Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (20)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=КУ27/2020/19/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 20
Показані документи с 1 за 20

Патогістологічні особливості формування синдрому перевантаження залізом у хворих на стеатогепатит залежно від етіології [] / Т. М. Антофійчук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 3-9. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (этиология)
ЖЕЛЕЗО -- IRON (вредные воздействия)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (цитология)
Анотація: Мета роботи – вивчити окремі патогістологічні особливості формування синдрому перевантаження залізом у хворих на стеатогепатит залежно від його етіології. Матеріали і методи. Проведений аналіз біоптатів печінки 30 хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) та 20 хворих на алкогольний стеатогепатит (АСГ). Морфологічне дослідження печінки здійснювали за стандартною методикою. Гістопатологічні особливості печінки встановлювали на основі методики забарвлення гематоксиліном та еозином, з підтвердженням, у разі необхідності, гістохімічними методами – забарвлення на жир (метод із суданом-ІІІ) та на колагенові волокна (метод із хромотропом-водним блакитним за Н.З.Слінченко). Мікроспектрофотометричні дослідження виконані з використанням цитологічного аналізатора з програмним забезпеченням «ВидеоТест - Размер 5,0» (2000). Результати. При гістохімічних дослідженнях тривалентного заліза в клітинах печінки в цілому виявлені ті ж закономірності, що і для двовалентного заліза, тобто при АСГ оптична густина є у середньому вищою в 1,3 раза (р0,05), ніж при НАСГ. Забарвлення на тривалентне залізо менш інтенсивне, ніж на двовалентне залізо. У хворих на алкогольний стеатогепатит має місце синдром перевантаження залізом із підвищеним накопиченням його як 2+-, так 3+-валентної форми у клітинах печінки – ретикулоендотеліоцитах та гепатоцитах. Висновки. У клітинах печінки хворих на алкогольний стеатогепати (ретикулоендотеліоцитах та гепатоцитах) має місце синдром перевантаження залізом із підвищеним накопиченням його як 2+-, так 3+-валентної форми. При алкогольному стеатогепатиті оптична густина гістохімічного забарвлення на залізо 2+ у ретикулоендотеліоцитах печінки в 1,2 раза, а у гепатоцитах – в 1,3 раза вища, ніж при неалкогольному стеатогепатиті, незалежно від наявності чи відсутності супутньої анемії. При алкогольному стеатогепатиті оптична густина гістохімічного забарвлення на залізо 3+ у ретикулоендотеліоцитах печінки та гепатоцитах у 1,3 раза вища, ніж при неалкогольному стеатогепатиті, і також не залежить від наявності анемії.

Дод.точки доступу:
Антофійчук, Т. М.; Давиденко, І. С.; Хухліна, О. С.; Антофійчук, М. П.; Гайдичук, В. С.
Экз-ры:
Знайти схожі

Войтів, Я. Ю.
Особливості патоморфологічних змін апоневрозу у хворих з евентрацією [] / Я. Ю. Войтів, О. О. Дядик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 10-14. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ЭВЕНТРАЦИЯ -- DIAPHRAGMATIC EVENTRATION (этиология)
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES
Анотація: Мета дослідження – покращення результатів лікування хворих з евентраціями шляхом визначення ролі недиференційованої дисплазії сполучної тканини у розвитку цього ускладнення. Матеріал та методи. Об’єктом дослідження були 33 пацієнти, що лікувались у відділенні торакоабдомінальної хірургії ДУ «НІХТ імені О.О. Шалімова» впродовж 2017-2020 рр. Результати. При комплексному патоморфологічному дослідженні фрагментів апоневрозу виявлено схожі морфологічні зміни у групах пацієнтів із фенотиповими ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини та з евентраціями. При імуногістохімічному дослідженні тканин з моноклональними антитілами до ?-гладком’язового актину (?-SMA) в обох групах виявлено нерівномірну вогнищеву експресію у клітинах гладком’язового диференціювання та у фібробластах; з моноклональними антитілами до Collagen IV відмічена помірна позитивна експресія в базальній мембрані судин, у гладком’язових клітинах м’язового шару стінки судин, у ділянках сполучної тканини, що є ознаками патологічного ремоделювання сполучної тканини. Висновки. Схожі патоморфологічні зміни апоневрозу у групах із фенотиповими ознаками недиференційованої дисплазії сполучної тканини та з післяопераційними евентраціями підтверджують роль патології сполучної тканини у розвитку цього ускладнення.

