Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (22)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ26/2018/17/1<.>

Общее количество найденных документов : 22
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-22

Сорокіна, О. Ю.
Аналіз змін формування поліорганної недостатності залежно від термінів початку оперативного лікування [] / О. Ю. Сорокіна, Ж. В. Філіп // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 6-13. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МУЛЬТИОРГАННАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- MULTIPLE ORGAN FAILURE (этиология)
ОЖОГИ -- BURNS (хирургия)
Аннотация: Основною причиною порушення гомеостазу та розвитку поліорганної недостатності, як важкого ускладнення після поширених опіків, є кисневий дисбаланс на тканинному рівні. Питання впливу на мікроциркуляторну систему та наслідки її пошкодження залишаються актуальними та відкритими. Мета дослідження проведення порівняльної характеристики динаміки змінних формування поліорганної недостатності залежно від термінів початку оперативного лікування тяжких опіків. Обстежено та проаналізовано 105 пацієнтів з термічною травмою. Для визначення тяжкості термічного ураження, у всіх пацієнтів, проводилась оцінка індексу тяжкості ураження (ІТУ, од.), площі глибокого опіку (ПГО, %), загальної площі опіку (ЗПО, %), вік постраждалого (роки), наявність опіку дихальних шляхів (ОДШ). Залежно від ІТУ проведено поділ пацієнтів на групи дослідження: до 1 групи дослідження входило 46 постраждалих з ІТУ від 61 од. до 90 од., 2 група – налічувала 29 пацієнтів з ІТУ від 91 од. Також залежно від термінів оперативного втручання пацієнти 1 і 2 груп розділені на підгрупи: 1.1 і 2.1, де перше оперативне втручання проводилося до 5 доби ОХ; 1.2 і 2.2, де перше оперативне втручання проводили після 5 доби ОХ. З метою оцінки ризику розвитку захворюванності та смертності, пов’язаної з сепсисом, використовувалась шкала оцінки органної недостатності, пов’язаної із сепсисом (SOFA). Діагностично-лікувальна програма проводилась згідно з клінічним протоколом надання медичної допомоги постраждалим з термічними опіками. На тлі проведення інтенсивної терапії протягом гострого періоду ОХ, у даному дослідженні, не виявлено залежності формування поліорганної недостатності залежно від термінів початку оперативного лікування тяжких опіків.

Доп.точки доступа:
Філіп, Ж.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Гошовська, А. В.
Доплерометрична картина екстраембріонального кровотоку в ранньому триместрі гестації на тлі запальних захворювань жіночих статевих органів [] / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 14-17. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЖЕНСКИЕ БОЛЕЗНИ -- GENITAL DISEASES, FEMALE (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST (кровь)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (этиология)
Аннотация: Одним із основних ускладнень під час раннього ембріогенезу і плацентації є плацентарна дисфункція. Під впливом різноманітних факторів, а саме інфекційних, які залежно від біологічної специфіки негативно впливають на статеві клітини батьків, розвиток зародка, формування трофобласту і плаценти, що, у свою чергу, призводить до порушення функції плацентарного комплексу та гестаційних ускладнень під час вагітності. Завдяки розширенню діагностичних можливостей для виявлення порушень функції плаценти, а також у зв’язку з появою нових даних про механізми регуляції кровообігу в плаценті для оцінки функціонального стану фето-плацентарного комплексу (ФПК) на етапі формування первинної плацентарної дисфункції на фоні запальних захворювань ЖСО нами визначено доплерометричну картину особливостей кровотоку (яєчникова артерія, міжворсинчастий простір) у жінок основної та контрольної груп. Згідно з поставленою метою проведено ультразвукове дослідження 67 жінкам в 6-7 та 12-14 тижнів гестації. До основної групи зараховано 37 жінок з ознаками запальних захворювань жіночих статевих органів, до контрольної групи залучено 30 жінок, практично здорових. Отримання нових даних про механізми регуляції кровообігу в яєчниковій артерії та міжворсинчастому просторі на етапі формування плацентарного комплексу при фізіологічній і ускладненій вагітності допоможе доповнити питання патогенезу розвитку та профілактики плацентарної дисфункції.

