Національна наукова медична бібліотека України
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Періодичних видань (40)Книг та авторефератів дисертацій (2)Предметні рубрики (1)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>S=СТРЕПТОКОККИ<.>
Загальна кількість знайдених документів : 40
Показані документи с 1 за 10
 1-10    11-20   21-30   31-40  
1.


    Евсикова, М. М.
    Роль ?-гемолитического стрептококка группы А в этиологии острой воспалительной патологии глотки у детей и подростков [] / М. М. Евсикова, Е. Ю. Радциг, М. А. Варавина // Вестник оториноларингологии. - 2020. - Т. 85, № 1. - С. 22-24. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ФАРИНГИТ -- PHARYNGITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS (лекарственная терапия, патофизиология)
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
STREPTOCOCCUS PYOGENES -- STREPTOCOCCUS PYOGENES
ДЕТИ -- CHILD
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL


Дод.точки доступу:
Радциг, Е. Ю.; Варавина, М. А.
Экз-ры:
Знайти схожі

2.


    Haiduk, T. A.
    Effect of antibacterial therapy on the clinical course of streptococcal tonsillopharyngitis in children [Text] / T. A. Haiduk, A. V. Cherhinets, L. R. Shostakovych-Koretska // Медичні перспективи. - 2019. - Т. 24, № 4. - P69-74. - Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна:
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS (лекарственная терапия, микробиология)
ФАРИНГИТ -- PHARYNGITIS (лекарственная терапия, микробиология)
ДЕТИ -- CHILD
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS (действие лекарственных препаратов)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (диагностическое применение, терапевтическое применение)


Дод.точки доступу:
Cherhinets, A. V.; Shostakovych-Koretska, L. R.
Экз-ры:
Знайти схожі

3.


   
    Особливості мікробного спектру жовчовивідних шляхів при їх обтураційних ураженнях [] / Т. М. Фірсик[та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 3/4. - С. 63-66
MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (микробиология, осложнения, хирургия)
ЖЕЛЧНЫЕ КАМНИ -- GALLSTONES (микробиология, осложнения)
ЖЕЛЧНЫЕ ПУТИ -- BILIARY TRACT (микробиология)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (микробиология, этиология, хирургия)
ХОЛАНГИТ -- CHOLANGITIS (микробиология, этиология, хирургия)
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI
КЛЕБСИЕЛЛЫ -- KLEBSIELLA
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
ЭНТЕРОКОККИ -- ENTEROCOCCUS
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE
Анотація: При обтураційних ураженнях жовчовивідних шляхів на певному етапі патогенезу захворювання виникає приєднання інфекції та розвивається холангіт. Для виникнення гострого холангіту необхідна наявність двох факторів: біліарна обструкція та біліарна інфекція. Метою представленого дослідження стало вивчення спектру мікроорганізмів в жовчовивідних шляхах при їх обструкції та динаміка елімінації мікроорганізмів після дренування біліарного тракту. При оклюзії жовчовивідних шляхів в 80,8% випадків в них виявлена бактеріальна мікрофлора. Мікрофлора при обструкції жовчовивідних шляхів виявлена у 105 хворих із 130, в той час, як клінічні ознаки холангіту спостерігались лише у 53 пацієнтів. Наявність бактерій у біліарному тракті не обов’язково супроводжується холангітом. Велике значення має. концентрація мікробних тіл, яка при холангіті становить від 106 до 1010. Найбільш повільно піддаються лікувальним заходам (дренуванню жовчовивідних шляхів, антибактеріальній загальній та місцевій терапії) асоціації мікроорганізмів на відміну від їх монокультур. У 95,3% пацієнтів на 7 добу після дренування жовчовивідних шляхів на фоні дезінтоксикаційної та антибактеріальної терапії посіви жовчі росту бактеріальної флори не дають


Дод.точки доступу:
Фірсик, Т. М.; Вовк, В. А.; Шадрін, O. В.; Вовк, А. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

4.


