Національна наукова медична бібліотека України
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Періодичних видань (24)Книг та авторефератів дисертацій (2)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>S=СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ<.>
Загальна кількість знайдених документів : 27
Показані документи с 1 за 20
 1-20    21-27 
1.


    Донник, Т. А.
    Динаміка клініко-неврологічних, нейрогормональних показників до та після програмованої сенсорної депривації у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми / Т. А. Донник // Експерим. і клініч. медицина. - 2015. - N 3. - С. 139-143
MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (патофизиология)
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (патофизиология)
Анотація: Виконано аналіз суб'єктивних і об'єктивних показників, вивчено стан вегетативної нервової системи, нейрогормональних показників (адреналіну, норадреналіну, дофаміну, серотоніну, мелатоніну) у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми до і після программированої сенсорної депривації. Програмована сенсорна депривація врівноважує дисбаланс симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, який виникає у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми, нормалізує функцію нейромедіаторної системи, що призводить до поліпшення суб'єктивного стану пацієнтів.
Выполнен анализ субъективных и объективных показателей, изучено состояние вегетативной нервной системы, нейрогормональных показателей (адреналина, норадреналина, дофамина, серотонина, мелатонина) у больных с последствиями легкой черепно-мозговой травмы до и после программированной сенсорной депривации. Программированная сенсорная депривация уравновешивает дисбаланс симпатического и парасимпатического отделов вегетативной нервной системы, который возникает у больных с последствиями легкой черепно-мозговой травмы, нормализует функцию нейромедиаторной системы, что приводит к улучшению субъективного состояния пациентов.

Экз-ры:
Знайти схожі

2.


    Донник, Т. А.
    Динаміка клініко-неврологічних показників до та після програмованої сенсорної депривації у хворих із наслідками легкої черепно-мозкової травми / Т. А. Донник // Вісн. наук. досліджень. - 2015. - N 3. - С. 25-27
MeSH-головна:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (патофизиология)
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION

Экз-ры:
Знайти схожі

3.


    Криничко, В. В.
    Динаміка суб’єктивних та об’єктивних показників у хворих з сіалоаденітом до та після програмованої сенсорної депривацїї [] / В. В. Криничко // Медицина сьогодні і завтра = Медицина сегодня и завтра. - 2015. - N 4. - С. 79-82
MeSH-головна:
СИАЛАДЕНИТ -- SIALADENITIS (психология)
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Кл.слова (ненормовані):
ФЛОАТ-КАМЕРА -- КАМЕРА СЕНСОРНОЙ ДЕПРИВАЦИИ
Анотація: У статті наведено основні суб’єктивні й об’єктивні відхилення, що спостерігаються у хворих з сіалоаденітом. Показано позитивний вплив програмованої сенсорної депривації на перебіг даного захворювання та обгрунтовано механізм саногенезу запропонованого методу лікування.

Экз-ры:
Знайти схожі

4.


    Крупина, Н. А.
    Ранняя социальная изоляция увеличивает агрессивность и нарушает кратковременное привыкание у крыс [] / Н. А. Крупина, Н. Н. Хлебникова, И. Н. Орлова // Патолог. физиология и эксперим. терапия. - 2015. - N 4. - С. 4-15
MeSH-головна:
АГРЕССИВНОСТЬ -- AGGRESSION (физиология)
ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- BEHAVIOR, ANIMAL (физиология)
ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА -- CONDITIONING (PSYCHOLOGY) (физиология)
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION (физиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (патофизиология)
Анотація: Длительная социальная изоляция в раннем онтогенезе приводит к различным изменениям поведения и когнитивной дисфункции у взрослых крыс, однако данные о нарушениях противоречивы. В настоящей работе изучены последствия ранней социальной изоляции у крыс Вистар по показателям психомоторной активности, агрессивности, тревожности, депрессивноподобного поведения, сенсомоторной реактивности и кратковременного привыкания в акустическом стартл-рефлексе. На 24-й постнатальный день крыс отлучали от матери и содержали по одной в клетке в течение девяти последующих недель. Поведение животных оценивали в возрасте одного, двух и трех месяцев. Сразу после отлучения от матери крысы опытной группы не отличались от контроля ни по одному из показателей. После четырех недель социальной изоляции крысы демонстрировали усиление агрессивности в тесте зоосоциального взаимодействия. У крыс, подвергнутых 8-недельной социальной изоляции, повышенная агрессивность сопровождалась усилением активного неагрессивного взаимодействия на фоне незначительного увеличения двигательной активности в приподнятом крестообразном лабиринте (ПКЛ). Ни на одном из сроков обследования крысы, содержавшиеся изолированно, не отличались от контрольных животных по показателям тревожности в ПКЛ, по тревожно-фобическому уровню, который определяли в батарее тестов, и по длительности иммобильности, характеризующей депрессивность в тесте принудительного плавания. Через 8 нед. изоляции крысы увеличивали суточное потребление жидкости за счет усиления потребления сахарозы. Через 9 нед. изоляции амплитуда акустического стартл-ответа и его предстимульное торможение, характеризующее состояние сенсомоторного входа, не отличались от контрольных значений, однако кратковременное привыкание в акустическом стартл-рефлексе было нарушено. По полученным данным крыс Вистар, подвергнутых длительной социальной изоляции, можно рассматривать как модель повышенной агрессивности с признаками когнитивного дефицита по показателям неассоциативного обучения в акустическом стартл-рефлексе.


