Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (34)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=АУ20/2019/19/3<.>

Общее количество найденных документов : 34
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-34

Клініко-епідеміологічна характеристика хворих на ВІЛ-інфекцію [] / М. О. Андрущак [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 3-6. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS
ГЕПАТИТ ВИРУСНЫЙ ЧЕЛОВЕКА -- HEPATITIS, VIRAL, HUMAN
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS
ОППОРТУНИСТИЧЕСКИЕ ИНФЕКЦИИ -- OPPORTUNISTIC INFECTIONS
Аннотация: За останніми даними, на початку 2018 року 75% ВІЛ-позитивних людей у світі знали про свій ВІЛ-статус (70% на початку 2017 року); 79% тих, хто знав про свій ВІЛ-статус, отримували лікування, 81% тих, хто отримував антиретровірусну терапію, досягли невизначеного рівня вірусного навантаження на ВІЛ у крові, тобто менше 1000 копій РНК / мл. Мета роботи - з’ясувати сучасні клінічні та епідеміологічні особливості ВІЛ-інфекції, в тому числі в Буковинській області. Матеріали та методи: Перспективне дослідження з 2016 по 2018 рік. За наявності поінформованої згоди 292 хворих на ВІЛ, які проходили амбулаторний моніторинг у Чернівецькому обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДом. Результати та обговорення: Молодь (25-44 роки) була переважно включена у дослідження. Їх загальна частка серед чоловіків становила 88,3%, а серед жінок - 76,0%. Було трохи більше пацієнтів віком до 24 років (10,6% порівняно з 4,3% серед чоловіків) та пацієнтів 45-55 років (13,4% порівняно з 7,4% серед чоловіків). В усіх осіб спостерігали персистуючу генералізовану лімфаденопатію. Збільшені лімфатичні вузли мали такі ж ознаки, що й у хворих на ВІЛ-інфекцію в I і II клінічних стадіях, щоправда зазвичай вони набували щільної консистенції. Клінічні ознаки ВІЛ-інфекції ІІІ стадії, встановлені у 108 осіб, були проявами синдрому загальної інтоксикації, при якому пацієнти змушені були лежати до 50% дня. Втрата ваги більше ніж на 10% від початкової, встановленої у всіх пацієнтів; «Немотивована» хронічна діарея з частотою понад 3 рази на день, яка тривала більше 1 місяця - у 34 (31,5%); На IV клінічній стадії, встановленій у 118 пацієнтів з ВІЛ-інфекцією, найбільш значущим був синдром виснаження (немотивована втрата ваги (понад 10% протягом 6 місяців), що змусило їх залишатися в ліжку більше 50% дня . Висновки: Маркери гемоконтактного вірусного гепатиту були виявлені у 59,1% пацієнтів із клінічною інфекцією ВІЛ I та II стадії, у 55,6% із ІІІ та у 61,0% із захворюванням IV стадії.

Доп.точки доступа:
Андрущак, М. О.; Москалюк, В. Д.; Баланюк, І. В.; Андрущак, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Бєлікова, І. В.
Медико-соціальні проблеми запобігання передчасної смерті населення (на прикладі Полтавської області) [] / І. В. Бєлікова, А. В. Костріков, Н. М. Красько // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 7-10. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Всесвітня організація охорони здоров'я в своєму документі «Здоров'я-21. Основи політики досягнення здоров'я для всіх у Європейському регіоні ВООЗ» поставила завдання, спрямовані на вирішення питань скорочення показників смертності, пов'язані з серцево-судинними захворюваннями у осіб до 65 років, в середньому на 40%. Метою даного дослідження було провести аналіз динаміки смертності населення Полтавської області, визначити вікову і статеву структуру смертності від хвороб системи кровообігу населення України, провести порівняльний аналіз даних з метою визначення можливих шляхів поліпшення ситуації. Матеріалами дослідження стали дані Державної служби статистики України та дані КП «Полтавський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики Полтавської обласної ради», використана база даних «Здоров'я для всіх» (HFA-DB). Проведено ретроспективне дослідження рівнів захворюваності та смертності за віком, статтю та причинами (2014-2018рр). У дослідженні використані бібліосемантичний та інформаційно-аналітичний методи, застосовувався статистичний метод аналізу динамічних рядів. Аналіз демографічної ситуації в Полтавській області вказує на зниження смертності, але показник залишається на вкрай високому рівні (16,9 ‰). У структурі причин смерті на першому місці залишаються хвороби системи кровообігу. Аналіз захворюваності населення Полтавської області вказує на зростання поширеності та захворюваності хвороб системи кровообігу як серед міського, так і сільського населення. На підставі проведеного аналізу запропоновано рекомендації щодо зниження показників захворюваності та передчасної смертності від хвороб системи кровообігу шляхом поліпшення обліку поведінкових факторів ризику. Дані з причин втрат здоров'я населення і факторами ризику здатні допомогти керівникам, які відповідають за формування політики в сфері громадської охорони здоров'я і фінансування системи охорони здоров'я, визначити пріоритети стратегій профілактики з метою досягнення поліпшення здоров'я населення.

