Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (18)

Книг та авторефератів дисертацій (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>S=ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА<.>

Загальна кількість знайдених документів : 23
Показані документи с 1 за 20

1-20 21-23

    Морозов, С. А.
    Антенатальные факторы формирования кариесвосприимчивости у детей [] / С. А. Морозов, О. С. Решетникова, О. В. Деньга // Лікарська справа. - 2013. - N 6. - С. 88-96. - Библиогр.: с.94-95
Рубрики: КАРИЕС ЗУБОВ
   ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА
   ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА

Дод.точки доступу:
Решетникова, О.С.; Деньга, О.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

    Характеристика морфофункциональных нарушений околоушной слюнной железы при дисфункции височно-нижнечелюстного сустава [] / Н. Г. Коротких [и др.] // Российский стоматологический журнал = Russian Journal of Dentistry : научно-практический журнал. - 2013. - N 6. - С. 28-30 . - ISSN 1728-2802
Рубрики: ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА
   ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА ДИСФУНКЦИИ СИНДРОМ
   СИНОВИАЛЬНАЯ ЖИДКОСТЬ
   СЛЮНА
   АРТРОСКОПИЯ
   СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
Анотація: В работе представлены результаты обследования пациентов, страдающих сочетанным поражением височно-нижнечелюстного сустава и околоушной слюнной железы (СЖ). Проанализирована частота встречаемости хронической воспалительной и дистрофической патологии околоушной СЖ у больных с мышечно-суставными дисфункциями височно-нижнечелюстного сустава. Полученные результаты свидетельствуют о связи развития патологического процесса в околоушной СЖ и наличия изменений внутренних структур височно-нижнечелюстного сустава

Дод.точки доступу:
Коротких, Н.Г.; Морозов, А.Н.; Келейникова, В.А.; Джамбуридзе, З. Б.
Экз-ры:
Знайти схожі

    Левків, М. О.
    Порушення гемомікроциркуляції привушної залози і його вплив на розвиток хронічного сіалоаденіту при механічній жовтяниці [] / М. О. Левків // Клінічна стоматологія. - 2015. - N 2. - С. 10-16. - Библиогр.: с.16
Рубрики: ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ
   ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА
   СИАЛАДЕНИТ
   КРЫСЫ

Экз-ры:
Знайти схожі

Слободян, О. М.
Фетальний морфогенез привушної залози та привушної протоки / О. М. Слободян, Л. П. Лаврів // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Том 14, N 4. - С. 104-106
MeSH-головна:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (анатомия и гистология, эмбриология)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS (физиология)

Дод.точки доступу:
Лаврів, Л.П.
Экз-ры:
Знайти схожі

Яворська-Скрабут, І. М.
Морфофункціональна реорганізація інтраорганних судин великих слинних залоз щурів при експериментальній гіперглікемії [] = Morphofunctional reorganization of intraorgan vessels of rat‘s large salivary glands in the experimental diabetes mellitus / І. М. Яворська-Скрабут // Медична та клінічна хімія. - 2016. - Том 18, № 1. - С. 99-103
MeSH-головна:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA
КРЫСЫ -- RATS
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS

Экз-ры:
Знайти схожі

Яворська-Скрабут, І. М.
Структурно-просторова перебудова судинного русла великих слинних залоз щурів за умов експериментальної гіперглікемії / І. М. Яворська-Скрабут, І. Є. Герасимюк, С. І. Яворська // Вісн. наук. досліджень. - 2015. - N 4. - С. 117-120
MeSH-головна:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (кровоснабжение, патофизиология)
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION

Дод.точки доступу:
Герасимюк, І.Є.; Яворська, С.І.
Экз-ры:
Знайти схожі

Левків, М. О.
Морфологічні основи розвитку хронічного інтерстиційного сіалоаденіту при патології гепатобіліарної системи [] = Morphological basis of chronic interstital sialoadenit in the case of hepato-biliary system disease / М. О. Левків // Клінічна стоматологія. - 2016. - N 3. - С. 4-9
MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND
АЦИНАРНЫЕ КЛЕТКИ -- ACINAR CELLS
АРТЕРИИ -- ARTERIES
ГЕПАТОБИЛИАРНАЯ ЭЛИМИНАЦИЯ -- HEPATOBILIARY ELIMINATION

