Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (14)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=НУ45/2019/9/4<.>

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи с 1 за 14

Годованець, Ю. Д.
До 75-річчя вищого державного навчального закладу України "Буковинський державний медичний університет" [] / Ю. Д. Годованець, Г. В. Навчук, Л. Б. Шутак // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 3-5
MeSH-головна:
МЕДИЦИНСКИЕ УЧЕБНЫЕ ЗАВЕДЕНИЯ -- SCHOOLS, HEALTH OCCUPATIONS (история)

Дод.точки доступу:
Навчук, Г. В.; Шутак, Л. Б.
Экз-ры:
Знайти схожі

Європейські стандарти допомоги для забезпечення здоров'я новонароджених [] / під ред. Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 5-32
MeSH-головна:
НЕОНАТОЛОГИЯ -- NEONATOLOGY (организация и управление)

Дод.точки доступу:
Добрянський, Д. О. \під ред.\
Экз-ры:
Знайти схожі

Знаменська, Т. К.
Здобутки та перспективи діяльності асоціації неонатологів України [] / Т. К. Знаменська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 33-37. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
НЕОНАТОЛОГИЯ -- NEONATOLOGY (организация и управление)
Анотація: Стаття присвячена діяльності професійного товариства лікарів неонатологів, неонатальних хірургів, педіатрів, акушерів-гінекологів, медичних генетиків - Асоціації неонатологів України. Надано стислий опис здобутків роботи Асоціації з початку її існування, протягом наступних 20 років, представлена історична довідка про першого та діючого президентах Асоціації. Більш детально описані усі напрямки діяльності Асоціації в поточному часі, а також перспективні ланки майбутнього розвитку. Представлено короткий звіт про проведений конгрес неонатологів України у 2019 році та резолюцію заходу.

Экз-ры:
Знайти схожі

Характеристика діяльності закладів перинатальної допомоги в Україні: неонатологічна служба [] / Т. К. Знаменська [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 38-46
MeSH-головна:
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (организация и управление)
Анотація: У статті проаналізовано діяльність перинатальної допомоги в Україні в контексті організації роботи неонатальної служби. Сучасним лікувальним закладом, що об'єднує всі етапи надання висококваліфікованої допомоги матерям і новонародженим, виступає Перинатальний центр. Створення системи регіональних перинатальних центрів є всесвітньо визнаним шляхом зниження перинатальних втрат, частоти формування хронічної захворюваності та інвалідності в Україні. У статті розглянуто та проаналізовано досвід роботи перинатальних центрів за 2014 - 2018 роки, основні проблеми та пропозиції щодо підвищення ефективності надання медичної допомоги новонародженим в перинатальних центрах в Україні.

Дод.точки доступу:
Знаменська, Т. К.; Воробйова, О. В.; Дубіна, О. О.; Руденко, Н. Г.
Экз-ры:
Знайти схожі

Редько, І. І.
Використання сучасних інноваційних технологій у післядипломній освіті [] / І. І. Редько // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 47-50. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, MEDICAL, CONTINUING (методы)
Анотація: На етапі реформування та стрімкого розвитку сучасної медицини важливе значення має впровадження новітніх інформаційних технологій в післядипломній медичній освіті. Управління якістю післядипломної освіти передбачає формування чітких засобів, форм і методів навчання на всіх етапах підготовки спеціалістів. Кваліфікована підготовка лікарів-інтернів є важливим завданням сучасної післядипломної освіти. З’являються нові вимоги до програми підготовки лікарів-інтернів з використанням у процесі підготовки сучасних інноваційних технологій. Зазначені у статті форми покращення ефективності сучасної післядипломної освіти із застосуванням сучасних інноваційних технологій допоможуть суттєво покращити результативність засвоєння як теоретичної, так і практичної частини підготовки по кожній лікарській спеціальності.

