Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (15)

Книг та авторефератів дисертацій (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>S=ПЛЕВРА<.>

Загальна кількість знайдених документів : 16
Показані документи с 1 за 10

1-10 11-16

    Клинические маски дирофиляриоза легких и плевры: анализ собственных наблюдений и обзор литературы [] / A. M. Бронштейн [и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. - 2015. - Том 20, N 1. - С. 43-49
Рубрики: ДИРОФИЛЯРИОЗ
   ДИРОФИЛЯРИИ
   ПЛЕВРА
   ПЛЕВРИТ
   ПЛЕВРЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ
   ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ ПАРАЗИТАРНЫЕ
   АЛБЕНДАЗОЛ
   ТОРАКОСКОПИЯ
Кл.слова (ненормовані):
видеоторакоскопия
Анотація: Описаны четыре случая инфицирования легких и плевры дирофиляриями у больных, заразившихся в Московской области и Москве, с клиническими проявлениями рецидивирующего экссудативного плеврита, опухолевидных образований в плевре и легких. Неспецифическая клиническая симптоматика и маскировка под общеизвестные болезни затрудняет клинико-инструментальную диагностику дирофиляриоза легких и плевры. В настоящее время лучшим методом диагностики и лечения дирофиляриоза легких и плевры является видеоторакоскопия. Анализируются факторы, способствующие инфицированию дирофиляриями легких и плевры. Отмечается возможность штаммовых различий между Dirofilaria repens, распространенных в различных регионах России и за рубежом, и обсуждаются проблемы лечения.

Дод.точки доступу:
Бронштейн, A.M.; Малышев, Н.А.; Федянина, Л.В.; Фролова, А. А.; Давыдова, И. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

    Использование мультимодального подхода в лечении больных со злокачественными поражениями плевры [] / Е. В. Левченко [и др.] // Вопросы онкологии. - 2015. - Том 61, N 3. - С. 401-406
Рубрики: ПЛЕВРЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ
   ПНЕВМОНЭКТОМИЯ
   ПЛЕВРА
   КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ
   ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО
   ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ
   ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ
   ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ
   КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
   ФОТОХИМИОТЕРАПИЯ
Анотація: Несмотря на изученность вопроса, в мировой литературе нет единого мнения относительно выбора эффективного варианта лечения злокачественных новообразований (ЗНО)плевры. В исследование включены данные 54 больных со злокачественными новообразованиями плевры (39 лиц с метастатическими ЗНО плевры и 15 — со злокачественной мезотелиомой плевры), получивших лечение в НИИ онкологии им. Н. Н. Петрова с 2007 г. по 2014 г. с использованием мультимодального подхода: максимальной циторедукции, интраоперационной фотодинамической терапии (ФДТ) и гипертермической химиоперфузии (ГХП) плевральной полости. Предлагаемое мультимодальное лечение, в сравнении с консервативными методами терапии ЗМП, повышает безрецидивную (12 мес. против 7,5 мес.) и общую (18,8 мес. против 10,2 мес.) выживаемость (р=0,016). Использование мультимодального подхода в лечении ЗНО плевры отличается относительной безопасностью и требует дальнейшего изучения.

Дод.точки доступу:
Левченко, Е.В.; Мамонтов, О.Ю.; Сенчик, К.Ю.; Барчук, А. С; Гельфонд, М. Л.
Экз-ры:
Знайти схожі

    Пушкин, С. Ю.
    Успешное лечение пациентки с хроническим пищеводно- плевральным свищном путем проведения стентирования пищевода и торакоскопии / С. Ю. Пушкин, А. С. Бенян // Эндоскопическая хирургия. - 2015. - Том 21, N 3. - С. 76-78
Рубрики: Пищевода свищ
   плевра
   торакоскопия
Кл.слова (ненормовані):
ПИЩЕВОДНО- ПЛЕВРАЛЬНЫЙ СВИЩ

