Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (89)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ВУ12/2021/1<.>

Общее количество найденных документов : 89
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-89

Babak, S. V.
Formation of proper eating behavior in children of the second childhood who play soccer [] / S. V. Babak // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 359-365 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
ЗАДЕРЖКА ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ -- FAILURE TO THRIVE
ПИТАНИЯ ДЕТЕЙ НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ -- CHILD NUTRITION SCIENCES
СПОРТ -- SPORTS
ФУТБОЛ -- SOCCER
Аннотация: Здоров’я молодих поколінь – основа майбутнього. Заняття фізичною діяльністю з дитинства сприяє загартуванню організму, його зміцненню та підвищенню працездатності. Користь спорту для дитячого організму складно переоцінити. В той же час, великі навантаження на організм, що росте, вносять в нього свої зміни. Футбол – це активна спортивна гра, яка потребує розвитку фізичних якостей, таких, як витривалість, швидкість, спритність, сила. Тренування та самі змагання відбуваються на тлі великих фізичних та психічних навантажень. Досягнення результатів залежить не тільки від правильно побудованого тренувального процесу, але і від харчування. Закладати основи правильного харчування з огляду на підвищені фізичні навантаження на організм дитини варто із самого початку занять спортом. Мета дослідження: дієтологічний супровід та формування правильної харчової поведінки у дітей, які займаються спортом (футболом). Впродовж року проводилась робота із дітьми другого дитинства (8-9 років), які розпочали займатися футболом. Розробляли харчовий раціон. Давали знання щодо правильного харчування при заняттях спортом. Робили фізіологічні, а також антропометричні вимірювання, розраховували антропометричні індекси з метою аналізу адаптації дітей до фізичного навантаження. Після проведених бесід та лекцій, діти, які почали займатися футболом, отримали потрібні знання, вели щоденники, в яких відображали свої харчові раціони. За рік занять діти-футболісти, які притримувались правильного харчування, покращили показники щодо адаптації організму до фізичних навантажень, порівняно із дітьми, які не притримувались дієтологічних порад. Для запобігання серйозних наслідків для здоров’я на тлі великих фізичних та психічних навантажень, у спортсмена-футболіста з дитинства має бути закладена в свідомості модель правильного харчування, що є невід’ємною частиною спортивних досягнень. При правильному тренуванні та харчуванні організм футболіста з дитинства поступово впрацьовується, адаптується до високих навантажень, що розширює функціональні можливості його органів і супроводжується перебудовою всієї його діяльності.

Экз-ры:
Найти похожие

Badalova, A. A.
Clinical and diagnostic aspects of genital endometriosis in women of reproductive age [] / A. A. Badalova // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 18-22 : диаграмма. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
РЕПРОДУКЦИЮ КОНТРОЛИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- REPRODUCTIVE CONTROL AGENTS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Аннотация: Мета. Оцінити ефективність сучасних інформативних методів для оптимальної діагностики генітального ендометріозу. Об’єкт і методи дослідження. У дослідженні приймали участь 120 жінок репродуктивного віку з генітальним ендометріозом. Були застосовані наступні методи: клінічні, лабораторні, інструментальні. Було розроблено індивідуальні карти. Інструментальні методи дослідження включали: кольпоскопію; трансвагінальне та трансабдомінальне ультразвукове дослідження органів малого тазу (апарат «LOGIK 500GE» та «MEDISONSA-8000», Корея); урографія; рентгенологічне дослідження (RH) органів малого тазу; гістеросальпінгографія; гістероскопія (оцінка стану матки та маткових труб). Результати дослідження та їх обговорення. Обстежувані пацієнтки були розподілені на відповідні три групи: І групу (ретроспективне дослідження) склали n=70 пацієнток з генітальним ендометріозом; ІІ групу (проспективне дослідження) складали n=50 пацієнток з даним захворюванням; ІІІ контрольну групу (КГ) склали n=30 умовно-здорових фертильних жінок без даної патології. При проведенні клінічно-лабораторних та діагностичних досліджень хворих виявили наступні форми генітального ендометріозу: перитонеальний ендометріоз було виявлено в 51 (42,5%) випадках; екстраперитонеальний ендометріоз – в 38 (31,7%) випадках; ендометріоз тіла матки – в 19 (15,8%) випадках; ретроцервікальний ендометріоз – в 12 (10%) випадках відповідно. Отримані результати підкреслюють, що генітальний ендометріоз є рецидивуючим захворюванням, що характеризується хронічним перебігом зі схильністю до швидкого прогресування, що призводить до порушення репродуктивної здатності жінок та зниження якості їхнього життя. Висновки. Генітальний ендометріоз будь-якої локалізації має схильність до швидкого прогресування, що досить часто є причиною зниження якості життя жінки, а також може негативні наслідки для репродуктивної функції.

Экз-ры:
Найти похожие

Diagnosis and treatment of hyperprolactinemia syndrome in infertility in women [] / M. E. Azizova [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 15-18. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Достинекс
MeSH-главная:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ГИПЕРПРОЛАКТИНЕМИЯ -- HYPERPROLACTINEMIA
МЕНСТРУАЛЬНЫЙ ЦИКЛ -- MENSTRUAL CYCLE
ГАЛАКТОРЕЯ -- GALACTORRHEA
ПРОЛАКТИН -- PROLACTIN
Аннотация: Резюме. Мета. Оцінити ефективність препарату Достинекс при лікуванні безпліддя у жінок з гіперпролактинемією. Об’єкт і методи дослідження. Були обстежені 50 жінок репродуктивного віку, що страждають безпліддям ендокринного ґенезу і повністю виключеним чоловічим фактором безпліддя. Критерії включення до обстеження: вік жінки ?19 років та 42 років; наявність в анамнезі безпліддя понад один рік. Контрольну групу склали 30 жінок зі спонтанними вагітностями в анамнезі, у яких не було ознак безпліддя, репродуктивних втрат і підвищеного рівня пролактину. Всім пацієнткам визначали рівень загального пролактину методом Macro ELISA за допомогою лабораторної системи Access 2. Гіперпролактинемію було діагностовано при рівні пролактину вище 25 нг/мл. При встановленій гіперпролактинемії було призначено Достинекс. Доза та тривалість застосування препарату визначалися індивідуально, з урахуванням вихідного рівня пролактину. Критеріями припинення прийому препарату були зниження/нормалізація рівня пролактину в крові, припинення галактореї, нормалізація менструального циклу, відновлення овуляції. Результати дослідження. При синдромі гіперпролактинемії, незалежно від причини її виникнення, ключовою ознакою є підвищення рівня пролактину. Базальний рівень пролактину в плазмі крові пацієнток з функціональною гіперпролактинемією коливався в широкому діапазоні – від 37,6 нг/мл до 100,5 нг/мл. Середнє значення склало 63,6±3,49 нг/мл. Середній рівень показника пролактину у жінок контрольної групи склав 20,8±1,29 нг/мл (р0,001). З метою зниження рівня пролактину всім пацієнткам призначено препарат Достинекс. З урахуванням індивідуального вихідного рівня пролактину було визначено середню терапевтичну дозу лікарського засобу, яка становила 0,35±0,1 мг в тиждень. Для отримання клінічного ефекту26 (52,0%) пацієнткам було достатньо 0,25 мг, а 24 (48,0%) - 0,5 мг препарату в тиждень. У пацієнток, що отримували терапію Достинексом, зміни в динаміці лікування стосувалися наступних лабораторних показників: рівень PRL знизився у 2,3 рази (28,2±0,76 нг/мл проти 63,6±3,49 нг/мл до початку лікування; p0,001). Вивчення ефективності терапії препаратом Достинексу через один місяць лікування показало, що рівень пролактину у пацієнток, що спостерігалися став у межах лабораторних норм у 43 (86,0%) хворих. У 7 (14,0%) пацієнток, у яких показник пролактину не досяг лабораторних нормативів через місяць, він нормалізувався через 3 місяці. Висновки. Медикаментозна терапія гіперпролактинемії препаратом Достинекс дозволяє досягти референтних показників рівня пролактину, нормалізувати менструальну функцію, припинити галакторею у всіх пацієнтів, що спостерігалися.

