Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (137)

Книг та авторефератів дисертацій (4)

Наукових збірників (11)

Інформаційні листи (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>A=Горбатюк, О. М.@<.>

Общее количество найденных документов : 100
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100

Профілактика патологічного спайкоутворення та злукової кишкової непрхідності у дітей з ургентною абдомінальною хірургічною патологією [] / О. М. Горбатюк [и др.] // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.1). - С. 51-54. - Библиогр.: с. 53-54
MeSH-главная:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (диагноз, осложнения, профилактика и контроль, ультрасонография, этиология)
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (диагноз, осложнения, профилактика и контроль, ультрасонография, хирургия, этиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагноз, профилактика и контроль, рентгенография, ультрасонография, хирургия)

Доп.точки доступа:
Горбатюк, О. М.; Момотов, А. О.; Гончар, В. В.; Берцун, К. Т.
Экз-ры:
Найти похожие

Кишкова непрохідність, як ускладнення некротичного ентероколіту у дітей [] / Т. В. Мартинюк [и др.] // Галицький лікар. вісн. - 2016. - Том 23, N 3 (ч.2). - С. 63-65. - Библиогр.: с. 64
MeSH-главная:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (диагноз, смертность, терапия, уход, хирургия)
ЭНТЕРОКОЛИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- ENTEROCOLITIS, NECROTIZING (диагноз, осложнения, терапия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагноз, терапия, уход)

Доп.точки доступа:
Мартинюк, Т. В.; Горбатюк, О. М.; Мартинюк, В. Ф.; Селюк, В. С.
Экз-ры:
Найти похожие

Горбатюк, О. М.
Сучасні підходи до діагностики і хірургічного лікування хвороби Гіршпрунга у дітей раннього віку [] / О. М. Горбатюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 51-56. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИРШСПРУНГА БОЛЕЗНЬ -- HIRSCHSPRUNG DISEASE (диагностика, хирургия)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: Мета – вивчити діагностичну значущість інструментальних, морфологічних і гістохімічних методів дослідження при вроджених вадах розвитку товстої кишки у дітей та їх роль у визначенні хірургічної тактики. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 847 пацієнтів з хронічними закрепами і іншими розладами ШКТ в період з 2007 до 2016 року. З них 119 (14,05%) дітей мали вроджені вади розвитку, серед яких хвороба Гіршпрунга склала 36,13%. Для контролю ефективності діагностики та лікування дітей з ХГ визначали клінічні, інструментальні, морфологічні і гістохімічні показники до і після лікування. Результати та їх обговорення. За результатами проведеного діагностичного пошуку було виявлено 36,13% пацієнтів з ХГ, 45,38% - з іншими дисгангліозами товстої кишки (інтестинальна дисплазія типу А і В, гіпогангліоз, незрілість гангліонарних клітин), 2,52% муковісцидозів і 15,97% дітей з іншою вродженою патологією. Визначено, що точність діагностики ВВР товстої кишки у дітей підвищується завдяки проведенню гістологічних і гістохімічних досліджень біопсійного клінічного матеріалу ураженої кишки. Іригографія і інтраопераційна візуальна оцінка ураженого кишкового сегменту є не точними діагностичними заходами і нерідко призводять до помилок у визначенні меж резекції кишки. Висновки. 1. Попередній діагноз ВВР товстої кишки, зокрема хвороби Гіршпрунга, встановлюється за результатами контрастної іригографії, яка не завжди є достовірною, особливо у новонароджених і немовлят. 2. Основним методом діагностики ХГ, крім анамнезу, клініки, іригографії, є гістологічне дослідження біопсійного матеріалу ураженого сегменту кишки. 3. Ефективність хірургічної допомоги дітям з ХГ підвищується завдяки своєчасній верифікації діагнозу на морфологічному і гістохімічному рівнях. Патоморфологами має бути верифікована і транзитна зона. 4. Комплексне застосування рентгенологічного, морфологічного і гістохімічного методів обстеження дозволяє своєчасно встановити діагноз ХГ у дітей майже зі 100% достовірністю і застосувати адекватну хірургічну тактику, включаючи визначення меж зони резекції.