Экз-ры:
Знайти схожі

Яковлева, Л. М.
Реакция тучных клеток в околоушной слюнной железе на хроническую алкогольную интоксикацию [] / Л. М. Яковлева, О. А. Соркина // Морфология. - 2016. - Том 149, N 2. - С. 27-31
MeSH-головна:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (физиология)
ТУЧНЫЕ КЛЕТКИ -- MAST CELLS (физиология)
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (физиология)

МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: Цель работы - изучение локализации и структурно-функциональных особенностей тучных клеток (ТК) в околоушной слюнной железе при хронической алкогольной интоксикации. Исследование проведено на 15 белых взрослых беспородных крысах-самцах, получавших 20% раствор этилового спирта в качестве единственного источника питья в течение 2 мес. Контрольную группу составили 10 интактных животных. Структурные изменения околоушной слюнной железы изучали на парафиновых срезах, окрашенных гематоксилином - эозином. ТК выявляли на криостатных срезах, окрашенных по Унна; учитывали их топографию, дегрануляцию и подсчитывали количество в поле зрения. Содержание серотонина оценивали количественно с помощью люминесцентной микроскопии и цитоспектрофлуориметрии. При хронической алкогольной интоксикации отмечена вариабельность формы концевых отделов и размеров железистых клеток, в которых часто обнаруживались неокрашенные вакуоли. Междольковые выводные протоки неравномерно расширены, их клетки имеют разную высоту. Число ТК в соединительнотканных прослойках около междольковых выводных протоков и кровеносных сосудов увеличено, около 60% из них находятся в состоянии дегрануляции. Однако содержание серотонина в этих участках значимо не меняется по сравнению с таковым в контроле, предположительно, вследствие того, что серотонин, выделяемый ТК при дегрануляции, активно взаимодействует с многочисленными расположенными здесь волокнами и терминалями автономной нервной системы, быстро захватываясь ими. Внутри долек содержание ТК увеличено в меньшей степени, чем в области междольковых протоков, однако 80% из них находятся в состоянии резко выраженной дегрануляции, часто с полным распадом цитоплазмы. Эти клетки, очевидно, служат источниками серотонина, содержание которого значимо увеличивается в области концевых секреторных отделов. Предполагается, что повышенное содержание медиатора в области концевых отделов указывает на то, что в железе под влиянием алкогольной интоксикации активируются дополнительные паракринные механизмы регуляции, которые способствуют повышению ее функциональной активности, направленной на ускоренное выведение из организма этанола и токсических продуктов его метаболизма.

Дод.точки доступу:
Соркина, О. А.
Экз-ры:
Знайти схожі

Воронцова, З. А.
Реакция околоушной железы на воздействие обедненного урана [] / З. А. Воронцова, Д. Б. Никитюк, С. С. Селявин // Морфология. - 2016. - Том 150, N 6. - С. 64-65
MeSH-головна:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (воздействие облучения)
ТУЧНЫЕ КЛЕТКИ -- MAST CELLS (воздействие облучения)
СУКЦИНАТДЕГИДРОГЕНАЗА -- SUCCINATE DEHYDROGENASE (воздействие облучения)
УРАН -- URANIUM (фармакология)
Анотація: В эксперименте на 116 крысах-самцах с использованием гистологических, морфометрических и гистохимических методов изучено состояние околоушной слюнной железы через 3 и 6 мес после однократного перорального введения водного раствора оксидов обедненного урана в дозе 0,1 мг на 100 г массы тела. Как показали гистологические и морфометрические исследования, в изученные сроки в железе по сравнению с контролем отмечено увеличение площади, занимаемой на срезах междольковой соединительной тканью при соответствующем уменьшении площади паренхимы органа. По данным гистохимического исследования, в сероцитах концевых отделов возрастала активность лактат- и сукцинатдегидрогеназы. В исчерченных выводных протоках значимых изменений активности дегидрогеназ не происходило, однако отмечено значительное увеличение занимаемой ими площади на срезе. Популяция тучных клеток в междольковой соединительной ткани значимо возрастала через 3 мес и уменьшалась через 6 мес, одновременно наблюдались изменения соотношений их различных форм.