Дод.точки доступу:
Дядик, О. О.
Экз-ры:
Знайти схожі

Власик, Л. Й.
Медико-соціальне обгрунтування багатофакторної профілактики основних неінфекційних захворювань [] / Л. Й. Власик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 15-22. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (использование)
БОЛЕЗНЬ -- DISEASE
Анотація: Мета дослідження – Обґрунтувати та запропонувати модель багатофакторної профілактики основних неінфекційних захворювань (НІЗ) на рівні первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД). Матеріал і методи. Матеріалами та підґрунтям для розробки моделі стали аналіз результатів крос-секційного соціологічного дослідження (N=1252); викопіювання з медичної документації стаціонарних хворих (n=1543) та даних їх опитування (n=57). Застосовано контент-аналіз, метод концептуального моделювання та статистичні методи (PIVOT, тест ?2, покроковий логістичний регресійний аналіз). Результати. Визначено поширеність поєднаної патології НІЗ на прикладі госпіталізованих хворих. Доведено важливість врахування віку та результатів первинного скринінгу при формуванні групи ризику на хронічне захворювання легень (ХОЗЛ) та можливість його доповнення оцінкою ризику фатальних ускладнень серцево-судинних захворювань за шкалою SCORE. Виявлено особливості поширеності та поєднання факторів ризику (ФР) та основних НІЗ серед економічно активного населення. Встановлено, що при однаково спрямованому профілактичному консультуванні пацієнтів лікарями ПМСД та спеціалізованої медичної допомоги значно зростає ефективність втручань. Доведено, що запорукою високої результативності профілактики є скоординована співпраця медичних працівників на різних рівнях надання медичної допомоги та пацієнта і його родини. Висновки. В основу запропонованої моделі багатофакторної профілактики основних НІЗ покладено пацієнт-орієнтований підхід з урахуванням поєднаних ФР та основних НІЗ. Принцип інтегрованого підходу та комплексність втручань забезпечується нашаруванням усіх видів профілактики, які надаються ПМСД у взаємодії із спеціалізованою медичною допомогою та службою громадського здоров’я.

Экз-ры:
Знайти схожі

Естрін, С. І.
Аутологічна клітинна терапія та її роль при лікуванні рефрактерної стенокардії [] / С. І. Естрін, Т. В. Кравченко, А. Р. Печененко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 23-28. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КЛЕТОЧНАЯ И ТКАНЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- CELL- AND TISSUE-BASED THERAPY (использование)
СТЕНОКАРДИЯ -- ANGINA PECTORIS (терапия)
Анотація: З 2007 року в ДУ "Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака НАМН України" початі перші в Україні клінічні дослідження щодо застосування аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) при стенокардії шляхом їх внутрішньовенного та трансендокардіального введення. На групі хворих із 60 осіб проведене дослідження ефективності застосування аутологічних МСК, у результаті якого було продемонстровано, що введення останніх у дозі 50 млн. при рефрактерній стенокардії є ефективним і безпечним методом лікування. Дані клінічного дослідження продемонстрували, що при доставці МСК до вогнища ураження, вони сприяють відновленню скоротливої функції міокарда та сприятливо впливають на ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ). Мета роботи – обґрунтувати ефективність застосування аутологічних МСК у комплексному лікуванні рефрактерної стенокардії. Матеріал та методи. В основу роботи покладені результати обстеження та лікування 60 пацієнтів з рефрактерною стенокардією (52 чоловіків і 8 жінок віком від 46 до 70 років). Термін спостереження за хворими становив 5 років ( з 2007 року по 2012 рік). Результати. При вивченні динаміки кінцевого діастолічного об’єму (КДО) ЛШ, що є прогностичною ознакою перебігу серцевої недостатності (СН), були одержані такі дані. У групі з ендокардіальним введенням через 3 місяці відбувалося зниження КДО ЛШ з 248,5±22,3 до 194,3±26,4 мл, далі через 6 місяців цей показник був стабільним, але меншим за початковий при р0,05. У групі із внутрішньовенним введенням спостерігалася подібна тенденція. Зокрема, КДО ЛШ у термін 3 місяці знизився з 244,1±24,3 до 193,4±18,9 мл і потім до 6 місяців залишався стабільним і меншим за показник до лікування, але зростав і наближався до початкових даних. При вивченні динаміки фракції викиду (ФВ) ЛШ, за даними ультразвукового дослідження (УЗД), у групі із трансендокардіальним введенням клітинного трансплантата відзначалось її збільшення через 3 місяці з 41,3±3,2 до 49,3±4,6%, на термін 6 місяців посттрансплантаційного періоду він залишався стабільним. У групі із внутрішньовенним введенням трансплантата також відзначалось збільшення ФВ ЛШ із 33,8±3,6 до 42,8±4,8%, у термін 3 місяці, далі показник поступово знижувався і через 6 місяців наближався до стартових показників. Висновки. Дані клінічного дослідження продемонстрували, що при доставці МСК до вогнища ураження вони сприяють відновленню функції міокарда й впливають на ремоделювання ЛШ, що підтверджено даними додаткових обстежень (ехокардіографія (ЕхоКГ), тредміл-тест, електромеханічне картування ЛШ). Позитивний ефект зберігався протягом 6 місяців, у подальшому поступово зменшувався. Ця обставина потребує повторного введення трансплантату. Усі ці факти дають підставу рекомендувати клінічне застосування біотехнологій у лікуванні ішемічного ураження серця.