Дод.точки доступу:
Хлебникова, Н. Н.; Орлова, И. Н.
Экз-ры:
Знайти схожі

5.


    Криничко, В. В.
    Нейрофізіологічні механізми програмованої сенсорної депривації [] / В. В. Криничко, В. О. Коршняк // Експерим. і клініч. медицина. - 2015. - N 4. - С. 94-99
MeSH-головна:
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION (физиология)
Анотація: Вивчено роль сенсорних систем в життєдіяльності людини. Показано, що при сенсорній депривації повністю знімається вплив гравітаційного гідростатичного тиску крові, зменшується навантаження на м'язово-кістковий апарат, відбувається відновлення збалансованості симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної системи. Завдяки такій переналадці зменшується вироблення нейрогормонів і посилюється активність "автономної терапевтичної системи", що закріплюється психотерапевтичною програмою. Зняття стресового фактора послаблює нейром'язовий замок і сприяє розриванню сформованого "порочного кола".
Изучена роль сенсорных систем в жизнедеятельности человека. Показано, что при сенсорной депривации полностью снимается влияние гравитационного гидростатического давления крови, уменьшается нагрузка на костно-мышечную систему, происходит восстановление сбалансированности симпатического и парасимпатического отделов вегетативной нервной системы. Благодаря такой перенастройке, уменьшается выработка нейрогормонов и усиливается активность "автономной терапевтической системы", которая закрепляется психотерапевтической программой. Снятие стрессового фактора ослабляет нейромускульный замок, что приводит к разрыву сформировавшегося "порочного круга".


Дод.точки доступу:
Коршняк, В.О.
Экз-ры:
Знайти схожі

6.


    Донник, Т. А.
    Динаміка клініко-неврологічних, нейрогормональних показників до та після програмованої сенсорної депривації у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми [] / Т. А. Донник // Експериментальна і клінічна медицина. - 2015. - N 3. - С. 139-143
Рубрики: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ
   НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНАЯ ДИСТОНИЯ

   АДРЕНАЛИН

   НОРАДРЕНАЛИН

   ДОФАМИН

   СЕРОТОНИН

   МЕЛАТОНИН

   СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ

   НЕВРОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ

Анотація: Проведений аналіз суб'єктивних і об'єктивних показників, вивчено стан вегетативної нервової системи, нейрогормональних показників (адреналіну, норадреналіну, дофаміну, серотоніну, мелатоніну) у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми до та після програмованої сенсорної депривації. Програмована сенсорна депривація вирівнює дисбаланс симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи, який виникає у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми, нормалізує функцію нейромедіаторної системи, що призводить до покращення суб'єктивного стану пацієнтів

Экз-ры:
Знайти схожі

7.


    Донник, Т. А.
    Нейропсихологічні показники у хворих з наслідками легкої черепно-мозкової травми до та після програмованої сенсорної депривації [] / Т. А. Донник // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2016. - Т. 16, № 3. - С. 58-61 : граф. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (осложнения)
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS (статистика)

Экз-ры:
Знайти схожі

8.