Доп.точки доступа:
Костріков, А. В.; Красько, Н. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Гавловський, О. Д.
Аналіз динаміки кількості ветеранів, які перебували на стаціонарному лікуванні [] / О. Д. Гавловський // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 11-16. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СТАЦИОНАРНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ДНЕВНОЕ -- DAY CARE
ВЕТЕРАНЫ -- VETERANS
Кл.слова (ненормированные):
Диспансерный учет
Аннотация: Необхідність вирішення питань лікування та диспансерного обліку ветеранів війни та учасників бойових дій є одним з найбільш хвилюючих питань, якому приділяється значна увага. Події, які відбувалися у далекому минулому та ті, що відбуваються протягом останніх років на сході нашої країни, хвилюють кожного та змушують нашу владу та організаторів охорони здоров’я для розробки програм надання стаціонарного лікування, диспансерного спостереження та реабілітаційних заходів ветеранам війни та учасникам бойових дій. Багатогранність надання медичної допомоги та диспансеризації ветеранам війни та учасникам бойових дій потребує ефективного функціонування цієї системи як самостійного напряму клінічної та соціальної медицини. Воєнні дії завжди супроводжуються втратами та пораненнями як військовослужбовців, так і мирних громадян. Особи, у яких порушене здоров’я у результаті бойових дій, яке виражене у обмеженні нести військову службу, або ж працювати, пересуватися потребують перш за все встановлення стійкої втрати працездатності. Це зумовлюється тим, що в структурі інвалідності виокремлюється група причин, що включає людей, які повністю або частково втратили працездатність в результаті поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час виконання військової служби. Огляди ветеранів війни та учасників бойових дій відбуваються у поліклініках та при певних обставинах може здійснюватися виїзною бригадою фахівців на місця (дільничні лікарні, сільські амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти та вдома за місцем проживання ветерана). У лікувально-профілактичних закладах огляди ветеранів проводяться за попереднім їх викликом. Ветерани війни оглядаються вдома виїзною бригадою спеціалістів у випадках, коли проживають далеко від лікувально-профілактичних закладів та за станом здоров’я не можуть прийти на огляд.

Экз-ры:
Найти похожие

Гута, Р. Р.
5-річна динаміка особливості геометрії лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця залежно від тактики лікування [] / Р. Р. Гута, Н. С. Бек, О. М. Радченко // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 17-21. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ГИПЕРТРОФИЯ -- HYPERTROPHY, LEFT VENTRICULAR
Кл.слова (ненормированные):
Геометрия сердца
Аннотация: Вступ. Для пацієнта з ішемічною хворобою серця відновлення після реваскуляризації міокарда є складним процесом. Ремоделювання серця включає в себе після інфаркту міокарда, процеси гіпертрофії і дилятації, внаслідок чого порушується систолічно-діастолічна функції серця, що є додатковим чинниками ризику подій. У проспективних дослідженнях було показано зв’язок між розміром лівого шлуночка та ризиком появи серцево-судинних ускладнень. Беручи до уваги це, виникла потреба у проведенні нашого дослідження. Мета роботи: визначити поширеність типів геометрії лівого шлуночка у хворих на ішемічну хворобу серця, післяінфарктний кардіосклероз залежно від лікувальної тактики: реваскуляризація чи консервативна терапія впродовж 60 місяців. Матеріал і методи: Обстежено 101 пацієнт віком 58,6±4,2 р. після реваскуляризації міокарда (n=71) та тільки з консервативним лікуванням (n=30), в яких впродовж 5 років оцінювали динаміку ЕхоКҐ параметрів серця. За значеннями індексу маси міокарда лівого шлуночка та відносної товщини лівого шлуночка визначали типи ремоделювання. Результати та обговорення. На початку спостереження в основній групі переважали пацієнти з концентричною гіпертрофія лівого шлуночка (50,0%), а з концентричним ремоделюванням лівого шлуночка - 24,1%. Нормальна геометрія у 14,8 % та ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка спостерігалися у 11,1%. У групі порівняння найчастіше спостерігалась ексцентрична гіпертрофія та концентричне ремоделювання лівого шлуночка по 29,6% кожна, трохи менше 25,9% концентрична гіпертрофія і найменше було нормальної геометрії (14,8%). Через 60 місяців у пацієнтів обох груп не зустрічалася нормальна геометрія лівого шлуночка та концентричне ремоделювання. В основній групі переважав концентричний тип (80,0%), а у групі порівняння - ексцентричний тип (55,6%). Висновки. У пацієнтів з ішемічною хворобою серця, післяінфарктним кардіосклерозом у динаміці 5-річного спостереження прогресує гіпертрофія міокарда незалежно від лікування. Після реваскуляризації частіше розвивається концентрична гіпертрофія лівого шлуночка, тоді як за умов консервативного лікування - ексцентрична гіпертрофія лівого шлуночка у поєднанні з систолічною дисфункцією та дилатацією лівого передсердя. Після реваскуляризації збільшення індексу асоціювалося із зростанням не тільки маси тіла, а й змінами ліпідного профілю та діастолічною гіпертензією.

Доп.точки доступа:
Бек, Н. С.; Радченко, О. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Драбовський, В. С.
Біомеханічні методики абдомінопластики та якість життя пацієнтів з косметичними дефектами передньої черевної стінки [] / В. С. Драбовський // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY
КОЖА -- SKIN
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Дослідження якості життя займає вагоме місце в концепті медичної реформи та сучасній медицині. Збільшення кількості операцій з приводу косметичних дефектів передньої черевної стінки, підвищення вимог до результатів лікування, змусили хірургів шукати альтернативні варіанти методик, які б суттєво зменшували естетичні недоліки та покращували рівень якості життя, шляхом дослідження впливу оперативного лікування на психічний та фізичний компоненти здоров’я, що і визначило мету дослідження. Для досягнення мети було проаналізовано результати комплексного клінічного обстеження та корекції 81 хворого з косметичними дефектами передньої черевної стінки, які знаходились на стаціонарному лікуванні в клініці кафедри хірургії №3 Української медичної стоматологічної академії, з 2012 по 2019 роки. Основна група (41) – оперовані із застосуванням авторських біомеханічних методик абдомінопластики, що враховують оптимальний кут направлення векторів напруження в тканині верхніх поперечних шкірно-жирових клаптів в післяопераційному періоді при релаксації напруження. Групу порівняння склали 40 осіб, оперовані за традиційними методиками мобілізації та фіксації шкірно-жирових клаптів. Якість життя оцінювали за день до операції та через 6 місяців після, за системою опитувальника EUROQol-5S-5D. На підставі проведеного аналізу дослідження сформульовані наступні висновки. Хірургічна корекція косметичних дефектів передньої черевної стінки створює психоемоційні та фізіологічні передумови для поліпшення фізичної активності пацієнтів, а через 6 місяців — і самооцінки стану здоров’я. У пацієнтів з надлишковою масою тіла спостерігається статистично достовірне зниження індексу маси тіла протягом року, яке має обернену кореляцію з покращенням результату за шкалою оцінки зовнішнього вигляду і слабку кореляцію зі зміною середньої бальної оцінки та самооцінки маси тіла. Розроблена комплексна методика виконання абдомінопластики у пацієнтів з косметичними дефектами передньої черевної стінки є ефективною та дозволяє поліпшити рівень якості життя в даної категорії хворих.