Дод.точки доступу:
Кравченко, Т. В.; Печененко, А. Р.
Экз-ры:
Знайти схожі

Малишевський, І. О.
Клінічно-епідеміологічний аналіз злоякісних новоутворень органів черевної порожнини [] / І. О. Малишевський // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 29-33. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ABDOMINAL NEOPLASMS (эпидемиология)
Анотація: Мета роботи – визначити статистично-епідеміологічні параметри злоякісних новоутворень (ЗН) органів черевної порожнини. Матеріал і методи. Дослідження виконане на базі Чернівецького обласного клінічного онкологічного диспансеру та охоплює матеріали спостереження упродовж 2019 року та статистичної звітності стосовно 21259 хворих на пухлини різної локалізації. Розрахунок показників здійснювали за допомогою програмних пакетів MS Access та MS Excel на базі середовища Microsoft Office. Результати. Новоутворення органів черевної порожнини становлять 32,4%-37,1% від загальної кількості новоутворень різної локалізації. Розподіл хворих на ЗН органів черевної порожнини за стадіями розвитку відносно рівномірний, незважаючи на вірогідні відмінності при різних локалізаціях новоутворень. Висновки. Злоякісні новоутворення органів черевної порожнини становлять 32,4% (на обліку) та 37,1% вперше встановлених від загальної кількості пухлин різної локалізації, що засвідчує важливе значення подальших досліджень. Значна частина пухлин органів черевної порожнини діагностується у пізніх (ІІІ-IV) стадіях розвитку патологічного процесу (до 94,7% – у печінці та внутрішньопечінкових жовчовивідних шляхах). Виявлені суттєві відмінності у клінічно епідеміологічних характеристиках потребують подальшого дослідження.

Экз-ры:
Знайти схожі

Мінаєв, О. О.
Поширеність ендоназальної патології у хворих на хронічний дакріоцистит та особливості хірургічного лікування [] / О. О. Мінаєв // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 34-41. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
Анотація: Мета дослідження – вивчити поширеність ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом (ХД) та обґрунтувати доцільність виконання симультанних операцій у таких пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 109 пацієнтів із ХД, яких обстежено та прооперовано за період 2004-2014 pоки на базах кафедри оториноларингології факультету інтернатури і післядипломної освіти Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України. Обстеження пацієнтів включало консультацію офтальмолога, промивання слізних шляхів, ендоскопію порожнини носа, комп'ютерну томографію. Усім хворим відновлювали сльозовідведення шляхом виконання ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС). Результати. Ендоназальна патологія виявлена у 85,3% хворих: викривлення носової перегородки – у 71,6% пацієнтів, гіпертрофія нижніх носових раковин – у 59,6%, бульозна гіпертрофія середніх носових раковин – у 5,5%, гіпертрофія гачкоподібного відростка – у 6,4%, гіперпневматизація клітин Agger nasi – у 14,7% хворих. Найчастішою комбінацією були викривлення носової перегородки у поєднанні з гіпертрофією нижніх носових раковин – у 56,0% спостережень. Запальна патологія в навколоносових пазухах була у 38,5% випадків: етмоїдит – у 26,6% хворих, гайморит – у 13,8%, сфеноїдит – у 1,8% хворих. У 94,6% хворих корекцію внутрішньоносової патології виконували одночасно з ЕЕДЦРС. У 6,4% цих пацієнтів спостерігались ускладнення – носові кровотечі після видалення тампонів. Проведення симультанних операцій істотно не збільшило відсоток та варіанти ускладнень порівняно з ізольованими ендоназальними операціями. Висновок. У переважної більшості хворих із хронічним дакріоциститом спостерігається патологія порожнини носа та навколоносових пазух, яка може сприяти розвитку дакріоциститу та виникненню рецидиву захворювання після операції. Хірургічну корекцію супутньої ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом доцільно виконувати одночасно з ендоназальною ендоскопічною дакріоцисториностомією.

Экз-ры:
Знайти схожі

Оленович, О. А.
Особливості іонорегулювальної функції нирок щурів у динаміці розвитку експериментального цукрового діабету на тлі фармакологічної блокади ренін-ангіотензин-альдостеронової системи [] / О. А. Оленович // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 42-52. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия)
РЕНИН-АНГИОТЕНЗИНА СИСТЕМА -- RENIN-ANGIOTENSIN SYSTEM (действие лекарственных препаратов)
ПОЧКИ -- KIDNEY (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Мета роботи – дослідити роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) у порушенні іонорегулювальної функції нирок при експериментальному цукровому діабеті (ЕЦД). Матеріали і методи. Дослідження виконані на 78 нелінійних статевозрілих самцях білих щурів з 11-, 26- та 46-денним алоксан-індукованим ЕЦД на тлі фармакологічної блокади РААС введенням каптоприлу. Вивчення іонорегулювальної функції нирок здійснювали кліренс-методом за умов водного 2-годинного діурезу. Результати. Фармакологічна блокада РААС у щурів з алоксан-індукованим ЕЦД викликала посилення натрійурезу на всіх стадіях експерименту: збільшувалася сечова концентрація іонів натрію, його екскреція та кліренс. На 11-й день ЕЦД зростав фільтраційний заряд натрію з розвитком гіпонатріємії, зменшувалися стандартизовані за об’ємом клубочкового фільтрату (КФ) проксимальна та дистальна реабсорбція натрію, пригнічувався калійурез, зростав кліренс безнатрієвої води. За 26-денного ЕЦД зменшувався фільтраційний заряд натрію, його абсолютна та відносна реабсорбція, стандартизована за КФ дистальна реабсорбція натрію збільшувалася. Зростав калійурез. За 46-денного ЕЦД зменшувався фільтраційний заряд натрію, посилювалася гіпонатріємія. Абсолютна та відносна реабсорбція натрію зменшувались за рахунок як проксимальної, так і дистальної. Посилювався калійурез, зменшувався кліренс безнатрієвої води. Висновки. Зростання втрат натрію з сечею за 11-денного ЕЦД відбувається через клубочкову гіперфільтрацію, що викликає функціональне послаблення сили канальцево-канальцевого зв’язку та відносну дисфункцію дистального відділу нефрону, підкреслюючи ренопротекторний вплив РААС на іонорегулювальну функцію нирок. Зменшення загального реабсорбційного потенціалу канальцевого відділу нефрону в динаміці розвитку ЕЦД відображається на проксимальних канальцях, а збережений за 26-денного ЕЦД канальцево канальцевий баланс засвідчує функціональну неушкодженість дистальних канальців. Патологічна активація РААС та ослаблення ауторегуляції ниркового кровотоку за принципом канальцевоклубочкового зворотнього зв’язку може слугувати ініціюючим фактором розвитку тубулярних порушень за алоксанового діабету 26-денної тривалості з подальшим прогресуванням за 46-денного ЕЦД.

