Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Періодичних видань (11)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ДУ9/2021/3<.>

Общее количество найденных документов : 11
Показаны документы с 1 по 11

Кривич, І. П.
Сучасний стан здоров'я населення України / І. П. Кривич, Ю. Ю. Чумак, Г. М. Гусєва // Довкілля та здоров'я. - 2021. - N 3. - С. 4-12
MeSH-главная:
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ -- HEALTH STATUS INDICATORS
MeSH-не главная:
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Проведено ретроспективний та проспективний аналіз показників захворюваності та поширеності хвороб населення України за 1990-2017 роки за матеріалами галузевої статистичної звітності та фахових видань, що дали можливість охарактеризувати сучасний стан здоров`я населення і визначити тенденції захворювання і поширеності хвороб у державі. Згідно з демографічними та статистичними даними МОЗ України у щорічних доповідях зазначено, що за роки незалежності України проблемам поліпшення здоров’я населення приділялося недостатньо уваги. Витрати на охорону здоров’я в Україні порівняно з європейськими державами низькі. Серед 45 країн Європи Україна за цим показником посідає 41 місце. Структура захворюваності за останні 10-15 років змінилася. Серед окремих вікових груп населення особливу тривогу викликають найменш захищені групи населення - діти та підлітки, а також літні люди. Реалізація державних і галузевих заходів з покращання здоров’я населення України, кардинальна перебудова суспільного світогляду щодо причин і наслідків значного погіршення здоров’я населення можуть радикальним способом вирішити проблеми збереження та зміцнення здоров’я як власного, так і суспільного.
Проведен ретроспективный и проспективный анализ показателей заболеваемости и распространенности болезней населения Украины за 1990-2017 годы по материалам отраслевой статистической отчетности и профессиональных изданий, которые дали возможность охарактеризовать состояние здоровья населения и определить тенденции заболевания и распространенности болезней в государстве. Согласно демографическим и статистическим данным МОЗ Украины в ежегодных докладах указано, что за годы независимости Украины проблемам улучшения здоровья населения уделялось недостаточно внимания. Расходы на здравоохранение в Украине по сравнению с европейскими государствами низкие. Среди 45 стран Европы Украина по этому показателю занимает 41 место. Структура заболеваемости за последние 10-15 лет изменилась. Среди отдельных возрастных групп населения особую тревогу вызывают наименее защищенные группы населения - дети и подростки, а также пожилые люди. Реализация государственных и отраслевых мер по улучшению здоровья населения Украины, кардинальная перестройка общественного мировоззрения относительно причин и последствий значительного ухудшения здоровья населения могут радикальным способом решить проблемы сохранения и укрепления здоровья как собственного, так и общественного.