Доп.точки доступа:
Azizova, M. E.; Mammadli, G. H.; Hajizade, G. G.; Babayeva, G. I.; Sirajli, U. M.
Экз-ры:
Найти похожие

Hasanov, S. Sh.
Neuro-psychological development of premature infants with low and extremely low birth weight [] / S. Sh. Hasanov, S. B. Aljanova // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 343-346 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МЛАДЕНЕЦ С НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, LOW BIRTH WEIGHT
АНОРЕКСИЯ НЕРВНО-ПСИХИЧЕСКАЯ -- ANOREXIA NERVOSA
АПГАР ШКАЛА -- APGAR SCORE
Аннотация: Мета дослідження. Оцінка нервово-психічного розвитку дітей, що народилися недоношеними з екстремально низькою (ЕНМТ) або дуже низькою (ДНМТ) масою тіла на першому році скоригованого віку. Об’єкт і методи дослідження. Було обстежено 72 дитини, що були розділені на дві групи. Основну групу склали 54 дитини, що народилися передчасно, в групу порівняння були включені 32 дитини, що народилися вчасно. Діти основної групи, в свою чергу, були розділені на 2 підгрупи: 1 підгрупа – 34 дитини, що народилися з дуже низькою масою тіла (ДНМТ), 2 підгрупа – 20 дітей з що народилися з екстремально низькою масою тіла (ЕНМТ). Діти, що були включені у дослідження пройшли повне клініко-інструментальне обстеження. Психомоторний розвито оцінювали за шкалою INFANIB (Infant Neurological International Battery). Результати дослідження. При порівняльному аналізі результатів ультразвукового дослідження патологічні зміни з достовірно високою частотою були виявлені у немовлят з ЕНМТ. При оцінці психомоторного статусу на 3 місяці скоригованого віку було встановлено, що кількість балів у чверті дітей основної групи за шкалою INFANIB відповідає діапазону патологія. Хоча в динаміці першого року скоригованого віку відмічається статистично значиме збільшення кількості дітей основної групи, що відповідають діапазону норма, діти, що народилися з ЕНМТ достовірно частіше, ніж діти з ДНМТ при народження відповідали діапазону транзиторні порушення та патологія. Висновки. Висока частота та тривалий характер транзиторних порушень у дітей, що народилися з екстремально низькою масою тіла, виявлені при аналізі порушень психомоторного розвитку дітей на першому році скоригованого віку, не виключає можливість розвитку як легких неврогенних, так і тяжких органічних розладів на наступних етапах життя, що диктує необхідність приділення особливої уваги дітям даної категорії.

Доп.точки доступа:
Aljanova, S. B.
Экз-ры:
Найти похожие

Ryabukha, O. I.
Hormonal activity features of intrafollicular colloid of white rat’s thyroid gland in common disorders of its function [] / O. I. Ryabukha // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 244-250 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патофизиология)
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES
ТИРОЦИДИН -- TYROCIDINE
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
ГИПЕРТИРЕОЗ -- HYPERTHYROIDISM
Аннотация: Зростання тиреоїдної патології спонукає розширювати арсенал інформативних методів дослідження морфофункціонального стану щитоподібної залози. Мета дослідження полягала у встановленні нами особливостей гормональної активності інтрафолікулярного колоїду щитоподібних залоз щурів при поширених розладах тиреоїдної діяльності: гіпотиреозі, зумовленому дефіцитом йоду, а також потенційованому йододефіцитному гіпотиреозі, гіпертиреозі. Об’єктом вивчення були щитоподібні залози нелінійних білих щурів-самців. Зміни гістохімічних властивостей інтрафолікулярного колоїду визначали за методом А. DesMarais & Q.N. LaHam. Із 40 тварин з масою тіла 140–160 г було сформовано чотири групи по 10 тварин у кожній. Щурі групи 1 перебували на стандартному загальновіварному кормі, стан інтрафолікулярного колоїду їх щитоподібних залоз був еталоном норми. Щурі 2-ї, 3-ї та 4-ї груп споживали напівсинтетичний ізокалорійний крохмально-казеїновий раціон. Щурі групи 2 перебували в модельних умовах аліментарного дефіциту йоду; у групи 3 прояви аліментарного гіпотиреозу потенціювали мерказолілом в дозі 3 мг/кг маси тіла; для розвитку гіпертиреозу у групі 4 було застосовано тиреоїдин у дозі 15мг/100маси тіла. Через 30 днів було досліджено гормональну активність інтрафолікулярного колоїду щитоподібних залоз, для чого в 400 фолікулах визначали стан і колір колоїду. Показниками функціонального стану залоз були відсоткові вмісти фолікулів із гормонально активним колоїдом синього кольору (ФСК), фолікулів із гормонально неактивним колоїдом жовтого кольору (ФЖК), фолікулів зі змішаним колоїдом, що складався із фрагментів колоїду синього та жовтого кольору в різних співвідношеннях (ФСЖК); фолікули, в яких не було виявлено колоїду (ФБК), позначалися нами як «німі». Для розширення інтерпретаційних можливостей методу ми запропонували його доповнити показниками суми відсоткових вмістів фолікулів, які здатні постачати організм тиреоїдними гормонами (ФСК разом з ФСЖК), що за нашими даними в інтактних щурів сягає до 98%. Нами також запропоновано використовувати співвідношення між відсотковими вмістами ФСК і ФЖК, яке в залозах інтактних щурів становить 35:1. Препарати, що виготовлені та пофарбовані з дотриманням вимог щодо гістохімічних препаратів, вивчали під світлооптичним мікроскопом Биолам (РФ) при збільшенні х320. Нашими дослідженнями було доведено високу інформативність гістохімічного методу А. DesMarais & Q.N. LaHam для вивчення діяльності щитоподібної залози при її функціональних розладах. Великий вміст (75,60±2,86%) у структурі залоз фолікулів зі змішаним колоїдом, що спостерігається при аліментарному дефіциті йоду, а також вказує на функціональне напруження органу та може бути застосоване як гістохімічний маркер субклінічного гіпотиреозу. Вміст фолікулів, які здатні до гормонопродукувальної діяльності (сукупність ФСК та ФСЖК), в умовах аліментарного йододефіциту досягав 90–91%, що незначно відрізнялося від показника в інтактних щурів (98%): отримані дані вказують на певну функціональну адаптацію до умов аліментарного дефіциту йоду. При потенціюванні дефіциту йоду в харчовому раціоні тиреостатичною дією мерказолілу в структурі залоз переважали «німі» фолікули (78,75±3,03%), що свідчить про глибокі розлади гормональної діяльності і може вказувати на імовірне порушення адаптації органу. Під впливом тиреоїдину в фолікулах щитоподібних залоз загалом переважали фолікули, заповнені густим колоїдом синього кольору з йодованим тиреоглобуліном (85,33±3,3%). При відсутності фолікулів зі змішаним колоїдом це вказує на посилення функціональної активності залози і є гістохімічним маркером гіпертиреозу; при наявності «німих» фолікулів це може бути ознакою значного функціонального напруження органу внаслідок надмірного підвищення його функціональної активності. Отже, поширені розлади функціональної активності щитоподібної залози мають визначені гістохімічні прояви, які можна вважати їхніми гістохімічними маркерами. Отримані результати становлять як наукове, так і практичне значення, оскільки можуть розширити доказову базу гістологічної діагностики при різноманітній тиреоїдній патології.