   
    Этиология тяжелой внебольничной пневмонии у взрослых: Результаты первого российского многоцентрового исследования [] / И. А. Захаренков [и др.] // Терапевт. арх. - 2020. - Том 92, N 1. - С. 36-42
MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (этиология)
LEGIONELLA PNEUMOPHILA -- LEGIONELLA PNEUMOPHILA (вирусология)
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS (вирусология)
БАКТЕРИЕМИЯ -- BACTEREMIA (вирусология)
РИНОВИРУС -- RHINOVIRUS (патогенность)
ORTHOMYXOVIRIDAE -- ORTHOMYXOVIRIDAE (патогенность)
Анотація: Цель - изучить структуру возбудителей тяжелой внебольничной пневмонии (ТВП) у взрослых больных в Российской Федерации (РФ). ТВП относится к заболеваниям с высокой летальностью и отличается значимым социально-экономическим бременем для общества. Адекватная эмпирическая антибактериальная терапия должна основываться на знании спектра ключевых возбудителей и их чувствительности к антимикробным препаратам. Материалы и методы. В проспективное исследование, выполнявшееся в многопрофильных стационарах 6 городов РФ в 2014-2018 гг., включались взрослые пациенты с подтвержденным диагнозом ТВП. Для верификации этиологии культуральным методом исследовались кровь, респираторные образцы (мокрота, эндотрахеальный аспират, бронхоальвеолярный лаваж), аутопсийные образцы у умерших пациентов; использовались экспресс - тесты для выявления антигенурии (L. pneumophila cерогруппа 1 и S. pneumoniae). «Aтипичные» бактериальные патогены (M. pneumoniae, C. pneumoniae, L. pneumophila) и респираторные вирусы (вирусы гриппа А и В, парагриппа, риновирус, метапневмовирус человека и др.) выявлялись методом полимеразной цепной реакции в режиме реального времени с помощью коммерческих тестов. Результаты. Всего в исследование включено 109 пациентов (мужчин - 60,6%, средний возраст 50,8±18,0 лет) с ТВП. Этиологически значимые возбудители ТВП обнаружены в 65,1% случаев; наиболее часто выявлялись S. pneumoniae, риновирусы, S. aureus и K. pneumoniae (43,7, 15,5, 14,1 и 11,3% пациентов c положительными результатами микробиологического исследования соответственно). Бактериемия выявлена в 14,6% случаев, S. pneumoniae являлся наиболее часто идентифицируемым патогеном. Два и более возбудителя ТВП выявлены в 36,6% случаев. Среди комбинаций превалировало сочетание бактериальных возбудителей (чаще всего S. pneumoniae с S. aureus или/и Enterobacterales) - 57,7%; ассоциации бактериальных возбудителей и вирусов выявлены у 38,5% пациентов, в 1 случае выявлена ко-инфекция двумя респираторными вирусами. Заключение. В структуре этиологии ТВП у госпитализированных взрослых больных преобладал S. pneumoniae. Следует отметить высокую частоту выявления респираторных вирусов (преимущественно риновирус и вирусы гриппа) как в ассоциации с бактериальными возбудителями, так и в монокультуре.


Дод.точки доступу:
Захаренков, И. А.; Рачина, С. А.; Дехнич, Н. Н.; Козлов, Р. С.; Синопальников, А. И.; Иванчик, Н. В.; Яцышина, С. Б.; Елькина, М. А.; Архипенко, М. В.; Гордеева, С. А.; Лебедева, М. С.; Портнягина, У. С.
Экз-ры:
Знайти схожі

5.


   
    Этиологическая роль и молекулярно-генетические особенности Streptococcus pneumoniae при инфекционных заболеваниях у детей / И. Н. Протасова [и др.] // Детские инфекции. - 2020. - Том 19, N 1. - С. 7-12
MeSH-головна:
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES (микробиология)
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS (генетика)
ДЕТИ -- CHILD


Дод.точки доступу:
Протасова, И. Н.; Мартынова, Г. П.; Ильенкова, Н. А.; Кутищева, И. А.; Домрачева, С. В.; Овчинникова, О. П.; Соколовская, Е. С.
Экз-ры:
Знайти схожі

6.


    Гавриленко, Ю. В.
    Сучасні можливості профілактики рекурентних інфекцій глотки в дітей при застосуванні лантибіотиків [] / Ю. В. Гавриленко // Здоровье ребенка. - 2018. - Т. 13, № 6. - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Бактоблис
MeSH-головна:
ГЛОТКИ БОЛЕЗНИ -- PHARYNGEAL DISEASES (лекарственная терапия, микробиология)
ТОНЗИЛЛИТ -- TONSILLITIS (лекарственная терапия)
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS (действие лекарственных препаратов)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD

Экз-ры:
Знайти схожі

7.