Доп.точки доступа:
Чумак, Ю. Ю.; Гусєва, Г. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Нагорна, А. М.
Природна смерть працівників на робочому місці в Україні у динаміці 2015-2020 років / А. М. Нагорна, Н. В. Савенкова // Довкілля та здоров'я. - 2021. - N 3. - С. 13-21
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES
СМЕРТИ ПРИЧИНА -- CAUSE OF DEATH
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
Аннотация: За даними Держкомстату України та Державної служби України з питань праці проведено аналіз природної смерті працівників на робочому місці у динаміці спостереження за 2015-2020 роки за видами економічної діяльності, професіями, причинами виникнення та визначено шляхи покращання їх обліку. Статистичні дані оцінювалися за допомогою ранжування, методами загальновизнаного статистичного аналізу. Найчастіше випадки ПС реєструються серед працівників соціально-культурної сфери та торгівлі, на транспорті, будівництві та шляхобудівництві, агропромислового комплексу, машинобудівної промисловості. Основними причинами ПС працівників були хвороби системи кровообігу (гостра серцево-судинна недостатність (інфаркт, інсульт), ішемічна хвороба серця, серцево-легенева недостатність на тлі нервово-емоційної напруги, недостатності сну, наявності складного графіка роботи (добові, 12-годинні, нічні зміни, що потребує окремого вивчення причинно-наслідкових зв’язків) та впливу несприятливих факторів виробничого середовища. Проблема природної смерті на робочому місті потребує додаткового законодавчого врегулювання щодо визначення обставин настання смерті, що пов’язана з умовами праці або з особливостями виробничого процесу. Профілактика ПС перебуває у царині відновлення системи надання медико-санітарної допомоги працівникам, підвищення якості профілактичних медичних оглядів, передзмінного контролю, професійного добору.
По данным Госкомстата Украины и Государственной службы Украины по вопросам труда проведен анализ случаев естесвенной смерти работников на рабочем месте в динамике наблюдения 2015-2020 годов по видам экономической деятельности, профессиям, причинам возникновения, определены пути улучшения их учета. Статистические данные оценивались с помощью ранжирования, методами общепризнанного статистического анализа. Часто случаи ВС на рабочем месте в Украине регистрируются среди работников социальнокультурной сферы (30,0-55,2%), транспорт (16%), машиностроения и металлургической промышленности (10,5-6,6%), строительства и дорожного строительства, агропромышленного комплекса, угольной и горнодобывающей промышленности (4,2-2,4%). Основными причинами ЕС работников были болезни системы кровообращения (острая сердечно-сосудистая недостаточность (инфаркт, инсульт), ишемическая болезнь сердца, сердечно-легочная недостаточность на фоне нервно-эмоционального напряжения, недостаточности сна, наличия сложного графика работы (суточные, 12-часовые, ночные смены, что требует отдельного изучения причинно-следственных связей) и влияния неблагоприятных факторов производственной среды. Проблема естественной смерти на рабочем месте требует дополнительного законодательного урегулирования по определению обстоятельств наступления смерти, связанной с условиями труда или с особенностями производственного процесса. Профилактика ЕС находится в области восстановления системы предоставления медико-санитарной помощи работающим, повышения качества профилактических медицинских осмотров, предсменного контроля, профессионального отбора.