Экз-ры:
Найти похожие

Ємченко, Я. О.
Особливості клініко-лабораторних показників та клінічного перебігу псоріазу у хворих із супутнім аліментарним ожирінням [] / Я. О. Ємченко, К. Є. Іщейкін, І. П. Кайдашев // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 53-57 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПСОРИАЗ -- PSORIASIS
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
АУТОИММУННЫЕ БОЛЕЗНИ -- AUTOIMMUNE DISEASES
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ДЕРМАТОЛОГИЯ -- DERMATOLOGY
Аннотация: Псоріаз є найбільш розповсюдженим хронічним, генетично детермінованим аутоімунним поліетіологічним запальним захворюванням з порушенням епідермальної проліферації, що провокується екзогенними і ендогенними факторами, а також проявляється еритематозно - лускатими елементами, папулами і бляшками. За результатами проведених клініко – епідеміологічних досліджень, на псоріаз хворіє біля 3-4 % населення нашої планети, незалежно від статі, віку та етнічної групи, при цьому питома вага цієї патології в загальній структурі шкірних хвороб сягає, за даними різних авторів, від 1% до 40%. Однак, незважаючи на значне поширення псоріазу та на велику кількість робіт з цієї проблеми, до сих пір немає єдиного погляду на патогенез цього дерматозу. Для об’єктивного розуміння патогенезу псоріазу необхідно також враховувати недостатньо вивчену коморбідність цієї патології. Останнім часом доведений безперечний зв’язок між псоріазом і ожирінням. В літературі широко висвітлюється питання про ідентичні патогенетичні механізми запальних процесів при псоріазі і ожирінні, що формують порочне коло на рівні імунної системи, яке необхідно розірвати для успішного лікування даних захворювань. У цьому досліджені ми вивчали клінічну картину захворювання, вимірювали антропометричні показники, визначали ступінь ожиріння по індексу маси тіла, аналізували анамнез життя і захворювання, проводили дослідження клінічного і біохімічного аналізів крові та досліджували показники системного запалення в сиворотці крові. За результатами проведеного дослідження виявлено, що аліментарне ожиріння у хворих на псоріаз призводить до метаболічних порушень, ускладнює перебіг дерматозу, впливає на погіршення дерматологічного індексу якості життя пацієнтів, неефективності стандартних методів терапії та частих загострень псоріатичної хвороби. Тому перспективою подальших досліджень є більш поглиблене вивчення коморбідності псоріатичної хвороби, що дозволить виявити нові мішені терапії даного дерматозу, а також для попередження ускладнень та більш ефективного лікування даної патології.

Доп.точки доступа:
Іщейкін, К. Є.; Кайдашев, І. П.
Экз-ры:
Найти похожие

Індуковані зміни цитологічної картини рани у пацієнтів з гнилісно-некротичними ураженнями синдрому діабетичної стопи при місцевому застосуванні вакуумінстиляційної терапіЇ [] / О. О. Кизименко [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 76-80. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЦИТОЛОГИЯ -- CELL BIOLOGY
ДИАБЕТИЧЕСКАЯ СТОПА -- DIABETIC FOOT
ВАКУУМ-ТЕРАПИЯ -- NEGATIVE-PRESSURE WOUND THERAPY
ПОВИДОН-ИОД -- POVIDONE-IODINE
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
НЕКРОЗ -- NECROSIS
Аннотация: Змістом виконаної нами роботи є дослідження ефективності одного із варіантів вакуумінстиляційної терапї, який поєднав в собі множинні досить позитивні ефекти вакуум-терапії з запрограмованими інстиляціями охолодженого та розведеного повідон-йоду у лікуванні гнійно-некротичних уражень синдрому діабетичної стопи. У викладеному матеріалі відображені результати локальних цитологічних змін, які виникли під дією запропонованого нами способу місцевого лікування у 55 хворих, які складали основну групу дослідження, а також виконаний детальний порівняльний цилотогічний аналіз з пацієнтами групи порівняння, яка включала 52 пацієнта і відрізнялась місцевим лікування, яке проводилося у вигляді марлево-мазевого підходу. Кожному пацієнту починаючи з першої доби, а потім на 4, 7, 10 брали із ран мазки-відбитки за допомогою методу «поверхневої біопсії» рани. Отриманий матеріал переносили на предметне скло, рівномірно розподіляли тонким шаром, фіксували і забарвлювали за методом Романовского-Гимза. Цитометричне дослідження проводили за методом стандартних площин та визначали середню кількість еритроцитів, незмінених нейтрофільних гранулоцитів, голоядерних нейтрофільних гранулоцитів, макрофагів, лімфоцитів, фібробластів, фібринових ниток і колагенових волокон у полях зору. Відповідно до отриманих результатів прослідковували динаміку змін фаз ранового процесу під дією вакуумінстиляційної терапії, яка розпочиналась з другого дня госпіталізації та тривала 9 днів. Зафіксовані нами індуковані зміни цитологічних компонентів рани в основній групі доводять ефективність запропонованої нами методики, що підтверджується прискоренням на дві доби переходу першої фази ранового процесу в другу. Це в подальшому позитивно відобразилося на кінцевому результаті лікування, а саме у зменшенні ускладнень та скороченні термінів стаціонарного лікування таких пацієнтів.

