепатоцитів, що , в свою чергу, сприяє прогресуванню фіброзу печінки, пов’язаного зі стеатогепатитом та НАЖХП. Встановлено патогенетичний зв’язок між саркопенією та НАЖХП. Численними дослідженнями доведено, що аеробні фізичні вправи, зниження рівня системного запалення сприяють зменшенню втрати м’язових компонентів маси тіла та покращенню клініко-лабораторних показників при НАЖХП.

Дод.точки доступу:
Марчук, О. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

17.

Gout and hyperuricemia as additional factors of deterioration of cardiac and renal pathologies [] / I. O. Snigurska [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 87-92
MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES
ПУРИНЫ -- PURINES
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
Анотація: Currently, purine metabolism disorders (hyperuricemia and gout) are called one of the risk factors for the development of diseases such as coronary heart disease, arterial hypertension, metabolic syndrome, kidney pathology. The article shows the basic principles of treatment of purine metabolism disorders, taking into account diet and drug therapy. Schemes of prescribing the main anti-gout drugs with the recommended doses are given. It is emphasized that the main drugs for the treatment of acute gouty arthritis are colchicine, nonsteroidal anti-inflammatory drugs and glucocorticoids, and in their ineffectiveness – interleukin-1 inhibitors. The basic principles of dietary nutrition of this category of patients are given. Pay attention to a differentiated approach to the treatment of gout/hyperuricemia, taking into account comorbid cardiac and renal pathologies. It has been shown that an important step to improve the effectiveness of the treatment of hyperuricemia/gout in clinical practice is to improve the adherence of patients to the doctor’s recommendations. It is emphasized that xanthine oxidase inhibitors remain first-line drugs for the treatment of purine metabolism disorders. The advantage of these drugs over drugs that affect the excretion of uric acid, due to their antioxidant effect, which is especially important in patients with comorbid cardiac pathology. In case of intolerance to xanthine oxidase inhibitors, uricosuric drugs are indicated. In the hypoexcretory type of gout, the use of combined drugs is possible. Patients with severe gout in whom the target serum uric acid level cannot be achieved with any of the other available drugs at the maximum dose are shown to catalyze the oxidation of uric acid to allantoin. New uricosuretics are promising, which inhibit the reabsorption of uric acid by the kidneys by blocking its vectors. There are studies on the effectiveness of pro-, pre-, and synbiotics in these patients.

Дод.точки доступу:
Snigurska, I. O.; Bozhko, V. V.; Miloslavsky, D. K.; Starchenko, T. G.
Экз-ры:
Знайти схожі

18.

Подагра і гіперурикемія як додаткові фактори погіршення перебігу кардіальної та ренальної патологій [] / І. О. Снігурська [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 93-99
MeSH-головна:
ПОДАГРА -- GOUT
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- PATHOLOGIC PROCESSES
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
МОЧЕВАЯ КИСЛОТА -- URIC ACID
Анотація: Порушення обміну пуринів (гіперурикемію та подагру) зараз називають одним з факторів ризику розвитку таких захворювань, як ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертонія, метаболічний синдром, патології нирок. У статті показано основні принципи лікування порушень пуринового обміну з урахуванням дієти та медикаментозної терапії. Наведено схеми призначення основних антиподагричних препаратів з дозами, які рекомендуються. Підкреслено, що основними засобами для лікування гострого подагричного артриту залишаються колхіцин, нестероїдні протизапальні засоби та глюкокортикоїди, а при їх неефективності – інгібітори інтерлейкіну-1. Наведено основні принципи дієтичного харчування даної категорії хворих. Звернено увагу на проведення диференційованого підходу до лікування подагри/гіперурикемії з урахуванням коморбідних кардіальних та ренальних патологій. Показано, що важливим кроком на шляху підвищення ефективності лікування гіперурикемії/подагри у клінічній практиці є покращення прихильності пацієнтів до даних лікарем рекомендацій. Наведено, що препаратами першої лінії щодо лікування порушень пуринового обміну залишаються інгібітори ксантиноксидази. Перевага цих препаратів над засобами, що впливають на виведення сечової кислоти, зумовлена їх антиоксидантним ефектом, що особливо важливо у хворих з коморбідною кардіальною патологією. При непереносимості інгібіторів ксантиноксидази показані урикозуричні препарати. При гіпоекскреторному типі подагри можливо застосування комбінованих засобів. Пацієнтам з важкою подагрою, у яких цільовий сироватковий рівень сечової кислоти не може бути досягнутий при застосуванні будьяких інших доступних лікарських препаратів у максимальній дозі показані препарат, які каталізують окислення сечової кислоти в алантоїн. Перспективним є нові урикозуретики, які пригнічують реабсорбцію сечової кислоти нирками шляхом блокади її переносників. З’являються роботи щодо ефективності застосування про-, пре-, та синбіотиків у даних хворих.