Доп.точки доступа:
Савенкова, Н. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Захворюваність на непухлинні хвороби, інвалідність, смертність дорослого населення радіоактивно забруднених територій України. Епідеміологічні дослідження протягом 1988-2016 років / К. Є. Прикащикова [та ін.] // Довкілля та здоров'я. - 2021. - N 3. - С. 22-29
MeSH-главная:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- ENVIRONMENTAL POLLUTANTS
ЗДОРОВЬЯ ИЗМЕНЕНИЯ ПРИ ВОЗДЕЙСТВИИ ИЗЛУЧЕНИЙ -- RADIOLOGIC HEALTH
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY
ЧЕРНОБЫЛЬ -- CHERNOBYL
Аннотация: У результаті епідеміологічного спостереження протягом 1988-2016 років у мешканців радіоактивно забруднених територій віком 18-60 років на дату аварії на ЧАЕС захворюваність на непухлинні хвороби формувалася переважно внаслідок значного розвитку хвороб органів дихання, системи кровообігу та травлення (67,43%). Основними причинами інвалідності були непухлинні хвороби систем кровообігу, ендокринної та нервової (87,92%), а смертності - хвороби системи кровообігу (89,49%). Встановлено гендерну залежність розвитку захворюваності на непухлинні хвороби, інвалідизації та смертності мешканців радіоактивно забруднених територій за тридцятирічний період спостереження. Хвороби системи кровообігу були основною причиною інвалідності та смертності. У чоловіків інвалідність та смертність були спричинені також розладами психіки та поведінки, хворобами органів дихання, травлення, у жінок – хворобами нервової та сечостатевої систем. У мешканців радіоактивно забруднених територій незалежно від статі за роки спостереження встановлено особливість розвитку захворюваності на непухлинні хвороби, інвалідності та смертності через них, яка полягає у значному зниженні частоти прояву хвороб у 2008-2016 роках, що зумовлено зростанням інвалідності та смертності потерпілих порівняно з попередніми роками. Актуальним є продовження епідеміологічних досліджень стану здоров’я мешканців РЗТ (захворюваності на непухлинні хвороби, інвалідності та смертності) для визначення впливу радіаційного опромінення на розвиток основних форм непухлинних захворювань.
В результате эпидемиологического наблюдения на протяжении 1988-2016 годов у жителей радиоактивно загрязненных территорий в возрасте18-60 лет на дату аварии на ЧАЭС заболеваемость неопухолевыми болезнями формировалась в основном вследствие значительного развития болезней органов дыхания, системы кровообращения и пищеварения (67,43%). Основными причинами инвалидности были неопухолевые болезни систем кровообращения, эндокринной и нервной (87,92%), а смертности - болезни системы кровообращения (89,49%). Установлена гендерная зависимость развития заболеваемости неопухолевыми болезнями, инвалидности и смертности жителей радиоактивно загрязненных территорий за тридцатилетний период наблюдения. Болезни системы кровообращения были основной причиной инвалидности и смертности. У мужчин инвалидность и смертность были вызваны также расстройствами психики и поведения, болезнями органов дыхания, пищеварения, у женщин - болезнями нервной и мочеполовой систем. У жителей радиоактивно загрязненных территорий независимо от пола за годы наблюдения (1988-2016) установлена особенность развития заболеваемости неопухолевыми болезнями, инвалидности и смертности от них, которая заключается в значительном снижении частоты проявления болезней в 2008-2016 годах, что обусловлено ростом инвалидности и смертности пострадавших по сравнению с предыдущими годами. Актуальным является продолжение эпидемиологических исследований состояния здоровья жителей РЗТ (заболеваемости неопухолевыми болезнями, инвалидности и смертности) для определения влияния радиационного облучения на развитие основных форм неопухолевых заболеваний.

Доп.точки доступа:
Прикащикова, К. Є.; Ярошенко, Ж. С.; Костюк, Г. В.; Сировенко, В. І.; Олепир, О. В.; Лук'янюк, В. О.; Литвинюк, І. В.; Полянська, В. М.; Мовчун, Т. І.
Экз-ры:
Найти похожие