    Кальниш, В. В.
    Монотонная деятельность и состояние монотонии. Сообщение 3. Последствия, оценка и реабилитация [] / В. В. Кальниш // Український журнал з проблем медицини праці. - 2016. - N 4. - С. 9-20
MeSH-головна:
РАБОТА -- WORK (психология, физиология)
РАБОТОЙ УДОВЛЕТВОРЕННОСТЬ -- JOB SATISFACTION
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION (физиология)
ПСИХОСОЦИАЛЬНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- PSYCHOSOCIAL DEPRIVATION
Кл.слова (ненормовані):
МОНОТОННЫЙ ТРУД -- ОДНООБРАЗНО ПОВТОРЯЮЩИЙСЯ ПРОЦЕСС -- МОНОТОНИЯ
Анотація: Введение. Отрицательное воздействие фактора монотонии на работоспособность, особенно у лиц, склонных к развитию состояния монотонии, представляет серьезную и все возрастающую по своему значению проблему. Решение этой проблемы лежит в нескольких плоскостях: выявлении последствий влияния монотонии на функциональное состояние человека, оценке факторов производственного процесса, приводящих к развитию этого состояния, оценке уровня развития монотонии и разработке мероприятий, направленных на устранение негативных последствий и профилактику становления состояния монотонии. Решение этих вопросов является актуальным по причине широкого распространения и возрастания объемов однородных работ, связанных с компьютеризацией профессиональной деятельности. Цель исследования — обзор имеющихся сведений о последствиях действия состояния монотонии в процессе выполнения однородной работы, разработка на этой основе способов оценки однородности производственного процесса и выраженности состояния монотонии, а также способов профилактики и реабилитации последствий развития этого состояния. Результаты. На основе анализа данных литературы показано, что состояние монотонии, развивающееся в процессе выполнения длительной однородной работы, осложненное наличием сенсорной, когнитивной и социальной депривации, сопровождается изменениями в эмоциональной сфере, перцептивных процессов, нарушениями режимов сна и бодрствования, функционального состояния головного мозга и возможным развитием особых состояний. Выделены факторы устойчивости к различным видам депривации, препятствующие развитию монотонии. Выводы. Рассмотрены последствия влияния длительной однородной работы на функциональное состояние работников. Выделены факторы устойчивости к развитию монотонии. Предложены методы оценки однородности деятельности по параметру ее ритмичности. Описаны возможные способы профилактики и коррекции негативных последствий развития состояния монотонии.

Экз-ры:
Знайти схожі

9.


    Криничко, В. В.
    Динаміка клініко-неврологічних, нейрогормональних показників, до та після програмованої сенсорної депривації у хворих із сіалоденітом [] / В. В. Криничко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2016. - Т. 16, № 3. - С. 76-78. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION
РЕЦЕПТОРЫ НЕЙРОТРАНСМИТТЕРОВ -- RECEPTORS, NEUROTRANSMITTER (анализ)

Экз-ры:
Знайти схожі

10.


    Криничко, В. В.
    Вплив програмованої сенсорної депривації на стан нейропсихологічних та вегетативних показників у хворих на сіалоаденіт / В. В. Криничко // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. - 2016. - N 1/2. - С. 25-27
MeSH-головна:
СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ БОЛЕЗНИ -- SALIVARY GLAND DISEASES (патофизиология, психология, терапия)
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION

Экз-ры:
Знайти схожі

11.


    Криничко, В. В.
    Психологічні та нейрогормональні відхилення у хворих із неврогенним сіалоаденітом до та після програмованої сенсорної депривації [] / В. В. Криничко // Вісник наукових досліджень. - 2016. - N 1. - С. 79-80
MeSH-головна:
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM

Экз-ры:
Знайти схожі

12.


    Кліщ, М. І.
    Особливості сенсомоторних реакцій у школярів зі слуховою депривацією [] / М. І. Кліщ, С. Н. Вадзюк // Вісник наукових досліджень. - 2016. - N 1. - С. 36-39
MeSH-головна:
СЛУХА ПОТЕРЯ НЕЙРОСЕНСОРНАЯ -- HEARING LOSS, SENSORINEURAL
СЕНСОМОТОРНАЯ КОРА МОЗГА -- SENSORIMOTOR CORTEX
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION


Дод.точки доступу:
Вадзюк, С. Н.
Экз-ры:
Знайти схожі

13.


