Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (125)

Книг та авторефератів дисертацій (3)

Наукових збірників (9)

Інформаційні листи (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>A=Годованець, Ю. Д.@<.>

Общее количество найденных документов : 71
Показаны документы с 1 по 30

1-30 31-60 61-71

Годованець, Ю. Д.
Науково-практична конференція з міжнародною участю "Перинатальна медицина в Україні: проблеми, досягнення, пріоритети" (присвячена пам'яті вчителя - професора Михайленка Омеляна Трохимовича) 21-22 лютого 2019 року, м. Чернівці [] / Ю. Д. Годованець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 1. - С. 111-114
MeSH-главная:
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC

Экз-ры:
Найти похожие

Особливості функціонального стану сечової системи у новонароджених дітей та її роль у підтримці гомеостазу організму (огляд літератури) [] / А. Г. Бабінцева [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 1. - С. 61-66. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МОЧЕВАЯ СИСТЕМА -- URINARY TRACT (эмбриология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (физиология)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
Аннотация: Діяльність сечової системи має важливе значення для підтримки гомеостазу, що визначається її участю у звільненні організму від кінцевих продуктів обміну, чужорідних та токсичних речовин; забезпеченні підтримки стабільності об’єму крові та позаклітинної рідини, сталості концентрації осмотично активних речовин й іонів; здійсненні регуляції кислотно-лужного стану, артеріального тиску, еритропоезу, згортання крові, модуляції дії гормонів, процесів обміну білків, ліпідів та вуглеводів. Антенатальний розвиток сечової системи проходить в ембріональний та фетальний періоди. В ембріональному періоді формуються усі структури нефрону, у фетальному проходить дозрівання даної системи. При порушеннях нормального ембріогенезу сечової системи у перші 3 місяця гестації формуються ембріопатії, які носять тяжкий характер та залежать від пошкодження відповідного гена. При дії факторів у більш пізній період розвиваються фетопатії, при яких порушуються процеси диференціювання нирки, а ренальна патологія характеризується диста гіпоплазіями. Ведучим фактором росту нирки у постнатальному онтогенезі є збільшення кількості клітин, а не їх розміру. Після народження проходить перебудова системного кровоплину, збільшується системний кров’яний тиск та гідростатичний тиск у гломерулах, збільшується відносна площина гломерулярних капілярів, калібр аферентних та еферентних артеріол, зменшується резистентність артеріол. Для новонароджених дітей характерним є гломеруло-канальцевий дисбаланс, який полягає у морфологічному та функціональному переважанні клубочків над проксимальними канальцями у незрілому нефроні. У постнатальному періоді змінюється структура гломерулярної мембрани: сплощення клітин ендотелію, поява фенестрацій, утворення загальної базальної мембрани між ендотелієм та подоцитами, формування ніжок подоцитів у клітинах вісцерального листка капсули клубочка, що призводить до збільшення на 40 % фільтраційної поверхні. Процеси дозрівання канальців у новонароджених полягають у формуванні щільного розташування та структури специфічних транспортних білків, електрохімічного градієнту клітинної мембрани, чутливості до гормонів, фосфоліпідного складу, об’єму внутрішньоклітинної рідини та клітинної метаболічної активності, що супроводжується анатомічною та функціональною гетерогенністю нефронів. Анатомічна незрілість сечової системи у новонароджених дітей визначає особливості її функціонального стану, а саме, недостатньо високу швидкість клубочкової фільтрації, знижену здатність до реабсорбції профільтрованих амінокислот та малих пептидів, фосфатів, бікарбонатів, глюкози та неорганічних іонів, знижену секрецію органічних кислот та лугів, медикаментів, а також, знижену концентраційну здатність нирок. Знання особливостей становлення ренальних функцій у здорових новонароджених дітей необхідні для правильної інтерпретації результатів лабораторного та інструментального дослідження, а також, розуміння механізмів розвитку патологічних відхилень.

Доп.точки доступа:
Бабінцева, А.Г.; Годованець, Ю.Д.; Агафонова, Л.В.; Кошурба, І.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Годованець, Ю. Д.
Жовтяниці неонатального періоду (огляд літератури). Глава І: Визначення поняття, епідеміологія, етіопатогенез та патоморфологія, класифікація [] / Ю. Д. Годованець, Ю. М. Волосівська, Л. В. Агафонова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 4. - С. 71-78. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL (классификация, эпидемиология, этиология)
Аннотация: Дані літератури свідчать про те, що країни з низьким та середнім рівнем доходу мають найбільшу частоту тяжких форм жовтяниць у новонароджених, які характеризуються непропорційно високими показниками захворюваності, смертності та розладів неврологічного розвитку у подальші роки життя порівняно з країнами з високими доходами населення. У I главі статті представлені основні поняття, епідеміологічні дані та фактори ризику розвитку неонатальної жовтяниці, розглядаються питання етіології, патогенезу та патоморфології гіпербілірубінемії. Жовтяниця – це синдром зміни кольору шкірних покривів і слизових, що розвивається внаслідок накопичення в крові надлишкової кількості білірубіну, тобто візуальний прояв гіпербілірубінемії. Жовтяниця є однією з найбільш поширених станів, що потребують медичної допомоги у новонароджених дітей. Неонатальна жовтяниця є надзвичайно поширеною - майже в кожного новонародженого відмічається підвищення рівня некон'югованого білірубіну в сироватці крові більш ніж на 30 мкмоль/л протягом першого тижня життя. Клінічні прояви гіпербілірубінемії розвиваються приблизно у 60% доношених і 80% передчасно народжених дітей. Особливостями перебігу неонатальних жовтяниць є те, що вони можуть бути фізіологічними, зустрічатися у здорових дітей, однак можуть бути проявом цілого ряду захворювань. Тому неонатальні жовтяниці слід завжди розглядати як симптом потенційної небезпеки. Надходження некон'югованого білірубіну у мозок новонародженого може викликати як короткочасні, так і тривалі неврологічні розлади, що є причиною білірубінової енцефалопатії. Для позначення клінічних ознак гострої або хронічної білірубінової енцефалопатії у дітей з дуже високим рівнем білірубіну, а також жовтяничного забарвлення мозку, пов'язаного з перенесеною жовтяницею, використовують термін «ядерна жовтяниця». Ядерна жовтяниця може виникати при більш низьких рівнях білірубіну у новонароджених за наявності факторів ризику, зокрема у передчасно народжених немовлят. З урахуванням патофізіологічних механізмів розвитку у новонароджених дітей виділяють гемолітичні, кон’югаційні, механічні та паренхіматозні гіпербілірубінемії. Патоморфологічно при неонатальних жовтяницях спостерігається відкладення некон'югованого білірубіну в різних органах і тканинах – стан, який має назву білірубінової інтоксикації. Найбільшу небезпеку представляє зв’язування некон’югованого білірубіну ліпідами мозку, що підтверджується патологоанатомічними гістологічними знахідками жовтого пігменту в базальних ядрах центральної нервової системи. Підшкірна жирова тканина поза сумнівом зв’язує певну частину білірубіну. Цим пояснюється менший ступінь вираженості фізіологічної жовтяниці у доношених і навіть відсутність її у переношених дітей, в той час як у недоношених вона розвивається частіше, а вміст білірубіну в крові у них є набагато вищим. Патологічні зміни, які відмічаються при патологоанатомічному дослідженні мозку недоношених дітей, можуть більше нагадувати неспецифічні пошкодження, ніж дійсну ядерну жовтяницю.

