Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (109)

Книг та авторефератів дисертацій (14)

Інформаційні листи (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>S=КСЕНОБИОТИКИ<.>

Загальна кількість знайдених документів : 97
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Chkhalo O. V., Tereshchenko N. Yu.
Назва : A xenobiotics control in vegetable oils for pharmaceutical and cosmetics products
Місце публікування : Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - Київ, 2021. - N спецвип. №3. - С. 88 (Шифр УУ14/2021/спецвип. №3)
MeSH-головна: КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS
МАСЛА РАСТИТЕЛЬНЫЕ -- PLANT OILS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Sehin T. B., Hnatush S. O., Maslovska O. D., Halushka A. A., Zaritska Y. H.
Назва : Biochemical indicators of green photosynthetic bacteria Chlorobium limicola response to Cu2+ action
Місце публікування : The Ukrainian biochemical journal. - Київ, 2020. - Vol. 92, № 1. - С. 103-112 (Шифр УУ60/2020/92/1)
MeSH-головна: КЛЕТКИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- CELL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Pirog T. P., Lutsai D. A., Muchnyk F. V.
Назва : Biotechnological potential of the Acinetobacter genus bacteria
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2021. - Том 83, N 3. - С. 92-109 (Шифр МУ14/2021/83/3)
MeSH-головна: БИОТЕХНОЛОГИЯ -- BIOTECHNOLOGY
АКИНЕТОБАКТЕРИИ -- ACINETOBACTER
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Донедавна літературні відомості про біотехнологічний потенціал непатогенних бактерій роду Acinetobacter були небагаточисельними, хоча перші повідомлення про практично цінні властивості цих бактерій датувалися 70–80-ми роками ХХ ст. і стосувалися синтезу біоемульгатора емульсану. В останнє десятиліття інтерес до представників роду Acinetobacter як об’єктів біотехнології суттєво підвищився. В огляді наведено сучасні дані літератури про синтез бактеріями цього роду високомолекулярних емульгаторів, низькомолекулярних поверхнево-активних речовин гліко- і аміноліпідної природи, ферментів (ліпази, агарази, хондроїтінази), фітогормонів, а також їх здатність до солюбілізації фосфатів і деструкції різних ксенобіотиків (аліфатичних та ароматичних вуглеводнів, пестицидів, інсектицидів). Біоемульгатори бактерій роду Acinetobacter залишаються об’єктом наукових досліджень і до теперішнього часу. Це, насамперед, зумовлене тим, що на відміну від інших продуктів мікробного синтезу, синтезованих широким колом мікроорганізмів, ці емульгатори є «своєрідною візитівкою» представників роду Acinetobacter. Так, крім добре відомих і достатньо повно досліджених емульсанів, дисперсану, алазану, упродовж останніх десяти років описано нові перспективні для біоремедіації довкілля емульгатори, які за хімічною природою є глікопротеїнами, ліпополісахаридами і полісахаридами. Низькомолекулярні поверхнево-активні гліко- та ліпопептиди бактерій роду Acinetobacter досліджуються упродовж всього десяти років, тому вони не є конкурентно спроможними на ринку цих продуктів мікробного синтезу. Основною причиною цього є той факт, що утворення поверхнево-активних речовин розглядається як додаткова властивість мікроорганізмів-деструкторів гідрофобних токсичних сполук. Крім того, тільки останніми роками стали з’являтися повідомлення про біологічні (антимікробні, антиадгезивні та протипухлинні) властивості поверхнево-активних речовин представників роду Acinetobacter. Серед ферментів бактерій роду Acinetobacter найбільша увага приділена одержанню ліпаз, хоча за синтезувальною здатністю вони поступаються відомим у світі продуцентам. У той же час штам Acinetobacter sp. AG LSL-1 як продуцент агарази (активність 3 Од/мл) є перспективнішим за Alteromonas sp. C-1 (2,3 Од/мл), який був відкритий понад 15 років тому і вважався одним з найактивніших продуцентів цього ферменту. Штам Acinetobacter sp. C26 є перспективнішим продуцентом унікального ферменту хондроїтинази ( 8,5 Од/мл) порівняно з рекомбінантним штамом Pichia pastoris X33 (2,72 Од/мл). Дослідження бактерій роду Acinetobacter як фосфатмобілізувальних агентів розпочалося одночасно з вивченням їх здатності до синтезу ріст-стимулювальних метаболітів (фітогормонів, сідерофорів та ін.). Acinetobacter sp. SK2 є ефективнішим фосфатмобілізуючим агентом (утворення 682 мкг/мл розчинного фосфату) не тільки порівняно з представниками роду Acinetobacter, а й симбіотичними азотфіксаторами роду Rhizobium, які солюбілізують 423?653 мкг/мл фосфатів. Наведено дані власних експериментальних досліджень про синтез та біологічну активність (антимікробну, антиадгезивну, здатність до руйнування біоплівок) поверхнево-активних речовин, синтезованих штамом A. calcoaceticus ІМВ В-7241, та їх роль у деструкції нафтових, у тому числі й комплексних з важкими металами, забруднень. Здатність A. calcoaceticus ІМВ В-7241 до одночасного синтезу фітогормонів (ауксини, цитокініни, гібереліни) та поверхнево-активних речовин з антимікробною щодо фітопатогенних бактерій активністю дає змогу розглядати цей штам як перспективний для практичного використання у рослинництві для підвищення врожайності сільськогосподарських культур.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Nakonechna O. A., Babijchuk L. A., Bezrodna A. I.