Дод.точки доступу:
Никитюк, Д. Б.; Селявин, С. С.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Білецький, Д. П.
Морфологічна характеристика привушної слинної залози у щурів старечого віку при порушенні водно-електролітного балансу організму [] / Д. П. Білецький // Вісник проблем біології і медицини. - 2017. - Т. 2, № 4. - С. 63-66 : ил. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНЫЙ БАЛАНС -- WATER-ELECTROLYTE BALANCE

Экз-ры:
Знайти схожі

11.

Отдаленные результаты оперативных вмешательств у больных слюннокаменной болезнью и протоковыми деформациями околоушной слюнной железы [] / В. В. Афанасьев [и др.] // Стоматология. - 2018. - Т. 97, № 2. - С. 49-51. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
СЛЮННЫЕ КАМНИ -- SALIVARY CALCULI (хирургия)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (хирургия)
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (хирургия)

Дод.точки доступу:
Афанасьев, В. В.; Дубов, Д. В.; Целоев, М. М.; Титов, С. А.
Экз-ры:
Знайти схожі

12.

Гармаш, О. В.
Морфофункціональний стан привушних слинних залоз тримісячних щурів при експериментально модельованій внутрішньоутробній макросомії / О. В. Гармаш, Г. І. Губіна-Вакулик // Патологія. - 2018. - Т. 15, N 1. - С. 81-87
MeSH-головна:
ПЛОДА МАКРОСОМИЯ -- FETAL MACROSOMIA (диагностика, этиология)
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (анатомия и гистология)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (анатомия и гистология)
Анотація: Стаття присвячена вивченню особливостей постнатального морфогенезу ацинарної тканини привушної слинної залози тримісячних щурів, які народилися з експериментально модельованою макросомією в різних варіаціях. Мета роботи – вивчення в експерименті особливостей постнатального морфогенезу слинних залоз тримісячних щурів, які народилися макросомами. Матеріали та методи. Аналізували соматометричні показники тварин на момент народження та при виведенні з експерименту, в якому моделювали макросомію плода 4 способами (висококалорійна дієта молодих вагітних самиць, висококалорійна дієта вагітних самиць зрілого віку, висококалорійна дієта та гіпокінезія молодих вагітних самиць, посилене плацентарно-плодове кровопостачання на тлі звичайних умов існування молодих вагітних самиць). Для морфологічного аналізу використовували тканини привушних слинних залоз тримісячних щурів-нащадків. Оцінювали абсолютні та відносні значення маси слинних залоз. Крім гістологічного аналізу для виявлення ДНК і РНК використали забарвлення галоціанін-хромовими галунами за Ейнарсоном, для виявлення глікопротеїдів поставили PAS-реакцію. Використовуючи комп’ютерні зображення, виміряли площу ядер сероцитів, оцінили вміст ДНК в ядрі, РНК у цитоплазмі, глікопротеїдів у слині протоків і просвітів ацинусів. Результати. При досягненні щурами-нащадками тримісячного віку в макросомів зі стимульованим внутрішньоутробним ростом (група Акс) середня маса тіла має тенденцію до збільшення, а в макросомів-нащадків батьків молодого віку, вагітність матерів яких відбувалась в умовах «м’якої» гіпокінезії та надмірної калорійності харчування (група М+Гк+cal), – до зменшення. У макросомів-нащадків молодих батьків, які під час вагітності споживали їжу підвищеної калорійності (група М+cal), та в макросомів-нащадків батьків зрілого віку, котрі під час вагітності одержували гіперкалорійну дієту (група З+cal), соматометричні показники були аналогічні контролю. Відносна маса привушних слинних залоз у тримісячних щурів, які народились із макросомією, виявилася збільшеною в усіх варіантах моделювання, але максимально у групах М+cal та М+Гк+cal. У макросомів групи Акс у тримісячному віці формуються слинні залози з гіпоплазією сероцитів, що морфофункціонально активніші, з ознаками гіперпродукції білків і гіпопродукції глікопротеїдів. У макросомів групи М+cal у тримісячному віці кінцеві відділи слинної залози сформовані аналогічно контролю за кількістю сероцитів, але сероцити морфофункціонально активніші, з ознаками гіперпродукції глікопротеїдів. У макросомів групи З+cal у тримісячному віці спостерігається гіперплазія сероцитів, морфофункціональний стан яких не відрізняється від такого в контрольних тварин. У макросомів групи М+Гк+cal спостерігають ознаки збільшення морфофункціональної активності сероцитів із гіперпродукцією глікопротеїдів. Висновки. В особин, які народились із макросомією, у тримісячному віці спостерігається зміна морфофункціонального стану паренхіми привушних слинних залоз і складу слини у протоках і просвітах ацинусів.

