Національна наукова медична бібліотека України
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
 Знайдено у інших БД:Періодичних видань (12)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=МУ14/2016/78/3<.>
Загальна кількість знайдених документів : 12
Показані документи с 1 за 12
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Пирог Т. П., Савенко І. В., Шевчук Т. А., Крутоус Н. В., Іутинська Г. О.
Назва : Антимікробні властивості поверхнево-активних речовин, синтезованих в різних умовах культивування Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Том 78, N 3. - С. 2-12 (Шифр МУ14/2016/78/3)
MeSH-головна: ACINETOBACTER CALCOACETICUS -- ACINETOBACTER CALCOACETICUS
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS
ВИРУСА КУЛЬТИВИРОВАНИЕ -- VIRUS CULTIVATION
Анотація: Дослідження антимікробних властивостей поверхнево-активних речовин (ПАР) Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 залежно від наявності дріжджового автолізату і мікроелементів у складі етанол-, н-гексадекан- і гліцеринвмісних середовищ. Методи. Антимікробні щодо бактерій (Escherichia coli ІЕМ-1, Bacillus subtilis БТ-2) та дріжджів (Candida albicans Д-6) властивості ПАР визначали за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини сумішшю хлороформу і метанолу (2:1). Результати. Виключення зі складу середовища культивування A. calcoaceticus IMB B-7241 дріжджового автолізату і суміші мікроелементів та заміна їх на сульфат міді і сульфат заліза у середовищі з етанолом та н-гексадеканом, а у середовищі з гліцерином – на хлорид калію, сульфат цинку і сульфат міді супроводжувалися зниженням антимікробних властивостей ПАР. Найефективнішими антимікробними агентами виявилися ПАР, синтезовані на етанолі за наявності дріжджового автолізату і мікроелементів (МІК 9–20 мкг/мл), у той час як ПАР, отримані в аналогічних умовах культивування на гліцерині і н-гексадекані інгібували ріст досліджуваних бактерій та дріжджів у вищих (9–68 і 27–54 мкг/мл відповідно) концентраціях. Показник мінімальної інгібуючої концентрації ПАР, синтезованих у середовищі з етанолом (гліцерином, н-гексадеканом), дріжджовим автолізатом і мікроелементами, корелював з активністю НАДФ+-залежної глутаматдегідрогенази ? ключового ферменту біосинтезу аміноліпідів (610±30, 395±24, 397±24 нмоль•хв-1•мг-1 білка відповідно). Висновки. Вища активність НАДФ+-залежної глутаматдегідрогенази за умов росту штаму ІМВ В-7241 у середовищі з етанолом (н-гексадеканом), дріжджовим автолізатом та мікроелементами порівняно з такою у середовищі з сульфатом заліза і сульфатом міді, а також збільшення активності ферменту за наявності Zn2+ засвідчують можливість посилення синтезу аміноліпідів у разі внесення у середовище з етанолом (н-гексадеканом) катіонів цинку. Одержані дані показують також необхідність досліджень впливу умов культивування продуцента на біологічні властивості синтезованих ПАР.
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Патика Т. І., Лісовий М. М., Патика М. В., Колодяжний О. Ю.
Назва : Біоценотичні підходи при використанні ентомопатогенних бактерій Bacillus thuringiensis під час вегетації картоплі та в умовах зберігання продукції
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Том 78, N 3. - С. 69-77 (Шифр МУ14/2016/78/3)
MeSH-головна: BACILLUS THURINGIENSIS -- BACILLUS THURINGIENSIS
КАРТОФЕЛЬ -- SOLANUM TUBEROSUM
ХОЗЯИН-ПАРАЗИТ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ -- HOST-PARASITE INTERACTIONS
Анотація: Представлено результати досліджень щодо формування шляхів біоценотичної спрямованості сучасних систем фітозахисту за рахунок ентомопатогенних бактерій групи Bacillus thuringiensis. Показано, що рідкі препаративні форми на основі штамів B. thuringiensis першого серотипу Н1 проявляють високу біологічну активність щодо контактних генерацій Leptinotarsa decemlineata Say. упродовж онтогенезу рослин картоплі – 92,0–97,0 %, а також ентомотоксичну дію щодо популяції Phthorimaea operculella Zell. в умовах зберігання продукції – 77,0–85,0 %. За обробки бульб штамами B. thuringiensis істотно зменшується чисельність популяції фітофага (до 65,0 %) на фоні збереження до 72,0 % бульб від заселення картопляною міллю.
