Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Бази даних

Зведеного каталогу періодичних видань- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Періодичних видань (15)

Предметні рубрики (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>S=ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ<.>

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи с 1 за 19

    Брюхин, Г. В.
    Характеристика клеток Лейдига у новорожденного потомства самок крыс с хроническим поражением гепатобилиарной системы различного генеза [] / Г. В. Брюхин, М. Л. Сизоненко // Патолог. физиология и эксперим. терапия = Pathological Physiology and Experimental Therapy. - 2015. - N 1. - С. 76-79
Рубрики: БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ
   ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ
   РЕПРОДУКЦИЯ
   ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ

Дод.точки доступу:
Сизоненко, М. Л.
Экз-ры:
Знайти схожі

    Иванова, В. Ф.
    D-клетки гастроэнтеропанкреатической системы: развитие, строение, функция, регенерация (история и современное состояние вопроса) [] / В. Ф. Иванова, С. В. Костюкевич // Морфология. - 2015. - Том 147, N 1. - С. 83-92
Рубрики: ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ
   РЕГЕНЕРАЦИЯ
   ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА
Анотація: В настоящем обзоре обобщены данные литературы и собственных исследований авторов о развитии, строении, функции и регенерации D-эндокриноцитов гастроэнтеропанкреатической (ГЭП) системы. Рассмотрены история изучения и современное состояние данного вопроса. Приведены сведения об отличии D-эндокриноцитов, вырабатывающих соматостатин, от других типов эндокринных клеток ГЭП-системы, а именно, распространенность их во всех органах пищеварительной системы (желудок, тонкая и толстая кишка, поджелудочная железа) и других систем организма, особенность их строения и регенерации у различных представителей позвоночных животных и человека при эмбриональном развитии, в условиях нормального функционирования и при различных видах патологии. На основании данных о ранней дифференцировке D-эндокриноцитов и секреции ими гормона в период эмбрионального развития, строения, цитофизиологии и взаимоотношения в составе общей популяции эндокриноцитов, высказано предположение о том, что D-эндокриноцитам принадлежит важная роль в морфофункциональном статусе ГЭП-системы.

Дод.точки доступу:
Костюкевич, С. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Мамина, В. П.
Межгодовая морфофункциональная изменчивость гонад европейской рыжей полевки в оптимальных условиях обитания [] / В. П. Мамина, Е. А. Байтимирова // Морфология. - 2017. - Т. 151, № 2. - С. 71-76 : ил. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS
ЯИЧНИКИ -- OVARY
ЖИВОТНЫХ СТРЕМЛЕНИЕ К ОБИТАНИЮ В СПЕЦИФИЧЕСКИХ ЗОНАХ -- HOMING BEHAVIOR
ХОМЯКООБРАЗНЫЕ -- ARVICOLINAE
Кл.слова (ненормовані):
СПЕРМАТОГЕНЕЗ -- СУСТЕНОЦИТЫ

Дод.точки доступу:
Байтимирова, Е. А.
Экз-ры:
Знайти схожі

Ультраструктурная характеристика интерстициальных эндокриноцитов семенников половозрелых крыс после тотальной сиалоаденэктомии [] / В. В. Иванова [и др.] // Бюл. эксперим. биологии и медицины. - 2018. - Т. 165, № 2. - С. 248-251 : ил. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS
ЛЕЙДИГА КЛЕТКИ -- LEYDIG CELLS
СЛЮННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- SALIVARY GLANDS (ультраструктура)

Дод.точки доступу:
Иванова, В. В.; Мильто, И. В.; Суходоло, И. В.; Миллер, А. А.
Экз-ры:
Знайти схожі

Абрамова, Т. В.
Количественные изменения популяции эндокриноцитов поджелудочной железы у крыс линии SHR на фоне развития стрептозотоцин-индукованного диабета [] / Т. В. Абрамова, Ю. М. Колесник, Т. В. Иваненко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 4. - С. 8-14. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна:
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (цитология)
СТРЕПТОЗОТОЦИН -- STREPTOZOCIN (вредные воздействия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (этиология)
Анотація: Мета роботи - вивчити параметри розподілу ендокриноцитів підшлункової залози у процесі розвитку стрептозотоцин-індукованого цукрового діабету у гіпертензивних щурів лінії SHR. Матеріали та методи. Дослідження проведено на 30 нормотензивних самцях щурів лінії Wistar і 25 гіпертензивних щурах лінії SHR з нормоглікемією натщесерце. Цукровий діабет моделювали одноразовим введенням стрептозотоцину. Ендокриноцити підшлункової залози визначали імунофлюоресцентним методом. Результати. Розвиток діабету у нормотензивних щурів лінії Wistar призводив до гіперглікемії (17,69 ± 1,10 ммоль/л), зменшення на 43,9 % кількості панкреатичних острівців у підшлунковій залозі, зниження чисельності бета-клітин на 82,7% і вмісту інсуліну в залозі на 42,9 %, збільшення чисельності бета-клітин у 2 раза і наростання питомої ваги глюкагону в 2,7 раза. Розвиток діабету у гіпертензивних щурів лінії SHR призводив до меншої гіперглікемії (11,45 ± 0,89 ммоль/л, P 0,05), у поєднанні зі зменшенням на 12,0 % кількості панкреатичних острівців у підшлунковій залозі, зниження чисельності бета-клітин на 46,8 % і вмісту інсуліну в залозі на 31,4 %, зменшення кількості альфа-клітин у залозі на 76,0 % і наростання питомої ваги глюкагону на 34,7 %. Висновки. 1. У підшлунковій залозі гіпертензивних щурів лінії SHR щільність популяції бета-ендокриноцитів у 8 разів менша, а популяція альфа-клітин у 2 рази більша, ніж у нормотензивних щурів лінії Wistar. 2. Питома вага інсуліну у підшлунковій залозі щурів лінії SHR в 3 рази менша, а вміст глюкагону у 2 рази більша, порівняно зі щурами лінії Wistar. 3. Розвиток діабету у щурів лінії SHR призводить до меншої редукції пулу бета-ендокриноцитів у залозі і зниження популяції альфа-клітин, на відміну від реакції панкреатичних острівців на розвиток діабету у щурів лінії Wistar.

