Національна наукова медична бібліотека України
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Періодичних видань (126)Книг та авторефератів дисертацій (27)Колекцій (1)Предметні рубрики (5)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>K=ДРОЖЖИ<.>
Загальна кількість знайдених документів : 60
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60 
1.


   
    ?-маннаназная активность дрожжей, выделенных в Антарктике [] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 2. - С. 28-43
MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (генетика, химия)
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE (генетика)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
КРИПТОКОККИ -- CRYPTOCOCCUS (химия)
Анотація: Психрофільні та психротолерантні мікроорганізми Антарктики відомі як продуценти ензимів з унікальними властивостями, а саме стійкістю щодо екстремальних умов середовища. Метою работи було встановити видову приналежність трьох антарктичних дріжджових культур та дослідити їх глікозидазну активність. Методи. Для вивчення ензиматичної активності дріжджів були використані синтетичні і природні субстрати: n-нітрофеніл-глікозиди, галактоманан гуара, МК-целюлоза, розчинний крохмаль. Виділення геномної ДНК проводили із клітинних суспензій. Фрагмент гена 26S рРНК у штамів U5 і U8 був ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NL1 та NL4, у штама S181 фрагмент гена 18S рРНК ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NS3 і NS6. Отримані послідовності генів дріжджових ізолятів порівнювали з такими мікроорганізмів, що були депоновані в базі даних GenBank, використовуючи програмний пакет BLASTN. Філогенетичний аналіз проводили за допомогою програм ClustalX 2.1, Mega 6.06 (Neighbour-Joining). Результати. У супернатанті культуральної рідини всіх культур були виявлені екзо-?рамнозидазна і ендо-?-мананазна активності. Показано, що максимуми ?-мананазної активності і продуктивності двох психротолерантних штамів припадали на третю добу, а у одного — на другу добу культивування і корелювали з синтезом протеїну. Вирощування культур при 15°С забезпечувало більш високі показники позаклітинної ?-мананазной активності. Оптимальними джерелами азоту були хлорид і сульфат амонію, а вуглецю — галактоманан гуару і рамноза. В результаті філогенетичного аналізу нуклеотидних послідовностей генів 26S рРНК або 18S рРНК було встановлено, що досліджені штами відносяться до видів Cryptococcus victoriae і Cryptococcus terricola. Висновки. Вперше показана висока ?-мананазна активність антарктичних штамів C. victoriae і C. terricola і перспектива використання їх як продуцентів манандеградуючих ензимів.


Дод.точки доступу:
Борзова, Н.В.; Гладка, Г.В.; Варбанець, Л.Д.; Таширев, А.Б.
Экз-ры:
Знайти схожі

2.


    lanieva, O. D.
    Biosurfactant-Producing Yeasts Isolated from Flowering Plants and Bees [] / O. D. lanieva // Мікробіол. журн : наук. журн. - 2013. - Том 75, N 4. - С. 53-59 . - ISSN 0201-8462
Рубрики: ДРОЖЖИ--YEASTS
   ГЛИКОЛИПИДЫ--GLYCOLIPIDS


Экз-ры:
Знайти схожі

3.