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Білявська Л. Г., Білявський Ю. В.
Назва : Взаємодія сучасних сортів сої з біопрепаратами комплексної дії та її вплив на урожайність
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Том 78, N 3. - С. 61-68 (Шифр МУ14/2016/78/3)
MeSH-головна: СОЯ -- SOYBEANS
БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS
ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ -- ANALYSIS OF VARIANCE
Анотація: Мета. Дослідити та вдосконалити елементи біологізації технологій вирощування сої за використання мікробіологічних препаратів. Методи. Загальноприйняті в мікробіології та польові дослідження особливостей застосування мікробіологічних препаратів при вирощуванні сої. Результати. Досліджена максимальна реалізація потенціалу рослинно-мікробних взаємодій при підборі комплементарних пар: сорт рослини – біопрепарат (штам мікроорганізмів). Проаналізовано питання застосування біологічних препаратів комплексної дії з різною функціональністю впливу на продуктивність сучасних сортів сої в ґрунтово-кліматичних умовах Полтавської області. Встановлено, що чутливість сортів сої різних груп стиглості залежить від погодних умов року та різноманітної дії біопрепаратів, що вивчались. Показано істотність впливу факторів «рік», «сорт», «біопрепарати» та їх взаємодію. Висновки. Обробка насіння сої мікробіологічними препаратами ризобофітом, біополіцидом, фосфоентерином, алкалігеном, флавобактерином і їх комплексами є найбільш ефективним засобом підвищення урожайності сої. Заміна у компонентному складі антагонізму Чайковського на флавобактерин призводить до зниження урожайності (порівняно з кращим варіантом БК А+Б+В), проте підвищує урожайність порівняно з контролем.
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Громозова Е. Н., Качур Т. Л., Войчук С. И., Харчук М. С.
Назва : Исследование реакции метахромазии Saccharomyces cerevisiae
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Том 78, N 3. - С. 45-51 (Шифр МУ14/2016/78/3)
MeSH-головна: SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE
ДРОЖЖИ -- YEASTS
ФОСФОР -- PHOSPHORUS
Анотація: Проведен мониторинг метахроматической окраски волютиновых гранул ряда штаммов дрожжей Saccharomyces (S. cerevisiae УКМ Y-517, S. Cerevisiae CRY, S. cerevisiae CNX, S. bayanus УКМ Y-493, S. unisporus УКМ Y-2065, S. rosinii УКМ Y-2614, S. exiguus УКМ Y-649) в условиях различной космической погоды. Установлено, что наиболее чувствительным штаммом является S. Cerevisiae УКМ Y-517, который метахромазировал в 96,7% случаев. Изменение в фосфорном метаболизме на примере мутантного штамма S. cerevisiae CNX, дефектного по экзополифосфатазам PPX1 и PPN1 (КФ 3.6.1.11), не влияет на проявление реакции метахромазии. Сравнительный анализ окрашивания дрожжевых клеток, выращенных на разных питательных средах, показал, что лучше метахромазируют клетки дрожжей, культивируемые на сусло-агаре. Однако внесение дополнительного количества фосфора в агаризованную среду YEPD улучшало визуализацию реакции метахромазии. Исследование клеток на разных стадиях развития показало, что возраст культуры не влияет на метахроматическое окрашивание. Штамм S. Cerevisiae УКМ Y-517 рекомендуется для проведения мониторинговых исследований в проекте «Гелиомед» как высокочувствительный штамм для исследований влияния космической погоды на микроорганизмы. Данная работа является продолжением исследования био-астрономического эффекта Чижевского-Вельховера.