Экз-ры:
Найти похожие

Хірургічна корекція гастрошизісу і омфалоцеле у новонароджених з урахуванням ступеня внутрішньочеревного тиску [] / О. М. Горбатюк [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 34-39. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (хирургия)
ВНУТРИБРЮШНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRA-ABDOMINAL PRESSURE
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Аннотация: Мета – оцінити результати хірургічного лікування новонароджених з вродженими вадами розвитку передньої черевної стінки. Матеріал і методи. Проаналізовані результати діагностики і лікування 68 новонароджених, з яких з гастрошизісом було 49 пацієнтів, з омфалоцеле – 19 новонароджених. Надані результати вимірювання внутрішньочеревного тиску, рівня SaO2 і показників дихальної функції у 10 пацієнтів з омфалоцеле і 15 пацієнтів з гастрошизісом. Використаний простий метод вимірювання інтраабдомінального тиску за допомогою катетера Фолея в сечовому міхурі. Результати і обговорення. Виявлена пряма залежність між величиною внутрішньочеревної гіпертензії, показниками SaO2 і дихання, а також ступенем вісцеро-абдомінальної диспропорції. Доведено, що при високій внутрішньочеревній гіпертензії у новонароджених з гастрошизісом і омфалоцеле розвивається абдомінальний компартмент-синдром, який негативно впливає на результати хірургічного лікування і який обов’язково необхідно враховувати при визначенні хірургічної тактики у даного контингенту пацієнтів. Висновки. Рівень внутрішньочеревного тиску у новонароджених з вродженими вадами розвитку передньої черевної стінки має бути показом до вибору тактики лікування і метода хірургічної корекції вади. При високому внутрішньочеревному тиску і вираженій вісцеро-абдомінальній диспропорції операціями вибору мають бути хірургічні методики, що передбачають збільшення об’єму черевної порожнини і усунення можливого абдомінального компартмент-синдрому.

Доп.точки доступа:
Горбатюк, О.М.; Берцун, К.Т.; Паламарчук, Ю.П.; Фомін, О.О.
Экз-ры:
Найти похожие

Горбатюк, О. М.
Інформаційне повідомлення про роботу 18 Європейського конгресу дитячих хірургів (EUPSA) та 24 Міжнародного педіатричного колоректального симпозіуму (24 International Meeting of Pediatric Colorectal Club) у 2017 році / О. М. Горбатюк // Хірургія дитячого віку. - 2017. - N 2. - С. 14-15
MeSH-главная:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ АНОМАЛИИ -- DIGESTIVE SYSTEM ABNORMALITIES (хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES

Экз-ры:
Найти похожие

Горбатюк, О. М.
Сучасні підходи до діагностики та лікування новонароджених з аноректальними атрезіями (дані літератури і власний досвід) [] / О. М. Горбатюк, І. О. Македонський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 3. - С. 32-37. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АНАЛЬНАЯ АТРЕЗИЯ -- ANUS, IMPERFORATE (хирургия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, терапия)
Аннотация: Стаття присвячена проблемі аноректальних атрезій у новонароджених, які широко розповсюджені і займають одне з перших місць серед причин інвалідності у дітей. Спираючись на результати літературних джерел і власного досвіду, представлені сучасні підходи до діагностики та лікування вроджених аномалій ануса і прямої кишки у новонароджених. В статті представлені епідеміологічні дані щодо частоти аноректальних атрезій, сучасні погляди на діагностику і лікування основного захворювання та післяопераційних ускладнень. Обгрунтована необхідність удосконалення і широкого впровадження пренатальної діагностики. Наголошено на необхідності впровадження комплексу сучасних діагностичних і лікувальних стратегій та технічно удосконалених хірургічних методик корекції вади. Узагальнення власного досвіду щодо сучасних підходів до діагностики та лікування аноректальних атрезій у новонароджених матиме велике теоретичне і практичне значення для лікарів - хірургів дитячих, які займаються питаннями раннього виявлення вроджених вад розвитку та їх лікування, та сприятиме скоординованим зусиллям суміжних спеціалістів щодо підвищення ефективності пренатальної діагностики і зниження летальності.

