Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (70)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>A=Кубрак, М. А.@<.>

Общее количество найденных документов : 72
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-72

-2023г.,N 3
Интересные статьи :
Андрющенко В. П. Особливості порушень вуглеводного обміну у пацієнтів на гострий панкреатит як передумова розвитку в них цукрового діабету/ В. П. Андрющенко, М. М. Тутка (стр.7-12)
Борзих Н. О. Застосування методів мануальної терапії, кінезіотерапії та електроміостимуляції при торакалгіях на тлі остеохондрозу хребта/ Н. О. Борзих [та ін.] (стр.13-19)
Вадзюк С. Н. Особливості психоемоційного стану в осіб юнацького віку з різною теплочутливістю/ С. Н. Вадзюк, Т. В. Дживак (стр.20-24)
Вдовенко А. В. Ультразвукова картина фетоплацентарного комплексу в оцінці затримки росту плода у вагітних після перенесеної коронавірусної хвороби-2019/ А. В. Вдовенко (стр.25-30)
Голод Н. Р. Ефективність застосування скандинавської ходьби у пацієнтів після холецистектомії на довготривалому етапі реабілітації/ Н. Р. Голод (стр.31-35)
Давидюк С. С. Роль комп’ютерної томографії, ультразвукової діагностики та магнітно-резонансної томографії органів малого тазу у диференційній діагностиці сарком матки/ С. С. Давидюк [та ін.] (стр.36-41)
Дмитрук М. Б. Програма оцінки якості ходи в осіб після перенесеного мозкового інсульту/ М. Б. Дмитрук (стр.42-48)
Заславський П. С. Зміна структурно-функціональних характеристик дистальних відділів верхньої кінцівки як показник ефективності програми фізичної терапії та ерготерапії у поранених із наслідками вогнепального поліструктурного перелому кісток передпліччя/ П. С. Заславський (стр.49-54)
Kletskova O. М. Assessment and determination of motivational factors for weight loss and indicators of the functional state of obese women in the rehabilitation process/ O. М. Kletskova, А. M. Rudenko (стр.55-59)
Кобак Л. О. Прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного червоного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу/ Л. О. Кобак [та ін.] (стр.60-72)
Кубрак М. А. Периопераційні зміни стану здоров’я пацієнтів з ускладненими формами раку товстого кишківника/ М. А. Кубрак, С. М. Завгородній (стр.73-76)
Лаврін О. Я. Оптимізація засобів первинної профілактики захворювань тканин ротової порожнини у віськовослужбовців Збройних Сил України/ О. Я. Лаврін (стр.77-82)
Махлинець Н. П. Тривожні стани в дітей та їхній вплив на розвиток шкідливих звичок/ Н. П. Махлинець (стр.83-88)
Нагорна О. Б. Результати динаміки оцінювання функціонування рук дітей, які потребують неонкологічної паліативної допомоги/ О. Б. Нагорна, Л. Л. Примачок (стр.89-94)
Ногас А. О. Динаміка змін функціональних обмежень і активності верхніх кінцівок у пацієнтів з ревматоїдним артритом під впливом технології реабілітаційних заходів/ А. О. Ногас (стр.95-99)
Орел М. А. Особливості когнітивних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні з гіпотиреозом/ М. А. Орел, Л. П. Мартинюк (стр.100-105)
Piatnochka V. I. Morphometric features of changes in the muscles of the anterior abdominal wall after implantation of the Capromesh mesh combined with PRP in the experiment/ V. I. Piatnochka, I. I. Dovha (стр.106-111)
Палієнко М. В. Оцінка ступеня реактивної тривожності в підлітків з вегетативними розладами/ М. В. Палієнко (стр.112-115)
Ратушний Р. І. Клініко-експериментальний аналіз ефективності використання оптичного збільшення в ендодонтії/ Р. І. Ратушний, І. В. Пензелик (стр.116-120)
Ханюков О. О. Роль анемії у розвитку нефатальних серцево-судинних подій та прогнозування ризику їх виникнення у пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ О. О. Ханюков, І. О. Заяць (стр.121-129)
Хміль С. В. Ретроспективний аналіз клініко-анамнестичної картини пацієнток із безпліддям і невдалими спробами екстракорпорального запліднення в анамнезі на тлі коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту/ С. В. Хміль, Н. Я. Петришин (стр.130-136)
Хміль С. В. Ретроспективний аналіз клінічної картини пацієнток зі зниженим оваріальним резервом при довгому та короткому протоколах стимуляції овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій/ С. В. Хміль, Н. Ю. Терлецька (стр.137-143)
Яцишин Р. І. Кількісний і морфометричний аналіз тромбоцитів при системній склеродермії: вивчення зв’язків із запаленням і активністю захворювання/ Р. І. Яцишин, О. І. Дрогомерецька (стр.144-148)
Kostyshyn A. B. Main trends in the development of modern medical education/ A. B. Kostyshyn [et al.] (стр.149-155)
Малюванчук С. В. Особливості самостійної роботи при вивченні фармакогнозії студентами фармацевтичного факультету ІФНМУ/ С. В. Малюванчук (стр.156-159)
Матейко Г. Б. Використання кейс-методу при викладанні дисципліни "Дитячі інфекційні хвороби"/ Г. Б. Матейко [та ін.] (стр.160-163)
Бакалюк Т. Г. Реабілітаційні підходи до підліткового ідіопатичного сколіозу в міжнародній практиці/ Т. Г. Бакалюк [та ін.] (стр.164-168)
Каліновська І. В. Сучасні погляди на роль прогестерону у патогенезі генітального ендометріозу/ І. В. Каліновська, Т. В. Скапчук (стр.169-173)
Остафійчук О. Р. Сучасні погляди на проблему захворювань пародонту у жінок під час вагітності/ О. Р. Остафійчук, Т. М. Дмитришин, С. О. Остафійчук (стр.174-179)
Voloshynovych M. S. Multiple hemangiomas on the head of the penis/ M. S. Voloshynovych [et al.] (стр.180-183)
Сильветки її життя... До 103-річчя з дня народження Ванджури Ірини Петрівни (стр.184-188)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Завгородній С. М., Данилюк М. Б., Рилов А. І., Кубрак М. А., Щуров М. Ф., Бачурін А. В.
