Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Періодичних видань (9)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ЕУ5/2020/25/2<.>

Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9

Ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози за хвороби Грейвса [] = Ultra-sound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 101-109. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, ультраструктура, цитология)
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЗОБ УЗЛОВОЙ -- GOITER, NODULAR (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Аннотация: Мета — дослідити ультразвукові та цитологічні характеристики вузлових утворень щитоподібної залози (ЩЗ) за хвороби Грейвса. Матеріал і методи. Клінічні, лабораторні, ультразвукові, цитологічні, імуноцитохімічні, цитохімічні дослідження проведено в 59 пацієнтів із вузлами в ЩЗ на тлі хвороби Грейвса. Оцінювали такі клінічні параметри, як вік хворих на момент дебюту хвороби Грейвса, тривалість хвороби, а також лабораторні показники — рівні тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) та антитіл до рецептора ТТГ; ультразвукові характеристики — об’єм ЩЗ, кількість вузлових утворень, ехогенність, ехоструктуру, наявність кістозних змін і гіперехогенних включень. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проводили на пункційному матеріалі вузлів ЩЗ, забарвленому за Романовським. Використовували непрямий імунопероксидазний метод із моноклональними антитілами до тиреоїдної пероксидази, тиреоглобуліну та цитокератину?17. Цитохімічні дослідження проводили на нефіксованих пунктатах. Статистичний аналіз виконано за t-критерієм Стьюдента, розрахунки — у програмі Statistica 10.0. Результати. За даними клінічного дослідження пацієнти з вузлами в ЩЗ мали вірогідно більший вік на час дебюту хвороби Грейвса, ніж пацієнти з дифузно зміненою залозою без вузлових утворень (р0,05). Наявність вузлів не була пов’язаною з такими показниками, як тривалість хвороби, рівні ТТГ та антитіл до рецептора ТТГ. У більшості пацієнтів виявлено багатовузловий зоб (88,1%). За даними ультразвукового дослідження всі вузли мали чіткі межі з рівним контуром, більшість — ізоехогенну структуру (87,5%) і кістозні зміни (67,8%). За результатами цитологічного дослідження вузловий зоб (BSRTC?2) виявле- но в 15 випадках (25,42%), аденоматозний вузловий зоб (BSRTC?2) — у 32 (54,24%), вузловий зоб із Б-клітин (BSRTC?2) — у 4 (6,78%); 6 випадків (10,17%) були малоінформативними (BSRTC?1), в 1 випадку (1,69%) встановлено папілярну карциному та ще в 1 (1,69%) — підозру на малігнізацію. Імуноцитохімічні та цитохімічні дослідження продемонстрували високу активність тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну в пунктатах вузлових та аденоматозних зобів. Водночас у пунктатах папілярних карцином ЩЗ тиреоїдну пероксидазу виявлено лише у 18-22% епітеліоцитів, тиреоглобулін — у 69-70% тиреоцитів, цитокератин?17 — у 4,7% клітин, що дозволило встановити цитологічний діагноз. Висновки. Вузлові утворення ЩЗ на тлі хвороби Грейвса частіше виявляються у хворих старшого віку на момент дебюту хвороби Грейвса. Серед пацієнтів із хворобою Грейвса кількість хворих із багатовузловим зобом перевищує кількість осіб із поодинокими вузлами в ЩЗ (88,1% проти 11,9%), а переважаючими ехографічними характеристиками останніх є чіткі межі, рівний контур і кістозні зміни. Цитологічні дослідження дозволили встановити більшу частоту випадків аденоматозного вузлового зоба (BSRTC?2) за хвороби Грейвса. Папілярну карциному за результатами цитологічних досліджень пунктатів встановлено в 1 випадку, підозру на малігнізацію також в 1 випадку. Встановленню цитологічного діагнозу папілярної карциноми за відсутності чітких цитологічних ознак малігнізації сприяє виявлення високого вмісту цитокератин?17-позитивних клітин і низького вмісту в пунктатах ЩЗ тиреоїдної пероксидази та тиреоглобуліну