Экз-ры:
Найти похожие

Визначення ефективності терапії ішемічної хвороби серця [] / В. М. Ждан [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 27-30. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АРГИНИН -- ARGININE
Аннотация: В роботі висвітлена частота поєднання ішемічної хвороби серця та хронічного обструктивного захворювання легень, і зроблено висновок, що існує досить значний прошарок хворих, а саме 25,9%, з поєднаною патологією органів дихання і серцево-судинної. На базі терапевтичного відділення Полтавської центральної районної клінічної лікарні було обстежено 97 пацієнтів (84 чоловіків і 13 жінок) з поєднанням хронічного обструктивного захворювання легень та ішемічної хвороби серця: стабільна стенокардія функціонального класу II ст., які були госпіталізовані у зв'язку із загостренням респіраторної патології. Вони були розділені на 2 групи. Пацієнти 1 групи (51 осіб) отримували тільки базисну терапію (?2-агоністи, антихолінергічні препарати, метилксантини, інгаляційні глюкокортикоїди, інгібітори фосфодіестерази-4). Пацієнтам 2 групи (46 осіб), крім базисної терапії, додатково призначали L-аргінін ( «Тівомакс») у вигляді 4,2% розчину 100 мл внутрішньовенно 1 раз на добу протягом 10 днів. В результаті проведеного лікування була виявлена позитивна динаміка регресу клінічних проявів загострення хронічного обструктивного захворювання легень в обох досліджуваних групах. Однак, у другій групі обстежуваних, які отримують на тлі базисної терапії L-аргінін, клінічні показники, показники функції зовнішнього дихання та толерантності до навантаження, показники кардіогемодинаміки значно (р0,05) покращилися, порівняно з контрольною групою. Були зроблені висновки, що включення L-аргініну в комплексне лікування хворим із загостренням хронічного обструктивного захворювання легень і супутньою ішемічною хворобою серця підвищує ефективність терапії респіраторної патології та покращує кардіогемодинаміку. Додавання L-аргініну в комплексну терапію хворим ХОЗЛ в поєднанні з ішемічною хворобою серця призводить до статистично значимого поліпшення клініко-інструментальних показників, що обумовлено антигипоксичною, антиагрегантною, цитопротекторною і вазодилататорноу дією, дезінтоксикаційною активністю L-аргініну («Тівомакс»), є безпечним препаратом, що дозволяє підвищити ефективність лікування.

Доп.точки доступа:
Ждан, В. М.; Хайменова, Г. С.; Бабаніна, М. Ю.; Катеренчук, О. І.; Волченко, Г. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Іванов, В. П.
Пероральна ферокорекція залізодефіциту в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка [] / В. П. Іванов, М. О. Колесник, О. М. Колесник // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 31-36. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY
Аннотация: Проблема лікування хворих хронічною серцевою недостатністю із супутнім залізодефіцитом ретельно вивчається протягом останніх десятиліть. Це пов’язано з тим, що залізодефіцит, незалежно від наявності анемічного синдрому, є вагомою причиною прогресування хронічної серцевої недостатності і значно погіршує перебіг та прогноз захворювання. Однак кількість робіт, присвячених феротерапії обмежена і наявні результати не розкривають стан зазначеної проблеми. Метою дослідження було визначити ефективність 6-и місячної пероральної феротерапії у хворих на хронічну серцеву недостатність зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка із супутнім латентним залізодефіцитом. Досліджено 60 хворих на хронічну серцеву недостатність зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка ІІ-ІІІ функціонального класу за NYHA із супутнім латентним залізодефіцитом. У спостереженні приймали участь пацієнти із гіпертензивною у поєднанні з ішемічною етіологією серцевої недостатності. Серед них 41 (68,3%) чоловік та 19 (37,1%) жінок, віком 68,3±0,63 років. Виділили дві групи хворих із хронічною серцевою недостатністю та латентним залізодефіцитом: І-а (n=30) отримувала стандартну терапію, у ІІ-ій групі (n=30) додатково призначався пероральний сульфат заліза в дозі 320 мг, еквівалентний 100 мг заліза двовалентного і 60 мг аскорбінової кислоти по 2 таблетки на добу у продовж 6 місяців. Аналіз показників периферійної крові та показників обміну заліза у 30 хворих хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка із латентним залізодефіцитом після 6-місячної феротерапії свідчив про приріст усіх гематологічних параметрів та показників обміну заліза. Крім того, серед пацієнтів які отримували додатково до стандартної терапії препарат заліза, спостерігалося усунення ознак залізодефіциту за показниками обміну заліза у 96,7% пацієнтів. Таким чином проведене дослідження продемонструвало, що феротерапія сульфатом заліза на етапі латентного залізодефіциту у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка терміном 6 місяців є ефективною.