Доп.точки доступа:
Волосівська, Ю.М.; Агафонова, Л.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Бульозний епідермоліз: клінічне спостереження та практичні аспекти лікування [] / А. Г. Бабінцева [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2020. - Т. 20, № 3. - С. 9-13 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЭПИДЕРМОЛИЗ БУЛЛЕЗНЫЙ -- EPIDERMOLYSIS BULLOSA
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ ВРОЖДЕННЫЕ -- GENETIC DISEASES, INBORN
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
Аннотация: Бульозний епідермоліз – гетерогенна група спадкових захворювань, яка характеризується утворенням пухирів на шкірних та слизових покривах з наступним утворенням рубців. Загальна розповсюдженість сягає 8-10 випадків на 1 млн. пологів, співвідношення між хлопчиками та дівчатками 1:1. У більшості пацієнтів клінічні прояви захворювання з'являються при народженні та у віці до 1 року. Відомі 4 основних типа БЕ: простий, межевий, дистрофічний та синдром Кіндлер. На даний момент ідентифіковано більше 1000 різноманітних мутацій 14 структурних генів, які призводять до формування різних фенотипів бульозного епідермолізу . В основі патогенезу бульозного епідермолізу – анормальний, втрачений або недостатній рівень специфічного протеїну, який відіграє ключову роль в адгезії епідермісу та дерми. У статті представлено клінічний випадок бульозного епідермолізу у новонародженої дівчинки та практичні аспекти лікування у ранньому неонатальному періоді. Дівчинка народилася від ІІ вагітності, ІІ пологів у фізіологічному терміні гестації з оцінкою за шкалою Апгар 8-9 балів. При народженні у дівчинки відмічалися ділянки порушення цілісності шкірних покривів на нижній кінцівці з ділянками її аплазії, китиці та відшарування слизової оболонки ротової порожнини. У динаміці захворювання дані ділянки піддавалися трансформації, але постійно утворювалися нові. Було призначене індивідуалізоване місцеве лікування з урахуванням стадії загоєння ран, проводилося часткове парентеральне харчування з поступовим відновленням ентерального харчування зцідженим грудним молоком через оро-гастральний зонд. Можливість проведення консультування зі спеціалістами, які займаються проблемами надання допомоги дітям з бульозним епідермолізом, а також тісний контакт з батьківськими організаціями, беззаперечно сприяють наданню професійної допомоги пацієнтам даної когорти, особливо в ранньому неонатальному періоді

Доп.точки доступа:
Бабінцева, А. Г.; Гедеон, І. В.; Годованець, Ю. Д.; Годованець, О. С.; Петров, В. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Годованець, Ю. Д.
Патогенетичні аспекти кардіоваскулярних порушень при гіпоксичному ураженні у новонароджених дітей / Ю. Д. Годованець, А. І. Перижняк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Том 6, N 1. - С. 21-26
MeSH-главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, метаболизм, этиология)
ПЛОДА ГИПОКСИЯ -- FETAL HYPOXIA (патофизиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (этиология)

Доп.точки доступа:
Перижняк, А. І.
Экз-ры:
Найти похожие

Годованець, Ю. Д.
До 75-річчя вищого державного навчального закладу України "Буковинський державний медичний університет" [] / Ю. Д. Годованець, Г. В. Навчук, Л. Б. Шутак // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 3-5
MeSH-главная:
МЕДИЦИНСКИЕ УЧЕБНЫЕ ЗАВЕДЕНИЯ -- SCHOOLS, HEALTH OCCUPATIONS (история)

Доп.точки доступа:
Навчук, Г. В.; Шутак, Л. Б.
Экз-ры:
Найти похожие

Летальний випадок ахондроплазії Парро у новонародженого хлопчика [] / І. В. Ластівка [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 3. - С. 69-73. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АХОНДРОПЛАЗИЯ -- ACHONDROPLASIA (смертность)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (смертность)
Аннотация: Ахондроплазія – спадкове моногенне захворювання з групи остеохондродисплазій з дефектами трубчастих кісток та аксіального скелета, для якого характерно аутосомно-домінантний тип успадкування з повною пенетрантністю. Поширеність даного захворювання у світі складає 0,4:10000, а в європейській популяції – 2:10000 новонароджених. Ахондроплазія у 99% випадків обумовлена мутацією G380R гена FGFR3, який розташований на короткому плечі четвертої хромосоми (локус 4p16.3). Найбільш частою з мутацій є місенс-мутація в гені FGFR3, що супроводжується заміною гліцину на аргінін у білку, який кодує рецептор чинника зростання фібробластів, відповідальний за проліферацію хрящів у суглобах довгих кісток. У статті представлено випадок спостереження за дитиною з ахондроплазією, який закінчився летальним виходом. Хлопчик народився передчасно на 35-му тижні вагітності з масою тіла 2460 г, довжиною тіла –36 см. При зовнішньому огляді у дитини виявлено фенотипічні ознаки ахондроплазії Парро. Стан хлопчика при народженні та впродовж усього життя розцінено як тяжкий за рахунок проявів синдрому поліорганної недостатності на тлі гіпоплазії легенів та гідроцефалії з поступовою декомпенсацією життєво важливих функцій, що призвело до летального виходу у віці 1 місяця 24 діб. При пренатальному скринінгу у матері встановлено знижені рівні ?-хоріонічного гонадотропіну людини на 10-му тижні вагітності та ?-фетопротеїну – на 17 тижні вагітності; при ультразвуковому дослідженні діагностовано множинні уроджені вади розвитку опорно-рухової системи. Вагітна від проведення інвазивного обстеження та переривання вагітності на усіх етапах обстеження та консультування відмовилася. Медико-генетичне дослідження дитини не проведено у зв'язку зі значною тяжкістю порушень загального стану. Обговорено необхідність надання неонатальної паліативної допомоги новонародженим дітям з критичними уродженими вадами розвитку.