Назва : Disturbance of the transmembrane phosphatidylserine asymmetry in hepatocytes as an apoptosis marker under the action of xenobiotics on rats
Місце публікування : Укр. біохім. журнал. - Київ, 2018. - Том 90, N 6. - С. 82-88 (Шифр УУ1/2018/90/6)
MeSH-головна: КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS
ГЕПАТОЦИТЫ -- HEPATOCYTES
МЕМБРАНЫ -- MEMBRANES
ФОСФАТИДИЛСЕРИНЫ -- PHOSPHATIDYLSERINES
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
ЖИВОТНЫЕ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Bagmut I. Yu., Kolisnyk I. L.
Назва : Effect of fluoride intoxication on histohormone content in experiments
Паралельн. назви :Вплив фторидної інтоксикації на вміст гістогормонів у експерименті
Місце публікування : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2020. - N 4. - С. 13-16 (Шифр ЗУ17/2020/4)
MeSH-головна: НАТРИЯ ФТОРИД -- SODIUM FLUORIDE
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ПРОСТАГЛАНДИНЫ -- PROSTAGLANDINS
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS
ЛЕЙКОТРИЕНЫ -- LEUKOTRIENES
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Lykhatskyi P. G., Fira L. S.
Назва : Experimental study of the toxic effects of tobacco smoke and nitrites on the body of immature and mature rats
Місце публікування : Укр. біофармац. журнал. - Х., 2017. - № 1. - С. 12-16 (Шифр УУ50/2017/1)
MeSH-головна: КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНЕНИЕ ТАБАЧНЫМ ДЫМОМ -- TOBACCO SMOKE POLLUTION
НАТРИЯ НИТРИТ -- SODIUM NITRITE
ТОКСИЧЕСКОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ (ВНЕШ) -- TOXIC ACTIONS (NON MESH)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Balan G., Bubalo N., Bubalo V., Zhminko P., Nedopytanska N., Babich V.
Назва : Family of nuclear peroxisome proliferator-activated receptors (PPARs): biological role in metabolic adaptation. Part III. PPAR? and its role in autophagy, inflammation, carcinogenesis and reproductive system upon the exposure to xenobiotics (report 2)
Місце публікування : Сучасні проблеми токсикології, харчової та хімічної безпеки. - К., 2017. - N 1/2. - С. 65-79 (Шифр СУ51/2017/1/2)
MeSH-головна: ПЕРОКСИСОМ ПРОЛИФЕРАЦИЮ АКТИВИРУЮЩИЕ РЕЦЕПТОРЫ -- PEROXISOME PROLIFERATOR-ACTIVATED RECEPTORS
АУТОФАГИЯ -- AUTOPHAGY
MeSH-неглавная: КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS
РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- REPRODUCTIVE PHYSIOLOGICAL PROCESSES
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Shmarakov I. O., Borschovetska V. L., Ivanishchuk L. P., Marchenko M. M.