Заглавие : Гострий холецистит у осіб похилого та старечого віку в невідкладній абдомінальній хірургії
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава ; Київ, 2021. - № 1. - С. 58-62: tabl. (Шифр ВУ12/2021/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA
Аннотация: Мета. Проаналізувати результати хірургічного лікування пацієнтів похилого та старечого віку у невідкладній абдомінальній хірургії з гострим холециститом на фоні жовчекам’яної хвороби. Об’єкт і методи дослідження. Було проведено аналіз результатів лікування пацієнтів похилого та старечого віку, як госпіталізовані в ургентному порядку із діагнозом жовчнокам’яна хвороба, гострий холецистит до КПН «Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги» ЗМР за 2019 рік. За даний період госпіталізовано 206 (100,0%) осіб віком від 18 до 89 років. Основну групу становили пацієнти похилого та старечого віку (60-89 років) - 90 (43,7%) хворих, до групи порівняння включені госпіталізовані віком від 18 до 59 років - 116 (56,3%). Результати та обговорення. За структурою оперативних втручань лапароскопічна холецистектомія з дренуванням черевної порожнини в основній групі виконана у 70 (77,8%) пацієнтів, у групі порівняння – у 107 (92,2%), U=549,5; р=0,1286. Лапаротомія, холецистектомія та дренування черевної порожнини в основній групі проведена у 14 (15,5%), у групі порівняння – у 7 (6,1%) пацієнтів, U=789,0; р=0,0482. Лапаротомія, холецистектомія з дренуванням холедоха в основній групі виконана у 6 (7,6%) хворих, у групі порівняння – 2 (1,7%), U=755,0; р=0,0310. Середня тривалість оперативного втручання та анестезіологічного забезпечення в обох групах не відрізнялася та склала відповідно 60,0 (50,0; 80,0) та 80,00 (70,00; 120,00) хвилин. У відділення інтенсивної терапії, для пролонгованої штучної вентиляції легень в основній групі було переведено 16 (17,8%) пацієнтів, тоді як у групі порівняння – 4 (3,4%), U=83,0; р0,0001. Супутню патологію в основній групі виявлено у 82 (91,0%) госпіталізованих, тоді як у групі порівняння – у 38 (32,8%), U
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гатіа М. С., Завгородній С. М., Кубрак М. А.
Заглавие : Результати хірургічного лікування хворих на вузловий токсичний зоб
Место публикации : Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - київ, 2021. - N 4. - С. 75 (Шифр КУ28/2021/4)
MeSH-главная: ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Завгородній С. М., Гатіа М. С., Кубрак М. А., Данилюк М. Б.
Заглавие : Хірургічне лікування хворих на вузловий токсичний зоб
Место публикации : Запорож. мед. журн. - Запорожье, 2021. - Том 23, N 3. - С. 370-374 (Шифр ЗУ1/2021/23/3)
MeSH-главная: ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
ТИРЕОИДЭКТОМИЯ -- THYROIDECTOMY
ТИРЕОТОКСИКОЗ -- THYROTOXICOSIS
Аннотация: Доля узлового токсического зоба (УТЗ) в структуре понятия «узловой зоб» составляет от 7,3 % до 10,0 %. Существуют трудности в дооперационной дифференциальной диагностике УТЗ и других заболеваний щитовидной железы, протекающих с синдромом тиреотоксикоза. Противоречивы данные о преимуществах резекционных операций над тиреоидэктомиями у пациентов с УТЗ. Цель работы – сравнительная оценка результатов диагностики и лечения пациентов с УТЗ в раннем и отдалённом послеоперационных периодах после резекционных хирургических вмешательств и тиреоидэктомий. Материалы и методы. В исследование включили 51 пациента с УТЗ. Средний возраст больных в группе составил 51,7 ± 12,9 года. Результаты. В группе превалировало двустороннее многоузловое поражение – 34 (66,7 %) пациента. Уровень свободного Т3 определен только у 15 (29,4 %) пациентов, у 7 (46,7 %) из них отмечено повышение показателя. Гемитиреоидэктомия с перешейком выполнена 15 (29,4 %) больным, субтотальная резекция – 2 (3,9 %), тиреоидэктомия – 34 (66,7 %). Выводы. В структуре УТЗ преобладали многоузловые двусторонние поражения щитовидной железы – 34 (66,7 %) пациента, что диктовало необходимость проведения тиреоидэктомии. Одноузловая и многоузловая односторонняя патология диагностирована у 17 (33,3 %) больных, которым выполнено органосохраняющее оперативное вмешательство. Определение у больных с УТЗ свободного Т3 позволило в 46,7 % случаев диагностировать Т3-тиреотоксикоз, который является диагностическим критерием для установления функциональной автономии узлов. Выполнение органосохраняющего оперативного вмешательства у 17 (33,3 %) пациентов с УТЗ обусловило необходимость назначения заместительной гормональной терапии препаратами левотироксина в отдалённом послеоперационном периоде (более 1 года) в средней дозе 25,0 (25,0; 50,0) мкг.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Данилюк М. Б., Завгородній С. М., Кубрак М. А., Ярешко Н. О., Бачурін А. В., Перцов І. В.