Bandazhevskyi, Yu. I.
Folate cycle genetics, blood homocysteine, thyroid and pituitary hormones in children from districts bordering the Chernobyl exclusion zone / Yu. I. Bandazhevskyi, N. F. Dubova // Довкілля та здоров'я. - 2021. - N 3. - P30-37
MeSH-главная:
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES (кровь)
ГИПОФИЗА ГОРМОНЫ -- PITUITARY HORMONES (кровь)
ДЕТИ -- CHILD
ГОМОЦИСТЕИН -- HOMOCYSTEINE (кровь)
ЧЕРНОБЫЛЬ -- CHERNOBYL
Аннотация: Метою роботи було визначення взаємозв’язку між станом генетичного апарату фолатного циклу, змістом гомоцистеїну, гормонів щитоподібної залози та аденогіпофіза у крови дітей із Іванківського і Поліського районів Київської області, які межують з Чорнобильською зоною відчуження (ЧЗВ). Проведений аналіз дозволив встановити синхронну реакцію метаболічних циклів, що забезпечують обмін Нсy і гормонів ЩЗ в організмі підлітків незалежно від генотипів ФЦ. Кореляційний аналіз, а також результати статистичного аналізу свідчать про те, що підвищення рівня Нсy у крови дітей індукувало синтез ТТГ і Т3. Отримані результати свідчать про тісний зв’язок між гормоногенезом ЩЗ і обміном сірковмісних амінокислот метіоніну і Нсy. Найбільш імовірною причиною підвищення рівня Нсy і внаслідок цього гормонів гіпофізарно-тиреоїдної вісі у крови дітей із районів, що межують з ЧЗВ, є пожежі лісу, який містить довгоіснуючі радіоактивні елементи.
Целью работы было определение взаимосвязи между состоянием генетического аппарата фолатного цикла, содержанием гомоцистеина, гормонов щитовидной железы и аденогипофиза в крови детей из Иванковского и Полесского районов Киевской области, граничащих с Чернобыльской зоной отчуждения (ЧЗО). Проведенный анализ позволил установить синхронную реакцию метаболических циклов, обеспечивающих обмен Нсy и гормонов ЩЖ в организме подростков, независимо от генотипов ФЦ. Корреляционный анализ, а также результаты статистического анализа свидетельствуют о том, что повышение уровня Нсy в крови детей индуцировало синтез ТТГ и Т3. Полученные результаты говорят о тесной связи между гормоногенезом ЩЖ и обменом серосодержащих аминокислот метионина и гомоцистеина. Наиболее вероятной причиной повышения уровня Нсy и вследствие этого гормонов гипофизарно-тиреоидной оси в крови детей, проживающих в районах, граничащих с ЧЗО, стали пожары леса, содержащего долгоживущие радиоактивные элементы.
Objective: The aim of the study was to identify interrelations between the state of folate cycle genetic apparatus and blood levels of homocysteine, thyroid and adenohypophysis hormones in the blood among the children from Ivankivskyi and Poliskyi districts, Kyiv region, bordering the Chornobyl exclusion zone (СhEZ). The analysis enabled to establish a synchronous reaction of metabolic cycles ensuring the metabolism of Hсy and thyroid hormones in the adolescents, regardless of the FC genotypes. Correlation analysis, as well as the results of statistical analysis, indicate that an increase in the level of Hсy in the blood of children induced the synthesis of TSH and T3. The results show a close relationship between thyroid hormone genesis and the metabolism of methionine sulfur-containing amino acids and Hсy. A forest fire, containing long-lived radioactive elements, is the most likely reason for the increase of Hсy level and, as a result, the hormones of thepituitary-thyroid axis in the blood of the children living in the districts, bordering the ChEZ.

Доп.точки доступа:
Dubova, N. F.
Экз-ры:
Найти похожие

До питання ймовірної ролі хімічних засобів захисту рослин у формуванні онкологічної захворюваності населення / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров'я. - 2021. - N 3. - С. 38-43
MeSH-главная:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (этиология)
РАСТЕНИЯ -- PLANTS
ПЕСТИЦИДЫ -- PESTICIDES (вредные воздействия)
Аннотация: У роботі проаналізовано територіальні особливості використання хімічних засобів захисту рослин і дані захворюваності населення на рак ендокринних органів (рак молочної і щитоподібної залоз у жінок та чоловіків, рак простати у чоловіків, рак яєчників і тіла матки у жінок, розрахованих за українським стандартом) за матеріалами Національного канцер-реєстру України. Результати лінійно-регресійного аналізу показують, що пестициди можуть бути ймовірною причиною зростання гормонозалежної онкологічної патології у деяких областях України, однак необхідні подальші дослідження, щоб зрозуміти, як пестициди можуть викликати або сприяти змінам у розвитку, диференціюванні та/або злоякісній трансформації органів гормональної системи організму людини. Зважаючи на значний вплив факторів довкілля на формування онкологічної патології, можна передбачити, що мінімізація хімічного впливу на людину сприятиме зменшенню ризику розвитку ракових захворювань та зміцненню громадського здоров’я.
В работе проанализированы территориальные особенности использования химических средств защиты растений и данные заболеваемости населения раком эндокринных органов (рак молочной и щитовидной желез у мужчин и женщин, рак простаты у мужчин, рак яичников и тела матки у женщин, рассчитанных по украинскому стандарту) по материалам Национального канцер-реестра Украины. Выявлена территориальная зависимость между валовыми показателями используемых химических средств защиты, темпами их увеличения в сельском хозяйстве и показателями заболеваемости населения раком эндокринных органов. Показано, что наиболее интенсивно растут показатели в областях с преимущественно сельскохозяйственным производством. Проведенный линейно-регрессивный анализ подтвердил наличие прямой сильной корреляционной связи между объемами применения в хозяйстве пестицидов и заболеваемостью раком яичников у женщин (r = 0,89; p0,01) и раком простаты у мужчин (r = 0,87; p0,01). Хотя результаты аналитического рассмотрения проблемы и данные линейнорегрессивного анализа указывают на возможную роль пестицидов в индуцировании рака эндокринных органов, необходимо продолжение исследований в этой области. Важно в дальнейшем рассмотреть проблему по классам и группам пестицидов с возможностью подхода к определению механизмов действия.

