Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (69)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ВУ12/2021/3<.>

Общее количество найденных документов : 69
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-69

Бабак, С. В.
Electroencephalographic indicators in people with panic decoders [] / С. В. Бабак // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 9-14. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПАНИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ -- PANIC
ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
Аннотация: Панічні розлади досить поширені серед населення світу. Симптоми панічних атак виникають непередбачувано та спонтанно. Особи, що підлягають таким нападам у більшості випадків неспроможні швидко та адекватно включитись в поточний момент життя. Це викликає страх, підвищену тривожність, і, навіть, асоціальність. Вчені зайняті пошуками вирішення проблем панічних атак через розуміння нейробіологічних змін у мозку. Зокрема, використовується електроенцефалографічний (ЕЕГ) метод дослідження. Складність вивчення біоелектричної активності мозку полягає у тому, що практично неможливим є проведення такого дослідження під час панічної атаки. Всі обстеження осіб із панічними розладами проводились в періодах між нападами. Є лише окремі дані стосовно дослідження ЕЕГ в лабораторії, де певними подразниками викликали емоції страху, тривоги, і на цьому тлі, досліджували електричний стан мозку. Вченими виявлено відмінності у електричній активності мозку у пацієнтів із типовими та атиповими панічними атаками: при типових панічних атаках – зареєстровано збільшення спектральної потужності бета1-ритму в лобних, скроневих та тім’яних частках правої півкулі, а при атипових – потужності тета-ритму у скроневих областях цієї півкулі. Також відмічено посилення функціональної дезінтеграції міжпівкульної асиметрії, яке зумовлено підвищенням активації гіпоталамо-септо-гіпокампальної системи. В правій півкулі, переважно у скроневих і лобових відведеннях, зареєстровано достовірне зменшення загальної абсолютної щільності потужності альфа-ритму, а також збільшення загальної абсолютної щільності потужності ритмів в бета-1-діапазоні і тета-діапазоні. При панічних атаках людина залишається в стані підвищеного збудження з причини домінування симпатичної нервової системи, активність якої поступово знижується. В такому стані збудження охоплює мигдалину, стовбур мозку. Можливо, і кора острівця може мати безпосереднє відношення до виникнення панічних розладів. Для розуміння особливостей змін у функціонуванні мозку при панічних розладах показники електроенцефалографічних досліджень мають доповнюватись результатами інших методів досліджень. Потрібно активно залучати біохімічні дослідження, дані магніто-резонансної томографії. У певних осіб панічні розлади виникають на тлі інших психопатій. Іноді дані енцефалографії подібні до стану, наприклад, епілепсії. Використання однофотонної емісійної комп’ютерної томографії показало зміну метаболізму та загальне зниження двобічного мозкового кровотоку у певних структурах мозку у пацієнтів із панічними розладами. Біохімічні дослідження, при наявності панічних розладів, спрямовані в основному на глутаматергічні та гамма-аміномасляноергічні системи, які мають функції збудження та гальмування. Наукові дослідження показують зв’язок між станом нейронів центру дихання та переживанням паніки. Аналіз наукової літератури стосовно біоелектричної активності мозку у осіб із панічними розладами показав неоднозначність, що потребує подальших досліджень. Ще однією дуже вагомою причиною для активації досліджень панічних розладів за останні два роки стала пандемія коронавірусу

Экз-ры:
Найти похожие

    Власенко, Н. О.
    Особливості застосування противірусних лікарських засобів для лікування і профілактики захворювань, що спричинені вірусною інфекцією COVID-19 [] / Н. О. Власенко, Ю. О. Капустник // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 14-25. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Фавипиравир
   Эргоферон
MeSH-главная:
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
РИБАВИРИН -- RIBAVIRIN
ИНТЕРФЕРОНЫ -- INTERFERONS
Аннотация: Противірусні препарати рибавірин та ремдесевір мають провідне місце при терапії різних форм коронавірусної хвороби, в тому числі для лікування хворих з тяжкою формою, коли для них є необхідною киснева підтримка. Механізм дії рибавірину пов’язаний з тим, що цей препарат конкурує із гуаназином та аденозином за зв’язок із ферментами, які забезпечують синтез ДНК та РНК та пригнічує активність вірусних полімераз. Рибавірин є гуанозиновим (рибонуклеїновим) аналогом, що блокує синтез вірусної РНК. Отже, за механізмом дії він є інгібітором нуклеотидів. Рибавірин є проліками, які при метаболізмі нагадують нуклеотиди пуринової РНК. Рибавірин проходить через клітинні мембрани і далі метаболізується із утворенням моно-, ди- та трифосфату. Фармакологічну активність має рибавірин трифосфат. Саме рибавірин трифосфат порушує синтезвірусної РНК завдяки порушенню метаболізму РНК, який забезпечує реплікацію вірусу. Ремдесевір є аденозиновим нуклеотидним препаратом та належить до проліків. Препарат є сполукою, що містить аденозиннуклеозидфосфат. Препарат метаболізується в клітинах організму з наступним утворенням фармакологічно активного метаболіту нуклеозидтрифосфату. Ремдесевіру трифосфат є аналогом АТФ. Він конкурує з природним АТФ-субстратом за включення у склад РНК-ланцюга, що формується, за допомогою РНК-залежної РНК-полімерази вірусу SARS-CoV-2. Під впливом ремдесевіру відбувається затримання обриву ланцюга під час реплікації вірусної РНК. На відміну від багатьох інших препаратів, які є термінаторами збірки ланцюга, дія ремдесевіру не пов’язана із запобіганням додавання безпосередньо наступного за ним нуклеотиду. Його дія реалізується завдяки перериванню ланцюгу збірки РНК після додавання п’яти додаткових основ до зростаючого ланцюга РНК. Противірусні лікарські засоби фавіпіравір та його аналоги авіфавір, арепливір та коронавір, а також ергоферол, доцільно використовувати лише для лікування хворих, інфікованих вірусом SARS-CoV-2, із легким та середнім за тяжкістю перебігом. Препарат, що використовується для терапії СНІДу лопінавір/ритонавір полегшує перебіг навіть тяжкої форми коронавірусної хвороби. У комплексну терапію полісегментарної COVID-пневмонії слід включати антибіотики: напівсинтетичні пеніциліни широкого спектру дії – амоксицилін та аугментин, цефалоспорини, фторхінолони, азитроміцин та доксициклін. Для профілактики і лікування коронавірусної хвороби слід використовувати інтерферони та індуктори інтерферону. Найбільш доцільним є застосування інтерферону альфа-2b та індуктору інтерферону циклоферону. Для лікування пацієнтів з COVID-інфекцією різного ступеню тяжкості для її профілакти доцільно призначати препарати, що містять реліз-активні антитіла до інтерферону гамма – ергоферон та анаферон. До запобіжних заходів при інфікуванні вірусом SARS-CoV-2 належить використання інтерферонів та індукторів інтерферону, зокрема циклоферону. У терапію коронавірусної хвороби слід включати препарати, що містять реліз-активні атитіла до інтерферону гамма – ергоферон та анаферон. Крім того, дані препарати застосовуються для профілактики COVID інфекції. Лікарські засоби, що вироблені із рослини Solanum Tuberosum, в особливості панавір, мають найбільшу ефективність у порівнянні з іншими імуномоделювальними засобами рослинного походження. Профілактичний ефект препаратів полину, зокрема артемізину, не є повністю доведеним. Ефект арбідолу для профілактики та лікування хворих із COVID інфекцією не є повністю доведеним. Використання хлорохіну (делагілу), гідроксихлорохіну (плаквенілу) та інших похідних хлорохіну, наприклад мефлохіну, не є ефективним для попередження і лікування коронавірусної хвороби.