    Крамарев, С. А.
    Бактоблис® (Streptococcus salivarius K12) - инновационная терапия и профилактика острых респираторных инфекций и их осложнений [] / С. А. Крамарев, В. В. Евтушенко // Актуальна інфектологія. - 2019. - Том 7, N 1. - С. 39-41. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS (лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, этиология)
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS


Дод.точки доступу:
Евтушенко, В. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

8.


    Скрипій, К. Ю.
    Біологічні особливості стафілококів та стрептококів виділених при запальних захворюваннях дихальних шляхів [] / К. Ю. Скрипій, Л. П. Голодок, Т. В. Скляр // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2019. - № 3. - С. 273-277 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Анотація: Целью работы было выделить и изучить биологические свойства стрептококков и стафилококков и их чувствительности к антибиотикам при инфекциях дыхательных путей человека. Выделено 266 клинических изолятов, из них 171 штаммов принадлежали к S.aureus, 69 штаммов к S.pneumoniae, 26 – S.pyogenes. Главным этиологическим агентом при заболеваниях нижних дыхательных путей были S.pneumonie – 80%. При воспалительных процессах верхних дыхательных путей были бактерии S.aureus – 70%. Отмечен высокий уровень встречаемости стафилококков и стрептококков у детей – 70%. Установлено, что исследованные изоляты стафилококков показали высокую чувствительность к антибиотикам ко-тримоксазола, амикацина, левофлоксацина, оксациллина. Наиболее чувствительными штаммы S.pyogenes, S.pneumoniae проявляли к таким антибиотикам, как цефокстину (88,4%), ципрофлоксацина (84,6%), эритромицина и клиндамицина (80,7%). Результаты исследований могут быть применены в клинической практике для лечения инфекций респираторного тракта.


Дод.точки доступу:
Голодок, Л. П.; Скляр, Т. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

9.


   
    Антибіотикорезистентність мікроорганізмів, ізольованих з молока [] / О. В. Гадзевич [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2019. - № 3(69). - С. 245-250. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
МАСТИТ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА -- MASTITIS, BOVINE
МОЛОКО -- MILK
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI
Анотація: Проведений аналіз літератури показав, що набуття стійкості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів залишається глобальною проблемою у всьому світі. Нами встановлено, що в етіологічній структурі маститів корів у скотарських господарствах України превалюють Staphylococcus spp. (45,0 %), Streptococcus spp. (29,3 %) та Escherichia coli (17,8 %). Збудники стафілококової етіології мають фактори патогенності, зокрема плазмокоагулазу (55,8 %), лецитиназу (75,6 %) та гемолізини (79,1 %); стійкість до Benzylpenicillinum (55,8 %), Oxacillin (30,3 %), Tetracyclin (89,6 %), Azithromycin (63,9 %), Erythromycin (55,8 %). Ізоляти E. сoli та Streptococcus spp. найбільшу (p=0,0001; p=0,0008) резистентність мають до Tetracyclin (73,5 %, 58,9 %), Cefazolin (64,7 %, 37,5 %) та Doxycycline (58,8 %, 53,6 %), найменшу (p=0,0001; p=0,0008) до фторхінолонів.


Дод.точки доступу:
Гадзевич, О. В.; Палій, А. П.; Кінаш, О. В.; Петров, Р. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.


    Гузь, О. В.
    Вплив стрептокока слизової оболонки носоротоглотки на цитокінову відповідь дітей, хворих на інфекційний мононуклеоз [] / О. В. Гузь, С. В. Кузнєцов // Інфекційні хвороби. - 2019. - № 3. - С. 33-37. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
МОНОНУКЛЕОЗ ИНФЕКЦИОННЫЙ -- INFECTIOUS MONONUCLEOSIS
СТРЕПТОКОККИ -- STREPTOCOCCUS
ИММУНИТЕТ -- IMMUNITY
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ЭПШТЕЙНА-БАРРА ВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- EPSTEIN-BARR VIRUS INFECTIONS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
ДЕТИ -- CHILD


Дод.точки доступу:
Кузнєцов, С. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40  
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)