Дод.точки доступу:
Губіна-Вакулик, Г. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

13.

Базык-Новикова, О. М.
Температурные особенности воздействия высокоинтенсивного лазерного излучения на паренхиму околоушной слюнной железы в эксперименте [] / О. М. Базык-Новикова // Современная стоматология. - 2017. - N 3. - С. 60-64
MeSH-головна:
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (хирургия)
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (хирургия)
ЛАЗЕРНАЯ КОАГУЛЯЦИЯ -- LASER COAGULATION (методы)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (методы)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
МОРСКИЕ СВИНКИ -- GUINEA PIGS
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Анотація: Проведено сравнение температурных реакций паренхимы околоушной слюнной железы в ответ на воздействие высокоинтенсивного лазерного излучения и высокочастотного электротока. Экспериментальным путем доказано, что применение лазерной коагуляции в режимах 3-5 Вт оказывает более щадящее действие на ткань слюнной железы, при этом обеспечивает надежный гемостаз, коагуляцию междольковых выводных протоков и одновременное рассечение ткани в процессе хирургической операции.

Экз-ры:
Знайти схожі

14.

Базык-Новикова, О. М.
Особенности морфологических изменений в тканях околоушной слюнной железы и лицевого нерва в ответ на воздействие высокоинтенсивного лазерного излучени [] / О. М. Базык-Новикова, З. Н. Брагина, Е. А. Анфиногенова // Современная стоматология. - 2018. - N 1. - С. 70-75
MeSH-головна:
СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SALIVARY GLAND NEOPLASMS (хирургия)
ОКОЛОУШНЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PAROTID NEOPLASMS (хирургия)
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (воздействие облучения)
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (воздействие облучения)
ЛИЦЕВОЙ НЕРВ -- FACIAL NERVE (воздействие облучения)
НЕРВА РЕГЕНЕРАЦИЯ -- NERVE REGENERATION (воздействие облучения)
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY (методы)
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY (методы)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
МОРСКИЕ СВИНКИ -- GUINEA PIGS
Анотація: Цель исследования. Провести сравнительный анализ морфологических изменений в тканях околоушной слюнной железы и лицевом нерве при воздействии высокочастотным электрокоагулятором и высокоинтенсивным полупроводниковым лазером в эксперименте. Материалы и методы. Проведены 12 серий экспериментов на 36 половозрелых морских свинках, массой 800-900 г. В основной группе (n = 18) краевую резекцию околоушной слюнной железы выполняли хирургическим лазером, контактным методом (диаметр световода 400 мк, мощность 4 Вт), в контрольной (n = 18) — игольчатым электродом электрохирургического аппарата (мощность 28 Вт). Результаты. Высокоинтенсивное лазерное излучение оказывает более щадящее действие на ткань слюнной железы, вызывает меньший размер области повреждения и незначительную травматизацию лицевого нерва. Репаративные процессы в лазерной ране наблюдаются раньше и приводят к формированию волокнистой ткани уже на 17-е сутки, а на 90-е — к образованию нежного рубца, не нарушающего функцию железы. Заключение. В нервной ткани при лазерном воздействии в установленных режимах наблюдаются интенсивные регенеративные процессы, приводящие к формированию морфологически полноценного нервного волокна.