Доп.точки доступа:
Капустник, Ю. О.
Экз-ры:
Найти похожие

Григор’єва, П. В.
Онтологія уроджених вад стегнової кістки [] / П. В. Григор’єва // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 26-30. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR
БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОНТОЛОГИИ -- BIOLOGICAL ONTOLOGIES
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ЭКТРОМЕЛИЯ -- ECTROMELIA
Аннотация: Актуальним у сучасній медичній практиці стає поглиблення та узагальнення уже існуючих знань про рідкісні захворювання та уроджені аномалії. Уроджені вади розвитку (УВР) нижніх кінцівок представлені широким спектром аномалій, які виникають внаслідок порушення формування або диференціації однієї чи декількох кісток. На підставі проведеного аналізу джерел літератури зроблена спроба узагальнення існуючих відомостей про УВР скелета нижніх кінцівок і запропонована їх класифікація та тлумачення відповідно до алфавіту. УВР нижніх кінцівок відносно рідкісні, частота випадків становить приблизно 1 на 1300–2000 живонароджених. УВР довгих кісток нижніх кінцівок, як правило, однобічні та поодинокі, але можуть бути пов’язані з аномаліями інших кісток та / або нутрощів. УВР стегна найчисельніша група аномалій нижніх кінцівок, серед них виділяють 4 основних підгрупи. До першої підгрупи належать УВР стегнової кістки, при яких наявні всі сегменти кістки. Сюди відносяться вкорочення стегна, різного роду деформації кістки та гіпоплазія проксимальних чи дистальних її відділів. Друга підгрупа характеризується відсутністю проксимального відділу стегнової кістки. Третя підгрупа представлена лише зачатками виростків стегна, а у пацієнтів четвертої підгрупи – стегнова кістка відсутня. Морфометрія стегнової кістки знайшла своє клінічне застосування для діагностики УВР нижніх кінцівок. Довжина стегнової кістки, яку вимірюють при ультразвуковому дослідженні у третьому триместрі вагітності є важливим маркером затримки чи порушення внутрішньоутробного розвитку плода. З точки зору рентгенанатомії у віковому аспекті мають практичне значення показники, які характеризують проксимальний відділ стегнової кістки, такі як шийково-діафізарний кут та кут антеторсії. При підозрі на порушення розвитку стегнової кістки слід виключити інші уроджені аномалії, зокрема, стегново-лицевий синдром, синдром стегново-малогомілкової кісток, та більш важкі деформації, такі як, ахондрогенез, ахондроплазія, хондроектодермальна і танатофорна дисплазії.

Экз-ры:
Найти похожие

Вплив глутамату натрію на органи дихальної системи у щурів [] / Г. А. Єрошенко [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 31-34. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE (вредные воздействия)
КРЫСЫ -- RATS
ДЫХАТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- RESPIRATORY SYSTEM
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES
Аннотация: У роботі проведений аналіз даних літературних джерел з приводу впливу глутамату натрію на органи дихальної системи їх особливостей будови та реакцій. Використання харчових добавок викликає значні суперечки, як у науковому товаристві, так і в громадськості, в основному через відсутність ґрунтовних досліджень щодо їх впливу на організм людини. Проведені дослідження не дають остаточної відповіді щодо різного ступеня сприйнятливості людини до ефектів, що проявляються за умови дії харчових добавок, а дані про їх поєднаний вплив відсутні. Особливе занепокоєння вітчизняних і закордонних вчених викликає факт широкого використання харчових добавок у продуктах харчування. Найважливішою гігієнічною особливістю виробництва спеціалізованих продуктів для дитячого і дієтичного харчування, наполягають дослідники, є обмеження використання харчових добавок і категорична заборона на використання синтетичних домішок. У 80-ті роки минулого століття вчені активно аналізували вплив глутамату натрію на дихальні шляхи у пацієнтівз хронічною стабільною астмою. Науковці дійшли висновку, що необхідні подальші клінічні та епідеміологічні дослідження. Критичний аналіз існуючої літератури показує, що багато негативних наслідків вживання глутамату натрію для здоров’я є малоінформативними, оскільки засновані на надмірному дозуванні, яке не відповідає нормам, які зазвичай споживаються в харчових продуктах. Таким чином, встановлено, що вживання глутамату натрію призводить до порушень мікроциркуляції у легенях і застійним явищам у венозному сегменті. Під час досліджень на самперед спостерігається запалення, крім процесів розпаду, що характеризуються розщепленням вуглеводів, жирів, білків, деполімеризацією білково-полісахаридних комплексів і появою недоокиснених продуктів обміну речовин, починають посилюватися і процеси синтезу. В цьому процесі важливого значення набувають фібробласти, клітини сполучної тканини легень, що мають високу активність синтезу, та гістіоцити, які виконують захисну роль.

Доп.точки доступа:
Єрошенко, Г. А.; Донець, І. М.; Шевченко, К. В.; Григоренко, А. С.; Кінаш, О. В.; Лисаченко, О. Д.
Экз-ры:
Найти похожие

Хронічний низькодозовий вплив кадмію: сучасні уявлення щодо механізмів надходження Cd в організм і нефротоксичних ефектів металу [] / О. А. Земляний [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 36-40. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МЕТАЛЛЫ -- METALS
КАДМИЙ -- CADMIUM
ПОЧКИ -- KIDNEY
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE
Аннотация: Вступ. Сполуки кадмію (Cd) мають високу токсичність, і спричиняють численні порушення фізіологічних процесів організму. Водночас, шляхи надходження Cd в організм, а також адаптивна роль сечовивідної системи потребують подальших досліджень з метою створення засобів посилення толерантності організмів до дії металу. Мета дослідження – узагальнення та інтегрування сучасних відомостей про шляхи надходження та ефекти Cd на організм тварин та людини, систематичний аналіз нових даних щодо механізмів токсичності Cd в тканинах, органах та системах органів з урахуванням небезпеки пролонгованого в часі хронічного впливу незначних доз Cd (англ. «Chronic Low Cd Exposure», CLCE). Проведено аналіз сучасної літератури щодо основних шляхів надходження Cd в організм тварин і людини: 1) респіраторний; 2) через шлунково-кишковий тракт; 3) через плаценту. Показано, що на даний час відбулася зміна парадигми у розумінні впливу Cd на здоров’я людини: актуальною проблемою є не стільки гостре отруєння сполуками Cd, скільки хронічний, протягом десятиліть, низькорівневий вплив Cd (CLCE), що вже зараз впливає на значну частину населення світу. Зроблено акцент на ролі сечовивідної системи в акумуляції і виведенні Cd з організму. Розглянуто клітинні й молекулярні механізмивпливу кадмію на нирки, а також фактори, що впливають на відмінності у чутливості організмів до Cd, зокрема, різна інтенсивність синтезу молекулярних транспортерів DMT1, ZIP14, TRPV6 в умовах дефіциту заліза в організмі. Систематизовано використання поширених маркерів нефротоксичності, вплив на клітини проксимальних канальців, швидкість клуб очкової фільтрації, зміни у процесах клітинного сигналінгу і роль апоптозу в реакції організму на токсичну дію кадмію. На основі аналізу сучасної літератури, а також власних досліджень авторів, зроблено висновок, що сечовивідна система є основною мішенню при впливі кадмію, а параметри її функціонування є інформативними маркерами кадмієвої інтоксикації, оскільки чутливо реагують вже на незначні дози металу, що дозволяє обґрунтувати нові шляхи підвищення резистентності організму людини до хронічної експозиції низькими дозами кадмію. Подальші зусилля дослідників повинні бути спрямовані на встановлення закономірностей хронічного CLCE, які присутні у навколишньому середовищі у сайтах промислового забруднення. Використання маркерів нефротоксичності забезпечує можливість неруйнівного виявлення ознак інтоксикації організму кадмієм на ранніх етапах і своєчасного початку лікувально-профілактичних заходів.