Заглавие : Вплив передопераційної підготовки пацієнтів похилого і старечого віку на морфологічні зміни запального процесу жовчного міхура
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава, 2022. - Т. 1, № 2. - С. 139-144 (Шифр ВУ12/2022/1/2)
MeSH-главная: ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS
Аннотация: Цілю нашої роботи стала оцінка ефективності впливу передопераційної підготовки пацієнтів похилого та старечого віку на вираженість запального процесу у стінці жовчного міхура, шляхом оцінки морфологічних змін. В основу роботи включено 153 пацієнта похилого та старечого віку з гострим холециститом на фоні жовчнокам’яної хвороби. Усі пацієнти було госпіталізовані в ургентному порядку до хірургічного відділення з ліжками гінекології КНП «МЛЕ та ШМД» ЗМР, з клінічними симптомами гострого холециститу. Підтвердження клінічного діагнозу проведено за допомогою ультразвукового дослідження та загального аналізу крові. Група порівняння – 89 (58,2 %) пацієнтів, периопераційне лікування яких проводилось згідно зі стандартами та клінічними протоколами медичної установи. Основна група – 64 (41,8 %) пацієнта, передопераційна підготовка яких проведена згідно алгоритму, розробленого на кафедрі загальної хірургії та післядипломної хірургічної освіти, Запорізький державний медичний університет. Середня тривалість передопераційної підготовки у обох груп була рівнозначна, в групі порівняння становила 26,00 (7,00; 27,00) годин, в основній груп 24,00 (21,00; 37,00) годин, U=2305,50, p=0,0570. Середня тривалість оперативного втручання у групі порівняння становила 60,00 (50,00; 80,00) хвилин, в основній групі 35,50 (30,00; 50,00) хвилин. Було встановлено, що при проведенні передопераційної згідно розробленого алгоритму в значній мірі знизилась кількість деструктивних форм гострого холециститу. Частота гангренозної форми запалення в групі порівняння склала 30 (33,7 %) випадків, тоді як у основній групі лише 9 (14,2 %), U=2256,50, р=0,0288. В свою чергу збільшилась частота хронічного холециститу у стані загострення, в групі порівняння 12 (13,5 %), а в основній групі 25 (39,0 %), U=2119,50, р=0,0071, що підтверджує призупинення запального процесу під час використання розробленого алгоритму. Висновки. Використання передопераційної підготовки згідно розробленого алгоритму достовірно знизило частоту деструктивних форм гострого холециститу. Попередження розвитку інфільтративних змін та дифузного і розлитого перитоніту забезпечило можливість переважного використання малоінвазивних методів лікування. Проведення передопераційної підготовки не вплинуло на тривалість передопераційного періоду.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Данилюк М. Б., Завгородній С. М., Рилов А. І., Кубрак М. А., Тєлушко Я. В., Щуров М. Ф.
Заглавие : Можливості використання шкали P-POSSUM у пацієнтів похилого та старечого віку з гострим холециститом
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава, 2022. - № 1. - С. 127-131 (Шифр ВУ12/2022/1)
MeSH-главная: ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА -- SICKNESS IMPACT PROFILE
Аннотация: Основною ціллю нашої роботи стала оцінка можливості та ефективність використання шкали P-POSSUM у пацієнтів похилого та старечого віку з гострим калькульозним холециститом. Для оцінки ефективності шкали у пацієнтів похилого та старечого віку з гострою абдомінальною хірургічною патологією було проаналізовано результати обстеження та лікування 170 пацієнтів похилого та старечого віку з гострим калькульозним холециститом.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Завгородній С. М., Гатіа М. С., Кубрак М. А., Данилюк М. Б.
Заглавие : Застосування терапії інфрачервоним лазером в післяопераційному періоді у пацієнтів із вузловим токсичним зобом
Место публикации : Запоріз. мед. журн. - Запоріжжя, 2022. - Т. 24, N 5. - С. 586-590 (Шифр ЗУ40/2022/24/5)
MeSH-главная: ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: Вузловий токсичний зоб (ВТЗ) посідає друге місце в структурі тиреотоксикозу, становить майже 10,0–12,0 % загальної захворюваності. Питання післяопераційного ведення пацієнтів із ВТЗ, застосовуючи інфрачервоний лазер, залишається недостатньо вивченим і доволі дискутабельним. Це обґрунтовує доцільність продовження досліджень із цієї проблеми. Мета роботи – оцінити результати застосування терапії інфрачервоним лазером у пацієнтів із вузловим токсичним зобом у ранньому та відділеному післяопераційних періодах після органозберігальних хірургічних втручань і тиреоїдектомій. Матеріали та методи. Дослідження здійснили за участю 35 (50,7 %) хворих основної групи, яким у післяопераційному періоді додатково здійснили 1–3 курси терапії інфрачервоним лазером, а також 34 (49,3 %) пацієнтів групи порівняння, яким таке лікування не призначали. Результати. У структурі операцій основної групи превалювала тиреоїдектомія – 20 (57,1 %) випадків. Органозберігальні операції виконали 15 (42,9 %) пацієнтам. У групі порівняння здійснили 18 (52,9 %) тиреоїдектомій і 16 (47,1 %) резекційних операцій. Висновки. Майже в половині випадків вузлового токсичного зобу (14 (41,2 %) в основній та 15 (42,9 %) у групі порівняння) визначили однобічне моно- чи багатовузлове ураження, а отже можна було виконати органозберігальне оперативне втручання. У разі виконання резекційного оперативного втручання не зареєстрували жодного випадку післяопераційного гіпопаратиреозу. Всі випадки такого ускладнення виявили у хворих після тотальних тиреоїдектомій – 7 (35,0 %) в основній групі та 8 (44,4 %) у групі порівняння, р = 