Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (30)

Книг та авторефератів дисертацій (1)

Предметні рубрики (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>S=ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ<.>

Загальна кількість знайдених документів : 26
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-20 21-26

Мокрышева, Н. Г.
Околощитовидные железы: нормальное развитие, анатомическое и гистологическое строение [Текст] / Н. Г. Мокрышева, Ю. А. Крупинова, И. А. Воронкова // Эндокринная хирургия. - 2018. - Том 12, N 4. - С. 178-187. - Библиогр.: с.185-187
MeSH-головна:
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (анатомия и гистология, эмбриология)
ГЕНЕТИКА -- GENETICS
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
ВОЗВРАТНЫЙ ГОРТАННЫЙ НЕРВ -- RECURRENT LARYNGEAL NERVE
АДИПОЦИТЫ -- ADIPOCYTES
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES

Дод.точки доступу:
Крупинова, Ю.А.; Воронкова, И.А.
Экз-ры:
Знайти схожі

    Егшатян, Л. В.
    Применение парикальцитола в комбинации с цинакальцетом при вторичном гиперпаратиреозе у пациента с хронической болезнью почек 5 стадии на заместительной почечной терапии программным гемодиализом [Текст] / Л. В. Егшатян // Нефрология. - 2020. - Т. 24, № 6. - С. 100-106. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Парикальцитол
   Цинакальцет
MeSH-головна:
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ХРОНИЧЕСКАЯ -- RENAL INSUFFICIENCY, CHRONIC
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY
ГЕМОДИАЛИЗ -- RENAL DIALYSIS

Экз-ры:
Знайти схожі

Камінський, О. В.
Ультразвукове дослідження прищитоподібних залоз. Методологія, клінічна оцінка [] / О. В. Камінський // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 33-44. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (ультрасонография)

Экз-ры:
Знайти схожі

Уріна, М. О.
Обгрунтування комбінованого дослідження прищитоподібних та надниркових залоз у пацієнтів з первинним гіперпаратиреозом / М. О. Уріна, В. О. Паламарчук // Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2020. - N 1. - С. 57-63
MeSH-головна:
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ПЕРВИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, PRIMARY (диагностика, патофизиология)
НАДПОЧЕЧНИКИ -- ADRENAL GLANDS (патофизиология)
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (патофизиология)

Дод.точки доступу:
Паламарчук, В. О.
Экз-ры:
Знайти схожі

Асоціативний зв'язок між тиреоїдною патологією та станом прищитоподібних залоз у дітей, які народилися від батьків, опромінених унаслідок аварії на ЧАЕС / О. В. Камінський [та ін.] // Укр. радіол. журн. - 2018. - Т. 26, N 3. - С. 142-145
MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (диагностика, патофизиология, этиология)
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (патология, патофизиология)
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
ДЕТИ -- CHILD
РОДИТЕЛИ -- PARENTS

Дод.точки доступу:
Камінський, О. В.; Копилова, О. В.; Степаненко, О. А.; Цвєт, Л. О.; Грищенко, К. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Єрохіна, В. В.
Морфологічні зміни прищитоподібних залоз та тимуса щурів після корекції індукованої імуносупресії [] / В. В. Єрохіна, О. В. Авілова // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 1. - С. 39-46. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ИММУНОСУПРЕССИЯ -- IMMUNOSUPPRESSION
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (действие лекарственных препаратов)
ТИМУС -- THYMUS GLAND (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Мета дослідження — вивчити особливості електронно-мікроскопічної будови прищитоподібних залоз та тимуса щурів після корекції циклофосфамід-індукованої імуносупресії імунофаном. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 24 щурах-самцях масою тіла 180±10 г. Тваринам експериментальної серії вводили циклофосфамід одноразово внутрішньом'язово у дозуванні 200 мг/кг. Імунокорекція досягалася введенням імунофану один раз на добу по 50 мкг/кг на 1-шу, 3-тю, 5-ту, 7-му, 9-ту доби. Другу групу склали інтактні щури. Тварин виводили з експерименту на 3-тю та 30-ту добу після завершення введення препаратів. Вивчали ультраструктуру органів щурів контрольної групи та після імуностимуляції. Результати. Виявлено, що на 3-тю добу після корекції індукованої імуносупресії імунофаном для ядер паратироцитів характерна нерівна поверхня за рахунок глибоких інвагінацій ядерних мембран. В окремих клітинах визначається спорадичний пікноз ядер. Чисельність секреторних гранул зменшується, кількість глікогену та ліпідних крапель збільшується. У тимусі спостерігаються характерні ознаки акцидентальної інволюції. Через 30 діб після введення імунотропних препаратів відзначається збільшення чисельності активних темних паратироцитів. В ядерцях виявлено переважання гранулярного компонента над фібрилярним. У цитоплазмі клітин наявні добре розвинені органели білкового синтезу. У кірковій речовині тимуса спостерігається збільшення кількості плазматичних клітин, відзначається відновлення популяції як лімфоїдних клітин, так і клітин мікрооточення, зокрема макрофагів. Висновки. На 3-тю добу після введення імунотропних препаратів в окремих клітинах прищитоподібних залоз виявляється зменшення чисельності секреторних гранул, пікноз ядер та глибокі інвагінації ядерних мембран. Використання імунокоректора призводить до розвитку органел білкового синтезу та збільшення чисельності секреторних гранул у цитоплазмі клітин на 30-ту добу після введення препаратів. У кірковій речовині тимуса спостерігається активна проліферація клітин. Динаміка змін електронно-мікроскопічної будови прищитоподібних залоз та тимуса щурів свідчить про високу реактивність органів у відповідь на введення імунотропних препаратів.