Доп.точки доступа:
Гошовський, В.М.
Экз-ры:
Найти похожие

Бирчак, І. В.
Особливості процесів ліпопероксидації в ендометрії та міометрії жінок, хворих на лейоміому матки [] / І. В. Бирчак, Т. В. Громова, А. В. Гошовська // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 18-21. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
ЛИПИДОВ ПЕРЕКИСИ -- LIPID PEROXIDES
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM (метаболизм)
МИОМЕТРИЙ -- MYOMETRIUM (метаболизм)
ШЕЙКИ МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE CERVICAL DISEASES (метаболизм)
Аннотация: Вивчено особливості процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) в ендометрії, периміоматозній тканині та у міоматозному вузлі жінок з лейоміомою матки. Встановлено, що у периміоматозній тканині відбувається зростання інтенсивності ПОЛ при зменшенні глутатіон залежного антиоксидантного потенціалу. У тканині міоматозного вузла спостерігались аналогічні тенденції. В ендометрії жінок з лейоміомою матки вміст дієнових кон’югатів перевищував аналогічні показники в контролі в 2,8 рази, а рівень малонового альдегіду мав значну тенденцію до збільшення (27,49%), крім того, спостерігалося суттєве пригнічення ферментів антиоксидантного захисту.

Доп.точки доступа:
Громова, Т.В.; Гошовська, А.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Півторак, В. І.
Ультраструктурні особливості дифузної нейроендокринної системи дванадцятипалої кишки під час виникнення гострої кишкової непрохідності [] / В. І. Півторак, М. В. Бурков // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 22-26. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION
НЕЙРОСЕКРЕТОРНЫЕ СИСТЕМЫ -- NEUROSECRETORY SYSTEMS (ультраструктура)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНАЯ КИШКА -- DUODENUM (цитология)
Аннотация: У динаміці розвитку високої обтураційної гострої тонкокишкової непрохідності в клітинах дифузної нейроендокринної системи виявлені деструктивні зміни, які проявляються зменшенням загальної кількості ендокринних клітин та водночас зростанням кількості зруйнованих ендокриноцитів. Ультраструктурні зміни характеризуються порушенням цілісності мембран окремих секреторних гранул з можливістю виходу секрету в цитоплазму, порушенням структури мітохондрій, просвітленням їх матриксу та дезінтеграцією крист.

Доп.точки доступа:
Бурков, М.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Синдром протеїнмальнутриції у хворих після біліопанкреатичного шунтування в модифікації Hess-Marceau [] / О. Ю. Усенко [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 27-34. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
БИЛИОПАНКРЕАТИЧЕСКОЕ ШУНТИРОВАНИЕ -- BILIOPANCREATIC DIVERSION
ОЖИРЕНИЕ ПАТОЛОГИЧЕСКОЕ -- OBESITY, MORBID (хирургия)
Аннотация: Морбідне ожиріння – це хронічне захворювання, яке призводить до прогресування супутніх захворювань, соціально-економічних проблем, зниження якості життя та більш ранньої смерті. Порівняно з консервативним лікуванням ожиріння застосування баріатричної хірургії призводить до більшої втрати надлишкової ваги тіла і кращих показників ремісії діабету 2 типу та метаболічного синдрому. Синдром протеїнмальнутриції, з його класичними симптомами, є найбільш серйозним ускладненням біліопанкреатичного шунтування (БПШ). Мета роботи - вивчити частоти виникнення синдрому протеїнмальнутріції у хворих після БПШ в модифікації Hess-Marceau, можливі причини розвитку та проаналізувати результати лікування. Пацієнтам з морбідним ожирінням (100 осіб) виконано БПШ в модифікації Hess-Marceau. Середній вік хворих становив 45±8,2 роки – від 29 до 64 років (40 чоловіків та 60 жінок). Середня маса тіла до операції - 157,8±26,1 кг (від 106 до 246 кг), середнє значення надлишку маси тіла – 91,8±21,6 кг (від 46 до 169 кг), середнє значення індексу маси тіла (ІМТ) до операції – 52,8±7,2 кг/м2 (від 40 до 75,4 кг/м2). Синдром протеїнмальнутриції виник у 12 (12%) хворих у термін 9–24 місяці після оперативного втручання. Лікування всіх пацієнтів починали із проведення консервативної терапії. Показами до хірургічного лікування означеного ускладнення вважали тяжкий стан хворого під час госпіталізації до клініки, зумовлений системними метаболічними порушеннями та поліорганною недостатністю, недостатній чи нестійкий ефект консервативної терапії, повторний розвиток (другий епізод) синдрому протеїнмальнутриції після успішного курсу первинної консервативної терапії. Хірургічне лікування проведено 7 (58,3%) хворим, шляхом формування додаткового проксимального тонко–тонкокишкового анастомозу бік в бік. Загальна довжина тонкої кишки у хворих з синдромом протеїнмальнутриції становила в середньому – 622±91,5 см, довжина аліментарної петлі – 282±35,1 см, біліопанкреатичної петлі – 339±71,7см загальної петлі – 100 см. Натомість у хворих без протеїнмальнутриції загальна довжина тонкої кишки в середньому – 568±92,3 см, довжина аліментарної петлі – 269±35,3 см, біліопанкреатичної петлі – 298±71,9 см, загальної петлі – 100 см. Розвиток синдрому не залежав від поточного ІМТ після БПШ та стартових довжин аліментарної, загальної та біліопанкреатичної петель. Cиндром протеїнмальнутриції виник у пацієнтів зі зниженим комплаенсом та був залежним від індивідуального адаптивного потенціалу клубової кишки. Причини виникнення означеного синдрому потребують подальшого вивчення.