Дод.точки доступу:
Колесник, Ю.М.; Иваненко, Т.В.
Экз-ры:
Знайти схожі

Чуркова, М. Л.
Реакция эндокриноцитов эпителия слизистой оболочки кишки крыс на введение мелатонина [] / М. Л. Чуркова // Морфология = Morphology. - 2019. - Том 156, N 4. - С. 62-66
MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (действие лекарственных препаратов)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (фармакология)
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS (патология)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: Цель - изучить содержание эндокриноцитов в эпителии слизистой оболочки кишки при введении крысам разных доз мелатонина. Материал и методы. Исследовано количество аргирофильных, аргентаффинных, серотонин-иммунореактивных клеток эпителия двенадцатиперстной, ободочной и прямой кишки у 30 крыс Вистар, разделенных на 3 группы в соответствии с введением 1, 20 или 100 терапевтических доз мелатонина. Результаты. Установлено, что введение разных доз мелатонина вызывает в эпителии слизистой оболочки изучаемых отделов кишки увеличение числа аргирофильных, аргентаффинных, серотонин-иммунореактивных клеток. Выявлены изменения со стороны стенки кишки: укорочение кишечных ворсинок двенадцатиперстной кишки и складок ободочной кишки, увеличение глубины крипт прямой кишки. Выводы. Обнаруженные изменения свидетельствуют о развитии адаптивной реакции эпителия, в том числе эндокриноцитов, на экспериментальное введение мелатонина.

Экз-ры:
Знайти схожі

Вплив 30 денної центральної депривації синтезу тестостерона на морфофункціональні особливості інтерстиціальних ендокриноцитів та сустентоцитів яєчка щурів [] / Є. В. Стецук [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2019. - № 4(70). - С. 228-232 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЯИЧКИ -- TESTIS
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS
АРГИНИН -- ARGININE
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE
ПОЛОВЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- GONADS
Анотація: На ранніх етапах центральної депривації синтезу тестостерону у щурів встановлено, що в популяції сустентоцитів та інтерстиціальних ендокриноцитів з'являються клітини з ультраструктурними ознаками функціональної напруги, спрямованих на підтримку секреторної функції яєчка. Центральна депривація синтезу тестостерону викликає розвиток оксидативного стресу в сім'яниках, знижує активність аргіназного шляху метаболізму L-аргініну і змінює джерело продукції NO з конституційних ізоформ NO-синтази на індуцибельну. Виявлені порушення метаболічної і функціональної активності цих клітин і призводять до порушень сперматогенезу.

Дод.точки доступу:
Стецук, Є. В.; Костенко, В. О.; Шепітько, В. І.; Гольцев, А. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

Morphofunctional features of rat testes interstitial endocrinocytes and sustentocytes after 90 days of central testosterone synthesis deprivation [] = Морфофункціональні особливості інтерстиційних ендокриноцитів та сустентоцитів яєчка щурів при центральній депривації синтезу тестостерона протягом 90 діб / Ye. V. Stetsuk [et al.] // Світ медицини та біології. - 2020. - № 1(71). - С. 226-231
MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS
СЕРТОЛИ КЛЕТКИ -- SERTOLI CELLS
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE
МЕМБРАННОГО ТРАНСПОРТА БЕЛКИ МИТОХОНДРИАЛЬНЫЕ -- MITOCHONDRIAL MEMBRANE TRANSPORT PROTEINS
СЕКСУАЛЬНОСТЬ -- SEXUALITY
Анотація: На сьогоднішній день в світі спостерігається тенденція до зміни ставлення до сім'ї та сімейних цінностей. У розвинених європейських країнах спостерігається тенденція до високої сексуальної активності у чоловіків літнього віку і пізнього створення сім'ї з дітьми, що має певні труднощі у зв'язку зі зниженням вироблення тестостерону в літньому віці. Метою дослідження було встановити мікроскопічну організацію інтерстиціальних ендокріноцітов і сустентоцітов щурів, визначити джерела продукції оксиду азоту і інтенсивність окисного стресу в яєчках з експериментальної центральної депривації синтезу тестостерону з дифереліном на 90-ту добу експерименту. Експеримент був проведений на 20 зрілих білих щурах-самцях. Щури були розділені на 2 групи: контрольна група (10), експериментальна група (10), яким підшкірно вводили диферелін (трипторелін ембонат) в дозі 0,3 мг / кг активної речовини протягом 90 днів. Тривала центральна депривація синтезу тестостерону у тварин призводить до появи структурних ознак функціонального стресу в популяції сустентоцітов і інтерстиціальних ендокріноцітов, які спрямовані на підтримку секреції яєчка. Центральна депривація синтезу тестостерону протягом 90 днів викликає розвиток окисного стресу за рахунок гіперпродукції активних форм кисню і накопичення нітритів в тканини яєчка через підвищену індуцібельной активності NO-синтази.

