Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Періодичних видань (70)Книг та авторефератів дисертацій (3)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>A=Ротар, Д.@<.>
Общее количество найденных документов : 56
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-40   41-56 
1.


    Патрабой, В. В.
    Скринінг протибактеріальних властивостей 4-[(3-етоксикарбоніл)-4-піразоліл]-3,4-дигідропіримідин-5-карбоксилатів [Текст] / В. В. Патрабой, М. М. Строїч, Д. В. Ротар // Хист. - 2015. - № 17. - С. 192


Доп.точки доступа:
Строїч, М.М.; Ротар, Д.В.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


    Патрабой, В. В.
    Перспективи нових сполук класу 3,4-дигідропіримідин-5-карбоксилатів у мікології [Текст] / В. В. Патрабой, І. Г. Герасимюк, Д. В. Ротар // Хист. - 2015. - № 17. - С. 193


Доп.точки доступа:
Герасимюк, І.Г.; Ротар, Д.В.
Экз-ры:
Найти похожие

3.


    Герасимюк, І. Г.
    Перспективи синтезу та дослідження протибактеріальних властивостей сполук класу 4-піразолвмісних 1,4-дигідропіридин-3,5-дикарбоксилатів [Текст] / І. Г. Герасимюк, М. А. Чорна, Д. В. Ротар // Хист. - 2015. - № 17. - С. 190


Доп.точки доступа:
Чорна, М.А.; Ротар, Д.В.
Экз-ры:
Найти похожие

4.


    Герасимюк, І. Г.
    Пошук протигрибкових властивостей у 4-[(3-етоксикарбоніл)-4-піразоліл]-1,4-дигідро-3,5-піридиндикарбоксилатів [Текст] / І. Г. Герасимюк, В. В. Патрабой, Д. В. Ротар // Хист. - 2015. - № 17. - С. 190


Доп.точки доступа:
Патрабой, В.В.; Ротар, Д.В.
Экз-ры:
Найти похожие

5.


    Ротар, Д.
    Ефективність менеджменту персоналу [] / Д. Ротар // Практика управління медичним закладом. - 2017. - N 12. - С. 16-17
MeSH-главная:
КАДРАМИ УПРАВЛЕНИЕ -- PERSONNEL MANAGEMENT

Экз-ры:
Найти похожие

6.


   
    Вивчення трифеніл (альфа, бета) нафтилметилфосфонійхлоридів на антибактеріальну та протигрибкову активність [] / А. В. Гуменна [и др.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 1. - С. 72-74. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ТРИТИЛЬНЫЕ СОЕДИНЕНИЯ -- TRITYL COMPOUNDS
ОРГАНОФОСФОНАТЫ -- ORGANOPHOSPHONATES
Аннотация: Проводились дослiдження з вивчення антимiкробної активностi трьох сполук: трифеніл (альфа, бета) нафтилметилфосфонійхлоридів стосовно 14 референтних штамів грампозитивних та грамнегативних мiкроорганiзмiв.


Доп.точки доступа:
Гуменна, А.В.; Ротар, Д.В.; Бліндер, О.О.; Токар, П.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