Экз-ры:
Знайти схожі

Маркери хромосомної патології у плодів віком 10-13 тижнів + 6 днів [] / Н. М. Прокопчук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 53-60. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ X-ХРОМОСОМНЫЕ -- GENETIC DISEASES, X-LINKED (эмбриология)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST (генетика)
Анотація: Найбільш повну інформацію про наявність хромосомної патології у плодів І триместру вагітності дають використання комплексних маркерів: РАРР-А (асоційований з вагітністю протеїн-А плазми) + вільний ?-ХГЛ (? хоріонічний гонадотропін людини); УЗД (КП - комірцевий простір + носова кістка) для 10-14-го тижнів розвитку. Мета роботи - визначення ризику хромосомної патології у плодів в І триместрі вагітності на основі маркерів: біохімічні тестування РАРР + вільний ?-ХГЛ з 10-14-го тижня вагітності; УЗД-вимірювання комірцевого простору та встановлення наявності носової кістки. Матеріал і методи. Обстежено 258 вагітних із високим ризиком хромосомних аномалій у І триместрі з використанням маркерів: біохімічні тестування РАРР+вільний ?-ХГЛ та вимірювання комірцевого простору. Значення виміряних маркерів виражені у вигляді складової від очікуваної медіани для відповідного терміну гестації. Медіани, 5-й та 95-й центиль, відсоток за межами очікуваних 5-го та 95-го центилів, а також відсоток за межами очікуваних 5-го/95-го центилів для встановлення патології плода. Дослідження виконано на ультразвуковому сканері Voluson Expert 8 з використанням трансдюсера 3 4Д трансабдомінальний RAB 4-8D, RAB 6-D та трансвагінальний RIC 5-9D. Медичний центр «ЕХОМЕД» займається експертними ультразвуковими дослідженнями, а також інвазивними дообстеженнями, які потрібні для верифікації патології плода та є базою Львівського медичного університету ім. Данила Галицького, ФПДО, кафедри променевої діагностики. Результати. Проведений аналіз у 258 вагітних із 10-14-го тижня вагітності; вимірювання товщини комірцевого простору та візуалізація або відсутність носової кістки. Патологія експоненціально збільшується з товщиною комірцевого простору від 0,2% для тих плодів, товщина яких знаходиться між 5-м та 95-м центилями, до 65% при товщині 6,5 мм чи більше. У групі плодів із хромосомними аномаліями близько 50% мають трисомію 21, 25% – трисомії 18 чи трисомії 13, 10% – синдром Tернера, 5% – триплоїдію й 10% – інші хромосомні аномалії. Поєднання розмірів комірцевого простору та тестування PAPP-A і вільного ?-ХГЛ дає чутливість понад 90% і специфічність більше 95%. Зменшується частота хибно-позитивних результатів від 3,0% до 2,5%. Висновки. Товщина комірцевого простору при хромосомних аномаліях експоненціально зростає з товщиною комірцевого простору від 0,2% для тих плодів, товщина яких знаходиться між 5-м та 95-м центилями, до 65% – при товщині комірцевого простору 6,5 мм чи більше. У групі плодів із хромосомними аномаліями близько 50% мають трисомію 21, 25% – трисомії 18 або 13, 10% – синдром Tернера, 5% –триплоїдію й 10% – інші хромосомні аномалії. Поєднання розмірів комірцевого простору та визначення PAPP-A і вільного ?-ХГЛ показали чутливість понад 90% та специфічність понад 95%.