Доп.точки доступа:
Земляний, О. А.; Данільченко, А. К.; Євтушенко, Т. В.; Писаревська, І. А.; Бойко, О.; Письменецька, І. Ю.; Шемет, С. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Karnaukh, T. V.
Prevalence of trait anxiety and anxiety disorders in athletes [] / T. V. Karnaukh, S. V. Babak // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 41-48. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
Аннотация: Успішність спортсменів різних вікових категорій, обох статей, різних видів спортивної діяльності залежить як від фізичної, технічної і тактичної підготовленості, фізіологічного стану на момент змагань, так і від психічного стану. Тривожність серед ряду психологічних властивостей особистості має важливе значення у спортивній діяльності. При надмірних стресових ситуаціях, хворобливих станах, наявності важких травм та інших причин адаптивна реакція тривоги може перейти в один з видів психіатричної патології – тривожний розлад. Підвищена тривожність є негативною характеристикою особистості та несприятливо позначається на життєдіяльності людини. Проведено аналіз сучасних наукових досліджень стосовно проблеми тривожності та тривожних розладів у спортсменів. Зокрема, це стосувалось виявлення загальної картини поширення стану тривожності та тривожних розладів у спортсменів різних видів спортивної діяльності, важкості симптомів тривоги у спортсменів різних вікових категорій, різної статі, в залежності від різних ситуацій. Тривожність серед ряду психологічних властивостей особистості має важливе значення у спортивній діяльності, часто виникає на тлі стресових ситуацій, які супроводжують діяльність спортсмена, особливо професіонала. Відмічено як загальні тенденції досліджень тривожності спортсменів різних країн, а також розбіжності. Часто на тлі середніх показників тривоги або депресії, виявляються окремі учасники, які мають високі показники. Це свідчать про необхідність індивідуального підходу в дослідженнях і психологічної допомоги спортсмену. Слід відмітити, що без психологічної стійкості спортсмен не здатний вийти на світову арену і досягти успіху. Але, як відмічають науковці, ця розумова стійкість не означає повного імунітету від психопатології. Навіть у відносно стійких людей, за умови великої кількості несприятливих обставин, надмірного психологічного тиску можливий розвиток психологічних проблем. Є досить мало відомостей про результати звертань спортсменів за допомогою до фахівців. Часто цьому заважають низька грамотність спортсменів, комплекси та стереотипи. Тому життєво важливим є доступ спортсмена до фахівця з психічного здоров’я для вирішення проблем. Психічне здоров’я спортсменів має бути добре підтримане на державному рівні. Враховуючи сучасні проблеми людства (поширеність хвороб, зокрема вірусів, введення карантину, а звідси – робота через інтернет), а також низьку грамотність спортсменів, та наявність в їхній психіці бар’єрів щодо відвертої розмови про свої психологічні проблеми, деякі фахівці пропонують свою допомогою із залученням інтернет-ресурсів. Втручання, спрямоване на посилення звернення за допомогою до молодих елітних спортсменів, є виправданим, але важко оцінити реальну ефективність такої допомоги.В літературі дуже мало даних стосовно виявлення у спортсменів такого тривожного розладу як панічні атаки. Важливим залишається вивчення клініко-динамічних особливостей тривожних розладів, у тому числі і панічних атак з урахуванням нозологічної приналежності, а також розробка комплексу сучасних диференційованих програм терапії і реабілітації, застосування адекватних профілактичних та допоміжних заходів.

Доп.точки доступа:
Babak, S. V.
Экз-ры:
Найти похожие

Вплив глутамату натрію на організм людини та тварин [] / О. В. Кінаш [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 49-52. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE
ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ КАЧЕСТВО -- FOOD QUALITY
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES
Аннотация: Глутамат натрію застосовується при виробництві продуктів харчування, ліків та кормів для тварин. Найбільша частка спожитого глутамату натрію припадає на населення країни Азії. Ряд авторів повідомляють про позитивний потенціал використання глутамату натрію в медицині. Більшість досліджень щодо впливу глутамату натрію на організм проведено на білих щурах. Існують різні думки щодо екстраполяції результатів дослідів з лабораторними тваринами на людину. Загальний вплив глутамату натрію на організм людини та тварин описано переважно в якості метаболічних порушень. Доведено, що збільшення добової дози споживання глутамату натрію навіть на 1 г суттєво підвищувало ризик розвитку метаболічного синдрому та надмірної ваги у конкретної популяції людей, незалежно від способу харчування та рівня фізичної актив-ності. У лаборатрних тварин відбувалося збільшення маси тіла, ожиріння, розвиток інсулінорезистентності, порушення секреції інсуліну та соматостатину. Зокрема, повідомлялося про зміни біохімічних показників сироватки крові на фоні вживання глутамату натрію. Так, в сироватці крові тварин зростав рівень глюкози, інсуліну, загального холестерину та тригліцеридів, що найчастіше було пов’язане з ураженнями печінки та нирок, зокрема – ниркових канальців. В сечі виявляли глюкозу. Внаслідок виникнення місцевих запальних реакцій у тканинах печінки відбувалася інфільтрація клітинами лімфоїдного ряду, відмічалися ознаки набряку, порушення мікроциркуляції, прогресуючий розвиток гіпоксії тканин, фіброз та жирова декомпозція. В гепатоцитах також реєстрували апоптоз, пікноз ядер, лізис ядерної мембрани, вакуолізацію цитоплазми, набряк мітохондрій, розширення ендоплазматичної сітки та синусоїдних капілярів, дезорганізацію колагенових волокон у позаклітинному просторі. Цікавим є факт зростання рівня проапоптичних білків в тканинах. Доведено, що тривале вживання глутамату натрію напряму впливало на підвищення артеріального тиску у людей та експериментальних тварин, а також викликало функціональні зміни у вигляді аритмій.

Доп.точки доступа:
Кінаш, О. В.; Єрошенко, Г. А.; Шевченко, К. В.; Лисаченко, О. Д.; Донець, І. М.; Кінаш, П. М.; Григоренко, А. С.
Экз-ры:
Найти похожие