Доп.точки доступа:
Македонський, І. О.
Экз-ры:
Найти похожие

Хірургічне закриття відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених - сучасний погляд на проблему [] / Т. В. Мартинюк [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 40-45. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (хирургия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Аннотация: Вступ. Боталова протока в більшості випадків закривається після народження в перші 3 доби, однак, її тканини у недоношених новонароджених незрілі, і тому мають значно меншу схильність до рефлекторного самозакриття. Чим менший термін гестації недоношеного новонародженого, тим він більше потребує медикаментозного чи хірургічного лікування з причин розвитку типових важких ускладнень перебігу ВАП: серцевої недостатності, легеневої декомпенсації, бронхолегеневої дисплазії, внутрішньочерепних крововиливів, НЕК та ін. Мета роботи – проаналізувати перший досвід хірургічного закриття гемодинамічно значимої ВАП у недоношених новонароджених на базі ВОДТМО. Матеріали та методи. З 2010 по 2016 роки на базі ВОДТМО в співпраці зі спеціалістами ДУ НПМЦДКК МОЗ України було прооперовано 21 недоношена новонароджена дитина з ВАП. Середній вік гестації при народженні був 27,6 тиж., гестаційний вік на момент операції – 30,7 тиж. Середня вага склала 1145 г. Всі пацієнти знаходились на ШВЛ від народження до операції, всі мали в анамнезі більш ніж дві невдалі спроби переводу на самостійне дихання. Неврологічний статус був обтяжений в усіх пацієнтів. Усі діти мали клінічні ознаки РДС та НЕК у різних стадіях: від ІА до ІІВ, одному пацієнту було виконано хірургічне втручання на черевній порожнині з приводу маніфестації НЕК. ЕхоКГ значимим ВАП ми вважали випадки, коли: співвідношення розмірів лівого передсердя та діаметру кореня аорти було більше 1,4; діаметр ВАП - більше 1,4 мм/кг ваги; діаметр ВАП дорівнює чи більший за діаметр легеневої артерії; є збільшення лівого шлуночка; є ретроградний діастолічний кровотік в нисхідній аорті; є наявність турбулентного систолічного та діастолічного кровотоку в легеневій артерії зі швидкістю більше 0,5 м/с. Клінічними показами до оперативного втручання були: соматичні стадії НЕК; неможливість припинення апаратної ШВЛ; рефрактерність до патогенетичної терапії. Всі пацієнти, які були оперовані, мали вище наведені клінічні та ЕхоКГ критерії. Перев`язка гемодинамічно значимої ВАП виконувалась в умовах відділення реанімації новонароджених під загальним знеболенням на ШВЛ, через лівобічну середньо-задню торакотомію за стандартною методикою. Результати дослідження. Госпітальна летальність склала 9,53%, (померло 2 пацієнтів). Ускладнення післяопераційного періоду включали: серцеву недостатність - у 5 дітей; виражену дихальну недостатність - у 7 дітей; неврологічні ускладнення - у 6 дітей; маніфестацію НЕК - у 1 дитини. Всі 19 пацієнтів, що вижили, спостерігались після виписки. Не було жодного віддаленого летального випадку та реканалізації ВАП. Був розроблений алгоритм передопераційного ведення таких хворих. Основним діагностичним методом дослі-дження була ЕхоКГ. У визначені показів до операції ми спиралися на ЕхоКГ критерії оцінки гемодинамічно значимої ВАП, що були наведені вище, та клінічну картину. Клінічними показами до закриття ВАП ми вва-жаємо появу та прогресування легеневої та серцевої недостатності, ознаки соматичних стадій НЕК, неврологічні розлади, викликані ВШК чи нейросонографічне діагностування ВШК при наявності ЕхоКГ ознак ВАП. Важливим клінічним критерієм необхідності втручання для закриття ВАП є неможливість переводу дитини на самостійне дихання. Всі недоношені новонароджені нашого дослідження мали гемодинамічно значимий ВАП, що проявлявся на момент операції об'ємним перевантаженням малого кола кровообігу, високою легеневою гіперетензією, збільшенням кінцево-діастолічного індексу лівого шлуночку, клінічними проявами НЕК різної стадії та ВШК. Усі недоношені новонароджені, які мали НЕК ІІА та РДС, з гемодинамічно значимим ВАП були прооперовані. В результаті цього НЕК та РДС регресували; пацієнти, за виключенням одного, були екстубовані та виписані в різні терміни після операції. Висновки. Шестирічний досвід співпраці показав можливість виконання закриття ВАП в умовах неспеціалізованого лікувального закладу. Основою успіху є вчасна діагностика ВАП та визначення показів до оперативного втручання. Хірургічне закриття ВАП у недоношених новонароджених з малою вагою є ефективною процедурою, яка запобігає розвитку таких важких патологічних станів, як НЕК та РДС, значно покращує прогнози важкої групи пацієнтів і є, в більшості випадків, єдиною можливістю врятувати життя.