   
    Популяційний рівень мікробіоти порожнини товстої кишки дітей грудного віку, які хворі на гострий коліентерит і перебувають на природному вигодовуванні [] / Д. В. Ротар [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2017. - Том 19, N 3. - С. 314-318
MeSH-главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (микробиология, патология)
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (методы)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
ЭШЕРИХИИ -- ESCHERICHIA (патогенность)
PEPTOCOCCUS -- PEPTOCOCCUS (патогенность)
Аннотация: Бесспорные успехи, достигнутые в изучении этиологии и патогенеза острых кишечных инфекций у детей, являются относительными и не гарантируют чёткого определения этиологии и механизмов развития заболевания, что не даёт возможности проводить успешную терапию и профилактику. Цель работы – определить количественные изменения микробиоты полости толстой кишки детей грудного возраста, больных колиэнтеритом, при грудном вскармливании. Материалы и методы. Микробиологическим исследованиям подлежало содержимое полости толстой кишки 48 детей, больных колиэнтеритом, в возрасте от одного до шести месяцев. Контрольная группа – 35 образцов содержимого полости толстой кишки практически здоровых детей. Результаты. По данным исследований, популяционный уровень бифидобактерий в полости толстой кишки детей раннего возраста, больных колиэнтеритом, которые находятся на естественном вскармливании, достигает 10,87 ± 0,79 lg КОЕ/г, а лактобактерий – снижается на 12,29 %, бактероидов – на 51,39 %, эшерихий – на 36,39 %. Это способствует контаминации полости толстой кишки патогенными E. coli Hly+ в 27,08 % (7,79 ± 0,27 lg КОЕ/г). Меньший популяционный уровень (6,50 ± 0,22 lg КОЕ/г) обнаружен у энтеропатогенных эшерихий, которые контаминируют биотоп в 29,17 %. Наблюдается повышение популяционного уровня стафилококков в 2,10 раза и колонизация биотопа патогенными эшерихиями (E. coli Hly +, ЭПКП) и условно патогенными (Proteus spp., C. diversus) энтеробактериями и пептококком. Результаты показали, что у большинства больных детей формируется дисбактериоз I степени, а у остальных (35,41 %) – II–III степеней. Выводы. Острый колиэнтерит у детей в возрасте от одного до шести месяцев, находящихся на естественном вскармливании, развивается на фоне сформированного дисбактериоза полости толстой кишки I–III степеней. Дисбактериоз у детей грудного возраста, больных острым колиэнтеритом, формируется за счёт уменьшения количества Bifidobacterium и Lactobacillus и контаминации полости толстой кишки патогенными (E. coli Hly +, энтеропатогенными эшерихиями) и условно патогенными (C. diversus, Proteus spp.) энтеробактериями, пептококком, стафилококками и пептострептококками на фоне роста популяционного уровня бактерий Bacteroides, Escherichia и других условно-патогенных микроорганизмов.


Доп.точки доступа:
Ротар, Д. В.; Сидорчук, Л. І.; Сидорчук, А. С.; Міхєєв, А. О.; Яковичук, Н. Д.; Сидорчук, І. Й.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


   
    Таксономічний склад мікробіоти порожнини товстої кишки дітей грудного віку, які хворі на гострий коліентерит і перебувають на природному вигодовуванні [] / Л. І. Сидорчук [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2017. - N 1. - С. 72-76
MeSH-главная:
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (патофизиология)
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS (осложнения)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: В последние годы сложилась парадоксальная ситуация, которая свидетельствует о неблагоприятной эволюции современных острых кишечных инфекций, особенно у детей грудного возраста, что влияет на жизненный прогноз для больных, хотя по мере углублённого изучения этой патологии у пациентов, количество которых значительно и продолжает расти, прогноз постоянно ухудшается.
Цель работы – установить этиологию колиэнтеритов у детей грудного (1–6 месяцев) возраста, таксономический состав патогенных, условно-патогенных микроорганизмов и представителей главной, дополнительной и случайной микробиоты полости толстой кишки детей грудного возраста, больных колиэнтеритом, при грудном вскармливании.
Материалы и методы. Бактериологическому и микологическому обследованиям подлежало содержимое полости толстой кишки 48 детей в возрасте от одного до шести месяцев, больных колиэнтеритом (контрольная группа – 35 образцов содержимого толстой кишки практически здоровых детей).
Результаты. Этиологическая структура была установлена в 28 (58,33 %) исследованиях. Индекс постоянства, частота встречаемости, индексы видового богатства Маргалефа, видового разнообразия Уиттикера, видового доминирования Симпсона и Бергера–Паркера бактерий рода Bifidobacterium, Lactobacillus, Bacteroides и Escherichia не отличаются у больных и практически здоровых детей. Растут эти показатели у пептострептококков: индекс постоянства на 78,26 %, частота встречаемости – на 60,00 %, индекс видового богатства Маргалефа – в 2 раза, индекс видового разнообразия Уиттикера – на 97,32 %, индексы видового доминирования Симпсона – в 3 раза и Бергера–Паркера – на 65,31 %. Растут также эти показатели у условно-патогенных энтеробактерий (Proteus) на 82,24 % – в 2 раза, 2,03 раза, на 68,18 % соответственно. Изучение таксономического состава микробиоты полости толстой кишки у детей, больных острым колиэнтеритом, показало широкую контаминацию биотопа (полости) патогенными (E. coli Hly+, энтеропатогенными кишечными палочками) и условно патогенными (C. diversus, Proteus ssp.) энтеробактериями, стафилококками, пептококком. При этом элиминируют из полости толстой кишки бактерии рода Eubacterium.
Выводы. Острый колиэнтерит у детей в возрасте от одного до шести месяцев, находящихся на естественном вскармливании, развивается на фоне уменьшения значения Bifidobacterium и Lactobacillus и контаминации полости толстой кишки E. coli Hly+, энтеропатогенными эшерихиями и C. diversus, Proteus, пептококком, стафилококками и пептострептококками и усиление значения бактерий Bacteroides и Escherichia.