Экз-ры:
Знайти схожі

Відкрита артеріальна протока у значно недоношених новонароджених немовлят: чи ми використовуємо оптимальний варіант допомоги? [] / С. О. Поцюрко [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 51-59. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (терапия)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (терапия)
Анотація: Відкрита артеріальна протока (ВАП)– поширена проблема у недоношених дітей, яка може спричинити ускладнення та погіршити результати лікування. Однак вибір тактики надання допомоги немовлятам з ВАП залишається суперечливим. Мета дослідження. Порівняти ефективність фармакологічного закриття ВАП ібупрофеном або парацетамолом, а також оцінити ефективність та доцільність очікувальної тактики допомоги значно недоношеним новонародженим з ВАП. Матеріали та методи. У ретроспективне когортне дослідження були включені 80 недоношених дітей (гестаційний вік 32 тижні) з ехокардіографічно підтвердженим діагнозом ВАП. Тридцять із них отримували ібупрофен (група ібупрофену), 21 дитину лікували парацетамолом (група парацетамолу), а у 29 новонароджених застосовували очікувальну тактику (група порівняння). Першу дозу обох препаратів було введено у середньому (медіана [мінімальне-максимальне значення]) віці 6 днів (відповідно 6 [1-21] днів для ібупрофену і 6 [3-14] днів для парацетамолу; р0,05). Результати. Сформовані групи не відрізнялись за масою тіла на момент народження і гестаційним віком. Середній діаметр артеріальної протоки становив 3 [1,0-4,5] мм у групі ібупрофену, 2,5 [1,5-4,0] мм – у групі парацетамолу і 2,5 [ 1,0-4,0] мм у групі порівняння (р 0,05), але статистично значущої відмінності за цим показником між групами, в яких застосовували фармакологічне лікування, не було (р0,05). Лікування ібупрофеном виявилось ефективним у 27 (90 %), а парацетамолом – у 15 (71 %) дітей (p0,05). Самовільне закриття протоки спостерігали у 21 (72 %) немовляти. Середній вік дітей на момент закриття протоки становив 21 [6-78] день за умови лікування ібупрофеном, 23 [8-71] дні, якщо застосовували парацетамол, і 17 [7-48] днів без медикаментозного лікування (p0,05). Хірургічного втручання потребували 2 дітей (7 %), які отримували ібупрофен, і троє немовлят (14 %), яких лікували парацетамолом (р0,05). Між групами не було встановлено статистично достовірних відмінностей за частотою бронхолегеневої дисплазії (БЛД), БЛД/ смерті, внутрішньо-шлуночкових крововиливів, некротизуючого ентероколіту, а також тривалістю госпіталізації та смертності (p0,05). Ускладнень, пов’язаних з фармакологічним лікуванням, не було виявлено. Висновки. Парацетамол може бути ефективною і безпечною альтернативою ібупрофену у спробі фармакологічного закриття гемодинамічно значущої артеріальної протоки.У 72 % значно недоношених немовлят закриття гемодинамічно незначущої протоки відбувається без фармакологічних і/або хірургічних утручань.

Дод.точки доступу:
Поцюрко, С. О.; Добрянський, Д. О.; Секретар, Л. Б.; Меньшикова, А. О.; Салабай, З. В.; Децик, О. Я.
Экз-ры:
Знайти схожі

