Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Періодичних видань (11)

Наукових збірників (18)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>A=Грицай, Л. В.@<.>

Общее количество найденных документов : 6
Показаны документы с 1 по 6

Заглавие журнала :Офтальмологічний журнал -2019г.,N 6
Интересные статьи :
Анатычук Л. И. Температура и плотность теплового потока наружной поверхности глаз больных диабетической ретинопатией (пилотное исследование)/ Л. И. Анатычук [и др.] (стр.3-6)
Риков С. О. PPARG-залежні відмінності енергетичного субстрату у пацієнтів із різними стадіями діабетичної ретинопатії хворих на цукровий діабет II типу/ С. О. Риков, Л. В. Натрус, М. Ю. Биховець (стр.7-14)
Панченко Ю. О. Значення поліморфізму rs1800629 гена TNF? у виникненні рецидивів діабетичної макулопатії після хірургічного лікування у хворих на цукровий діабет II типу/ Ю. О. Панченко (стр.15-22)
Жмудь Т. М. Дисфункція мейбомієвих залоз із супутнім демодекозом повік у хворих з цукровим діабетом II типу/ Т. М. Жмудь, Г. І. Дрожжина (стр.23-28)
Заволока О. В. Ефективність нового пристрою для безконтактної діагностики чутливості рогівки при визначенні її нейротрофічного стану у хворих на цукровий діабет I типу та бактеріальний кератит/ О. В. Заволока, П. А. Бездітко, О. О. Луханін (стр.29-33)
Алифанов И. С. Инвалидность вследствие офтальмологических осложнений сахарного диабета в Украине/ И. С. Алифанов, В. Н. Сакович, Т. А. Алифанова (стр.34-38)
Петренко О. В. Формування мікробних біоплівок при травматичних пошкодженнях допоміжного апарату ока/ О. В. Петренко [та ін.] (стр.39-43)
Рудавська Л. М. Стабілізація глаукомного процесу після непроникаючої глибокої склеректомії із лазерною трабекулопластикою ab externo/ Л. М. Рудавська, І. Я. Новицький (стр.44-48)
Булдигіна Ю. В. Асоціація вітаміну D з аутоімунною офтальмопатією при хворобі Грейвса/ Ю. В. Булдигіна [та ін.] (стр.49-55)
Віт В. В. Ультраструктурні особливості меланоми хоріоідеї після діод-лазерної (810 нм) транспупілярної термотерапії за розробленою методикою/ В. В. Віт [та ін.] (стр.56-62)
Перетягіна Д. О. Морфометричні зміни судинної оболонки у хворих з віковою дегенерацією макули за даними Swept-Source-оптичної когерентної томографії/ Д. О. Перетягіна, Н. А. Ульянова (стр.63-69)
Коновалова Н. В. Клинический случай увеита с гипертензией/ Н. В. Коновалова [и др.] (стр.70-75)
Пасєчнікова Н. В. Звіт про проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні питання офтальмології", 9-10 жовтня 2019 р., Івано-Франківськ/ Н. В. Пасєчнікова [та ін.] (стр.76-77)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Петренко О. В., Дранко М. М., Голубнича В. М., Грицай Л. В.
Заглавие : Формування мікробних біоплівок при травматичних пошкодженнях допоміжного апарату ока
Место публикации : Офтальмол. журнал. - Одеса, 2019. - N 6. - С. 39-43 (Шифр ОУ6/2019/6)
MeSH-главная: БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
ГЛАЗА РАНЫ И ТРАВМЫ -- EYE INJURIES
Аннотация: Більшість клінічно значимих мікроорганізмів, які були виділені з ран пацієнтів з травматичними пошкодженнями допоміжного апарата ока, мають здатність до формування мікробних біоплівок. Найбільше ця здатність проявляється у Staphylococcus aureus, Acinetobacter spp. та Klebsiella ozenae, які являються представниками умовно-патогенної флори.Большинство клинически значимых микроорганизмов, выделенных из ран пациентов с травматическими повреждениями вспомогательного аппарата глаза, обладают способностью к формированию микробных биопленок. Больше всего эта способность проявляется у Staphylococcus aureus, Acinetobacter spp. и Klebsiella ozenae, которые являются представителями условно-патогенной флоры.