Дод.точки доступу:
Авілова, О.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Верифікація прищитоподібних залоз з використанням засобу ідентифікації їх автофлюоресценції / О. А. Товкай [та ін.] // Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2020. - N 1. - С. 7-13
MeSH-головна:
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (повреждения)
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY (использование, методы, стандарты, тенденции)

Дод.точки доступу:
Товкай, О. А.; Паламарчук, В. О.; Ліщинський, П. О.; Мазур, О. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Рак прищитоподібної залози (аналіз клінічного випадку) [] / П. М. Попик [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2017. - N 5/6. - С. 105-107
MeSH-головна:
ПАРАЩИТОВИДНЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PARATHYROID NEOPLASMS (диагностика)
АДЕНОМА -- ADENOMA (диагностика)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (ультрасонография)
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (ультрасонография)
ПАРАЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГОРМОН -- PARATHYROID HORMONE (кровь)
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM (кровь, моча)
ФОСФОР -- PHOSPHORUS (кровь, моча)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Резюме. Наведено клінічний випадок хворого на рак прищитоподібної залози. Проведено диференційну діагностику аденоми та раку прищитоподібної залози. Запропоновано пацієнтам з хронічними рецидивуючими захворюваннями в протокол надання спеціалізованої медичної допомоги включити ультрасонографічне обстеження щитоподібної та прищитоподібних залоз на наявність аденоми, гіперпаратиреозу, визначення паратгормону, іонізованого кальцію. Це дозволить своєчасно встановити наявність злоякісних пухлин прищитоподібних залоз. У протокол надання спеціалізованої медичної допомоги повинні бути включенні ультрасонографічне обстеження щитоподібної та прищитоподібних залоз на наявність аденоми, гіперпаратиреозу, визначення паратгормону, іонізованого кальцію. При наведеному моніторингу виявлення даної групи пацієнтів зросте врази, що дозволить своєчасно встановити наявність злоякісних пухлин прищитоподібних залоз.

Дод.точки доступу:
Попик, П. М.; Маркевич, Ю. О.; Хом’як, В. В.; Лукавецький, О. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Денисенко, А. І.
Періопераційний метаболізм у хворих на вторинний гіперпаратиреоз і способи його корекції [] / А. І. Денисенко, В. І. Черній // Патологія. - 2021. - Т. 18, N 3. - С. 321-327
MeSH-головна:
ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, хирургия)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (хирургия)
Анотація: Актуальним є вивчення змін метаболізму у хворих на вторинний гіперпаратиреоз (ВГПТ) при паратиреоїдних хірургічних втручаннях (ПТХВ) і пошуки способів їхньої корекції. Мета роботи – вивчити метаболізм у хворих на ВГПТ при ПТХВ, оцінити можливості його корекції. Матеріали та методи. Виконали проспективне нерандомізоване дослідження. Обстежили 135 хворих на ВГПТ із термінальною стадією хронічної ниркової недостатності, яким виконали ПТХВ (72 чоловіки, 63 жінки віком 19–73 роки). Передопераційний ризик ASA – IІI–ІV. Здійснили загальне знеболювання з використанням інгаляційного анестетика севофлурану та наркотичного анальгетика фентанілу в умовах низькопотокової штучної вентиляції легень. Операційний моніторинг доповнений непрямою калориметрією. У І групі (n = 70) визначали поточний (ПМ) і базальний метаболізм (БМ) на тлі стандартної інтенсивної терапії. У ІІ групі (n = 65) додатково визначали цільовий метаболізм (ЦМ) і ступінь порушення метаболізму (СПМ = (ЦМ – ПМ)/ЦМ ? 100 %), а до інтенсивної терапії додано глюкокортикоїди. Результати. Вихідні значення метаболізму в обох групах низькі, близькі до базального рівня. Метаболізм пацієнтів групи І залишався низьким протягом усього ПТХВ (р 0,05). У групі ІІ з етапу видалення паращитоподібних залоз спостерігали стійке зростання поточного метаболізму з суттєвим перевищенням вихідного та базального рівнів (р 0,05). Цільовий метаболізм знижувався, але перевищував рівень поточного метаболізму (р 0,05). Пацієнти групи ІІ швидше прокидалися, їх швидше переводили в палату порівняно з І групою, а нудота та блювота у них були у 2,5 раза рідше (9,2 % у групі ІІ, 22,9 % у групі І, р 0,05). Через 12 годин після ПТХВ відчуття болю за шкалою ВАШ у ІІ групі було нижчим, ніж у І групі (р 0,05). Упродовж доби після ПТХВ кислотно-лужний стан венозної крові пацієнтів обох груп суттєво не змінювався, а рівень іонізованого кальцію знижувався (р 0,05); це зумовило необхідність додаткового внутрішньовенного введення 10 % глюконату кальцію. Висновки. Періопераційний енергомоніторинг робить безпечнішим виконання ПТХВ у пацієнтів із ВГПТ. Додаткове визначення цільового метаболізму та ступеня порушення метаболізму дає змогу ефективніше будувати інтенсивну терапію.

Дод.точки доступу:
Черній, В. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Зв'язок між виникненням післяопераційного гіпопаратиреозу і типами розташування прищитоподібних залоз / В. Д. Скрипко [та ін.] // Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2022. - N 4. - С. 96
MeSH-головна:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ГИПОПАРАТИРЕОЗ -- HYPOPARATHYROIDISM (этиология)
ПАРАЩИТОВИДНЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- PARATHYROID GLANDS (патофизиология)

Дод.точки доступу:
Скрипко, В. Д.; Пасько, А. Я.; Бойко, В. В.; Скрипко, Ю. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

1-10 11-20 21-26

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)