Доп.точки доступа:
Мартинюк, Т.В.; Романюк, О.М.; Мартинюк, В.Ф.; Горбатюк, О.М.
Экз-ры:
Найти похожие

Горбатюк, О. М.
Роль неселективного ?-блокатора у лікуванні дітей із проблемними гемангіомами складної анатомічної локалізації [] / О. М. Горбатюк, О. Б. Герман, Т. В. Мартинюк // Современная педиатрия. - 2017. - N 2. - С. 106-110. - Бібліогр.: с. 110
MeSH-главная:
ГЕМАНГИОМА -- HEMANGIOMA (диагностика, лекарственная терапия)
ПРОПРАНОЛОЛ -- PROPRANOLOL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ДЕТИ -- CHILD

Доп.точки доступа:
Герман, О.Б.; Мартинюк, Т.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Горбатюк, О. М.
Хірургічна тактика при гострому апендикулярно-генітальному синдромі у дівчат [] / О. М. Горбатюк // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2016. - Т. 2, N 1. - С. 49-51
MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, хирургия)
САЛЬПИНГИТ -- SALPINGITIS (диагностика, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: У етапі наведені сучасні погляди на проблему апендикулярно-генітального синдрому в дівчаток. Описано основні шляхи розповсюдження запальних змін при поєднаній запальній патології хробакоподібного паростка й геніталій у дівчаток та сучасні підходи до діагностики та лікування даного патологічного стану у дітей.

Экз-ры:
Найти похожие

10.