Мавропуло, Т. К.
Фактори ризику низької ефективності терапевтичної гіпотермії у доношених новонароджених з асфіксією [] / Т. К. Мавропуло, К. Ю. Соколова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 60-65. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ГИПОТЕРМИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- HYPOTHERMIA, INDUCED (использование)
АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО -- ASPHYXIA NEONATORUM (терапия)
Анотація: Терапевтична гіпотермія на теперішній час є стандартом медичної допомоги новонародженим дітям з помірною та важкою асфіксією при народженні. Але вона не в змозі остаточно запобігти несприятливим наслідкам важкої асфіксії. Можливість прогнозування ефективності терапевтичної гіпотермії, а саме раннього визначення пацієнтів з найбільшим ризиком тяжких неврологічних порушень і смерті, є практично важливою. Метою роботи було дослідження факторів ризику низької ефективності терапевтичної гіпотермії, розпочатої в перші три години життя, у доношених новонароджених з асфіксією при народженні. Матеріали і методи. Були ретроспективно проаналізовані дані 83 доношених новонароджених дітей, які мали важку асфіксію при народженні і яким терапевтична гіпотермія була розпочата протягом перших трьох годин життя. 56 дітей мали стриятливий перебіг постішемічного ураження ЦНС. 27 дітей мали несприятливий перебіг патології (померли протягом першого місяця життя або мали ознаки незворотніх деструктивних уражень ЦНС). Вивчались фактори ризику вагітності, пологів, особливості оцінки клінічного стану дітей протягом першої доби життя. Результати. Група новонароджених дітей з несприятливим перебігом постішемічного ураження ЦНС (в порівнянні з групою зі сприятливим перебігом) характеризувалась частішою потребою проведення непрямого масажу серця під час первинної реанімації (13 (48,1%) дітей проти 8 (14,3%), р=0,001), нижчими оцінками шкали Апґар на 10-й хвилині життя (3,50±0,67 проти 5,68±0,25, р=0,005), нижчими показниками рН на момент госпіталізації (7,26±0,03 проти 7,33±0,01, р=0,037), частішою реєстрацією ознак поліорганної недостатності (13 (48,1%) проти 7 (12,5%), р=0,007) та важкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (12 (44,4%) дітей проти 6 (10,7%), р=0,001), нижчими значеннями індексу резистентності передньої мозкової артерії (0,64±0,04 проти 0,71±0,02, p=0,041) в першу добу життя. Також відмічались слабкі достовірні взаємозв’язки між фактом несприятливого перебігу патології та прееклампсією під час вагітності (R=0,315) і ознаками дистресу плода (R=0,267). Висновки. Прогнозування наслідків лікування новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією за допомогою терапевтичної гіпотермії може бути здійснене на підставі аналізу анамнестичних даних та оцінки динаміки клінічних ознак протягом першої доби життя.

