Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (52)

Книг та авторефератів дисертацій (1)

Предметні рубрики (3)

Інформаційні листи (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>S=ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ<.>

Загальна кількість знайдених документів : 48
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-40 41-48

Петько, И. А.
Морфометрические показатели концевых отделов желез простаты на протяжении пренатального периода и у новорожденных мальчиков [] / И. А. Петько, А. К. Усович // Морфология = Morphology. - 2019. - Том 155, N 1. - С. 24-28
MeSH-головна:
ПРЕДСТАТЕЛЬНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PROSTATE (анатомия и гистология, эмбриология)
ТОПОГРАФИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- TOPOGRAPHY, MEDICAL
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (физиология)
Анотація: Цель - провести морфометрическую оценку концевых отделов желез простаты человека, эпителия, выстилающего железы, формы желез на протяжении пренатального периода и у новорожденных детей. Материал и методы. Исследование выполнено на серийных гистологических срезах тазовой области 47 эмбрионов и плодов человека, простаты 7 новорожденных детей. Изучены форма и размеры концевых отделов желез и их просветов, эпителиоцитов концевых отделов желез и выводных протоков. Результаты. Обнаружены изменения размеров и формы концевых отделов желез и их просветов. Преобразование эпителиальных тяжей в железистые трубочки не сопровождается увеличением их площади, так как образование просвета происходит путем апоптоза клеток. Выводы. Установлено увеличение высоты эпителия концевых отделов желез на протяжении пренатального периода и его уменьшение у новорожденных мальчиков.

Дод.точки доступу:
Усович, А. К.
Экз-ры:
Знайти схожі

Клинические характеристики пациенток с нарушением показателей раннего эмбриогенеза в программах ЭКО / Т. А. Назаренко [и др.] // Пробл. репродукции. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 60-66
MeSH-головна:
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO (история)
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT

Дод.точки доступу:
Назаренко, Т. А.; Краснопольская, К. В.; Сесина, Н. И.; Санакоева, А. В.; Куликова, О. Р.; Бедник, Д. Ю.
Экз-ры:
Знайти схожі

Participation of intestinal differentiation transcription factor cdx2 in the histogenesis of the gastrointestinal tract [] / T. O. Rekun [et al.] // Світ медицини та біології. - 2018. - № 4(66). - С. 198-202 : il. - Bibliogr.
MeSH-головна:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
ТРАНСКРИПТАЗЫ ОБРАТНОЙ ИНГИБИТОРЫ -- REVERSE TRANSCRIPTASE INHIBITORS
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (анатомия и гистология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
Анотація: Целью работы было исследовать экспрессию и роль CDX2 в дифференцировании верхней и нижней части желудочно-кишечного тракта человеческих эмбрионов и плодов в сроке гестации 4-38 недель. Исследование включало 169 аутопсий, зафиксированных в формалине человеческих эмбрионов и плодов в сроке гестации 4-38 недель европейского этнического происхождения. Установлено, что экспрессия CDX2 была отрицательной во всех случаях как в пищеводном, так и в желудочном эпителие, показало умеренную экспрессию его в тонкой и толстой кишке, что свидетельствует о том, что CDX2 является важным транскрипционных факторов развития и дифференциации именно кишечного эпителия. Согласно этой точке зрения иммуногистохимические и функциональные экспериментальные исследования указывают на соответствующую экспрессию CDX2 при образовании пищевода Барретта, и наоборот условное удаления CDX2 в кишке приводит к сквамозной метаплазии. Экспрессия транскрипционного фактора кишечной дифференциации CDX2 была характерна для эпителиального дифферона нижнего отдела желудочно-кишечного тракта, но не наблюдалась нами в ядрах эпителиоцитов пищевода и желудка.