Доп.точки доступа:
Ластівка, І.В.; Годованець, Ю.Д.; Бабінцева, А.Г.; Агафонова, Л.В.; Анцупова, В.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Гостре пошкодження нирок у новонародженних дітей: основні принципи профілактики та інтенсивної терапії в ранньому неонатальному періоді [] / А. В. Бабінцева [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 3. - С. 59-60. - Библиогр. в конце ст.

Доп.точки доступа:
Бабінцева, А. В.; Годованець, Ю.Д.; Агафонова, Л.В.; Фрунза, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Мельничук, Л. В.
Проблемні питання гнійно-запальних захворювань породіль та новонароджених міста Чернівців [] / Л. В. Мельничук, Ю. Д. Годованець, І. С. Вострікова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 4. - С. 13-18. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (этиология)
Аннотация: В статті представлені результати аналізу гнійно-запальних захворювань породіль та новонароджених за 2012-2016 роки в м. Чернівцях. Гнійно-запальні захворювання серед новонароджених в пологових будинках міста коливаються в межах 1,5-4,6 на 1000 народжених живими дітей, та не перевищують допустимі епідеміологічні порогові значення. Аналіз видового спектру колонізуючих агентів засвідчує, що домінуючою мікрофлорою є S.epidermidis (18,1%), E.faecalis (14,9%), E.coli (9%), St.haemolyticus (6,4%).

Доп.точки доступа:
Годованець, Ю.Д.; Вострікова, І.С.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Мельничук, Л. В.
Актуальні питання надання допомоги новонародженим у місті Чернівцях [] / Л. В. Мельничук, Ю. Д. Годованець, І. В. Кошурба // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 8-13. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТЬ -- PERINATAL DEATH
Аннотация: В статті представлені результати аналізу неонатальної смертності за період 2014-2016 рр. у м. Чернівцях. В структурі неонатальної смертності за останні роки переважають втрати недоношених дітей, а саме з екстремально низькою вагою (до 1000 г) та дуже низькою вагою тіла (до 1500 г) при народженні. У нозологічній структурі перше місце займає синдром дихальних розладів недоношених дітей. Збільшилася кількість дітей з уродженими вадами розвитку. Відкриття перинатального центру в Чернівецькій області надасть змогу прискорити впровадження сучасних методів діагностики та лікування новонароджених, здійснити організаційні заходи щодо створення єдиної програми катамнестичного спостереження та реабілітації дітей з перинатальною патологією.

Доп.точки доступа:
Годованець, Ю.Д.; Кошурба, І.В.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Інтенсивна терапія у неонатальному періоді: додіалізний менеджмент гострого пошкодження нирок [] / А. Г. Бабінцева [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 54. - Библиогр. в конце ст.

Доп.точки доступа:
Бабінцева, А. Г.; Годованець, Ю. Д.; Агафонов, Л. В.; Кошурба, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Годованець, Ю. Д.
Інтенсивна терапія новонароджених: удосконалення підходів корекції ренальних порушень за умови перинатальної патології [] / Ю. Д. Годованець, А. Г. Бабінцева // Здоровье ребенка. - 2018. - Т. 13, № 3. - С. 119-127. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Цитофлавин
MeSH-главная:
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY (лекарственная терапия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
1-МЕТИЛ-3-ИЗОБУТИЛКСАНТИН -- 1-METHYL-3-ISOBUTYLXANTHINE (терапевтическое применение)
ТЕОФИЛЛИН -- THEOPHYLLINE (терапевтическое применение)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (терапевтическое применение)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL

Доп.точки доступа:
Бабінцева, А. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Актуальні питання імунізації дітей у реаліях антивакцинального руху [] / Л. В. Мельничук [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 2. - С. 5-9. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ИММУНИЗАЦИЯ -- IMMUNIZATION (использование)
ДЕТСКИЕ ИНФЕКЦИИ -- CHILDHOOD INFECTIONS (профилактика и контроль)
Аннотация: Вступ. Імунізація є одним з найуспішніших та ефективніших медико-санітарних заходів. Вона дозволяє щорічно запобігати від 2 до 3 мільйонів випадків смерті та захищає людей від таких хвороб, як дифтерія, кір, кашлюк, пневмонія, поліомієліт, краснуха, правець, гепатити, грип, менінгіт, рак шийки матки і печінки. Мета дослідження. Провести аналіз охоплення щепленнями дитячого населення м. Чернівці, частоту несприятливих подій після щеплень та проблемні питання вакцинації дітей. Матеріал і методи. Вивчено статистичні дані виконання обсягів щеплення дітей у м. Чернівці, кількості зареєстрованих несприятливих подій після щеплення. Проведено аналіз вакцинального статусу дітей, що захворіли на кір, анкетування 30 батьків щодо відношення їх до щеплень дітей та причин відмов від щеплень. Результати. Зниження охоплення щепленнями дітей призвело до спалаху кору в регіоні й загрожує виникненню небезпечних інфекцій - дифтерії, правця, поліомієліту. Кількість несприятливих подій після вакцинації АКДП становить у місті 14,8%, ускладнень не зареєстровано. Серед дітей, які захворіли на кір, 62,2 % не мали жодного щеплення, а 19,8% - лише 1 щеплення. Висновки. Зниження рівня вакцинації та ревакцинації, відсутність прихильності та довіри батьків до проведення імунізації призвело до зменшення популяційного імунітету і загрожує новими спалахами інфекційних хвороб. Більшість батьків отримують інформацію про вакцинацію від медичних працівників, і вона має бути сучасною та професійною.

Доп.точки доступа:
Мельничук, Л.В.; Годованець, Ю.Д.; Сем'янів, М.М.; Вострікова, І.С.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Годованець, Ю. Д.
Актуальність впровадження моделі "case-based learning" (CBL) у систему фахової підготовки та безперервного професійного розвитку лікарів [] / Ю. Д. Годованець, А. Г. Бабінцева // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Том 9, N 2. - С. 9-15
MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, MEDICAL, CONTINUING (организация и управление, тенденции)