Дод.точки доступу:
Соколова, К. Ю.
Экз-ры:
Знайти схожі

Іванова, Є. В.
Лабораторно-інструментальні співставлення варіабельності серцевого ритму у новонароджених після перенесеної гіпоксії [] / Є. В. Іванова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 66-74. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (осложнения)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (этиология)
Анотація: Визначення стану вегетативної регуляції серцевої діяльності знайшло широке використання при різній патології в неонатальній практиці. Відомо, що гіпоксія чинить вагомий негативний вплив на функцію міокарда та процеси вегетативного контролю серцевої діяльності. Раннє виявлення розвитку постгіпоксичного ураження вегетативної регуляції серцевої діяльності за допомогою аналізу варіабельності серцевого ритму та пошук її зв`язків з іншими характеристиками стану серцево-судинної системи (ССС) може бути корисним інструментом для визначення подальшої тактики ведення таких новонароджених. Мета дослідження – покращення ранньої діагностики постгіпоксичного ураження міокарда шляхом вивчення варіабельності серцевого ритму (ВСР) у новонароджених після перенесеної гіпоксії та проведення співставлення її характеристик з лабораторно-інструментальними показниками стану серцево-судинної системи. Матеріали та методи. Обстежено 187 новонароджених в ранній неонатальний період. Проведено аналіз даних анамнезу, біохімічне дослідження крові (АСТ, АЛТ, КФК, КФК-МВ, ЛДГ, ГГТФ), Холтерівське моніторування ЕКГ (ХМЕКГ) з визначенням часових показників варіабельності серцевого ритму (SDNN, SDANN, індексу SDNN, rMSSD, pNN50), допплерехокардіографічне дослідження (ДЕХОКГ), статистичний аналіз. Результати. Обстежені новонароджені в залежності від оцінки за шкалою Апгар на 1–й хвилині були розподілені на 2 основні групи: до 1–ї групи (n=132) увійшли новонароджені з оцінкою за Апгар менше 6 балів, до 2–ї групи (n=55) – новонароджені з оцінкою за Апгар 7 та більше балів. В залежності від терміну гестації при народженні діти основних мали розподіл на підгрупи доношених та передчасно народжених: група 1а (n=15) – доношені новонароджені з гіпоксією при народженні, група 1б (n=117) – передчасно народжені з гіпоксією при народженні, група 2а (n=43) – доношені новонароджені без гіпоксії при народжені, група 2б (n=12) – передчасно народжені без гіпоксії при народжені. За результатами ХМЕКГ показники середньої, середньої мінімальної та середньої максимальної ЧСС були вищими в групі немовлят, які перенесли гіпоксію, з найвищими показниками в групі передчасно народжених дітей. Показники циркадного індексу були нижчими в групі немовлят, які перенесли гіпоксію, з найнижчими показниками в групі передчасно народжених дітей. Проведений аналіз кореляційних залежностей часових параметрів ВСР з лабораторними показниками та параметрами ДЕХОКГ показав, що SDАNN мав найбільший відсоток взаємозв`язків з лабораторно-інструментальними показниками стану ССС. З параметрами ДЕХОКГ у всіх групах найбільшу кількість зв`язків мали показники rMSSD та pNN50, які найбільш повно характеризували стан гемодинаміки саме в групі новонароджених з наявним порушеннями процесів адаптації при народженні на тлі перенесених гіпоксичних подій (група 1) та в саме в підгрупі передчасно народжених дітей (група 1б). SDNN мав зв`язок із значеннями КФК-МВ та гаммаглутамілтрансферази, як показника антиоксидантної системи захисту організму у новонароджених з порушеннями адаптації при народженні після перенесеної гіпоксії, в тому числі, й у групі передчасно народжених дітей. Висновки. Передчасно народжені діти, які перенесеної гіпоксію, мають більш виражений вегетативний дисбаланс регуляції серцевої діяльності.Комплексна оцінка ВСР с визначенням усіх параметрів, які характеризують стан симпатичної та парасимпатичної регуляції у співставленні з біохімічними показниками стану ССС та ДЕХОКГ дозволить покращити ранню діагностику постгіпоксичного ураження міокарда та виробити подальшу тактику ведення пацієнтів.