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Баль-Прилипко Л. В., Патика М. В., Леонова Б. І., Старкова Е. Р., Брона А. І.
Назва : Напрями, досягнення та перспективи біотехнології у харчовій промисловості
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Том 78, N 3. - С. 99-111 (Шифр МУ14/2016/78/3)
MeSH-головна: БИОТЕХНОЛОГИЯ -- BIOTECHNOLOGY
ГЕННАЯ ИНЖЕНЕРИЯ -- GENETIC ENGINEERING
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS
Анотація: У статті проведено аналітичний скринінг можливостей біотехнології у харчовій промисловості. Представлено основні напрями застосування біотехнологічних досліджень і розробок, охарактеризовано доцільність та актуальність використання генної інженерії, спеціалізованих штамів мікроорганізмів та ферментних препаратів при виробництві харчової продукції з функціональною спрямованістю, високим рівнем якості та безпечності. Сформульовано найважливіші вимоги та критерії вибору біотехнологічної складової для різних областей харчової галузі. Узагальнено наукові досягнення біотехнології та генної інженерії, які сприяють розвитку інновацій у створенні продуктів для здорового харчування, дають можливість реалізації потенціалу цього напряму.
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Рой А. О., Кістень О. Г., Царенко І. Ю., Курдиш І. К.
Назва : Особливості росту бактерій Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076 і Bacillus subtilis ІМВ В-7023 в чистих та змішаній культурах за умов їх глибинного культивування
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Том 78, N 3. - С. 78-87 (Шифр МУ14/2016/78/3)
MeSH-головна: СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS
АЗОТОБАКТЕР VINELANDII -- AZOTOBACTER VINELANDII
АГРОХИМИКАТЫ -- AGROCHEMICALS
Анотація: Досліджені особливості росту Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076 і Bacillus subtilis ІМВ В-7023 в оптимізованих середовищах у моно- та змішаній культурах за їх глибинного культивування для моделювання стадії нарощування біомаси в біотехнології створення комплексного бактеріального препарату для рослинництвa. При вирощуванні B. subtilis ІМВ В-7023 в монокультурі питома швидкість росту цих бактерій була вищою, ніж у A. vinelandii ІМВ В-7076. Зважаючи на це, при культивуванні змішаної культури живильне середовище в ферментері інокулювали суспензіями бактерій A. vinelandii + B. subtilis у співвідношенні 10:1. Найбільше накопичення біомаси спостерігали після 24 годин вирощування змішаної культури. Відпрацьовані умови глибинного культивування A. vinelandii ІМВ В-7076 і B. subtilis ІМВ В-7023 у ферментері можуть бути рекомендовані для отримання як монокультур, так і змішаної культури цих штамів бактерій з високим вмістом життєздатних клітин у біотехнології промислового виготовлення комплексного бактеріального препарату для рослинництва.
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Нечипуренко О. О., Хархота М. А., Зелена Л. Б., Остапчук А. М., Авдєєва Л. В.
Назва : Поліфазний таксономічний аналіз каротинсинтезувального штаму Bacillus Sp. 1.1, перспективного для створення пробіотика
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Том 78, N 3. - С. 36-44 (Шифр МУ14/2016/78/3)
MeSH-головна: СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
ДНК ШТРИХ-КОДИРОВАНИЕ ТАКСОНОМИЧЕСКОЕ -- DNA BARCODING, TAXONOMIC
Анотація: Проведено поліфазний таксономічний аналіз каротинсинтезувального штаму Bacillus sp. 1.1, перспективного для створення пробіотика. На основі культурально-морфологічних та фізіолого-біохімічних ознак досліджуваний штам віднесено до виду Bacillus subtilis. Однак, жирнокислотний профіль клітинних стінок штаму представлений переважно розгалуженими похідними ізо- та антиізо- С15:0 і С17:0 сполук (понад 70 %), що характерно для виду Bacillus amyloliquefaciens. На основі нуклеотидної послідовності гена 16S рРНК, а також профілю поліморфних нуклеотидів штам віднесено до виду Bacillus amyloliquefaciens.