Доп.точки доступа:
Бабінцева, А. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Гіпоксичне ураження у новонароджених дітей: патофізіологічні механізми розвитку та можливості біорегуляційної корекції [] / Ю. Д. Годованець [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 4. - С. 20-32. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ -- HYPOXIA, BRAIN (этиология)
АНОКСИЯ -- ANOXIA (этиология)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (этиология)
Аннотация: Прогноз формування стану здоров’я та якості життя у дитячому віці визначається благополуччям внутрішньоутробного розвитку плода, особливостями пологів у матері, а також характером адаптації після народження. Універсальним фактором ушкодження організму плода і новонародженого за наявності перинатальних факторів ризику є гіпоксія. Внаслідок негативного впливу гіпоксії на організм розвивається гіпоксично ішемічна енцефалопатія/неонатальна енцефалопатія, частота якої становить, залежно від рівня доходів населення, у різних країнах світу від 1,5 до 10-20 випадків на 1000 живонароджених. Обговорення аспектів терапевтичної корекції патологічних станів періоду новонародженості з урахуванням клініко-молекулярних аспектів їх формування є важливим, оскільки спрямоване на запобігання віддалених наслідків гіпоксичних уражень у подальші роки життя. Мета роботи – визначити ефективність засобів біорегуляційної корекції при лікуванні новонароджених із різними формами перинатальної патології, у патогенезі яких наявне гіпоксичне ураження, на підставі динаміки клініко-лабораторного спостереження з оцінкою, окрім загальноприйнятих критеріїв, показників стану енергетичного обміну, системи вільнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту організму. Матеріали і методи. Проведено одноцентрове когортне проспективне дослідження 60 доношених новонароджених дітей, з яких 30 пацієнтам призначено традиційний курс лікування (I група), відповідно у 30 новонароджених, окрім загальноприйнятого терапевтичного комплексу, застосовували препарати біорегуляційної корекції, зокрема Траумель С, Коензим Композитум та Церебрум Композитум Н (II група). Контрольну групу для порівняльної оцінки показників додаткових методів обстеження сформували з 30 здорових новонароджених дітей (III група). Додаткові методи обстеження новонароджених містили: комплекс показників енергетичного обміну, системи вільнорадикального окиснення та антиоксидантної системи захисту організму. Обстеження дітей здійснено за інформаційної згоди батьків пацієнтів. Статистичний аналіз отриманих результатів дослідження проведено з використанням програми Statistica (StatSoftInc., USA, 2010). Результати. Динамічне спостереження за новонародженими груп порівняння, з урахуванням відмінностей призначеного лікування, показало більшу ефективність терапевтичної корекції у дітей, які отримували, поряд із традиційними, засоби біорегуляційної корекції. Використання зазначеної групи препаратів зменшувало терміни лікування новонароджених, що засвідчує про кращі можливості адаптації організму після народження за умов перенесеної гіпоксії за рахунок стабілізації енергетичного обміну та зменшення оксидативного стресу і сприяє стабілізації стану у гострому періоді захворювання та знижує ризик віддалених наслідків патології. Висновки. 1. Дослідження клініко-молекулярних механізмів гіпоксичного ураження організму у новонароджених за умов перинатальної патології потребує комплексного підходу для підвищення ефективності методів діагностики та лікування. 2. Актуальним діагностичним напрямком для своєчасного виявлення метаболічних порушень є визначення показників енергетичного обміну, вільнорадикального окиснення та антиоксидантного захисту організму, що надає змогу своєчасного призначення терапевтичної корекції, спрямованої на покращення мітохондріального окиснення, збереження структури і функції клітинних мембран. 3. Перспективним напрямком є вивчення доцільності включення до комплексу лікування новонароджених при гіпоксичному ураженні організму засобів біорегуляційної корекції, об’єктом дії якої вважаємо активацію власних регулюючих захисних механізмів, спрямованих на формування короткочасної та довготривалої адаптації організму після народження.

Доп.точки доступа:
Годованець, Ю. Д.; Ткачук, С. С.; Гулій, М. А.; Гірін, С. В.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Бабінцева, А. Г.
Вроджена діафрагмальна кила: міжнародні рекомендації ведення пацієнтів для лікарів відділень інтенсивної терапії новонароджених [] / А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець, В. А. Петров // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 3. - С. 74. - Библиогр. в конце ст.

Доп.точки доступа:
Годованець, Ю. Д.; Петров, В. А.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Дроник, Т. А.
Особливості екзокринної функції підшлункової залози у передчасно народжених дітей при перинатальній патології [] / Т. А. Дроник, Ю. Д. Годованець // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2023. - Т. 23, № 4. - С. 35-41
MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (рост и развитие)
ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PANCREAS
ТРИПСИН -- TRYPSIN
АМИЛАЗЫ -- AMYLASES
ЛИПАЗА -- LIPASE
Аннотация: Вступ. За даними ВООЗ, частота передчасних пологів коливається від 10 до 15%, спостерігається стійка тенденція до зростання їх частоти. Недоношеним дітям властива незріла та обмежена зовнішньосекреторна функція підшлункової залози впродовж перших тижнів життя, що перешкоджає ентеральному вигодовуванню, призводить до розвитку мальдигестії та мальабсорбції. Метою дослідження є вивчення показників зовнішньосекреторної функції підшлункової залози при перинатальній патології у недоношених новонароджених дітей. Матеріали та методи дослідження. У дослідження було включено 91 передчасно народжену дитину, у яких відмічались клінічні прояви перинатальної патології середнього та важкого ступеня з ознаками порушень функціонального стану системи травлення (І група, термін гестації 29 (0/7) – 36 (6/7) тижнів) та 57 умовно здорових новонароджених (II група, термін гестації 35 (0/7) – 36 (6/7). Перелік лабораторних показників, які характеризують функціональний стан підшлункової залози у новонароджених: активність трипсину, амілази та ліпази у сироватці крові. Статистична обробка отриманих даних проведена з програмного забезпечення «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA, Version 10), програми MedCalc (https://www.medcalc. org/index.php). Порівняння кількісних показників із нормальним розподілом проведено з використанням t-критерію Стьюдента. Різницю параметрів вважали статистично значущою при р0,05. Результати досліджень. Новонароджені I групи мали клінічні ознаки харчової інтолеранності: послаблення або відсутність смоктального рефлексу, зригування, стаз, явища парезу кишечника із затримкою відходження меконію та перехідних випорожнень, метеоризм. Показники зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у новонароджених дослідної групи вказували на зниження активності трипсину, ліпази та амілази в сироватці крові, порівняно з показниками у дітей дослідної групи. Висновки. Клінічними ознаками дисфункції системи травлення у недоношених немовлят є: послаблення або відсутність смоктального рефлексу, зригування, стаз та парез кишечника, затримка відходження меконію та перехідного стільця, метеоризм. Низька активність панкреатичних ферментів у сироватці крові за наявності гастроінтестинальних порушень підтверджує первинну екзокринну недостатність підшлункової залози, що погіршує засвоєння харчових інгредієнтів у у передчасно народжених дітей.