Дод.точки доступу:
Бенян, А. С.
Экз-ры:
Знайти схожі

Пути реализации улучшения качества оказания помощи пациентам с первичным спонтанным пневмотораксом [] / С. А. Соколов [и др.] // Эндоскопическая хирургия. - 2015. - Том 21, N 5. - С. 19-21
MeSH-головна:
ПНЕВМОТОРАКС -- PNEUMOTHORAX (хирургия)
ПЛЕВРА -- PLEURA (хирургия)
ПНЕВМОНЭКТОМИЯ -- PNEUMONECTOMY (методы)
ХИРУРГИЯ ВИДЕОСОПРОВОЖДАЕМАЯ -- VIDEO-ASSISTED SURGERY (методы)
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY (методы)
ПЛЕВРОДЕЗ -- PLEURODESIS (методы)
Анотація: Первичный спонтанный пневмоторакс (ПСП) является серьезной проблемой современной интервенционной пульмонологической практики. Ввиду условности термина «первичный» традиционно считается, что данное состояние может иметь место у пациентов без основной (очевидной) легочной патологии. Вторичный спонтанный пневмоторакс, как принято полагать, возникает у пациентов, страдающих от известной конкретной болезни легких. Ситуация с выбором оптимальной тактики курации пациентов по настоящее время является предметом дискуссий в литературе. Важное место занимает вопрос выбора оптимального метода достижения плеврального симфиза — основного момента в противорецидивном воздействии. Большинство отечественных и зарубежных специалистов ссылаются именно на метод париетальной плеврэктомии как на лучший способ достижения оптимальной легочной адгезии к грудной стенке.

Дод.точки доступу:
Соколов, С.А.; Козлов, К.К.; Коржук, М.С.; Гершевич, В.М.
Экз-ры:
Знайти схожі

Бенян, А. С.
Особенности торакоскопических операций при проведении остеосинтеза ребер у пациентов с закрытой травмой грудной клетки [] / А. С. Бенян, Е. А. Корымасов // Эндоскопическая хирургия. - 2015. - Том 21, N 6. - С. 29-33
MeSH-головна:
ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES (хирургия)
РЕБРА ПЕРЕЛОМЫ -- RIB FRACTURES (хирургия)
ПЛЕВРАЛЬНАЯ ПОЛОСТЬ -- PLEURAL CAVITY (повреждения, хирургия)
ПЛЕВРА -- PLEURA (повреждения, хирургия)
СРЕДОСТЕНИЕ -- MEDIASTINUM (повреждения, хирургия)
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY (методы)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: В статье приведен опыт сочетанного выполнения остеосинтеза ребер и торакоскопии у 77 пациентов с множественными и флотирующими переломами ребер и повреждениями внутриплевральных органов. Описаны технические особенности выполнения торакоскопии, проводимой одновременно или последовательно с остеосинтезом ребер; предложены устройства по усовершенствованию техники вмешательств — рентгеноконтрастная сетка для маркировки операционного поля, двухканальный торакопорт для проведения эндоскопических операций, троакар для создания рабочего канала в мягких тканях. Остеосинтез ребер выполнен у всех 77 пациентов, санация плевральной полости — у 73, декомпрессия пневмомедиастинума — у 19, ушивание разрывов легкого — у 6, ушивание диафрагмы — у 6, удаление инородных тел — у 4, фенестрация перикарда — у 1 пациента. Выздоровление наступило у 70 (90,9%) пациентов, осложнения зарегистрированы у 3 (3,9%), умерли 7 (9,1%) пациентов. Показано, что торакоскопия обладает высокими диагностическими и лечебными возможностями, а также является мерой минимизации операционной травмы в условиях уже имеющихся травматических повреждений.

Дод.точки доступу:
Корымасов, Е.А.
Экз-ры:
Знайти схожі

Іващенко, В. Є.
Порівняння диференційованої та традиційної тактики відеоторакоскопії при синдромі плеврального випоту [] / В. Є. Іващенко, І. А. Калабуха // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 83-88
MeSH-головна:
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВИДЕОТЕХНИКИ -- THORACIC SURGERY, VIDEO-ASSISTED (методы)
ПЛЕВРА -- PLEURA (патология, рентгенография, хирургия)
ПЛЕВРИТ -- PLEURISY (диагностика, патофизиология, рентгенография, хирургия, этиология)
ПЛЕВРАЛЬНЫЙ ВЫПОТ -- PLEURAL EFFUSION (диагностика, патофизиология, рентгенография, хирургия, этиология)
ПНЕВМОТОРАКС -- PNEUMOTHORAX (диагностика, патофизиология, рентгенография, хирургия)
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY (методы)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Анотація: Мета роботи — порівняти диференційовану тактику проведення відеоторакоскопічної діагностики при синдромі плеврального випоту з традиційною. Матеріали і методи. Розроблено диференційовану тактику вибору способу проведення діагностичної відеоторакоскопії у хворих на синдром плеврального випоту. До операції, після евакуації випоту з плевральної порожнини, створювали штучний пневмоторакс, оцінювали стан гемітораксу рентгенологічно (за допомогою багатоосьової поліпозиційної рентгеноскопії та рентгенографії). За результатами рентгенологічного обстеження виділяли контингент хворих, яким проводили відеоторакоскопію спрощеним способом. Останній відрізнявся від стандартного застосуванням внутрішньовенної седації замість ендотрахеальної інтубації та міорелаксантів, відсутністю додаткових хірургічних маніпуляцій, значно меншою тривалістю власне операції та, відповідно, анестезії. Для оцінки ефективності зазначеної тактики проведено аналіз результатів 124 процедур відеоторакоскопій. Отримані дані порівнювали з результатами впровадження диференційованої тактики відеоторакоскопічної діагностики у практичну роботу торакального відділення. Результати та обговорення. Завдяки впровадженню диференційованої тактики відеоторакоскопічної діагностики в пацієнтів із синдромом плеврального випоту в клінічну практику в середньому кількість післянаркозних побічних ефектів зменшилася на 65,9%, частота знеболювання наркотичними анальгетиками — з 2,8 до 1,4 разу/добу, термін активізації після операції (самостійне пересування) — з 23,8 до 10,3 год, термін відновлення самостійного випорожнення — з 72,0 до 34,3 год, тривалість перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії — з 24,8 до 9,7 год, тривалість післяопераційного лікування — з 16,0 до 10,1 доби. Висновки. Впровадження диференційованої тактики відеоторакоскопічної діагностики в клінічну практику забезпечило статистично значуще прискорення активізації після операції, відновлення самостійного випорожнення, скорочення тривалості перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, зменшення частоти знеболювання наркотичними анальгетиками, кількості післянаркозних побічних ефектів та середньої тривалості післяопераційного лікування.