0,2956. Застосування інфрачервоної терапії на післяопераційну ділянку стимулює кровообіг у тканинах і пришвидшує відновлення функції прищитоподібних залоз. Так, в основній групі рівень паратгормона відновлювався в середньому через 3,5 (1,5; 6,0) місяця, а в групі порівняння – через 6,5 (3,5; 9,0) місяця, р = 0,0412. Призначення терапії інфрачервоним лазером у післяопераційному періоді хворим, яким здійснили органозберігальні оперативні втручання, дало змогу зменшити дозу замісної терапії з 25,0 (25,0; 50,0) мкг у групі порівняння до 12,5 (12,5; 25,0) мкг в основній групі, р = 0,0341.The question of postoperative management for patients with nodular toxic goiter (NTG) using an infrared-wave laser remains poorly investigated and highly debatable, which creates conditions for further investigation of this issue. Aim. To evaluate the results of infrared-beam laser therapy in patients with NTG in the early and long-term postoperative periods after organ-preserving surgical interventions and thyroidectomies. Materials and methods. The main group of 35 (50.7 %) patients was examined after additional postoperative infrared-beam laser therapy (1–3 courses) while the comparison group of 34 (49.3 %) patients did not receive this treatment. Results. Thyroidectomy prevailed in the structure of surgeries in the main group (20 (57.1 %) cases). Organ-sparing surgeries were performed in 15 (42.9 %) patients. In the comparison group, 18 (52.9 %) thyroidectomies and 16 (47.1 %) thyroid resections were performed. Conclusions. Almost half of NTG cases (14 (41.2 %) in the main group and 15 (42.9 %) in the comparison group were unifocal mono- or lobar nodular affection which provided an opportunity to perform organ-sparing surgeries. No postoperative hypoparathyroidism was observed in the patients who underwent surgical resection. All the cases of this disorder were observed in patients after total thyroidectomy – 7 (35.0 %) in the main group and 8 (44.4 %) in the comparison group, P = 0.2956. The application of infrared-beam therapy to the postoperative area stimulated blood flow in the tissues and led to renewal of the parotid function: the parathormone level in the main group was restored in the average period of 3.5 (1.5; 6.0) months and in the comparison group – in 6.5 (3.5; 9.0) months, P = 0.0412. The postoperative use of infrared-beam laser therapy in patients with organ-sparing surgical interventions allowed reducing the dose of replacement therapy from 25.0 (25.0; 50.0) µg in the comparison group to 12.5 (12.5; 25.0) µg in the main group, P = 0.0341.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Завгородній С. М., Зимня К. О., Рилов А. І., Данилюк М. Б., Кубрак М. А.
Заглавие : Актуальні питання діагностики та лікування папілярного раку щитоподібної залози на тлі аутоімунного тиреоїдиту
Место публикации : Запорож. мед. журн. - Запорожье, 2020. - Том 22, N 5. - С. 670-675 (Шифр ЗУ1/2020/22/5)
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
ПАПИЛЛОМА -- PAPILLOMA
Аннотация: Современные исследования показывают, что при папиллярном раке щитовидной железы (ПРЩЖ), ассоциированном с аутоиммунным тиреоидитом (АИТ), определяют больше малигнизированных узлов. Однако не исследовано, как АИТ влияет на развитие и течение папиллярного рака щитовидной железы. Цель работы – определить частоту аутоиммунного тиреоидита при папиллярном раке щитовидной железы и исследовать частоту его метастазирования. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ 63 историй болезни пациентов с диагнозом ПРЩЖ, получавших лечение в хирургическом отделении ООО «ВИЗУС» за период с января 2018 года по декабрь 2019. Средний возраст пациентов – 53,1 ± 10,4 лет. Среди больных было 56 (88,9 %) женщин и 7 (11,1 %) мужчин. Всем больным проведено хирургическое лечение. Критерий включения в основную группу – установление при патогистологическом исследовании ПРЩЖ и АИТ – 33 (52,4 %) пациента. В группу сравнения включены больные с ПРЩЖ без АИТ – 30 (47,6 %) человек. Результаты. Гипотиреоз диагностирован у 5 (15,2 %) пациентов основной группы, у остальных больных – 28 (84,8 %) – эутиреоз. Все пациенты группы сравнения – 30 (100 %) – в состоянии эутиреоза. Повышение уровня антител к тиреопероксидазе (АТ-ТПО) установлено у 14 (42,4 %) лиц основной группы, повышение этого показателя среди пациентов группы сравнения не обнаружено. Изменения ультрасонографических характеристик паренхимы щитовидной железы, присущих АИТ, установлены у 13 (39,4 %) пациентов основной группы, у 9 (30,0 %) больных из группы сравнения, p = 0,3714. По результатам цитологического исследования пунктатов узлов щитовидной железы, фолликулярная неоплазия диагностирована у 6 (18,2 %) пациентов основной группы, у 2 (6,7 %) лиц из группы сравнения, р = 0,0473. По результатам патогистологического исследования, сочетание ПРЩЖ с АИТ отмечены у 33 (52,4 %) пациентов. Метастазирование рака в региональные лимфоузлы наблюдали у 14 (42,4 %) пациентов с АИТ, у 10 (33,3 %) больных из группы сравнения, р 0,0356. Выводы. Результаты ультразвукового исследования, тонкоигольной аспирационной пункционной биопсии и определения уровня тиреоидных гормонов в крови недостаточно информативны для постановки диагноза АИТ. Изменения паренхимы щитовидной железы, характерные для АИТ, затрудняют диагностику злокачественных новообразований. Частота метастазирования ПРЩЗ, протекающего на фоне АИТ, – выше, чем без него.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Завгородній С. М., Кубрак М. А., Данилюк М. Б., Рилов А. І., Ярешко Н. О.