Доп.точки доступа:
Годованець, Ю. Д.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Курик, О. В.
Аналіз чинників ризику та клініко-параклінічних проявів гастроінтестинальної дисфункції у новонароджених при перинатальній патології [] / О. В. Курик, Ю. Д. Годованець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, surgery and perinatal medicine. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 21-25. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (этиология)
Аннотация: За останні десятиріччя відзначається загальносвітова тенденція до збільшення показників функціональної та органічної патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ) у дітей. На даний час хвороби органів травлення вийшли на друге місце за частотою серед патологій дитячого населення після гострих респіраторних захворювань. Розвиток функціональних порушень ШКТ у дітей першого року життя в основному обумовлений анатомо-фізіологічними особливостями травної системи, а також, високою чутливістю та легкістю пошкодження всіх її ланок. Сучасні літературні дані свідчать, що групу підвищеного ризику щодо ймовірності розвитку даної патології складають діти, які народилися при ускладненій вагітності або пологах у матері. Мета дослідження: Визначити перинатальні фактори ризику та клініко-параклінічні особливості порушень функціонального стану шлунково-кишкового тракту в новонароджених при перинатальній патології. Матеріали та методи. У дослідження було включено 82 доношених новонароджених дітей, які мали важкі форми перинатальної патології, клінічними ознаками якої, поряд з іншими, були прояви гастроінтестинальної дисфункції (I група), а також, у якості групи порівняння - 50 здорових новонароджених дітей (II група). Критеріями виключення з дослідження були: вроджені вади розвитку, мала вага до терміну гестації при народженні, клінічні прояви інфекції. Для оцінки метаболічних порушень проведено комплексну оцінку біохімічного спектру крові з визначенням рівня загального білка та альбумінів, загального білірубіну та його фракцій, глюкози, сечовини та сечової кислоти, холестерину та тригліцеридів; активності AлAT, AсAT, ЛДГ, ЛФ, ГГТ. Біохімічні дослідження виконувалися з використанням біохімічного аналізатора «ACCENT» фірми «Cormay» (Польща, реактиви фірми). Результати та їх обговорення. Порушення постнатальної адаптації новонароджених відмічаються за умов соматичного неблагополуччя у матері, реалізації несприятливих факторів під час вагітності та полоів. Аналіз соматичного анамнезу, проблем антенатального та інтранатального періоду дозволив визначити основні причини порушень адаптації у новонароджених в ранньому неонатальному періоді. Найбільше значення, враховуючи дані анамнезу матерів у дітей основної групи мали: патологія серцево-судинної системи – 30 (36,59%), сечової системи – 22 (26,83%), ендокринної системи – 17 (20,73%), травної системи – 11 (13,41%) та дихальної системи – 8 (9,76%); гінекологічна патологія була діагностовано у 16 (19,51%) випадках. Антенатальний період був ускладнений: плацентарною дисфункцією - 10 (12,20%) випадків, багатоводдям - 8 (9,76%) випадків, дистресом плода 10 (12,20%) випадків, обвиттям пуповиною навколо шиї – 5 (6,10%) випадків. Загалом обтяжений акушерський анамнез було відмічено у 14 (17,07%) випадках. Кесарський розтин було проведено у 24 (29,27%) випадках, вакуум екстракція плоду – у 4 (4,88%) випадках. Перелік захворювань, що обумовили важкість стану новонародженого, був представлений за основним діагнозом: у 66 (80,5 %) випадках - ураженням центральної нервової системи у вигляді гіпоксично-ішемічного ураження/неонатальної енцефалопатії, у 27 (32,9 %) випадках - важкими дихальними розладами, у 13 (15,9 %) випадках - асфіксією помірного ступеню та у 11 (13,4%) випадках - важкою асфіксією, у 10 (12,2 %) випадках – помірними дихальними розладами, у 2 (2,4 %) випадках - гемолітичною хворобою новонароджених. Всі діти основної групи також мали супутні діагнози. Стан новонароджених основної групи характеризувався більш тяжким порушенням соматичного та неврологічного статусу, формуванням синдрому ПОН з розвитком ознак харчової інтолерантності внаслідок комплексних порушень функції гастроінтестинальної системи. Комплексні порушення толерантності до їжі були відмічені у 71 (86,59 %) дітей, зригування/стаз – у 66 (80,49 %) дітей, парез/в’яла перистальтика кишечника – у 47 (57,32 %) дітей, метеоризм – у 3 (3,66 %) випадках, затримка меконію – у 3 (3,66 %) випадках, ізольовано відсутність смоктального рефлексу/в’яле смоктання було виявлено у 3 (3,66 %) випадках, збільшення печінки та селезінки – у 1 (1,22 %) дитини. Комплексі біохімічні дослідження сироватки крові показали суттєві дисметаболічні зміни, які певною мірою пояснюють патофізіологічні механізми дисфункції гастроінтестинальної системи. Зокрема, виявлено порушення білковосинтетичної функції печінки та затримку процесів продукції та виведення жовчи, ферментативну недостатність та цитолітичний синдром. Висновки. 1. Порушення системи травлення у новонароджених є одним з проявів загальної дисфункції організму за умов гіпоксії при реалізації несприятливих факторів перебігу вагітності та пологів у матері. 2. Клінічними ознаками харчової інтолерантності у дітей періоду новонародженості є: зригування/стаз, парез/в’яла перистальтика кишечника, метеоризм, затримка меконію, відсутність смоктального рефлексу/ в’яле смоктання, збільшення печінки та селезінки. 3. Комплексі біохімічні дослідження сироватки крові у новонароджених за наявності гастроінтестинальних порушень засвідчили порушення білковосинтетичної функції печінки, затримку продукції та виведення жовчи, ферментативну недостатність та цитолітичний синдром.

Доп.точки доступа:
Годованець, Ю. Д.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Бабінцева, А. Г.
Діагностична цінність малонового альдегіду сечі як маркеру ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з перинатальною патологією [] / А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець, О. В. Макарова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Том 11, N 4. - С. 21-27
MeSH-главная:
РЕНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RENAL INSUFFICIENCY (диагностика, моча, этиология)
МАЛОНОВЫЙ ДИАЛЬДЕГИД -- MALONDIALDEHYDE (диагностическое применение)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, моча, патофизиология)