Сучасні погляди на процеси ремоделювання структурних компонентів органів порожнини рота при дії комплексу харчових добавок [] / Я. В. Коваль [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 53-56. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE
НАТРИЯ НИТРИТ -- SODIUM NITRITE
НЕБО ТВЕРДОЕ -- PALATE, HARD
Аннотация: Від якості споживаної їжі залежить фізичний, нервово-психічний розвиток людини. Корисна їжа є невід’ємним чинником для забезпечення нормального кровотворення, стану шкірних покривів, гарного зору, визначає ступінь захисної функцїї організму. На сьогоднішній день в усьому світі люди разом з продуктами масового виробництва споживають різноманітні харчові добавки, які додаються виробниками для підвищення ефективності власного виробництва. В даній статті нами був проведений огляд літературних джерел, в яких викладені дані щодо проблеми використання харчових добавок в сучасній харчовій промисловості. Розкрито визначення терміну «харчові добавки», які надають продуктам харчування апетитніший зовнішній вигляд, продовжують термін зберігання, підсилюють смак, покращують запах. Описано морфологічну будову твердого і м’якого піднебіння. Розглянуто вплив на організм людини найчастіше використовуваних харчових добавок: глутамату натрію, нітриту натрію, Понсо 4R. З опрацьованих джерел стало відомо, що на думку багатьох вчених причинами алергій, захворювань на рак, ожиріння, цукровий діабет, бронхіальну астму є саме збільшення вживання штучних добавок. Характер впливу різних хімічних добавок на людський організм залежить як від індивідуальних особливостей організму людини, так і від кількості і виду спожитих добавок. Харчові добавки, не шкідливі для однієї людини, можуть бути шкідливими для іншої. Метою нашого дослі-дження було проведення аналізу літературних джерел різних науково-метричних баз і знайти дані про вплив харчових добавок на тверде піднебіння. Серед опрацьованих джерел було знайдено дані про морфологічні зміни в зачатках зубів зародків мишей під впливом харчових добавок. Але серед переглянутих нами наукових робіт не знайдено літературних даних, що описують комплексний вплив цих добавок на тканини твердого піднебіння. Це дає можливість зробити висновок, що вплив харчових добавок на органи і тканини ротової порожнини досліджено в малому обсязі і є на сьогодні актуальною проблемою. В майбутньому плануємо дослідити вплив комплексу харчових добавок на морфофункціональний стан тканин твердого піднебіння.

Доп.точки доступа:
Коваль, Я. В.; Білаш, С. М.; Коваль, Ю. П.; Петренко, Р. В.; Олійніченко, Я. О.; Безега, О. В.; Олійніченко, М. О.; Олексієнко, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Сучасні погляди щодо корекції дезадаптивних стресових реакцій призначеннням флавонових глікозидів [] / М. М. Коптев [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 57-61. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Кверцетин
MeSH-главная:
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ГЛИКОЗИДЫ -- GLYCOSIDES
ФЛАВОНЫ -- FLAVONES
Аннотация: На сьогодні питання пошуку і вибору нових ефективних, а головне, безпечних методів профілактики та лікування стресових розладів продовжує залишатися одним із пріоритетних завдань для сучасної медичної науки. Серед стреспротекторних препаратів останнім часом дослідники почали відзначати кверцетин – препарат на рослинній основі, який володіє потужною антиоксидантною дією. Кверцетин є флавонолом, який міститься у багатьох продуктах харчування (броколі, цибуля, чай, ягоди та цитрусові). У вищих рослинах кверцетин найчастіше зустрічається у вигляді глікозиду в формі ізокверцетину, рутину і гиперину, які захищають рослину від окисного ушкодження. Поліфенольна природа кверцетину дозволяє йому відловлювати вільні радикали; він широко відомий як фітохімічна сполука, наділена лікувальними властивостями. Позитивні ефекти від призначення кверцетину спостерігають при лікуванні нейродегенративних розладів, таких як хвороби Альцгеймера, Хантінгтона, Паркінсона. Флавоноїд кверцетин може бути запропонований як засіб, що захищає печінкові клітини HepG2 від окисного стресу, пов’язаного з гіперглікемією. При лікуванні ревматоїдного артриту метотрексат є препаратом першого ряду, але його вживання супроводжується численними побічними ефектами. Паралельне призначення кверцетину достовірно підсилює протизапальний ефект терапії, а також зменшує гепатотоксичний вплив метотрексату (p 0,05). Кверцетин поряд із такими речовинами рослинного походження, як перілліловий спирт та берберин, покращує правошлуночкові розлади, що виникають у щурів на тлі експериментальної легеневої гіпертензії, за рахунок зменшення запалення, апоптозу та фіброзу; відношення антиоксидант-оксидант при цьому збільшується. Настій Sedum dendroidum, що містить кверцетин та інші поліфеноли (флавонолові глікозиди, мірицетин, кемпферол) сприяє гастропротекції у моделях гострої виразки шлунка. Також встановлено протизапальний вплив кверцетину, який здійснюється унаслідок інгібування секреції інтерлейкіну-6 фібробластами легенів людини. В умовах гіпоксії ефективність від призначення кверцетину для профілактики окиснення легеневого сурфактанту навіть вища ніж у сальбутамолу. Завдяки антиоксидантним властивостям, стало доцільним призначення кверцетину у комплексному лікуванні раку легень. Крім цього, кверцетин має протипухлинну дію, оскільки здатен до регулювання експресії PPAR-? у клітинах раку легенів людини A549. Для посилення терапевтичного ефекту пропонується комбінована стратегія, коли поєднуються кверцетин і куркумін. Проведений аналіз наукової літератури свідчить, що сучасними дослідженнями доведено високу антиоксидантну властивість кверцетину, яка робить його перспективним агентом для профілактики, корекції та лікування морфофункціональних змін, котрі виникають у організмі на тлі впливу стресової реакції.

Доп.точки доступа:
Коптев, М. М.; Білаш, С. М.; Проніна, О. М.; Сидоренко, А. Г.; Коковська, О. В.; Пирог-Заказникова, А. В.; Олійніченко, Я. О.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Участь панкреатичного гормону аміліну у патогенетичних процесах, спричинених термічним і хімічним опіками [] / Г. В. Лук’янцева [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 61-64. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ГОРМОНЫ -- PANCREATIC HORMONES
ОЖОГИ ЭЛЕКТРИЧЕСКИЕ -- BURNS, ELECTRIC
ОСТРОВКОВЫЙ АМИЛОИДНЫЙ ПОЛИПЕПТИД -- ISLET AMYLOID POLYPEPTIDE
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ СОК -- PANCREATIC JUICE
Аннотация: Проблематика можливостей впливу на прогресування системної відповіді організму на опікову травму залишається остаточно не вирішеною, незважаючи на активне вивчення цієї проблеми. Особливої актуальності у цьому сенсі набуває питання участі ендогенних біологічно активних речовин у патогенетичних реакціях опікової хвороби. Однією з таких сполук є поліпептидний гормон амілін. Він є нормальним фізіологічним продуктом секреції ?-клітин острівців Лангерганса підшлункової залози і дифузних секреторних клітин шлунково-кишкового тракту. Він слугує одним з ендогенних регуляторів підтримки гомеостазу слизової оболонки шлунка, разом з інсуліном і глюкагоном приймає участь у регуляції вуглеводного обміну. Аналіз наукової літератури дозволив встановити декілька можливих механізмів, завдяки яким амілін може опосередкувати свою участь у реалізації протизапальних та інших ефектів при опіковій травмі. Панкреатичний гормон амілін потужно знижує реактивність тучних клітин в умовах in vitro, причому як базальну, так і у відповідь на дію стимуляторів ацетилхоліну та брадикініну, що може бути одним з потенційних механізмів його протизапальної дії при опікових травмах. Аміліну притаманні також вазодилятаційні властивості. Він значно посилює скоротливу активність кровоносних та лімфатичних мікросудин. Виражена судинорозширювальна дія аміліну, а також посилення ним скоротливої діяльності лімфатичних судин сприяє покращенню трофіки і збільшує регенераційну здатністьуражених опіковою травмою тканин. Зниження за рахунок впливу аміліну інтенсивності запальних процесів зменшує ступінь набряку тканин, а також сприяє вимиванню токсичних речовин з вогнища ушкодження. Участь панкреатичного гормону аміліну в реалізації системної відповіді на опікову травму полягає у протизапальному ефекті, покращанні живлення тканин, збільшенні екскреції продуктів лізису, а також у посиленні процесів регенерації уражених опіком тканин і органів.