Дод.точки доступу:
Rekun, T.O.; Trofimenko, Yu. Yu.; Balynska, M. V.; Loboda, I. V.
Экз-ры:
Знайти схожі

Вміст вторинних продуктів ліпопероксидації у зародках в'юна за впливу мікрохвильового випромінювання / М. М. Яремчук [та ін.] // Експерим. та клін. фізіологія і біохімія. - 2020. - N 2. - С. 30-35
MeSH-головна:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT (воздействие облучения)
КАРПООБРАЗНЫЕ -- CYPRINIFORMES (эмбриология)

Дод.точки доступу:
Яремчук, М. М.; Семочко, О. М.; Генега, А. Б.; Дика, М. В.; Тарновська, А. В.; Шкорбатов, Ю. Г.; Санагурський, Д. І.; Щебентовська, О. М.; Костинюк, А. К.
Экз-ры:
Знайти схожі

Скорук, А. Г.
Топографо-анатомічні особливості та гістохімічні зміни загрудинної залози зародків та передплодів людини в пренатальному періоді [] / А. Г. Скорук // Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту ім. М. І. Пирогова. - 2019. - Т. 23, N 1. - С. 70-79
MeSH-головна:
ТИМУС -- THYMUS GLAND (анатомия и гистология)
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT

Экз-ры:
Знайти схожі

Yuzko, R. V.
Organometric parameters of hepatoduodenal ligament in the perinatal period / R. V. Yuzko, O. M. Slobodian // Вісн. морфології. - 2019. - Том 25, N 4. - P56-61
MeSH-головна:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (анатомия и гистология, эмбриология)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (анатомия и гистология, эмбриология)
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT

Дод.точки доступу:
Slobodian, O. M.
Экз-ры:
Знайти схожі

Будерацька, Н. О.
Генетичний аналіз ембріонів, отриманих з вітрифікованих ооцитів в донаційних програмах допоміжних репродуктивних технологій / Н. О. Будерацька, М. П. Петрушко, Ю. В. Гонтар // Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту ім. М. І. Пирогова. - 2018. - Т. 22, N 3. - С. 407-411
MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT (генетика)

Дод.точки доступу:
Петрушко, М. П.; Гонтар, Ю. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Особенности строения капсулы спинномозговых узлов человека во внутриутробном периоде развития [] / И. И. Старченко [и др.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2018. - Т. 1, № 4. - С. 233-237. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
НЕРВНАЯ СИСТЕМА -- NERVOUS SYSTEM
СПИННОМОЗГОВЫЕ НЕРВЫ -- SPINAL NERVES
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT

Дод.точки доступу:
Старченко, И. И.; Никифоров, А. Г.; Черняк, В. В.; Прилуцкий, А. К.; Белоконь, С. А.
Экз-ры:
Знайти схожі

Кузьменко, Ю. Ю.
Некоторые аспекты морфологических особенностей сердечно-сосудистой системы до и после рождения [] / Ю. Ю. Кузьменко, А. В. Маликов // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Т. 2, № 1(143). - С. 17-23. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS

Дод.точки доступу:
Маликов, А. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Кабак, С. Л.
Морфогенез нижней челюсти у зародышей человека [] / С. Л. Кабак, Н. В. Журавлева // Стоматологический журнал. - 2018. - Том 19, N 4. - С. 279-282. - Библиогр.: с. 282
MeSH-головна:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE
ХРЯЩ -- CARTILAGE
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS

Дод.точки доступу:
Журавлева, Н.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

11.

Ембріогенез серця у зародковому та передплодовому періодах онтогенезу людини [] / Г. П. Ротар [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 2. - С. 50-54. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ПЛОДА СЕРДЦЕ -- FETAL HEART (эмбриология)
ОНТОГЕНЕЗ
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
Анотація: У проведеному дослідженні вивченні особливості розвитку в зародковому та ранньому передплодовому періодах онтогенезу людини. Встановлено терміни закладки структур, із яких поступово формуються передсердя та шлуночки серця, міжпередсердна та міжшлуночкова перегородки органа. Прослідковано процес утворення клапанів серця. Відзначено, що у передплодів 7-го тижня внутрішньоутробного розвитку будова серця нагадує дефінітивну форму. У продовж 4-го тижня внутрішньоутробного розвитку на верхній стінці єдиного передсердя по серединній лінії з’являється заглибина, на нижній поверхні якої з’являється серпоподібної форми випин це зачаток первинної міжпередсердної перегородки. У 5-ти тижневих зародків вільний край первинної примітивної перегородки росте каудально в напрямку передсердно-шлуночкового канала, таким чином поступово розмежовуючи праве і ліве передсердя. У передплодів 7-8 тижнів внутрішньоутробного розвитку (передплоди 18,0-30,0 мм ТКД) серце займає положення від горизонтального до вертикального, що зумовлено інтенсивним та нерівномірним розвитком суміжних органів та структур, особливо печінки. У передплодів цієї вікової групи довжина серця коливається від 1,5±0,05 мм до 2,1±0,05 мм, а ширина на рівні основи серця становить 480,0±10,0 мкм – 590,0±5,0 мкм. Товщина стінки лівого шлуночка переважає товщину стінки правого шлуночка на 30,0±2,0 мкм, а товщина стінок правого і лівого передсердь майже однакова.