    Ianieva, O. D.
    Characterization, stability and antimicrobial activity of biosurfactants produced by Candida yeasts isolated from flowering plants [Text] / O. D. Ianieva // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 2. - P51-64
MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (выделение и очистка)
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
Анотація: Відомо, що дріжджі здатні продукувати сполуки з поверхневою активністю, тобто біосурфактанти, які включають манозилеритритол-ліпіди, софороліпіди та інші сполуки гліколіпідної природи. Місця, багаті на цукри, можуть слугувати одним з потенційних джерел для ізоляції дріжджів, що продукують біосурфактанти. В попередніх дослідженнях з квіткових рослин та бджіл Apis mellifera було ізольовано 160 штамів дріжджів. Два штами дріжджів, попередньо віднесені до Candida spp., було відібрано як найбільш перспективні продуценти біосурфактантів. Метою цієї роботи було охарактеризувати біосурфактанти, що продукуються відібраними штамами дріжджів, а саме: визначити їх поверхневі властивості, стабільність та потенційну антимікробну активність щодо штамів бактерій та дріжджів. Методи. Ідентифікацію дріжджів проводили за фенотиповими ознаками. Біосурфактанти виділяли шляхом екстракції етилацетатом. Антимікробну активність визначали з використанням диско-дифузійного методу та методу серійних розведень. Стабільність біосурфактантів досліджували за методом «розтікання нафти» за різних значень рН, температури, концентрації солі. Результати. Два штами дріжджів 79a та 156a були ідентифіковані як Candida gropengiesseri та Candida bombicola відповідно. Обидва штами продукували суміш принаймні декількох форм гліколіпідів з Rf 0,15, 0,21, 0,31–0,35, 0,41–0,44, 0,5 та 0,62. Додавання до середовища гідрофобного джерела вуглецю (соняшникової олії) призводило до підвищення синтезу біосурфактантів більш ніж в 5 раз. Штами C. gropengiesseri 79а та C. bombicola 156а знижували поверхневий натяг середовища SL до 36.0–36.6 мН/м за 6 діб культивування. Біосурфактанти зберігали стабільність за умов підвищеної температури та високого вмісту солі, але частково втрачали активність за умов лужного рН. Екстракти біосурфактантів проявляли слабку антимікробну активність відносно грам-позитивних бактерій, але не мали пригнічуючої дії щодо грам-негативних бактерій та дріжджів. Висновки. Два штами дріжджів C. gropengiesseri та C. bombicola, ізольовані з квіткових рослин, продукують гліколіпідні біосурфактанти, стабільні за високої солоності та температури та зі слабкою антимікробною активністю проти грам-позитивних бактерій. Поверхнево-активні властивості досліджених штамів вказують на їх потенціал як продуцентів біосурфактантів.

Экз-ры:
Знайти схожі

4.


    Ponomareva, V. L.
    Cryopreservation of Saccharomyces cerevisiae Yeast Cells Without Conventional Cryoprotective Agents / V. L. Ponomareva, L. G. Kuleshova // Проблемы криобиологии и криомедицины. - 2017. - Том 27, N 2. - P175
MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка)
КРИОПРЕЗЕРВАЦИЯ -- CRYOPRESERVATION (использование, методы, стандарты)


Дод.точки доступу:
Kuleshova, L. G.
Экз-ры:
Знайти схожі

5.


    Oliynichuk, S. T.
    Dependence of glycerol accumulation and starch hydrolyzates fermentation on wort concentration / S. T. Oliynichuk, T. I. Lysak, L. V. Marynchenko // Biotechnologia Acta. - 2015. - Том 8, N 4. - P128-134
MeSH-головна:
ГЛИЦЕРИН -- GLYCEROL
ДРОЖЖИ СУХИЕ -- YEAST, DRIED
ХРОМАТОГРАФИЯ ГАЗОВАЯ -- CHROMATOGRAPHY, GAS (использование, методы)


Дод.точки доступу:
Lysak, T.I.; Marynchenko, L.V.
Экз-ры:
Знайти схожі

6.


   
    Ethanol Production From Starch by Yeasts Isolated From Crops and Dairy Products [] / V. S. Pidgorskyi [et al.] // Мікробіол. журн. - 2016. - Том 78, N 4. - С. 82-89
MeSH-головна:
СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ КУЛЬТУРЫ -- CROPS, AGRICULTURAL (химия)
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка)
ЭТАНОЛ -- ETHANOL (химический синтез)


Дод.точки доступу:
Pidgorskyi, V. S.; Ianieva, O. D.; Fomina, M. O.; Tkachenko, K. S.; Stoyan, V. S.
Экз-ры:
Знайти схожі

7.


    Levandovskiy, L. V.
    Gradient-continuous yeast cultivation for the alcohol production from molasses / L. V. Levandovskiy, V. S. Myhailyk // Biotechnologia Acta. - 2017. - Том 10, N 3. - P50-56
MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS
СПИРТЫ -- ALCOHOLS (химический синтез)


Дод.точки доступу:
Myhailyk, V. S.
Экз-ры:
Знайти схожі

8.