Дод.точки доступу:
Прокопчук, Н. М.; Антонюк, О. П.; Іванів, Ю. А.; Ніколенко, М. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

Вплив світлової депривації на морфофункціональний стан нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щурів [] / О. В. Сметанюк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 61-67. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Анотація: Надзорове (супраоптичне) ядро гіпоталамуса є однією з ключових нейросекреторних ланок, що забезпечують об'єднання нервових і ендокринних механізмів регуляції в загальну нейроендокринну систему, беручи участь у такий спосіб у реалізації відповідної реакції організму на стресорні впливи. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогодні немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалим перебуванням за умов постійної темряви (світлової депривації). Мета роботи – з’ясувати вплив світлової депривації на морфофункціональний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 2 групи (звичайний світловий режим та постійна темрява відповідно), у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год і вивчався із застосуванням морфофункціональних та статистичних методів дослідження. Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів надзорових ядер гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. За стандартного світлового режиму у щурів реєструється добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер із максимумом активності вдень (до 14.00 год). При утримуванні тварин в умовах постійної темряви о 14.00 год виявлено зростання розмірів їх ядер на 21,1±2,4% (r=0,73), викликані збільшенням площі ядерець нейронів (r=0,89), яка становила 61,94±7,07 мкм2. Привертало увагу і вірогідне зниження щодо інтактних тварин ядерно-цитоплазматичного співвідношення (ЯЦС), яке становило 2,07 ± 0,041 од. Світлова депривація призводила о 14.00 год до вірогідного зменшення концентрації РНК в ядрах на 35,3±2,1%, ядерцях – на 26,6±1,9%. Проведеними дослідженнями о 02.00 год виявлено, що площа ядер нейронів становила 98,33±5,40 мкм2 і була вірогідно більшою за аналогічну в інтактних тварин. Вказані зміни супроводжувалися збільшенням площі ядерець, яка становила 48,90±6,892 мкм2 (r=0,87) і площі цитоплазми нейронів, яка перебувала у межах 217,61±7,199 мкм2 (r=0,91). ЯЦС нейронів надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год було нижчим від такого ж в інтактних тварин на 2,67±0,17%. Відзначено вірогідне зростання концентрації РНК в ядрах, ядерцях та цитоплазмі нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щодо показників тварин попереднього часового інтервалу, які перебували за умов постійної темряви. Порівняно з денним періодом (14.00 год), до 02.00 год виявлено підвищення в нічний період спостереження ЯЦС у досліджуваних нейронах, яке становило 2,55±0,022 од. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність надзорових ядер гіпоталамуса. 2. Постійна темрява (світлова депривація) не спричиняє інверсії ритму морфофункціональної активності досліджуваних нейронів, максимальні величини, як і в інтактних тварин, припадають на денний проміжок. 3. Світлова депривація викликає вірогідне збільшення площі нейронів, їх ядер, ядерець у нічний та денний інтервали спостереження. Водночас спостерігається зменшення ядерно цитоплазматичного співвідношення, зниження концентрації РНК в ядрах та ядерцях нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щурів у денний період доби.

Дод.точки доступу:
Сметанюк, О. В.; Булик, Р. Є.; Булик, Т. С.; Кривчанська, М. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Сорокман, Т. В.
Оцінка ефективності комплексного лікування виразки дванадцятипалої кишки в дітей [] / Т. В. Сорокман, Н. Я. Черней // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 68-74. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (терапия)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: У структурі патології органів травлення 1,7-16% становить виразкова хвороба, яка у 90% випадків асоціюється з інфекцією H. pylori. Мета роботи - оцінити ефективність комплексного лікування виразки дванадцятипалої кишки у дітей. Матеріал і методи. У дослідження включено 60 дітей віком від 10 до 18 років, хворих на H.pylori асоційовану виразку дванадцятипалої кишки (ВДПК), які були розподілені на три групи по 20 осіб залежно від схеми лікування (протокольна, із включенням донатора монооксиду нітрогена та капіляростабілізуючого препарату). Результати. Комплексна терапія захворювання в дітей забезпечує більш швидку позитивну динаміку клінічних та ендоскопічних симптомів, підвищує частоту ерадикації Нelicobacter pylori, відносний ризик розвитку рецидивів захворювання знизився в 0,57 раза при включенні у схему лікування захворювання донатора оксиду нітрогена та в 0,66 раза при застосуванні поряд із протокольною схемою донатора оксиду нітрогена та капіляротропного препарату. Висновок. Комплексне лікування ВДПК забезпечує більш стійкі результати лікування та зменшує кількість рецидивів захворювання як в ранні, так і в пізні строки спостереження.

Дод.точки доступу:
Черней, Н. Я.
Экз-ры:
Знайти схожі

11.