Доп.точки доступа:
Усенко, О.Ю.; Тодуров, І.М.; Перехрестенко, О.В.; Калашніков, О.О.; Косюхно, С.В.; Плегуца, О.І.; Щитов, О.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Субмікроскопічні зміни лімфоїдних вузликів клубових лімфатичних вузлів у динаміці хронічного опіоїдного впливу [] / А. С. Головацький [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 35-42. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЛИМФАТИЧЕСКИЕ УЗЛЫ -- LYMPH NODES (действие лекарственных препаратов)
НАЛБУФИН -- NALBUPHINE (вредные воздействия)
Аннотация: У даній статті представлене електронномікроскопічне дослідження структурних компонентів лімфоїдних вузликів клубових лімфатичних вузлів білих щурів-самців репродуктивного віку при шеститижневій дії на них опіоїду налбуфіну. Налбуфін тваринам вводили щоденно, упродовж шести тижнів, поступово (щотижня) збільшуючи дозу препарату, для формування моделі фізичної опіоїдної залежності, згідно з патентом України № 76564 U «Спосіб моделювання фізичної опіоїдної залежності у щурів». Експерименти над тваринами проводили з дотриманням положень біоетики. Встановлено, що субмікроскопічні зміни лімфоїдних вузликів клубових лімфатичних вузлів відбуваються вже на ранніх термінах дії налбуфіну (через 1–2 тижні) – появляються поодинокі клітини лімфоїдного ряду з ознаками деструкції, збільшенням об’єму ретикулоендотеліоцитів, у яких виявляються деструктивно змінені органели; цитоплазма макрофагів містить первинні лізосоми і крупні фагосоми різної електронної щільності. Через 3–4 тижні введення налбуфіну деструктивні зміни в лімфоїдних клітинах наростають. А подальше введення налбуфіну до шести тижнів поглиблює патологічні зміни на субмікроскопічному рівні: зменшується кількості лімфобластів з ознаками мітозу, збільшується кількість лімфоцитів зі значними змінами ядер та пошкодженими органелами в цитоплазмі клітин, що призводить до появи клітин лімфоїдного ряду з явищами преапоптозу та апоптозу; збільшуються міжклітинні простори. Через один тиждень після відміни препарату налбуфіну відновлення клітин структурних компонентів лімфоїдних вузликів на субмікроскопічному рівні не відбувається, що засвідчує про незворотні процеси в лімфатичних вузлах при тривалій шеститижневій дії налбуфіну.

Доп.точки доступа:
Головацький, А.С.; Валько, О.О.; Волков, К.С.; Крамар, С.Б.
Экз-ры:
Найти похожие

Варивода, О. Ю.
Ретроспективний аналіз локалізацій поліпозних уражень товстої кишки за результатами патологоанатомічних досліджень [] / О. Ю. Варивода, Т. Г. Гутор // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 43-47. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КИШЕЧНИКА ПОЛИПОЗ -- INTESTINAL POLYPOSIS (диагностика)
Аннотация: У роботі проводився аналіз консультаційних заключень результатів патологоанатомічних досліджень поліпозних уражень товстої кишки кафедри патологічної анатомії та судової медицини ЛНМУ імені Данила Галицького за період 2005-2016 роки. Встановлено, що найбільш розповсюдженою локалізацією поліпозних уражень були пряма та сигмовидна кишка. Встановлено достовірно (р0,01) більшу частку поліпозних уражень у чоловіків, ніж серед жінок. У чоловіків перше місце за частотою уражень посідає пряма кишка, у жінок – сигмовидна. Переважна більшість (3/4) одночасних уражень двох ділянок товстої кишки спостерігалась у чоловіків. Найпоширенішими ураженнями були асоціації із сигмовидною кишкою: сигма+висхідна (32,14±8,83 % від усіх поєднань), сигма+пряма (21,43±7,75 %), сигма+низхідна (14,29±6,61 %).

