Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (30)

Книг та авторефератів дисертацій (1)

Предметні рубрики (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>S=ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ<.>

Загальна кількість знайдених документів : 26
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-26

Hryntsova, N. B.
Morphofunctional reconstructions of the epiphysal-parathyroide axis structural components of rats in the period of readaptation after prolonged exposure to heavy metals / N. B. Hryntsova, O. O. Tymakova, A. M. Romaniuk // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 4. - P106-114
MeSH-головна:
ЭПИФИЗЫ -- EPIPHYSES (патофизиология)
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (патофизиология)
МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- METALS, HEAVY (вредные воздействия)
ЖИВОТНЫЕ

Дод.точки доступу:
Tymakova, O. O.; Romaniuk, A. M.
Экз-ры:
Знайти схожі

Parathyroid glands - historical essay [Text] / І. Tymofiychuk [et al.] // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2020. - № 4. - P88-91. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS
Анотація: Роль прищитовидних залоз в регуляції функцій організму відома i незаперечна. Але вивчення функцій прищитовидних залоз і їх ролі в розвитку патологічних процесів відбувалося через безліч помилок, непорозумінь і навіть зламаних доль. Мета даної статті - висвітлити найбільш значущі події в історії вивчення прищитовидних залоз, які послужили стимулом у поліпшенні лікування патологічних станів, в тому числі хірургічних. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю створення обгрунтованого розуміння вивчення історії прищитовидних железі. Методологія роботи заснована на аналізі історіографічних публікацій. Основна частина. Вивчення ролі фосфорно-кальцієвого обміну і ролі прищитовидних залоз в цьому обміні відбувалося в період XIX початок XX в. Дослідження проведені Іваром Сандстремом, який по праву вважається відкривачем цієї залози, близько століття пролежали непоміченими науковим світом. Досягнення в анатомії, фізіології, медицині, хірургії та біохімії внесли свій вклад в розвиток ефективних методів діагностики і лікування, які використовуються і сьогодні. Удосконалення гістологічних методів дослідження стали новою віхою в дослідженні структури прищитовидних залоз. В даний час вивчення спектру органних порушень при ураженнях прищитовидних залоз і розробка діагностичних і лікувальних методик не обмежуються участю всього суспільства ендокринологів, а й притягують все більшу увагу суміжних фахівців. Висновки. В огляді статті представлена історія відкриття прищитовидних залоз, висвітлено основні етапи вивчення їх ролі в кальцій-фосфорному обміні, проаналізовані роботи, присвячені еволюції в уявленнях про їх анатомічних, фізіологічних і патологічних особливостей.

Дод.точки доступу:
Tymofiychuk, І.; Semenenko, S.; Tymophichuk, I.; Semenenko, N.; Semenenko, V.
Экз-ры:
Знайти схожі

Єрохіна, В. В.
Морфологічні зміни прищитоподібних залоз та тимуса щурів після корекції індукованої імуносупресії [] / В. В. Єрохіна, О. В. Авілова // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 39-46. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ИММУНОСУПРЕССИЯ -- IMMUNOSUPPRESSION
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (действие лекарственных препаратов)
ТИМУС -- THYMUS GLAND (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Мета дослідження — вивчити особливості електронно-мікроскопічної будови прищитоподібних залоз та тимуса щурів після корекції циклофосфамід-індукованої імуносупресії імунофаном. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 24 щурах-самцях масою тіла 180±10 г. Тваринам експериментальної серії вводили циклофосфамід одноразово внутрішньом'язово у дозуванні 200 мг/кг. Імунокорекція досягалася введенням імунофану один раз на добу по 50 мкг/кг на 1-шу, 3-тю, 5-ту, 7-му, 9-ту доби. Другу групу склали інтактні щури. Тварин виводили з експерименту на 3-тю та 30-ту добу після завершення введення препаратів. Вивчали ультраструктуру органів щурів контрольної групи та після імуностимуляції. Результати. Виявлено, що на 3-тю добу після корекції індукованої імуносупресії імунофаном для ядер паратироцитів характерна нерівна поверхня за рахунок глибоких інвагінацій ядерних мембран. В окремих клітинах визначається спорадичний пікноз ядер. Чисельність секреторних гранул зменшується, кількість глікогену та ліпідних крапель збільшується. У тимусі спостерігаються характерні ознаки акцидентальної інволюції. Через 30 діб після введення імунотропних препаратів відзначається збільшення чисельності активних темних паратироцитів. В ядерцях виявлено переважання гранулярного компонента над фібрилярним. У цитоплазмі клітин наявні добре розвинені органели білкового синтезу. У кірковій речовині тимуса спостерігається збільшення кількості плазматичних клітин, відзначається відновлення популяції як лімфоїдних клітин, так і клітин мікрооточення, зокрема макрофагів. Висновки. На 3-тю добу після введення імунотропних препаратів в окремих клітинах прищитоподібних залоз виявляється зменшення чисельності секреторних гранул, пікноз ядер та глибокі інвагінації ядерних мембран. Використання імунокоректора призводить до розвитку органел білкового синтезу та збільшення чисельності секреторних гранул у цитоплазмі клітин на 30-ту добу після введення препаратів. У кірковій речовині тимуса спостерігається активна проліферація клітин. Динаміка змін електронно-мікроскопічної будови прищитоподібних залоз та тимуса щурів свідчить про високу реактивність органів у відповідь на введення імунотропних препаратів.