Доп.точки доступа:
Годованець, Ю. Д.; Макарова, О. В.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Годованець, Ю. Д.
Перспективні уринарні біомаркери з огляду на патогенетичні механізми гострого пошкодження нирок у передчасно народжених дітей [] / Ю. Д. Годованець, А. В. Фрунза // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 3. - С. 27-33. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОЧЕК ОСТРОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- ACUTE KIDNEY INJURY (этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Аннотация: Технології виходжування передчасно народжених дітей значно удосконалюються за останні роки. Однак залишається ряд невирішених проблем, серед яких однією з найбільш актуальних є гостре пошкодження нирок (ГПН). Дана патологія асоціюється з високими показниками захворюваності та летальності, особливо у передчасно народжених дітей з тяжкою перинатальною патологією. Діагностика ГПН базується на класифікації, яка запропонована у 2012 р. міжнародною групою експертів Kidney Disease: Improving Global Outcomes. Основними критеріями верифікації діагнозу є зростання рівня сироваткового креатиніну та зменшення рівня діурезу. Проблема діагностики та диференційної діагностики ГПН у передчасно народжених дітей займає провідне місце, оскільки досі не існує єдиного консенсусу щодо можливостей використання специфічних біомаркерів уражень нирок та майже відсутні номограми з урахуванням гестаційного віку при народженні, маси тіла та ступеня тяжкості перинатальної патології. Креатинін плазми все ще залишається найбільш часто використовуваним маркером порушення фільтраційної функції, однак впродовж останніх років ведуться численні наукові дискусії та вивчаються нові, високо чутливі та високо специфічні маркери ренального пошкодження. Зокрема, запропоновано розглядати функціональні біомаркери та маркери тубулярного пошкодження як окремі категорії, оскільки порушення функції нирок та безпосередньо пошкодження можуть співіснувати незалежно, одночасно або спостерігається перехід категорій. Перспективними біомаркерами, які активно досліджуються та застосовуються на практиці, є плазмовий цистатін С, уринарні та сироваткові фракції альфа-1-мікроглобуліну та бета-2-мікроглобуліну, ліпокалін, асоційований з желатиназою нейтрофілів та ін. Акцентується увага на важливості епігенетичної концепції у формуванні уражень нирок, блокуванні системи ренін-ангіотензин-альдостерон-антидіуретичний гормон та ролі каналів транзієнтного рецепторного потенціалу у модуляції основних ниркових функцій. Широко вивчаються метаболічні профілі сечі з урахуванням гестаційного віку та маси тіла дитини.

Доп.точки доступа:
Фрунза, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

21.

Фетальний алкогольний спектр порушень: літературні дані та клінічний випадок [] / А. Г. Бабінцева [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 4. - С. 60-67. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ФЕТАЛЬНЫЙ АЛКОГОЛЬНЫЙ СПЕКТР НАРУШЕНИЙ -- FETAL ALCOHOL SPECTRUM DISORDERS (диагностика)
Аннотация: За даними статистики, у багатьох країнах світу від 3 до 10 % жінок зловживають алкогольними напоями під час вагітності, що призводить до формування фетального алкогольного спектру порушень (ФАСП) / Fetal Alcohol Spectrum Disorders (FASD). Дана дефініція включає в себе фетальний алкогольний синдром (ФАС) / Fetal Alcohol Syndrome (FAC); частковий фетальний алкогольний синдром (ЧФАС) / Partial Fetal Alcohol Syndrome (PFAS); розлади неврологічного розвитку, пов'язані з алкоголем / Alcohol related Neurodevelopmental Disorder (ARND) та уроджені вади розвитку, пов'язані з алкоголем / Alcohol-related Birth Defects (ARBD). Відповідно до критеріїв Центру контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention, CDC) основними критеріями ФАСП є дисморфологія обличчя (згладжений носогубний жолобок, плоска верхня губа, вкорочення очної щілини); затримка росту (анте- або постнатальна маса тіла або довжина тіла ? 10 перцентиля); функціональні розлади нервової системи (глобальний когнітивний дефіцит, дисфункція дрібної моторики, розлад дефіциту уваги та гіперактивності, сенсорні порушення, дефіцит пам’яті, проблеми соціальної адаптації); структурні розлади нервової системи (обвід голови ? 10 перцентиля (або ? 3 перцентиля для дітей з масою тіла ? 10 перцентиля) або клінічно значущі аномалії мозку при нейровізуалізації). Поєднання саме даних ознак з вживанням матір’ю алкоголю під час вагітності в анамнезі лежать в основі діагностики ФАСП. За даними дослідників, основні патогенетичні ланки ФАСП пов'язані з токсичним впливом етанолу на метаболізм плода, а саме, активацією процесів оксидативного стресу та зниженням інтенсивності антиоксидантного захисту; зниженням експресії генів, які необхідні для розвитку; активацією процесів апоптозу нервових клітин; затримкою клітинної міграції нейронів та порушенням їх проліферації на фоні недостатньої активності ферментативної системи печінки, яка приймає участь у знешкодженні етанолу. У статті представлено клінічний випадок ФАСП у новонародженої дівчинки, яка народилася від ХІ вагітності, з приводу якої вагітна жінка не перебувала на обліку, не проходила скринінгові обстеження, палила, регулярно вживала алкоголь; від Х пологів у 34 тижня гестації природнім шляхом на фоні передчасного розриву навколоплідних оболонок, безводного проміжку 160 годин. Вагітній проведена повна антенатальна профілактика респіраторного дистрес-синдрому. Маса тіла дівчинки при народженні склала 1600 г, довжина тіла – 43 см. Стан дитини при народженні розцінений як компенсований за вітальними функціями, оцінка за шкалою Апгар – 8/8 балів. Відповідно до оцінки нервово-м'язової та фізичної зрілості за новою шкалою Баллард дівчинка набрала 25 балів, що відповідає 33 тижням гестації. При оцінці фізичного розвитку значення маси тіла розташовано нижче 10 центиля, довжини тіла та обвіду голови – у межах 10-90 центилі. При зовнішньому огляді дитини відмічено ознаки дизморфії, а саме, згладжений носогубний жолобок (5 балів), тонка сплощена верхня губа, вкорочені очні щілини. Перебіг постнатальної адаптації у дитини ускладнився патологічною неврологічною симптоматикою у вигляді проявів синдрому пригнічення. Після надання комплексної медичної допомоги дівчинка у задовільному стані виписана додому з рекомендаціями щодо необхідності включення даної дитини до програми катамнестичного спостереження з ретельною оцінкою фізичного та нервово-психічного розвитку. Постановка діагнозу ФАСП – це складний медичний діагностичний процес, який найкраще виконується за допомогою структурованого міждисциплінарного підходу потужної клінічної команди, яка складається зі спеціалістів різного профілю зі взаємодоповнюючим досвідом, кваліфікацією та навичками. Неможливо переоцінити важливу роль лікаря-неонатолога у виявленні дітей з ФАСП з послідовним наданням їм первинної медичної допомоги та розробленням професійного діагностичного маршруту, спрямування до служби катамнестичного спостереження та подальшої реабілітації.

Доп.точки доступа:
Бабінцева, А. Г.; Годованець, Ю. Д.; Кобилянська-Васільєва, А. М.; Петров, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

22.