    Кліщ, М. І.
    Особливості окремих видів сприймання у школярів зі слуховою депривацією [] = Features of ceptain types of perception in schoolchildren with hearing deprivation / М. І. Кліщ, С. Н. Вадзюк // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2016. - N 3. - С. 39-44
MeSH-головна:
СЛУХА ПОТЕРЯ НЕЙРОСЕНСОРНАЯ -- HEARING LOSS, SENSORINEURAL
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION
СЛУХОВОГО ВОСПРИЯТИЯ РАССТРОЙСТВА -- AUDITORY PERCEPTUAL DISORDERS


Дод.точки доступу:
Вадзюк, С. Н.
Экз-ры:
Знайти схожі

14.


    Кліщ, М. І.
    Вікові особливості розвитку уваги у школярів зі слуховою депривацією [] / М. І. Кліщ, С. Н. Вадзюк // Вісник наукових досліджень. - 2016. - N 2. - С. 13-16
MeSH-головна:
СЛУХА ПОТЕРЯ НЕЙРОСЕНСОРНАЯ -- HEARING LOSS, SENSORINEURAL
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
ВНИМАНИЕ -- ATTENTION
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION


Дод.точки доступу:
Вадзюк, С. Н.
Экз-ры:
Знайти схожі

15.


    Бурыкин, Ю. Г.
    Феноменологический подход в изучении процессов сенсорной интеграции [] / Ю. Г. Бурыкин // Вестн. новых мед. технологий. - 2017. - Том 24, N 4. - С. 27-32
MeSH-головна:
ПРОВОДЯЩИЕ ПУТИ АФФЕРЕНТНЫЕ -- AFFERENT PATHWAYS
ЗРИТЕЛЬНОЕ ВОСПРИЯТИЕ -- VISUAL PERCEPTION
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION
ГЛАЗА ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- OCULAR PHYSIOLOGICAL PHENOMENA

Экз-ры:
Знайти схожі

16.


    Юхименко, Л. І.
    Електроенцефалографічні патерни диференціювання зорових подразників за умов слухової депривації [] / Л. І. Юхименко, М. Ю. Макарчук, В. C. Лизогуб // Фізіологічний журнал. - 2017. - Том 63, N 6. - С. 25-30
MeSH-головна:
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION (физиология)
ОБРАТНАЯ СВЯЗЬ СЕНСОРНАЯ -- FEEDBACK, SENSORY (физиология)
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY (методы)
СВЕТОВАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- PHOTIC STIMULATION (методы)
Анотація: З’ясовували електроенцефалографічні (ЕЕГ) патерни і нейродинаміку диференціювання зорових стимулів у здорових і у глухих людей. Встановлений зв’язок між кількістю перероблених подразників, мінімальним часом реакції і потужністю ритмів ЕЕГ під час переробки інформації. За ЕЕГ-патернами вдалося виділити особливості диференціювання зорових подразників. Встановлено, що диференціювання зорової інформації у людей з нормальним слухом характеризувалося синхронним збільшенням потужностей ?- і ?-хвиль у потиличних і правій скроневій зонах три мозку. У глухих людей виявлено регідність динаміки ЕЕГ-патерну, домінування низькохвильового діапазону і десинхронізацію потужностей ?- і ?- хвиль у центрально-тім’яних та потиличних відділах мозку. Фоновий патерн ЕЕГ глухих обстежуваних відрізнявся низькою амплітудою на відміну від такого у здорових. Нейродинамічні особливості характеризувались низькими швидкісними нейродинамічними показниками.


Дод.точки доступу:
Макарчук, М.Ю.; Лизогуб, В.C.
Экз-ры:
Знайти схожі

17.


    Юхименко, Л. І.
    Особливості кортикальних зорових викликаних потенціалів у осіб зі слуховою депривацією (вродженою глухотою) / Л. І. Юхименко // Нейрофизиология. - 2017. - Том 49, N 3. - С. 265-267
MeSH-головна:
ГЛУХОТА -- DEAFNESS (врожденный)
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION
ВЫЗВАННЫЕ ПОТЕНЦИАЛЫ ЗРИТЕЛЬНЫЕ -- EVOKED POTENTIALS, VISUAL

Экз-ры:
Знайти схожі

18.