Доп.точки доступа:
Кизименко, О. О.; Ляховський, В. І.; Гриценко, Є. М.; Запорожченко, О. В.; Іванов, В. А.; Усков, Д. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Інтраопераційна візуалізація сторожевих лімфовузлів при запальних процесах з використанням ICG-камери [] / Є. В. Пілін [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 177-180 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПРЕМЕДИКАЦИЯ -- PREMEDICATION
ЛИМФАТИЧЕСКИЕ УЗЛЫ -- LYMPH NODES
КОНТРАСТНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- CONTRAST MEDIA
СКИПИДАР -- TURPENTINE
ПРОСТАТИТ -- PROSTATITIS
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: Проводилася серія експериментів на щурах, з застосування індоцианіна зеленого (ICG) та ICG-камери для визначення сторожового лімфовузла з подальшим визначенням його розподілу в органі, а також оточуючих тканинах. Після введення контрастної речовини безпосередньо в простату в середньому на 31,4 хвилині вона почала розповсюджуватися на перший лімфатичний вузол, на 36,6 хвилину контрастувалися лімфатичні судини і нами відмічалось максимальне накопичення, на 34 хвилині починав візуалізуватися другий лімфатичний вузол, а максимальне накопичення відбувалося на 51 хвилині. Середня швидкість розповсюдження 0,0322. Після моделювання простатиту в досліджуваній дорсолатеральній частині простати щурів простежувався різний по вираженості запальний процес, гемодинамічні порушення. Після введення контрастної речовини безпосередньо в простату в середньому на 3,5 хвилині вона почала розповсюджуватися на перший лімфатичний вузол, на 21,25 хвилину контрастувалися лімфатичні судини і відмічалось його максимальне накопичення. Ми бачимо, що при введенні контрастної речовини після моделювання запального процесу в простаті ця речовина розповсюджувалося більш швидше. Таким чином, введення контрастних речовин під час запалення свідчить про те, що лімфовідтік посилюється, що ми можемо бачити по часовим термінам розповсюдження речовини по лімфатичним судинам. Далі, фактично виходячи з цього, ми можемо констатувати, що методика введення контрастної речовиною в орган інтраопераційно дозволяє вивчати особливості відтоку лімфи від органів, дивитися за особливостями відтоку, спостерігати за часовими термінами, а також робити корекцію при проведенні операції. Це є перспективною методикою для подальшого вивчення лімфовідтоку, як в експерименті, так і при виконанні операцій на людині.

Доп.точки доступа:
Пілін, Є. В.; Молчанов, Р. М.; Кошарний, В. В.; Абдул-Огли, Л. В.; Губаренко, О. В.
Экз-ры:
Найти похожие

    Аналіз використання нестероїдних протизапальних засобів у вітчизняній стоматологічній практиці [] / Т. А. Петрова [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 307-313. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Нимесулид
   Мелоксикам
   Ацеклофенак
   Диклоберл
MeSH-главная:
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
СТОМАТОГНАТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- STOMATOGNATHIC DISEASES
ДИКЛОФЕНАК -- DICLOFENAC
Аннотация: Стаття відображає стан лікування запальних процесів у стоматологічній практиці України з використанням НПЗЗ. За мету даної роботи було поставлено аналіз результатів лікування стоматологічних захворювань запального ґенезу в Україні за останні 10 років. Мотивацією для проведення аналізу стало суттєве підвищення рівня ефективності фармакотерапії у медичній практиці взагалі, яка на сьогодні озброєна великою кількістю нових та ефективних лікарських засобів. Аналіз даних опитування лікарів-стоматологів під егідою громадської організації «Асоціація стоматологів України», компаній «Моріон», «MedExpert», «Proxima Research» і досліджень проведених на базі НМАПО ім. П.Л. Шупіка, кафедри терапевтичної стоматології Національного університету ім. О.О. Богомольця, результатів інших баз дозволили зробити певні висновки. Частіше призначались розповсюджені засоби, що надійно зарекомендували себе у лікуванні запалення: ультракаїн (артикаїн), німесил (німесулід), нурофен (ібупрофен), кетанов (кеторолак), парацетамол, солпадеїн, аугментин (амоксицилін/клавуланат), метрогілдента, лінкоміцин, цифран (ципрофлоксацин) та ін. На підставі отриманих даних виявлено обмеженість у різноманітності призначень сучасних НПЗЗ та інших ліків у стоматологічній практиці. Знайдено недолік у призначеннях нових НПЗЗ селективної, а також високоселективної дії (мелоксикам, целекоксиб, німесулід, парекоксиб, набуметон) або інших ефективних препаратів, які характеризуються доброю переносимістю (ацеклофенак, кетопрофен, декскетопрофен, лорноксикам та ін.). З метою підвищення ефективності та безпечності лікування запальних процесів автори представили певні рекомендації до призначення НПЗЗ. Проведення регулярних аналізів з досвіду використання НПЗЗ та інших лікарських засобів, порівняння їх ефективності, негативних або позитивних характеристик, має покращити якість фармакотерапії у стоматологічній практиці.

Доп.точки доступа:
Петрова, Т. А.; Луценко, Р. В.; Дев’яткіна, Т. О.; Островська, Г. Ю.; Колот, Е. Г.; Чечотіна, С. Ю; Сидоренко, А. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Білаш, В. П.
Психологічні аспекти «Емоційного вигорання» викладача медичного вузу під час карантину [] / В. П. Білаш // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 153-156. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
УТОМЛЕНИЕ -- FATIGUE
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL
КАРАНТИННЫЕ МЕРОПРИЯТИЯ -- QUARANTINE
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
Аннотация: Аналіз проблеми «емоційного вигорання», яке є відповіддю на хронічний емоційний стрес, підтверджує його руйнівний вплив на професійну діяльність та особистість викладача медичного вузу. Вигорання посилюється в умовах дистанційного навчання і карантинних обмежень. Викладацька діяльність науково-педагогічних працівників вузів потребує постійного саморозвитку, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, соматичного і психічного здоров’я, які обмежуються в умовах карантину. Своєчасна профілактика професійної деформації викладача та стабілізація його психоемоційного стану, попередить виникнення емоційного вигорання та сприятиме якісному виконанню ним своїх професійних обов’язків. Причиною розвитку емоційного вигорання на роботі є «хронічна втома», викликана невідповідністю між особистістю та вимогами, які до неї висуваються. Постійні стреси, що пов’язані, перш за все, з особливостями професійної діяльності, а саме: інформаційні перевантаження, екстремальні ситуації, інтенсивний рівень спілкування, високий ступінь відповідальності - сприяють розвитку синдрому «емоційного вигорання» у викладачів вищої школи та супроводжуються розладами психосоматичного і соматопсихічного характеру. Відсутність умов для зняття психологічної втоми та недостатня компетентність в питаннях збереження і зміцнення професійного здоров’я поглиблюють проблеми, що виникають в даній ситуації у педагогів. До рекомендацій щодо профілактики емоційного вигорання викладачів медичних вузів слід віднести: оптимізацію режиму роботи та відпочинку; розумний розподіл навантаження; зниження конфліктності на роботі; психологічні розвантаження; прояв турботи до себе; уважне ставлення до планування роботи в умовах «карантинного» навчання, збалансований підхід до обсягу самостійних завдань для студентів і головне в даній ситуації - робота повина бути в радість.