Доп.точки доступа:
Гутор, Т.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

Зубко, Л. Ю.
Особливості топографії позапечінкових жовчовивідних шляхів за даними комп'ютерної томографії в режимі 3D-cor [] / Л. Ю. Зубко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 48-53. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫЕ -- BILE DUCTS, EXTRAHEPATIC (аномалии)
Аннотация: Результати численних клінічних та морфологічних досліджень структур гепатобіліарної зони засвідчують, що розміри та положення позапечінкових жовчовивідних протоків мають значну варіабельність, але вважаються нормою, якщо не спричиняють розвитку патологічних змін чи процесів. Серед описаних у науковій літературі варіантів є й такі, що можна вважати аномаліями розвитку, оскільки їх рідко виявляють при обстеженні (варіанти індивідуальної норми). При цьому більшість дослідників наголошують, що варіанти розташування та злиття позапечінкових жовчних протоків є особливо важливими в практичній діяльності абдомінальних хірургів і можуть призводити до пошкоджень протоків і судин печінково-дванадцятипалокишкової зв’язки. Частота інтраопераційного ушкодження жовчних шляхів збільшилася у 5 разів після широкого впровадження лапароскопічних технологій та, за повідомленнями різних дослідників, сьогодні сягає від 2 до 12%. За даними літератури, не більше 48% випадків можна розглядати як типову анатомію, описану в різних посібниках (впадіння міхурової протоки під кутом в зовнішню стінку загальної печінкової протоки). Згідно з клінічною класифікацією Ruge є 3 основні типи злиття міхурової протоки із загальною печінковою: міхурова протока впадає у праву бокову поверхню печінкової протоки під гострим кутом; довга міхурова протока розташована паралельно відносно загальної печінкової впродовж 1-5 см; міхурова протока спірально обходить загальну печінкову і з’єднується з нею по задній чи лівій боковій поверхні. У решти випадків трапляються одиночні та парні додаткові сегментарні протоки, довша від звичної норми загальна жовчна протока, відхилення від «нормального» місця впадіння міхурової протоки в загальну жовчну. Проаналізовано 20 томограм пацієнтів обох статей (11 чоловіків, 9 жінок) зрілого віку без патології гепатобіліарної системи на комп’ютерному томографі Siemens Somatom Emotion 16. Проведений аналіз комп’ютерних томограм органів гепатобіліаної зони допоміг дослідити особливості топографії позапечінкових жовчних шляхів та виявити 4 варіанти впадіння міхурової протоки в загальну жовчну протоку (впадіння міхурової протоки під кутом в зовнішню стінку загальної печінкової протоки; паралельне розташування міхурової протоки; спіральне розташування міхурової протоки; впадіння міхурової протоки в праву печінкову протоку). Різні варіанти розвитку міхурової протоки можна ефективно візуалізувати за допомогою методу комп’ютерної томографії в режимі 3D cor. Аналіз морфометричних показників позапечінкових жовчних шляхів, за даними опрацьованих КТ- обстежень, засвідчив, що в осіб різної статі зрілого віку без патології гепатобіліарної системи довжина міхурової протоки коливалась в межах 7,3-42,71 мм. У жінок старших 36 років довжина міхурової протоки збільшується. Міхурова протока ширша в осіб жіночої статі. З віком, як у чоловіків, так і у жінок, ширина міхурової протоки додатково зростає в середньому на 27,5% та 15% відповідно. Кут впадіння міхурової протоки в загальну жовчну протоку характеризується значною варіабельністю і зменшується з віком як у чоловіків, так і у жінок.