Назва : Hepatotoxicity of bisphenol A under conditions of differential supplementation with retinoids
Паралельн. назви :Гепатотоксичність бісфенолу А в умовах різної забезпеченості організму ретиноїдами
Місце публікування : Український біохімічний журнал. - 2016. - Т. 88, № 3. - С. 99-105 (Шифр УУ1/2016/88/3)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: БИСФЕНОЛА A-ГЛИЦИДИЛМЕТАКРИЛАТ -- BISPHENOL A-GLYCIDYL METHACRYLATE
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS
ВИТАМИН A -- VITAMIN A
ХИМИЧЕСКИ-ИНДУЦИРОВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА -- CHEMICALLY-INDUCED DISORDERS
Анотація: Classical xenoestrogenic in vivo effects of bisphenol A (2,2-bis(4-hydroxyphenyl)propane, BPA) are well-described in the literature, however the molecular mechanisms of BPA-induced hepatotoxicity are not fully characterized. The work is aimed to assess biochemical markers of BPA induced hepatotoxicity under conditions of differential supplementation with retinoids. We demonstrate that the absence of hepatic retinyl esters as the main form of vitamin A storage provides for a resistance to BPA induced liver damage. Retinoid supplementation increases the hepatotoxic effects of bisphenol A, evidenced in higher indexes of oxidative damage of lipids, proteins and non-protein thiol groups as well as increase of serum alanine aminotransferase activity and myeloperoxidase activity in liver parenchyma. The absence of hepatotoxicity signs when hepatic retinoid stores are depleted and their presence during normal or excessive retinoid supplementation suggest that hepatic retinoid availability is one of the factors determining the hepatotoxicity of bisphenol A. Класичні токсичні ефекти бісфенолу А (2,2-біс(4-гідроксифеніл)-пропан, ВРА) in vivo як ксеноестрогену детально охарактеризовано, проте молекулярні механізми індукованої ВРА гепатотоксичності залишаються не до кінця розкритими. У роботі проведено біохімічну оцінку індукованої ВРА гепатотоксичності в умовах різної забезпеченості організму ретиноїдами. Показано, що відсутність ретиноїдів як основної запасаючої форми вітаміну А забезпечує толерантність організму до індукованого ВРА ураження печінки. Додаткове надходження ретиноїдів посилює гепатотоксичні ефекти бісфенолу А, що виявляється у підвищенні показників оксидативного пошкодження ліпідів, протеїнових та непротеїнових тіолів печінки і у підвищенні активності аланінамінотрансферази в сироватці крові та активності мієлопероксидази в паренхімі печінки. Відсутність ознак гепатотоксичності у разі недостатності ретиноїдів та їх присутність за нормальної чи надлишкової кількості вітаміну А свідчать, що забезпеченість ретиноїдами є одним із факторів, які залучені у гепатотоксичні ефекти ВРА
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Dimova M. I., Yamborko N. A., Iutynska G. O.
Назва : Hexachlorobenzene effect on microbiocenoses of different soil types
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 4. - С. 13-22 (Шифр МУ14/2020/82/4)
MeSH-головна: ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ -- HEXACHLOROBENZENE
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Анотація: Екологічні наслідки забруднення ґрунтів ксенобіотиками, такими як хлорорганічні пестициди, залишаються мало вивченими. Гексахлорбензол є однією з найпоширеніших хлорорганічних сполук, яка входить до списку стійких органічних забруднень, заборонених до використання згідно Стокгольмської конвенції 2003 року. Актуальним є дослідження впливу гексахлорбензолу на ґрунтові мікробіоценози, активність яких є значущою для еколого-функціональних характеристик ґрунтів. Мета. Визначення впливу гексахлорбензолу на ґрунтову мікробіоту чорноземного, темно-каштанового і дерново-підзолистого ґрунтів агроценозів України у інтенсивних системах землеробства. Об’єктом дослідження були мікробні угруповання трьох типів ґрунтів; предметом дослідження – реакція мікробного ценозу на забруднення різними дозами гексахлорбензолу (ГХБ). Методи. Модельні лабораторні експерименти, мікробіологічні (визначення чисельності мікроорганізмів на агаризованих поживних середовищах), хімічні (адсорбційний метод для дослідження базального і субстрат-індукованого дихання грунтової мікробіоти), статистичні. Результати. Визначено зворотню залежність чисельності мікроорганізмів окремих груп від дози забруднення, що підтверджено значеннями коефіцієнтів кореляції Спірмена у діапазоні від -0,64 до -0,96. У досліджених ґрунтах всіх типів найбільш чутливими до гексахлорбензолу були фосфатмобілізувальні бактерії і стрептоміцети. Кількість