Бабінцева, А. Г.
Синдром професійного вигорання у медичного персоналу неонатальних відділень: міф чи сумна реальність? [] / А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 3. - С. 5-14. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (диагностика)
Аннотация: Згідно із визначенням ВООЗ «синдром професійного вигорання» (СПВ) або «Burnout» – це фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження, яке характеризується порушенням продуктивності в роботі та втомою, безсонням, підвищеною схильністю до соматичних захворювань, а також вживанням алкоголю або інших психоактивних речовин з метою отримання тимчасового полегшення, що має тенденцію до розвитку фізіологічної залежності та (у багатьох випадках) суїцидальної поведінки. Цей синдром звичайно розцінюється як стрес-реакція у відповідь на безжалісні виробничі та емоційні вимоги, що є наслідком надмірної відданості людини своїй роботі, що одночасно супроводжується зневагою до сімейного життя та/або відпочинку. Формування СПВ у персоналу неонатальних відділень пов'язано з негативними змінами його психо-емоційного стану та безпосередньо впливає на рівень надання медичної допомоги пацієнтам, особливо дітям, які народилися з екстремально малою масою тіла, з вродженими вадами розвитку, у стані тяжкої асфіксії та знаходяться в умовах end-of-life. Мета дослідження. Вивчити частоту формування та потенційні чинники ризику СПВ у лікарів, які надають медичну допомогу пацієнтам неонатального віку, шляхом персоналізованої оцінки його ризику за допомогою тесту Maslach Burnout Inventory (MBI) та розробленого дослідниками опитувальника NeoBurn. Матеріали та методи дослідження. У ході дослідження проведено персоналізоване опитування 50 лікарів-неонатологів та дитячих анестезіологів, які надають медичну допомогу пацієнтам неонатального віку (до 28 діб життя), на базі 8 відділень 6 стаціонарів (м. Київ, м. Чернівці, Україна) з вересня 2019 року по лютий 2020 року. Опитувальник NeoBurn розроблено дослідниками з урахуванням даних сучасної наукової літератури щодо найбільш вагомих чинників ризику СПВ у медичного персоналу неонатальних відділень. Даний опитувальник включає перелік питань загального характеру; питання, які визначають особливості праці; питання, які характеризують власну оцінку особистості тощо. Тест Maslach Burnout Inventory (MBI) включає три блока питань, відповіді на які можуть допомогти у визначенні ознак виснаження або депресивного тривожного синдрому (Розділ А), ознак деперсоналізації або втрати емпатії (Розділ В) та ознак зниження особистісних досягнень (Розділ С). Результати дослідження. В опитуванні прийняло участь 36 лікарів-неонатологів (72 %) та 14 лікарів-дитячих анестезіологів (28 %), при цьому, у 80 % випадків респондентами були представниці жіночої статті, а біля 1/3 неонатальної спільноти мали вік старше 50 років. Більшість респондентів (72 %) на момент опитування працювали на посаді лікарів-ординаторів відділень, 8 (16 %) – завідувачів відділень, 6 (12%) – наукових співробітників профільних кафедр. Основним робочим місцем лікарів у 70 % випадків були відділення інтенсивної терапії новонароджених, у 30 % випадків – відділення неонатального догляду. У 21 людини (42 %) стаж роботи в неонатології склав більше 20 років. Більше половини респондентів (54 %) працювали більше ніж на 1 ставку, 37 лікарів (74 %) мали нічні чергування. Переважна більшість лікарів (94 %) зазначили, що рівень їх доходів є недостатнім для комфортного життя в Україні. Опитування за допомогою тесту MBI засвідчило, що найбільш вразливою є сфера деперсоналізації, важкий ступінь якої встановлено у 24 % випадків, помірний ступінь – у 40 % випадків. Виражене зниження значимості особистісних досягнень виявлено у 22 % випадків, помірного ступеня – у 30 % випадків. Найбільш «збереженою» виявилася опція виснаження, важкий ступінь якого діагностовано лише у 4 % випадків, помірного ступеня – у 24 % випадків. Слід зазначити, що при опитуванні не виявлено жодного лікаря з відсутністю порушень усіх трьох характеристик тесту MBI. Висновки. Медичний персонал, який надає допомогу пацієнтам неонатального віку (у перші 28 діб життя) складає групу високого ризику щодо формування СПВ, що пов'язано зі значним потенційним рівнем смертності та захворюваності пацієнтів, високими вимогами до професійного рівня лікарів, необхідністю постійного удосконалення для впровадження нових сучасних перинатальних технологій, наявністю нічних чергувань, недостатньо високою заробітною платою тощо. При опитуванні українських лікарів-неонатологів і дитячих анестезіологів з використанням тесту MBI найбільш виражені порушення встановлено у сфері деперсоналізації та зниження значимості особистісних досягнень, що потребує впровадження у практику роботи лікувальних закладів програми ідентифікації, профілактики та корекції СПВ із залученням міждисциплінарної команди спеціалістів.

Доп.точки доступа:
Годованець, Ю. Д.
Экз-ры:
Найти похожие

23.

Сонографія легень у практиці лікаря інтенсивної терапії новороджених [] / А. Г. Бабінцева [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 3. - С. 72-73. - Библиогр. в конце ст.

Доп.точки доступа:
Бабінцева, А. Г.; Годованець, Ю. Д.; Колюбакін, Д. В.; Агафонова, Л. В.
Экз-ры:
Найти похожие

24.

Міжнародні рекомендації з менеджменту новонароджених дітей з вродженою діафрагмальною килою: огляд літератури [] / А. Г. Бабінцева [та ін.] // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 3. - С. 51-60. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL (диагностика, осложнения, терапия, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРЕНАТАЛЬНАЯ -- ULTRASONOGRAPHY, PRENATAL
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (методы)
МЕДИЦИНСКОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ МЕНЕДЖМЕНТ -- CASE MANAGEMENT

Доп.точки доступа:
Бабінцева, А. Г.; Годованець, Ю. Д.; Ходзінська, Ю. Ю.; Попелюк, Н. О.; Кошурба, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

25.

Волосівська, Ю. М.
Функціональний стан гепатобіліарної системи в новонароджених дітей з проявами гіпербілірубінемії при перинатальній патології [] / Ю. М. Волосівська, Ю. Д. Годованець // Сучасна педіатрія. Україна. - 2021. - N 2. - С. 13-20. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- HYPERBILIRUBINEMIA, NEONATAL (кровь, осложнения)
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS (методы)
ПЕЧЕНИ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- LIVER FUNCTION TESTS (методы)

Доп.точки доступа:
Годованець, Ю. Д.
Экз-ры:
Найти похожие

26.

