Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (240)

Книг та авторефератів дисертацій (6)

Колекцій (2)

Наукових збірників (14)

Інформаційні листи (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>A=Кальниш, В. В.@<.>

Общее количество найденных документов : 139
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Кальниш, В. В.
Зміни електричної активності головного мозку під час реабілітації військовослужбовців з віддаленими наслідками бойової психічної травми [] / В. В. Кальниш, А. В. Швець, С. С. Павлюк // Фізіологічний журнал. - 2019. - Том 65, N 2. - С. 43-51
MeSH-главная:
МОЗГА ВОЛНЫ -- BRAIN WAVES (физиология)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (физиология)
ЭЛЕКТРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- ELECTROPHYSIOLOGICAL PROCESSES (физиология)
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (диагностика, осложнения, реабилитация)
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (диагностика, реабилитация)
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY (использование, методы)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- NERVOUS SYSTEM PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
Аннотация: Досліджено нейрофізіологічні особливості відновлення біоелектричної активності головного мозку у 32 військовослужбовців віком 32±5,6 років під час їх медико-психологічної реабілітації внаслідок посттравматичного стресового розладу (ПТСР), отриманого після впливу тривалої та інтенсивної стресової дії бойових умов. Для оцінки біоелектричної активності головного мозку застосовано метод комп’ютерної електроенцефалографії (ЕЕГ) за допомогою енцефалографа «DX-системи» з використанням модуля NeuroResearcher ® Innovation. Для обробки результатів використовували методи варіаційної статистики та кореляційного аналізу. Розраховано коефіцієнти асиметрії та мультиколінеарності. Одержані результати свідчать про поліпшення профілів ЕЕГ після реабілітації осіб з ПТСР. Виявлено збільшення зв’язності характеристик ?, ?1, ?- ритмів у лобній ділянці мозку на фоні загального зменшення кількості достовірних кореляційних зв’язків після реабілітації осіб з ПТСР, що може свідчити про більш синхронну діяльність мозку та нормалізацію (зменшення) частоти спектрального піка ?1-активності після реабілітації. Показано, що зв’язність електричної активності в парних точках головного мозку у фронтальній зоні є вірогідною при закритих очах в ?-діапазоні до та після реабілітації, а при розумовому навантаженні достовірна зв’язність в ?- та ?1-діапазонах зникає після реабілітації. Виявлено значні позитивні зміни (більше ніж у 1,5 раза) рівня співвідношення показників мультиколінеарності у фронтальній зоні при закритих очах в ?2- та ?-діапазонах. Запропоновано етапну діагностичну процедуру та застосування показника інтегральної зв’язності компонентів ЕЕГ у військовослужбовців з ПТСР під час їх медико-психологічної реабілітації.

Доп.точки доступа:
Швець, А .В.; Павлюк, С. С.
Экз-ры:
Найти похожие

Кальниш, В. В.
Вплив психотравмуючих чинників зовнішнього середовища на переживання комбатантів, служба яких проходила в умовах бойових дій [] / В. В. Кальниш, О. В. Мальцев // Український медичний часопис. - 2020. - Т. 2, № 5. - С. 27-30. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (психология, этиология)