Дод.точки доступу:
Ротар, Г.П.; Кривецький, В.В.; Марчук, О.Ф.; Марчук, Ф.Д.
Экз-ры:
Знайти схожі

12.

Гістохімічна оцінка розподілу муцинів стравохідного епітелію гастроезофагеальної зони в ембріональному та фетальному періодах онтогенезу людини (частина 1) / Т. О. Рекун [та ін.] // Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту ім. М. І. Пирогова. - 2018. - Т. 22, N 3. - С. 422-430
MeSH-головна:
МУЦИНЫ -- MUCINS
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (физиология, цитология)
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT

Дод.точки доступу:
Рекун, Т. О.; Вернигородський, С. В.; Кисельова, Т. М.; Татаріна, О. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

13.

Порівняльна характеристика дослідження ембріотоксичної дії кадмію хлориду з цитратами мікроелементів при внутрішньошлунковому введенні лабораторним тваринам [] / І. І. Колосова [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 4. - С. 77-82 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КАДМИЯ ХЛОРИД -- CADMIUM CHLORIDE
ПЛОДА СМЕРТНОСТЬ -- FETAL MORTALITY
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
ЦИТРАТЫ -- CITRATES
ОЦЕНКА ЛАБОРАТОРНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ -- LABORATORY PROFICIENCY TESTING
Анотація: В умовах урбанізованих територій на організм мешканців водночас діє безліч шкідливих хімічних сполук, однак найчастішими хімічними причинами екологічної патології є сполуки важких металів, і зокрема кадмію, який широко застосовується в сучасній техніці та промисловості, що призвело до значного збільшення частки сполук кадмію в антропогенному забрудненні навколишнього середовища. В умовах техногенного навантаження тканини системи мати-плацента-плід містять кадмій у підвищених концентраціях, це викликає високе токсичне навантаження впродовж вагітності та негативно позначається на процесах ембріогенезу. Навіть низькі дози важких металів мають ембріотоксичний ефект, що проявляється у зниженні кількості живих плодів та збільшенні загальної, доімплантаційної та післяімплантаційної ембріональної смертності. Метою нашого дослідження було експериментальне визначення та порівняння ембріолетальності та ембріотоксичності кадмію хлориду та цитратів мікроелементів в залежності від тривалості їх внутрішньошлункового введення (протягом 13-ти або 20-ти діб гестації). Об’єкт і методи дослідження. Визначення потенційного ембріотоксичного впливу хлориду кадмію ізольовано (у дозі 1,0 мг/кг) та за умов корекції цитратами проводилось обрахуванням та порівнянням стандартних показників ембріонального розвитку, а саме: середня кількість плодів, загальна ембріональна смертність, доімплантаційна смертність та постімплантаційна смертність на 13-ту та 20-ту добу ембріогенезу. Для дослідження використовували молодих самиць щурів лінії Wistar з вагою 170-200 г. Піддослідних тварин розбили на 6 груп (контроль, група кадмію хлориду, кадмію хлориду + цитрату церію, кадмію хлориду + цитрату германію, кадмію хлориду + цитрату цинку, кадмію хлориду + нанокомпозит). З першого по дванадцятий або дев’ятнадцятий день вагітності самиці отримували фізіологічний розчин, або розчини цитратів відповідно до групи. Аналіз результатів. В результаті проведеного дослідження встановлено, що внутрішньошлункове введення щурам лінії Вістар хлориду кадмію в дозі 1,0 мг/кг (в перерахунку на метал) виявляє ембріолетальну дію, що виявляється достовірним підвищенням показників загальної ембріональної смертності (в 4,2 і 3,7 рази), доімплантаційної (в 6,5 і 14,0 разів) та постімплантаційної (в 3,0 і 2,5 рази) смертності та зниженням ступеня внутрішньоутробної виживаності (на 17,1% та 18,7%) порівняно з контрольною групою на обох досліджуваних термінах ембріогенезу. В групах поєднаної дії кадмію хлориду з цитратами мікроелементів отримані дані свідчать про зменшення накопичення кадмію під впливом досліджуваних цитратів, що дозволяє їх розглядати як потенційні біоантагоністи кадмію хлориду.