Доп.точки доступа:
Колесник, М. О.; Колесник, О. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Іванов, В. П.
Динаміка показників добової регуляції артеріального тиску та їх залежність від рівнів галектину-3 та альдостерону в пацієнтів із артеріальною гіпертензією [] / В. П. Іванов, Т. П. Онищук // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 37-47. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
ГАЛЕКТИН 3 -- GALECTIN 3
АЛЬДОСТЕРОН -- ALDOSTERONE
Аннотация: У статті проведений аналіз характеру добової регуляції артеріального тиску за даними 24-годинного моніторування залежно від рівнів двох нейрогормонів, галектину-3 і альдостерону, в плазмі обстежуваних осіб, що хворіють на гіпертонічну хворобу. Згідно поставленої мети, аналіз був проведений у 119 (74,4 %) обстежених нами пацієнтів, віком від 19-60 років. Верифікацію діагнозу гіпертонічна хвороба проводили на підставі чинних критеріїв. Усім обстежуваним було проведено добове моніторування артеріального тиску за допомогою апарата «АВРМ-04» Meditech (Угорщина). Рівень галектину-3 та альдостерону визначали за допомогою методу імуноферментного аналізу. Згідно даних варіаційної статистики в основній групі хворих було виділено 3-и плазмових рівня галектину-3: 1-ий рівень – відносно низький ( 1,1 пг/мл), 2-ий – відносно помірний (від 1,1 до 2,4 пг/мл) і 3-ій – відносно високий рівень ( 2,4 пг/мл), та відповідно рівні для альдостерону: 1-ий – відносно низький ( 206 пг/мл), 2-ий – відносно помірний (від 206 до 325 пг/мл) і 3-ій – відносно високий рівень ( 325 пг/мл). Було встановлено, що у хворих із гіпертонічною хворобою ІІ стадії молодого та середнього віку рівні галектину-3 та альдостерону значно впливають на порушення добової регуляції артеріального тиску. У пацієнтів із гіпертонічною хворобою молодого та середнього віку відносно високий і відносно помірний плазмовий рівень галектину-3 асоціюють із достовірним збільшенням величини частоти серцевих скорочень день і частоти серцевих скорочень ніч, систолічного артеріального тиску доба, систолічного артеріального тиску день і систолічного артеріального тиску ніч, діастолічного артеріального тиску доба, діастолічного артеріального тиску день та діастолічного артеріального тиску ніч, середнього артеріального тиску день і середнього артеріального тиску ніч, індексом навантаження тиском доба, індексом навантаження тиском день і індексом навантаження тиском ніч, варіабельністю систолічного артеріального тиску ніч, варіабельністю діастолічного артеріального тиску доба і варіабельністю діастолічного артеріального тиску ніч, та зменшенням циркадного добового індексів діастолічного артеріального тиску; зі збільшенням частоти реєстрації патологічного профілю “non-dipper” та зменшення фізіологічного “dipper” за змінами як систолічного, так і діастолічного артеріального тиску. Рівень альдостерону, особливо відносно високий та відносно помірний, в порівнянні із відносно низьким асоціюють із достовірним збільшенням величини частоти серцевих скорочень день і частоти серцевих скорочень ніч, систолічного артеріального тиску доба, систолічного артеріального тиску день та систолічного артеріального тиску ніч, діастолічного артеріального тиску доба і діастолічного артеріального тиску ніч, середнього артеріального тиску доба, середнього артеріального тиску день та середнього артеріального тиску ніч, індексом навантаження тиском доба, індексом навантаження тиском день та індексом навантаження тиском ніч, варіабельністю систолічного артеріального тиску ніч, швидкістю раннього підйому систолічного артеріального та діастолічного артеріального тиску, та зменшення добового індексу систолічного та діастолічного артеріального тиску; зі збільшенням частоти реєстрації патологічного профілю “non-dipper” і зменшенням – “over-dipper” за змінами систолічного артеріального тиску; збільшенням частоти реєстрації патологічного профілю “non-dipper” і зменшення нормального профілю “dipper” за оцінкою діастолічного артеріального тиску.

Доп.точки доступа:
Онищук, Т. П.
Экз-ры:
Найти похожие

Кас'ян, В. В.
Оцінка ефективності лікування асцит-перитоніту у хворих з тяжкою формою гострого панкреатиту [] / В. В. Кас'ян // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 48-51. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS
АСЦИТ -- ASCITES
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE
Аннотация: Захворюваність на гострий панкреатит в Україні складає 102 на 100000 населення, загальна летальність коливається від 4% до 15%, а при некротичній формі вона складає 24-60%, післяопераційна летальність сягає 70%. На сьогоднішній день, рандомізовані клінічні дослідження і публікації демонструють суперечливі дані щодо ефективності хірургічних втручань при гострому панкреатиті, ускладненому асцит-перитонітом. Метою роботи був аналіз впливу дренувальних втручань на інтенсивність больового синдрому та динаміку відновлення ентерального харчування при гострому панкреатиті, ускладненому асцит-перитонітом. В дослідженні були проаналізовані результати комплексного обстеження та лікування 166 хворих з гострим некротичним панкреатитом ферментативним асцит-перитонітом. У пацієнтів з вихідною тяжкістю стану оціненою за шкалою APACHE II як 5 і більше балів спостерігався позитивний ефект від дренувальних втручань на старті лікування гострого панкреатиту порівняно з не дренованими пацієнтами аналогічної тяжкості на момент госпіталізації, що проявлявся зникненням больового синдрому та відновленням самостійного ентерального харчування через 72 години у більшості хворих даних підгруп. Отже, усунення ферментативного асциту дозволяє достовірно зменшити інтенсивність больового синдрому та сприяти відновленню самостійного ентерального харчування і може бути рекомендоване до розгляду як елемент комплексного лікування гострого панкреатиту ускладненого асцит-перитонітом, у пацієнтів з вихідною тяжкістю стану оціненою за шкалою APACHE II як 5 і більше балів. Для вивчення інших можливих позитивних впливів дренувальних втручань та визначення чітких показань до їх проведення в ранньому періоді захворювання необхідні подальші дослідження.

Экз-ры:
Найти похожие

10.