Экз-ры:
Знайти схожі

Старець, О. О.
Вивчення шляхів корекції харчування та дефіциту мінералів і вітамінів у недоношених дітей першого року життя [] / О. О. Старець, Т. М. Хіменко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 75-81. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МИНЕРАЛЫ -- MINERALS (прием и дозировка)
ВИТАМИНЫ -- VITAMINS (прием и дозировка)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (рост и развитие)
Анотація: В світі щорічно народжуються передчасно приблизно 15 мільйонів дітей 10–11% серед усіх новонароджених. Частота їх народження у різних країнах варіює у межах 5–18% залежно від рівню доходу та якості медичної допомоги. Материнське молоко є найкращим продуктом харчування для малюків, в тому числі і для передчасно народжених, проте в деяких випадках воно не може в повному обсязі компенсувати високі потреби в деяких вітамінах та мінералах. Відкритим залишається питання корекції дефіциту цинку, який клінічно асоціюється зі зниженням темпів зростання, розвитком дерматитів, порушенням імунітету, поганим загоєнням ран і діареєю. Мета дослідження. Обґрунтувати доцільність проведення корекції дефіциту мінералів та вітамінів у недоношених дітей першого року життя та оцінити вплив, безпечність та ефективність препарату, який містить комплекс вітамінів і мінералів на їх фізичний та психомоторний розвиток, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування. Матеріали та методи. Дослідження проведено в 2012–2019 роках. У когорту дослідження було включено 150 дітей (хлопчики / дівчатка 74/76), які були поділені на три групи: I група – маса тіла при народженні 2499–1500 г (n = 67); II група – маса тіла при народженні 1499–1000 г (n = 45); III група – маса тіла при народженні до 1000 г (n = 38). У ході дослідження комплексно оцінювався стан здоров’я дітей, включаючи антропометричні показники, психомоторній розвиток, а також рівень макро- і мікроелементів в цільній крові: кальцій, магній, цинк, мідь – методом атомно-абсорбційної спектрометрії; марганець – методом атомно-емісійної спектрометрії. На наступному етапі проводилося проспективне когортне дослідження ефективності та безпечності застосування комплексу вітамінів та мінералів у недоношених дітей першого року життя. Критерії включення у когортне дослідження: маса тіла при народженні 1500-2499 (мала маса тіла - ММТ), наявність затримки фізичного розвитку (ЗФР) у віці шести місяців. Діти (n - 38), що відповідали вище переліченим критеріям були розподіленні випадковим шляхом на дві підгрупи. Підгрупа 1 (основна) – 20 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування та вживали на протязі одного місяця комплекс вітамінів та мінералів. Підгрупа 2 (контрольна) – 18 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз середнього віку введення прикормів показав, що цей показник складав в підгрупі 1 - 6,15 ±0,65 міс, в підгрупі 2 - 6,17 ±0,69 міс (р0,05). Середній вік призначення дітям підгрупи 1 комплексу вітамінів та мінералів дорівнював 5,95 ±0,86 міс. При обстеженні дітей обох підгруп у віці 12 місяців ми виявили значну позитивну динаміку усіх показників серед дітей основної підгрупи. Так ЗФР в підгрупі 1 визначалась лише в 5% (95% ДІ 0,89-23,61) проти 27,78% (95% ДІ 12,5-50,87) в підгрупі 2. Дефіцит маси до довжини (виснаження) не був виявлений серед дітей підгрупи 1, але зберігався у 11,11% (95% ДІ 3,10-32,80) дітей підгрупи 2. Затримка психомоторного розвитку більш ніж на 1 місяць у віці 12 місяців спостерігалась майже в два рази рідше серед дітей підгрупи 1 – 35% (95% ДІ 18,12-56,71) проти 66,67% (95% ДІ 43,75-83,72) серед дітей підгрупи 2.Часті гострі респіраторні захворювання (більш ніж 5 разів на рік) були відмічені 10% (95% ДІ 2,79-30,10) малюків підгрупи 1 та у 33,33% (95% ДІ 16,28-56,25) - підгрупи 2. Шкірні висипки (дерматити) різного ґенезу реєструвались з достовірно меншою частотою серед дітей підгрупи 1: 15 % (95% ДІ 5,24-36,04) проти 61,11% (95% ДІ 38,62-79,69). На наступному етапі ми провели оцінку ефективності запропонованої схеми лікування за допомогою розрахунку показників відносного та абсолютного зниження ризику (RRR, ARR) виявлення ЗФР у недоношених дітей народжених з ММТ у віці 12 місяців. Так RRR=82%, що означає, що використання запропонованої схеми лікування може знизити ризик виявлення ЗФР у віці 12 місяців на 82%. Показник ARR=22,78%. Число осіб, що потребують лікування (ЧПЛ, NNT- number needed to be treated), складає 4%. Тобто, щоб попередити щонайменше один випадок ЗФР у віці 12 місяців серед недоношених дітей з ММТ при народженні, потрібно призначити рекомендовану схему лікування хоча б 4 дітям з ММТ. Висновки 1. Проведене дослідження показало, що недоношені діти, які отримували додатково до раціонального вигодовування комплекс вітамінів та мінералів, мали достеменно кращі показники фізичного та психомоторного розвитку у віці 12 місяців, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування. 2. Оцінка терапевтичної ефективності показала, що застосування комплексу вітамінів та мінералів дозволить знизити ризик виявлення ЗФР серед дітей з ММТ при народженні на 82%. 3. Призначення комплексу вітамінів та мінералів демонструє високу ефективність та повну безпечність і може бути рекомендована для прийому у віці 6-8 місяців недоношеним дітям першого року життя.