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Назва : Світлої пам'яті Аделі Федорівни Антипчук
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Том 78, N 3. - С. 112-114 (Шифр МУ14/2016/78/3)
MeSH-головна: МИКРОБИОЛОГИЯ
ИСТОРИЯ 20 ВЕКА -- HISTORY, 20TH CENTURY
ИСТОРИЯ 21 ВЕКА -- HISTORY, 21ST CENTURY
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Варбанець Л. Д., Мацелюх О. В., Гудзенко О. В., Нідялкова Н. А., Зелена П. П., Юмина Ю. В., Степура Л. Г., Шепелевич В. В., Войчук С. І.
Назва : Скринінг продуцентів ?-L-рамнозидаз і пептидаз серед представників актинобактерій та бацил
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Том 78, N 3. - С. 26-35 (Шифр МУ14/2016/78/3)
MeSH-головна: АКТИНОБАКТЕРИИ -- ACTINOBACTERIA
КОЛЛАГЕНАЗЫ -- COLLAGENASES
СЕННАЯ ПАЛОЧКА -- BACILLUS SUBTILIS
Анотація: Провести скринінг продуцентів пептидаз, а також ?-L-рамнозидаз серед актинобактерій та бацил. Були використані біохімічні методи визначення ?-L-рамнозидазної, еластазної, казеїнолітичної, фібринолітичної та колагеназної активностей. Внаслідок скринінгу, проведеного серед 31 штаму актинобактерій та 24 штамів бацил, не виявлено жодного штаму актинобактерій, здатного синтезувати ензим з еластазною активністю, але деякі актинобактерії виявилися активними продуцентами колагеназ. Що стосується бацил, то еластолітична активність була виявлена тільки в п’яти досліджених штамах, але її рівень не представляє інтересу до подальших досліджень, у той час як фібринолітична активність двох штамів Bacillus subtilis 121 і 108 була досить високою (0,100 од/мг і 0,092 од/мг білка відповідно). Найбільш ефективними продуцентами колагенази і ?-L-рамнозидази є штам актинобактерій 6/5, виділений з ризосфери кропиви, а пептидази з фібринолітичною активністю - B. subtilis 121 і 108. Ці штами можна вважати перспективними для подальших досліджень.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булеца Н. М., Буценко Л. М., Пасічник Л. А., Патика В. П.
Назва : Фізіологія росту Pseudomonas syringae рv. Atrofaciens за впливу пестицидів
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Том 78, N 3. - С. 52-60 (Шифр МУ14/2016/78/3)
MeSH-головна: PSEUDOMONAS SYRINGAE -- PSEUDOMONAS SYRINGAE
ПЕСТИЦИДЫ -- PESTICIDES
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON
Анотація: Метою роботи було дослідження росту збудника базального бактеріозу пшениці та визначення фізіологічних змін клітин Pseudomonas syringae рv. аtrofaciens за внесення пестицидів у поживне середовище. Методи. Роботу виконано за використання класичних мікробіологічних методів, реакції мікроаглютинації, електронної мікроскопії, електрофорезу в ПААГ з додецилсульфатом натрію. Результати. Показано, що препарати Твікс та Альфа Супер в рекомендованій виробником дозі знижують показники виживання P. syringae рv. аtrofaciens УКМ В-1011. Піретроїдні інсектициди Альфа, Супер Твікс та гербіцид Гранстар Голд 75 зумовлюють морфологічну дисоціацію колоній P. syringae рv. аtrofaciens УКМ В-1011, що виражається у появі R-форм. Всі R-дисоціанти за фізіолого-біохімічними властивостями не відрізнялися між собою і мали незначні відмінності від вихідної S-форми P. syringae pv. Atrofaciens УКМ В-1011. Висновок. Отже, синтетичні пестициди Альфа Супер, Твікс, Гранстар Голд 75 спричиняють дисоціацію P. syringae pv. atrofaciens УКМ В-1011, чим посилюють гетерогенність популяції, що розширює межі витривалості виду.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Самойлов А. М., Жмурко В. В.