Заглавие : Визначення показань та протиказань до симультанних оперативних втручань у пацієнтів із поєднанням ендокринної та іншої хірургічної патології
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2019. - N 2. - С. 74-77 (Шифр ШУ1/2019/2)
MeSH-главная: ЖЕЛЧНОГО ПУЗЫРЯ БОЛЕЗНИ -- GALLBLADDER DISEASES
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: У пацієнтів, функціональний стан яких до оперативного втручання становив ? 17 балів за фізіологічною субшкалою, а складність оперативного втручання оцінювалася ? 14 балів за хірургічною субшкалою шкали P-POSSUM, виконання симультанної операції не викликало статистично достовірних післяопераційних змін. У пацієнтів, стан здоров’я яких перед операцією за фізіологічною субшкалою шкали P-POSSUM оцінюється 17 балів, а складність операції за хірургічною субшкалою 14 балів, проведення симультанної операції з приводу поєднаної хірургічної патології ендокринних та інших органів не рекомендується. У пациентов, функциональное состояние которых до оперативного вмешательства составлял ? 17 баллов по физиологической субшкале, а сложность оперативного вмешательства оценивалась ? 14 баллов по хирургической субшкале шкалы P-POSSUM, выполнение симультанной операции не вызвало статистически достоверных послеоперационных изменений. У пациентов, состояние здоровья которых перед операцией по физиологической субшкале шкалы P-POSSUM оценивается 17 баллов, а сложность операции по хирургической субшкале 14 баллов, проведение симультанной операции по поводу сочетанной хирургической патологии эндокринных и других органов не рекомендуется.
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Завгородний С. Н., Рылов А. И., Данилюк М. Б., Кубрак М. А., Мороз И. Ю., Щуров Н. Ф.
Заглавие : Частота диагностики паховых грыж и доброкачественной гиперплазии предстательной железы у лиц пожилого возраста в условиях урологического стационара
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава ; Київ, 2019. - № 3. - С. 104-107 (Шифр ВУ12/2019/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРПЛАЗИЯ -- HYPERPLASIA
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- PROSTATIC HYPERPLASIA
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Аннотация: В общей популяции паховые грыжи встречаются в 3,0-4,2 %. У пациентов с ДГПЖ, этот показатель в 7-8 раз выше и достигает 28,3 %. При этом ДГПЖ является одной из основных причин, которая провоцирует повышение внутрибрюшного давления и способствует грыжеобразованию. Цель исследования. Установить частоту встречаемости паховой грыжи в сочетании с ДГПЖ у мужчин пожилого возраста в условиях урологического стационара. Объект и методы исследования. Проведен ретроспективный анализ историй болезни 786 мужчин в возрасте 61-75 лет, которые проходили лечение в условиях урологического отделения клиники «Мотор Сич». Результаты исследования. Сочетанную патологию – паховую грыжу и ДГПЖ выявлено у 34,0 % больных. Наиболее часто встречаются грыжи III типа – 54 (62,1 %) больных. Грыжи II типа диагностированы у 18 (20,8 %) пациентов, рецидивные выпячивания (IV тип) – у 6 (16,1 %). Только у 1 (1,1 %) больного была грыжа I типа. У 47,5 % больных со II типом и у 42,9 % пациентов с III типом паховых грыж, симптомы нарушения были слабыми, мало выраженными. У пациентов с умеренно выраженными нарушениями мочеиспускания диагностированы грыжи III и IV типов – 68,7 % и 14,6 % соответственно. У больных с тяжелыми нарушениями встречались паховые грыжи III (66,7 %) и IV (33,3 %) типов. Выводы. 1. У пациентов пожилого возраста сочетание паховой грыжи и ДГПЖ встречалось в 34,0 % случаев. 2. У 55,2 % больных отмечались умеренные симптомами нарушения мочеиспускания (IPSS=16,0 баллов; QOL=5,1 балла). 3. У больных с ДГПЖ в 62,1 % случаев диагностировано грыжи III типа, II тип имели 20,8 % пациентов. Процент рецидивных (IV тип) составил 16,1 %. Пациенты с I типом встречались в 1,1 % случаях. 4. Выявленная связь между степенью тяжести симптомов мочеиспускания и типом паховой грыжи, указывает на то, что изменение внутрибрюшного давления является одним из этиологических факторов формирования паховых грыж.
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Завгородній С. М., Данилюк М. Б., Рилов А. І., Кубрак М. А., Ярешко Н. О., Щуров М. Ф.
Заглавие : Аналіз результатів хірургічного лікування гострого холециститу у пацієнтів похилого і старечого віку в залежності від терміну виконання оперативного втручання
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2020. - Том 87, N 9/10. - С. 9-13 (Шифр КУ5/2020/87/9/10)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Завгородній С. М., Зимня К. О., Рилов А. І., Данилюк М. Б., Кубрак М. А.
Заглавие : Проблеми діагностики папілярного раку щитоподібної залози на тлі автоімунного тиреоїдиту
Место публикации : Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - київ, 2020. - N 4. - С. 91 (Шифр КУ28/2020/4)
MeSH-главная: ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Завгородній С. М., Данилюк М. Б., Кубрак М. А., Щуров М. Ф.
Заглавие : Шваннома шлунка (клінічний випадок)
Место публикации : Запорож. мед. журн. - Запорожье, 2020. - Том 22, N 6. - С. 881-884 (Шифр ЗУ1/2020/22/6)
MeSH-главная: НЕВРИНОМА -- NEURILEMMOMA
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
Аннотация: В статье описан клинический случай редкостной доброкачественной опухоли – шванномы желудка. Пациентка госпитализирована для планового оперативного лечения желчекаменной болезни, но интраоперационно обнаружили опухолевидное образование желудка. Операция остановлена для более качественного обследования больной. После дообследования провели радикальное лечение – пилоросохраняющую резекцию желудка. Гистологическое исследование не дало полноценного ответа о структуре опухоли, что обусловило необходимость иммуногистохимической диагностики. По ее результатам, клетки опухоли положительные на виментин, белок S-100 и SOX-10, слабо положительные на CD34. Все клетки опухоли негативны на десмин, гладкомышечный актин, CD117/c-kit, Dog1, общие цитокератины. Указанный иммунофенотип соответствует гастроинтестинальной шванноме.