Дод.точки доступу:
Хіменко, Т. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Лозюк, І. Я.
Диференційований підхід до лікування CagA H.pylori-асоційованих запальних захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту в дітей із харчовою алергією [] / І. Я. Лозюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 82-87. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (лекарственная терапия)
HELICOBACTER PYLORI -- HELICOBACTER PYLORI (патогенность)
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY
Анотація: За даними світової статистики запальні захворювання верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ЗЗВВШКТ) посідають провідне місце у структурі гастроентерологічних захворювань у дітей, тригерним чинником розвитку яких є H. pylori, реалізація патогенного впливу якого на слизову оболонку (СО) відбувається за наявності сприятливих умов, що створюються зокрема харчовою гіперреактивністю. Рекомендації щодо діагностики та лікування хворих з гелікобактер-асоційованими ЗЗВВШКТ постійно удосконалюються, проте за умов поєднання з харчовою алергією (ХА) ця проблема ще до кінця не вирішена та викликає багато дискусій. Мета роботи – оцінити ефективність комплексного лікування ЗЗВВШКТ в дітей із цитотоксичним штамом CagA H. pylori та ХА із включенням імунокорегуючого засобу. Матеріали та методи. Ретельне клінічно-параклінічне та інструментальне дослідження до, через 4 тижні після лікування та в річному катамнезі проведено 44 дітям із CagA H. pylori-асоційованими ЗЗВВШКТ та ХА віком 7-18 років. Оцінено ефективність комплексного лікування з додаванням до протокольного імунокорегуючого засобу на основі аналізу часу клінічної редукції основних гастроентерологічних синдромів та шкірних проявів ХА, нормалізації показників імунограми, ендоскопічної та морфологічної картини слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятиперстної кишки (ДПК), функціонального стану шлунка, досягнення ерадикації H.pylori. Обговорення. За умови включення до лікування імунокорегуючого засобу в дітей із ЗЗВВШКТ у поєднанні з ХА відмічено більш швидке зникнення основних гастроентерологічних синдромів захворювань, покращення ендоскопічної (90,9 %) та морфологічної (81,8 %) картини, нормалізація функціонального стану шлунка (93,7 %) при перевищенні ерадикаційного порогу у 80,0 %, у 3,2 рази частіше нівелювалися шкірні прояви ХА при зниженні індексу SCORAD до 18,92 ум.од., у 2,4 рази частіше встановлено нормалізацію імунологічних зрушень. Висновок. Діти із ЗЗВВШКТ, асоційованими із цитотоксичним штамом CagA H. pylori, у поєднанні з ХА, потребують проведення комплексного лікування з включенням імунокорегуючого засобу, що дозволяє досягти швидкої клінічно-параклінічної та ендоскопічно-морфологічної ремісії, підвищити ефективність ерадикації на 22,7 %, знизити ризик розвитку рецидивів у 2,33 рази.

Экз-ры:
Знайти схожі

11.

Горбатюк, О. М.
Сучасні стратегії діагностики, хірургічної корекції та профілактики вроджених вад розвитку у новонароджених [] / О. М. Горбатюк, І. О. Македонський, Г. В. Курило // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 88-97. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (диагностика, хирургия)
Анотація: Стаття присвячена проблемі вроджених вад розвитку (ВВР) у новонароджених, які широко розповсюджені і займають перше місце серед причин інвалідності у дітей. Спираючись на результати літературних джерел і власного досвіду, представлені сучасні підходи до діагностики, лікування і профілактики вроджених аномалій у новонароджених. У статті представлені сучасні погляди на термінологію, класифікацію, основні причини і механізми розвитку вроджених вад розвитку у новонароджених. Підкреслено, що виникнення приблизно 50% всіх вроджених вад не можливо пов’язати з будь-якою причиною. Обгрунтована необхідність удосконалення і широкого впровадження пренатальної діагностики вад, як ефективного неінвазивного метода раннього виявлення патології. Наведений позитивний досвід роботи Пренатального Консиліумум Дніпропетровської області. Наголошено на необхідності впровадження комплексу профілактичних заходів щодо ВВР, сучасних лікувальних стратегій та технічно удосконалених хірургічних методик корекції вади. Узагальнення власного досвіду щодо сучасних підходів до діагностики, лікування і профілактики ВВР у новонароджених матиме важливе теоретичне і практичне значення для лікарів – неонатологів, які займаються питаннями раннього виявлення ВВР та їх лікування, та сприятиме скоординованим зусиллям спеціалістів щодо підвищення ефективності пренатальної діагностики і зниження летальності.