Дод.точки доступу:
Авілова, О.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Асоціативний зв'язок між тиреоїдною патологією та станом прищитоподібних залоз у дітей, які народилися від батьків, опромінених унаслідок аварії на ЧАЕС / О. В. Камінський [та ін.] // Укр. радіол. журн. - 2018. - Т. 26, N 3. - С. 142-145
MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (патология, патофизиология)
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
ДЕТИ -- CHILD
РОДИТЕЛИ -- PARENTS

Дод.точки доступу:
Камінський, О. В.; Копилова, О. В.; Степаненко, О. А.; Цвєт, Л. О.; Грищенко, К. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Верифікація прищитоподібних залоз з використанням засобу ідентифікації їх автофлюоресценції / О. А. Товкай [та ін.] // Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2020. - N 1. - С. 7-13
MeSH-головна:
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (повреждения)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (использование, методы, стандарты, тенденции)

Дод.точки доступу:
Товкай, О. А.; Паламарчук, В. О.; Ліщинський, П. О.; Мазур, О. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Данилюк, М. Б.
Гіпопаратиреоз як основне ускладнення після операцій на щитоподібній залозі [] / М. Б. Данилюк // Вісник наукових досліджень. - 2016. - N 2. - С. 4-8
MeSH-головна:
ГИПОПАРАТИРЕОЗ -- HYPOPARATHYROIDISM
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS

Экз-ры:
Знайти схожі

Денисенко, А. І.
Періопераційний метаболізм у хворих на вторинний гіперпаратиреоз і способи його корекції [] / А. І. Денисенко, В. І. Черній // Патологія. - 2021. - Т. 18, N 3. - С. 321-327
MeSH-головна:
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (хирургия)
Анотація: Актуальним є вивчення змін метаболізму у хворих на вторинний гіперпаратиреоз (ВГПТ) при паратиреоїдних хірургічних втручаннях (ПТХВ) і пошуки способів їхньої корекції. Мета роботи – вивчити метаболізм у хворих на ВГПТ при ПТХВ, оцінити можливості його корекції. Матеріали та методи. Виконали проспективне нерандомізоване дослідження. Обстежили 135 хворих на ВГПТ із термінальною стадією хронічної ниркової недостатності, яким виконали ПТХВ (72 чоловіки, 63 жінки віком 19–73 роки). Передопераційний ризик ASA – IІI–ІV. Здійснили загальне знеболювання з використанням інгаляційного анестетика севофлурану та наркотичного анальгетика фентанілу в умовах низькопотокової штучної вентиляції легень. Операційний моніторинг доповнений непрямою калориметрією. У І групі (n = 70) визначали поточний (ПМ) і базальний метаболізм (БМ) на тлі стандартної інтенсивної терапії. У ІІ групі (n = 65) додатково визначали цільовий метаболізм (ЦМ) і ступінь порушення метаболізму (СПМ = (ЦМ – ПМ)/ЦМ ? 100 %), а до інтенсивної терапії додано глюкокортикоїди. Результати. Вихідні значення метаболізму в обох групах низькі, близькі до базального рівня. Метаболізм пацієнтів групи І залишався низьким протягом усього ПТХВ (р 0,05). У групі ІІ з етапу видалення паращитоподібних залоз спостерігали стійке зростання поточного метаболізму з суттєвим перевищенням вихідного та базального рівнів (р 0,05). Цільовий метаболізм знижувався, але перевищував рівень поточного метаболізму (р 0,05). Пацієнти групи ІІ швидше прокидалися, їх швидше переводили в палату порівняно з І групою, а нудота та блювота у них були у 2,5 раза рідше (9,2 % у групі ІІ, 22,9 % у групі І, р 0,05). Через 12 годин після ПТХВ відчуття болю за шкалою ВАШ у ІІ групі було нижчим, ніж у І групі (р 0,05). Упродовж доби після ПТХВ кислотно-лужний стан венозної крові пацієнтів обох груп суттєво не змінювався, а рівень іонізованого кальцію знижувався (р 0,05); це зумовило необхідність додаткового внутрішньовенного введення 10 % глюконату кальцію. Висновки. Періопераційний енергомоніторинг робить безпечнішим виконання ПТХВ у пацієнтів із ВГПТ. Додаткове визначення цільового метаболізму та ступеня порушення метаболізму дає змогу ефективніше будувати інтенсивну терапію.

Дод.точки доступу:
Черній, В. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

    Егшатян, Л. В.
    Применение парикальцитола в комбинации с цинакальцетом при вторичном гиперпаратиреозе у пациента с хронической болезнью почек 5 стадии на заместительной почечной терапии программным гемодиализом [Текст] / Л. В. Егшатян // Нефрология. - 2020. - Т. 24, № 6. - С. 100-106. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Парикальцитол
   Цинакальцет
MeSH-головна:
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ХРОНИЧЕСКАЯ -- RENAL INSUFFICIENCY, CHRONIC
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY
ГЕМОДИАЛИЗ -- RENAL DIALYSIS

Экз-ры:
Знайти схожі

Захарова, Н. М.
Цитоморфологические особенности паращитовидных желез при различных формах гиперпаратиреоза [] / Н. М. Захарова, О. Н. Ветчинникова, Л. П. Иванцова // Клиническая лабораторная диагностика. - 2016. - N 10. - С. 697-700. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ -- HYPERPARATHYROIDISM (диагноз)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (цитология)
БИОПСИЯ ТОНКОЙ ИГЛОЙ -- BIOPSY, FINE-NEEDLE

Дод.точки доступу:
Ветчинникова, О. Н.; Иванцова, Л. П.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Зв'язок між виникненням післяопераційного гіпопаратиреозу і типами розташування прищитоподібних залоз / В. Д. Скрипко [та ін.] // Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2022. - N 4. - С. 96
MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ГИПОПАРАТИРЕОЗ -- HYPOPARATHYROIDISM (этиология)
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (патофизиология)

Дод.точки доступу:
Скрипко, В. Д.; Пасько, А. Я.; Бойко, В. В.; Скрипко, Ю. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

1-10 11-20 21-26

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)