Доп.точки доступа:
Мальцев, О. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Кальниш, В. В.
Особливості формування хронічної втоми в комбатантів із тривалим перебуванням у зоні бойових дій, які лікуються в мобільному шпиталі після поранення чи захворювання. Повідомлення 1. Структура симптомів стану "вигорання" у комбатантів [] / В. В. Кальниш, Т. В. Скочко // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - N 2. - С. 115-128
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (патофизиология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (патофизиология)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
Аннотация: Тривала й напружена робота фахівця може сприяти розвитку в нього станів хронічного напруження та втоми. Особливо такі обставини, що ускладнені об'єктивним і частим ризиком здоров'ю і життю людини (які проявляються в умовах бойових дій), сприятимуть прискоренню цього процесу. Питання розвитку хронічної втоми у військовослужбовців, які тривалий час перебували в зоні бойових дій, ще недостатньо вивчено. Із цим пов'язані методичні труднощі щодо отримання відповідної інформації відразу після виходу таких бійців із зони Операції Об'єднаних сил (ООС). Тому таких досліджень, особливо в аспекті оцінки рівня хронічної втоми, було проведено вкрай мало. Мета дослідження – виявити особливості розвитку хронічної втоми у військовослужбовців, які мають тривалий стаж перебування в зоні бойових дій, і розробити на цій основі прийоми оцінки рівня втоми тв вигорання. Обстежено 98 військовослужбовців чоловічої статі віком від 21 до 57 років після виникнення поранень чи хвороб внаслідок перебування в зоні ООС. Встановлена структура прояву симптомів вигорання в комбатантів після тривалого впливу бойового стресу. Показана відсутність у комбатантів яскраво вираженої фази виснаження та наявність відносно невеликого числа симптомів, що свідчать про наявність вираженої фази резистенції. Задекларована можлива наявність додаткових механізмів, що забезпечують існування виявленої структури стану вигорання в комбатантів. Імовірним дієвим механізмом, що призводить до такого результату, може бути механізм стихійного відсіювання більш слабких військовослужбовців протягом їх перебування в зоні ООС. Констатовано, що для збереження боєздатності частин і здоров'я військовослужбовців необхідно мати дієвий механізм забезпечення своєчасного усунення осіб зі слабкою стресостійкістю та переведення їх на виконання робіт, не пов'язаних з постійною дією бойового стресу. Для цього слід передбачити наявність спеціальних мобільних груп психофізіологів, психологів, лікарів, які будуть оперативно оцінювати функціональний стан комбатантів і давати конкретні результати своїх досліджень і відповідні рекомендації командуванню частин. Встановлена значна неоднорідність емоційного стану контингенту комбатантів, що тривалий час перебували в зоні ООС, за параметром рівня вигорання. У 16,3 % із них спостерігався прояв сформованої фази резистенції, у 43,9 % – фаза резистенції перебувала на рівні формування, а в 39,8 % – жодна з фаз вигорання ще не була сформована. Виділено симптоми емоційного вигорання, які можуть бути інформативними для оцінки функціонального стану комбатантів. Показано, що комплексний аналіз симптомів окремих фаз емоційного вигорання дає можливість отримати досить повну інформацію щодо приналежності комбатанта до підгрупи з відповідним ступенем прояву цього стану. Розроблено розв’язувальні правила, які дають можливість оцінити вигорання комбатантаз різним ступенем достовірності одержуваних даних: окремо за симптомами фази напруги – 65,3 %, фази резистенції – 77,6 % і фази виснаження – 81,6 %, що дає можливість використання в практичних цілях обмеженої кількості симптомів вигорання для отримання скринінгових експрес-оцінок його рівня. Виявлено, що більш вигорілі комбатанти мають вищий рівень активації, дезадаптації, тривожності та невдоволення собою. Симптоми фази напруги можуть бути використані для тонкої діагностики вигорання особливо в області регулювання рівня напруги фізіологічних і психофізіологічних компонентів, що впливають на формування функціонального стану комбатанта.

Доп.точки доступа:
Скочко, Т. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Стасишин, Р. О.
Оцінка ризику погіршення психофізіологічного та емоційного статусу працівників, діяльність яких відбувається в умовах з підвищеною небезпекою [] / Р. О. Стасишин, В. В. Кальниш, М. О. Оліскевич // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 3. - С. 183-193
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ОЦЕНКА -- CREDENTIALING
ПРОФЕССИИ -- OCCUPATIONS (кадры)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (методы)
Аннотация: Для визначення психофізіологічного та емоційного статусу працівників оперативних виїзних бригад електричних мереж було застосовано два комплекси методичних прийомів. Психофізіологічні якості були оцінені на контингенті слюсарів оперативних виїзних бригад електричних мереж різного віку (466 чоловік). Оцінка емоційного статусу працівників оперативних виїзних бригад (93 чоловіки) проводилась за допомогою опитувальника СОПАС-8. Матеріали психофізіологічних обстежень проаналізовано на підставі методів варіаційної статистики, багатофакторного дисперсійного аналізу, регресійних моделей бінарного вибору. Обґрунтовані підходи та розроблені принципи до застосування універсальної оцінки ризику відхилення професійно важливих якостей фахівців, що працюють в умовах з підвищеною небезпекою. Розроблено та застосовано алгоритми визначення ризику відхилення цих якостей. Розраховані критичні значення ризиків, які дозволяють ідентифікувати слюсарів оперативних виїзних бригад електромереж, що умовно придатні до виконання своїх професійних обов’язків. Оцінено відсоток осіб, у яких за їхнім аномальним психофізіологічним статусом (21,0 %) та емоційним станом (16,1%) спостерігаються критичні відхилення функціонального стану. Рекомендовано проводити періодичну оцінку ризику відхилення професійно важливих якостей у слюсарів оперативних виїзних бригад електричних мереж. Сформульовані принципи та розроблені підходи до проведення оцінки професійної придатності осіб, що працюють в умовах з підвищеною небезпекою, в основу яких покладена можливість застосування універсальної шкали ризику відхилення комплексу психофізіологічних параметрів та характеристик емоційного стану від надсистемних індикаторів цих станів, які можна вважати за норму. Розроблено алгоритми індивідуальної комплексної оцінки психофізіологічного статусу та емоційного стану слюсарів оперативних виїзних бригад електричних мереж для визначення ризику наявності достовірних відхилень цих оцінок від «нормативних» значень. Представлено структури відхилень психофізіологічного статусу та емоційного стану працівників та виділено групу осіб з аномальними значеннями визначених ризиків. Звернено увагу на необхідність періодичної оцінки психофізіологічного статусу та емоційного стану працівників для скорочення втрат чи уникнення наслідків неякісної роботи слюсарів оперативних виїзних бригад та зменшення нанесення шкоди їхньому здоров’ю