The aim is to investigate the ultrasound and cytological characteristics of the thyroid nodules in Graves’ disease. Material and methods. Clinical, laboratory, ultrasound, cytological, immunocytochemical, cytochemical studies were performed in 59 patients with thyroid nodules in Graves’ disease. Clinical parameters such as age of patients at the time of Graves’ disease debut, disease duration, and laboratory parameters were evaluated: thyroid-stimulating pituitary hormone levels and antibodies to the TSH receptor; ultrasonic characteristics — volume of thyroid gland, number of foci, echogenicity, echostructure, cystic changes and hyperechogenic inclusions. Cytological and immunocytochemical studies were performed on the FNA smears of foci, stained according to Romanovsky. Indirect immunoperoxidase method with monoclonal antibodies to thyroid peroxidase, thyroglobulin and cytokeratin?17 was used. Cytochemical studies were performed on non-fixed smears. Statistical analysis was performed by t — criterion of Student. Calculations are made in the program Statistica 10.0. Results. According to clinical study, patients with focal lesions were likely to have older age at the debut of Graves’ disease than patients with diffusely altered gland without lesions (p0,05). Existence of focal formations were not related with such indicators as the duration of the disease, level of TSH and TSH receptor antibodies. Most patients had multisite goiter (88.1%). According to ultrasound examination all thyroid nodules had clear boundaries with a flat contour (100%), isoechogenic structure (87.5%) and cystic changes (67.8%). Cytological examination demonstrated that nodular goiter (BSRTC?2) was detected in 15 cases (25.42%), adenomatous nodular goiter (BSRTC?2) — in 32 cases (54,24%), nodular goiter with B-cells (BSRTC?2) — in 4 cases (6.78%); 6 cases (10.17%) were uninformative(BSRTC –1), in 1 case (1.69%) papillary carcinoma was detected, and in 1 — (1.69%) there was a suspicion of malignancy. Immunocytochemical and cytochemical examinations demonstrated high activity of thyroid peroxidase and thyroglobulin in FNA smears of nodular and adenomatous goiter. At the same time, thyroid peroxidase was detected only for 18-22% of epithelial cells, Tg — in 69- 70% of thyrocytes, cytokeratyn?17 for 4.7% of cells in FNA smears of papillary carcinoma which allowed to reveal cytological diagnosis. Conclusions. Focal lesions of the thyroid gland for Graves‘ disease are more commonly found in patients of older age at the time of the debut of Graves’ disease. For Graves disease the number of patients with multinodular goiter exceeds the number of patients with single focal entities (88.1% vs. 11.9%) and predominated features are clear boundaries, smooth contours and cystic changes. Cytological studies have shown a higher incidence of adenomatous nodular goiter (BSRTC –2) — 54.24% for Graves’ disease. Papillary carcinoma, according to the results of cytological examinations of FNA smears, was found in 1 case (1.69%), suspected malignancy also in 1 case (1.69%). Detection of cytological diagnosis of papillary carcinoma in the absence of clear cytological signs of malignancy, contributes to detection of high levels of cytokeratin?17-positive cells and low content in the thyrocytes of thyroid peroxidase and thyroglobulin