Дод.точки доступу:
Калабуха, І.А.
Экз-ры:
Знайти схожі

Використання різних видів парієтальної плевректомії з декортикацією легені при неспецифічному та туберкульозному ураженні [] / М. С. Опанасенко [та ін.] // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 91-96
MeSH-головна:
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВИДЕОТЕХНИКИ -- THORACIC SURGERY, VIDEO-ASSISTED (методы)
ПЛЕВРА -- PLEURA (патология, хирургия)
ПЛЕВРИТ -- PLEURISY (диагностика, патофизиология, хирургия)
ТУБЕРКУЛЕЗ ПЛЕВРЫ -- TUBERCULOSIS, PLEURAL (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЭМПИЕМА ПЛЕВРАЛЬНАЯ -- EMPYEMA, PLEURAL (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЭМПИЕМА ТУБЕРКУЛЕЗНАЯ -- EMPYEMA, TUBERCULOUS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY (методы)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Анотація: Мета роботи — порівняти ефективність застосування «класичної», відеоасистованої та відеоторакоскопічної плевректомії з декортикацією легені при різних видах патології плеври запального генезу й обгрунтувати оптимальні строки застосування цих оперативних втручань залежно від тривалості патологічного процесу. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 173 хворих із плевральними випотами різної етіології у відділенні торакальної хірургії та інвазивних методів діагностики Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України у 2006—2016 pp. Пацієнтів розподілили на чотири групи: 1-ша група — 54 (31,2 %) пацієнти, прооперовані із застосуванням «класичної» плевректомії з декортикацією легені з використанням широкої торакотомії, 2-га група — 36 (20,8 %) пацієнтів, прооперованих із застосуванням відеоасистованої плевректомії з декортикацією легені, 3-тя група — 55 (31,8 %) пацієнтів, прооперованих з використанням відеоторакоскопічної плевректомії з декортикацією легені, 4-та група — 28 (16,2%) пацієнтів, прооперованих із застосуванням «класичної» плевректомії з декортикацією легені та резекцією ураженої патологічним процесом ділянки легеневої паренхіми. Результати та обговорення. Загальна ефективність оперативного лікування становила 96,5 %, летальність — 1,2 %, частота післяопераційних ускладнень — 9,8 %. Висновки. На ранніх стадіях захворювання перевагу слід віддавати менш інвазивним втручанням. При сумнівах у необхідності виконання «класичної» плевректомії з декортикацією легені операцію слід починати з відеоторакоскопічної ревізії плевральної порожнини. У певних випадках можлива конверсія в міні-торакотомію із застосуванням відеоасистованої плевректомії з декортикацією легені або широка латеральна торакотомія з виконанням «класичної» плевректомії з декортикацією легені. При тривалості захворювання до 4 тиж добрі результати лікування дає застосування відеоторакоскопічної плевректомії з декортикацією легені, при більшій тривалості — виконання відеоасистованої або «класичної» плевректомії з декортикацією легені.