Дод.точки доступу:
Снігурська, І. О.; Божко, В. В.; Милославський, Д. К.; Старченко, Т. Г.
Экз-ры:
Знайти схожі

19.

Bagatska, N. V.
Reaction of peripheral blood lymphocytes of adolescents with depression to chemical mutagen in vitro [] = Реакція лімфоцитів периферичної крові підлітків із депресією на мутаген-провокатор in vitro / N. V. Bagatska // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 100-104
MeSH-головна:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
МУТАЦИЯ -- MUTATION
Анотація: The study of chromosomal disorder incidence allows us to assess influence of environmental factors on human body that is due to the fact that the level of spontaneous chromosomal mutagenesis in human population is a relatively constant value used to assess susceptibility of human body to the effects of mutagenic agents. Cytogenetic analysis was carried out in accordance with international requirements in 24 adolescents (12 girls and 12 boys) aged 14 to 18 of both sexes with depression. Additional mutagenic effect of mitomycin C on blood lymphocytes was used to determine possible latent chromosomal instability in vitro. Statistical processing of obtained data was carried out using Excel software package. Student’s t-test was used to determine the probability of differences between groups. Spontaneous level of chromosomal disorders in intact cultures of blood lymphocytes of adolescents with depression constituted 8.3 and it increased up to 17.5 per 100 metaphase plates after the effect of mitomycin C on blood lymphocytes of patients. Frequency of aberrations of chromatid type increased 1.5 times, chromosome type – 2.6 times. Both before and after mutagen effect on blood lymphocytes of patients, single acentric fragments prevailed among chromatid type aberrations and paired acentric fragments and dicentric chromosomes prevailed among chromosome type aberrations. Spontaneous individual frequency of chromosome aberrations in groups of girls and boys with depression did not differ and it increased significantly after the effect of chemical mutagen on blood lymphocytes in vitro of patients, mainly due to chromosome aberrations in boys. The cytogenetic effect induced by mitomycin C exceeds mean group level of chromosomal aberrations and corresponds to 1 in 46.0% of patients and the coefficient of latent chromosomal instability was less than one in 54.0% of patients. Thus, individual somatic chromosome susceptibility to additional mutagenic load in vitro did not depend on sex and influence of mutagenic environmental factors and is genetically determined. We determined the level of spontaneous and induced mutagenesis in blood lymphocytes of patients with depression in vitro, which was twice the spontaneous level of chromosome aberrations after mutagen introduction into the culture mixture that indicates pronounced individual and group latent chromosomal instability in adolescents with depression.
Дослідження частоти хромосомних порушень дозволяє оцінити вплив чинників навколишнього середовища на організм, що обумовлено тим, що рівень спонтанного хромосомного мутагенезу в популяції людини є відносно сталою величиною, яка використовується для оцінки чутливості організму до дії мутагенних факторів. Цитогенетичний аналіз проведено згідно міжнародних вимог у 24 підлітків (12 дівчат і 12 хлопців) 14-18 років обох статей із депресією. Для визначення можливої прихованої хромосомної нестабільності використовували додатковий мутагенний вплив мітоміцином С на лімфоцити крові in vitro. Статистична обробка отриманих даних здійснювалася з використанням пакету програм Excel. Для визначення вірогідності відмінностей між групами застосовували критерій Стьюдента. Спонтанний рівень хромосомних порушень в інтактних культурах лімфоцитів крові підлітків з депресією становив 8,3, а після впливу мітоміцину С на лімфоцити крові хворих він зростав до 17,5 на 100 метафазних пластинок. Частота аберацій хроматидного типу збільшилася у 1,5 рази, хромосомного типу – в 2,6 разів. Як до впливу мутагена на лімфоцити крові хворих, так і після серед аберацій хроматидного типу переважали одиночні ацентричні фрагменти, серед аберацій хромосомного типу – парні ацентричні фрагменти та дицентричні хромосоми. Спонтанна індивідуальна частота аберацій хромосом в групах дівчат і хлопців із депресією не розрізнялася, а після впливу мутагена-провокатору на лімфоцити крові in vitro хворих достовірно збільшувалася, причому переважно за рахунок аберацій хромосомного типу у хлопців. Цитогенетичний ефект, індукований мітоміцином С, у 46,0% хворих перевищує середньогруповий рівень хромосомних аберацій і відповідає 1; а у 54,0% хворих коефіцієнт прихованої хромосомної нестабільності був менше одиниці. Отже індивідуальна чутливість хромосом соматичних клітин до додаткового мутагенного навантаження in vitro не залежала від статі та впливу мутагенних факторів середовища і є генетично детермінованою. Визначено рівень спонтанного та індукованого мутагенезу в лімфоцитах крові хворих з депресією in vitro, який вдвічі перевищував спонтанний рівень хромосомних аберацій після внесення мутагена в культуральну суміш, що вказує на виражену індивідуальну та групову приховану хромосомну нестабільність у підлітків із депресією.