Доп.точки доступа:
Сидорчук, Л. І.; Ротар, Д. В.; Сидорчук, А. С.; Сидорчук, І. Й.; Гуменна, А. В.; Бліндер, О. О.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


   
    Поглиблене вивчення спектра антимікробної активності ряду нових конденсованих багатоядерних аренів [] / А. В. Гуменна [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2017. - Том 19, N 3. - С. 369-372
MeSH-главная:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (химия)
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (фармакокинетика, химический синтез)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (действие лекарственных препаратов, патогенность)
АНИОНЫ -- ANIONS (химия)
Аннотация: Нерациональное использование противомикробных препаратов приводит к селекции и распространению стойких штаммов микроорганизмов, что требует поиска новых высокоэффективных средств. Перспективными для изучения новых высокоактивных противомикробных и антисептических средств оказались фосфониевые соединения и их производные. Цель работы – исследовать антимикробное действие ряда новых конденсированных многоядерных аренов относительно расширенного спектра музейных тест-культур. Материалы и методы. Изучались фосфониевая соль и её производное ряда конденсированных многоядерных аренов. Для углублённого изучения противобактериальной и противогрибковой активности указанных соединений отобрано 14 тест-культур музейных штаммов грамположительных и грамотрицательных бактерий, различных по таксономическому положению, а также дрожжеподобные грибы рода Candida. Эксперименты для определения биологической активности новых конденсированных многоядерных аренов проводили микрометодом с использованием одноразовых полистироловых планшет и микротитратора Такачи. Результаты. Фосфониевая соль и её производное ряда конденсированных многоядерных аренов владеют высокой противомикробной активностью. Наивысшую противомикробную активность к грамположительным микроорганизмам (S. aureus 209, M. luteus АТСС 3941) проявляет производное ряда конденсированных многоядерных аренов (соединение II). Его минимальная ингибирующая концентрация соответствовала 0,48 мкг/мл и 0,03 мкг/мл, а в отношении вегетативных клеток спорообразующих бацилл (B. cereus ATCC 10702) – 0,24 мкг/мл. Более низкую противомикробную активность показала фосфониевая соль (соединение I). Её минимальные ингибирующие концентрации составляли 1,95 мкг/мл в отношении грамположительных микроорганизмов (S. aureus 209 и M. luteus ATCC 3941 и в отношении вегетативных клеток спорообразующих бацилл B. cereus ATCC 10702). Умеренную противомикробную активность оба изучаемых соединения показали относительно грамотрицательных штаммов микроорганизмов. Минимальные ингибирующие концентрации при этом составляли от 31,2 до 125 мкг/мл. Изученная фосфониевая соль и её производное ряда конденсированных многоядерных аренов проявляют умеренную противогрибковую активность в отношении C. utilis ЛИА-01 (МИК соединения I равна 31,2 мкг/мл, а соединения II – 7,8 мкг/мл; МФцК соединения I равна 62,5 мкг/мл, а соединения II – 15,6 мкг/мл). Выводы. Определили, что фосфониевая соль и её производное ряда конденсированных многоядерных аренов продемонстрировали высокую противомикробную активность в отношении грамположительных микроорганизмов Данные соединения показали умеренную противомикробную активность в отношении грамотрицательных микроорганизмов и дрожжеподобных грибов рода Candida.


Доп.точки доступа:
Гуменна, А. В.; Ротар, Д. В.; Дейнека, С. Є.; Яковичук, Н. Д.; Бліндер, О. О.
Экз-ры:
Найти похожие

10.


    Ротар, Д.
    Інноваційні напрями маркетингової діяльності підприємства [] / Д. Ротар // Практика управління медичним закладом. - 2017. - N 11. - С. 43-45
MeSH-главная:
МАРКЕТИНГ -- MARKETING

Экз-ры:
Найти похожие

11.