Дод.точки доступу:
Stetsuk, Ye. V.; Akimov, O. Ye.; Shepitko, K. V.; Goltsev, A. N.
Экз-ры:
Знайти схожі

Structural organization of stromal and parenchymal components of rat testes during central deprivation of testosterone synthesis on the 180 day of the experiment [] = Структурна організація стромальних та паренхіматозних компонентів сім’яників щурів при центральній депривації синтезу тестостерона на 180 день експерименту / Ye. V. Stetsuk [et al.] // Світ медицини та біології. - 2020. - № 2(72). - С. 203-207
MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE
АРГИНИН -- ARGININE
АЗОТА ОКИСИ СИНТАЗА -- NITRIC OXIDE SYNTHASE
СЕРТОЛИ КЛЕТКИ -- SERTOLI CELLS
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS
ЯИЧКИ -- TESTIS (патология)
Анотація: Тривала центральна депривація синтезу тестостерону може призвести до біохімічним і морфологічних змін в яєчках. Вплив тривалого дефіциту тестостерону на вироблення активних форм азоту і кисню, морфологічні зміни в інтерстиційних ендокріноцитів та сустентоцитів ще повністю не вивчені. Кількість інтерстиційних ендокріноцитів знижена в порівнянні з контрольною групою, між звивистими канальцями є інтерстиційні простори з повною відсутністю інтерстиційних ендокріноцитів. Інтерстиційні ендокриноцити зменшені в розмірах, їх ядра гетерохромні. При вивченні структурної організації сустентоцитів щурів експериментальної групи в порівнянні з контрольною групою, ми виявили, що гіперплазія елементів гладкої ендоплазматичної сітки спостерігалася в цитоплазмі сустентоцітов. Кількість мітохондрій в цитоплазмі сустентоцитів зменшилася, електронна щільність мітохондріального матриксу була знижена, білкові структури були присутні або всередині вакуолей, або незалежно розташовувалися в цитоплазмі клітини. Біохімічні дослідження виявили збільшення продукції NO з індуцібельною NO-синтазою і розвиток окисного стресу. Експериментальна центральна депривація синтезу тестостерону з Дифереліном на 180-й день експерименту призводить до зрушення синтезу NO з конститутивних NO-синтази до індуцібельної NO-синтази і посилення окисного стресу за рахунок збільшення продукції супероксид-аніон-радикалів і зниження антиоксидантного захисту.

Дод.точки доступу:
Stetsuk, Ye. V.; Akimov, O. Ye.; Shepitko, K. V.; Goltsev, A. N.
Экз-ры:
Знайти схожі

10.

Role of nitric oxide in development of fibrotic changes in rats’ testes after 270 day central deprivation of testosterone synthesis [] = Роль оксиду азоту в розвитку фібротичних змін сімяників щурів після 270 днів центральної депривації синтезу тестостерона / Ye. V. Stetsuk [et al.] // Світ медицини та біології. - 2020. - № 3(73). - С. 211-215
MeSH-головна:
КРЫСЫ -- RATS
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS
СЕРТОЛИ КЛЕТКИ -- SERTOLI CELLS
ЯИЧКИ -- TESTIS
АЗОТА ОКИСИ СИНТАЗА -- NITRIC OXIDE SYNTHASE
АРГИНИН -- ARGININE
Анотація: Порушення виробництва оксиду азоту (NO) може призводити до різних змін в різних органах і системах. Певні клінічні ситуації вимагають тривалого використання інгібіторів синтезу тестостерону. У науковій літературі є обмежена інформація про вплив тривалого позбавлення синтезу тестостерону на продукцію NO і мікроскопічну організацію сім'яників щурів. Тривала центральна депривація синтезу тестостерону призводить до ендотеліальної дисфункції, розвитку фіброзу, знижує вироблення оксиду азоту та зрушує про- / антиоксидантний баланс на користь прооксидантів без збільшення інтенсивності перекисного окислення ліпідів. Центральна депривація синтезу тестостерону призводить до фіброзу з подальшим порушенням структурної організації звивистих сім'яних канальців, порушень гемодинаміки, ендотеліальної дисфункції, збільшення щільності судинної стінки кровоносних судин і системному застою. Зниження продукції NO з конститутивних ізоформ NO-синтази відіграє основну роль у розвитку структурних змін інтерстиціальної тканини сім'яників на 270-й день експерименту.

Дод.точки доступу:
Stetsuk, Ye. V.; Akimov, O. Ye.; Shepitko, K. V.; Boruta, N. V.; Goltsev, A. N.
Экз-ры:
Знайти схожі

11.

Вплив тривалої центральної депривації синтезу тестостерону на продукцію реактивних киснево-азотних форм на морфологічну структуру сім'яників щурів [Text] / Є. В. Стецук [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2020. - № 4(74). - P210-214 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS
АРГИНИН -- ARGININE
КРЫСЫ -- RATS
ФИБРОЗ -- FIBROSIS
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE
Анотація: Деякі захворювання сім'яників у чоловіків вимагають тривалого використання блокаторів синтезу тестостерону. Як відомо, що тестостерон є необхідним компонентом для фізіологічної кооперації клітинних форм строми та паренхіми яєчка. У літературі наведено обмежена кількість даних про вплив тривалої депривації синтезу тестостерону на цю кооперацію. Метою нашого дослідження було встановлення впливу тривалої (365 днів) інгібіції гіпоталамо-гіпофізарної стимуляції сперматогенезу на морфологічні та біохімічні показники в сім'яниках щурів. Центральна депривація синтезу тестостерону призводить до фіброзу з подальшим порушенням структурної організації звивистих сім'яних канальців, порушень гемодинаміки, ендотеліальної дисфункції, збільшення щільності судинної стінки кровоносних судин і системному стазу. Зниження активності конституційних ізоформ NO-синтази відіграє основну роль у розвитку структурних змін в сім'яниках щурів.

Дод.точки доступу:
Стецук, Є. В.; Акімов, О. Е.; Шепітько, В. І.; Гольцев, А. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

12.