Дод.точки доступу:
Брагина, З.Н.; Анфиногенова, Е.А.
Экз-ры:
Знайти схожі

15.

Ткаченко, П. І.
Реакція привушних залоз і букального епітелію у дітей зі злоякісними пухлинами черевної порожнини на тлі отримання хіміотерапії [] / П. І. Ткаченко, Ю. В. Попело, С. О. Білоконь // Світ медицини та біології. - 2017. - № 1(59). - С. 83-86 : il. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA
МУКОЗИТ -- MUCOSITIS
ХИМИОТЕРАПИЯ ПОДДЕРЖИВАЮЩАЯ -- MAINTENANCE CHEMOTHERAPY

Дод.точки доступу:
Попело, Ю. В.; Білоконь, С. О.
Экз-ры:
Знайти схожі

16.

Яворська-Скрабут, І. М.
Особливості структурної організації та кровоносного русла привушних залоз білих щурів у нормі [] = Peculiarities of structural organization and bloodstream of parotid glands of white rats in the norm / І. М. Яворська-Скрабут, С. І. Яворська // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 3. - С. 121-124
MeSH-головна:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND
КРЫСЫ -- RATS
АРТЕРИИ -- ARTERIES

Дод.точки доступу:
Яворська, С. І.
Экз-ры:
Знайти схожі

17.

Lectin-histochemical regularities of differentiation of the human parotid gland epithelial germs [Text] / O. M. Slobodian [et al.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 3. - P44-50. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (анатомия и гистология, эмбриология)
ЛЕКТИНЫ -- LECTINS
Анотація: Глікополімерні сполуки складають структурну і функціональну основу клітин і тканин живого організму. Нами обґрунтовано потребу анатомо-лектиногістохімічного дослідження привушної залози у ранньому пренатальному періоді онтогенезу, оскільки відомості про становлення топографії фрагментарні та несистематизовані, а окремі аспекти їхнього морфогенезу дискусійні. Досліджено 35 зародків і передплодів людини віком від 21 доби до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку. Глікополімери виявляли шляхом обробки серійних зрізів лектинами, кон’югованими з пероксидазою хрону. У динаміці пренатального морфогенезу зародків та передплодів 4-го – 12-го тижнів ембріогенезу експресія глікополімерів – рецепторів лектинів на поверхні клітин, у цитоплазмі і на базальній мембрані епітеліальних зачатків привушної залози та ротової порожнини людини з її похідними за перерозподілом глікополімерів – схожі, що може слугувати лектиногістохімічним підтвердженням ектодермального джерела походження епітеліального зачатка привушної залози. Занурення клітин епітелію ділянок щічно-альвеолярних кишень у нижче прилеглу мезенхіму з формуванням у зародків 11,0-12,5 мм ТКД первинних зачатків привушної залози та перетворення їх в епітеліальні тяжі пов’язано з накопиченням сіалованих глікополімерів (N-ацетилнейрамінової кислоти), N-ацетил-D-глюкозаміну – специфічних до лектину зав’язі пшениці (WGA) і лектину бузини чорної (SNA); N-ацетил-2-дезокси-2-аміно-D-глюкопіранози, екранованої сіаловою кислотою ?-D-галактози та ?-L-фукози – специфічних відповідно до лектинів виноградного слимака (HPA), кліщовини (RCA) та кори золотого дощу (LABA). Ці глікополімери присутні впродовж перших 12-ти тижнів як на цитолемі клітин епітеліальної закладки привушної залози, так і в їх цитоплазмі. Результати лектиногістохімічного дослідження раннього пренатального онтогенезу привушної залози можуть послужити основою у роботі лабораторій скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки ступеня зрілості та прогнозування життєздатності плода і діагностики відхилень від нормального розвитку.