Доп.точки доступа:
Лук’янцева, Г. В.; Пастухова, В. А.; Олійник, Т. М.; Хмельницька, Ю. К.; Луць, Ю. П.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Вплив комплексу харчових добавок на процеси ремоделювання структурних компонентів тонкого кишечника, як важлива медико-соціальна проблема сучасного стану забезпечення громадського здоров’я населення України [] / Я. О. Олійніченко [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 65-70. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES
ПИЩЕВЫЕ ПРОДУКТЫ -- FOOD
НАТРИЯ ГЛУТАМАТ -- SODIUM GLUTAMATE
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
ПОДВЗДОШНАЯ КИШКА -- ILEUM
Аннотация: Безпечне застосування харчових продуктів привертає все більше уваги в усьому світі, оскільки встановлено, що існує тісний взаємозв’язок між їжею, що вживається та станом здоров’я. Сучасну харчову промисловість досить складно уявити без використання харчових добавок, які забезпечують покращення зовнішнього вигляду та смакових властивостей продуктів харчування, сприяють продовженню їх терміну зберігання та попереджають швидке псування. Таким чином, дослідження впливу харчових добавок на людський організм в цілому та кожен орган окремо є досить актуальною проблемою для сучасних науковців та клініцистів у всьому світі. Метою нашого дослідження було проведення аналізу літературних джерел різних науково-метричних баз, зокрема Scopus та Web of Science, присвячених питанню впливу харчових добавок на тонкий кишечник та узагальнити отримані дані. До найбільш широко застосовуваних харчових добавок можна віднести нітрит натрію, глутамат натрію, а також Понсо 4R. Названі харчові добавки можуть призводити до появи морфофункціональних змін різних систем та органів, хоча найбільш прицільно вони впливають на гастроінтестинальний тракт, зокрема на тонкий кишечник. Не зважаючи на те, що ентероцити використовують глутамат натрію як джерело енергії для перебігу обмінних процесів, ряд робіт показує, що надлишкове вживання Е621 може призвести до порушення кишкового бар’єру та перебігу запальних процесів. Нітрит натрію, в свою чергу, веде до розвитку лімфоцитарної інфільтрації та застою у власній пластинці, а також вогнищевого некрозу ентероцитів, розташованих в апікальній області ворсинок кишечника, а також викликає порушення перебігу фізіологічних процесів, зокрема глюконеогенезу, що має негативний вплив на обмінні процеси в тонкому кишечнику. Нами було встановлено, що харчові добавки викликають зміни морфологічної структури, перебігу фізіологічних процесів та складу мікробіоти тонкого кишечника, що створює передумовидля подальших досліджень, зокрема в подальшому планується дослідити вплив комплексу харчових добавок на морфо-функціональний стан стінки клубової кишки.

Доп.точки доступа:
Олійніченко, Я. О.; Білаш, С. М.; Проніна, О. М.; Коптев, М. М.; Олійніченко, М. О.; Безега, О. В.; Коваль, Я. В.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Вплив свинцю на здоров'я дітей [] / С. С. Островська [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 71-76. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СВИНЕЦ -- LEAD
ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Здоров’я дітей, пов’язане з навколишнім середовищем, є однією з найсерйозніших проблем в галузі охорони здоров’я в усьому світі. Вплив токсикантів на дитину в утробі матері і протягом усього розвитку після народження може мати серйозні наслідки для здоров’я в майбутньому. Найбільш вивченими забруднювачами є токсичні важкі метали, серед яких одне з перших місць займає свинець (Pb). Зростання дитини може бути пов’язано з пренатальним або післяпологовим впливом Pb. Проблемою є присутність Pb в молоці. Навіть низькі концентрації Pb здатні долати плаценту, гематоенцефалічний бар’єр і призводити до порушення вироблення цитокінів, важливих імуномодуляторів, які відіграють також вирішальну роль в розвитку центральної нервової системи. У жінок Pb викликає безпліддя, викидні, прееклампсию, гіпертензію, передчасні пологи і безпосередньо впливає на стадії розвитку плода. Рівень Pb в крові матері 10 мкг/дл пов’язаний з підвищеним ризиком мимовільного аборту, передчасних пологів і низької маси тіла плода при народженні. Згідно з іншим дослідженням, ризик мимовільного аборту подвоюється при материнському рівні Pb в крові 5-9 мкг/дл. За даними ВООЗ, педіатричні ефекти Pb на різних рівнях в крові дітей включають токсичність для розвитку 10 мкг/дл, підвищення швидкості нервової провідності 20 мкл/дл, зниження синтезу гемоглобіну 40 мкг/ дл і смерть при дозуванні вище 150 мкг/дл. Гостра енцефалопатія, найбільш серйозний прояв отруєння Pb у дітей, виникає при концентраціях в крові 80-100 мкг/дл. Безперервне вплив Pb на дітей викликає нейроповедінкові симптоми, зниження концентрації уваги, нездатність слідувати інструкціям, труднощі з іграми і низький IQ, які пов’язані з концентраціями 10-35 мкг/дл. Однак в деяких дослідженнях стверджується, що зниження когнітивних функцій і низький IQ можуть виникати при концентраціях 10 мкг/дл. У дослідженні, в якому проведено аналіз змісту Pb в крові у дітей та його зв’язку з соціально-демографічними перемінними і біохімічними параметрами, безпечної концентрації Pb в крові у дітей не виявлено. Збільшення рівня Pb в крові пов’язано з затримкою статевого дозрівання у дівчаток, що свідчить про ендокринні розлади і аномалії статевого розвитку. Метаболічні зміни під час вагітності мобілізують Pb з кісток в кров матері, тим самим посилюючи його токсичну дію на плід. Показано, що вплив Pb на навколишнє середовище може негативно позначитися на функції легень у молодих людей. Є частина населення, яка особливо чутлива до нейротоксичності Pb. Одна з можливих причин може бути пов’язана з генетичною схильністю сприйнятливості до Pb. Безпечного порогу впливу Pb на дітей не існує

Доп.точки доступа:
Островська, С. С.; М’ясоїд, Ю. П.; Ковтуненко, Р. В.; Соломенко, М. В.; Писаревський, К. I.; Рукавишникова, Д. К.; Жержова, Т. А.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Палладіна, О. Л.
Нутрітивна підтримка хворих на постковідний синдром [] / О. Л. Палладіна, М. О. Палладін // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 76-80. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ДИЕТОТЕРАПИЯ -- DIET THERAPY
АКТИВАЦИЯ МЕТАБОЛИЧЕСКАЯ -- ACTIVATION, METABOLIC
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
ПИТАТЕЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- NUTRITIONAL SUPPORT
Аннотация: Важливе місце в патогенезі короновірусної хвороби займає метаболічний стрес, що характеризується порушенням усіх видів обміну речовин, надмірною мобілізацією енергетичних субстратів що задіяні в процесах глікогеноліза, ліполіза, протеоліза, глюконеогенеза. Це призводить до розвитку інсулінорезистентності, гіпоглікемії та від’ємного азотистого балансу. В організмі хворого спостерігається підвищення потреб у енергії та енергетичних субстратах на фоні толерантності тканин до цих субстратів. Тому для збільшення ефективності реабілітації дуже важливо проводити оцінку харчового статусу та здійснювати нутрітивну підтримку хворого на всіх етапах лікування короновірусної хвороби. Нутрітивна підтримка хворого має обов’язково включати в себе корекцію наявних метаболічних порушень, забезпечення потреб організму в енергії, макронутрієнтах та мікронутрієнтах, підтримку активної білкової маси, підтримку роботи усіх органів та систем організму, особливо імунної системи. Харчовий статус хворого слід визначати за допомогою спеціальної шкали MUST, а у геріатричних пацієнтів із старечою астенією, саркопенією та порушенням харчування слід застосовувати шкалу MNA. Для кожного хворого на постковідний синдром слід індивідуально розраховувати потребу в енергії та основних нутрієнтах, зокрема в білку, з урахуванням статі, віку, антропометричних показників, рівня фізичної активності та етапу медичної реабілітації. У хворих на постковідний синдром досить часто діагностується дефіцит вітаміну Д. Для призначення терапевтично ефективної дози рекомендовано визначати рівень 25-ОН вітаміну Д і в залежності від отриманого результату індивідуально підбирати дозу, яка може бути збільшена від стандартної дози в 2000 МО до 5000-10000 МО. Хворим на постковідний синдром рекомендовано додаткове призначення вітамінів групи В, які відіграють важливу роль у енергетичному обміні, синтезі білків, утилізації глюкози, знижують рівень прозапальних цитокінів, підсилюють клітинний імунітет. До раціону слід обов’язково включати гречку, вівсянку, печінку, дріжджі, горіхи, бобові. Рекомендовано додаткове призначення дієтичних добавок, що містять тіамін, піридоксин, рибофлавін, фолієву кислоту, ціанокобаламін.