Основні принципи етіопатогенетичного лікування новонароджених з гастрошизисом [] / О. М. Горбатюк [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 1. - С. 6-12. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (терапия, этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Аннотация: Публікація присвячена проблемним питанням лікування новонароджених з гастрошизисом (ГШ) та високим рівнем інтраабдомінальної гіпертензії в умовах вираженої вісцеро-абдомінальної диспропорції. Мета роботи – на власному клінічному досвіді спостереження та лікування новонароджених з (ГШ) представити сучасний стан даної проблеми на регіональному рівні. Матеріал та методи дослідження. В основу дослідження покладено аналіз обстеження і лікування 29 новонароджених з ГШ. Розподіл хлопчиків і дівчат був майже однаковий – 16 (55,17%) хлопчиків і 13 (44,83%) дівчат. Недоношених – 23 (79,31%) дитини. Комплекс діагностичних заходів включав: клініко-лабораторні дослідження, рентгенологічні методи дослідження (при необхідності - з застосуванням контрастних речовин), ультразвукові дослідження та допплерографія, вимірювання внутрішньочеревного тиску, гістологічні дослідження операційного матеріалу. Результати дослідження. За допомогою пренатального УЗД отримували дородову інформацію про вроджений дефект ПЧС. (ГШ) у плода в більшості випадків діагностують до 20 тижня гестації. У групі досліджуваних нами жінок пренатальне УЗД було проведено у 13 (44,83%) вагітних. Отримано 2 хибних результати дослідження. Рентгенологічне обстеження дитини з (ГШ) необхідне для виявлення кишкової непрохідності, некрозу чи перфорації кишки. Серед досліджуваних нами пацієнтів у 2 клінічних спостереженнях були виявлені атрезії здухвинної кишки. При аналізі показників ВЧТ у хворих з (ГШ) виявлено, що високий рівень внутрішньо-черевної гіпертензії спостерігався у хворих з (ГШ) приблизно у 70% випадків. Це свідчить, що хворі з (ГШ) мають високий ступінь операційно наркозного ризику. Основні лікувальні заходи включають наступні кроки: адекватну передопераційну підготовку, анестезіологічне забезпечення та вибір адекватних периоперативних методик з урахуванням ступеня ІАГ та вісцероабдомінальної диспропорції. У залежності від стану дитини, виду (ГШ) та рівня ІАГ хірургічна тактика відбувалась за такими 2 варіантами: • Первинна радикальна операція. • Етапне хірургічне лікування. Аналізуючи результати дослідження, можна відзначити, що всього після операції померло 8 новонароджених, що склало 27,59% (до 2005 року цей показник був 56-60%). Основними причинами смерті були дихальна недостатність, неонатальний сепсис і несприятливий преморбідний фон (глибока недоношеність, тяжка супутня патологія, множинні вроджені вади розвитку). Висновки. 1. Успіх лікування дітей з (ГШ) залежить від ранньої діагностики патології, яка має бути пренатальною, та усунення суперечностей в тактиці лікування. 2. Перед ушиванням дефекту черевної стінки у новонароджених з (ГШ) необхідно проводити вимірювання ВЧТ, оскільки інтраабдомінальна гіпертензія призводить до суттєвого погіршення механічних властивостей легень, гемодинамічних порушень, олігурії, ішемії кишечника, зниження органної перфузії, що необхідно враховувати при проведенні передопераційної підготовки і анестезіологічному забезпеченні хірургічного втручання у цих пацієнтів. 3. Рівень ІАГ у пацієнтів з (ГШ), який у 68,96% випадків є високим, має бути показом до вибору методу хірургічної корекції вади – відмови від радикальної пластики черевної стінки та переходу до етапного втручання або інших хірургічних методик, які передбачають збільшення обсягу черевної порожнини. 4. Зниження летальності у новонароджених з (ГШ) до 27,59% обумовлено насамперед впровадженням в практику неонатальної хірургії етіопатогенетичних підходів до ранньої діагностики, передопераційного ведення, анестезіологічного забезпечення та хірургічної корекції даної патології.

Доп.точки доступа:
Горбатюк, О. М.; Берцун, К. Т.; Рубіна, О. С.; Гомон, Р. О.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Горбатюк, О. М.
Морфологическая диагностика желудочно-кишечных перфораций у новорожденных детей [] / О. М. Горбатюк, К. М. Шатрова, Т. В. Мартынюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 62-66. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
КИШЕЧНИКА ПЕРФОРАЦИЯ -- INTESTINAL PERFORATION (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Мета роботи - вивчити і проаналізувати морфологічні відмінності шлунково-кишкових перфорацій у новонароджених. Матеріали та методи. У статті надані причини і морфогенез гастро- інтестинальних перфорацій у 49 прооперованих новонароджених. Результати дослідження. Звертається увага на те, що між перфораціями при неспецифічному ентероколіті (НЕК) і спонтанних перфораціях (СП) шлунково-кишкового тракту (ШКТ) мають місце клінічні і морфологічні відмінності. Аналіз отриманих морфологічних даних показав відмінності між перфораціями при НЕК і СП, такі як вроджена відсутність або дефект м'язового шару стінки кишки чи шлунку при СП. Перфорації при НЕК мають масивний некроз кишкової чи шлункової стінки. Морфогенез перфорацій ШКТ у новонароджених є основою для розробки вірної лікувальної тактики і визначення виду хірургічного втручання. Висновки. СП ШКТ є самостійною нозологічною одиницею і мають суттєві клінічні й морфологічні відмінності та інше хірургічне лікування.