Найти похожие

Заглавие журнала :Архів офтальмології України -2019г. т.7,N 3
Интересные статьи :
Могілевський С. Ю. Прогнозування вікової макулярної дегенерації на підставі визначення функціональної активності рецепторів тромбоцитів/ С. Ю. Могілевський, Х. В. Ковальчук, С. В. Зябліцев (стр.6-13)
Новак Л. П. Аналіз ефективності застосування Травінору® в лікуванні первинної відкритокутової глаукоми/ Л. П. Новак [та ін.] (стр.14-17)
Панченко Ю. О. Вплив тромбоцитарного фактора росту (PDGF) на розвиток рецидивів при хірургічному лікуванні діабетичної макулопатії у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ Ю. О. Панченко, С. Ю. Могілевський, С. В. Зябліцев (стр.18-23)
Петренко О. В. Особливості мікрофлори ран пацієнтів із травматичними пошкодженнями допоміжного апарату ока і здатність виділених штамів до утворення біоплівок/ О. В. Петренко [та ін.] (стр.24-28)
Leonardi A. Эффективность и безопасность 0,1% катионной эмульсии циклоспорина А при синдроме сухого глаза. Обобщенный анализ двух двойных слепых рандомизированных контролируемых клинических исследований III фазы/ A. Leonardi [et al.] (стр.31-37)
Риков С. О. Вплив експресії L-FABP і жирнокислотного складу їжі на стан ліпідного метаболізму хворих із різним ступенем діабетичної ретинопатії та цукрового діабету 2-го типу/ С. О. Риков, М. Ю. Биховець, Л. В. Натрус (стр.38-47)
Аппиоти А. Исследование восстановления роговицы после фоторефракционной кератэктомии/ А. Аппиоти, М. Альберти (стр.48-52)
Косуба С. І. Вплив буферних систем і консервантів у складі очних крапель на безпечне й тривале лікування пацієнтів із хворобою сухого ока/ С. І. Косуба [та ін.] (стр.55-60)
Риков С. О. Фіксована комбінація гіалуронової кислоти й декспантенолу в покращенні стану передньої поверхні ока після хірургії катаракти/ С. О. Риков [та ін.] (стр.61-66)
Петренко О. В. Клінічний випадок ендоваскулярного виключення дурального каротидно-кавернозного співустя трансвенозним трансорбітальним доступом/ О. В. Петренко [та ін.] (стр.68-72)
Синдром сухого глаза: современные возможности комплексной диагностики «Dedicated Dry Eye Clinic» (стр.74-80)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Петренко О. В., Дранко М. М., Голубнича В. М., Грицай Л. В.