Тащук, В. К.
Особливості гематологічних індексів у пацієнтів із серцевою недостатністю в сучасній клінічній практиці [] / В. К. Тащук, Р. А. Нестеровська, В. О. Калараш // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 75-80. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- CARDIAC OUTPUT, LOW (кровь)
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- HEMATOLOGIC TESTS (использование)
Анотація: Мета роботи – дослідити особливості розподілу гематологічних індексів у пацієнтів із серцевою недостатністю. Матеріали та методи. Проаналізовано дані 26 історій хвороб із діагнозом ІХС. Стабільна стенокардія ІІ-ІІІ функціонального класу (ФК), дифузний кардіосклероз, що у 17 пацієнтів ускладнені синдромальними проявами СН ІІ-ІІІ ФК за Нью-Йоркською aсоціацією серця (NYHA), з яких сформували групу 1, та 9 пацієнтів без проявів СН (група 2). З гематологічних маркерів використовували: індекс відношення лейкоцитів до швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ): Л/ШОЕ = Л ? ШОЕ / 100; індекс співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів (Н/Лі); індекс відношення лімфоцитів до моноцитів (Лі/Мо); індекс співвідношення лімфоцитів і еозинофілів (Лі/Е). Результати. Під час аналізу даних встановлено, що пацієнти групи 1, на відміну від пацієнтів групи 2, мали суттєво вищий загальний рівень лейкоцитів (7,96±1,73) ? 109 порівняно (4,22 ± 0,24) ? 109; p0,05 за рахунок більшого числа нейтрофілів (69,41 ± 6,21) %, ніж у групі 2 (51,78±1,79)%, p0,05, а також визначено нижчий рівень лімфоцитів у групі 1 (22,06±4,07)% проти групи 2 (38,55±1,01)%, p0,05. При гендерних дослідженнях у чоловіків відзначається вищий рівень еозинофілів (4,12±0,83)% на відміну від жінок (1,56±0,73)%; p0,05 та нижчий рівень лімфоцитів (18,38±1,69) % проти (25,33±2,24)%, p0,05, а у жінок спостерігався вищий рівень загальних лейкоцитів (9,36±0,66)?109, ніж у чоловіків (6,36±0,99)?109, p0,05, зокрема, лімфоцитів. Аналіз гематологічних індексів показав, що спостерігається статистично значима різниця при визначенні індексу Н/Лі, який був підвищений у пацієнтів групи 1 (3,28±0,78) у.о проти групи 2 (1,34±0,05) у.о, p0,05. Висновки. При гендерних зіставленнях відзначається вищий рівень лімфоцитів у жінок порівняно з чоловіками. Це дає нам змогу припустити, що жінки менш схильні до системного запалення. Зростання індексу відношення Н/Лі пов’язано з тяжчими серцево-судинними наслідками у хворих на ішемічну хворобу серця, ускладнену серцевою недостатністю.

Дод.точки доступу:
Нестеровська, Р. А.; Калараш, В. О.
Экз-ры:
Знайти схожі

12.

Імуногістохімічна оцінка експресії фактора von Willebrand в ендотелії судин міометрію в проекції матково-плацентарної ділянки при залізодефіцитній анемії вагітних [] / О. А. Тюлєнєва [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 81-88. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY (кровь)
МИОМЕТРИЙ -- MYOMETRIUM (кровоснабжение)
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
Анотація: Залізодефіцитна анемія вагітних (ЗДАВ) є однією з найактуальніших проблем сучасного акушерства, її частота у різних регіонах коливається в широкому діапазоні: 28 – 85%. У вагітних із залізодефіцитною анемією внаслідок недостатності цитотрофобластичної інвазії розвивається гестаційна незрілість матково-плацентарної ділянки. Відомо, що неповноцінна гестаційна перебудова матково-плацентарних артерій, особливо їх міометріальних сегментів, є морфологічною основою для порушення перфузії інтервільозного простору. Імуногістохімічна методика на фактор von Willebrand в матково-плацентарній ділянці дозволяє оцінити ендотеліальну дисфункцію, процеси раннього та пізнього тромбоутворення, ангіогенезу, васкулогенезу та особливості гестаційної перебудови спіральних артерій плацентарного ложа матки. Мета роботи – визначити особливості імуноекспресії фактору von Willebrand в ендотелії судин міометрію в проекції матково-плацентарної ділянки при залізодефіцитній анемії вагітних у термін 37 – 40 тижнів гестації. Матеріали та методи. Морфологічно досліджено 58 біоптатів матково-плацентарної ділянки і міометрію, отриманих під час операції кесарського розтину, за умов фізіологічної вагітності та гестації на фоні ЗДАВ І – ІІ ступеня без клінічних ознак недостатності посліду. На гістологічних зрізах виконували: 1) імуногістохімічну методику на фактор von Willebrand; 2) гістохімічну методику на фібрин та колагенові волокна за Н.З. Слінченко; 3) забарвлення гематоксиліном і еозином. Результати. У спостереженнях біопсій міометрію у проекції матково-плацентарної ділянки при перебігу вагітності на фоні ЗДАВ відмічено суттєве зростання інтенсивності забарвлення на фактор von Willebrand ендотеліоцитів судин усіх типів: в артеріях при ЗДАВ І ступеня оптична густина забарвлення становила 0,451±0,0024, на фоні ЗДАВ ІІ ступеня – 0,458±0,0022 в.од.опт.густ.; у венозних судинах при ЗДАВ І ступеня оптична густина забарвлення становила 0,393±0,0026, у венах випадків зі ЗДАВ ІІ ступеня – 0,405±0,0022 в.од.опт.густ.; в судинах мікроциркуляторного русла при ЗДАВ І ступеня імуноекспресія VWF відповідала 0,394±0,0022 в.од.опт.густ., на фоні ЗДАВ ІІ ступеня – 0,398±0,0025 в.од.опт.густ. Висновки. При вагітності на фоні залізодефіцитної анемії матково-плацентарна ділянка та міометрій у її проекції морфологічно мають ознаки гестаційної незрілості. Виявлені в різних типах судин міометрію зростання імуноекспресії фактора von Willebrand в ендотеліальних клітинах, прояви посиленої десквамації ендотеліоцитів та тромбоутворення на різних стадіях, залежно від ступеня дисциркуляторних явищ, слід розцінювати як передумови до гіпоперфузії матково-плацентарної ділянки та розвитку порушень венозного відтоку від плацентарного ложа матки.