Дод.точки доступу:
Колосова, І. І.; Тітов, Г. І.; Трушенко, О. С.; Виселко, А. Д.; Копацька, М. В.; Лушня, Л. М.; Макарець, М. Ф.
Экз-ры:
Знайти схожі

14.

Шамелашвілі, К. Л.
Ступінь накопичення кадмію та цинку в органах дорослих та ембріонах щурів [] / К. Л. Шамелашвілі // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2020. - № 4. - С. 84-87 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
КАДМИЙ -- CADMIUM
ЦИНК -- ZINC
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
Анотація: Кадмій є токсичним важким металом, який спричиняє шкоду здоров’ю. Він має виражену тенденцію до накопичення в організмі, в тому числі і в печінці. Також надає токсичний вплив на розвиток ембріонів. Здатен конкурувати за місце в біомолекулах з цинком, з яким має однаковий ступень окиснення. Мета дослідження – визначити ступінь накопичення кадмію та цинку в крові, печінці дорослих щурів та в ембріонах щура на тлі впливу кадмієм при ізольованому введенні та в комбінації з сукцинатом цинку. Експериментальні дослідження були проведені на самках та самцях щурів лінії Wistar. Для ембріонального дослідження отримували самок щурів з датованим терміном вагітності, використовуючи метод вагінальних мазків. На 13-й і 19-й день вагітності проводили оперативний забій. Для моделювання впливу і токсичної дії експозиції хлоридом кадмію ми протягом всієї вагітності самкам щодня per os вводили розчин хлори-ду кадмію (в дозі – 2,0 мг/кг). У другій експериментальній групі проводили комбіноване введення хлориду кадмію (в дозі – 2,0 мг/кг) і сукцината цинку (в дозі – 5,0 мг/кг). Самцям вводили дослідні сполуки в тих же концентраціях і той самий час, як і самкам. Забій проводили на 13-у та 19-у добу введення дослідних сполук. Кількісне визначення кадмію та цинку проводили завдяки атомно-емісійному аналізу на спектрометрі ЕМАС200 CCD. Оцінку достовірності статистичних досліджень проводили за допомогою t-критерію Ст’юдента. Згідно з отриманих результатів виявлено, що спільне введення цинку і кадмію сприяє зменшенню концентрації кадмію в печінці, крові і ембріонах. Найбільший вміст кадмію знайдено в печінці. Виявлено різний ступінь накопичення цинку в печінці самців і вагітних самок. Також експериментально визначено, що під час вагітності при несприятливих умовах (отруєння солями кадмію) концентрація цинку в печінці зростає. Кадмій і цинк здатні проникати в ембріони щурів і там накопичуватися.

Экз-ры:
Знайти схожі

15.

Сыркашева, А. Г.
Ассоциация между уровнем тяжелых металлов в организме женщин с бесплодием и исходами программ вспомогательных репродуктивных технологий [] / А. Г. Сыркашева, В. E. Франкевич, Н. В. Долгушина // Акушерство и гинекология. - 2020. - № 11. - С. 124-130. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
БЕСПЛОДИЕ -- INFERTILITY
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
ТЕЛА ДИСМОРФИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- BODY DYSMORPHIC DISORDERS
МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- METALS, HEAVY
РТУТЬ -- MERCURY
СВИНЕЦ -- LEAD
КАДМИЙ -- CADMIUM
МАСС-СПЕКТРОМЕТРИЯ -- MASS SPECTROMETRY

Дод.точки доступу:
Франкевич, В. E.; Долгушина, Н. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

16.