   
    Мікробіологічне обґрунтування формування та розвитку вульвовагінального кандидозу [] / Н. Д. Яковичук [та ін.] // Запорож. мед. журн. - 2017. - Том 19, N 4. - С. 467-171
MeSH-главная:
КАНДИДОЗ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНЫЙ -- CANDIDIASIS, VULVOVAGINAL (диагностика, лекарственная терапия, микробиология, этиология)
ЛАКТОБАЦИЛЛЫ -- LACTOBACILLUS (действие лекарственных препаратов, иммунология)
БИФИДОБАКТЕРИИ -- BIFIDOBACTERIUM (действие лекарственных препаратов, иммунология)
PROPIONIBACTERIUM -- PROPIONIBACTERIUM (иммунология)


Доп.точки доступа:
Яковичук, Н.Д.; Дейнека, С. Є.; Сидорчук, Л.І.; Сидорчук, І. Й.; Ротар, Д. В.; Попович, В. Б.
Экз-ры:
Найти похожие

12.


    Ротар, Д.
    Мотивація персоналу [] / Д. Ротар // Практика управління медичним закладом. - 2018. - N 2. - С. 13-14
MeSH-главная:
КАДРАМИ УПРАВЛЕНИЕ -- PERSONNEL MANAGEMENT
МОТИВАЦИЯ -- MOTIVATION
ЗАРПЛАТА И ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ ВЫПЛАТЫ -- SALARIES AND FRINGE BENEFITS

Экз-ры:
Найти похожие

13.


   
    Таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники мікробіоти гнійного вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт [] / В. В. Бендас [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 3-12. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОТИТ СРЕДНИЙ ГНОЙНЫЙ -- OTITIS MEDIA, SUPPURATIVE (диагностика)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
УХО СРЕДНЕЕ -- EAR, MIDDLE (микробиология)
Аннотация: Мета роботи. Вивчити таксономічний склад, популяційний рівень і мікроекологічні показники екосистеми «макроорганізм-мікробіота» гнійного вмісту барабанної порожнини у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт. Матеріал і методи. У даному дослідженні використані зразки (виділення з вуха), відібрані у 78 пацієнтів віком від 38-64 років, хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт. Проведено бактеріологічне дослідження відібраних зразків шляхом виділення та ідентифікації мікроорганізмів з визначенням їх чутливості до антибіотиків. Ідентифікували виділені культури за морфологічними, тинкторіальними, культуральними та біохімічними властивостями, визначеними загальноприйнятими методами. Інокуляти зі слухових проходів 27 практично здорових людей, віком 35-62 років, склали контрольну групу. Для розкриття механізмів колонізації (контамінації) мікроорганізмами барабанної порожнини та зовнішнього слухового проходу, у хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт використали екологічний метод, який дозволив здійснити біологічну характеристику асоціативних угруповань мікроорганізмів та процесів співіснування представників різних груп мікробіоти екологічної системи «макроорганізм-мікробіота». Характеристику видового різноманіття і багатства мікробіоценозу здійснювали за значенням індексів Маргалефа і Уіттекера. Рівень домінування таксона в біотопі визначали за значенням індексів видового домінування Сімпсона і Бергера Паркера. Кількісне домінування таксона та його роль у формуванні мікробіоценозу біотопу визначали за значенням кількісного домінування. Результати. У роботі показано, що за індексом постійності, частотою зустрічальності таксона, за індексом видового багатства Маргалефа і видового різноманіття Уіттекера, за індексом видового домінування Сімпсона і Бергера-Паркера часто виявляється у вмісті барабанної порожнини - S. aureus. Не часто виявляються у біотопі: S. epidermidis, C. xerozis, S. hаemolyticus, E. faecalis, P. аeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger, які за перерахованими показниками є випадковими. У процесі розвитку і перебігу хронічного гнійного мезотимпаніту настає контамінація і колонізація порожнини середнього вуха умовно-патогенними стафілококами (S. aureus, S. hаemolyticus), ентерококами (E. faecalis), ентеробактеріями (P. vulgaris), кандидами та аспергілами. Провідними збудниками гнійно-запального процесу середнього вуха хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт є S. aureus у 23 (29,49 %) хворих, S. hemolyticus та E. faecalis - 13 (16,67 %), P. aeroginoza– у10 (12,82 %) пацієнтів, у 7 (8,47 %) - P. vulgaris, у 4 (5,13 %) - S. epidermidis, у 3 (3,85 %) хворих - C. albicans, в одного хворого (1,28 %) запальний процес був зумовлений A. niger. У 4 (5,13 %) хворих із вмісту барабанної порожнини, умовно-патогенні мікроорганізми не виділялися. Висновки. Гнійно-запальний процес у середньому вусі хворих на хронічний гнійний мезотимпаніт є поліетіологічним захворюванням, що зумовлене умовно-патогенними бактеріями і грибами (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis, E. faecalis, P. aeroginoza, P. vulgaris, C. albicans, A. niger). Провідними збудниками хронічного гнійного мезотимпаніту є стафілококи (S. aureus, S. hemolyticus, S. epidermidis), ентерококи і псевдомонади. У більшості (94,87 %) хворих у гнійному вмісті персистує асоціація, що складається з двох мікроорганізмів, які належать до 12 різних таксономічних груп. Мікрофлора барабанної порожнини в пацієнтів із хронічним гнійним мезотимпанітом є різноманітною за видовим складом, що необхідно враховувати при емпіричному призначенні антибактеріальної терапії.