Гістологічні зміни надниркових залоз в динаміці після експериментальної термічної травми [] / В. В. Кульбіцька [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 220-224 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
НАДПОЧЕЧНИКИ -- ADRENAL GLANDS (анатомия и гистология)
ОЖОГИ -- BURNS
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS
Анотація: Опікова травма є широко розповсюдженим ушкодженням, що викликає розвиток патологічних процесів в багатьох органах. Разом із ураженням шкіри значні морфологічні та функціональні зміни відбуваються в усіх органах та тканинах, в тому числі і надниркових залозах, що відіграють значну роль у виникненні реакції організму на дію даного стресового чинника. Тому метою дослідження було встановити структурні зміни надниркових залоз білих щурів у динаміці після експериментальної термічної травми. Експеримент проведено на статевозрілих білих щурах-самцях. Опік ІІІ ступеня моделювали під тіопентал-натрієвим наркозом шляхом прикладання мідних пластин, які були попередньо нагріті в воді з температурою 97-1000 С, на епільовану поверхню шкіри спини протягом 10 секунд. Загальна площа ураження становила 18-20% поверхні тіла тварин. Мікроскопічні зміни вивчали на 1, 7, 14 та 21 добу від початку експерименту, що відповідає стадіям шоку, ранньої та пізньої токсемії та септикотоксемії після опіку. Гістологічні зрізи товщиною 5-6 мкм виготовляли за допомогою роторного мікротома, забарвлювали гематоксилін-еозином, вивчали та фотодокументували за допомогою за допомогою світлового мікроскопа MICROmed SEO SСAN та відеокамери Vision CCD Camera. Виявлено, що в ранні терміни після експериментальної термічної травми (1-7 доби після моделювання опіку, що відповідає стадії шоку та ранньої токсемії) відбувались значні морфофункціональні зміни в органі, що мали ознаки початкових деструктивних змін, а саме: реорганізація строми органу, судин мікроциркуляторного русла та ендокриноцитів кіркової та мозкової речовини надниркових залоз. В пізні терміни після експериментальної термічної травми (14-21 доби досліду, що відповідає стадії пізньої токсемії та септикотоксемії) відмічались незворотні деструктивні зміни усіх структурних компонентів, артерій, вен та гемокапілярів досліджуваного органу. У подальших дослідженнях планується досліджувати особливості будови мікроциркуляторного русла та ендокриноцитів кіркової та мозкової речовини надниркових залоз при термічній травмі та за умов корекції.

Дод.точки доступу:
Кульбіцька, В. В.; Небесна, З. М.; Шутурма, О. Я.; Трач-Росоловська, С. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

13.

Іваненко, Т. В.
Ключові молекулярно-генетичні регулятори диференціювання ендокриноцитів підшлункової залози [] / Т. В. Іваненко, А. В. Винокурова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 4. - С. 116-121. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна:
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
Анотація: Мета роботи – проаналізувати літературні дані стосовно групи найбільш важливих та активних генів, що беруть участь у формуванні ендокринного апарату підшлункової залози. Висновки. Фактори та маркери транскрипції, що визначають типи клітин, активно діють у підшлунковій залозі під час ембріогенезу. Серед ключових генів, пов'язаних із диференціюванням, є головний регулятор ендокринної підшлункової залози нейрогенін-3 (Ngn3), специфічні для альфа-клітини гени – Рах 6, Arx, Maf-B, Nkx-2.2, Nkx-6.2; бета-клітинні специфічні транскрипційні фактори – Pax 4, Maf-A, Maf-B, Nkx-6.1, Nkx-2.2, PDX-1; дельта-клітини – Pax-6, Pax-4; маркер прогеніторних клітин – C-kit. Регуляторні білки, що кодуються цими генами, контролюють механізми диференціювання ендокриноцитів, які активні не тільки під час ембріогенезу, але й продовжують індукувати утворення ендокринних клітин протягом дорослого життя, у тому числі під впливом екзогенних та ендогенних факторів, коли з протокових клітин утворюються нові острівці. Кожен із перерахованих вище генів функціонально важливий на різних етапах детермінації та диференціювання клітин підшлункової залози, і мутація хоча б в одному з цих генів може спричинити серйозні порушення розвитку та функціонування органу. Враховані гени мають важливе значення не тільки в період ембріонального розвитку підшлункової залози, але й необхідні для нормального функціонування бета-клітин протягом усього життя, оскільки різні патологічні стани пов’язані з мутаціями цих генів. Такі процеси, як гіпоксія, гіпертонія, цукровий діабет, можуть впливати на рівень експресії генів під час диференціації клітинпопередників, у такий спосіб визначаючи щільність популяції ендокриноцитів у підшлунковій залозі згодом шляхом детермінації клітин-попередників, які підтримують базальний гомеостаз.

Дод.точки доступу:
Винокурова, А. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

14.