Заглавие : Особливості мікрофлори ран пацієнтів із травматичними пошкодженнями допоміжного апарату ока і здатність виділених штамів до утворення біоплівок
Параллельн. заглавия :Features of wound microflora in patients with traumatic injuries of the ocular adnexa and the biofilm-forming ability of selected strains
Место публикации : Архів офтальмології України. - 2019. - Т. 7, № 3. - С. 24-28 (Шифр АУ44/2019/7/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
Предметные рубрики: Гатифлоксацин
MeSH-главная: БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS
ГЛАЗА РАНЫ И ТРАВМЫ -- EYE INJURIES
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS
Аннотация: Проблема гнійно-запальних ускладнень при травмах допоміжного аппарату ока залишається актуальною для клінічної офтальмохірургії, оскільки дані стани нерідко обумовлюють тяжкий перебіг перед- і післяопераційного періоду, що проявляється порушенням загальних і місцевих механізмів регулювання, генералізацією процесу та затримкою загоєння ран. Мета дослідження полягала у вивченні видового складу мікрофлори ран допоміжного апарату ока, визначенні чутливості виділених мікроорганізмів до найчастіше вживаних антибіотиків та їх здатності утворювати біоплівки. Матеріали та методи. У роботі дослідили видовий склад мікрофлори ран 53 пацієнтів із травматичними пошкодженнями допоміжного апарату ока впродовж 2018–2019 років. Здійснено обстеження мазків із ран із подальшим дослідженням видового складу й ідентифікацією мікроорганізмів, які проводили з використанням класичних бактеріологічних методик. Результати. Ідентифікували 67 штамів мікро-організмів. Домінуючим виявився Staphylococcus aureus, друге місце зайняв Acinetobacter spp., третє — Micrococcus spp. Частота виділення мікроорганізмів у монокультурі з ран становила 33 (66 %), у 17 (34 %) випадках — в асоціаціях. Досліджували чутливість виділених штамів до найчастіше вживаних антибіотиків, серед яких найбільш активним виявився гатифлоксацин. Провели оцінку формування біо-плівок штамами S. aureus, оскільки він є коменсалом і превалює в етіології ранової інфекції (31 %). Висновки. Встановлено, що у штамів S. aureus (n = 21), які виділили з ран пацієнтів, в 15 випадках (71 %) спостерігалась висока здатність до формування біоплівок, в 6 випадках (29 %) відмічалось помірне біоплівкоутворення The purulent inflammatory complications associated with ocular adnexal injuries is a relevant problem for eye surgery. These conditions often cause severe course of pre- and post-operative period, which could lead to violation of general and local regulation mechanisms, generalization of the process and delayed wound healing. The purpose was to study the composition of the microflora of ocular adnexal wounds, to determine the sensitivity of isolated microorganisms to the most commonly used antibiotics and their biofilm-forming ability. Materials and methods. Composition of the wound microflora was studied in 53 patients with ocular adnexal injuries in 2018–2019. The examination of wound swabs was carried out using classical bacteriological techniques with the further investigation of species composition and identification of microorganisms. Results. Sixtyseven strains of microorganisms were identified. The dominant strain was Staphylococcus aureus, the second place belonged to Acinetobacter spp., the third — to Micrococcus spp. The frequency of isolating microorganisms in monoculture from wounds was 33 (66 %), in 17 (34 %) cases — in associations. The sensitivity of selected strains to the most commonly used antibiotics was studied, among them gatifloxacin was the most active one. The evaluation of the biofilm formation by S.aureus strains was carried out because it is a commensal and predominates in the etiology of wound infection (31 %). Conclusions. It is found that S.aureus strains (n = 21) isolated from the wounds of patients in 15 cases (71 %) are characterized by high biofilm-forming ability, in 6 cases (29 %) — by moderate one
Найти похожие

Заглавие журнала :Офтальмологічний журнал -2021г.,N 5
Интересные статьи :