Клінічний перебіг ішемічної хвороби серця в умовах коморбідності з неалкогольною жировою хворобою печінки [] / Ю. І. Мануша [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 52-56. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Кл.слова (ненормированные):
Кардиогемодинамика
Аннотация: Актуальною проблемою сучасної медицини є виявлення спільних патогенетичних механізмів ішемічної хвороби серця та неалкогольної жирової хвороби печінки з метою розробки комплексного, персоніфікованого підходу до лікування та профілактики коморбідної патології. Мета дослідження: визначити особливості клінічного перебігу ішемічної хвороби серця в умовах коморбідності з неалкогольною жировою хворобою печінки. До дослідження були залучені 110 осіб хворих на ішемічну хворобу серця: стенокардія напруги стабільна, І-ІІ ФК, СН 0-І у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки, 25 осіб хворих на ішемічну хворобу серця: стенокардія напруги стабільна, І-ІІ ФК, СН 0-І та 30 здорових осіб. На першому етапі дослідження було проведено оцінку характеру перебігу ішемічної хвороби серця за умов супутньої неалкогольної жирової хвороби печінки із урахуванням особливостей клінічної симптоматики, де у групах порівняння не виявлено суттєвої різниці скарг з боку ССС, які зумовлені розвитком ішемічної хвороби серця. У хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки переважала частота виникнення порушення біоелектричної активності міокарда та частота порушення ритму у порівнянні з хворими на ішемічну хворобу серця. Під час аналізу показників ліпідограми встановлено достовірне підвищення загального холестерину та індексу атерогенності в крові у хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки порівняно з хворими на ішемічну хворобу серця (р<0,05). Достовірної різниці за іншими показниками ліпідограми (ХС ЛПНЩ, ХС ЛПВЩ, ТГ) не виявлено (р>0,05). Отже, виявлені порушення ліпідного обміну відмічались у пацієнтів з ішемічною хворобою серця у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки на фоні статинотерапії. За результатами ЕхоКГ виявлено діастолічну дисфункцію, помірне зниження систолічної функції в обох групах дослідження порівняно із групою здорових, незалежно від наявності або відсутності неалкогольної жирової хвороби печінки та встановлено більшу частоту виникнення гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з коморбідною патологією.

Доп.точки доступа:
Мануша, Ю. І.; Казаков, Ю. М.; Чекаліна, Н. І.; Трибрат, Т. А.; Вакуленко, К. Є.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Предиктори прогресування ВІЛ-інфекції до призначення та на фоні АРТ [] / О. Г. Марченко [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 57-62. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ВИЧ ИНФЕКЦИИ -- HIV INFECTIONS
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
СПИД -- ACQUIRED IMMUNODEFICIENCY SYNDROME
Аннотация: Пошук предикторів прогресування інфекції вірусу імунодефіциту людини до IV клінічної стадії у хворих до призначення і на фоні антиретровірусної терапії є актуальним науково-практичним завданням. Мета дослідження - виявити предиктори прогресування інфекції вірусу імунодефіциту людини до IV клінічної стадії у хворих до призначення і на фоні антиретровірусної терапії на основі визначення клініко-генетичних маркерів. Проведено ретроспективне когортне дослідження 181 пацієнта, інфікованого вірусом імунодефіциту людини. Для статистичної обробки даних використовувався регресійний аналіз. Незалежними предикторами прогресування інфекції вірусу імунодефіциту людини до ІV клінічної стадії у пацієнтів, інфікованих вірусу імунодефіциту людини, до призначення антиретровірусної терапії виявились: чоловіча стать (p=0,037), парентеральний шлях передачі вірусу імунодефіциту людини (p=0,004), досвід ув’язнення (p=0,020), індекс маси тіла менше 18,5 кг/м2 (p=0,040), початкове вірусне навантаження вірусу імунодефіциту людини 1,0х105 копій/мл (p=0,034), початковий рівень СD4+ Т-лімфоцитів менше 350 кл/мкл (p=0,000), рівень гемоглобіну нижче 100 г/л (p=0,001), наявність яких підвищує ризик прогресування вірусу імунодефіциту людини до ІV клінічної стадії на етапі до призначення антиретровірусної терапії. Незалежними предикторами прогресування інфекції вірусу імунодефіциту людини до ІV клінічної стадії у пацієнтів, інфікованих вірусом імунодефіциту людини, які отримують антиретровірусну терапію, виявились: парентеральний шлях передачі інфекції вірусу імунодефіциту людини (р=0,053), досвід ув’язнення (р=0,043), низька прихильність до антиретровірусної терапії (р=0,028), початковий рівень СD4+ Т-лімфоцитів менше 350 кл/мкл (р=0,020), рівень гемоглобіну нижче 100 г/л (р=0,015) та носійство алелі 299 Gly гена TLR4 (р=0,016).

Доп.точки доступа:
Марченко, О. Г.; Коваль, Т. І.; Сизова, Л. М.; Прийменко, Н. О.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Пац, Н. В.
Сидеропенический синдром у студенческой молодежи [] / Н. В. Пац, А. Н. Капустина, Д. Ю. Яковчик // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 62-67. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
АНЕМИЯ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНАЯ -- ANEMIA, IRON-DEFICIENCY
ПЛАММЕРА-ВИНСОНА СИНДРОМ -- PLUMMER-VINSON SYNDROME
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS
Аннотация: Латентный дефицит железа всегда предшествует железодефицитной анемии. Целью исследования было изучить частоту встречаемости клинических признаков латентного дефицита железа у молодежи. Обследовано 280 человек возрасте от 17 до 21 года. Использован анкетный метод с серией вопросов для выявления признаков идеропенического и анемического синдромов, а также вопросов для выявления причин дефицита железа. Статистическая обработка проведена с использованием прикладной программы Microsoft office Excel 2013. Среди клинических признаков сидеропенического синдрома у студенческой молодежи отмечено преобладание извращения вкуса (16,79%) и обоняния (33,21%), мышечная слабость, боль в икроножных мышцах (29,64%), изменение со стороны ногтей и волос (46,79%), причем преобладание комплекса данных симптомов было отмечено у лиц женского пола. У 33,75% обследованных встречалась полименорея, причем их них 37,2% составили лица с сидеропеническим синдромом. У лиц, с количеством жалоб со стороны желудочно-кишечного тракта (две и более), наблюдается резкое увеличение частоты проявления сидеропенического синдрома (на 26,8%) по сравнению с респондентами, у которых жалобы отсутствуют.