Дод.точки доступу:
Slobodian, O.M.; Lavriv, L.P.; Stoliar, D.B.; Kashperuk-Karpiuk, I.S.; Rak, L.M.
Экз-ры:
Знайти схожі

18.

Гармаш, О. В.
Особливості морфофункціонального стану привушних слинних залоз шестимісячних щурів при експериментально модельованій внутрішньоутробній макросомії [] / О. В. Гармаш, Г. І. Губіна-Вакулік, Давід Вондрашек // Патологія. - 2019. - Том 16, N 1. - С. 106-115
MeSH-головна:
ПЛОДА МАКРОСОМИЯ -- FETAL MACROSOMIA (осложнения, эмбриология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология, этиология)
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (анатомия и гистология, патология)
Анотація: Стаття присвячена вивченню особливостей морфофункціонального стану тканини привушної слинної залози шестимісячних щурів, які народилися з експериментально модельованою макросомією в різних варіаціях. Відомо, що кількість та якість слини є важливими факторами стану здоров’я/патології зубів та ясен. Мета роботи – на моделях макросомії плода в шестимісячних лабораторних тварин оцінити морфофункціональний стан привушних слинних залоз і порівняти його з таким у тримісячних щурів. Матеріали та методи. Застосували 4 моделі макроскомії з використанням гіперкалорійної їжі та гіпокінезії для вагітних самиць щурів Wistar Albino Glaxо. Після народження щурів-нащадків зважили та поділили на групи за масо-ростовими параметрами. Сформували групу контролю та 4 основні групи тварин-макросомів: із великою довжиною тіла та відносно зниженою масою тіла; з гармонійним внутрішньоутробним розвитком; зі стандартною довжиною тіла та внутрішньоутробним ожирінням; зі стандартною довжиною тіла та внутрішньоутробним ожирінням, у формуванні якого одним із факторів була гіпокінезія вагітної самиці. У віці 6 місяців щурів-нащадків вивели з експерименту. Оцінювали абсолютні та відносні значення маси слинних залоз. Після парафінової заливки слинних залоз виконали гістологічний аналіз із виявленням ДНК і РНК (забарвлення галоціанін-хромовими галунами за Ейнарсоном); для виявлення глікопротеїдів поставили PAS-реакцію. Використовуючи комп’ютерні зображення, виконали вимірювання площі ядер сероцитів, оцінили вміст ДНК в ядрі, РНК у цитоплазмі. На зображеннях, що одержали за допомогою конфокальної лазерної сканувальної мікроскопії, обчислили площу поперечного перерізу та периметр ацинусу привушної слинної залози, а також площу поперечного перерізу сероцита. Поставили імуногістохімічну реакцію на Caspase 3. Результати. У тварин, які народились макросомами із гармонійним внутрішньоутробним розвитком та внутрішньоутробним ожирінням, у віці 6 місяців в привушних слинних залозах виявили ознаки апоптозу сероцитів, розширення і склерозу строми та макрофагально-лімфоцитарного інфільтрату строми. Максимальні ці явища у тварин, формування макросомії яких відбувалося шляхом гіперкалорійної дієти та гіпокінетичних умов утримання вагітної самиці. Також у тварин цих груп спостерігали збільшення ядер сероцитів, еухромність ядер, тобто підвищення морфофункціональної активності окремого сероцита. У макросомів, які народилися з ознаками дефіциту маси тіла, спостерігали «острівці» неактивних, запасних сероцитів, морфофункціональне навантаження функціонуючих сероцитів невисоке, а ознаки пошкодження, компенсаторні процеси відсутні. Порівняння морфофункціонального стану слинної залози у три- і шестимісячних щурів показало, що вікове збільшення слинної залози було менш вираженим у тварин, які народилися макросомами із дефіцитом маси тіла та з надлишком маси тіла, порівняно з групою контролю. У макросомів, які народились із ознаками дефіциту маси тіла, виявили ознаки функціонування, котре можна вважати економним, а у тварин, які народилися з внутрішньоутробним ожирінням, розвиваються ознаки атрофізації слинної залози з компенсаторною морфофункціональною активацією функціонуючих сероцитів. Висновки. Соматометричні особливості макросомії при народженні «впливають» на морфофункціональні особливості слинної залози тварин-нащадків віком 6 місяців (зрілий вік).