Вплив кверцетину на біохімічні та морфологічні зміни в сім’яниках щурів після 30-денного центрального зниження лютеїнізуючого гормону [] / Є. В. Стецук [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 243-248. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Кверцетин
MeSH-не головна:
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS
ЯИЧКИ -- TESTIS
МАКРОФАГИ -- MACROPHAGES
НИТРОАРГИНИН -- NITROARGININE
СУПЕРОКСИДДИСМУТАЗА -- SUPEROXIDE DISMUTASE
Анотація: При стресі різної етіології у щурів відзначаються порушення в гіпоталамо-гіпофізарної системі, що призводить до порушення вироблення рилізинг-факторів нейросекреторну клітинами гіпоталамуса, як наслідок, пригнічується вироблення гонадотропних гормонів передньою долею гіпофіза. Як відомо, тестостерон та фолікулостимулюючий гормон це два основних і незалежних регулятора сперматогенезу, так як ефекти кожного з них реалізуються на відповідних стадіях сперматогенного циклу. Ці факти вказують на необхідність вжиття заходів для з'ясування причин репродуктивних відхилень, вивчення механізмів і пошуку профілактичних засобів природного класу для корекції тестикулярной дисфункції різного генезу. Метою дослідження було вивчення мікроскопічної організації інтерстиційного простору сім'яників щурів, визначення джерел продукції оксиду азоту і інтенсивності окисного стресу в сім'яниках щурів під час експериментальної центральної депривації синтезу тестостерону шляхом ін'єкції триптореліну на 30-ту добу експерименту з введенням кверцитину. Експеримент виконаний на 20 зрілих самцях щурів. Щури були розділені на 2 групи по 10 тварин (контрольна та експериментальна). Центральна депривація синтезу тестостерону моделювалася ін'єкцією триптореліну в дозі 0,3 мг активної речовини / кг маси та введення кверцитину 100мг/кг, в той час як контрольна група отримувала ін'єкцію фізіологічного розчину. Використовуючи стандартні методи, матеріал заливали в парафінові блоки, з яких робили зрізи товщиною 4 мкм і фарбували гематоксиліном та еозином. Всі біохімічні дослідження проводились з використанням спектрофотометра Ulab 101 в 10 % гомогенаті. Так при дослідженні нами сім'яників щурів на 30 день експерименту було встановлено, що при підрахунку площі інтерстиціального простору до загальної площі тканини вона склала 17.4 %, в контролі 16.4 %, відносна кількість ендокріноцитів склала 6.2±0.45, середній діаметр цитоплазми інтерстиціальних ендокріноцітов 7.9±0.04 мкм, а діаметр ядра – 5.9±0.02 мкм. Ендокріноціти малих розмірів є малоактивними щодо стероїдогенезу і представляють собою інволюціонірует форми, в той час як клітини середнього і великого розміру є клітинами, що активно продукують стероїдні гормони, що можна простежити на типізації клітин в залежності від розташування до звивистих канальців в різні фази сперматогенезу. Відсоток кількості функціонально активних інтерстиціальних ендокриноцитів, до яких відносять клітини великого і середнього розміру, в контрольній групі тварин склав 65 %, а в експериментальній групі 54 %. Результати кількісного аналізу підтверджують морфологічні дані про те, що в сім'яниках інтактних щурів в популяції інтерстиціальних ендокріноцітов переважають активні щодо стероїдогенезу ендокріноціти, а в експериментальній групі, такий відсоток знижується на 11 % відповідно. В інтерстиції сім'яників чітко простежували дві популяції макрофагів за типом локалізації в сполучної тканини. Кількість макрофагів визначалося як 4-7 в полі зору в структурі «трикутника» интерстиції. Кверцетин частково запобігав розвитку окислювального пошкодження яєчок щурів через активацію антиоксидантного захисту та зменшення вироблення SAR. Однак, як видно з досить низького зниження концентрації MDA на тлі кількохкратного збільшення активності антиоксидантних ферментів, кверцетин має лише частковий вплив на окисно-відновний баланс у яєчках щурів на тлі введення дифереліну. Дослідження інших частин антиоксидантної системи або активних форм кисню необхідні для оцінки точного механізму цього впливу. Діяльність СОД, к.ю. Активність каталази, нкат/г тканини. Оскільки падіння активності cNOS може призвести до її роз’єднання з субстратом, що призведе до вироблення SAR з мікросомальних ETC. Крім того, одночасне перевиробництво SAR і оксиду азоту може призвести до утворення пероксинітриту, який є навіть більш потужним окислювачем, ніж SAR та оксид азоту. Активність аргінази знизилася на 87,10%. Аргіназа необхідна для відновлення та проліферації тканин, оскільки вона призводить до утворення L-орнітину, який трансформується орнітиндекарбоксилазою у путресцин. Зниження активності аргінази може бути результатом зниження рівня тестостерону, оскільки він діє як стимулятор аргіназ у яєчках. активність gNOS, мкмоль/хв на г білка iNOS активність, мкмоль/хв на г білка активність cNOS, мкмоль/хв на г білка Активність аргінази, мкмоль/хв на г протеїну NO2- концентрація, нмоль/л. Обробка піддослідних щурів кверцетином знизила активність gNOS на 56.67 %. Активність iNOS та cNOS також знизилася відповідно на 55.1 % та 67.27 %. Активність аргінази збільшилася на 225 %. Концентрація нітритів зросла на 54,04 %. Таке зниження виробництва оксиду азоту може мати суперечливий вплив на тканини яєчок щурів. Зниження активності iNOS може призвести до запобігання утворення пероксинітриту (разом із зменшенням вироблення SAR), але зниження активності cNOS може призвести до більш серйозного роз’єднання cNOS. Такі зміни активності cNOS можна пояснити збільшенням активності аргінази та посиленням конкуренції цих ферментів за L-аргінін. Ми можемо підозрювати розвиток дефіциту L-аргініну, викликаного дифереліном, але це твердження вимагає подальших досліджень. Збільшення концентрації нітритів у цьому випадку можна пояснити посиленням відновлення нітратів та нітритів як засобу синтезу оксиду азоту, незалежного від NOS.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Дод.точки доступу:
Стецук, Є. В.; Шепітько, В. І.; Акімов, О. Є.; Якушко, О. С.; Соловьова, Н. В.
Экз-ры:
Знайти схожі

15.

Кульбіцька, В. В.
Субмікроскопічні зміни ендокриноцитів кіркової речовини надниркових залоз через 14 діб після змодельованої опікової травми [] = Submicroscopic changes of endocrinocytes of the adrenal gland 14 days after the simulated burn injury / В. В. Кульбіцька, З. М. Небесна // Вісник медичних і біологічних досліджень = Bulletin of Medical and Biological Research. - 2022. - N 2. - С. 30-34
MeSH-головна:
ОЖОГИ -- BURNS
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS
НАДПОЧЕЧНИКИ -- ADRENAL GLANDS
КРЫСЫ -- RATS

Дод.точки доступу:
Небесна, З. М.
Экз-ры:
Знайти схожі

16.