фосфатмобілізувальних бактерій за максимальної дози забруднення 10000 гранично допустимих концентрацій (ГДК) зменшувалась у чорноземному, темно-каштановому і дерново-підзолистому ґрунтах відповідно на 48, 75 і 83% від контролю. Кількість стрептоміцетів за дії доз 500–10000 ГДК знижувалась до критичних показників і становила 8–30 % від значень у незабрудненому контролі. Максимальне зменшення чисельності олігонітротрофних і азотфіксувальних бактерій (на 57–74%) у досліджуваних ґрунтах відмічено за дії найвищої дози забруднення 10000 ГДК. Кількість амілолітичних бактерій за дози 500 ГДК зменшувалась на 21–38%, за 10000 ГДК – на 47–61% від контролю. Амоніфікувальні бактерії переважали за чисельністю у темно-каштановому і дерново-підзолистому ґрунтах при дозах 500–1000 ГДК, де відмічали зниження їх кількості на 25,4–30,8 та 36,9–44,4% відповідно. Найбільшу резистентність амоніфікаторів спостерігали у дерново-підзолистому ґрунті. Ґрунтові мікроміцети продемонстрували найбільшу стійкість до гексахлорбензолу. У чорноземному і дерново-підзолистому ґрунтах їхня чисельність за дії ГХБ у всьому досліджуваному діапазоні доз зменшилась не більше, як на 37% порівняно з незабрудненим контролем. Вміст мікробної біомаси є одним з основних мікробіологічних індикаторів ґрунту. За експериментального забруднення різними дозами ГХБ вміст мікробної біомаси зменшувався у 1,5–4,3 рази порівняно з контролем. Коефіцієнти педотрофності засвідчили про те, що процеси трансформації органічної речовини у чорноземному і дерново-підзолистому забруднених ґрунтах несуттєво відрізнялись від контролю, у темно-каштановому ґрунті зі збільшенням пестицидного навантаження вони пригнічувались. Індекси мінералізації азоту не перевищували 2,0, що свідчило про збалансованість процесів імобілізації-мінералізації як у контрольних, так і забруднених варіантах. Висновки. Мікробіоценози чорноземного, темно-каштанового, дерново-підзолистого ґрунтів у інтенсивних агроценозах вразливі до забруднення гексахлорбензолом у дозах від 10 до 10 000 ГДК. Найбільш чутливі – фосфатмобілізувальні бактерії і стрептоміцети – можуть бути використані як індикаторні у моніторингу ґрунтів, забруднених хлорорганічними пестицидами. Під дією пестицидного навантаження пригнічуються мікробне дихання і накопичення мікробної біомаси. Негативна реакція мікробних угруповань на забруднення гексахлорбензолом свідчить про необхідність проведення заходів ремедіації для відновлення мікробіоти і родючості ґрунтів.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Nykolaichuk R. P., Klepko A. V.
Назва : Impact of acute total-body gamma-irradiation on sperm production of laboratory rats
Місце публікування : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава ; Київ, 2020. - № 2. - С. 133-137 (Шифр ВУ12/2020/2)
MeSH-головна: ОБЛУЧЕНИЕ ТЕЛА ОБЩЕЕ -- WHOLE-BODY IRRADIATION
СПЕРМАТОГЕНЕЗ -- SPERMATOGENESIS
СПЕРМАТОЗОИДЫ -- SPERMATOZOA
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS
СПЕРМОГРАММА -- SEMEN ANALYSIS
Анотація: Резюме. Мужские гонады являются одними из наиболее чувствительных органов к воздействию различных ксенобиотиков на них, а в частности, к ионизирующему излучению. После двух, самых крупных в мире, ядерных катастроф в Чернобыле (1986) и Фукусиме (2011) за последние несколько лет многие исследователи начали изучать влияние низкодозового облучения на параметры спермограммы. К сожалению, до сих пор, данные в литературе противоречат и требуют глубокого изучения этой проблемы. Цель этого исследования – изучить и проанализировать влияние радиации (в зависимости от дозы) на параметры спермопродукции крыс после тотального однократного облучения. Эксперименты были проведены на половозрелых белых лабораторных крысах мужского пола. Тотальное однократное облучение животных было проведено на установке «РОКУС» (источник гамма-квантов – 60Со мощность поглощенной дозы 106,6 сГр/мин) в дозах 0,6; 1,0; 2,0; 3,0 и 5,0 Гр. Животных декапитировали через 5, 15, 30 и 65 суток после проведенного облучения. После чего изучали параметры спермопродукции облученных животных. Установлено, что чувствительность яичек и эпидидимиса к облучению является дозозависимым. Наблюдали, что после облучения дозами 0,6-1,0 Гр у животных, которые были забиты на 30-й день эксперимента, происходило повышение исследуемых показателей. Данное явление можно объяснить, как эффект гормезиса. Тотальное разовое облучение всего тела крыс дозами 2,0-5,0 Гр вызвало значительное снижение как количественных, так и качественных показателей спермопродукции.
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)