Доп.точки доступа:
Черниченко, І. О.; Литвиченко, О. М.; Бабій, В. Ф.; Федоренко, З. П.; Цимбалюк, С. М.; Баленко, Н. В.; Кондратенко, О. Є.; Главачек, Д. О.
Экз-ры:
Найти похожие

Думанський, В. Ю.
Електромагнітні поля як екогігієнічна проблема сучасності / В. Ю. Думанський, І. П. Козярін, О. П. Івахно // Довкілля та здоров'я. - 2021. - N 3. - С. 44-48
MeSH-главная:
ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ПОЛЯ -- ELECTROMAGNETIC FIELDS (вредные воздействия)
ЭКОЛОГИЯ -- ECOLOGY
Аннотация: На основі аналізу наукової літератури окреслено коло питань про значення електромагнітних полів різних частот та інтенсивностей у життєдіяльності людини. Зважаючи на подальший розвиток народного господарства країни, однією з актуальних проблем залишаються безпека та захист населення від впливу електромагнітних полів у промисловості та побуті, враховуючи, що їхня біологічна дія на організм людини є дуже складною та до кінця не дослідженою. Існуючі заходи захисту людей від негативної дії ЕМП потребують подальшого удосконалення і доопрацювання. Це стосується організаційних (раціональне розміщення джерел ЕМВ, захист часом і відстанню, санітарно-просвітня робота серед населення тощо), інженерно-технічних (колективний, локальний і особистий захист) та лікувально-профілактичних заходів. Захист населення від несприятливого впливу електромагнітного випромінювання різних частот та інтенсивностей залишається й надалі актуальною екогігієнічною проблемою людства, у вирішенні якої повинні брати участь медпрацівники, інженери, біологи, екологи та інші фахівці.
На основе анализа научной литературы определен круг вопросов о значении электромагнитных полей различных частот и интенсивностей в жизнедеятельности человека. В связи с дальнейшим развитием народного хозяйства страны одной из актуальных проблем остается безопасность и защита населения от воздействия электромагнитных полей в промышленности и быту, учитывая, что биологическое действие их на организм человека очень сложное и окончательно не изучено. Существующие меры защиты от отрицательного действия ЭМП нуждаются в дальнейшем усовершенствовании и доработке. Это касается организационных (рациональное размещение источников ЭМП, защита временем и расстоянием, санитарно-просветительная работа среди населения и т.п.), инженерно-технических (коллективная, локальная и личная защита) и лечебно-профилактических мероприятий. Защита населения от неблагоприятного действия электромагнитного излучения различных частот и интенсивностей была и остается актуальной экогигиенической проблемой человечества, в решении которой должны участвовать медработники, инженеры, биологи, экологи и другие специалисты.