Доп.точки доступа:
Капустина, А. Н.; Яковчик, Д. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Радченко, О. М.
Особливості вмісту лептину та його кореляційні зв’язки у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та гіпотиреозом [] / О. М. Радченко, Н. С. Бек, Л. В. Оленич // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 68-70. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ЛЕПТИН -- LEPTIN
Кл.слова (ненормированные):
Лептинорезистентность
Аннотация: Гіпертонічна хвороба виступає провідною причиною захворюваності, інвалідності та смертності. Підвищений артеріальний тиск є одним із найсуттєвіших факторів серцево-судинного ризику. Майже 90% хворих на гіпертонічну хворобу мають супутні захворювання внутрішніх органів, зокрема гіпотиреоз. Зміна функціонального стану щитоподібної залози призводить до порушення білкового, вуглеводного, жирового обміну, ендокринного балансу, змін еритропоезу, дисбалансу імунної системи. На сьогоднішній день особливості перебігу гіпертонічної хвороби у хворих на гіпотиреоз, вміст адипокінів, зокрема лептину у таких хворих з первинним гіпотиреозом та гіпертонічною хворобою вивчені недостатньо. Метою дослідження було оцінити особливості вмісту лептину та його кореляційні зв’язки з іншими параметрами у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та гіпотиреозом. Для цього було обстежено 52 пацієнти з гіпертонічною хворобою. Поділено їх на дві групи: перша група з первинним гіпотиреозом, друга – з нормальною функцією щитоподібної залози. В результаті проведеного дослідження виявили, що у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та гіпотиреозом спостерігається гіперлептинемія, при чому рівень лептину був вищий за умов післяопераційного гіпотиреозу. Гіперлептинемія пов’язана зі зниженням скоротливої функції міокарда та здовження електричної систоли серця. Зростання лептинорезистентності відбувалося паралельно з активацією функції кори наднирників (за кортизолом). Підвищення секреторної активності адипоцитів пов’язане зі збільшенням розміру задньої стінки лівого шлуночка, схильністю до альбумінурії, гіпоальбумінемії та гіпоглікемії.

Доп.точки доступа:
Бек, Н. С. ; Оленич, Л. В.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Радченко, О. М.
Гематологічні індекси у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень з анемією [] / О. М. Радченко, О. В. Федик, Р. Р. Гута // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 71-74. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
АНЕМИЯ -- ANEMIA
ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING
Кл.слова (ненормированные):
Эндогенная интоксикация
Аннотация: З метою визначення гематологічних індексів у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень залежно від наявності в них анемії проведено ретроспективний аналіз обстеження 470 пацієнтів з загостренням хронічного обструктивного захворювання легень, в яких розрахували 17 маркерів активності запалення, ендогенної інтоксикації, адаптації, неспецифічної та імунної реактивності. Встановлено, що перебіг хронічного обструктивного захворювання легень на фоні анемії супроводжувався більш вираженим синдромом запалення з істотним збільшенням паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофільних гранулоцитів, прискоренням швидкості осідання еритроцитів, істотно вищими інтегральними гематологічними індексами запалення (індексу зсуву лейкоцитів, індексів співвідношення: - лейкоцитів та швидкості осідання еритроцитів; - нейтрофілів та швидкості осідання еритроцитів, -несегметоядерних нейтрофілів та швидкості осідання еритроцитів, -нейтрофілів та лімфоцитів, індексу активності запалення, інтегрованого індексу запалення), більшою ендогенною інтоксикацією (істотно вищі індекс реактивної відповіді нейтрофілів, лейкоцитарний індекс інтоксикації), зміною адаптації, неспецифічної реактивності (зниження індексу адаптації, імунної реактивності та алергізації, та підвищення індексів співвідношення: - лімфоцитів до моноцитів, - лімфоцитів до еозинофілів) з активацією фагоцитарної ланки неспецифічного захисту над клітинно-гуморальною. Визначення інтегральних гематологічних індексів є важливим інформативним та доступним методом оцінки загального стану хворого на хронічне обструктивне захворювання легень з анемією.

Доп.точки доступа:
Федик, О. В.; Гута, Р. Р.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Рибалка, Я. В.
Оптимізація лікування хворих із хронічними ранами венозного генезу [] / Я. В. Рибалка // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 75-78. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ АУТОЛОГИЧНОЕ -- BLOOD TRANSFUSION, AUTOLOGOUS
Аннотация: Вступ. Для покращення результатів хірургічного лікування хворих із тривалонезагоючими ранами було проведено аналіз ефективності застосування аутологічної збагаченої тромбоцитами плазми. Матеріали. Дослідження базується на аналізі лікування 61 пацієнта, які страждали на тривалонезагоючі рани, венозного ґенезу діаметром не більше 8 см нижніх кінцівок, які знаходились на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні. При використанні запропонованої методики, яка базується на виготовленні аутологічної збагаченої тромбоцитарної плазми з наступними інєкціями по периферії рани. Ступінь зменшення площі поверхні рани визначений методом контактної планіметрії за добу у хворих 1-ї групи становив в середньому 5,1 ± 0,6%. У 2 групі - 1,8 ± 0,4% (р0005). Результати свідчать про збільшення швидкості загоєння ран у хворих 1 груп у порівнянні з пацієнтами 2 групи. За весь період спостереження (12 тижнів) повна епітелізація рани сталася у 21 (70%) пацієнтів 1 групи і у 10 (33,3%) пацієнтів. Більш ніж на 50% площа ран зменшилася у 6 хворих 1 групи (20%). У контрольній групі у 2 (7%) хворих. Менш ніж на 50% площа ран зменшилася у 3 хворих 1 групи (10%), і 19 хворих 2 групи (60%). Використання плазмоліфтинг терапії суттєвого позитивно впливає на процес загоєння ран в порівнянні з використанням традиційних методик в контрольній групі. Висновок: збільшення швидкості загоєння ран у хворих 1 групи (основної) у порівнянні з пацієнтами 2 групи (контрольної) за рахунок використання додатково до стандартного лікування аутологічної збагаченої тромбоцитами плазми.