Дод.точки доступу:
Македонський, І. О.; Курило, Г. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

12.

Знаменська, Т. К.
Місце пробіотиків у сучасних стандартах надання медичної допомоги передчасно народженим дітям [] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 98-102. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (рост и развитие)
Анотація: На сьогодні ми маємо велику кількість наукової інформації про ефективність призначення пробіотиків у немовлят з профілактичною метою: поліпшення стану мікрофлори кишечника після кесаревого розтину, корекції порушення мікробіоти кишечника на тлі перинатальної та соматичної патології (наприклад, некротизуючого ентероколіту, алергічних захворювань та ін.), підвищення захисних механізмів організму дитини і т.п. Однак, серед фахівців все частіше поширюється думка про скорочення переліку показань призначення пробіотиків у неонатології та перегляд їх клінічної доцільності, особливо при сучасній можливості використання донорського жіночого молока для вигодовування недоношених дітей та новонароджених з перинатальною патологією з моменту народження на етапі відділень інтенсивної терапії та постінтенсивного догляду. У 2018 році у відкритому інформаційному доступі опубліковані Європейські Стандарти допомоги для забезпечення здоров`я новонароджених (European Standards of care for newborn health; EFCNI), які узагальнили сучасні європейські рекомендації щодо надання медичної допомоги та спостереження за передчасно народженими дітьми з моменту народження до етапу follow up включно. У статті наведено стислий аналіз сучасних даних щодо використання пробіотиків у неонатологічній практиці та представлено Стандарт, присвячений профілактиці некротизуючого ентероколіту, в якому з метою запобігання реалізації захворювання рекомендовано призначати пробіотики передчасно народженим дітям, спроможнім толерувати та засвоювати ентеральне харчування. Рекомендація має доказове обґрунтування та визначення.

Дод.точки доступу:
Воробйова, О. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

13.

Вроджена гіперплазія кори наднирникових залоз у новонародженого (клінічний випадок) [] / Н. М. Крецу [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 103-106. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
НАДПОЧЕЧНИКОВ ГИПЕРПЛАЗИЯ ВРОЖДЕННАЯ -- ADRENAL HYPERPLASIA, CONGENITAL (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика)
Анотація: Вроджена гіперплазія кори надниркових залоз об’єднує групу моногенних захворювань з аутосомно-рецесивним типом успадкування, в основі яких лежать дефекти ферментів або транспортних білків, які беруть участь в процесах наднирникового стероїдогенезу. Дане захворювання перебігає під різноманітними клінічними масками, що призводить до розвитку тяжкого ексикозу з електролітними порушеннями і без замісної терапії може завершуватись летальністю, що вимагає від лікарів настороженості і достатньої кваліфікації при наданні допомоги новонародженим. У статті наведені клінічно-параклінічні особливості перебігу солевтратної форми вродженої гіперплазія кори надниркових залоз у новонародженої дитини.

Дод.точки доступу:
Крецу, Н. М.; Колюбакіна, Л. В.; Крецу, Т. М.; Балицька, Л. Ф.
Экз-ры:
Знайти схожі

14.

Пам'яті вчителя і колеги - першому президенту асоціації неонатологів України присвячується процесору Олені Григорівні Сулімі [] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 107-108

Дод.точки доступу:
Суліма, Олена Григорівна \о ней\
Экз-ры:
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)