Доп.точки доступа:
Шатрова, К.М.; Мартынюк, Т.В.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Хвороба Крона в дитячому віці: сучасні підходи до лікування (огляд літератури) [] / Д. С. Солейко [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2021. - Том 23, N 2. - С. 309-318
MeSH-главная:
КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ДИЕТА -- DIET (использование)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
Аннотация: Цель работы – путем обзора и анализа современных научных литературных источников представить мировой опыт и особенности лечения болезни Крона (БК) у детей, учитывая необходимость разработки единой стратегии лечения этой патологии в детском возрасте. Актуальность лечения БК у детей обусловлена ее дебютом в детском возрасте у большого количества пациентов (а значит более тяжелым и агрессивным течением), наличием различных хирургических осложнений, большим риском малигнизации, отсутствием общепринятых подходов к консервативному и хирургическому лечению. Представлен анализ результатов современных научно-клинических исследований лечения БК у детей с характеристикой групп медикаментозных препаратов и их отдельных представителей, методов лечения больных с хирургическими осложнениями БК в детском возрасте, коррекции образа жизни, психосоциальной адаптации, энтерального питания, реабилитации и диспансерного наблюдения. Описан принцип каскадного подхода к лечению БК на примере рекомендаций WGO. Выводы. Лечение БК должно быть индивидуальным и комплексным, с осуществлением одновременной коррекции локальных проявлений заболевания, хирургических осложнений и изменений общего состояния пациента, соблюдением диеты, коррекцией образа жизни. Ожидаемый лечебный эффект от применения значительного количества предложенных групп медицинских препаратов при БК у детей остается дискутабельным или клинически не доказанным, что обусловливает необходимость осуществления дальнейших научно-клинических исследований. Изложенная информация поможет врачам определить оптимальный комплекс индивидуальных лечебных, реабилитационных мероприятий и рекомендаций для каждого пациента с БК в детском возрасте, эффективно осуществлять активное диспансерное наблюдение.

Доп.точки доступа:
Солейко, Д. С.; Горбатюк, О. М.; Солейко, Н. П.; Солейко, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Горбатюк, О. М.
Больовий абдомінальний синдром у дівчат при пухлинах і пухлиноподібних утвореннях придатків матки в практиці дитячого хірурга [] / О. М. Горбатюк // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 2. - С. 51-53
MeSH-главная:
МАТКИ ПРИДАТКОВ БОЛЕЗНИ -- ADNEXAL DISEASES (диагностика, эпидемиология, этиология)
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (диагностика, классификация, эпидемиология, этиология)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Аннотация: У статті наведено результати аналізу даних літератури та власного досвіду в питаннях діагностики й лікування новоутворень придатків матки в дівчат, які трапляються в практиці дитячого хірурга.

Экз-ры:
Найти похожие

14.

Горбатюк, О. М.
Синдром короткої кишки у немовлят: сучасні погляди на проблему за даними літературного огляду і власного досвіду [] / О. М. Горбатюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Т. 6, № 3. - С. 48-55. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОРОТКОГО КИШЕЧНИКА СИНДРОМ -- SHORT BOWEL SYNDROME (диагностика, терапия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Аннотация: Синдром короткої кишки (СКК) у новонароджених і дітей грудного віку розвивається при втраті значної довжини тонкої кишки і її функціональної неповноцінності. Проблема СКК досі актуальна через велику кількість хірургічних втручань у доношених і недоношених новонароджених. Основними клінічними проявами СКК є виражена мальабсорбція, мальдігестія і трофологічна кишкова недостатність. Діти, які мають СКК, вимагають індивідуальних схем лікування та тривалої парентеральної підтримки до повної адаптації кишечника. Вони повинні постійно знаходитися під наглядом лікарів, з регулярним моніторингом загального стану та лабораторних показників з метою профілактики серйозних ускладнень. Лікування дітей з СКК спрямован на досягнення адекватного ентерального харчування пацієнта.