Доп.точки доступа:
Булдигіна, Ю. В.; Зелінська, Г. В.; Шляхтич, С. Л.; Таращенко, Ю. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Ассоциация укорочения длины теломер с состоянием вегетативной нервной и антиоксидантной систем у пациентов пожилого возраста с церебральным атеросклерозом и сахарным диабетом 2-го типа [] = Association of telomere shortening with the state of the autonomic nervous and antioxidant systems in elderly patients with cerebral atherosclerosis and type 2 diabete / М. С. Черская [и др.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 110-118. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (иммунология)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM (иммунология, кровоснабжение, метаболизм, патофизиология)
ТЕЛОМЕР ГОМЕОСТАЗ -- TELOMERE HOMEOSTASIS (иммунология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Аннотация: Количество теломер, потерянных во время каждого деления клеток, варьируется у разных людей. Предыдущие исследования показали, что увеличение окислительного стресса и хронического воспаления связаны с ускоренным укорочением теломер, однако механизм, лежащий в основе объединения укорочения длины теломер с этими факторами риска, остается гипотетическим. Целью данного исследования было определение взаимосвязи длины теломер с показателями оксидативного стресса и вариабельности ритма сердца у пациентов с церебральным атеросклерозом на разных стадиях, в том числе перенесших ишеми ческий атеротромботический инсульт, а также выявление влияния вышеуказанных факторов на прогноз укорочения длины теломер у данной категории пациентов. Материал и методы. В комплексном клинико-инструментальном исследовании приняли участие 84 пациента с церебральным атеросклерозом (ЦА) 1-3-й степени и сахарным диабетом 2-го типа (СД). Все пациенты проходили общепринятое клиническое, лабораторное и инструментальное обследование (электрокардиография (ЭКГ), МРТ головного мозга). Результаты. Пациенты были разделены на 2 группы в зависимости от относительной длины теломер. Медиана относительной длины теломер составила 2,848. Доля мужчин составила 21,2% в 1-й и 52,0% во 2-й группах. Для выявления связи показателей использовали метод построения логистических моделей регрессии. Установлена статистически значимая положительная связь риска укорочения теломер с индексом вегетативной регуляции ритма сердца (НЧ/ВЧ) и концентрацией тиобарбитурореактивных веществ (TBARs). Выводы. Изменения ВРС и TBARs у пациентов с ЦА и СД связаны с длиной теломер — маркером клеточного старения. Длина теломер может стать ранним маркером ослабления автономной регуляции сердечной деятельности и отражать истинный биологический возраст ВНС
The number of telomeres lost during each cell division varies from person to person. Previous studies have shown that increased oxidative stress and chronic inflammation are associated with accelerated telomere shortening, but the mechanism underlying the combination of telomere shortening with these risk factors remains hypothetical. The objectives of the study was: to determine the relationship of telomere length with indicators of oxidative stress and heart rate variability in patients with cerebral atherosclerosis at different stages, including those who underwent ischemic atherothrombotic stroke; revealing the influence of the above factors on the prognosis of shortening the telomere length in this category of patients. Material and methods. A comprehensive clinical and instrumental study involved 84 patients with grade 1-3 CA and type 2 diabetes mellitus (DM). All patients underwent conventional clinical, laboratory and instrumental studies (electrocardiography (ECG), brain MRI). Results. Patients were divided into 2 groups depending on the relative length of the telomeres. The median of the relative length of the telomeres was 2.848. The proportion of men was 21.2% in the 1st and 52% in the 2nd group. To identify the relationship of indicators, the method of constructing logistic regression models was used. A statistically significant positive association of the risk of telomere shortening with the index of autonomic regulation of heart rhythm (LF/HF) and the concentration of thiobarbiturotoreactive substances (TBARs) was established. Conclusions. Changes in HRV and TBARs in patients with CA and DM are associated with telomere length, a marker of cell aging. Telomere length can be an early marker of weakened autonomic regulation of cardiac activity and reflect the true biological age of the ANS