Дод.точки доступу:
Опанасенко, М.С.; Шалагай, С.М.; Конік, Б.М.; Кшановський, О.Е.; Бичковський, В.Б.; Терешкович, О.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Ганшина, И. В.
Серозные полости целомического происхождения как возможные органы системы иммунитета. Часть 1 [] / И. В. Ганшина // Успехи совр. биологии. - 2016. - Том 136, N 3. - С. 266-275
MeSH-головна:
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES (патофизиология)
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (физиология)
КЛЕТКИ ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ -- CELL DIFFERENTIATION (физиология)
ПЕРИКАРДИТ -- PERICARDITIS (иммунология)
ПЛЕВРА -- PLEURA (иммунология)
САЛЬНИК -- OMENTUM (иммунология)
Анотація: Рассмотрена возможная принадлежность серозных полостей целомического происхождения к числу органов системы иммунитета. Обсуждаются популяционный состав, вопросы дифференцировки и селекции иммунокомпетентных клеток в названных полостях. Рассмотрены некоторые аспекты участия серозных полостей целомического происхождения в развитии аутоиммунных заболеваний. К серозным полостям целомического происхождения (СПЦП) относятся полости плевры, перикарда, брюшины. В организме грызунов полости плевры и перикарда сообщаются, являясь единой структурой. Функции СПЦП традиционно связывают с функцией формирующих их серозных оболочек: обеспечение атравматичного перемещения органов относительно друг друга и стенок грудной клетки и живота. Сальник - производное висцеральной брюшины - играет важную роль в ограничении и репарации повреждений брюшной полости, участвуя также в реакциях иммунитета. В настоящее время накоплены данные, позволяющие предположить принадлежность СПЦП к числу органов системы иммунитета. Принадлежность органа к системе иммунитета может быть установлена на основании его участия в осуществлении специфических функций иммунной системы, включая дифференцировку и селекцию иммунокомпетентных клеток. В обзоре рассмотрены вопросы участия СПЦП в названных процессах.

Экз-ры:
Знайти схожі

Дифференциальная диагностика поражений легких и плевры у умерших с ВИЧ-инфекцией на разных стадиях / И. В. Лискина [и др.] // Укр. пульмонол. журнал. - 2017. - N Дод.2. - С. 52-57
MeSH-головна:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS (смертность)
ЛЕГКИЕ -- LUNG (патология)
ПЛЕВРА -- PLEURA (патология)

Дод.точки доступу:
Лискина, И. В.; Рекалова, Е. М.; Загаба, Л. М.; Николаева, О. Д.; Грицова, Н. А.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Перцов, В. I.
Можливості ультразвукового дослідження плевральних порожнин у діагностиці стадії емпієми плеври [] / В. I. Перцов, Я. В. Тєлушко, С. І. Савченко // Запорож. мед. журн. - 2018. - Том 20, N 4. - С. 487-490
MeSH-головна:
ЭМПИЕМА ПЛЕВРАЛЬНАЯ -- EMPYEMA, PLEURAL (ультрасонография)
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY (использование, методы)
ПЛЕВРА -- PLEURA (ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Анотація: Мета роботи – поліпшити результати лікування хворих на емпієму плеври (ЕП) шляхом удосконалення методу діагностики стадії емпієми та розширення показань до відеоторакоскопії (ВТС). Матеріали та методи. Виконали аналіз результатів лікування хворих на ЕП. У дослідження залучені хворі на неспецифічну парапневмонічну ЕП 1 та 2 стадій (за класифікацією EACTS), що потребували відеоторакоскопії (ВТС). До оперативного втручання (на першу чи другу добу після надходження у стаціонар) пацієнту виконували ультразвукове дослідження плевральних порожнин з визначенням екскурсії діафрагми. Обчислювали відносну рухливість її куполів як відношення екскурсії діафрагми з ураженого боку до здорового. На підставі ендоскопічної картини та результатів морфологічного дослідження біопсійного матеріалу (плеври) визначали стадію захворювання. Результати. Обстежили 67 хворих на ЕП (чоловіків – 50, жінок – 17). Першу стадію ЕП діагностували у 30 випадках (чоловіків – 22, жінок – 8), другу – у 37 (чоловіків – 28, жінок – 9). Середній вік – 46,36 ± 14,01 року. Досліджуючи відносну рухливість куполів діафрагми, виявили: при першій стадії її медіана становила 0,596 (0,444; 0,714) і була вірогідно більшою, ніж при другій – 0,078 (0,048; 0,118), p 0,0001. За допомогою ROC-аналізу встановили, що чутливість запропонованого методу дорівнювала 0,933; специфічність – 0,973; cut point

Дод.точки доступу:
Тєлушко, Я. В.; Савченко, С. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

1-10 11-16

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)