Экз-ры:
Найти похожие

11.

Білаш Сергій Михайлович (до 50-річчя з дня народження) [] / О. М. Проніна [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 9-10
MeSH-главная:
ЮБИЛЕИ И ДРУГИЕ ВАЖНЫЕ СОБЫТИЯ -- ANNIVERSARIES AND SPECIAL EVENTS

Доп.точки доступа:
Проніна, О. М.; Коптев, М. М.; Пирог-Заказникова, А. В.; Білич, А. М.; Половик, О. Ю.; Олійніченко, Я. О.; Коваль, Я. В.; Білаш, Сергій Михайлович (13.02.1971)
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Безвушко, Е. В.
Гігієнічний стан порожнини рота у школярів з хронічним катаральним гінгівітом, що проживають на екологічно забруднених та йод-, фтордефіцитних територіях [] / Е. В. Безвушко, Н. В. Малко, Ю. Л. Бандрівський // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 366-368 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
РОТОВОЙ ПОЛОСТИ ГИГИЕНА -- ORAL HYGIENE
ИОД -- IODINE (дефицит)
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS
ФТОР -- FLUORINE (вредные воздействия)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- ENVIRONMENTAL POLLUTION
Аннотация: Оцінити стан гігієни порожнини рота у дітей з хронічним катаральним гінгівітом, які проживають на територіях з різним екологічним забрудненням. Обстежено 642 дитини (основна група) міст Яворів та Жидачів Львівської області, які характеризуються високим рівнем забруднення, а також наявним йод-, фтордефіцитом (ЕЗР). Групу порівняння склали 214 дітей м. Львова, який належить до екологічно чистого регіону (ЕЧР). Оглянуто дітей віком 7,12 та 15 років. Гігієнічний стан порожнини рота визначали за допомогою індексу Федорова-Володкіної. Також, було проведено анкетування дітей на предмет оцінки рівня санітарно-гігієнічних знань. Отримані результати анкетування вказують, що у дітей обох груп спостереження є низький рівень санітарно-гігієнічних знань, значно знижена мотивація до чищення зубів та якісного догляду за порожниною рота, що відображається у індексних показниках гігієни порожнини рота. Оцінка стану порожнини рота за індексом Федорова-Володкіної показала, що добрий стан гігієни ротової порожнини визначено у 14,95±1,41% оглянутих дітей основної групи, що було менше стосовно даних групи порівняння (29,44±3,12%). Критерію задовільного стану гігієни порожнини рота відповідали 39,56±1,93% обстежених основної групи та 50,47±3,42% оглянутих групи порівняння. У той же час, незадовільну гігієну ротової порожнини відзначали у 30,37±1,81% дітей з ЕЗР та у 14,95±2,44% осіб, що проживали у ЕЧР. Поганий стан гігієни ротової порожнини зафіксовано у 12,77±1,31% обстежених дітей основної групи та у 4,21±1,37% групи порівняння. Дуже поганий гігієнічний стан ротової порожнини виявлено у 2,33±0,59% дітей основної групи та у 0,93±0,31% осіб групи порівняння. Таким чином, у дітей з ЕЗР хворих на ХКГ, інтенсифікація запальних процесів збільшувалась з віком, залежала від ступеня важкості ХКГ та була вищою, ніж у дітей з ХКГ, мешканців ЕЧР.

Доп.точки доступа:
Малко, Н. В.; Бандрівський, Ю. Л.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Безкоровайна, І. М.
Дистанційна форма медичної освіти [] / І. М. Безкоровайна, В. В. Ряднова, І. С. Стебловська // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 151-153 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE
ОБРАЗОВАНИЯ ТЕХНОЛОГИЯ -- EDUCATIONAL TECHNOLOGY
Аннотация: Сучасна медична освіта в даний час стикається зі значними складнощами, викликаними необхідністю дистанційного навчання в період пандемії COVID-19. Це питання стосується практично усіх видів підготовки. Однак медична освіта має свою специфіку, яка пов’язана з необхідністю роботи «біля ліжка хворого», фізичною присутністю при навчанні, відпрацюванням медичних маніпуляцій та ін. Саме тому в медицині ніколи не існувало заочних форм навчання. Але сучасна ситуація диктує необхідність пристосування до існуючих реалій захворюваності, так як можливість зараження в колективі та подальше розповсюдження хвороби несуть більшу загрозу, ніж зниження комунікативних, чи професійних можливостей. Крім того, теперішні умови роботи лікарів поставили питання і зміни методології медичного навчання, зсув його напрямків в бік можливості віртуального спілкування із пацієнтом, якісного надання медичної допомоги при зменшенні кількості візитів до лікаря, наголос на екстреній медичній допомозі. Тому, метою роботи було провести аналіз можливих підходів до ведення та оцінки знань студентів при проведенні практичних занять на дистанційній формі навчання. Враховуючи необхідність засвоєння студентами-медиками необхідних практичних навичок із спеціальності, вкрай потрібним є залучення спеціальних симуляційних програм. Жоден викладач медичного ЗВО, не будучи ІТ-фахівцем, не в змозі самостійно розробити подібні матеріали, тим більше для різноманітних тем медичного фаху. Тому дуже важливим є об’єднання сил ІТ-спеціалістів різнихмедичних навчальних закладів для найскорішої розробки необхідного контенту для можливостей його використання в ході дистанційного навчання. Дистанційна робота із студентами продемонструвала у ряду слухачів «невміння вчитися». Українські студенти звикли до чіткого вивчення підручника, або методичних матеріалів, розроблених на кафедрі навчання. Часто вони не вміють знаходити інтернет ресурси та правильно ними користуватися. Тому запровадження в навчальну програму таких методів, як написання оглядів літератури, ессе за обраною викладачем темою, та ін., дають змогу навчити студентів правилам інформаційного пошуку, методології викладення думки, вмінню аналізувати велику кількість різноманітних літературних джерел. Все це потрібне і ефективне не лише в період навчання, але й для самовдосконалення при роботі лікарем.