Доп.точки доступа:
Козярін, І. П.; Івахно, О. П.
Экз-ры:
Найти похожие

Степанова, Є. І.
Психологічний стан дітей, які перебували на карантині з приводу пандемії COVID-19 / Є. І. Степанова, В. А. Позниш, В. Ю. Вдовенко // Довкілля та здоров'я. - 2021. - N 3. - С. 49-55
MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ДЕТИ -- CHILD
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- PSYCHOLOGICAL TESTS
Аннотация: Оцінка психоемоційного стану дітей, які перебували на карантині з приводу СOVID-19, показала наявність у переважної більшості (95,15%) суттєвих його порушень, які характеризувалися проявами тривожності (78,85%), агресивності (59,62%) та виснаженості (15,38%). Встановлено, що високий рівень тривожності частіше спостерігався у дівчат (25,00%), тоді як у хлопців він реєструвався майже вдвічі рідше (11,54%), а високий рівень агресивності у поєднанні з тривожністю чи без неї, навпаки, частіше відзначався у хлопців (26,92%), ніж у дівчат (13,46%). Частота виникнення симптомокомплексу виснаженості не залежала від статі. Більш детальна характеристика рівня тривожності за допомогою психометричної методики Ч. Д. Спілберга, Ю. Л. Ханiна підтвердила, що високий рівень і особистої, і реактивної тривожності був більш притаманний дівчатам, ніж хлопцям. Оцінка форм агресивної поведінки показала, що для хлопців найбільш типовими є прояви фізичної агресії та негативізму, тоді як у дівчат частіше спостерігалася непряма агресія, образа та почуття провини. Встановлено, що надмірний рівень ІА зустрічався у хлопців майже втричі частіше, ніж у дівчат. Надмірний рівень ІВ виявлявся однаково часто і у дівчат, і у хлопців. У дітей, які перебували на карантині з приводу СOVID-19, порушення психоемоційного стану часто супроводжувалися поганою якістю сну, при цьому у дівчат розлади сну зустрічалися значно частіше, ніж у хлопців.
Оценка психоэмоционального состояния детей, находившихся на карантине по поводу СOVID-19, показала наличие у большинства из них (95,15%) существенных нарушений, характеризовавшихся проявлениями тревожности (78,85%), агрессивности (59,62%) и истощаемости (15,38%). Установлено, что высокий уровень тревожности чаще наблюдался у девочек (25,00%), тогда как у мальчиков он регистрировался почти в 2 раза реже (11,54%), а высокий уровень агрессивности в сочетании с тревожностью или без нее, наоборот, чаще определялся у мальчиков (26,92%), чем у девочек (13,46%). Частота возникновения симптомокомплекса истощаемости не зависела от пола. Более подробная характеристика уровня тревожности с помощью психометрической методики Ч. Д. Спилберга, Ю. Л. Ханина подтвердила, что высокий уровень и личностной, и реактивной тревожности был более присущ девочкам. Оценка форм агрессивного поведения показала, что для мальчиков наиболее типичны проявления физической агрессии и негативизма, тогда как у девочек чаще наблюдалась косвенная агрессия, обида и чувство вины. Установлено, что у мальчиков высокий индекс агрессивности регистрировался почти в 3 раза чаще, чем у девочек, тогда как высокий индекс враждебности выявлялся одинаково часто и у девочек, и у мальчиков. У детей, находившихся на карантине в связи с пандемией СOVID-19, нарушения психоэмоционального состояния часто сопровождались расстройствами сна, при этом у девочек они встречались значительно чаще, чем у мальчиков.

Доп.точки доступа:
Позниш, В. А.; Вдовенко, В. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