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Данилюк М. Б., Завгородній С. М., Кубрак М. А., Бойко К. А.
Заглавие : Оцінювання тяжкості стану та прогнозування післяопераційних ускладнень у пацієнтів похилого і старечого віку з перфорацією виразки шлунка та дванадцятипалої кишки
Место публикации : Запоріз. мед. журн. - Запоріжжя, 2023. - Том 25, N 6. - С. 523-527 (Шифр ЗУ40/2023/25/6)
MeSH-главная: ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Аннотация: Мета роботи – оцінювання тяжкості стану та прогнозування післяопераційних ускладнень і смертності у пацієнтів похилого та старечого віку з перфорацією виразки шлунка та дванадцятипалої кишки за допомогою шкали P-POSSUM. Матеріали та методи. Під час дослідження проаналізували 80 (100,0 %) випадків лікування пацієнтів віком від 60 до 89 років з діагнозом перфорація виразки шлунка або дванадцятипалої кишки. На етапі госпіталізації здійснили оцінювання загального стану за допомогою субшкал шкали P-POSSUM. Усі пацієнти прооперовані невідкладно. Результати. Суму балів, що одержали, зіставили з післяопераційними ускладненнями та смертністю. Визначили точку дискримінації на рівні більше ніж 43 бали для післяопераційних ускладнень та понад 48 балів для смертності. Згідно з результатами пацієнтів поділили на дві групи: А – хворі, в яких сума балів становила ? 43 (n = 39, 48,8 %), В – з сумою балів 43 (n = 41, 51,2 %). Оцінювання виявлених ускладнень у післяопераційному періоді та зіставлення з сумою балів, що одержали, використавши шкалу, достовірно підтверджують збільшення їхньої частоти в групі В (сума балів 43) щодо групи А (сума балів ? 43) – р = 0,0018, U = 474,0. Для порівняння показників смертності всіх пацієнтів також поділили на дві групи: С – 48 (60,0 %) пацієнтів із сумою балів ?48; D – 32 (40,0 %) хворих із сумою балів ?49. У групі пацієнтів із загальною сумою балів 48 (група D) значно зростає показник летальності щодо групи С (із сумою балів ?48), р = 0,0002, U = 384,0. Висновки. У результаті дослідження показали, що використання шкали P-POSSUM у пацієнтів похилого і старечого віку із перфорацією виразки шлунка та дванадцятипалої кишки достовірно підтверджує зростання частоти післяопераційних ускладнень (у групі А – 6 (15,4 %) випадків, у групі В – 23 (56,1 %), р = 0,0018, U = 474,0) і підвищення летальності (у групі С – 6,3 %, у групі D – 56,3 %, р = 0,0002, U = 384,0). Шкала P-POSSUM дає змогу вірогідно спрогнозувати збільшення ризику частоти післяопераційних ускладнень і летальності. Це дасть змогу спрогнозувати та змінити підходи під час лікування хворих, а також покращити якість надання невідкладної хірургічної допомоги пацієнтам похилого та старечого віку.Aim. To assess the condition severity and predict postoperative complications and mortality in elderly and senile patients with perforated gastric and duodenal ulcer using the P-POSSUM score. Materials and methods. To conduct a scientific study, 80 (100.0 %) cases of treatment for patients aged 60 to 89 years with a diagnosis of gastric or duodenal ulcer perforation were analyzed. At the stage of hospitalization, the general condition was assessed using the variables of the P-POSSUM score. All patients underwent emergency surgery. Results. The obtained sum of points was compared with postoperative complications and mortality. We defined the discrimination point as 43 points for postoperative complications and 48 points for mortality. Based on the result, the patients were divided into group A with a sum of points up to 43 inclusive – 39 patients (48.8 %), and with a greater number of points – 41 patients (51.2 %) – group B. Evaluation of the detected complications in the postoperative period and comparison with the sum of points significantly confirmed an increase in their frequency in group B (sum of points 43) as compared to group A (sum of points ?43) – p = 0.0018, U = 474.0. To compare the mortality rate, all the patients were divided into group C – 48 (60.0 %) patients with a sum of points ?48, and group D – 32 patients (40.0 %) with a sum of points ?49. In the group of patients with a total score 48 (group D), the mortality rate was significantly increased compared to group C with a score ?48, p = 0.0002, U = 384.0. Conclusions. Our study has led to the following conclusions: the P-POSSUM score use in elderly and senile patients with perforated gastric and duodenal ulcers significantly confirms the increase in the frequency of postoperative complications, in group A – 6 (15.4 %) patients, while in group B – 23 (56.1 %), p = 0.0018, U = 474.0 and increased mortality, in group C – 6.3 %, in group D – 56.3 %, p = 0.0002, U = 384.0; the P-POSSUM score provides reliable prediction an increase in the risk of postoperative complications and mortality. This, in turn, makes it possible to predict and change treatment approaches and improve the quality of emergency surgical care for elderly and senile patients.
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Завгородній С. М., Котенко О. І., Данилюк М. Б., Кубрак М. А.