Доп.точки доступа:
Ряднова, В. В.; Стебловська, І. С.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Бережна, В. А.
Імунологічна оптимізація методів діагностики при затримці внутрішньоутробного розвитку плода [] / В. А. Бережна // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 23-26 : диаграмма. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ РОСТА -- ENDOTHELIAL GROWTH FACTORS
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
АНГИОГЕННЫЕ БЕЛКИ -- ANGIOGENIC PROTEINS
Кл.слова (ненормированные):
ЭНДОГЛИН
Аннотация: Затримка внутрішньоутробного розвитку плода (ЗВУРП) залишається проблемою сучасного акушерства. Основною причиною ЗВУРП вважається плацентарний фактор при якому важливо відмітити імунні процеси. Імунні клітини присутні на всіх стадіях вагітності та безпосередньо пов’язані з ангіогенними факторами. Ангіогенні фактори, такі як трансформуючий фактор росту ?1 та розчинний ендоглін (ТФР-?1 та рEНГ) відіграють ключову роль в формуванні нормального фето-плацентарного комплексу. Незважаючи на доступні методи дослідження, дотепер триває пошук нових, більш ранніх та достовірних методів діагностики ЗВУРП. Досліджуючи ангіогенні фактори, які регулюють ембріогенез та плацентацію у вагітних із ЗВУРП дозволять поглиблено вивчити дане ускладнення та встановити критерії ранньої діагностики. Мета роботи: дослідити рівні ТФР-?1 та рEНГ в сироватці крові вагітних із затримкою внутрішньоутробного розвитку плода. Результати: у групи жінок із ЗВУРП впродовж вагітності при повторному визначенні рівень концентрації ТФР-?1 вірогідно у 2 рази знижується (р=0,000001), а рівень концентрації рЕНГ, навпаки - вірогідно у 1,3 рази підвищується (р=0,00001) у порівнянні з початковим рівнем показників. Визначено, що рівень концентрації ТФР-?1 достовірно у 3 рази нижче у жінок групи ЗВУРП, ніж у жінок групи порівняння (р=0,000001). Тоді як, рівень концентрації рЕНГ достовірно у 3 рази вище у жінок основної групи, ніж у жінок групи порівняння (р=0,00001). При повторному виявленні рівень концентрації ТФР-?1 був вірогідно вищий у жінок, які народили дітей із ЗВУРП передчасно до строку, ніж у жінок, народили дітей із ЗВУРП в строк. Рівень концентрації рЕНГ при початковому визначенні був вірогідно вищий, а при повторному визначенні, навпаки, вірогідно нижчий у жінок, які народили дітей із ЗВУРП передчасно до строку, ніж у жінок, народили дітей із ЗВУРП в строк. Висновки: Зниження рівня ТФР-?1 та підвищення рівня рЕНГ в крові вагітних, свідчить про формування ЗВУРП та можна рекомендувати, як ранній діагностичний маркер не тільки ЗВУРП, а й народження дітей передчасно до строку.

Экз-ры:
Найти похожие

15.

Бойко, В. В.
Лапароскопічна апендектомія та герніопластика при хронічному апендициті у поєднанні з паховою грижею [] / В. В. Бойко, К. Ю. Пархоменко // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 27-29 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
Аннотация: Метою дослідження було дослідити певні технологічні особливості та результати симультанної лапароскопічної герніопластики пахових гриж та апендектомії з приводу хронічного апендициту. Діагноз хронічного апендициту грунтувався на клініко-анамнестичних даних (перенесений апендикулярний інфільтрат та рецидивуючий больовий синдром в правій здухвинній області), та ультразвуковим і комп’ютернотомографічним дослідженням. Було проведено аналіз вихідних даних, ускладнень, тривалості операції, а також госпіталізації у хворих при симультанній апендектомії та ТАРР герніопластиці пахових гриж у 25 пацієнтів у порівнянні з ізольованими ТАРР у 28 пацієнтів. У всіх хворих застосовано ТАРР пластику за стандартною методикою: із застосуванням трьох троакарів (параумбілікального, правого та лівого мезогастральних). Для алопластики використано сітчастий трансплантант розмірами 7,9 х 13,4 см, якій фіксували герніостеплером до окістя лобкової кістки, пахової зв’язки та м’язового шару передньої черевної стінки. У пацієнтів з проведенною симультанною операцією це був перший етап. На другому етапі було здійснено лапароскопічну апендектомію із застосуванням додаткового 5-мм троакара. В 15 випадках перед апендектомію здійснено адгезіоліз у зв’язку з наявністю спайок у здухвинній ямці, в трьох випадках під час адгезіолізу спостерігалась помірна кровотеча, що була призупинена електрокоагуляцією. Необхідності у конверсії та інших особливостей не було. У зв’язку з апендектомією тривалість операції зросла у середньому на 8 хвилин. Суттєвого впливу на розвиток ускладнень та тривалість госпіталізації симультанної апендектомії під час пахової герніопластики не виявлено. Таким чином, симультанна апендектомія під час ТАРР пластики суттєво не впливає на перебіг операції та не збільшує ризик несприятливих післяопераційних подій. Крім цього, пряма лапароскопічна візуалізація дозволяє оцінити стан апендиксу та є додатковим методом діагностики при сумнівному діагнозі хронічного апендициту.