Летальний випадок синдрому Едварса у новонародженої дівчинки [] / І. В. Ластівка [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 4. - С. 92-97. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (смертность)
ТРИСОМИЯ -- TRISOMY (генетика)
Аннотация: Синдром Едвардса (СЕ) – це спадкове захворювання, яке характеризується трисомією 18-ої хромосоми. Частота СЕ становить 1 випадок на 6000 живонароджених, співвідношення дівчата: хлопчики – 3:1. У 95 % усіх випадків розвитку СЕ в клітинах знаходиться зайва 18-а хромосома (повна трисомія), у 2 % спостерігається транслокація з іншої хромосоми на 18-у (часткова трисомія); у 3 % випадків має місце «мозаїчна трисомія», коли додаткова 47-а хромосома виявляється в організмі не у всіх клітинах, а лише у певної його частини. Найважливішим, але не єдиним, чинником ризику виникнення трисомії 18-ої хромосоми є вік матері старше 40 років. Пренатальна діагностика СЕ включає УЗД та біохімічний скринінг вагітної на 11-13 тижні гестації з вивченням рівнів ?-хоріонічного гонадотропину людини та плазмового протеїну А, асоційованого з вагітністю, а також визначення каріотипу плода у вагітних групи ризику. У статті представлено клінічний випадок синдрому Едварса у новонародженої дівчинки, яка народилася від І вагітності (анемія вагітних, ранній токсикоз, хронічний пієлонефрит у матерів, контакт батьків з професійними шкідливостями), І пологів на 40-41 тижні природнім шляхом у сідничному передлежанні з масою тіла 1480 г та довжиною тіла 40 см, оцінкою за шкалою Апгар 4/4 бали. Встановлено, що на обліку з приводу вагітності жінка знаходилася з 15 тижня гестації, від скринінгового обстеження категорично відмовлялася. Перше УЗД проведене у 30 тижнів гестації, під час якого виявлено складні уроджені вади розвитку серця та синдром затримки розвитку плода. Ризик народження дитини з вродженою патологією розцінено як високий. Стан дитини при народженні та впродовж усього лікування та виходжування в умовах відділення інтенсивної терапії новонароджених розцінено як важкий з прогресивною негативною динамікою за рахунок поглиблення проявів поліорганної недостатності. При огляді пацієнта встановлено множинні дизморфні ознаки, включаючи маленькі очні щілини, низько розташовані вуха, мікростомію, мікрогнатію, деформації кінцівок. За допомогою інструментальних методів обстеження встановлено семілобарну форму голопрозенцефалії; подвійне відходження магістральних судин від правого шлуночка, дефект міжшлуночкової перетинки підаортальний, гіпертрофію правого шлуночку, дефект міжпередсердної перетинки, ознаки легеневої гіпертензії; цитогенетичного дослідження - 47, ХХ, +18, синдром Едвардса. Враховуючи важкість множинних уроджених вад розвитку, незважаючи на проведене лікування, дівчинка померла у віці 29 діб 3 годин 30 хвилин. Основним захворюванням та причиною смерті доношеної, морфологічно незрілої та маловагової дівчинки послужила хромосомна аномалія – трисомія 18-ої хромосоми (синдром Едвардса), яка ускладнилася розвитком поліорганної недостатності. Наведений клінічний випадок ілюструє невчасну діагностику СЕ (трисомії 18-ої хромосоми) у зв`язку з пізньою постановкою вагітної на облік, її відмовою від проходження скринінгових обстежень, включаючи УЗД та визначення рівнів ?-хоріонічного гонадотропину людини й плазмового протеїну А, асоційованого з вагітністю. Пізня пренатальна діагностика множинних уроджених вад розвитку плода, відсутність пренатального інвазивного дослідження з цитогенетичним аналізом та, відповідно, діагностика хромосомної патології у дитини після народження асоціюються з вирішенням етичних питань щодо вибору «агресивної» терапевтичної тактики або надання паліативної допомоги дитині з синдромом Едвардса.

Доп.точки доступа:
Ластівка, І. В.; Бабінцева, А. Г.; Годованець, Ю. Д.; Соболєва, М. І.; Колюбакін, Д. В.
Экз-ры:
Найти похожие

27.

    Бабінцева, А. Г.
    Досвід профілактики ренальних дисфункцій у доношених новонароджених із тяжкою перинатальною патологією [] / А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець // Перинатологія та педіатрія. - 2015. - N 4. - С. 54-60. - Библиогр.: с.59
Рубрики: НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ
   ПОЧЕК БОЛЕЗНИ
   ТЕОФИЛЛИН
Кл.слова (ненормированные):
МЕТИЛКСАНТИН

Доп.точки доступа:
Годованець, Ю.Д.
Экз-ры:
Найти похожие

28.

Нечитайло, Ю. М.
Кафедра педіатрії, неонатології та перинатальної медицини Буковинського державного медичного університету [] / Ю. М. Нечитайло, Ю. Д. Годованець // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2014. - Т. 4, № 2. - С. 14-19
Рубрики: УНИВЕРСИТЕТЫ--UNIVERSITIES

Доп.точки доступа:
Годованець, Ю.Д.
Экз-ры:
Найти похожие

29.

Годованець, Ю. Д.
Ферменти як маркери тубулярних пошкоджень у доношених новонароджених з перинатальною патологією [] / Ю. Д. Годованець, А. Г. Бабінцева // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. - 2015. - Том 8, N 1. - С. 25
MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагноз, патофизиология)

Доп.точки доступа:
Бабінцева, А.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

30.

Національний проект "Нове життя. Нова якість охорони материнства та дитинства": сучасні тенденції підготовки фахівців з напряму перинатальної медицини [] / Т. М. Бойчук [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2014. - Т. 4, № 1. - С. 6-12
Рубрики: МАТЕРИ И РЕБЕНКА ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ ЦЕНТРЫ--MATERNAL-CHILD HEALTH CENTERS
Аннотация: У статті представлені базові стандарти медичної освіти в Україні у контексті підготовки спеціалістів перинатальної медицини. Обговорюються організаційній та науково-методичні засади освітньої діяльності вищих навчальних закладів в рамках реалізації Національного проекту "Нове життя. Нова якість охорони материнства та дитинства", доцільність створення інституту перинатальної медицини. Надана характеристика сучасних методів підготовки фахівців - проблемно-орієнтованого підходу до засвоєння теоретичних знань та симуляційно-тренінгових технологій набуття практичних навичок. Зроблено висновок про необхідність створення практики зворотного обміну інформацією про рівень підготовки спеціалістів для родопомічних та лікувально-профілактичних закладів, а також основ взаємної відповідальності вищих медичних навчальних закладів та закладів охорони здоров'я про удосконалення перинатальної допомоги в Україні

Доп.точки доступа:
Бойчук, Т.М.; Знаменська, Т.К.; Геруш, І.В.; Годованець, Ю.Д.
Экз-ры:
Найти похожие

1-30 31-60 61-71

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)