Доп.точки доступа:
Черская, М. С.; Кондратюк, В. Е.; Кухарский, В. М.; Красненков, Д. С.; Гурьянов, В. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

Курята, О. В.
Корекція функціонального статусу ендотелію як потенційної мішені у хворих із серцево-судинними захворюваннями та метаболічними розладами [] = Correction of endothelial functional status as a potential target in patients with cardiovascular disease and metabolic disorders / О. В. Курята, М. М. Гречаник // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 119-127. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
ЭНДОТЕЛИЙ СОСУДИСТЫЙ -- ENDOTHELIUM, VASCULAR (иммунология, метаболизм, патофизиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (патофизиология)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (иммунология)
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS (диагностика, иммунология, метаболизм, патофизиология, терапия)
АРГИНИН -- ARGININE (действие лекарственных препаратов, прием и дозировка)
Аннотация: Серцево-судинні (ССЗ) та обмінні захворювання (такі як ожиріння та цукровий діабет) наразі є основними проблемами зі здоров’ям у всьому світі. Одним із найважливіших патофізіологічних зв’язків між цими станами є наявність оксиду азоту (NO), який постійно виробляється з умовно незамінної амінокислоти L-аргініну. NO є важливою паракринною речовиною, яка продукується ендотелієм для регуляції судинного тонусу. Розвиток і прогресування атеросклерозу пов’язано з дисфункцією ендотелію та зниженням біодоступності NO. Встановлено, що ожиріння також пов’язано зі зменшенням продукції NO, викликаної порушенням біодоступності його субстрату — аргініну, а збільшенню вмісту аргініну в ендотелії запобігає гіпертензія, яка часто поєднується з ожирінням. L-аргінін є амінокислотою, необхідною ферменту ендотеліальній NO-синтазі (eNOS) для продукції NO. Мета — бібліографічний огляд наукових публікацій. Результати. У даному огляді розглянуто фізіологічну роль NO у функціонуванні різних систем організму. Наведено дані щодо метаболізму L-аргініну, його біодоступності та механізмів дії. Проаналізовано літературні дані про ефективність і безпечність застосування різних доз L-аргініну в пацієнтів з ожирінням, цукровим діабетом, інсулінорезистентністю (ІР) та артеріальною гіпертензією. Висновки. Питання дози та тривалості застосування аргініну сьогодні вимагають подальшого вивчення. Результати багатьох досліджень, в яких оцінювали використання аргініну в дорослих з ожирінням, дозволяють припустити, що аргінін може бути безпечним, недорогим і ефективним терапевтичним засобом за ожиріння та позитивно впливає на корекцію метаболічних процесів, а саме на ІР. Ефективність застосування L-аргініну як додаткової терапії до основної схеми лікування отримала підтвердження за артеріальної гіпертензії, цукрового діабету та ІР. Аналіз літератури свідчить, що застосування L-аргініну є безпечним у діапазоні до 30 г на добу, хоча в більшості досліджень використовували дози від 6 до 12 г на добу
Cardiovascular (CVD) and metabolic diseases (such as obesity and diabetes) are currently major health problems worldwide. One of the most important pathophysiological connections between these conditions is the presence of nitric oxide (NO), which is constantly produced from a conditionally essential amino acid, namely L-arginine. NO is an important paracrine substance secreted by the endothelium to regulate vascular tone. The development and progression of atherosclerosis is associated with endothelial dysfunction and a decrease in the bioavailability of NO. It has been established that obesity is also associated with a decrease in NO production caused by a violation of the bioavailability of its substrate, arginine, and an increase in the arginine content in the endothelium prevents hypertension, which is often combined with obesity. L-arginine is an amino acid required by the enzyme, endothelial NO synthase (eNOS), to produce NO. Purpose — bibliographic review of scientific publications. Results. This review discusses the physiological role of NO in the functioning of various body systems. Data on the metabolism of L-arginine, its bioavailability and mechanisms of action are given. The literature data on the effectiveness and safety of the use of various doses of L-arginine in patients with obesity, diabetes mellitus, insulin resistance (IR) and arterial hypertension are analyzed. Conclusion. Issues of dose and duration of arginine use today require further study. The results of many studies that evaluated the use of arginine in obese adults suggest that arginine can be a safe, inexpensive, and effective therapeutic agent for obesity and has a positive effect on the correction of metabolic processes, namely IR. The appointment of L-arginine as an adjunctive therapy to the main treatment regimen was confirmed in arterial hypertension, diabetes mellitus and IP. An analysis of the literature indicates that the administration of L-arginine demonstrated its safety in the range of the upper limit of 30 g per day, on the other hand, in most sources, a dose of 6 to 12 g per day was used