Popko, S. S.
Microscopic, submicroscopic characterization of pro- and anti-inflammatory cell phenotypes of the lungs in conditions of experimental allergic inflammation [] / S. S. Popko // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2022. - Т. 15, N 3. - С. 288-294
MeSH-головна:
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY (диагностика, этиология)
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON (использование)
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS (патология, физиология)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
Анотація: Мета роботи – з’ясувати мікроскопічну, субмікроскопічну характеристику про- та антизапальних клітинних фенотипів легень в умовах експериментального алергічного запалення. Матеріали та методи. Застосувавши експериментальний, гістологічний та електронномікроскопічний методи, вивчили легені 48 самців морської свинки в умовах гострого овальбумін-індукованого алергічного запалення, яке моделювали шляхом підшкірної сенсибілізації та наступної інтраназальної інгаляції овальбуміном. Визначали субмікроскопічні зміни дихальних ендокриноцитів, келихоподібних і бронхіолярних екзокриноцитів, макрофагів, мастоцитів, еозинофілів та ендотеліоцитів судин гемомікроциркуляторного русла легень морських свинок. Результати. Найістотніші реактивні субмікроскопічні зміни виявили на 23 і 30 доби спостереження, а саме підвищення функціональної активності бронхіолярних і келихоподібних екзокриноцитів у складі епітелію дихальних шляхів. Про це свідчили наявність світлого ядра з переважанням еухроматину, нуклеоплазми низької електроннооптичної щільності, ядерця, розвинута гранулярна ендоплазматична сітка та збільшення кількості секреторних слизових гранул келихоподібних екзокриноцитів під час електронномікроскопічного дослідження. Визначили ультрамікроскопічні особливості дихальних ендокриноцитів: збільшення кількості «порожніх» везикул зі щільною серцевиною, еозинофільних гранулоцитів – ознаки часткової дегрануляції; збільшення кількості гранул високої електроннооптичної щільності в цитоплазмі мастоцитів; численні псевдоподії макрофагів є підтвердженням активної участі цих клітинних фенотипів в ініціації запалення протягом раннього періоду розвитку алергічного запального процесу в легенях. Висновки. В експериментальній моделі овальбумін-індукованого алергічного запалення дихальних шляхів виникає суттєва реакція з боку клітинної ланки вродженого неспецифічного й адаптивного імунітету, що полягає передусім у функціональній активації еозинофільних гранулоцитів, мастоцитів і макрофагоцитів, а також збільшенні секреторної активності бронхіолярних і келихоподібних екзокриноцитів; це підтверджується змінами, що спостерігали під час електронномікроскопічного дослідження та супроводжувалися реактивними змінами судин мікроциркуляторного русла.
The aim is to study the microscopic and submicroscopic characteristics of pro- and anti-inflammatory cell phenotypes of the lungs under conditions of experimental allergic inflammation. Material and methods. We used histological and electron microscopic methods to study the lungs of 48 male guinea pigs in experimental ovalbumin-induced allergic inflammation, simulated by subcutaneous sensitization and subsequent intranasal inhalation with ovalbumin. Submicroscopic changes of respiratory endocrine cells, goblet cells, exocrine bronchiolar cells, mast cells, macrophages, eosinophils, endothelial cells of guinea pigs lungs were determined. Results. The most significant reactive submicroscopic changes were established on the 23rd and 30th days of observation in the form of an increase in the functional activity of exocrine bronchiolar and goblet cells, as evidenced by the presence of a light nucleus with a predominance of euchromatin, nucleoplasm of low electron-optical density, nucleoli, developed granular endoplasmic reticulum and an increase in the number of goblet cells secretory mucous granules by electron microscopic examination. The revealed ultramicroscopic features of respiratory endocrine cells (an increase in a number of “empty” core dense vesicles), eosinophilic granulocytes (piecemeal degranulation), an increase in the number of mast cells granules, numerous pseudopodia in macrophages are the confirmation of the active participation of these cell phenotypes in the initiation of inflammation during the early period of the allergic inflammatory process in lungs. Conclusions. A significant reaction of the innate nonspecific and adaptive immunity occurs in airways during the experimental ovalbumin-induced allergic inflammation, consisting primarily of the functional activation of eosinophilic granulocytes, mast cells, and macrophages, as well as an increase in the secretory activity of exocrine bronchiolar cells and goblet cells, which is confirmed by the changes investigated by electron microscopic examination and are accompanied by reactive changes in the vessels of microcirculatory bed.

Экз-ры:
Знайти схожі

17.