Экз-ры:
Найти похожие

15.

Горбатюк, О. М.
Організація післядипломної підготовки дитячого хірурга з питань неонатальної хірургії [] / О. М. Горбатюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Т. 6, № 2. - С. 25-28. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПОВЫШЕНИЕ КВАЛИФИКАЦИИ -- EDUCATION, MEDICAL, CONTINUING (организация и управление)
НЕОНАТОЛОГИЯ -- NEONATOLOGY (кадры)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (обучение)
Аннотация: У статті показана необхідність при підготовці дитячого хірурга в галузі неонатальної хірургії виховувати не тільки фахівця високого рівня, але і моральну гуманну особистість. Все це диктується практикою сьогодення. На прикладі підготовки фахівця і особистості дитячого хірурга на кафедрі дитячої хірургії показані можливі шляхи реалізації проблеми післядипломного навчання із застосуванням різних методик і технологій навчання.

Экз-ры:
Найти похожие

16.

Гончар, В. В.
Сфінктероміектомія за Lynn як ефективний метод лікування ультракоротких форм хвороби Гіршпрунга у дітей / В. В. Гончар, О. М. Горбатюк // Хірургія дитячого віку. - 2017. - N 3. - С. 100-102
MeSH-главная:
ГИРШСПРУНГА БОЛЕЗНЬ -- HIRSCHSPRUNG DISEASE (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (методы)
ДЕТИ -- CHILD

Доп.точки доступа:
Горбатюк, О. М.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Берцун, К. Т.
Післяопераційні ускладнення вроджених вад розвитку передньої черевної стінки у новонароджених [] / К. Т. Берцун, О. М. Горбатюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2018. - Т. 8, № 3. - С. 34-38. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (аномалии)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES
Аннотация: Післяопераційний період у дітей з гастрошизісом і омфалоцеле нерідко супроводжуються низкою негативних чинників, що може призвести до розвитку значної кількості ускладнень і підвищення рівня летальності. Важливим етапом успішного лікування даного контингенту новонароджених є профілактика можливих післяопераційних ускладнень. Мета дослідження. Вивчення і аналіз ранніх післяопераційних ускладнень і рівня летальності після хірургічної корекції гастрошизісу і омфалоцеле у новонароджених. Матеріал і методи дослідження. У дослідження включені 70 новонароджених з гастрошизісом і омфалоцеле, серед яких 36 дітей основної групи дослідження, 34 новонароджених групи порівняння. Результати та їх обговорення. У новонароджених із вродженими вадами розвитку передньої черевної стінки найчастішими ранніми післяопераційними ускладненнями є некротичний ентероколіт, кишкова евентрація, рання злукова кишкова непрохідність, респіраторний дистрес-синдром та ураження нирок. Висновки. Основними заходами зниження післяопераційних ускладнень і летальності у новонароджених з вродженими вадами передньої черевної стінки є адекватна передопераційна підготовка та анестезіологічне забезпечення, застосування оптимальних, патогенетично обґрунтованих, хірургічних методик корекції вади і післяопераційне ведення, що спрямовано на зниження рівня внутрішньочеревного тиску і профілактику абдомінального компартмент-синдрому.