Заглавие : Хірургічне лікування ізольованих вогнепальних осколкових поранень м'яких тканин шляхом поєднання первинно відтермінованих швів з ін'єкціями в рану збагаченої тромбоцитами аутоплазми при мінно-вибуховій травмі
Место публикации : Запоріз. мед. журн. - Запоріжжя, 2023. - Том 25, N 4. - С. 339-345 (Шифр ЗУ40/2023/25/4)
MeSH-главная: ВЗРЫВЫ -- EXPLOSIONS
ШВЫ -- SUTURES
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
Аннотация: Мета роботи – оцінити ефективність лікування пацієнтів з ізольованими вогнепальними осколковими пораненнями м’яких тканин шляхом накладання первинно відтермінованих швів у комбінації з ін’єкціями в рану збагаченої тромбоцитами аутоплазми при мінно-вибуховій травмі. Матеріали та методи. У дослідження залучили 60 пацієнтів із вогнепальними осколковими пораненнями м’яких тканин. Поранених поділили на дві групи: група порівняння – 30 (50,0 %) пацієнтів, які надійшли в стаціонар із накладеними первинно відтермінованими швами (6–7 доба); основна – 30 (50,0 %) поранених, модифікація місцевого лікування яких полягала в комбінації накладання первинно відтермінованих швів із введенням збагаченої тромбоцитами аутоплазми в рану. Перебіг ранового процесу в рані під швами оцінювали на 8, 11–14 добу від моменту поранення за допомогою візуального огляду, лінійного вимірювання та діагностичної ультразвукової системи (Mindray M6, 220А). Результати. В ургентному порядку на третій етап медичної евакуації госпіталізовані та 60 (100,0 %) пацієнтів, проліковані згідно зі стандартними протоколами лікування цієї патології на третьому етапі евакуації. Структура групи порівняння (n = 30, 50,00 %) за локалізацією ранового дефекту: поранення нижніх кінцівок – у 22 (73,33 %) пацієнтів, верхніх кінцівок – у 6 (20,00 %), тулуба – у 2 (6,67 %). В основній групі – поранені (n = 30, 50,00 %), лікування яких на третьому етапі медичної евакуації модифіковано з використанням комбінації первинно відтермінованих швів та ін’єкції збагаченої тромбоцитами аутоплазми. На 8 добу від моменту поранення під час візуального огляду ран в обох групах не виявили гіперемію та нагноєння рани. Протягом візуального огляду рани на 11,0 ± 3,9 доби від моменту поранення в групі порівняння виявили ускладнення в 24 (80,00 %) випадках: сероми формувались у 17 (56,67 %), гематоми з нагноєнням рани – у 7 (23,33 %). В основній групі зафіксували 2 (6,67 %) випадки нагноєння рани (U = 120,00, р = 0,000001). Основні параметри лінійного вимірювання рани, за даними діагностично-ультразвукової системи, на 11–14 добу від моменту поранення після накладання первинно відтермінованих швів у групі порівняння з пораненнями верхньої кінцівки: S (мм2) – 43,3 ± 12,6, V (мм3) – 53,3 ± 13,9; нижньої кінцівки: S (мм2) – 194,7 ± 50,7, V (мм3) – 706,3 ± 190,4; тулуба: S (мм2) – 20,5 ± 7,2; V (мм3) – 22,5 ± 5,4. Показники, що зафіксували в основній групі з пораненнями верхньої кінцівки: S (мм2) – 28,2 ± 8,5, V (мм3) – 23,2 ± 7,1; нижньої кінцівки: S (мм2) – 56,4 ± 19,6, V (мм3) – 102,4 ± 21,1; тулуба: S (мм2) – 12,3 ± 3,2, V (мм3) – 10,4 ± 2,9. Загальна тривалість стаціонарного лікування на 3 етапі медичної евакуації поранених групи порівняння становила 30,0 ± 2,3 доби, в основній групі – 12,0 ± 3,1 доби (U = 290,00, р = 0,0354). Висновки. У структурі вогнепальних осколкових поранень в обох групах травматичні ушкодження нижніх кінцівок становлять 71,76 % (43 випадки), верхніх кінцівок – 18,33 % (11 випадків), тулуба – 10,00 % (6 випадків). Використання насиченої тромбоцитами аутоплазми в комбінації з накладанням первинно відтермінованих швів стимулює загоєння рани та пришвидшує процеси репарації, про що свідчить значне зменшення площі та об’єму ранового дефекту на 11–14 добу від моменту поранення в основній групі щодо параметрів групи порівняння. Розроблена методика лікування вогнепальних осколкових поранень знижує частоту виникнення післяопераційних ускладнень: у групі порівняння ускладнення виявили в 24 (80,00 %) пацієнтів, в основній – тільки 2 (6,67 %) випадки (U = 120,00 р = 0,00001). Застосування насиченої тромбоцитами аутоплазми дає змогу скоротити терміни перебування пацієнтів у стаціонарі на 3 етапі медичної евакуації: в групі порівняння – 30,0 ± 2,3 доби, в основній – 12,0 ± 3,1 доби (U = 290,00, р = 0,0354).
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кубрак М. А., Завгородній С. М., Данилюк М. Б.
Заглавие : Особливості лікування хворих з ускладненими формами раку товстої кишки в умовах загальноклінічного стаціонару
Место публикации : Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 7/8. - С. 9-13 (Шифр КУ5/2022/89/7/8)
MeSH-главная: КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кубрак М. А., Завгородній С. М., Данилюк М. Б.
Заглавие : Оцінка якості життя хворих після хірургічних втручань через розвиток ускладнених форм раку ободової кишки
Место публикации : Клінічна онкологія. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 241-244 (Шифр КУ59/2023/13/4)
MeSH-главная: ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS
MeSH-неглавная: ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кубрак М. А., Завгородній С. М., Данилюк М. Б.