Дод.точки доступу:
Губіна-Вакулік, Г. І.; Вондрашек, Давід
Экз-ры:
Знайти схожі

19.

Ivanchenko, O. O.
Parotid Gland Lipoma in a 52-Year-Old Patient [Текст] / O. O. Ivanchenko, V. H. Demidov // Diagnostics & Treatment of Oral and Maxillofacial Pathology = Діагностика і лікування оральної та щелепно-лицевої патології. - Kyiv, 2020. - Vol. 4, № 1. - С. 22
MeSH-головна:
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND
ЛИПОМА -- LIPOMA

Дод.точки доступу:
Demidov, V. H.
Экз-ры:
Знайти схожі

20.

Сравнительная морфология больших слюнных желез у человека и лабораторных животных [] / А. А. Мужикян [и др.] // Морфология = Morphology. - 2020. - Том 157, N 1. - С. 79-92
MeSH-головна:
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (анатомия и гистология)
ОКОЛОУШНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PAROTID GLAND (анатомия и гистология)
ПОДЧЕЛЮСТНАЯ ЖЕЛЕЗА -- SUBMANDIBULAR GLAND (анатомия и гистология)
ПОДЪЯЗЫЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- SUBLINGUAL GLAND (анатомия и гистология)
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY (метаболизм)
Анотація: В статье обобщены и представлены сравнительные данные о нормальной морфологии околоушной, поднижнечелюстной и подъязычной слюнных желез у человека и некоторых лабораторных животных, наиболее часто попадающих в поле зрения морфологов в сфере биомедицинских исследований. Приведенные в данном обзоре сведения показывают схожесть общих принципов строения и функции больших слюнных желез у человека, крысы, мыши, кролика, морской свинки и хомяка. Однако морфология все же достаточно вариабельна, что объясняется, прежде всего, филогенетическими особенностями, связанными с образом жизни человека и животных, а также характером питания. При этом, если анатомически железы преимущественно однотипны, немного различаясь формой и относительными размерами, то более существенным становятся межвидовые отличия в топографическом расположении желез и их микроскопическом строении. Выявленные в ходе исследования различия в составе секрета той или иной железы у человека и изученных животных были обусловлены, главным образом, особенностями строения ацинусов и выводных протоков, особенностями расположения миоэпителиальных клеток в ацинусах и выводных протоках. Таким образом, при доклинических исследованиях лекарственных средств необходимо учитывать не только физиологические особенности саливации и биохимический состав слюны, но и структурные характеристики слюнных желез у разных видов животных. Представленные в данном обзоре сведения о строении, топографии и синтопии слюнных желез могут быть полезны при выполнении хирургических манипуляций, лечебно-диагностических процедурах и моделировании патологий, а знание особенностей гистологического строения позволит избежать затруднений при постановке диагноза, а также неверной интерпретации данных.

Дод.точки доступу:
Мужикян, А. А.; Шедько, В. В.; Заикин, К. О.; Гущин, Я. А.; Макарова, М. Н.; Макаров, В. Г.
Экз-ры:
Знайти схожі

1-20 21-23

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)