Доп.точки доступа:
Палладін, М. О.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Мікробіота кишечника в патології та профілактиці захворювань печінки [] / Ю. В. Харченко [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 81-89 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS
ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Аннотация: Мікробіота кишечника утворює складну мікробну спільноту, яка має значний вплив на здоров’я людини. Склад мікробіоти змінюється від людини до людини, і він змінюється протягом життя. Відомо, що мікробіом може бути змінений внаслідок дієти, різних процесів, наприклад, таких як запалення. Як і всі інші галузі медицини, у галузі мікробіології відбувається безперервне зростання. Різноманітні мікроорганізми перебувають на всіх ділянках людського тіла, навіть у місцях, які раніше вважалися стерильними: наприклад, у печінці, підшлунковій залозі, мозку та жировій тканині. В даний час одним з етіологічних факторів захворювання печінки вважаються прозапальні зміни в організмі людини. Існує багато підтверджуючих даних про дисбіоз кишечника, підвищення його проникності та його вплив на розвиток захворювань печінки, що вказують на вісь кишечник – печінка. Вісь кишка-печінка впливає на патогенез багатьох захворювань печінки, таких як алкогольна хвороба печінки, неалкогольна хвороба печінки, неалкогольний стеатогепатит, цироз печінки та гепатоцелюлярна карцинома. Мікробіота кишечника бере участь у регуляції здоров’я мозку, тим самим підтверджуючи наявність вісі кишечник – мозок. Також експерименти з мишами показали, що мікроорганізми мають значний вплив на цілісність гематоенцефалічного бар’єру. Мікробіота може модулювати різноманітні механізми через вісь кишечник -печінка та вісь кишечник -мозок. Звичайна кишкова флора впливає на здоров’я людини у багатьох позитивних аспектах, але зараз є вагомі докази того, що мікробіота кишечника, особливо змінена, здатна впливати на патології багатьох захворювань за допомогою різних механізмів запалення. Важливу роль мікробіоти кишечника при розладах печінки також підтверджують накопичені докази того, що ускладнення важких захворювань печінки, таке як печінкова енцефалопатія, ефективно лікується різними пребіотиками, пробіотиками та антибіотиками. На даний момент багато патофізіологічних реакцій у разі мікробного дисбіозу досі незрозумілі. Краще розуміння мікробіоти кишечника та його компонентів при захворюваннях печінки може надати більш повну картину цих складних розладів, а також стати основою для нових методів лікування.

Доп.точки доступа:
Харченко, Ю. В.; Дичко, Є. Н.; Топка, Е. Г.; Коссе, В. А.; Люлько, І. В.; Алексєєнко, З. К.; Філіппов, Ю. О.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

    Етіологічні чинники та методи лікування інфекційно-запальних ускладнень екстракції зуба (огляд літератури) [] / Ю. В. Чумак [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 89-95. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Йодоформ
   Декасан
MeSH-главная:
ЗУБОВ ЭКСТРАКЦИЯ -- TOOTH EXTRACTION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
АЛЬВЕОЛИТ ЛУНОЧКОВЫЙ ПОСТЭКСТРАКЦИОННЫЙ -- DRY SOCKET
ХЛОРГЕКСИДИН -- CHLORHEXIDINE
Аннотация: Незважаючи на велику кількість термінів даного місцевого ускладнення, єдиним для всіх є лунка видаленого зуба, в якій частково відсутній, тобто має порушення цілісності або повністю відсутній кров’яний згусток, тобто лунка зуба суха. Альвеоліт – інфекційно-запальний процес стінок лунки видаленого зуба, який виникає як місцеве постекстракційне ускладнення. Характеризується вираженим больовим синдромом. Аналіз літератури свідчить про велику кількість етіологічних чинників, які можуть поодинці, або в комплексі спровокувати появу або ж посилити дію запального процесу такого постекстракційного ускладнення, як альвеоліт. Аналізуючи літературні джерела слід зазначити дуже важливий етіологічний фактор, яким є патогенна мікрофлора лунки видаленого зуба. У нормі після екстракції зуба в його лунці формується кров’яний згусток. Він вкриває дно та стінки альвеоли, виконуючи бар’єрну і захисну функцію. Мікробний склад одонтогенного запалення найчастіше визначається мікробіотою патологічного процесу, також можливе попадання мікроорганізмів в лунку видаленого зуба, тих які можуть перебувати в складі мікробіоти порожнини рота, при недотриманні гігієни порожнини рота і несанірованой порожнини рота пацієнта. Хірург-стоматолог проводить комплекс маніпуляцій, спрямованих на лікування даного постекстракційного ускладнення, відразу після звернення пацієнта починаючи з анестезії. Аналіз наукової літератури вказує, що незважаючи на велике різноманіття методів, які використовуються для боротьби з цим постекстракційним ускладненням питання залишаються актуальними. До традиційного методу лікування альвеоліту відносять промивання лунки хлоргексидином і її тампонаду за допомогою йодоформу. Також в хірургічній стоматології для лікування постекстракційних ускладнень використовують пасти на основі оксид цинку і евгенолу, а також антибіотики широкого спектру дії. Запропоноване застосування плазми крові насиченої тромбоцитами, що містить високу концентрацію факторів росту, які являються ключовими елементами при загоєнні ран, особливо при регенерації кістки. З огляду на актуальність проблеми необхідний пошук і вивчення нових лікарських препаратів для лікування і профілактики альвеоліту.

