Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Періодичних видань (14)

Книг та авторефератів дисертацій (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>A=Чаплик, В. В.@<.>

Общее количество найденных документов : 2
Показаны документы с 1 по 2

(Нет сведений об экземплярах)
Шифр: ЗУ40/2022/24/3
Журнал

Запорізький медичний журнал : науково-практичний журнал. - Запоріжжя, 1999 - . - ISSN 2306-4145. - Выходит раз в два месяца
2022г. Т. 24 № 3

Содержание:
Гребеник, М. В. Фактори обтяження перебігу фібриляції передсердь при коморбідних артеріальній гіпертензії та цукровому діабеті 2 типу / М. В. Гребеник, Ю. В. Гончарук. - С.273-278
Сіренко, Ю. М. Прогностичне значення зниженого гомілково-плечового індексу у хворих на резистентну артеріальну гіпертензію / Ю. М. Сіренко, О. Л. Рековець, С. А. Поліщук. - С.279-285
Stepanov, Yu. M. Ultrasound criteria for predicting pre-cancer changes of the gastric mucosa in patients with chronic atrophic gastritis combined with thyroid pathology / Yu. M. Stepanov [et al.]. - С.286-292
Другие авторы: Mosiichuk L. M., Konenko I. S., Simonova O. V., Petishko O. P., Shevtsova O. M., Demeshkina L. V.
Завгородня, Н. Ю. Клініко-патогенетична роль lncRNA MEG3 і miRNA-421 при неалкогольній жировій хворобі печінки в дітей з ожирінням / Н. Ю. Завгородня. - С.293-300
Багній, Л. В. Вплив ключових факторів ризику неалкогольного стеатогепатиту та ожиріння на розвиток акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних / Л. В. Багній, С. М. Геряк, Н. І. Багній. - С.301-309
Зацаринний, Р. А. Анестезіологічне забезпечення та післяопераційне знеболювання пацієнтів з обширними резекціями печінки: місце внутрішньовенного лідокаїну / Р. А. Зацаринний, О. О. Підопригора, А. Ю. Лисенко. - С.310-316
Савенко, Г. Ю. Мініінвазивна езофагектомія за І. Lewis / Г. Ю. Савенко, О. Є. Сидюк. - С.317-321
Головіна, Я. О. Аналіз результатів лікування пацієнтів із застосуванням різних методик сегментарної кісткової алопластики / Я. О. Головіна, Р. В. Малик, О. Є. Вирва. - С.322-327
Левицька, О. В. Вплив дозованої ендотрабекулоектомії з непроникною глибокою склеректомією на рівень внутрішньоочного тиску та показники відтоку вологи передньої камери / О. В. Левицька, І. Я. Новицький. - С.328-331
Іванько, О. Г. Фекальні концентрації молочної кислоти та коротколанцюгових жирних кислот у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційно-діагностичний стаціонар із діареєю / О. Г. Іванько, В. М. Білих. - С.332-337
Havrylenko, K. V. Aeromonitoring of Alternaria spores in the air of Zaporizhzhia city / K. V. Havrylenko [et al.]. - С.338-342
Другие авторы: Prykhodko O. B., Liakh V. O., Yemets T. I.
Тімченко, Є. Є. Посттравматичний стресовий розлад у медичних працівників: ознаки, причини, профілактика та лікування (огляд літератури) / Є. Є. Тімченко [та ін.]. - С.343-353
Другие авторы: Любінець О. В., Олійник П. В., Чаплик В. В., Олійник С. П.
Сорочан, П. П. Інгібітори імунних контрольних точок у терапії метастатичного колоректального раку (огляд літератури) / П. П. Сорочан [та ін.]. - С.354-364
Другие авторы: Громакова І. А., Прохач Н. Е., Громакова І. С.
Кутовий, О. Б. Стеноз панкреатогастроанастомозу після панкреатодуоденальної резекції (клінічний випадок) / О. Б. Кутовий, К. О. Денисова. - С.365-369
Тивончук, О. С. Діагностика та лікування gas-bloat синдрому після антирефлюксної хірургії / О. С. Тивончук [та ін.]. - С.370-374
Другие авторы: Терешкевич І. С., Виноградов Р. І., Житнік Д. Ю.
Городкова, Ю. В. Клінічні прояви ураження серцево-судинної системи у дітей як наслідок перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19) (клінічний випадок) / Ю. В. Городкова [та ін.]. - С.375-380
Другие авторы: Курочкін М. Ю., Давидова А. Г., Подліанова О. І.
Нет сведений об экземплярах
Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Посттравматичний стресовий розлад у медичних працівників: ознаки, причини, профілактика та лікування (огляд літератури) [] / Є. Є. Тімченко [та ін.] // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 3. - С. 343-353
MeSH-главная:
СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (диагностика, лекарственная терапия, патология, профилактика и контроль, этиология)
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC (диагностика, лекарственная терапия, патология, этиология)
МЕДИКО-САНИТАРНЫЙ ПЕРСОНАЛ -- HEALTH PERSONNEL (психология)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология)
Аннотация: Мета роботи – аналіз наявної наукової інформації та узагальнення основних результатів сучасних досліджень щодо симптомів, причин виникнення, клінічних наслідків, методів профілактики та лікування посттравматичного стресового розладу в медичних працівників. Матеріали та методи. Для систематизації даних щодо симптомів, причин виникнення, клінічних наслідків, методів профілактики та лікування посттравматичного стресового розладу в медичних працівників проаналізували опубліковані повнотекстові статті в базах даних PubMed, Web of Science, APA PsychNet, Google Scholar, Scopus. В аналіз включали й більш ранні публікації, що мають історичний інтерес. Результати. Здійснили аналіз основних симптомів і чинників посттравматичного стресового розладу медичних працівників. З’ясували, що від 15 % до 43 % лікарів страждають від депресії, тривоги та інших симптомів посттравматичного стресового розладу. Його виникнення в медичних працівників пов’язане з низкою факторів ризику: трудових, соціальних, психологічних. Найбільше значення у виникненні синдрому мають робочі фактори. Незважаючи на те, що розроблено цілий ряд програм психологічної та фармакологічної допомоги, спрямованих на профілактику і лікування посттравматичного стресового розладу, нині жодна з них не має доказів ефективності. Не розроблено методи клінічного прогнозування, що ідентифікували б медичних працівників із високим ризиком розвитку посттравматичного стресового розладу. Ризик травматичного впливу особливо виражений для лікарів-ординаторів, котрим, як правило, бракує підготовки та досвіду, що притаманні досвідченішим лікарям. Висновки. Необхідне фінансування методологічно обґрунтованих досліджень і здійснення на їхній основі ефективних заходів для усунення посттравматичного стресового розладу в медичних працівників. Якщо питання профілактики посттравматичного стресового розладу не вирішуватиметься на державному рівні, це поставить під загрозу стійкість функціонування всієї системи охорони здоров’я.

Доп.точки доступа:
Тімченко, Є. Є.; Любінець, О. В.; Олійник, П. В.; Чаплик, В. В.; Олійник, С. П.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)