До питання забезпечення безпечного лікарняного середовища / О. П. Яворовський [та ін.] // Довкілля та здоров'я. - 2021. - N 3. - С. 56-63
MeSH-главная:
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
Аннотация: У ході своєї трудової діяльності медичні працівники зазнають ризику негативного впливу біологічних, психофізіологічних, хімічних, фізичних та соціальних шкідливих і небезпечних чинників. Провідними несприятливими виробничими чинниками у роботі медичного персоналу є біологічні та психофізіологічні. Несприятливі виробничі чинники лікарняного середовища не впливають на медпрацівника ізольовано, а чинять комплексну, комбіновану або поєднану дію, а їхня пріоритетність варіює залежно від специфіки медичної спеціальності. В умовах пандемії COVID-19 зростає ризик негативного впливу факторів виробничого середовища на працівників ЗОЗ. Зокрема, збільшується ризик зараження збудниками інфекційних захворювань, ростуть робоче навантаження, психоемоційна напруженість, тривалість використання засобів індивідуального захисту та частота контакту з дезінфікувальними розчинами, ймовірність насильства, переслідувань, стигматизації, дискримінації, пов’язаних з професійною приналежністю персоналу ЗОЗ. Відсутність культури безпеки є одним з найважливіших механізмів запуску та реалізації небезпек лікарняного середовища і саме створення позитивної практики культури безпеки на робочому місці здатне значно знизити ризики реалізації потенційних небезпек, які є у ЗОЗ. Ідентифікація небезпек лікарняного середовища з формуванням комплексного розуміння їхнього значення для забезпечення безпеки медичного персоналу є актуальним завданням для сучасної медичної науки, що дозволить обґрунтовано розробляти заходи, спрямовані на забезпечення безпечного лікарняного середовища.
В ходе своей трудовой деятельности в учреждениях здравоохранения медицинские работники подвергаются риску негативного воздействия биологических, психофизиологических, химических, физических и социальных вредных и опасных факторов. Ведущими неблагоприятными производственными факторами в работе медицинского персонала являются биологические и психофизиологические. Неблагоприятные производственные факторы больничной среды не влияют на медработника изолированно, а оказывают комплексное, комбинированное или совмещенное действие, а их приоритетность варьирует в зависимости от специфики медицинской специальности. В условиях пандемии COVID-19 возрастает риск негативного воздействия факторов производственной среды на работников учреждений здравоохранения. В частности, возрастает риск заражения возбудителями инфекционных заболеваний, увеличивается рабочая нагрузка, психоэмоциональная напряженность, длительность использования средств индивидуальной защиты и частота контакта с дезинфицирующими растворами, растет вероятность насилия, преследований, стигматизации, дискриминации, связанных с профессиональной принадлежностью персонала учреждений здравоохранения. Отсутствие культуры безопасности является одним из важнейших механизмов запуска и реализации опасностей больничной среды и именно создание положительной практики культуры безопасности на рабочем месте способно значительно снизить риски реализации потенциальных опасностей, существующих в учреждениях здравоохранения. Идентификация опасностей больничной среды с формированием комплексного понимания их значения для обеспечения безопасности медицинского персонала - актуальная задача для современной медицинской науки, позволяющая обоснованно разрабатывать мероприятия, направленные на обеспечение безопасности больничной среды.