Доп.точки доступа:
Чумак, Ю. В.; Лобань, Г. А.; Ананьєва, М. М.; Фаустова, М. О.; Гаврильєв, В. М.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Експериментальне дослідження впливу цитратів на ембріолетальність кадмію в ембріогенезі щурів [] / І. І. Колосова [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 96-100 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КАДМИЙ -- CADMIUM
ЭМБРИОНАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC DEVELOPMENT
КРЫСЫ -- RATS
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Вступ. Самим небезпечним екотоксикантом у группі важких металів є кадмій, який завдяки міграційній здатності, схильності до біоакумуляції та політропній дії виявляє загрозу для живих організмів, особливо в регіонах з розвиненою промисловістю, до яких відноситься і Дніпропетровська область. За результатами експериментальних досліджень виявлено, що надходження кадмію навіть в кількостях, які не перевищують гранично допустимі, формує високі його значення в індикаторних біосубстратах — крові, сечі, плаценті, меконії, що може порушувати фізіологічний перебіг вагітності, негативно впливати на ембріогенезі, як наслідок, багато захворювань людини можуть формуватися починаючи з внутрішньоутробного періоду онтогенезу. Тому, пошук біологічних антагоністів, які б могли зменшувати токсичні ефекти кадмію на онтогенез є актуальною задачею сучасності. Метою нашого дослідження було експериментальне визначення впливу низьких доз цитрату кадмію ізольовано та за умов корекції цитратами металів на загальний хід ембріогенезу щурів при внутрішньошлунковому введенні Об’єкт і методи дослідження. Визначення потенційного ембріотоксичного впливу цитрату кадмію ізольовано (у дозі 1,0 мг/кг) та за умов корекції цитратами проводилось обрахуванням та порівнянням стандартних показників ембріонального розвитку, а саме: середня кількість плодів, загальна ембріональна смертність, доімплантаційна смертність та постімплантаційна смертність на 13-ту та 20-ту добу ембріогенезу. Для дослідження використовували молодих самиць щурів лінії Wistar з вагою 170-200 г. Піддослідних тварин розбили на 6 груп (контроль, група кадмію цитрату, кадмію цитрату + церію цитрат, кадмію цитрату + германію цитрат, кадмію цитрату + цинку цитрат, кадмію цитрату + нанокомпозит). З першого по дев’ятнадцятий день вагітності самиці отримували фізіологічний розчин, або розчини цитратів відповідно до групи. Аналіз результатів. Отримані нами дані свідчать про виражений ембріотоксичний ефект кадмію цитрату, що проявляється достовірними змінами наступних показників у вагітних щурів: зниженням кількості живих плодів на одну самицю, підвищенням загальної ембріональної смертності за рахунок доімплантаційної смертності ембріонів щурів порівняно з контрольною групою на обох досліджуваних термінах ембріогенезу. В групах комбінованої дії кадмію цитрату з цитратами церію / германію / цинку / нанокомпозиту (йод + сульфур + селен) використання цитратів призвело до збільшення досліджуваних показників порівняно з групою кадмію цитрату, що свідчить про зменшення негативного впливу кадмію на показники ембріональної летальності у щурів.

Доп.точки доступа:
Колосова, І. І.; Коссе, В. А.; Люлько, І. В.; Топка, Е. Г.; Філіппов, Ю. А.; Алексєєнко, З. К.; Слесаренко, О. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Вплив кадмію та купруму на показники смертності в ембріогенезі щурів при внутрішньошлунковому введенні [] / К. М. Руденко [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 101-105 : діаграма. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КАДМИЙ -- CADMIUM
МЕДЬ -- COPPER (вредные воздействия)
ЭМБРИОЛОГИЯ -- EMBRYOLOGY
МЕТАЛЛЫ ТЯЖЕЛЫЕ -- METALS, HEAVY (вредные воздействия)
Аннотация: У сучасному світі на організм мешканців урбанізованих територій одночасно впливають безліч шкідливих хімічних сполук, які знаходяться в повітрі, ґрунті, воді, в продуктах харчування і є тератогенними, тобто ушкоджувальними для плода людини та тварин. Тератогенні чинники діють упродовж певних критичних періодів онтогенезу, особливо під час ембріогенезу. Кадмійвмісні речовини ?? одні з найбільш токсичних сполук важких металів, що забруднюють навколишнє середовище, корми та продукти харчування та зустрічаються у небезпечних концентраціях в атмосфері, літосфері та гідросфері у зв’язку з техногенним тиском на середовище. За умов постійної дії різноманітних екзогенних факторів, зокрема важких металів, на організм виникає необхідність пошуку ефективних протекторних засобів. Отже, актуальним завданням сучасних морфологічних і медичних досліджень є визначення впливу сполук важких металів на системи органів і хід ембріогенезу і пошук можливих антагоністів їх дії. Метою роботи є визначення впливу низьких доз кадмію (2,0 мг/кг) та купруму (0,1 мг/кг) при комбінованому введенні впродовж всього періоду вагітності у щурів. Для проведення досліджень отримували самиць з датованим терміном вагітності, для цього досліджували естральний цикл самиць методом піхвових мазків. Розчини вводили через зонд, внутрішньошлунково, щоденно (раз на добу) з першого дня вагітності: перша група – контроль, друга група – введення розчину кадмій хлориду в дозі 2,0 мг/кг – група ізольованого введення кадмію, та третя – група комбінованого введення хлориду кадмію, у дозі 2,0 мг/кг, разом з сукцинатом міді у дозі 0,1 мг/кг. Розчин сукцинату міді був наноаквахелатної форми, а розчин хлориду кадмію – іонної. Показник внурішньоутробної виживаємості найвищим був у групі контролю на 19-ту добу ембріогенезу (95,29%), а найнижчим у групі впливу кадмію хлориду у дозі 2,0 мг/кг на 19-й добі (75,07%). Аналіз отриманих даних свідчить про виражений ембріотоксичний вплив хлориду кадмію на процеси ембріогенезу, що виявляється достовірним підвищенням показників загальної ембріональної смертності, доімплантаційної та постімплантаційної смертності порівняно з контрольною групою на всіх досліджуваних термінах ембріогенезу.

Доп.точки доступа:
Руденко, К. М.; Коссе, В. А.; Трушенко, О.; Люлько, І. В.; Топка, Е. Г.; Філіппов, Ю. О.; Алексєєнко, З. К.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Ступінь накопичення кадмію та цинку в печінці щурів-самців та їх вплив на активність трансаміназ [] / К. Л. Шамелашвілі [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 106-110 : диаграмма. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КАДМИЕМ ОТРАВЛЕНИЕ -- CADMIUM POISONING
КУРЕНИЕ -- SMOKING (вредные воздействия)
ЦИНК -- ZINC (вредные воздействия)
ТРАНСАМИНАЗЫ -- TRANSAMINASES
Аннотация: Отруєння кадмієм у людини відбувається при вдиханні сигаретного диму і ковтанні зараженої води та їжі. Токсична дія кадмію впливає на печінку, нирки, легені та ін. Сполуки, що містять цинк, знижують абсорбцію і накопичення кадмію і пом’якшують деякі з його токсичних ефектів. Мета роботи. Визначити ступінь накопичення солей кадмію і сукцинату цинку в печінці щурів лінії Wistar. Вивчення впливу солей кадмію і сукцинату цинку на активність аспартатамінотрансферази (АСТ) та аланінамінотрансферази (АЛТ) в плазмі крові щурів. Експериментальні дослідження були проведені на самцях щурів лінії Wistar. Для моделювання впливу і токсичної дії експозиції хлоридом кадмію ми впродовж 19-ти діб щодня per os вводили розчин хлориду кадмію (в дозі – 2,0 мг/кг). У другій експериментальній групі проводили комбіноване введення хлориду кадмію (в дозі – 2,0 мг/кг) і сукцинату цинку (в дозі – 5,0 мг/кг). Забій проводили на 13-ту і 19-ту добу введення досліджуваних сполук. Кількісне вимірювання вмісту металів в зразках проведено на атомно-емісійному спектрометрі Емас-200 CCD. Ферментативну активність АСТ та АЛТ визначали відповідно до методу визначення вказаних ферментів за Райтманом-Френкелем. Оцінку достовірності статистичних досліджень проводили за допомогою t-критерію Стьюдента. З’єднання сукцинату цинку здатні знизити вміст кадмію в печінці самців щурів при їх спільному введенні впродовж 19 днів на 10%. У той час як кадмій не робить істотного впливу на накопичення цинку в печінці при ізольованому введенні. Згідно з отриманими даними, при накопиченні кадмію в печінці відбувається збільшення активності таких ферментів як АСТ і АЛТ, відповідальних за регуляцію потоків метаболітів між органами. АЛТ регулює рівень глюкози, а АСТ компенсує підвищення аміаку. У той же самий час, комбіноване введення хлориду кадмію та сукцината цинку знижує токсичний ефект кадмію до рівня контролю.