Заглавие : Прогнозування періопераційних ускладнень і летальності у хворих з ускладненими формами раку ободової кишки
Место публикации : Запоріз. мед. журн. - Запоріжжя, 2024. - Том 26, N 1. - С. 33-37 (Шифр ЗУ40/2024/26/1)
MeSH-главная: ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
Аннотация: Ускладнені форми раку ободової кишки спричиняють значну частку невідкладних операцій в умовах загальнохірургічних відділень, зумовлюють високу летальність і часті ускладнення. Оцінювання можливих ускладнень і смертності до операції – важливий аспект під час визначення тактики лікування таких пацієнтів. Мета роботи – проаналізувати ризики ускладнень і летальності в періопераційному періоді у хворих з ускладненими формами колоректального раку, використовуючи прогностичну шкалу CR-POSSUM, а також визначити критичні рівні оцінок за CR-POSSUM шляхом ROC-аналізу. Матеріали і методи. Проаналізували дані 71 (100 %) пацієнта, які перебували на лікуванні з приводу ускладнених форм колоректального раку. У групу дослідження залучили 36 (50,71 %) чоловіків і 35 (49,29 %) жінок, середній вік – 67,97 ± 12,71 року. У післяопераційному періоді у 32 (45,07 %) пацієнтів виявили ускладнення, смертельних випадків – 8 (11,27 %). Результати. Ризик летального наслідку на час госпіталізації хворих становив 6,40 (3,50; 19,10) %. Фактичний рівень смертності в групі дослідження – 8 (11,27 %) випадків. Це відповідає теоретично розрахованому ризику летальності згідно з CR-POSSUM, U = 234,0, p = 0,739. Висновки. Критичний рівень бальної оцінки, після якого визначали зростання рівня ускладнень – ?20 балів, AUC = 0,744, p ? 0,001 (чутливість – 71,0 %, специфічність – 67,5 %). Критичний рівень зростання показника смертності – ?22 бали за CR-POSSUM, AUC = 0,781, p = 0,005 (чутливість – 75,0 %, специфічність – 74,6 %). Згідно з результатами ROC-аналізу, зростання смертності в групі дослідження залежить не від характеру та складності оперативного втручання (p = 0,159), а від загального стану пацієнта на час надходження у стаціонар (р ? 0,001). Зростання рівня ускладнень у групі залежить і від характеру, складності оперативного втручання (p = 0,028), і від загального стану здоров’я хворого на час госпіталізації в загальнохірургічне відділення (р ? 0,001).
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кубрак М. А., Завгородній С. М.
Заглавие : Периопераційні зміни стану здоров’я пацієнтів з ускладненими формами раку товстого кишківника
Место публикации : Art of Medicine. - Івано-Франківськ, 2023. - № 3. - С. 73-76 (Шифр AУ50/2023/3)
MeSH-главная: КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кубрак М. А., Завгородній С. М., Данилюк М. Б., Рилов А. І.
Заглавие : Проблеми передопераційної діагностики хворих з ускладненими формами колоректального раку в умовах загальнохірургічних стаціонарів
Место публикации : Вісн. пробл. біол. і медицини. - Полтава, 2022. - № 4. - С. 181-186 (Шифр ВУ12/2022/4)
MeSH-главная: КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
КОЛОНОСКОПИЯ -- COLONOSCOPY
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
Аннотация: Вступ. Злоякісні новоутворення товстого кишківника займають провідне місце в структурі онкопатології населення України та світу в цілому. Показник захворюваності при колоректальному раку у світі коливається в межах від 4,9 до 32,1, а смертності – від 3,6 до 15,2 на 100 тисяч населення. Мета дослідження. Провести аналіз об’єму та результатів передопераційного обстеження хворих з ускладненими формами злоякісних захворювань товстого кишківника в умовах загальнохірургічних стаціонарів. Об’єкт і методи дослідження. В групу дослідження ввійшло 71 (100%) хворих з ускладненими формами раку товстого кишківника – 35 (49,29%) жінок та 36 (50,71%) чоловіків, середній вік яких становив 67,97±12,71 років. Результати дослідження та їх обговорення. Середня тривалість захворювання від появи клінічних симптомів ускладнення до моменту госпіталізації складала 96,00 (48,00; 168,00) годин. Лише 8 (11,27%) пацієнтів зверталися за допомогою до сімейного лікаря, решта 63 (88,73%) займалися самолікуванням. За результатами обстеження, у 49 (69,01%) пацієнтів виявлено кишкову непрохідність, у 13 (18,31%) – перфорацію порожнинного органу, в 3 (4,23%) хворих виявлена гостра кишкова кровотеча. У 4 (5,63%) госпіталізованих мало місце поєднання гострої кишкової непрохідності з перфорацією, ще у 2 (2,82%) – кишкової непрохідності з кровотечою. За даними діагностики, наявність злоякісного процесу товстого кишківника виявлено у 47 (66,20%) пацієнтів, у 24 (33,80%) хворих діагноз неопроцесу виставлено лише після інтраопераційної ревізії черевної порожнини. Висновки. 1. Середні терміни захворювання від появи клінічних симптомів ускладнення до моменту госпіталізації склали 96,00 (48,00; 168,00) годин, при цьому 39 (54,93%) пацієнтів відмічала появу симптоматики, характерної для онкозахворювань товстого кишкіника, за місяць і більше до моменту звернення до лікувального закладу. 2. Лише 8 (11,27%) пацієнтів зверталися за допомогою до сімейного лікаря у зв’язку з наявними симптомами злоякісної патології ободової кишки, решта 63 (88,73%) займалися самолікуванням, що вказує на проблеми інформування пацієнтів та організації первинної допомоги хворим. 3. Обстеження хворих з ускладненими формами колоректального раку в умовах загальноклінічних стаціонарів направлене в більшій мірі на діагностування саме виду ускладнення, а не його причини, про що свідчить переважання загальнохірургічних методів діагностики (оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини та УЗД-обстеження виконано відповідно 64 (90,14%) та 58 (81,69%) пацієнтам) над специфічними методами (іригоскопія проведена 17 (23,94%) хворим, колоноскопія– 11 (15,49%), КТ-дослідження – 21 (29,58%) госпіталізованому). 4. Недостатній об’єм специфічної діагностики, обумовлений наявним ускладненням та необхідністю проведення ургентного оперативного втручання, призводить до того, що у 24 (33,80 %) діагноз злоякісного утворення товстого кишківника виставлено лише після інтраопераційної ревізії черевної порожнини.
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-72

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)