Экз-ры:
Найти похожие

16.

Синельник, В. П.
Якість життя ліквідаторів аварії на ЧАЕС, хворих на гіпертонічну хворобу, та хворих на гіпертонічну хворобу коморбідну з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [] / В. П. Синельник, Н. О. Ткаченко, О. С. Супрун // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 79-82. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Аннотация: З метою оцінки якості життя було обстежено 52 ліквідатора аварії на Чорнобильській атомній електростанції, хворих на гіпертонічну хворобу та хворих на гіпертонічну хворобу коморбідну з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою з використанням опитувальника SF-36. Із них 26 пацієнтів, хворих на гіпертонічну хворобу (перша група) та 26 пацієнтів (друга група), хворих на гіпертонічну хворобу коморбідну з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Всі пацієнти одержували стандартну терапію (відповідно до нозологічної форми) та додатково отримували препарат Актовегін «Такеда Австрия ГмбХ» по 200 мг 1 раз на добу внутрішньовенно. Модель, що лежить в основі конструкції шкал і сумарних вимірювань опитувальника SF-36, має три рівня: 36 питань, 8 шкал, сформованих із 2-10 питань; 2 сумарних вимірювання, які об'єднані в шкали. Після розрахунку кожного показника по окремим шкалам необхідно було підрахувати значення загальних показників фізичного компоненту здоров’я і психологічного компоненту здоров’я з урахуванням Z-значення. Крім того, при оцінці якості життя було умовно виділено три рівні оцінки: мінімальний - від 0 до 40 балів, задовільний - від 41 до 70 балів і оптимальний - від 61 до 100 балів. В першій групі пацієнтів після проведеного лікування статистично достовірно покращилися показники (р?0,05), а отже, зменшилися обмеження в рольовому функціонуванні, обумовленому фізичним станом (RP) з 61,1 (0-100) балів до 71, 3 (0-100); покращилися оцінки загального здоров'я (GH) з 42,7 (35-47) до 52,1 (47-60) і рольового функціонування, обумовленого емоційним станом (РЕ) з 67,9 (0-100) до 76,5 (0-100) балів. В другій групі дослідження після проведеного лікування з додатковим додаванням до стандартної терапії Актовегіну статистично достовірно покращилися показники більшості оцінюваних шкал, і як результат – покращилась суб’єктивна оцінка якості свого життя респондентами (р?0,05), а отже, зменшилися обмеження у фізичному функціонуванні (PF), в рольовому функціонуванні, обумовленому фізичним станом (RP), в життєвій активності (VT), в рольовому функціонуванні, обумовленому емоційним станом (РЕ). Таким чином, додавання до стандартної терапії Актовегіну статистично достовірно покращує більшість параметрів якості життя ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції, як хворих на гіпертонічну хворобу, так і хворих на гіпертонічну хворобу коморбідну з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою. Але необхідно відмітити, що показники шкал болю та загального стану здоров'я якості життя у хворих на гіпертонічну хворобу коморбідну з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою порівняно з хворими на гіпертонічну хворобу знаходилися на мінімальному рівні, що свідчить про більш значимі обмеження в деяких сферах життєдіяльності хворих при коморбідній патології.

Доп.точки доступа:
Ткаченко, Н. О.; Супрун, О. С.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Наш погляд на етіологічні причини виникнення синдрому Ірвіна-Гасса після хірургічного лікування катаракти [] / І. С. Стебловська [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 83-86. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КАТАРАКТА -- CATARACT
ЖЕЛТОЕ ПЯТНО -- MACULA LUTEA
ФАКОЭМУЛЬСИФИКАЦИЯ -- PHACOEMULSIFICATION
ХРУСТАЛИК -- LENS, CRYSTALLINE
Аннотация: Перехід на хірургію малих розрізів і впровадження даного виду хірургічного втручання в період з кінця 80-х років і до 2005 року, сприяли зниженню питомої ваги післяопераційних ускладнень, але, не дивлячись на значні досягнення даної хірургії, у частини хворих післяопераційні результати видалення кришталика залишаються незадовільними через розвиток макулярного набряку сітківки. Навіть на сучасному етапі розвитку медичної науки та медицини, не знайдено єдиної теорії етіологію і патогенезу виникнення синдрому Ірвіна-Гасса. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених аспектам формування макулярного набряку після факоемульсифікації катаракти, ряд питань, пов'язаних з механізмом його розвитку і можливістю прогнозування, залишаються невивченими, зокрема, роль вітреомакулярної адгезії і морфометричних показників в його формуванні. Тому метою дослідження став аналіз причин розвитку синдрому Ірвіна-Гасса шляхом порівняння та оцінки розвитку ускладнень в до- та післяопераційному періоді, показнику CDE (cumulative dispersed energy), часу інтраокулярного етапу оперативного втручання, рівню простаноїдів внутрішньоочної рідини, щільності ендотеліальних клітин рогівки і морфофункціональним змінам сітківки. Проведені нами імуноферментні дослідження встановили, що факторами ризику розвитку макулярного набряку після хірургічного лікування хворих на катаракту є потужність ультразвукового впливу, час операції, стан системи простаноїдів органу зору, а також коефіцієнт їх співвідношення. Таким чином, проведені нами дослідження сприяли вирішенню конкретного наукового завдання офтальмології - прогнозування макулярного набряку після хірургічного лікування хворих з віковою катарактою.