Дод.точки доступу:
Тюлєнєва, О. А.; Давиденко, І. С.; Гоян, А. В.; Ясніковська, С. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

13.

Синтез та дослідження антимікробної активності нового класу ацилгідразонів (хінолін-8-іл) гліколевої кислоти [] / В. О. Чорноус [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 89-93. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ОКСИХИНОЛИН -- OXYQUINOLINE (химический синтез)
ГЛИКОЛАТЫ -- GLYCOLATES (химический синтез)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (химический синтез)
Анотація: Антибіотикорезистентність патогенних штамів мікроорганізмів є однією із найбільших проблем сучасної медицини. Ефективним шляхом її вирішення є синтез нових класів бактерицидних та протигрибкових препаратів з широким спектром антисептичної дії. Мета роботи – синтез нових типів ацилгідразонів (хінолін-8-іл) гліколевої кислоти і вивчення їх антимікробної активності. Матеріали та методи. Проведено аналіз їх антибактеріальної та протигрибкової активності та досліджено залежність антимікробної дії синтезованих препаратів від структури молекули, типу гетероциклічного фрагмента та виду мікроорганізмів. Результати. У роботі запропоновано зручний спосіб синтезу нових типів ацилгідразонів (хінолін-8-іл) гліколевої кислоти, який реалізовано конденсацією гідразидів (хінолін-8-іл) гліколевої кислоти із серією гетероциклічних альдегідів. Висновки. Отримані результати засвідчують про перспективність цього класу сполук як потенційних антимікробних препаратів.

Дод.точки доступу:
Чорноус, В. О.; Грозав, А. М.; Братенко, М. К.; Дейнека, С. Є.; Гаврилюк, О. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

14.

Доманчук, Т. І.
Основні причини виникнення раку шлунка, передпухлинні стани та напрями профілактики [] / Т. І. Доманчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 94-101. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (профилактика и контроль, этиология)
Анотація: У статті наведені сучасні дані про місце раку шлунка серед інших злоякісних новоутворень, причини його виникнення, методи діагностики і профілактики. Представлені показники захворюваності, виявлення захворювання в Україні та інших високорозвинених країнах європейського союзу, висвітлені основні напрямки наукових досліджень та шляхи вирішення проблеми профілактики раку та ранньої діагностики. Мета роботи – проаналізувати дані літератури про місце раку шлунка серед інших злоякісних новоутворень, причини його виникнення, методи діагностики і профілактики. Висновок. В Україні вкрай необхідні організаційні та законодавчі заходи, спрямовані на підвищення ефективності профілактичних заходів щодо запобігання злоякісних новоутворень і раку шлунка зокрема. Інформація про причини, які призводять до розвитку онкологічних захворювань, не тільки підвищує відсоток виявлення злоякісної патології на ранніх етапах розвитку, а й значною мірою сприяє індивідуальній профілактиці.

Экз-ры:
Знайти схожі

15.

Ляшук, П. М.
Деякі дискусійні питання проблеми гіпотиреозу [] / П. М. Ляшук, Р. П. Ляшук, І. В. Сходницький // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 102-106. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (диагностика)
Анотація: У статті наведено поняття про субклінічний гіпотиреоз, його значення в ґенезі порушень метаболізму, дискусійні підходи до лікування, а також роль гіпофункції щитоподібної залози в патогенезі порушень менструального циклу та безплідності на прикладі власних клінічних спостережень. Мета роботи – окреслити критерії діагностики та підходи до лікування субклінічного гіпотиреозу, а також підтвердити роль маніфестного гіпотиреозу в патогенезі порушень репродуктивної функції у жінок. Висновки. 1. Гіпофункція щитоподібної залози відіграє суттєву роль у ґенезі метаболічних змін і розвитку порушень менструального циклу, галактореї та безплідності. 2. Проблема гіпотиреозу взагалі, і субклінічного гіпотиреозу зокрема, потребує подальшого вивчення з метою зниження ризику розвитку низки метаболічних захворювань.

Дод.точки доступу:
Ляшук, Р. П.; Сходницький, І. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

16.

Фібринні клеї в захисті анастомозів шлунково-кишкового тракту (огляд зарубіжної літератури) [] / Р. В. Сенютович [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 107-112. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (хирургия)
ФИБРИННЫЙ ТКАНЕВОЙ КЛЕЙ -- FIBRIN TISSUE ADHESIVE (терапевтическое применение)
Анотація: Представлені дані експериментальних і клінічних досліджень щодо використання фібринних клеїв для захисту анастомозів шлунково-кишкового тракту. Однозначних даних не одержано. Мета дослідження – здійснити огляд літератури, що стосується захисту анастомозів травної системи фібриновими клеями. Дослідження проведено за даними Інтернету. Висновок. Наведені дані засвідчують, що укріплення анастомозів фібринним клеєм може бути ефективним у баріатричній хірургії. Більшість робіт – це експериментальні дослідження, переважно на щурах. Давати рекомендації стосовно застосування аплікацій фібринних клеїв для укріплення інших типів анастомозів – передчасно. Вивчення фібринних клеїв в укріпленні анастомозів шлунково-кишкового тракту – перспективний напрямок у сучасній хірургії. Варто очікувати на суттєві досягнення.