Доп.точки доступа:
Горбатюк, О.М.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Повторні хірургічні втручання в лікуванні гострого апендициту в дітей [] / О. М. Горбатюк [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2020. - Том 22, N 3. - С. 371-377
MeSH-главная:
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, хирургия, этиология)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, хирургия, этиология)
ДЕТЕЙ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- CHILD HEALTH SERVICES
Аннотация: Цель работы – оценить опыт хирургического лечения детей с послеоперационными абдоминальными осложнениями при остром аппендиците, установить их частоту и вид, проанализировать причины возникновения для эффективной профилактики. Материалы и методы. Проанализировали результаты лечения 8832 детей разного возраста, которые перенесли ургентные аппендэктомии по поводу различных форм острого аппендицита в период 2009–2018 г. Представлены результаты хирургического лечения 204 (2,31 %) детей с послеоперационными абдоминальными осложнениями, которым показаны повторные оперативные вмешательства. Всего проведено 216 повторных операций различными методиками. Обследование детей было комплексным и включало полное клинико-лабораторное и инструментальное исследование. Результаты. Основная причина релапаротомий у детей – продолжающийся послеоперационный перитонит (94 случая – 46,08 %) и перитонит с вторичными гнойно-септическими осложнениями (внутрибрюшные абсцессы, кишечные перфорации, гнойные оментиты, несостоятельность кишечных швов, осложнения дивертикулов Меккеля, всего 58 наблюдений – 28,43 %). Ранняя спаечная кишечная непроходимость стала причиной повторных вмешательств у 52 (25,49 %) пациентов. «По требованию» выполнили 167 релапаротомий, из которых 101 открытым способом, 66 лапароскопических. Программированными были 49 релапаротомий, выполненные у 37 детей: 36 открытых программированных лапаротомий, 13 программированных релапароскопий. Умер 1 ребенок, причина смерти – тяжелый сепсис с полиорганной недостаточностью. Выводы. При ургентных аппендэктомиях у детей необходимо учитывать возраст пациента, давность заболевания, общее состояние ребенка и преморбидный фон, которые оказывают существенное влияние на результаты хирургического вмешательства и позволяют спрогнозировать исходы лечения. По нашим наблюдениям, к группе риска относительно возможных послеоперационных осложнений входят дети раннего возраста – у 22,06 % из них отмечены осложнения. Более 2/3 пациентов (68,17 %) госпитализированы в хирургический стационар поздно – более чем через 24 ч от начала заболевания. Послеоперационные осложнения у детей наиболее часто возникают при деструктивных формах аппендицита и поздней госпитализации. Основные показания к релапаротомии: продолжающийся перитонит (46,08 %), спаечная кишечная непроходимость (25,49 %) и абсцессы брюшной полости (15,20 %). Лапароскопические релапаротомии (79 вмешательств: 66 (83,54 %) «по требованию», 13 (16,46 %) программированные) – адекватный метод лечения послеоперационных абдоминальных осложнения у детей, который позволяет достичь положительных результатов лечения у большинства пациентов. Программированные санационные релапаротомии можно с успехом использовать в комплексном лечении детей с тяжелыми разлитыми послеоперационными перитонитами.

Доп.точки доступа:
Горбатюк, О. М.; Пащенко, Ю. В.; Момотов, А. О.; Пащенко, К. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Горбатюк, О. М.
Новітні технології діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів у дитячій хірургії (інформаційне повідомлення про роботу Міжнародної конференції з дитячої хірургії у м. Кишинів, Республіка Молдова) / О. М. Горбатюк, О. Б. Боднар // Хірургія дитячого віку. - 2018. - N 1. - С. 10-11
MeSH-главная:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (использование, методы)
ДЕТИ -- CHILD
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC

Доп.точки доступа:
Боднар, О. Б.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Горбатюк, О. М.
Синдром короткої кишки у дітей: особливості патогенезу, клінічних проявів і лікування (аналіз літературних джерел та власні спостереження) [] / О. М. Горбатюк, А. С. Лаврик, В. В. Кучерук // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 7. - С. 68-76. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная:
КОРОТКОГО КИШЕЧНИКА СИНДРОМ -- SHORT BOWEL SYNDROME (диагностика, кровь, лекарственная терапия, осложнения, профилактика и контроль, рентгенография, хирургия, экономика, эпидемиология, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ОБЗОР -- REVIEW

Доп.точки доступа:
Лаврик, А. С.; Кучерук, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)