Доп.точки доступа:
Пархоменко, К. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Вікові особливості ремоделювання гемомікроциркуляторного русла товстої кишки в умовах пострезекційної портальної гіпертензії [] / М. С. Гнатюк [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 201-204 : табл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ ПОРТАЛЬНАЯ -- HYPERTENSION, PORTAL
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (кровоснабжение)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (хирургия)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ТОПОГРАФИЯ МУАРОВАЯ -- MOIRE TOPOGRAPHY
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: Видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить до появи пострезекційної портальної гіпертензії, для якої характерним є розширення і повнокров’я ворітної печінкової вени, брижових вен, варикозне розширення вен стравохода і шлунка, гемороїдальних вен, шлунково-стравохідні кровотечі, спленомегалія, асцит.Мета дослідження – морфометричне встановлення вікових особливостей ремоделювання гемомікроциркуляторного русла товстої кишки в умовах пострезекційної портальної гіпертензії. Об’єкт і методи дослідження. Комплексом морфологічних методів досліджені судини гемомікроциркуляторного русла товстої кишки лабораторних статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 4-и групи. 1-а група включала 15 8-и місячних інтактних тварин, 2-а – 15 24-х місячних інтактних щурів, 3-я – 15 8-и місячних тварин з пострезекційною портальною гіпертензією, 4-а – 15 24-х місячних щурів з пострезекційною портальною гіпертензією. Остання моделювалася видаленням лівої та правої бокових часток печінки (58,1% її паренхіми). Евтаназія тварин здійснювалася кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через місяць від початку досліду. Гемомікроциркуляторне русло заповнювалося туш-желатиновою сумішшю, яку вводили через черевну аорту. З товстої кишки виготовляли просвітлені мікропрепарати, серед яких частину забарвлювали гематоксилін-еозином. На мікропрепаратах товстої кишки морфометрично визначали діаметри артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, закапілярних венул, венул, щільність мікросудин на 1 мм? тканин досліджуваного органа. Кількісні показники обробляли статистично. Результати та обговорення. Встановлено, що діаметр артеріол неушкодженої товстої кишки у 24-х місячних щурів зменшився на 5,1%, передкапілярних артеріол – на 5,6%, гемокапілярів – на 4,1% (р0,05), закапілярні венули розширилися на 4,4%, венули – на 4,7% (р0,05). Резекція 58,1% паренхіми печінки призводила до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії та певних характерних структурних змін судин гемомікроциркуляторного русла товстої кишки. При пострезекційній портальній гіпертензії у молодих тварин діаметр артеріол статистично достовірно (р0,001) зменшився на 32,2%, а у 24-х місячних – на 33,1% (р0,001), діаметр передкапілярних артеріол відповідно – на 34,5% і 34,9% (р0,001), діаметр гемокапілярів – на 28,4% і 31,2% (р0,001). Венозні судини гемомікроциркуляторного русла (закапілярні венули і венули) розширювалися у змодельованих експериментальних умовах. Так, у 8-и місячних щурів діаметр закапілярних венул збільшився на 32,4%, а венул – на 33,1% (р0,001) порівняно із контролем, щільність мікросудин відповідно зменшилася на 28,8% і 32,4% (р0,001). Висновки. Пострезекційна портальна гіпертензія призводить до вираженого ремоделювання судин гемомікроциркуляторного русла товстої кишки, яке характеризувалося звуженням артеріол, передкапілярних артеріол, гемокапілярів, а також розширенням закапілярних венул і венул, зниженням щільності мікросудин, інфільтрацією і склерозом. Структурні зміни судин гемомікроциркуляторного русла домінували у товстій кишці експериментальних тварин старшої вікової групи.

Доп.точки доступа:
Гнатюк, М. С.; Процайло, О. М.; Татарчук, Л. В.; Гаргула, Т. І.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Використання способу моделювання атланта (С1) людини за допомогою 3D скульптінгу [] / В. Г. Гринь [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 171-174. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АТЛАНТ -- CERVICAL ATLAS
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL
Аннотация: Завданням виховного і освітнього процесів є розкриття потенціалу і можливостей самореалізації кожного студента, як майбутнього фахівця в системі охорони здоров’я. Застосування сучасних наочних анатомічних препаратів є невід’ємною частиною лекційних, семінарських та практичних занять. У зв’язку з дефіцитом натуральних анатомічних препаратів для студентів Вищих медичних установ при вивченні дисципліни «Анатомія людини», щороку потрібно їх нове надходження для забезпечення педагогічного процесу через підвищене зношення і втрату належної якості. Проте в зв’язку з новими законами з біоетики, отримання натуральних людських препаратів максимально обмежено. Використання 3D моделей стало зручним способом заміщення натуральних препаратів людини. Патентовані комп’ютерні розробки (моделі) для 3D друку оцінюються дорого. Тому нами зроблена спроба отримання таких 3D моделей по натуральним зразкам для масового виготовлення. Метою дослідження було розроблення способу моделювання першого хребця людини по натуральним зразкам для масового виготовлення і для забезпечення педагогічного процесу на кафедрі анатомії людини шляхом використання 3D-принтера «Flash Forgecreator» в програмі ZBrush з ABS пластика. Поставлена задача вирішується шляхом створення способу моделювання першого хребця (атланта) людини з ABS пластику за допомогою 3D-скульптінга в програмі ZBrush, що включає вивчення анатомічної будови натурального типового зразка першого шийного хребця, вимірювання розмірів всих анатомічних структур хребця за допомогою штангенциркуля (ГОСТ 166-89; свідоцтво № 1188/0315), створення 3D моделі в програмі ZBrush, друк на 3D-принтері «Flash Forgecreator». Використання запропонованого способу дозволяє отримати модель першого шийного хребця (атланта), який відповідає натуральним розмірам та який можна вивчати з різних боків, отримуючи вичерпне уявлення про форму та розміри, а також дозволяє чітко вивчити рельєф і геометрію отворів та борозен, одержати наочне уявлення про морфологічну будову першого хребця не використовуючи натуральні кісткові препарати. Запропонований спосіб має наукову і прикладну цінність, так як істотно полегшує завдання підготовки і проведення педагогічного процесу та морфологічних досліджень, розширюючи можливості отримання більш інформативних і об’єктивних результатів.

Доп.точки доступа:
Гринь, В. Г.; Шерстюк, О. О.; Свінцицька, Н. Л.; Федорченко, І. Л.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Волотовська, Н. В.
Роль креатиніну та сечовини як біомаркерів ураження організму на тлі ішемічно-реперфузійного синдрому кінцівки [] / Н. В. Волотовська // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 30-35 : граф. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КРЕАТИНИН -- CREATININE
МОЧЕВИНА -- UREA
РЕПЕРФУЗИОННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- REPERFUSION INJURY
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES (кровоснабжение)
Аннотация: Мета роботи – встановлення динаміки концентрації креатиніну та сечовини сироватки крові на тлі модифікацій ішемічно-реперфузійного синдрому кінцівки. Об’єкт і методи дослідження. Для дослідження використано 260 білих статевозрілих щурів-самців (200-250 г), які були поділені на 5 груп: контрольна, ЕГ-1 – моделювання ізольованої ішемії-реперфузії (ІР) кінцівки, ЕГ-2 – моделювання ізольованої об’ємної крововтрати, ЕГ-3 – поєднання ІР кінцівки з крововтратою, ЕГ4 – моделювання ізольованої механічної травми стегна, ЕГ5 – поєднання ІР кінцівки та механічної травми. У сироватці після завершення експерименту визначався вміст креатиніну та сечовини. Результати дослідження та їх обговорення. Було встановлено, що 2-годинне застосування кровоспинного джгута, як додатковий чинник при крововтраті чи скелетній травмі – погіршує екскреторну ефективність нирок, а саме рівень креатиніну та сечовини був статистично достовірно підвищеним у всіх досліджуваниї групах, порівняно з даними контрольної групи. При порівнянні вираженості патологічних змін між різними групами, встановлено особливості: на 7 добу вміст креатиніну в ЕГ-3 перевищив дані ЕГ-1 і ЕГ-2 на 53,9% і на 51,8% відповідно. Також, він залишався підвищеним, порівняно з ЕГ-1 і ЕГ-2 і на 14 добу – на 51,3% і на 27% відповідно. Що стосується поєднання скелетної травми з ІР, то на 3 і 7 доби встановлено достовірну відмінність між вмістом креатиніну у ЕГ-4 і ЕГ-5. Так, на 3 добу вміст був у ЕГ-5 був вищим на 18,6%, а на 7 добу – на 13,8%. При дослідженні вмісту вмісту сечовини виявлено, що на 7 добу показник у ЕГ-3 залишався вищим, порівняно з даними ЕГ-1 і ЕГ-2 в 2,5 раза і на 39,7%, а на 14 добу був вищим від них на 55,8% і на 15,5% відповідно. Також, на 7 добу показник залишався вищим від даних обох груп – ЕГ-1 і ЕГ-4 – на 40,7% і на 44,2%. Висновки. Кожна з модифікацій ІРС кінцівки, в тому числі ізольована ішемія-реперфузія, призводили до підвищення досліджуваних показників у сироватці крові. Виключення становила ізольована травма.