Доп.точки доступа:
Шамелашвілі, К. Л.; Шаторна, В. Ф.; Топка, Е. Г.; Коссе, В. А.; Люлько, І. В.; Алексєєнко, З. К.; Філіппов, Ю. О.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Шаравара, Л. П.
Дослідження вмісту ультрадисперсних частинок у повітрі робочої зони зварювальника при різних способах зварювання [] / Л. П. Шаравара, Н. М. Дмитруха, А. І. Севальнєв // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 111-116 : іл. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ДИСПЕРСИОННЫЙ АНАЛИЗ -- ANALYSIS OF VARIANCE
АЭРОЗОЛИ -- AEROSOLS
НАНОЧАСТИЦЫ -- NANOPARTICLES
СВАРКА -- WELDING (кадры)
Аннотация: На сьогодні процеси зварювання широко використовуються при технологічних операціях у різних галузях промисловості. Одним з небезпечних чинників виробничого середовища зварювальників є зварювальний аерозоль, який може містити ультрадисперсні частинки нанорозмірного діапазону, які є більш агресивними і токсичними, у порівнянні з звичайними мікрочастинками. Метою роботи було дослідження вмісту та фізичних властивостей УЧ у повітрі робочої зони зварювальника при різних способах зварювання. Дослідження вмісту УЧ промислового аерозолю у повітрі робочої зони проводилося за допомогою приладу NanoScan 3910, який дозволяє оцінити кількість, площу поверхні, об’єм та концентрацію УЧ у повітрі. Отримана інформація стосовно наявності УЧ у повітрі робочої зони зварювальників при різних видах зварювання: ручне дугове зварювання ? загальна концентрація УЧ ? 31000 частинок/ см3 , загальна площа поверхні – 1,5?109 нм2 /см3 , загальний об’єм поверхні – 5,9?1010 нм3 /см3 , загальна масова концентрація – 71,1 мкг/м3 ; зварювання неплавким електродом (аргон) ? загальна концентрація УЧ ? 91000 частинок/см3, загальна площа поверхні – 2,8?109 нм2 /см3 , загальний об’єм поверхні – 9,8?1010 нм3 /см3 , загальна масова концентрація – 117,97 мкг/м3 ; метод механізованого зварювання електродом, що плавиться в середовищі захисного газу (вуглекислий газ) ? загальна концентрація УЧ ? 66000 частинок/см3 , загальна площа поверхні – 3,4?109 нм2 /см3 , загальний об’єм поверхні – 1,6?1011 нм3 /см3 , загальна масова концентрація – 191,83 мкг/м3 . Встановлено, що при всіх досліджуваних методах зварювання у повітрі робочої зони утворюються частинки нанорозмірного діапазону. УЧ з найменшим розміром (18 нм) знаходяться протягом всього процесу зварювання, наночастинки більшого розміру (35 та 52 нм) мають максимальну концентрацію безпосередньо під час плавки металу.

Доп.точки доступа:
Дмитруха, Н. М.; Севальнєв, А. І.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Досвід хірургічного лікування транспозиції магістральних судин [] / Е. Іманов [та ін.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 3. - С. 116-121. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОРОНАРНЫЕ СОСУДЫ -- CORONARY VESSELS
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (хирургия)
ТРАНСПОЗИЦИЯ МАГИСТРАЛЬНЫХ СОСУДОВ -- TRANSPOSITION OF GREAT VESSELS
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Мета роботи: aналіз безпосередніх та віддалених результатів хірургічного лікування при транспозиції магістральних судин. Об’єкт і методи дослідження. Хірургічне лікування транспозиції магістральних судин проведено 54 пацієнтам. З них 15 жіночої (28%) та 39 (72%) чоловічої статі. При цьому у 42 пацієнтів міжшлуночкова перетинка була інтактною, у 12 – мала дефект. Усім пацієнтам було виконано операцію артеріального переключення (Arterial switch operation). У 85% пацієнтів вада була діагностована пренатально та підтверджена Ехо-КГ одразу після народження, в 15 % випадках – після народження. У 9 (1,6%) пацієнтів мала місце аномальна анатомія відходження та розгалуження коронарних судин. Результати. Хірургічне лікування транспозиції магістральних судин у пацієнтів проведено в два етапи. На 1-му етапі проведена процедура Рашкінда за невідкладними показаннями за допомогою балонної атріосептостомії: у 36% – у перші години після госпіталізації, у 64% – на наступний день. Після процедури Рашкінда покращувався стан у всіх пацієнтів, насичення крові киснем підвищувалось на 25-50%. Надалі пацієнтам було виконано операцію артеріального переключення (Arterial switch operation). Госпітальна летальність після операції артеріального переключення склала 3,7% (n=3). Її причинами були: а) виражена міокардіальна недостатність (n=1), що була викликана інфарктом міокарда лівого шлуночка, пов’язаного з технічними складностями реімплантації коронарної артерії; б) двохстороння полісегментарна пневмонія (n=2). В післяопераційному періоді пацієнтів було виявлено різноманітні ускладнення, що погіршували стан пацієнта. Це – гостра дихальна недостатність – 7 випадків; гостра ниркова недостатність – 4 випадки; гнійносептичні ускладнення – 3 випадки; парез діаграфгми – 1 випадко; рестернотомія з приводу кровотечі – 1 випадок; розведена грудина внаслідок вираженої серцевої недостатності – 4 випадки. Летальних випадків у віддаленому періоді не було. Мали місце ускладнення віддаленого періоду операції артеріального переключення, які в подальшому вирішувались хірургічним та ендоваскулярним шляхом. Це недостатність неоаортального клапану – 7 випадків; стеноз клапану легеневої артерії – 5 випадків. Через 3-5 років усім пацієнтам проведено планову коронарографію. Виявлення недостатності неоаортального клапану (І-ІІ ступеня) у 7 пацієнтів не потребувало хірургічного втручання, проводиться подальше планове спостереження щороку. При наявності стенозу легеневої артерії була проведена балонна дилатація (n=3) та двом пацієнтам виконано стентування легеневої артерії. Причинами даних наслідків були як ятрогенні, так і фізіологічні особливості структур. Основна кількість пацієнтів були без значимих віддалених наслідків. Висновки. Хірургічне лікування транспозиції магістральних судин шляхом операції артеріального переключення має добрі безпосередні і віддалені результати. Балонна атріосептостомія є процедурою, що стабілізує стан дитини та покращує результати лікування. Пренатальна діагностика транспозиції магістральних судин дає можливість надання своєчасної допомоги немовлятам з цією критичною вадою серця в спеціалізованих кардіохірургічних закладах.

Доп.точки доступа:
Іманов, Е.; Плиска, О. І.; Дзюрій, І. В.; Слобода, А. О.; Труба, Я. П.; Лазоришинець, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-69

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)