Доп.точки доступа:
Бендас, В. В.; Яковичук, Н. Д.; Плаксивий, О. Г.; Сидорчук, Л. І.; Калуцький, І. В.; Бліндер, О. О.; Ротар, Д. В.
Экз-ры:
Найти похожие

14.


   
    Екологічний стан мікробіоти порожнини товстої кишки хворих на хронічний вірусний гепатит С [] / Л. І. Сидорчук [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 7/8. - С. 50-54. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (микробиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ЭНТЕРОБАКТЕРИИ -- ENTEROBACTERIACEAE
CITROBACTER -- CITROBACTER
SERRATIA -- SERRATIA
PEPTOCOCCUS -- PEPTOCOCCUS


Доп.точки доступа:
Сидорчук, Л. І.; Ротар, Д. В.; Сидорчук, А. С.; Дейнека, С. Є.; Сидорчук, І. Й.
Экз-ры:
Найти похожие

15.


   
    Визначення антимікробної активності диметилгідразонів [] / А. В. Гуменна [та ін.] // Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 17-20. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ДИМЕТИЛГИДРАЗИНЫ -- DIMETHYLHYDRAZINES (прием и дозировка)
Аннотация: Сучасні методи лікування та профілактики інфекційних захворювань потребують використання антибіотиків та антисептиків. Надмірне та безконтрольне їх застосування призводить до селекції антибіотикостійких штамів мікроорганізмів, що диктує необхідність пошуку нових альтернативних антимікробних препаратів. Нами проведено пошук та дослідження антимікробної активності нових диметилгідразонів. Вивчені нами сполуки показали значну антимікробну активність, особливо стосовно грампозитивних бактерій, S.aureus АТСС 25923, та нижчу антимікробну активність стосовно грамнегативних бактерій E.coli АТСС 25922, що свідчить про перспективність даних сполук і необхідність проведення поглибленого вивчення її антимікробної активності на більш широкому спектрі мікроорганізмів.


Доп.точки доступа:
Гуменна, А. В.; Листван, В. В.; Листван, В. М.; Яковичук, Н. Д.; Бліндер, О. О.; Ротар, Д. В.
Экз-ры:
Найти похожие

16.