Доп.точки доступа:
Кальниш, В. В.; Оліскевич, М. О.
Экз-ры:
Найти похожие

Кальниш, В. В.
Мониторинг психофизиологических функций операторов в процессе их трудовой деятельности [] / В. В. Кальниш // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 3. - С. 204-215
MeSH-главная:
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (диагностика)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ОЦЕНКА -- CREDENTIALING (использование)
ПОЗНАВАТЕЛЬНАЯ СПОСОБНОСТЬ -- COGNITION (физиология)
КОГНИТИВНЫЙ РЕЗЕРВ -- COGNITIVE RESERVE (физиология)
УТОМЛЕНИЕ -- FATIGUE (диагностика)
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
ЧЕЛОВЕКО-МАШИННЫЕ СИСТЕМЫ -- MAN-MACHINE SYSTEMS
Аннотация: На ряде тепловых электростанций, близких по своей мощности и оборудованию, было обследовано 180 машинистов энергоблоков мужчин разного возраста и состояния здоровья. Проводилось тестирование комплекса психофизиологических характеристик, артериального давления, частоты сердечных сокращений, а также самочувствия, активности и настроения. Результаты. Теоретический анализ и рассмотрение эмпирических данных позволили обосновать наличие нескольких этапов закономерного изменения уровня профессиональной пригодности работников в процессе их многолетней деятельности, в частности, формирования «скрытой» профессиональной непригодности у стажированных специалистов. Установленные явления дают четкое обоснование необходимости осуществления мониторинга психофизиологических характеристик специалистов для увеличения их профессионального долголетия, сохранения здоровья, уменьшения уровня травматизма, сохранения работоспособности. Установлено, что в процессе профессиональной деятельности у оператора закономерно изменяются уровни развития его профессионально важных качеств под действием двух противоположно направленных психофизиологических механизмов: за счет возрастных изменений, постепенно ухудшающих их проявления, и профессиональной тренировки – улучшающей или стабилизирующей их уровень. Закономерно протекающие у работника трансформации функций его организма требуют проведения мониторинга психофизиологических характеристик для своевременного применения адекватных организационных мероприятий. Показано, что в процессе трансформации психофизиологических качеств стажированных работников у них возникают предпосылки развития «скрытой» профессиональной непригодности, характеризующейся высоким уровнем профессионально важных качеств и появлением негативных отклонений ряда характеристик функциональных резервов организма. Наличие такого специфического вида отклонений в состоянии стажированных работников требует усиленного внимания при формировании заключения по результатам мониторинга их психофизиологических характеристик. Условно выделено три этапа становления профессионально важных качеств в процессе их формирования и определены их примерные возрастные границы: этап «врабатывания или первичной адаптации к работе» – 20–29 лет; этап «стабильной работоспособности» – 30–39 лет; этап «формирования скрытой непригодности к профессиональной деятельности» — 40 и более лет

Экз-ры:
Найти похожие

Кальниш, В. В.
Особливості формування компенсаторної функціональної поведінки у військовослужбовців, що перебувають у зоні бойових дій [] / В. В. Кальниш, В. В. Опанасенко // Український журнал з проблем медицини праці. - 2019. - Т. 15, N 4. - С. 271-280
MeSH-главная:
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (диагностика, патофизиология)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (методы)
ВОЕННАЯ ПСИХОЛОГИЯ -- PSYCHOLOGY, MILITARY (методы)
ВОЕННАЯ ПСИХИАТРИЯ -- MILITARY PSYCHIATRY (методы)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология, психология)
ПОВЕДЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CONDUCT DISORDER (патофизиология, психология)
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL (физиология)
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: У сучасній війні розмаїття факторів бойового середовища, що впливають на організм військовослужбовця, їхня сила та модальність, зміна їхнього ритму та непередбачуваність залежать від безлічі причин, які мають інтегральний вплив на комбатантів. Проблема виявлення об’єктивних і суб’єктивних причин формування стресу та встановлення прихованих компенсаторних механізмів захисту психіки військовослужбовців в умовах безпосереднього впливу на них факторів бойового середовища є актуальною. Використаний метод опитування комбатантів поза зоною бойових дій про їхні враження щодо впливу тих чи інших факторів бойового середовища. Проведено опитування 101 військовослужбовця (чоловіки віком 18-35 років) за допомогою спеціально розробленої анкети. Проведено факторний аналіз отриманих даних і кореляційний аналіз виявлених інтегральних факторів. Виявлено наявність групи потужних і позитивних за своїм впливом елементів компенсаторної функціональної поведінки військовослужбовців, які перебувають у зоні бойових дій. Показано, що цілеспрямоване застосування встановлених особливостей формування компенсаторної функціональної поведінки дасть можливість підвищити боєздатність військовослужбовців, зберегти їхнє здоров’я та життя.