Пономарчук B. C. Морфологічні та офтальмоскопічні особливості епіретинальних мембран після інтравітреального введення різних доз афліберсепта у хворих на проліферативну діабетичну ретинопатію/ B. C. Пономарчук, В. В. Віт, М. М. Уманець (стр.3-9)
Петренко О. В. Моніторинг матриксних металопротеїназ 2 і 9 в травматичних ранах допоміжного апарату ока/ О. В. Петренко [та ін.] (стр.10-13)
Sbordone S. Evaluation of corneal distortion characteristics in different eyes using Scheimpflug camera device/ S. Sbordone [et al.] (стр.14-20)
Ганюк В. М. Морфо-функціональні та структурні зміни еритроцитів пацієнтів із проліферативною діабетичною ретинопатією та різною тривалістю цукрового діабету 2 типу/ В. М. Ганюк [та ін.] (стр.21-27)
Храменко Н. И. Состояние гемодинамики глаз у больных регматогенной отслойкой сетчатки, осложненной отслойкой сосудистой оболочки/ Н. И. Храменко [и др.] (стр.28-34)
Єгорова К. С. Особливості зорових розладів в динаміці спостереження у хворих, оперованих трансназальним ендоскопічним доступом з приводу краніофарингіоми/ К. С. Єгорова [та ін.] (стр.35-40)
Венгер Л. В. Клінічні особливості перебігу неврита зорового нерва як ускладнення переднього ідіопатичного увеїта/ Л. В. Венгер [та ін.] (стр.41-46)
Коломиец В. А. Влияние оптико-рефлекторного метода тренировок аккомодации на показатели меридиональной остроты зрения у пациентов с астигматизмом и амблиопией/ В. А. Коломиец, О. В. Качан (стр.47-55)
Бойчук І. М. Особливості стану спектру ритмів електроенцефалографії та морфометричних показників сітківки при застосуванні нейропротектора в комплексному лікуванні хворих на рефракційну та дисбінокулярну амбліопію/ І. М. Бойчук, Ваєл Бадрі (стр.56-63)
Михейцева І. М. Рівень неоптерину в передньому відділі ока при експериментальному увеїті, обтяженому очною гіпертензією, за умови впливу дипептиду карнозину/ І. М. Михейцева [та ін.] (стр.64-70)
Боброва Н. Ф. Двусторонний синдром "утренней славы" ассоциированный с синдромом "первичной фетальной сосудистой сети" и агенезией мозолистого тела/ Н. Ф. Боброва, Т. В. Романова, А. В. Шилик (стр.71-76)
Луценко H. С. Как избежать ошибок при диагностике полипоидной хориоидальной васкулопатии у пациентов с возрастной макулярной дегенерацией (часть вторая). Клинические примеры/ H. С. Луценко [и др.] (стр.77-83)
Малачкова Н. В. Клінічний випадок хлорохінової макулопатії при тривалому лікуванні хлорохіном у пацієнтки із саркоїдозом легень/ Н. В. Малачкова, Т. Є. Козлова (стр.84-87)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Петренко О. В., Дранко М. М., Корнієнко В. В., Грицай Л. В.
Заглавие : Моніторинг матриксних металопротеїназ 2 і 9 в травматичних ранах допоміжного апарату ока
Место публикации : Офтальмол. журнал. - Одеса, 2021. - N 5. - С. 10-13 (Шифр ОУ6/2021/5)
MeSH-главная: ГЛАЗА РАНЫ И ТРАВМЫ -- EYE INJURIES
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 2 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 2
МАТРИКСА МЕТАЛЛОПРОТЕИНАЗА 9 -- MATRIX METALLOPROTEINASE 9
Аннотация: Мета: дослідити вміст матриксних металопротеїназ 2 і 9 (ММП-2 і ММП-9) в посттравматичних ранах допоміжного апарату ока, їх рівень в тканинах в залежності від давності травми. Дослідження матриксних металопротеїназ 2 і 9 в травматичних ранах допоміжного апарату ока різної давності показало, що пік експресії ММП-2 припадає на третю добу з моменту травми, а ММП-9 - на четверту. Зниження рівня обох ензимів відмічається на сьому добу з послідуючими коливаннями. До 21-ї доби рівень ММП-2 та ММП-9 досягає контрольних показників.Цель: исследовать содержание ММП-2 и ММП-9 в посттравматических ранах вспомогательного аппарата глаза, их уровень в тканях в зависимости от давности травмы. Исследования матриксных металлопротеиназ 2 и 9 в травматических ранах вспомогательного аппарата глаза разной давности показало, что пик экспресии ММП-2 отмечается на третьи сутки с момента травмы, а ММП-9 - на четвертые. Снижение уровня обоих энзимов наблюдается на седьмые сутки с последующими колебаниями. К 21-м суткам уровень ММП-2 и ММП-9 достигает контрольных показателей.
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)