    Тур, М. А.
    Влияние спонтанной частичной сенсорной депривации на поведение самцов мышей линии C57BL/6N [] / М. А. Тур, И. В. Белозерцева // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. - 2017. - Том 103, N 2. - С. 161-171
MeSH-головна:
ПОВЕДЕНИЕ ЖИВОТНЫХ -- BEHAVIOR, ANIMAL (физиология)
ПОВЕДЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CONDUCT DISORDER (патофизиология)
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION (физиология)
ВИБРИССЫ -- VIBRISSAE (физиология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: Отсутствие вибрисс, связанное с особенностями внутригруппового взаимодействия животных, может быть важным фактором, влияющим на результаты тестов, оценивающих их поведение. Эффекты спонтанной частичной сенсорной депривации вследствие выкусывания вибрисс (barbering effect) исследовали у самцов мышей линии C57B1/6N, используя ряд поведенческих тестов. Полученные данные указывают на то, что поведение мышей без вибрисс нельзя классифицировать как тревожно-депрессивное, однако оно имеет значимые отличия от поведения контрольных животных в тестах «труба», «открытое поле», «социальное взаимодействие» и «форсированное плавание». Таким образом, результаты свидетельствуют, что при выполнении поведенческих тестов перед включением животных в экспериментальную группу следует оценивать состояние их вибрисс и/или учитывать факт спонтанной девибриссации при выполнении статистического анализа полученных данных.


Дод.точки доступу:
Белозерцева, И. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

19.


    Коршняк, В. О.
    Вплив сенсорної депривації на вегетативні показники та динаміку катехоламінів у хворих із наслідками легкої черепно-мозкової травми [] / В. О. Коршняк, Б. А. Насібуллін // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 6. - С. 35-39. - Бібліогр.: с. 38
MeSH-головна:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ТРАВМЫ -- BRAIN INJURIES (кровь, терапия)
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (кровь)
КАТЕХОЛАМИНЫ -- CATECHOLAMINES (кровь)
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM (патофизиология)


Дод.точки доступу:
Насібуллін, Б.А.
Экз-ры:
Знайти схожі

20.


    Бурка, В.
    Сучасні технології, програми, які використовують у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку з депривацією сенсорних систем [] / В. Бурка // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2018. - N 4. - С. 46-51
MeSH-головна:
ФИЗИЧЕСКОЕ ВОСПИТАНИЕ И ТРЕНИНГ -- PHYSICAL EDUCATION AND TRAINING
СЕНСОРНАЯ ДЕПРИВАЦИЯ -- SENSORY DEPRIVATION
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
Анотація: Розглянуто сучасні технології та методи, які використовують у ході реабілітації осіб з обмеженими можливостями. Мета. Систематизувати знання та результати практичного досвіду з питань використання інноваційних технологій, спрямованих на підвищення ефективності процесу фізичного виховання молодших школярів із депривацією слуху і зору. Методи. Аналіз сучасної науково-методичної літератури. Результати. Сучасні умови життя висувають підвищені вимоги до стану здоров’я та фізичного розвитку молодого покоління. Проте особливу зацікавленість в нинішніх соціально-економічних умовах викликає дане питання відносно дітей з вродженими або набутими вадами, оскільки особливості їхнього фізичного розвитку, прояв рухових здібностей у майбутньому обумовлюють рівень соціальної активності на різних етапах життєвого становлення. Актуалізація результатів наукових пошуків провідних фахівців галузі фізичного виховання різних груп населення дає змогу виділити одну з провідних позицій сучасної проблематики здоров’яформуючої діяльності дітей молодшого шкільного віку із депривацією слуху і зору, що представлена у вигляді методологічної основи формування позитивної мотивації до здорового способу життя молодого покоління і виділенням її центральної ланки – гуманістичного підходу. Узагальнюючи погляди деяких фахівців, можна констатувати, що процес розвитку опорно-рухового апарату дітей шкільного віку з депривацією сенсорних систем знаходиться під впливом різних чинників і підлягає певним змінам, у тому числі і патологічним

Экз-ры:
Знайти схожі

 1-20    21-27 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)