Іваненко, Т. В.
Особливості планіметричної організації ендокринної частини підшлункової залози у гіпертензивних щурів лінії SHR [] / Т. В. Іваненко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2022. - Т. 15, N 3. - С. 295-300
MeSH-головна:
ЛАНГЕРГАНСА ОСТРОВКИ -- ISLETS OF LANGERHANS (патофизиология)
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS (физиология)
ИНСУЛИН -- INSULIN (секреция, физиология)
Анотація: Аналіз ендокринної структури підшлункової залози й оцінювання ступеня її гетерогенності є ключовими для визначення таких важливих фізіологічних параметрів, як маса острівцевих ендокриноцитів у здорових людей або функціональний резерв ?-клітин у пацієнтів із діабетом 1 і 2 типів. Мета роботи – здійснити порівняльний планіметричний аналіз панкреатичних острівців нормотензивних щурів лінії Wistar і гіпертензивних щурів лінії SHR, використовуючи метод подвійного імунофлуоресцентного забарвлення ендокриноцитів. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на підшлунковій залозі щурів лінії SHR і Wistar. Інсулін і глюкагон в острівцях підшлункової залози визначали імунофлуоресцентним методом. Реакцію імунофлуоресценції оцінювали за допомогою флуоресцентного мікроскопа AxioImager-M2. Результати. Планіметричний аналіз виявив панкреатичні острівці всіх типів у тканині підшлункової залози щурів ліній SHR і Wistar. У гіпертензивних тварин лінії SHR кількість одиничних ендокриноцитів в 2,3 раза більша (р 0,001), а гігантських острівців – на 34,2 % більша (р 0,001), ніж у нормотензивних щурів лінії Wistar. В окремих ендокриноцитах виявили ділянки, що характеризуються імунореактивністю відразу до двох гормонів – інсуліну та глюкагону. Такі ділянки виявили в острівцях усіх типів обох ліній щурів, але сумарні показники у гіпертензивних щурів лінії SHR на 21,8 % нижчі (р 0,001), ніж у нормотензивних щурів лінії Wistar. Висновки. Планіметричний аналіз показав, що панкреатичні острівці в нормотензивних щурів лінії Wistar і гіпертензивних щурів лінії SHR становлять 1,4 % від площі перетину підшлункової залози. У гіпертензивних щурів лінії SHR у залозі визначили на 16,9 % більшу сумарну площу матеріалу, імунореактивного до інсуліну. На відміну від щурів лінії Wistar у підшлунковій залозі гіпертензивних щурів лінії SHR суттєво збільшена кількість поодиноких ?-ендокриноцитів.
Analysis of the endocrine structure of the pancreas and assessment of its degree of heterogeneity is key to assessing such important physiological parameters as islet endocrinocyte mass in healthy people or functional reserve of ?-cells in patients with type 1 and type 2 diabetes. The aim of the study is to perform a comparative planimetric analysis of pancreatic islets of normotensive Wistar rats and hypertensive SHR rats, using the method of double immunofluorescent staining of endocrinocytes. Materials and methods. The study was performed on the pancreas of SHR and Wistar rats. Insulin and glucagon in the islets of the pancreas were determined by immunofluorescence. The immunofluorescence reaction was studied with an AxioImager-M2 fluorescent microscope. Results. Planimetric analysis showed the presence of pancreatic islets of all types in the pancreatic tissue of SHR and Wistar rats. The number of single endocrinocytes in SHR hypertensive animals was 2.3 times higher (P 0.001), and the number of giant islets was 34.2 % higher (P 0.001), than in normotensive Wistar rats. The presence of regions in some endocrinocytes, that show immunoreactivity to both hormones at once – insulin and glucagon. Such areas were present in islets of all types of both rat lines, however, the total rates in hypertensive rats of the SHR line were 21.8 % lower (P 0.001), than in normotensive rats of the Wistar line. Conclusions. Planimetric analysis showed, that the pancreatic islets in normotensive Wistar rats and hypertensive SHR rats occupy 1.4 % of the cross-sectional area of the pancreas. In hypertensive rats the SHR line in the gland by 16.9 % larger total area of the material immunoreactive to insulin. In contrast to Wistar rats, the number of single ?-endocrinocytes in the pancreas of hypertensive SHR rats was significantly increased.

Экз-ры:
Знайти схожі

18.

Іваненко, Т. В.
Аналіз активності с-kit імунопозитивних альфа-клітин підшлункової залози при екзогенних впливах та ендогенно сформованій патології [] / Т. В. Іваненко // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2023. - Том 16, N 1. - С. 47-52
MeSH-головна:
ЛАНГЕРГАНСА ОСТРОВКИ -- ISLETS OF LANGERHANS (патофизиология)
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS (патофизиология)
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS (патология)
ГЛЮКАГОН -- GLUCAGON (анализ)
Анотація: Є низка факторів, що змінюють популяцію ендокриноцитів і їхню секреторну активність залежно від різних умов та експериментально сформованих патологій. Так, переривчаста гіпоксична гіпоксія, експериментально сформована патологія – цукровий діабет, генетично сформована патологія – артеріальна гіпертензія мають прямий вплив на ендокриноцити підшлункової залози зі своїм патофізіологічним механізмом. У цьому контексті цікавим є аналіз стану прогеніторного потенціалу альфа-клітин залежно від умов життєдіяльності організму, впливів і патологічних станів, що в ньому виникають. Мета роботи – визначення активності проліферативного фактора с-kit в альфа-клітинах при екзогенних факторах: переривчастій гіпоксичній гіпоксії, а також ендогенно сформованій патології – артеріальній гіпертензії та цукровому діабеті. Матеріали та методи. Дослідження здійснили на підшлунковій залозі щурів лінії SHR та Wistar. Глюкагон і с-kit в острівцях підшлункової залози визначали імунофлуоресцентним методом. Реакцію імунофлуоресценції вивчали флуоресцентним мікроскопом AxioImager-M2. Результати. Аналіз показника с-kit позитивних альфа-клітин у щурів, хворих на цукровий діабет, показав його підвищення вп’ятеро. Це можна пояснити тим, що виникнення гіперглікемії при цукровому діабеті характеризується не тільки підвищеним рівнем глюкози в крові внаслідок недостатнього вироблення інсуліну, але й шляхом збільшення кількості альфа-клітин, їхньої активної проліферації та можливого трансдиференціювання з бета-клітин. У щурів лінії SHR кількість с-kit позитивних альфа-клітин знижувалась, а отже такі зміни не стільки пов’язані з порушенням модуляції транскрипційного фактора, скільки з участю нейрогенних механізмів. Зниження с-kit позитивних альфа-клітин у тварин із гіпоксичною гіпоксією можна пояснити трансдиференційними (ремоделювальними) змінами, що спрямовані на пригнічення проліферативних процесів в альфа-ендокриноцитах. Висновки. Збільшення показника с-kit позитивних альфа-клітин у хворих на цукровий діабет щурів пояснюється тим, що виникнення гіперглікемії при цукровому діабеті характеризується не тільки підвищеним рівнем глюкози в крові внаслідок недостатнього вироблення інсуліну, але й шляхом збільшення кількості альфа-клітин, їхньої активної проліферації та можливого трансдиференціювання з бета-клітин. Зниження показника кількості с-kit позитивних альфа-клітин у щурів лінії SHR може свідчити про те, що ці зміни не стільки пов’язані з порушенням модуляції транскрипційного фактора, скільки з участю саме нейрогенних механізмів. Зниження с-kit позитивних альфа-клітин у тварин із гіпоксичною гіпоксією можна пояснити спрямованими на пригнічення проліферативних процесів в альфа-ендокриноцитах трансдиференційними (ремоделювальними) змінами.