Экз-ры:
Найти похожие

Туркевич, М. О.
Доцільність використання резорбуючих імплантатів у косметичній дерматології на підставі проведеної порівняльної характеристики [] / М. О. Туркевич, О. Ю. Туркевич // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 54-61. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОЛЛАГЕН -- COLLAGEN (прием и дозировка)
КОЖА -- SKIN (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: На підставі вивчення патоморфологічних змін у шкірі встановлювалась ефективність колагеногенезу внаслідок введення резорбуючих імплантатів з різною структурою та хімічним складом. Дослідження виконані на 30 статевозрілих білих щурах-самцях лінії «Вістар» масою 100-130 г. Експериментальні тварини розподілено на 2 групи в залежності від виду імплантованих ниток. Щури усіх груп (14, 30 та 90 день) були розподілені на 3 підгрупи по 10 особин. Усім 10 щурам кожної з підгруп імплантувався однотипний шовний матеріал. Для роботи використовували нитки виробництва Aptos, а саме: Light Lift Spring (LLS) та Light Lift Thread (LLT). Окрему контрольну групу сформували 10 білих щурів-самців, яким проводили імплантацію шовного матеріалу. Під час дослідження морфологічних змін у периімплантній зоні виявлено, що у всіх групах піддослідних щурів на різних хронологічних етапах утворюється колаген з різним терміном біодеградації та у різних кількостях. Встановлено залежність між типом імплантаційної нитки (структура) та стимуляцією колагеногенезу. Висновки. 1. Експеримент показав, що в периімплантних ділянках в обох групах піддослідних на різних хронологічних етапах утворюється колаген з різним терміном біодеградації та у різних кількостях. 2. Встановлено, що за рахунок структури ниток (пружинки, нитка з насічками), а також наявності полімолочної кислоти, колагеногенез стимулюється значною мірою. 3. Інформація, що подана виробником про час розпаду 365 днів, відповідає дійсності, оскільки станом на 90-й день експерименту резорбуюча нитка не деградувала повністю; це підтверджує доцільність використання даних косметичних ниток в естетичній дерматології з метою тривалої ліфтингової корекції шкіри. 4. Специфіка структури імплантаційних ниток, а саме форма у вигляді пружинки (LLS), яка в процесі імплантації охоплює більшу площу тканин (більш виражена альтерація), зумовлює тривалу запальну відповідь у тканинах (90-й день експерименту).

Доп.точки доступа:
Туркевич, О.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Монастирський, В. М.
Фіксація нирки у фізіологічному положенні як профілактика рецидиву нефролітіазу хворих з коралоподібними каменями єдиної нирки [] / В. М. Монастирський, В. І. Півторак, В. М. Капшук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 62-66. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS (хирургия)
НЕФРОЛИТИАЗ -- NEPHROLITHIASIS (осложнения)
Аннотация: Обстежено 64 хворих з єдиною ниркою, багаторазово оперованих з приводу рецидиву сечокам'яної хвороби. У хворих виявлені анатомо-функціональні зміни нирки, відзначено відсутність тенденції до зниження артеріального тиску, особливо при наявності нефроптозу. Трьом хворим виконували перкутанну нефролітотрипсію та нефропексію за власною методикою. Фіксація нирки у фізіологічному положенні забезпечувала відсутність нефроптозу, що часто супроводжує єдину нирку в зв’язку з її гіпертрофією після видалення контрлатеральної, забезпечує поліпшення функції нирки, профілактує рецидиви нефролітіазу, нефрогенної гіпертонії.

Доп.точки доступа:
Півторак, В.І.; Капшук, В.М.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Зміни біофізичних та морфологічних властивостей міокарда при ожирінні [] / Р. В. Дука [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 67-71. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (осложнения)
МИОКАРД -- MYOCARDIUM
Аннотация: Ожиріння і артеріальна гіпертензія потенціюють одне одного стосовно до розвитку несприятливого впливу на структуру і функцію серця, збільшується рівень перед- і постнавантаження на серце. Нами проводилось моделювання ожиріння за стандартною методикою висококалорійного харчування, протягом місяця. Вага щурів становить 390-420 гр. На гістологічних зрізах виражений стаз еритроцитів у просвітах капілярів з одиничними дрібними периваскулярними крововиливами, осередкові явища внутрішньосудинного гемолізу, помірно виражене фибриноідное набухання стінок судин. Дифузний набряк строми. Помірно виражена зерниста дистрофія кардіоміоцитів. На гістологічних зрізах брижі кишечнику, у просвітах судин спостерігається виражений стаз еритроцитів, осередкові явища внутрішньосудинного гемолізу, у стінках судин - разволокнение м'язового шару, набряк. Фрагменти передньої черевної стінки: виражений стаз еритроцитів у просвітах судин, набряк гіподерми. Усі ці патологічні зміни призводять до виникнення артеріальної гіпертензії та серцево — судинної недостатності.