Кетова, О. М.
Вади розвитку ембріонів і плодів: світовий досвід / О. М. Кетова // Український журнал "Здоров'я жінки" = Ukrainian Journal "Health of Woman". - 2023. - № 3. - С. 44-49
MeSH-головна:
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS
АБОРТ ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЙ -- ABORTION, THERAPEUTIC

Экз-ры:
Знайти схожі

17.

Паліс, С. Ю.
Внутрішньоутробний розвиток нижньої щелепи людини [] / С. Ю. Паліс, Н. Б. Кузняк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2022. - Т. 21, № 3. - С. 3-12. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (эмбриология)
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT (физиология)
Анотація: Мета роботи – визначити джерела та терміни закладки, особливості розвитку та динаміку скостеніння нижньої щелепи в пренатальному періоді онтогенезу людини. Матеріал та методи. Дослідження проводили на зразках 30 ембріонів та 30 передплодів людини з 9-го по 12-й тиждень внутрішньоутробного розвитку, які вивчали мікроскопічно. Зроблено тривимірні комп’ютерні реконструкції голови передплодів людини. Результати. На 7-му тижні розвитку верхньощелепні відростки максимально наближаються до латеральних і медіальних носових; у передплодів 20,0 мм тім’яно-куприкової довжин (ТКД) вони приєднуються до лобових відростків, утворюючи лицьові структури (верхня щелепа і губа, присінок ротової порожнини, зачатки пластинок зубів і зачатки зубних бруньок у дистальних його частинах). Утворюються остеогенні острівці, зачатки мімічних та жувальних м’язів, кровоносні судини. На 8-му тижні розвитку формується кісткова тканина нижньої щелепи, альвеолярні відростки. Ротова і носова порожнини відмежовуються на 9-10-тижні внутрішньоутробного розвитку, збільшується маса кісткової тканини обох щелеп, відокремлюються емалеві органи, визначаються кути і гілки нижньої щелепи, які утворені гіаліновою хрящовою тканиною, уже видно зачатки скронево-нижньощелепних суглобів. Протягом 11-го тижня розвитку формується кісткова основа обох щелеп. До кінця 12-го тижня кісткова тканина починає замінювати гіаліновий хрящ гілок нижньої щелепи, а суглобові головки утворюються в частині їх проксимальних кінців. Висновки. Визначено, що нижня щелепа у своєму розвитку характеризується внутрішньохрящовим утворенням кістки, яке починається від кінців хряща, поступово заміщуючись кістковою тканиною. Обидві щелепи у передплодів 37,0 і 42,0 мм ТКД представлені типовою хрящовою тканиною, а у передплодів 45,0-50,0 мм ТКД наявна кісткова тканина, яка змінює хрящову.

Дод.точки доступу:
Кузняк, Н. Б.
Экз-ры:
Знайти схожі

18.

Особливості іннервації м’язів і шкіри передньої і бічних стінок живота у плодів людини [] / Т. В. Хмара [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2022. - № 2(80). - С. 247-252
MeSH-головна:
МЕЖРЕБЕРНЫЕ НЕРВЫ -- INTERCOSTAL NERVES
ПРЯМАЯ МЫШЦА ЖИВОТА -- RECTUS ABDOMINIS
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
Анотація: З огляду на теоретичну і практичну важливість даних щодо фетальної анатомічної мінливості міжребрових нервів, клубово-підчеревного і клубово-пахвинного нервів дослідження проведено на 44 препаратах плодів людини 7–10 місяців 231,0–375,0 мм тім’яно-куприкової довжини за допомогою макромікроскопічного препарування, поверхневого забарвлення відпрепарованих нервів, а також морфометрії. У плодів людини встановлено, що в одних випадках, в іннервації м’язів та шкіри передньої і бічної стінок живота беруть участь VI(V)–XII міжреброві нерви і клубово-підчеревний нерв, а в інших – VII–XII міжреброві нерви, клубово-підчеревний і клубово-пахвинний нерви. М’язам передньої і бічних стінок живота притаманна сегментарна іннервація. В утворенні внутрішньом’язового нервового сплетення ділянки живота беруть участь гілки, які починаються безпосередньо від основних стовбурів міжребрових нервів, а також від бічних, передніх і додаткових м’язово-шкірних гілок міжребрових нервів, та гілки клубово-підчеревного і клубово-пахвинного нервів. У плодів людини існують зони перекриття іннервації м’язів і шкіри передньої і бічних стінок живота. Встановлені зв’язки між шкірними гілками суміжних міжребрових нервів вказують на відсутність чіткої метамерності в іннервації шкіри передньо-бічних стінок живота.