Доп.точки доступа:
Опанасенко, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Кальниш, В. В.
Обгрунтування важливості параметру "схильність до ризику" для визначення рівня професійної придатності льотного складу [] / В. В. Кальниш, С. М. Пашковський, С. А. Бардильов // Український журнал військової медицини = Ukrainian journal of military medicine. - 2020. - Vol. 1, № 3. - С. 122-123
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL

Доп.точки доступа:
Пашковський, С. М.; Бардильов, С. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Кальниш, В. В.
Особливості формування хронічної втоми в комбатантів із тривалим перебуванням у зоні бойових дій, які лікуються в мобільному шпиталі після поранення чи захворювання. Повідомлення 2. Особливості розвитку хронічної втоми [] / В. В. Кальниш, Т. В. Скочко // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - N 4. - С. 261-274
MeSH-главная:
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (психология)
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (психология)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (психология)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
Аннотация: Мета дослідження – виявити особливості структури взаємозв’язку компонентів емоційного стану в комбатантів із різним рівнем прояву емоційного вигорання. Матеріали та методи дослідження. Обстежували 98 військовослужбовців чоловічої статі віком від 21 до 57 років після виникнення в них поранень чи хвороб внаслідок перебування в зоні Операції Об’єднаних сил (ООС). Лікування комбатантів проводили на базі мобільного госпіталю. Висновки. При тривалому перебуванні в зоні ООС у комбатантів розвивається хронічна втома різного ступеня, одним з індикаторів якої є емоційне вигорання. Кожен з цих ступенів із «низьким», «середнім» і «високим» рівнем адаптаційного потенціалу характеризується відповідною структурою сталих і пластичних зв’язків між показниками їхнього емоційного стану. Особливістю розвитку хронічної втоми певного рівня є наявність кореляційних плеяд, що об’єднують відповідні компоненти емоційного статусу комбатантів. Кожна з цих плеяд суттєво впливає на емоційний стан з позитивного та негативного боків і має певну стабілізуючу функцію, причому в разі проявів вираженого емоційного вигорання (етап високого рівня резистенції) негативне забарвлення впливу кореляційних плеяд превалює над позитивним, а у випадку відсутності достатнього розвитку цього стану потужність сприятливого впливу існуючих позитивних центрів формування емоційного стану посилюється. Виявлено наявність сталих позитивних зв’язків (які, як правило, проявляються в представників усіх досліджених підгруп) між почуттями сили й енергії, психічного благополуччя та бажання дії. Існування такого достатньо сталого кореляційного каркасу, побудованого з поєднань позитивно забарвлених компонентів емоційного стану військовослужбовців, центральним з яких є відчуття сили й енергії, може свідчити про тотожність психологічних і фізіологічних компенсаторних процесів, які відбуваються при формуванні психічного стану комбатантів з різним рівнем емоційного вигорання та хронічної втоми. Встановлено існування сталого кореляційного каркасу, який складається з позитивних зв’язків між відчуттями пригніченого настрою та психічної депресії, виснаження; відчуттями психічного занепокоєння чи обурення та тривожного очікування; негативних зв’язків між психічним занепокоєнням чи обуренням з відчуттями психічного благополуччя та сили й енергії, а також між відчуттям тривожного очікування, страху та відчуттями психічного благополуччя та сили й енергії. Взаємодія компонентів емоційного стану в цьому кореляційному каркасі, найбільшу вагу з яких мають відчуття психічного занепокоєння чи обурення та тривожного очікування, страху, становить основу формування негативних зрушень психічного стану комбатантів.

Доп.точки доступа:
Скочко, Т. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Особливості оцінки психофізіологічних характеристик військових льотчиків при здійсненні періодичного контролю їх професійно важливих якостей / В. В. Кальниш [та ін.] // Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту ім. М. І. Пирогова. - 2021. - Т. 25, N 1. - С. 157-164
MeSH-главная:
ПСИХОФИЗИОЛОГИЯ -- PSYCHOPHYSIOLOGY
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ОЦЕНКА -- CREDENTIALING
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL

Доп.точки доступа:
Кальниш, В. В.; Трінька, І. С.; Пашковський, С. М.; Коваль, Н. В.; Бомк, О. В.; Тищенко, В. К.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Кальниш, В. В.
Роль распространения коронавирусной инфекции (COVID-19) в формировании стресса и хронического утомления у работающего населения [] / В. В. Кальниш // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - N 3. - С. 173-186
MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (смертность, эпидемиология)
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS (патогенность)
КАРАНТИННЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- QUARANTINE (психология, экономика)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL (патофизиология)
УТОМЛЕНИЯ СИНДРОМ ХРОНИЧЕСКИЙ -- FATIGUE SYNDROME, CHRONIC (патофизиология, психология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL (патофизиология, психология)
ШВЕЦИЯ -- SWEDEN (эпидемиология)
ВЕЛИКОБРИТАНИЯ -- GREAT BRITAIN (эпидемиология)
ГЕРМАНИЯ -- GERMANY (эпидемиология)
Аннотация: Проведен анализ динамики количества смертей после заражения COVID-19 в Швеции, Великобритании и Германии в апреле и мае 2020 года. Показано, что течение эпидемии имеет колебательный характер с периодом, близким к длительности недели, наличие которого можно объяснить существованием в популяции незатухающих автоволновых процессов. Параллельно протекающие мощные процессы: распространение вируса и экономические последствия карантина на фоне многолетних боевых действий, происходящих в стране, вызывают эффект распространения эмоционального «заражения», результатом которого является повышение уровня стресса, сопровождающееся в свою очередь формированием хронического утомления. Субстратом, в котором формируются физическое заражение коронавирусом и информационное эмоциональное «заражение», является «рыхлая возбудимая среда» – сообщество работающих людей. Показана роль сильных и слабых информационных связей между людьми в формировании эмоционального «заражения», которые способствуют расширению или ограничению границ распространения хронического утомления и предполагают существование разных механизмов управления экспансией вируса и эмоционального «заражения». Выводы. Интенсивность заражения работающего населения COVID-19 зависит от жесткости карантинных мероприятий и не зависит от плотности населения страны, характеризующего субстрат, на котором формируется распространение этого процесса. Течение эпидемии имеет колебательный характер с периодом, близким к семи дням, наличие которого можно объяснить существованием незатухающих автоволновых процессов заражения вирусом. Параллельно протекающие мощные процессы: распространение вируса и экономические последствия карантина на фоне многолетних боевых действий, происходящих в стране, вызывают распространение эмоционального «заражения», связанное не только с последствиями этого заболевания, но и с экономическими проблемами у большинства работающих. В результате «сшибки» этих двух процессов образуется своеобразный «порочный круг», результатом влияния которого является повышение стресса, сопровождающееся в свою очередь формированием хронического утомления. Субстратом, на котором формируются физическое заражение коронавирусом и информационное эмоциональное «заражение», является «рыхлая возбудимая среда» – сообщество работающих людей. «Рыхлость» и неоднородность этой среды с одной стороны связана с физической передачей вирусной инфекции, а с другой – экономическими трудностями, вызывающими эмоциональное «заражение», обусловленное экономической «мощностью» и условиями жизнедеятельности каждого человека. Спецификой взаимодействия этих материальных и информационных процессов является то, что встречающиеся волны могут проходить одна сквозь другую, тем самым усиливая друг друга и стимулируя развитие хронического утомления у работающего населения. Показана роль сильных и слабых информационных связей в формировании эмоционального «заражения», поскольку при наличии множественных слабых связей любая распространяемая информация попадет к большему количеству людей и пройдет более длинную социальную дистанцию, чем через сильные, что приводит к расширению границ образования хронического утомления. Учет особенностей распространения эмоционального «заражения» даст возможность разработать мероприятия по его прекращению.

Экз-ры:
Найти похожие

11.

Особистісні властивості слухача як передумова професійного становлення та успішної адаптації військового медика [] / І. С. Трінька [та ін.] // Український журнал військової медицини = Ukrainian journal of military medicine. - 2020. - Vol. 1, № 3. - С. 52-60
MeSH-главная:
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (обучение)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
АДАПТАЦИЯ ПСИХОЛОГИЧЕСКАЯ -- ADAPTATION, PSYCHOLOGICAL
ВРАЧИ -- PHYSICIANS

Доп.точки доступа:
Трінька, І. С.; Кальниш, В. В.; Мудрик, Н. І.; Волошин, В. О.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Трінька, І. С.
Передумови професійного становлення та успішної адаптації слухача УВМА [] / І. С. Трінька, В. В. Кальниш, Н. І. Мудрик // Український журнал військової медицини = Ukrainian journal of military medicine. - 2020. - Vol. 1, № 3. - С. 118
MeSH-главная:
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (обучение)