Доп.точки доступа:
Гречаник, М. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Тронько, М. Д.
Наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за даними наукометричної бази даних Scopus [] = A scientometric analysis of the publication activity of scientists in State Institution «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism, Natl. Acad. Med. Sci. of Ukraine» based on data from scientometric database of Scopus / М. Д. Тронько, І. П. Пастер // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 128-136. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
БИБЛИОМЕТРИЯ -- BIBLIOMETRICS
БАЗЫ ДАННЫХ КАК ТЕМА -- DATABASES AS TOPIC (использование, организация и управление, тенденции)
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (методы, организация и управление, тенденции)
Кл.слова (ненормированные):
НАУКОМЕТРИЯ
Аннотация: Мета дослідження — наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інститут) за даними наукометричної бази даних SciVerse Scopus. Матеріал і методи. Метод дослідження — наукометричний аналіз наукових публікацій за даними наукометричної бази даних SciVerse Scopus. Об’єктом дослідження стали всі публікації науковців Інституту за даними SciVerse Scopus, а предметом дослідження — кількість публікацій, кількість статей із бібліографічними посиланнями на публікації, кількість бібліографічних посилань на публікації та індекс Хірша (h-index)
The aim — a scientometric analysis of the publication activity of scientists in the State Institution «V.P. Komissarenko Institute of Endocrinology and Metabolism, Natl. Acad. Med. Sci of Ukraine» (hereinafter referred to as the Institute) according to the scientometric database SciVerse Scopus. Material and methods. The method for studying is a scientometric analysis of scientific publications according to the SciVerse Scopus database. The object of the study was all the publications of the Institute scientists according to the SciVerse Scopus, and the subject of the study was the number of publications, the number of articles with bibliographic references to publications, the number of bibliographic references to publications and the Hirsch index (h-index)