Дод.точки доступу:
Сенютович, Р. В.; Іващук, O. I.; Бодяка, В. Ю.; Чупровська, Ю. Я.; Малишевський, І. О.; Кравчук, С. Ю.; Шульгіна, В. В.; Халатурник, І. Б.
Экз-ры:
Знайти схожі

17.

Причинно-наслідкові взаємозв'язки між мікробіотою кишечнику та перебігом ішемічно-реперфузійного пошкодження головного мозку [] / С. С. Ткачук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 113-118. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY
Анотація: Мета роботи – здійснити аналіз сучасних наукових даних щодо взаємовідносин у системі «мікробіота кишечнику – головний мозок» при ішемічно-реперфузійних ушкодженнях останнього. Висновки. 1. Аналіз даних літератури засвідчує про суперечливість існуючих на сьогодні поглядів про роль дисбактеріозу (нейропротекторну чи нейродегенеративну) у перебігу ішемічних ушкоджень головного мозку. 2. Численними експериментальними дослідженнями обгрунтована роль мікробіоти кишечнику: у порушенні гомеостазу Т-клітин, яким належить визначальна роль при вторинному нейрозапаленні після ішемії мозку; у зміні співвідношення їх субпопуляцій Treg-Th17 та міграції лімфоцитів кишечнику в ішемізований головний мозок.

Дод.точки доступу:
Ткачук, С. С.; Повар, М. А.; Штефанюк, В. І.; Ткачук, О. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

18.

Авраменко, А. А.
Закономерность изменения уровня кислотности, уровня хеликобактерной инфекции и клинических проявлений в виде изжоги у пациентов с хроническим неатрофическим гастритом до и после лечения без применения ингибиторов протонной помпы [] / А. А. Авраменко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 119-124. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНОГО СОКА КИСЛОТНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- GASTRIC ACIDITY DETERMINATION
ИЗЖОГА -- HEARTBURN
ГАСТРИТ -- GASTRITIS (лекарственная терапия)
Анотація: Мета роботи – вивчити закономірність зміни рівня кислотності, рівня гелікобактерної інфекції та клінічного прояву - печії – у пацієнтів із хронічним неатрофічним гастритом до і після лікування, до якого не входили інгібітори протонної помпи. Матеріали та методи. Проаналізовано результати комплексного обстеження 38 пацієнтів з хронічним неатрофічним гастритом, що страждали на печію, до і після лікування, до якого не входили інгібітори протонної помпи. Комплексне обстеження до лікування містило покрокову рН-метрію, езофагогастродуоденоскопію, подвійне тестування на гелікобактерну інфекцію (уреазний тест і мікроскопування забарвлених мазків-відбитків) із використанням біоптатів слизової з 4-х топографічних зон шлунка; гістологічні дослідження слизової шлунка, матеріал для яких брали з тих же зон, що і ХЕЛІК-тест. Після лікування здійснювали контрольну рН-метрію і ХЕЛІК-тест. Результати. Під час проведення порівняльної характеристики отриманих даних з'ясовано, що середній рівень кислотності після лікування зріс з гіпоацидності помірної до гіперацидності виразної абсолютної, тоді як середній рівень ступеня обсіменіння слизової шлунка гелікобактерною інфекцією, відстежений за рівнем ХЕЛІК-тесту, знизився з 16,3 ± 0,12 мм до 2,4 ± 0,12 мм, а симптом «печія» зник у 100% випадків. Висновки. У формуванні симптому «печія» у хворих на хронічний неатрофічний гастрит провідним фактором є рівень аміаку, що продукується гелікобактерною інфекцією.

Экз-ры:
Знайти схожі

19.

Перипартальна кардіоміопатія - клінічний випадок [] / І. Т. Руснак [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 125-129. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КАРДИОМИОПАТИИ -- CARDIOMYOPATHIES (диагностика)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: У статті представлено клінічний випадок перипартальної кардіоміопатії у 21-річної пацієнтки з терміном вагітності 32 тижні, що супроводжувалася клінічними проявами серцевої недостатності та синдромом Lown-Ganong-Levine (LGL). Хворій проведено лабораторні та інструментальні обстеження, у тому числі – ехокардіографію та холтерівське моніторування. У процесі диференційної діагностики виключено тиреотоксичну кардіоміопатію. Остаточний діагноз та тактика ведення хворої визначені після консультації у ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології ім. академіка О.М. Лук’янової НАМН України». Медикаментозне лікування надало можливість значно покращити стан пацієнтки та провести вагінальні пологи без ускладнень. Прояви перипартальної кардіоміопатії поступово регресували та повністю зникли через 6 місяців після пологів. Наведений випадок засвідчує про важливість своєчасної діагностики перипартальної кардіоміопатії для позитивного прогнозу в таких пацієнток.

Дод.точки доступу:
Руснак, І. Т.; Тащук, В. К.; Сливка, Н. О.; Кулачек, В. Т.; Кулачек, Я. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

20.

Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LXIX [] / С. Є. Дейнека [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 130-132
MeSH-головна:
ИНТЕРНЕТ -- INTERNET

Дод.точки доступу:
Дейнека, С. Є.; Яковець, К. І.; Сорохан, В. Д.; Тураш, М. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)