Доп.точки доступа:
Дука, Р.В.; Кошарний, В.В.; Абдул-Огли, Л.В.; Алексюк, Л.О.; Соболева, Т.О.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Андрющенко, В. П.
Мікроструктурні зміни проксимальних відділів тонкої кишки при гострому ускладненому панкреатиті як патоморфологічна основа розвитку синдрому ентеральної недостатності [] / В. П. Андрющенко, Д. В. Андрющенко, В. З. Макара // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 72-76. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (осложнения)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (повреждения)
Аннотация: Вивчено патогістологічні препарати – зрізи та біоптати стінки проксимального відділу тонкої кишки при заборі матеріалу у 53 клінічних випадках гострого ускладненого панкреатиту. Констатовано, що морфологічні характеристики порушень структурних елементів стінки кишки проявлялись наявністю ознак різного ступеню гостроти, поширеності та глибини запалення. Зокрема, хронічний запальний процес виявлений у 9 спостереженнях (17%), гострий інфільтративно-набряковий – у 7 дослідженнях (14%) і гостре запалення у вигляді дифузного ентериту з компонентом деструкції та утворенням ерозивних змін – у 37 випадках (69%). Морфометричне вивчення співвідношення між висотою ворсинок і глибиною крипт, показало, що при величині коефіцієнта від 2,4 до 2,2 спостерігався синдром помірного, а при значенні від 2,1 до 1,4 – тяжкого ступеня синдрому ентеральної недостатності, що може слугувати об’єктивним критерієм його клінічного оцінювання.

Доп.точки доступа:
Андрющенко, Д.В.; Макара, В.З.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Дзюбановський, І. Я.
Підвищення безпеки та ефективності реконструктивних операцій при естетичних дефектах передньої черевної стінки [] / І. Я. Дзюбановський, С. Г. Гривенко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 77-82. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (хирургия)
Аннотация: Наведено аналіз ефективності профілактики ускладнень з боку рани під час проведення реконструктивних оперативних втручань на передній черевній стінці у 84 пацієнтів з післяопераційними вентральними грижами з використанням запропонованої комплексної фармакокорекції. Метод базується на використанні антигіпоксанту-антиоксиданту мікседолу для профілактики післяопераційних ранових ускладнень, у хворих, що перенесли реконструктивні оперативні втручання на передній черевній стінці на фоні застосування біофлаваноїдів. Доведено, що використання мікседолу достовірно зменшує тривалість серозної ексудації в 1,76 раза, що сприяє профілактиці ранових ускладнень та скорочує тривалість стаціонарного лікування майже на 6 діб. Такі післяопераційні ускладнення, як гематоми, нагноєння післяопераційної рани, лігатурні нориці, відторгнення сітчатого імплантат не спостерігалося. Усе це дало змогу значно покращити показники хірургічного лікування у хворих, які перенесли реконструктивні оперативні втручання на передній черевній стінці.

Доп.точки доступа:
Гривенко, С.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Цигикало, О. В.
Особливості морфогенезу та варіантної анатомії нижньої щелепи у плодів людини [] / О. В. Цигикало, С. Ю. Паліс // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 83-89. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЧЕЛЮСТЬ НИЖНЯЯ -- MANDIBLE (анатомия и гистология)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Аннотация: З метою з’ясування закономірностей морфогенезу, варіантної анатомії та особливостей динаміки просторово-часових змін будови нижньої щелепи у ранньому періоді онтогенезу людини досліджено 60 препаратів плодів людини 160,0-450,0 мм тім’яно-куприкової довжини (4-9-й місяці внутрішньоутробного розвитку) із застосуванням комплексу традиційних і новітніх методів морфологічного дослідження (антропометрія, комп’ютерна томографія, морфометрія, виготовлення серій послідовних гістологічних зрізів, мікроскопія, тривимірне комп’ютерне реконструювання, статистичний аналіз). Встановлені закономірності індивідуальної анатомічної мінливості, статево-вікові та конституційні особливості будови нижньої щелепи в плодовому періоді онтогенезу людини. Визначені критичні періоди морфогенезу нижньої щелепи в пренатальному періоді онтогенезу людини. Створено реконструктивні та математичні моделі нижньої щелепи для з’ясування її функціональної морфології та ембріотопографії.