Доп.точки доступа:
Кальниш, В. В.; Мудрик, Н. І.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Зайцев, Д. В.
Особливості впливу об’ємного пневмопресингу на функціональний стан організму при реабілітації комбатантів [] / Д. В. Зайцев, В. В. Кальниш, Г. Ю. Пишнов // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 2. - С. 47-56
MeSH-главная:
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (реабилитация)
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (реабилитация)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы)
Кл.слова (ненормированные):
ПНЕВМОПРЕССИНГ
Аннотация: Вступ. Відомо, що застосування об’ємного пневмопресингу (ОП) має позитивний вплив на судинне русло: поліпшується крово- та лімфообіг, що супроводжується покращанням психічної діяльності та нервової регуляції. Однак тонкі механізми впливу на організм ОП залишаються мало вивченими. Мета дослідження – визначити можливість застосування стабілометрії для оцінки впливу ОП на функціональний стан ЦНС і виявити загальні закономірності впливу ОП на систему постурального контролю. Матеріали та методи дослідження. До основної групи увійшли 26 учасників бойових дій, чоловіків віком (35,0 ± 3,8) років. До контрольної групи увійшли 20 умовно здорових осіб віком (27,0 ± 3,2) років. Усі учасники отримували процедури ОП у зоні спини та голови за однаковою схемою. Щоразу перед процедурою ОП і після неї проводилось стабілометричне дослідження в позі Ромберга. Результати. У всіх учасників виявлені односпрямовані стабілометричні ефекти внаслідок процедури ОП. Виявлено збереження стабільності основної стойки. Частота коливань центру тиску перебуває в межах норми (нижче ніж 1 Гц) і після ОП незначно знижується. В обох групах після ОП з відкритими очами швидкість переміщення центру тиску залишається без змін, а з закритими очами знижується; площа статокінезіограми в усіх досліджуваних зростає. Візуальна стратегія підтримання рівноваги переважає (58–79 % випадків), однак після процедури ОП роль зорового контролю зменшується, а пропріорецепторний вплив зростає. Основна дія ОП у даному випадку, на наш погляд, спрямована на аферентні шляхи або центральне представництво системи контролю постурального балансу. Висновки. Процедура ОП за даною методикою переважно рефлекторно впливає на організм комбатантів, сприяє розвитку загальної релаксації, яка при проведенні стабілометрії відображається у вигляді зниження рухової активності й зменшення її контролю, що також можна використовувати для оцінки ефективності ОП у процесі реабілітації.

Доп.точки доступа:
Кальниш, В.В.; Пишнов, Г.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Кальниш, В. В.
Клініко-функціональні особливості відновлення здоров’я у осіб з наслідками черепно-мозкової травми після перебування в зоні бойових дій за показниками стабілографічного дослідження [] / В. В. Кальниш, А. В. Швець, Д. О. Горолюк // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 22-33
MeSH-главная:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (реабилитация)
БАРОТРАВМА -- BAROTRAUMA (реабилитация)
МОЗГА ГОЛОВНОГО СОТРЯСЕНИЕ -- BRAIN CONCUSSION (реабилитация)
Аннотация: Вступ. Черепно-мозкові травми (ЧМТ), які були отримані протягом 2017 року внаслідок воєнних дій на Сході України, склали 30,8 % серед усіх механічних бойових ушкоджень і травм. При цьому ушкодження вуха внаслідок акубаротравми серед ЧМТ складало 22,8 %. Така поєднана патологія практично завжди тягне за собою дефекти рухової функції, у тому числі порушення контролю за позою, що робить зазначені дослідження актуальними. Мета дослідження — аналіз результатів використання стабілометрії як методу контролю за станом рівноваги в пацієнтів з ЧМТ у процесі лікування та реабілітації, а також визначення орієнтовних показників стабілографічного дослідження в практично здорових осіб. Матеріали та методи дослідження. Були обстежені дві групи військовослужбовців. Основна група — практично здорові військовослужбовці — склала 124 чоловіки віком 20–30 років, які були визнані військово-лікарською комісією придатними до служби в десантно-штурмових військах. Другу групу осіб склали пацієнти, які мали в анамнезі легку закриту ЧМТ, ускладнену акубаротравмою слухової та вестибулярної систем (23 чоловіки), з середнім терміном після одержаної травми голови (8 ± 2) доби. Дослідження статичної просторової стійкості (функції рівноваги) проводили за допомогою приладу «МПФИ стабилограф 1» і пакета програмного забезпечення StabiliS протягом 1 хв. У осіб з патологією зазначені дослідження проводили при поступленні в стаціонар та після 5 діб інтенсивного лікування. Результати. Підтверджено, що участь зору в контролі за вертикальною позою (ВП) і його депривація впливає на окремий комплекс постурального контролю і змінює значення реєстрованих параметрів у нормі. Виявлені значимі зміни в параметрах підтримки ВП у режимі зорового контролю і без нього свідчать про зниження активності центрального апарату управління рівновагою тіла при депривації зору. Визначено орієнтовні нормативні значення параметрів статичної стабілометрії при відкритих і заплющених очах у практично здорових осіб. Показники комп’ютерної стабілометрії, отримані в умовах відсутності зорового контролю за підтриманням ВП, є найінформативнішими характеристиками, які можуть служити критеріями діагностики порушень функціонального стану після перенесених ЧМТ з акубаротравмою. Виділені шість найінформативніших показники стабілометрії 23 досліджуваних, за якими можна оцінити ступінь покращання функціонального стану в разі застосування відновного лікування в умовах стаціонару. Висновки. Визначено межі нормативних значень параметрів статичної стабілометрії при відкритих і заплющених очах у практично здорових чоловіків. Визначені особливості покращання функціонального стану військовослужбовців з баротравмою, поєднаною з легким струсом головного мозку після 5 діб стаціонарного лікування за показниками стабілометрії. Виявлені інформативні показники, за якими можна оцінити ці покращання, а саме: середньозважена частота спектра коливань центру тиску в фронтальній площині, якість функції рівноваги, середня швидкість переміщення центру тиску, довжина траєкторії коливань центру тиску. Показано важливість проведення періодичної оцінки функціонального стану за стабілометричними показниками в осіб у процесі лікування баротравми, поєднаною з легким струсом головного мозку, для удосконалення та індивідуалізації технології відновного лікування зазначеної патології.