Экз-ры:
Знайти схожі

20.

Kinetics of the development of the microcirculatory tract of the myocardial complex (LV + IVS) in the process of early postnatal ontogenesis of rats wistar [] / G. E. Zagoruyko [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - № 3. - С. 104-109
MeSH-головна:
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
ОНТОГЕНЕЗ
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: An electron-microscopic, optical and morphometric study of a series of negatives of the microvessels of the blood microcirculatory tract (MCT) of the myocardium of the complex «left ventricle + interventricular septum» (LV + IVS) of Wistar rats aged from birth to 45 days was carried out. In a series of electron microscopic images (50 negatives of (6.5 x 9) cm2 in size, obtained at a magnification of an electron microscope of 2000x ), the relative volumes (%), absolute volumes (?m3) and average daily growth rate (?m3/ day) of MCT, capillaries, complex of microvessels (venules + arterioles). The obtained digital morphometry data made it possible to determine the regularities of the development kinetics of MCT components in the myocardium of rats during their early postnatal development. It was established that in the time interval (birth to 45 days) of the postnatal development of Wistar rats, the structural and functional elements of the blood-flowing MCR of the myocardium gradually reach their final development. For 45 days after the birth of rats, the dominant component in the blood MCT of the myocardial complex (LV + IVS) is the capillary link. In the process of postnatal angiogenesis, the source of the formation of arterioles and venules in the blood MCT of the myocardium (LV + IVS) are the existing capillaries. Intensive development of the capillary link in the MCT of the myocardium occurs during the first 10 days after birth of rats. During this period of time, the average daily growth rate of the absolute volume of capillaries in the MCT of the myocardium increases (from 0.20 to a maximum of 0.915) x109 ?m3 / day. Gradual development of the microvascular complex (arterioles + venules) and increase in their absolute volume in the MCT of the myocardium occurs during the first 25 days after birth of rats. During this period of time, the average daily growth rate of the absolute volume of the microvascular complex (a + v) increases ? 52 times (from 0.006 to a maximum of 0.310) x 109 ?m3 / day. In the MCТ of the myocardium of newborn rats, the ratio of microvascular volume (a + v) / cap was 1:44.1. Within 45 days after the birth of rats, there is a significant increase of microvascular volume (a + v) / cap in the MCT to 1: 3.1.

Дод.точки доступу:
Zagoruyko, G. E.; Martsinovsky, V. P.; Husakovska, T. M.; Filatova, V. L.; Zagoruyko, Yu. V.
Экз-ры:
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-112

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)