Доп.точки доступа:
Пастер, І. П.
Экз-ры:
Найти похожие

Янко, Р. В.
Морфологические изменения щитовидной железы крыс после интервального голодания [] = Morphological changes in the thyroid gland of rats after interval fasting / Р. В. Янко // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 137-142. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (иммунология, кровоснабжение, метаболизм, повреждения, секреция)
КРЫСЫ -- RATS
ГОЛОДАНИЕ НАМЕРЕННОЕ -- FASTING
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
Аннотация: Литературные данные относительно влияния интервального голодания на функциональную активность и, особенно, на морфологические изменения в щитовидной железе единичны. А имеющиеся сведения об его эффекте на морфо-функциональное состояние щитовидной железы часто противоречивы. Цель работы — исследовать морфологические изменения щитовидной железы взрослых крыс после воздействия интервального голодания. Материал и методы. Исследование проведено на 24 крысах-самцах линии Wistar в возрасте 15 месяцев. Подопытные крысы подвергались интервальному голоданию (1 день полное голодание / 2 дня стандартный рацион). Доступ к воде был свободным. Продолжительность эксперимента составляла 28 суток. Крыс декапитировали под легким эфирным наркозом. Работу с животными проводили в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Из ткани щитовидной железы изготавливали гистологические препараты по стандартной методике. С использованием цифровой камеры микропрепараты фотографировали на микроскопе «Nicon» (Япония). Морфометрию железы осуществляли на цифровых изображениях с помощью компьютерной программы «Image J». Результаты. Щитовидная железа крыс после влияния интервального голодания сохраняла физиологическую структуру с четким делением на центральную и периферическую зоны. Фолликулы в ней были разной величины и имели овальную и удлиненную форму. Коллоид фолликулов щитовидной железы подопытных животных был умеренной плотности, часто имел «пенистый» характер из-за наличия многочисленных резорбцированных вакуолей. Тиреоциты подопытных крыс имели кубическую и призматическую форму. Выявлено, что в щитовидной железе крыс, находившихся на интервальном голодании, уменьшаются размеры фолликулов и коллоида, снижается внутренний диаметр фолликулов, увеличивается высота тиреоцитов, возрастает фолликулярно-коллоидный индекс, снижается индекс накопления коллоида, возрастает количество резорбцированных вакуолей в коллоиде фолликулов и количество интерфолликулярных островков. В железе этих животных выявлено уменьшение относительной площади стромы и стромально-паренхиматозного индекса, а также снижение ширины прослоек междолевой, междольковой и межфолликулярной соединительной ткани. Вывод. Влияние интервального голодания сопровождается появлением морфологических признаков активации синтетической активности щитовидной железы у взрослых крыс. Полученные данные могут представлять интерес для практической медицины при решении вопроса о назначении интервального голодания людям с пониженной функцией щитовидной железы
Literature data on the effect of interval fasting on functional activity and, especially, on morphological changes in the thyroid gland are sporadic. And the available information about its effect on the morphological and functional state of the thyroid gland is often contradictory. The aim of the work — to study the morphological changes in the thyroid gland of adult rats after exposure to interval fasting. Material and methods. The study was conducted on 24 male Wistar rats at the age of 15 months. The experimental rats underwent interval fasting (1 day complete fasting / 2 days standard diet). Access to water was free. Duration of experiment was 28 days. Rats were decapitated under mild ether anesthesia. Work with animals was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. From thyroid tissue preparations were made according to standard histological methods. Micrographs of the gland were taken with a digital camera. Gland morphometry was performed on digital images using a computer program Image J. Results. The thyroid gland of rats, after the influence of interval fasting, retained the physiological structure, with a clear division into the central and peripheral zones. The follicles in it were of different sizes and had an oval and elongated shape. The colloid of the thyroid follicles of the experimental animals was of moderate density, often had a «foamy» character due to the presence of resorption vacuoles. The thyroid cells of experimental rats had a cubic and prismatic shape. It was found that in the thyroid gland of adult rats, after influence the interval fasting, decreased the size of the follicles and colloid, the inner diameter of the follicles, increased the thyroid cell height, the follicular-colloid index and decreased the colloid accumulation index, increased the number of resorption vacuoles in the colloid of follicles and the amount of interfollicular islets. In the glands of these animals were revealed a decreased in the relative area of the stroma and stromal-parenchymal index, as well as a decreased in the width of the interlobar, interlobular, and interfollicular connective tissue. Conclusion. The effect of interval fasting has morphological signs of activation of the thyroid gland synthetic activity in adult rats. The data obtained may be of interest for practical medicine in deciding on the appointment of interval fasting to people with reduced thyroid function