Доп.точки доступа:
Швець, А.В.; Горолюк, Д.О.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Здобутки і перспективи розвитку кафедри авіаційної, морської медицини та психофізіології / І. С. Трінька [та ін.] // Військова медицина України. - 2018. - Том 18, N Дайджест до ювілею. - С. 94-98
MeSH-главная:
ПРЕПОДАВАТЕЛЬСКИЙ СОСТАВ УЧЕБНОГО УЧРЕЖДЕНИЯ -- FACULTY (история, организация и управление)
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (организация и управление, стандарты, тенденции)
ПСИХОФИЗИОЛОГИЯ -- PSYCHOPHYSIOLOGY (история, кадры, методы, обучение, организация и управление, стандарты, тенденции)
АКАДЕМИИ И ИНСТИТУТЫ -- ACADEMIES AND INSTITUTES (история, организация и управление, тенденции)

Доп.точки доступа:
Трінька, І. С.; Дорошенко, М. М.; Кравчук, В. В.; Кальниш, В. В.; \о ней\
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Кальниш, В. В.
Динаміка зміни нервово-емоційного напруження за час перебування особового складу миротворчого контингенту в Ліберії [] / В. В. Кальниш, С. М. Щепанков // Військова медицина України. - 2017. - Том 17, N 3/4. - С. 99-106
MeSH-главная:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
АВИАЦИЯ -- AVIATION
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ЛИБЕРИЯ -- LIBERIA

Доп.точки доступа:
Щепанков, С. М.; Трінька, І. С. \наук.реценз.\
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Стан психофізіологічної готовності військовослужбовців-кандидатів до проходження курсу підготовки сил спеціальних операцій [] / І. С. Трінька [та ін.] // Військова медицина України. - 2017. - Том 17, N 3/4. - С. 116-124
MeSH-главная:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (обучение)
КАДРОВ ПОДБОР -- PERSONNEL SELECTION
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (профилактика и контроль)