Экз-ры:
Знайти схожі

19.

Electron microscopic changes in interstitial endocrinocytes of rats testicles during administration of triptorelin for 365 days [] = Електронномікроскопічні зміни в інтерстиційних ендокриноцитах сім’яників щурів при введенні триптореліну протягом 365 діб / Ye. V. Stetsuk [et al.] // Вісник морфології. - 2023. - Т. 29, № 4. - С. 64-69. - Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ПОЛОВЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- GONADS (анатомия и гистология, повреждения, ультраструктура, физиология)
МИКРОСКОПИЯ ЭЛЕКТРОННАЯ -- MICROSCOPY, ELECTRON (использование, методы)
ЭНДОКРИННЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOCRINE CELLS (патология, ультраструктура)
ТРИПТОРЕЛИНА ПАМОАТ -- TRIPTORELIN PAMOATE (анализ, вредные воздействия, диагностическое применение)
ЛЮТЕИНИЗИРУЮЩИЙ ГОРМОН -- LUTEINIZING HORMONE (анализ, диагностическое применение)
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Triptorelin is a gonadotropin-releasing hormone agonist that is a potent inhibitor of testosterone (in men) and estrogen (in women) synthesis and is used to treat advanced prostate cancer. Studies of the mechanisms of regulation and synthesis of testosterone formation in testicular interstitial cells demonstrate multiple endogenous targets that can increase testosterone biosynthesis, which may moderate the effects of testosterone depletion. Triptorelin, a synthetic analog of the neurohormone gonadoliberin, suppresses the expression of the GnRH receptor in the pituitary gland, but does not change the functioning of the pituitary-testicular complex. The purpose of the work is to study the electron microscopic changes in the interstitial endocrinocytes of the testes of rats after the administration of triptorelin for 365 days. The experiment was conducted on 35 sexually mature male white rats. The rats were divided into 2 groups: the control group (I) was injected with a physiological solution, the II group with central deprivation of the synthesis of luteinizing hormone was injected subcutaneously with triptorelin at a dose of 0.3 mg of the active substance per kg of the rat's body weight. The study of the interstitial space in the testicles of white rats showed that long-term administration of triptorelin causes hormonal dysregulation of the hypothalamus-pituitary-testis system, which leads to quantitative and qualitative changes in the endocrine cells of the interstitial space of the testis, which is confirmed by electron microscopic changes in subcellular structures. The maximum effect of triptorelin is determined from the 180th day of observation, which is characterized by an increase in degenerative changes in endocrinocytes, and the detection of Reinke crystals in the cytoplasm of interstitial endocrinocytes from the 270th day of observation
Трипторелін є агоністом гонадотропін-рилізинг-гормону, який є потужним інгібітором синтезу тестостерону (у чоловіків) та естрогену (у жінок) і використовується для лікування прогресуючого раку простати. Дослідження механізмів регуляції та синтезу утворення тестостерону в тестикулярних інтерстиційних клітинах демонструють численні ендогенні мішені, які можуть збільшити біосинтез тестостерону, що може пом’якшити ефекти зниження тестостерону. Трипторелін, синтетичний аналог нейрогормону гонадоліберину, пригнічує експресію рецептора GnRH в гіпофізі, але не змінює функціонування гіпофізарно-тестикулярного комплексу. Мета дослідження – вивчити електронномікроскопічні зміни інтерстиціальних ендокриноцитів сім’яників щурів після введення триптореліну протягом 365 діб. Експеримент проведено на 35 статевозрілих самцях білих щурів. Щури були поділені на 2 групи: контрольна група (І) – вводили фізіологічний розчин, ІІ група з центральною депривацією синтезу лютеїнізуючого гормону – підшкірно вводили трипторелін у дозі 0,3 мг діючої речовини на кг маси тіла щура. Проведене дослідження інтерстиційного простору в сім’яниках білих щурів показало, що довготривале введення триптореліну викликає гормональну дисрегуляцію за системою гіпоталамус-гіпофіз-яєчко, що призводить до кількісних та якісних змін в ендокринних клітинах інтерстиційного простору яєчка, яке підтверджується електронномікроскопічними змінами субклітинних структур. Максимальний вплив триптореліну визначається з 180-ї доби спостереження, що характеризується підвищенням дегенеративних змін в ендокриноцитах та виявленням з 270-ї доби спостереження кристалів Рейнке в цитоплазмі інтерстиційних ендокриноцитів

Дод.точки доступу:
Stetsuk, Ye. V.; Shepitko, V. I.; Boruta, N. V.; Vilkhova, О. V.; Skotarenko, T. A.; Rud, М. V.
Экз-ры:
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)