Доп.точки доступа:
Стебловська, І. С.; Безкоровайна, І. М.; Воскресенська, Л. К.; Ряднова, В. В.; Пера-Васильченко, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Чумаченко, Я. Д.
Аналіз зв`язку між rs1800247-поліморфізмом гена BGLAP та розвитком цукрового діабету 2 типу у курців та осіб, що не курять [] / Я. Д. Чумаченко, А. А. Рощупкін, В. Ю. Гарбузова // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 87-91. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ОСТЕОКАЛЬЦИН -- OSTEOCALCIN
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
Аннотация: Відомо, що кісткова тканина здійснює системну регуляцію енергетичного обміну за рахунок вивільнення декарбоксильованої фракції остеокальцину. З огляду на це метою даного дослідження став аналіз асоціації між rs1800247-поліморфним варіантом гена BGLAP та розвитком цукрового діабету 2 типу у курців і осіб, що не палять, в українській популяції. Встановлено відсутність статистично достовірних відмінностей у розподілі алелей та генотипів серед хворих на цукровий діабет 2 типу та контрольних осіб як у підгрупі курців (?2 = 0,062; Р = 0,803 та ?2 = 0,222; Р = 0,895 відповідно), так і осіб, що не палять (?2 = 1,382; Р = 0,24 та ?2 = 3,314; Р = 0,191 відповідно). За допомогою методу логістичної регресії доведено відсутність зв`язку між rs1800247-поліморфним локусом гена BGLAP та розвитком цукрового діабету 2 типу в усіх моделях спадкування як до, так і після внесення поправок на вік, стать, індекс маси тіла та наявність артеріальної гіпертензії (Р ? 0,05). Використовуючи однофакторний дисперсійний аналіз показано, що статистично значущих відмінностей у клініко-лабораторних характеристиках між генотипами серед хворих на цукровий діабет 2 типу немає (Р ? 0,05). Таким чином, rs1800247-поліморфізм гена BGLAP не пов`язаний із розвитком цукрового діабету 2 типу як серед курців, так і осіб, що не палять.

Доп.точки доступа:
Рощупкін, А. А.; Гарбузова, В. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Наш досвід лікування переломів п’яткової кістки із використанням біосклокерамічного імпланту [] / В. М. Шимон [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 91-94. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПЯТОЧНАЯ КОСТЬ -- CALCANEUS
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
Аннотация: Високий відсоток незадовільних результатів лікування диктує потребу вдосконалення сучасних методів лікування. Мета роботи – виявити структурно-функціональні переваги результатів хірургічного лікування пацієнтів з внутрішньосуглобовими переломами п’яткових кісток з використанням кісткової пластики біоскломатеріалами. Матеріал та методи. Ретроспективно вивчено історії хвороб 51 пацієнтів, лікованих хірургічним методом на клінічних базах кафедри загальної хірургії Ужгородського національного університету в період 2014–2019 рр. з приводу імпресійних інтраатрикулярних переломів 53 п’яткових кісток зі зміщенням уламків. Усім хворим проводили відкриту репозицію та остеосинтез (група А; n = 10; 19,6 %), та в поєднанні з опорною остеопластикою автотрансплантатом з гребня крила клубової кістки і біокерамічним наповнювачем (група Б; n = 41; 80,4 %). Результати. У 18 місяців відмінні результати (100–90 балів за AOFAS) досягнуті в 14 (41,6 % — група А; 58,4 % — група Б) пацієнтів, добрі (89–80 балів за AOFAS) — у 23 (42,8 % — група А; 57,2 % — група Б) пацієнтів, задовільні (79–70 балів за AOFAS) — у 10 (60,0 % — група А; 40,0 % — група Б) пацієнтів, незадовільні (менше від 70 балів за AOFAS) — у 4 (75,0 % — група А; 25,0 % — група Б) пацієнтів. Висновки. Заміщення кісткового дефекту аутокістковим трансплантатом при опорній остеопластиці у віддалені терміни показало вищі показники кісткової щільності в порівнянні без такого, але менші ніж при використанні біоскокерамічного наповнювача.

Доп.точки доступа:
Шимон, В. М.; Шерегій, А. А.; Кубаш, В. І.; Стойка, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Використання біоскла в лікуванні переломів та дефектів довгих кісток [] / В. М. Шимон [та ін.] // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад. - 2019. - Т. 19, № 3. - С. 95-99. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КЕРАМИКА -- CERAMICS
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
Аннотация: Вступ. Одним із перспективних направлень в сучасній травматології і ортопедії при лікуванні уламкових переломів та дефектів кісток являється використання синтетичних кальцій-фосфатних біоматеріалів. Мета роботи: виявити особливості загоювання дефектів довгих кісток у щурів при імплантації кальцій фосфатних склокристалічних матеріалів, та обґрунтувати доцільність використання в клінічній практиці біоскла в комплексному лікуванні переломів та дефектів довгих кісток. Матеріали та методи дослідження. В нашій роботі використано біоактивний кальцій-фосфатний склокристалічний матеріал БС-11. В експериментальній частині проведено на 36 білих щурах. Тваринам відтворювали метафізарні в ділянках стегнової кістки з наступним заповненням біосклом. Результати дослідження та обговорення. Навколо імплантованих зразків ми спостерігали утворення фіброретикулярної тканини остеогенного типу і кісткової тканини різного ступеня зрілості на всі терміни. Відносний вміст кісткової тканини в регенераті навколо досліджуваних зразків БС-11 підвищувався зі збільшенням періоду спостереження і досягав 100 % через 30 діб після операції й на кінцевий термін дослідження навколо матеріалу утворилася кісткова тканина пластинчастої структури. У жодному випадку не встановлено ознак запалення або будь-якої клітинної реакції, що відображує біосумісність матеріалу. Висновки. У результаті морфологічного дослідження встановлено, що за умов введення циліндричних блоків, виготовлених із склокристалічних кальцій фосфатних матеріалів БC-11, у дистальний метафіз стегнової кістки щурів остеорапарація навколо них перебігає відповідно до загальновідомих стадій з утворенням кісткової тканини пластинчастої структури на кінцевий термін дослідження (90 діб). Даний матеріал може бути застосований для лікування дефектів довгих кісток різної етіології.

Доп.точки доступа:
Шимон, В. М.; Алфелдій, С. П.; Стойка, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-34

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)