Экз-ры:
Найти похожие

19.

Волошин, О. М.
Особливості клітинного імунітету у дітей дошкільного віку з рекурентними респіраторними захворюваннями [] / О. М. Волошин, Ю. В. Марушко // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 337-342 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
РЕСПИРАТОРНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- RESPIRATORY TRACT INFECTIONS
ДЕТИ -- CHILD
ДОШКОЛЬНИКИ
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES
Аннотация: Вікова незрілість імунної системи, переважання Т-хелперної відповіді другого типу, порушення міжклітинної взаємодії компонентів імунного захисту, відсутність імунологічної пам’яті щодо попередніх контактів з патогенними збудниками у поєднанні зумовлюють високу частоту рекурентних респіраторних захворювань (РРЗ) серед дітей дошкільного віку. Водночас проведені дотепер дослідження свідчать про різноспрямовані зміни показників клітинного імунітету, або, взагалі, демонструють їх відсутність у дітей, які страждають на РРЗ. Мета дослідження полягала у вивченні стану показників клітинного імунітету у дітей віком 1-4 роки з РРЗ на тлі гострого інфекційного процесу у респіраторній системі. Матеріали і методи. Здійснене обстеження 26 дітей (11 хлопчиків та 15 дівчинок) віком 1-4 роки, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу наявності у них гострого респіраторного захворювання (ГРЗ). У кожної дитини розраховувалися два показники рекурентності ГРЗ (інфекційний індекс і індекс резистентності) та інтегральний показник доліхостеномелії, що використаний як маркер вираженості зовнішніх ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Визначалась також кількість лейкоцитів і лімфоцитів у крові. Крім того, проводилося дослідження популяцій і субпопуляцій лімфоцитів крові з використанням методу протокової цитометрії. Статистична обробка отриманого цифрового матеріалу здійснювалась за допомогою ліцензійної програми IBM SPSS Statistics 26. При цьому були використані лише методи непараметричної статистики. Результати. За допомогою парного і множинного кореляційного аналізу встановлено численні кореляційні зв’язки між окремими популяціями і субпопуляціями лімфоцитів крові. Отримані результати свідчать про наявність релевантних залежностей між показниками клітинного імунітету. Натепер ці результати розглядаються як черговий етап на шляху до системного розуміння причин та механізмів, що зумовлюють розвиток РРЗ у дітей дошкільного віку. Висновки. Серед дітей дошкільного віку переважають випадки поєднання знижених, нормальних та підвищених значень гематологічних показників клітинного імунітету. Взаємозв’язок між вивченими показниками рекурентності ГРЗ, з одного боку, та дослідженими популяціями і субпопуляціями лімфоцитів, з іншого, є відсутнім. Інтегральний показник проявів недиференційованої дисплазії сполучної тканини у обстежених дітей не має кореляції з дослідженими показниками клітинного імунітету. Між окремими показниками клітинного імунітету часто виявляється сумація взаємних впливів, що, вельми імовірно, має суттєве значення для функціонування захисних систем дитячого організму.

Доп.точки доступа:
Марушко, Ю. В.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Вплив глутамату натрію на органи травної системи [] / А. С. Григоренко [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 1. - С. 254-257. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE
ЖЕЛУДОЧНЫЙ СОК -- GASTRIC JUICE
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
Аннотация: У статті представлені сучасні дані вітчизняної та зарубіжної літератури про вплив харчової добавки глутамат натрію Е-621 на травну систему. Щороку людство споживає понад 200 тис. тонн глутамату. Найвідоміший і найпоширеніший підсилювач смаку – глутамат Е-621 (глютамат) натрію, натрієва сіль глутамінової кислоти стимулює та посилює смакові відчуття, збільшуючи чутливість смакових рецепторів мови. Після прийому їжі або напоїв, що містять глутамат натрію, він надає наркотичну дію на організм, не містить поживних речовин, не є консервантом – це токсин, який збуджує нервову систему, тобто є хімічною речовиною, яка надмірно стимулює клітини мозку, іноді для завершення контролю, це обманює мозок. Зростаюче використання глутамату натрію, добре відомої харчової добавки (у тому числі для немовлят) та компонента деяких вакцин, викликає занепокоєння через потенційні наслідки для здоров’я людини, де деякі автори повідомляють про побічні реакції на харчові добавки. у дітей, а також вплив харчових добавок, штучних підсолоджувачів та засобів побутової гігієни на мікробіом кишечника людини та його здатність бродити волокна. Було виявлено, що системна доступність перорально введеного глутамату дуже низька, навіть після високих доз. Це пов’язано з інтенсивним метаболізмом в кишечнику, де глутамат буде використовуватися як субстрат для вироблення енергії ентероцитами тонкої кишки, обмежуючи тим самим його всмоктування в кров. Тривале введення 3% розчину глутамату натрію щурам у дозі 30 мг/кг маси тіла протягом 4 тижнів призводить до збільшення загальних та тирозинвмісних пептидів у сироватці крові, речовин з низькою та середньою молекулярною масою, а також збільшення значення інтоксикації, що побічно свідчить про порушення детоксикації ендогенних метаболітів у печінці тварин. Є й інші дослідження з протилежними висновками, які вказують на те, що ця речовина не становить загрози для здоров’я, коли використовується як харчова добавка. Адміністрація США з питань харчових продуктів і медикаментів класифікувала глутамат натрію як загальновизнану безпечну речовину. Однак єдиної думки з питань щодо безпечної дози загальної дієтичної добавки – глутамату натрію на сьогодні немає, питання механізму його патогенної дії та шкідливої дії глутамату натрію залишається недостатньо вивченим.

Доп.точки доступа:
Григоренко, А. С.; Єрошенко, Г. А.; Шевченко, К. В.; Донець, І. М.; Ваценко, А. В.; Улановська–Циба, Н. А.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-89

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)