Экз-ры:
Найти похожие

Соколова, Л. К.
Механізми дії метформіну за діабету та пов’язаних із діабетом патологій [] = The mechanisms of metformin action in diabetes and diabetes-related pathologies / Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, О. І. Ковзун // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 143-157. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРЕДДИАБЕТИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ -- PREDIABETIC STATE (лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (метаболизм, патофизиология)
КАНЦЕРОГЕНЕЗ -- CARCINOGENESIS (действие лекарственных препаратов, метаболизм, патология)
Аннотация: Метформін (МФ) — основний пероральний препарат, який використовується в клініці для лікування пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2) понад 60 років. Предіабет — метаболічний стан, що характеризується резистентністю до інсуліну та первинною або вторинною дисфункцією ?-клітин, що збільшує ризик ЦД2. Отримані дані підтверджують роль МФ у запобіганні ЦД2 в людей із предіабетом. Його ефективність для затримки або запобігання виникненню діабету доведено у великих, добре обгрунтованих і спланованих ран- домізованих дослідженнях. За діабету МФ знижує гіперглікемію, пригнічуючи глюконеогенез у печінці через активацію шляху LKB/AMPK, а також підвищує чутливість до інсуліну — ефект, що підсилює опосередковану інсуліном супресію продукції глюкози в печінці й утилізацію глюкози в скелетних м’язах. Дію МФ пов’язано з руйнуванням мітохондріального комплексу I і зменшенням продукції АТР, посиленням автофагії та іншими механізмами. Отримані дані надійно свідчать про зв’язок ЦД із порушеннями когнітивних здібностей людини. За діабету відбуваються структурні та функціональні зміни в нервовій системі та її кровоносних судинах. ЦД прискорює розвиток хвороби Альцгеймера, стимулюючи утворення сенильних бляшок і нейрофібрилярних клубочків. Хворі на діабет, які приймають МФ, меншою мірою схильні до когнітивних розладів. МФ запобігає апоптозу в первинних нейронах, ефективно посилює споживання глюкози в інсулінорезистентних клітинах. Нейропротекторні ефекти МФ, мабуть, пов’язано з його цукрознижуючими, антиоксидантними й антиапоптотичними властивостями. Відомо, що хворі на ЦД характеризуються підвищеним ризиком канцерогенезу, а в разі захворювання на рак їхня здатність до виживання є нижчою, ніж у недіабетичних пацієнтів. Антидіабетична терапія гальмує клітинний ріст, проліферацію та метаболізм і, як наслідок, впливає на потенціал онкогенезу. Гіперінсулінемія та гіперглікемія є добре встановленими чинниками ризику канцерогенезу, тому зниження їх рівня є важливим моментом у запобіганні злоякісній трансформації клітин. МФ має протипухлинні властивості та може пригнічувати онкогенез за допомогою системних і клітинних механізмів. Цей препарат справляє пряму, спрямовану на ракові клітини, та непряму дію, впливаючи на системну інсулінемію та глікемію
Metformin (MF) is the main oral drug used in the clinic to treat patients with type 2 diabetes mellitus (T2DM) for more than 60 years. Prediabetes is a metabolic condition characterized by insulin resistance and primary or secondary ?-cell dysfunction, which increases the risk of T2DM. The findings confirm the role of MF in preventing diabetes in people with prediabetes. Its effectiveness in delaying or preventing the onset of diabetes has been proven in large, well-founded and well-planned randomized trials. In diabetes, MF reduces hyperglycemia by suppressing gluconeogenesis in the liver by activating the LKB/AMPK pathway, and also increases insulin sensitivity, an effect that enhances insulin-mediated suppression of glucose production in the liver and utilization of glucose in skeletal muscle. The action of MF is associated with the destruction of the mitochondrial complex I and a decrease in ATP production, increased autophagy and other mechanisms. The data obtained reliably indicate the relationship of diabetes with impaired human cognitive abilities. In diabetes, structural and functional changes are observed in the nervous system and its blood vessels. DM accelerates the development of Alzheimer’s disease by stimulating the formation of senile plaques and neurofibrillary glomeruli. Diabetes patients taking MF are less susceptible to cognitive impairment. MF prevents apoptosis in primary neurons, effectively enhances glucose uptake in insulin-resistant cells. The neuroprotective effects of metformin are probably related to its hypoglycemic, antioxidant, and antiapoptotic properties. It is known that patients with diabetes are characterized by an increased risk of carcinogenesis, and in the case of cancer, their survival is lower than in non-diabetic patients. Antidiabetic therapy inhibits cell growth, proliferation and metabolism and, as a result, affects the potential of oncogenesis. Hyperinsulinemia and hyperglycemia are well-established risk factors for carcinogenesis, so reducing their level is an important point in preventing malignant transformation of cells. MF has antitumor properties and can suppress oncogenesis using systemic and cellular mechanisms. This drug has a direct, focused on cancer cells, and an indirect effect, affecting systemic insulinemia and glycemia in the blood