Дод.точки доступу:
Хмара, Т. В.; Стельмах, Г. Я.; Гарвасюк, О. В.; Бірюк, І. Г.; Драчук, В. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

19.

Попова, І. С.
Особливості морфогенезу окремих структур передньої шийної ділянки у зародків людини [] / І. С. Попова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 104-109. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ШЕЯ -- NECK (анатомия и гистология, эмбриология)
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
Анотація: З’ясування особливостей закладки та становлення будови структур передньої шийної ділянки на ранніх стадіях внутрішньоутробного розвитку людини є одним із актуальних напрямів морфологічного дослідження, яке спрямоване на уточнення етіопатогенезу уроджених вад та доповнення даних щодо становлення шиї як окремої частини тіла. Мета роботи – уточнити джерела закладки та з’ясувати хронологічну послідовність морфологічних перетворень окремих структур передньої шийної ділянки у зародковому періоді внутрішньоутробного розвитку людини. Матеріал та методи. Досліджено 15 препаратів зародків людини 4,0–13,5 мм тім’яно-куприкової довжини з використанням комплексу методів морфологічного дослідження: виготовлення серій послідовних гістологічних зрізів, морфометрія, тривимірне реконструювання та статистичний аналіз. Результати. На 4-му тижні внутрішньоутробного розвитку (ВУР) виявлено перші компоненти II, III та IV пар глоткових дуг. Зачаток під’язикової кістки виявляється у вигляді конденсації мезенхіми на 5-му тижні ВУР і є похідним II та III глоткових дуг. На 6-му тижні ВУР під’язикова кістка знаходиться на стадії прехондрифікації та виявляються підшкірний м’яз шиї, що є похідним II глоткової дуги, та груднинно-ключично-соскоподібний м’яз. Останній відділяється від загального м’язового зачатку із трапецієподібним м’язом та ідентифікується відповідно до дефінітивних місць прикріплення. Висновки. 1. Наприкінці 4-го тижня внутрішньоутробного розвитку виявляються І, ІІ, ІІІ пари глоткових дуг та щілин, зачаток під’язикової кістки. 2. Протягом 5-го тижня ембріонального розвитку визначається заглиблення шийної пазухи. 3. Наприкінці зародкового періоду розвитку спостерігається формування передхрящового зачатка під’язикової кістки, виявляється підшкірний м’яз шиї та виокремлюється груднинно-ключично-соскоподібний м’яз. Першим критичним періодом розвитку передньої шийної ділянки у зародків людини вважаємо 6-й тиждень внутрішньоутробного розвитку.

Экз-ры:
Знайти схожі

20.

Повышение эффективности вспомогательных репродуктивных технологий с помощью искусственного интелекта и машинного обучения на эмбриологическом этапе [] / А. П. Сысоева [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2020. - № 7. - С. 28-36. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
ТЕХНОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ ДОРОГОСТОЯЩАЯ -- TECHNOLOGY, HIGH-COST
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
ИСКУССТВЕННЫЙ ИНТЕЛЛЕКТ -- ARTIFICIAL INTELLIGENCE
КОМПЬЮТЕРНЫЕ МЕТОДОЛОГИИ -- COMPUTING METHODOLOGIES

Дод.точки доступу:
Сысоева, А. П.; Макарова, Н. П.; Калинина, Е. А.; Скибина, Ю. С.; Занишевская, А. А.; Янчук, Н. О.; Грязнов, А. Ю.
Экз-ры:
Знайти схожі

1-20 21-40 41-48

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)