   
    Викoристання засoбiв iнфoрмацiйнo-кoмунiкацiйних тeхнoлoгiй у прoцeсi oрганiзацiї кoмунiкацiї з iнoзeмними студeнтами [] / Д. Ротар [та ін.] // Актуальні питання суспільних наук та історії медицини. - 2023. - № 1. - С. 83-88. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY (методы)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS
Аннотация: Розвиток інформаційного суспільства передбачає широке використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, що визначається багатьма факторами. Перехід на широке використання онлайн-форм навчання в умовах карантину чи війни змушує вчителів опановувати та постійно вдосконалювати навички використання інформаційно-комунікаційних технологій. Мета. Проаналізувати літературні дані про методи та умови використання інформаційно-комунікаційних технологій. Методи дослідження. Моніторинг наукової літератури щодо організації спілкування з іноземними студентами за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Результати досліджень. Узагальнено принципи використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі організації спілкування з іноземними студентами, уточнено важливість їх використання залежно від можливостей сприйняття студентами інформації; визначено пріоритетні цифрові програми Google (Gmail, Meet, YouTube, Диск, Документи, Електронні таблиці, Презентації, Календар, Чат, Форми, Групи, Перекладач тощо); акцентовано увагу на доцільності та формі їх використання; продемонстрували вміння оцінювати та подавати інформацію учням. Висновки. Використання інформаційно-комунікаційних технологій дає можливість вирішувати такі актуальні проблеми: використовувати новітні досягнення інформаційних технологій в освіті; вдосконалювати навички самостійної роботи студентів в інформаційних базах даних, мережі Інтернет; інтенсифікувати навчання, покращити засвоєння знань учнями, зробити процес навчання більш цікавим і змістовним. Перспективи подальших досліджень. Аналіз результатів використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі організації спілкування з іноземними студентами.


Доп.точки доступа:
Ротар, Д.; Бліндер, О.; Гуменна, А.; Дейнека, С.; Олійник, І.
Экз-ры:
Найти похожие

17.


   
    Динаміка поширеності метицилін-резистентних золотистих стафілококів у пацієнтів Чернівецької області [] / О. О. Бліндер [та ін.] // Запоріз. мед. журн. = Zaporozhye Medical Journal. - 2022. - Т. 24, N 4. - С. 454-458
MeSH-главная:
МЕТИЦИЛЛИН-РЕЗИСТЕНТНЫЙ СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- METHICILLIN-RESISTANT STAPHYLOCOCCUS AUREUS (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL (действие лекарственных препаратов)
ПОПЕРЕЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CROSS-SECTIONAL STUDIES (использование)
Аннотация: Мета роботи – аналіз поширеності метицилін-резистентних Staphylococcus aureus (MRSA) yпродовж 2018–2020 рр. у пацієнтів із гнійно-запальними захворюваннями різної локалізації в Чернівецькій області. Матеріали та методи. Загалом дослідили 804 штами S. aureus. Ізоляти ідентифікували за морфологічними, тинкторіальними та фізіолого-біохімічними ознаками, вивчили їхню чутливість до антибіотиків. Постановку та оцінювання антибіотикограм виконали відповідно до рекомендацій Clinical & Laboratory Standards Institute (2017), як і контроль якості кожної партії дисків з антибіотиками (Oxoid, Велика Британія). Резистентність до метициліну визначали сурогатним тестом, використовуючи диск із 30 мкг цефокситину. Результати. Виявили різке зростання частоти виділення MRSA у 2020 році порівняно з попередніми роками – в 1,6–2,0 раза щодо показників 2018 і 2019 років. Різниця між 2019 і 2020 роками статистично вірогідна – t? = 2,49 (p 0,05). Схожу динаміку спостерігали для штамів, які виділені зі слизових оболонок рота, язика, піднебінних мигдаликів: порівняно з 2018 і 2019 роками у 2020 році частота виділення MRSA штамів зросла в 2,5–3,6 раза. Різниця між 2020 і 2019 роками статистично вірогідна – t?
The aim of this study was to analyze the prevalence of methicillin-resistant Staphylococcus aureus (MRSA) during 2018–2020 among patients with purulent-inflammatory diseases of different localization in the Chernivtsi region. Materials and methods. A total of 804 strains of S. aureus were studied. Isolates were identified by morphological, tinctorial, physiological and biochemical characteristics, and their sensitivity to antibiotics was tested. Preparation and the susceptibility testing were performed in accordance with the recommendations of the Clinical & Laboratory Standards Institute (2017), as well as quality control of each batch of antibiotic discs (Oxoid, UK). Determination of methicillin resistance was performed by a surrogate test using a disk of 30 ?g cefoxitin. Results. The significant increasing in the frequency of MRSA were found in 2020 as compared to previous years – a total of 1.6–2.0 times compared to 2018 and 2019. The difference between 2019 and 2020 was statistically significant: t? = 2.49 (P ? 0.05). There was also a clear upward tendency in the isolation frequency of poly-resistant strains during the observation period. Conclusions. Significant changes in the frequency of isolation of Staphylococcus aureus strains from foci of purulent-inflammatory processes of different localization were not detected over the years of observations. There was an increase in the isolation frequency of the MRSA strains from patients with purulent-inflammatory diseases in the Chernivtsi region in 2020 mainly due to isolation of such strains from the mucous membranes of the oral cavity and tonsils. The proportion of MRSA poly-resistant strains increased significantly (almost twice) during the observation period suggesting that their spread should be monitored.