Доп.точки доступа:
Трінька, І. С.; Швець, А. В.; Дорошенко, М. М.; Голуб, О. В.; Михайлик, О. П.; Кальниш, В. В. \наук.реценз.\
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Кальниш, В. В.
Особливості оцінювання та прогнозування спонтанного відновлення психофізіологічних функцій учасників бойових дій [] / В. В. Кальниш, А. В. Швець, О. В. Мальцев // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 2. - С. 29-39
MeSH-главная:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ТРУДОСПОСОБНОСТИ ОЦЕНКА -- WORK CAPACITY EVALUATION
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- NERVOUS SYSTEM PHYSIOLOGICAL PROCESSES (физиология)
Аннотация: Вступ. Тривалість і динаміка трансформації функціонального стану під час відновлення психофізіологічних функцій учасників бойових дій не є однаковими, оскільки залежать від умов перебування в зоні збройного конфлікту, інтенсивності пережитих стресів, вихідного рівня функціонального стану військовослужбовця перед відправкою в зону проведення операції тощо. Тому вкрай важливим є ретельний аналіз спонтанного відновлювального процесу військовослужбовців після їхнього виходу з цієї зони з подальшим виконанням службових обов’язків. Мета дослідження — оцінити та прогнозувати динаміку відновлення психофізіологічних функцій відносно здорових військовослужбовців, які брали безпосередню участь у бойових діях і продовжують свою професійну кар’єру після повернення з зони збройного конфлікту. Матеріали та методи дослідження. Аналіз результатів обстеження проводився в декількох групах військовослужбовців віком від 20 до 35 років: група 1 — які не перебували в зоні проведення операції Об’єднаних сил (ООС) (54 особи), група 2 — термін перебування на службі яких після повернення з зони проведення ООС був менше ніж 1 міс. (52 особи), група 3 — термін перебування на службі яких після повернення з зони проведення ООС був 1–3 міс. (34 особи), група 4 — термін перебування на службі яких після повернення з зони проведення ООС був від 3 і більше місяців (46 осіб). Для оцінки індивідуально-типологічних функцій нервової системи досліджували показники функціональної рухливості нервових процесів і сили нервових процесів, для оцінки психодинамічних функцій — характеристики реакції на рухомий об’єкт. Вивчення стану вегетативної нервової системи здійснювали відповідно з загальноприйнятими стандартами аналізу варіабельності серцевого ритму. Результати. На основі аналізу динаміки рівня психофізіологічних функцій здорових військовослужбовців у пунктах постійної дислокації виявлено існування суттєво різних механізмів спонтанного відновлення психофізіологічних функцій після перебування в зоні бойових дій. Виходячи з наявності цих закономірностей можна припустити, що механізми адаптації до впливу надмірного стресу в цих осіб теж суттєво відрізняються. Виявлено наявність достовірної дії фактора часу на процес стихійного відновлення психофізіологічного стану після участі в ООС на якість регуляції серцевого ритму досліджених підгруп комбатантів (p ‹ 0,05). Розроблена дискримінантна модель, яка дозволяє віднести військовослужбовця, який ще не перебував у потенційно травмуючих умовах бойової обстановки, до груп з різним процесом відновлення психофізіологічного стану. Висновки. Доведено, що військовослужбовців потрібно розглядати як неоднорідний контингент, який складається з двох неоднакових за своїми психофізіологічними якостями осіб, які відрізняються за своїми професійно важливими якостями ще на етапі до участі в бойових діях. Військовослужбовців з низькими психофізіологічними показниками, а також тих, у яких спонтанне відновлення психофізіологічного стану було короткотривалим, можна віднести до груп підвищеного ризику щодо процедури вторинного професійного психофізіологічного відбору. Відновлення психофізіологічних функцій і функцій регуляції серцевого ритму мають однакову тенденцію в усіх досліджених військовослужбовців, відновлення регуляції серцевого ритму в групі з кращими психофізіологічними показниками відбувається швидше, а відновлення самих психофізіологічних функцій відрізняється за своєю структурою й рівнем (простіші психодинамічні функції відновлюються неоднаково, а складніші індивідуальнотипологічні — більш тотожно). Розроблена модель підтримки прийняття рішення щодо прогнозу реакції на потенційно травмуючі події дозволяє віднести військовослужбовця, який ще не перебував у потенційно травмуючих умовах бойової обстановки, до груп з різним процесом відновлення психофізіологічного стану.

Доп.точки доступа:
Швець, А.В.; Мальцев, О.В.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Кальниш, В. В.
Професійний відбір та моніторинг професійно важливих якостей льотчиків залежно від типу літальних апаратів [] / В. В. Кальниш, С. М. Пашковський // Військова медицина України. - 2019. - Том 19, N 2. - С. 48-54
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ОЦЕНКА -- CREDENTIALING
ЛИЧНОСТИ КАЧЕСТВ ОЦЕНКА -- PERSONALITY ASSESSMENT
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL

Доп.точки доступа:
Пашковський, С. М.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Взаємозв’язок стану здоров’я і психофізіологічних характеристик військовослужбовців [] / В. В. Кальниш [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2019. - № 3(69). - С. 72-77. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS
Аннотация: Стаття присвячена виявленню психофізіологічних передумов трансформації стану професійного здоров'я військовослужбовців і розробці алгоритму оцінки цього стану. За допомогою програмно-апаратного комплексу для проведення психофізіологічних досліджень, було проведено психофізіологічні дослідження 96 льотчиків та штурманів, які приймали участь в бойових діях. Реєструвались: критична частота світлових миготінь, час простої та складної зорово-моторної реакції, функціональна рухливість нервових процесів, час простої та складної слухо-моторної реакції, реакція на рухомий об’єкт та інші психофізіологічні показники. За допомогою факторного аналізу були виявлені три приховані фактори, що пояснюють 35,1% дисперсії аналізованих характеристик. Виділені фактори, що описують фундаментальні стани організму людини: ступінь втоми, активації і витривалості. Виявлення та кількісна оцінка цих характеристик дозволяє пояснити погіршення яких психофізіологічних якостей організму є передумовою розвитку негативних відхилень в стані здоров’я військовослужбовців та використати ці оцінки для завбачення та своєчасного попередження про потенційну можливість майбутніх негативних змін його здоров’я. Виділено фундаментальні психофізіологічні фактори, що описують функціональний стан військовослужбовців, які приймали участь в бойових діях, показано, що факторні значення факторів «бадьорості-втоми», «активації» і «витривалості-слабкості» достовірно відрізняються у військовослужбовців з задовільним станом здоров’я та тих в кого є негативні зрушення цього параметру та розроблено розв’язувальні правила, що дозволяють з точністю до 70% оцінити стан здоров’я військовослужбовців за комплексом психофізіологічних показників.

Доп.точки доступа:
Кальниш, В. В.; Пашковський, С. М.; Мальцев, О. В.; Печиборщ, В. П.; Єщенко, О. І.; Шепітько, К. В.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)