Назва : Физиолого-биохимические свойства диазотрофов корневой зоны изогенных по генам Vrn линий пшеницы
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Том 78, N 3. - С. 88-98 (Шифр МУ14/2016/78/3)
MeSH-головна: ПШЕНИЦА -- TRITICUM
БАКТЕРИИ
ИНДОЛЫ -- INDOLES
Анотація: В трехлетних полевых опытах изучали биохимические свойства изолятов диазотрофов, выделенных из корневой зоны растений изогенных по генам Vrn яровых линий пшеницы – Vrn-A1, Vrn-B1, Vrn-D1 и озимого сорта Мироновская 808. Больший процент изолятов диазотрофов – 47–55 %, способных к нитратредукции, выявлен в корневой зоне растений изогенных линий – Vrn-А1 и Vrn-D1. В корневой зоне растений сорта, в отличие от яровых изолиний, был существенно выше процент изолятов диазотрофов, обладающих амило- и протеолитической активностям – 44 % и 75 % соответственно. Однако процент изолятов диазотрофов, способных продуцировать ИУК-подобные вещества, в корневой зоне растений сорта, был меньше – 53 %. Процент изолятов, способных продуцировать индол, выделенных из ризосферы растений линий Vrn-D1 и Vrn-A1, был ниже – 33–35 %, чем у изолинии Vrn-B1 и озимого сорта. Предполагается, что выявленные различия по числу изолятов диазотрофов, обладающих изучаемыми физиолого-биохимическими свойствами, из ризосферы растений изогенных по генам Vrn линий пшеницы, связаны с различиями между линиями по интенсивности корневых выделений и азотфиксации.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булигіна Т. В., Варбанець Л. Д., Сейфулліна І. І., Шматкова Н. В.
Назва : Функціональна та біологічна активність ліпополісахаридів Pantoea agglomerans
Місце публікування : Мікробіол. журн. - К., 2016. - Том 78, N 3. - С. 13-25 (Шифр МУ14/2016/78/3)
MeSH-головна: PANTOEA -- PANTOEA
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES
ПОЛИМИКСИН B -- POLYMYXIN B
Анотація: Хімічна ідентифікація препаратів ліпополісахаридів (ЛПС) показала, що вони характеризуються різним відносним виходом від 5,2 до 14,00 % в залежності від штаму. В досліджуваних препаратах був визначений доволі високий вміст вуглеводів – від 22 до 54 %, 2-кето-3-дезоксіоктонової кислоти (КДО) – від 0,39 до 2,22 % та гептоз – від 3,3до 14,00 %. Аналіз жирнокислотного складу показав присутність жирних кислот, які містять у ланцюзі від 12 до 16 атомів вуглецю. Домінуючою в ліпідах А ЛПС всіх досліджуваних штамів була 3-ОН-С14:0. Оскільки всі досліджувані штами Pantoea agglomerans виявилися чутливими до дії поліміксину В, то можна зробити висновок, що ліпополісахариди, отримані з цих штамів, не містять у складі ліпіду А такий замісник, як 4-аміно-4-дезокси-L-арабінозу. Одним із шляхів зміни функціональних і біологічних властивостей ліпополісахаридів є хімічна модифікація. Як модифікатори були використані комплекси германію(IV) та стануму(IV). При дослідженні серологічної активності та токсичності модифікованих ліпополісахаридів було встановлено, що деякі з них втратили як серологічну, так і токсичну активність. Виявлено, що усі досліджувані ліпополісахариди P. agglomerans знижували середній показник адгезії та індекс адгезивності. Чим вищою була концентрація ліпополісахариду P. agglomerans в реакційній суміші, тим менше відбувалося взаємодій між поверхневими структурами еритроцитів та клітинами Escherichia coli.
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)