Доп.точки доступа:
Пушкарьов, В. М.; Ковзун, О. І.
Экз-ры:
Найти похожие

Кайдашев, И. П.
Роль молекулярных часов циркадианных ритмов в патогенезе метаболического синдрома [] = The role of the molecular clock of circadian rhythms in the pathogenesis of metabolic syndrome / И. П. Кайдашев // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 158-170. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (иммунология, метаболизм, этиология)
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (иммунология)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (иммунология)
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION (иммунология, метаболизм)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (иммунология, метаболизм, секреция)
Аннотация: Метаболический синдром объединяет нарушения метаболизма, приводящие к увеличению массы тела, с сопутствующим системным воспалением. Важным является выявление патогенетических связей между нарушениями обмена глюкозы, липидов, окислительным стрессом, воспалением, увеличением массы тела и молекулярными механизмами циркадианных часов. В обзоре приведены современные данные об обеспечении циркадианных ритмов (ЦР) при участии центрального и периферических пейсмекеров, их молекулярных составляющих и иерархии. Главные факторы нарушений ЦР — изменение продолжительности циклов «свет-темнота», нарушение светового режима, продолжительности сна, употребление еды во второй половине дня. Нарушение ЦР вызывает снижение толерантности к глюкозе, повышение инсулинорезистентности тканей, нарушает всасывание, транспортировку и депонирование липидов в организме и приводит к накоплению излишков энергии. Такие метаболические нарушения происходят параллельно с повышением уровня системного воспаления: выработки провоспалительных хемо- и цитокинов, активации иммунных клеток. Сделан вывод, что нарушения ЦР приводят к метаболическим нарушениям и системному воспалению, что соответствует понятию «метаболического синдрома»
Metabolic syndrome combines metabolic disorders that lead to weight gain with concomitant systemic inflammation. It is important to identify the pathogenetic links between the disrupted metabolism of glucose, lipids, oxidative stress, inflammation and weight gain, as well as the molecular mechanisms of the circadian clock. The review provides the contemporary data on ensuring the circadian rhythms (CR), involving central and peripheral pacemakers, their molecular component and hierarchy. The main factors in the CR disruption are changes in the duration of light-dark cycles, disturbance of light regime, duration of sleep, food intake in the afternoon. Disruption of the CR causes a decreased glucose tolerance, an increased insulin resistance of tissues, and impairs absorption, transport and deposition of lipids in the body, leading to the accumulation of excess energy. Such metabolic disorders occur in parallel with an increased level of systemic inflammation: the production of proinflammatory chemo- and cytokines, activation of immune cells. It has been concluded that the CR disorder leads to metabolic disruptions and systemic inflammation, which corresponds to the concept of metabolic syndrome

Экз-ры:
Найти похожие

Рыбаков, С. И.
О щитовидной железе: от древности до наших дней [] = About the Thyroid - from antiquity to the present day / С. И. Рыбаков, Е. Я. Гирявенко // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 171-183. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (история)
Аннотация: Представления о щитовидной железе восходят к глубокой древности. Однако тиреоидология — научно обоснованное учение о щитовидной железе, является сравнительно молодым разделом эндокринологии, который сформировался и получил развитие в ХІХ-ХХ ст.

Доп.точки доступа:
Гирявенко, Е. Я.
Экз-ры:
Найти похожие

Результати роботи ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за 2019 рік [] = The results of the State Institution «V.P. Kommissartnko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine» for 2019 / М. Д. Тронько [та ін.] // Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 2. - С. 184-194
MeSH-главная:
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (законодательство и юриспруденция, организация и управление, тенденции)
АКАДЕМИИ И ИНСТИТУТЫ -- ACADEMIES AND INSTITUTES (законодательство и юриспруденция, организация и управление, тенденции)
Аннотация: Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка створено згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.64 р. № 1244 (Наказ МОЗ України від 18.01.65 р. № 40). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.93 р. № 211 Інститут передано в підпорядкування Академії медичних наук України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 732 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1913 «Про затвердження Статуту Академії медичних наук України» внесено такі зміни до найменування установи: Державна установа «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Національної академії медичних наук України» (постанова Президії Національної академії медичних наук України від 06.10.2011 р. № 19/8). Наразі Державна установа «Інститут ендокринологiї та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інститут) є науковим, консультативним і лікувальним закладом, що надає допомогу дорослим і дітям із захворюваннями щитоподібної залози, цукровим діабетом та іншою ендокринною патологією

Доп.точки доступа:
Тронько, М. Д.; Ковзун, О. І.; Сологуб, Н. В.; Пастер, І. П.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)