Доп.точки доступа:
Бліндер, О. О.; Бліндер, О. В.; Ротар, Д. В.; Гуменна, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

18.


   
    Етіологічна структура гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів у амбулаторних пацієнтів м. Чернівці [] / О. О. Бліндер [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 10-15. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC DISEASES (этиология)
Аннотация: Мета роботи - вивчити етіологію гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів та встановити її особливості залежно від локалізації інфекційного процесу серед пацієнтів. Матеріали та методи. Проведено бактеріологічні дослідження матеріалу, відібраного у 632 амбулаторних пацієнтів різного віку з гнійно-запальними захворюваннями ЛОР-органів м. Чернівці. Виділено та вивчено інокуляти зі слизової оболонки піднебінних мигдаликів, носа та зі слухового проходу у кількості 561, 56 та 15 відповідно. Ідентифікацію виділених культур проводили за морфологічними, тинкторіальними та фізіолого-біохімічними ознаками. Результати. Виявлено залежність спектра виділених етіологічно значущих мікроорганізмів від локалізації патологічного процесу. Зі слизової оболонки мигдаликів та носа найчастіше виділяли штами S. aureus (55,8 % та 72,0 % відповідно), тоді як із зовнішнього вуха - мікроскопічні гриби (44,4 %). У більшості випадків з одного зразка виділено монокультуру етіологічно значущого мікроорганізму. Із слизової мигдаликів у двох випадках виділено асоціації двох збудників та ще у двох випадках - три штами мікроорганізмів, що разом становило 14,5% випадків. Етіологічну роль асоціацій з двох збудників також виділено в 12,5 % випадків висівів зі слухового проходу та у 8,7 % випадків висівів зі слизової носа. Висновки. 1. Основними етіологічно значущими збудниками гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів у амбулаторних пацієнтів були умовно патогенні мікроорганізми (у т.ч. гриби). 2. Провідну роль в етіології гнійно-запальних захворювань мигдаликів та носової порожнини відіграє S.aureus. 3. Мікроскопічні гриби родів Candida та Aspergilus найчастіше є причиною запальних захворювань зовнішнього вуха.


Доп.точки доступа:
Бліндер, О. О.; Бліндер, О. В.; Бурденюк, І. П.; Мислицький, В. Ф.; Ротар, Д. В.; Гуменна, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

19.


   
    Популяційні зміни порожнинної мікробіоти товстої кишки хворих на хронічний вірусний гепатит С [] / Д. В. Ротар [та ін.] // Гастроентерологія. - 2017. - Т. 51, № 2. - С. 35-40. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГЕПАТИТ C ХРОНИЧЕСКИЙ -- HEPATITIS C, CHRONIC (осложнения, патофизиология)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (микробиология, патофизиология)
ЗДОРОВЬЯ ПОПУЛЯЦИИ ИЗМЕНЕНИЯ -- HEALTH TRANSITION


Доп.точки доступа:
Ротар, Д. В.; Сидорчук, Л. І.; Дейнека, С. Є.; Сидорчук, І. Й.
Экз-ры:
Найти похожие

20.


   
    Стан мікробіоти порожнини товстої кишки дітей, хворих на гострий ентероколіт, які перебувають на природному вигодуванні, при інфікованості грудного молока [] / Л. І. Сидорчук [та ін.] // Гастроентерологія. - 2017. - Т. 51, № 1. - С. 41-48. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (микробиология, патофизиология)
ЭНТЕРОКОЛИТ -- ENTEROCOLITIS (диагностика, микробиология, этиология)
МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ -- MILK, HUMAN (микробиология)
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING


Доп.точки доступа:
Сидорчук, Л. І.; Ротар, Д. В.; Сидорчук, А. С.; Гуменна, А. В.; Бліндер, О. О.; Сидорчук, І. Й.
Экз-ры:
Найти похожие

 1-20    21-40   41-56 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)