Доп.точки доступа:
Яворовський, О. П.; Скалецький, Ю. М.; Брухно, Р. П.; Риган, М. М.; Зінченко, Т. О.; Таран, Н. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Обгрунтування безпечного застосування дезінфекційного засобу "Стерізент" / О. В. Сурмашева [та ін.] // Довкілля та здоров'я. - 2021. - N 3. - С. 64-70
MeSH-главная:
ДЕЗИНФИЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- DISINFECTANTS
Аннотация: Було встановлено високу бактерицидну та дріжджецидну активність препарату «СТЕРИЗЕНТ» (Ізраїль) у нерозведеному вигляді з експозицією 30 с та 60 с для Escherichia coli K12 NCTC 10538 lg R5,42, для Pseudomonas aeruginosa lg R5,37, для Staphylococcus aureus lg R5,34, для Candida albicans lg R4,31. У дослідженні з бактеріофагами з експозицією 30 с логарифми редукції становили Т2 - 5,08, MS2 - 5,12. За параметрами гострої токсичності засіб «СТЕРИЗЕНТ» згідно з Наказом МОЗ України № 2024 з введенням у шлунок та нанесенням на шкіру належить до 4 класу - малонебезпечні речовини, з інгаляційним застосуванням у насичених концентраціях – до 3 класу, помірно небезпечні речовини. Препарат не виявляє сенсибілізаційної дії у рекомендованих режимах застосування. Отримані результати дозволяють рекомендувати препарат «СТЕРИЗЕНТ» (Ізраїль) для широкого практичного застосування як високоефективний, один з найменш токсичних ДЗ.
Была установлена высокая бактерицидная и дрожжецидная активность препарата «СТЕРИЗЕНТ» производства Израиль в неразведенном виде при экспозиции 30 с и 60 с для Escherichia coli K12 NCTC 10538 lg R5,42, для Pseudomonas aeruginosa lg R5,37; для Staphylococcus aureus lg R5,34; для Candida albicans lg R4,31. В исследовании с бактериофагами при экспозиции 30 с логарифмы редукции составили Т2 - 5,08, MS2 - 5,12. По параметрам острой токсичности средство «СТЕРИЗЕНТ» согласно Приказу Минздрава Украины № 2024 при введении в желудок и нанесении на кожу относится к 4 классу – малоопасные вещества; при ингаляционном применении в насыщающих концентрациях - к 3 классу, умеренно опасные вещества. Препарат не оказывает сенсибилизирующего действия в рекомендованных режимах применения. Полученные результаты позволяют рекомендовать препарат «СТЕРИЗЕНТ» производства Израиль к широкому практическому применению как высокоэффективное и одно из наименее токсичных ДС.

Доп.точки доступа:
Сурмашева, О. В.; Бабій, В. Ф.; Полька, О. О.; Черниш, О. О.; Кондратенко, О. Є.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Життєвий шлях та творчі здобутки професора Уваренко А. Р. у розбудові вітчизняної профілактичної медицини / О. П. Яворовський [та ін.] // Довкілля та здоров'я. - 2021. - N 3. - С. 71-73
MeSH-главная:
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (история)
Аннотация: На прикладі життя і наукової діяльності Уваренка А. Р. висвітлюються етапи становлення і розвитку у незалежній Україні соціальної гігієни та управління охорони здоров’я, формування центру науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи і створення менеджменту охорони здоров’я, наукові підвалини яких закладалися за його найактивнішої участі.
На примере жизни и научной деятельности Уваренко А. Г. освещаются этапы становления и развития в независимой Украине социальной гигиены и управления здравоохранения, формирования центра научно-медицинской информации и патентно-лицензионной работы и создания менеджмента здравоохранения, научные основы которых закладывались при его активном участии.

Доп.точки доступа:
Яворовський, О. П.; Парій, В. Д.; Шуляренко, В. П.; Шуляренко, І. Ф.; Уваренко, Анатолій Родіонович (01.05.1935-21.03.2014)
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Лотоцька-Дудик, Уляна.
Постійний рух уперед - життєве кредо професора Кузьмінова Бориса Павловича / У. Лотоцька-Дудик // Довкілля та здоров'я. - 2021. - N 3. - С. 74-75
MeSH-главная:
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (история)
Аннотация: У статті йдеться про те, що творча професійна діяльність Кузьмінова Б. П., його лідерські позиції сприяють становленню Львівської школи промислової токсикології, розвиткові медицини праці та гігієнічного регламентування. Підкреслюється, що діяльність професора Кузьмінова Б. П. постійно пов’язана з виховною та викладацькою роботою і популяризацією гігієнічних знань серед студентів та фахівців профілактичної медицини.
В статье говорится, что творческая профессиональная деятельность Кузьминова Б. П., его лидерские позиции способствуют становлению Львовской школы промышленной токсикологии, развитию медицины труда и гигиенического регламентирования. Подчеркивается, что деятельность профессора Кузьминова Б. П. постоянно связана с воспитательной и преподавательской работой и популяризацией гигиенических знаний среди студентов и специалистов профилактической медицины.

Доп.точки доступа:
Кузьмінов, Борис Павлович (31.07.1956)
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)