    lanieva, O. D.
    Halotolerant yeasts: biodiversity and potential application [Text] / O. D. lanieva // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 5. - P65-87
MeSH-головна:
МИКРОБИОЛОГИЯ ПРОМЫШЛЕННАЯ -- INDUSTRIAL MICROBIOLOGY
ВОДА МОРСКАЯ -- SEAWATER (микробиология)
ЗАСОЛЕННОСТЬ -- SALINITY
ДРОЖЖИ -- YEASTS (выделение и очистка)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS
ОБЗОР -- REVIEW
Кл.слова (ненормовані):
Галотолерантные дрожжи
Анотація: Галотолерантні дріжджі представляють гетерогенну группу одноклітинних грибів, здатних виживати та розмножуватися за умов високої солоності. У цьому огляді розглядається біорізноманіття галотолерантних дріжджів у різних джерелах з високим вмістом солі та потенційне практичне застосування цієї групи мікроорганізмів у промисловості та сільському господарстві. Галотолерантні дріжджі виділяють з різних джерел з підвищеним вмістом солі, включаючи морську воду, гіперсалінові водойми та соляники, солоні ґрунти та стічні води, харчові продукти з високим вмістом солі. Джерела з помірною солоністю, такі як морська вода, харчові продукти, стічні води ферментації оливок характеризуються доволі значним; біорізноманіттям дріжджів як аскоміцетів, так і базідіоміцетів. Гіперсалінові джерела переважно містять пігментовані та меланизовані дріжджі та дріжджоподібні гриби. Здатність до адаптації та стійкість галотолернатних дріжджів до стресу може бути застосована в різних біотехнологічних галузях, зокрема в харчовій та біоремедіаційній промисловості. Дріжджі, ізольовані з харчових продуктів з підвищеним вмістом солі, розглядають як потенційні стартові культури для ферментації відповідних продуктів через їх ферментативну та антимікробну активність та пробіотичні властивості. Морські дріжджі викликають інтерес завдяки продукуванню різноманітних гідролітичних ферментів, отриманню біопалив з використанням морської води, біоремедіації солоних стічних вод та пробіотичному потенціалу в аквакультурі. Галотолеранті дріжджі зі стічних вод з підвищеною солоністю можуть бути застосовані для очистки солоних стічних вод, що містять органічні сполуки. Однак подальші дослідження потрібні для дослідження можливості практичного застосування цієї групи мікроорганізмів.

Экз-ры:
Знайти схожі

9.


   
    Lactose Inducible Expression of Transciription Factor Gene SEF1 Increases Riboflavin Production in the Yeast Candida famata / A. J. Tsyrulnyk [et al.] // Мікробіол. журнал. - 2021. - Том 83, N 5. - P3-10
MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS
РИБОФЛАВИН -- RIBOFLAVIN
ТРАНСКРИПЦИИ ФАКТОРЫ -- TRANSCRIPTION FACTORS
ЛАКТОЗЫ ФАКТОРЫ -- LACTOSE FACTORS


Дод.точки доступу:
Tsyrulnyk, A. J.; Fedorovych, D. V.; Sobchuk, S. M.; Dmytruk, K. V.; Sibirny, A. A.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.


    Bayraktar, V. N.
    Magnetic field effect on yeast saccharomyces cerevisiae activity at grape must fermentation [Text] / V. N. Bayraktar // Biotechnologia Acta : наук. журн. - 2013. - Том 6, N 1. - P125-137 . - ISSN 1995-5537
Рубрики: ДРОЖЖИ--YEASTS
   МАГНЕТИЗМ И МАГНИТНЫЕ ПОЛЯ--MAGNETICS

   ВИНО--WINE

Анотація: Treatment of yeast cultures using magnetic fields enables us to gain a better understanding of the magnetic fields’ action on enzyme activity and the fluctuation of macro- and micro-element concentrations within yeast cultures. For this purpose, the two following groups of yeast were studied: laboratory yeast cultures isolated from regional grape must and commercial yeast cultures that are commonly used in the wine industry. Both yeast groups were biochemically tested with and without magnetic field treatment exposure. We used the following parameters of magnetic field frequency: 160 Hz with an intensity of 5 mT and an exposure time of 30 minutes. Based on our laboratory tests, the yeast cultures that were not exposed to magnetic field treatment had a high correlation between the activities of alcohol dehydrogenase and cocarboxylase. The groups of yeast that underwent magnetic field treatment had a high correlation between the activities of alcohol dehydrogenase, alanine aminotransferase, amylase and phosphatase.Study of the morphology of Saccharomyces cerevisiae yeast followed by magnetic field treatment illustrated that between 30 and 70% of the magnetic field treated yeast died. The surviving yeast cultures in the grape must (confirmed by Gram staining) revealed increased enzymatic activity and a high correlation between levels of potassium and calcium, as well as between levels of potassium and magnesium.

Экз-ры:
Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)