Доп.точки доступа:
Паліс, С.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Хирургическая реабилитация больных раком ободочной кишки, осложненным перфорацией [] / Ю. В. Иванова [и др.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 90-96. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS (хирургия)
Аннотация: Проаналізовано результати хірургічного реконструктивно-відновлювального лікування 71 хворого на рак ободової кишки. Застосування розроблених методик формування первинновідстрочених кишкових анастомозів та методики фототерапевтичної підготовки виключеного відділу товстої кишки дає змогу ліквідувати дисбіотичні зміни, що виражалося в нормалізації кількісного складу облігатної мікрофлори, а також зменьшенні кількості клебсієл, метаболічних ешеріхій, ентеробактерій та гемолізуючої флори, мінімізувати запальні зміни в стінці кишки, що сприяло зниженню кількості післяопераційних ускладнень з 56,4% до 21,2%. Виконання ранніх малотравматичних реконструктивно-відновних операцій суттєво покращують якість життя хворих і віддалені результати лікування перфоративного раку ободової кишки.

Доп.точки доступа:
Иванова, Ю.В.; Мушенко, Е.В.; Коробов, A.M.; Кондратюк, А.Н.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Morphogenesis of human bile ducts in embryonic period [Text] / S. I. Riabyi [et al.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - P97-102. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS (эмбриология)
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
Аннотация: Численні публікації в науковій періодичній пресі свідчать про надзвичайну зацікавленість науковців проблемою внутрішньоутробного морфогенезу. Дослідження присвячене проблемі пренатального морфогенезу позапечінкових жовчних проток, адже вади розвитку цього сегмента травної системи складають близько 6-8 % від усіх вад розвитку. Метою дослідження є з'ясування закономірностей просторово-часової динаміки пренатального морфогенезу позапечінкових жовчних проток. В результаті дослідження встановлено: у зародків 4,0-5,0 мм тім’яно-куприкової довжини зачаток спільної жовчної протоки являє собою порожнистий епітеліальний тяж, який з’єднує печінковий дивертикул з вентральною стінкою первинної кишки. Фізіологічна атрезія спільної жовчної протоки виникає в зародків 8,5-11,0 мм тім’яно-куприкової довжини в наслідок інтенсивної проліферації епітелію. Реканалізація спільної жовчної протоки завершується на пізніших етепах внутрішньоутробного розвитку.

Доп.точки доступа:
Riabyi, S.I.; Biriuk, I.G.; Sykyrytsta, T.B.; Kukovska, I.L.; Proniaiev, D.V.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Юр'єва, Л. М.
Аномальне розташування хоріону: клініко-анамнестичні фактори ризику [] / Л. М. Юр'єва // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 103-107. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ХОРИОН -- CHORION (аномалии)
Аннотация: Серед факторів, які негативно впливають на показники материнської та перинатальної смертності, відносять аномальне розташування хоріону (АРХ), а в подальшому аномальне розташування плаценти (АРП): передлежання (ПП) і низьке її розташування (НП). Перинатальна смертність при АРП сягає 22,2-81‰, материнська захворюваність становить 23%. Аномальна плацентація негативно впливає на перебіг вагітності і пологів. У ранні терміни гестації АРХ підвищує ризик самовільного переривання вагітності. У пізніх термінах вагітності та в пологах АРП супроводжується матковими кровотечами, нерідко масивними, і є основною причиною дострокового розродження. Мета. Виявити фактори ризику низького розташування хоріону в І триместрі гестації. Матеріал і методи. Обстежено 104 вагітних із низьким розташуванням хоріону (менше 2 см від внутрішнього зіву шийки матки) в І триместрі вагітності. До контрольної групи увійшли 136 практично здорових пацієнток з розташуванням хоріону в тілі та дні матки. Ретроспективно оцінили параметри соматичного, гінекологічного, акушерського анамнезу і загально клінічних досліджень. Результати дослідження. Факторами ризику аномального розташування хоріону є вік вагітної понад 35 років, перенесені в минулому інфекційні захворювання; пізнє менархе та тривале становлення менструального циклу; наявність екстрагенітальних захворювань; репродуктивні втрати в анамнезі; доброякісні захворювання шийки матки; інфекції, що передаються статевим шляхом, дисбіози і запальні захворювання нижніх відділів генітального тракту; прояви репродуктивного «неблагополуччя», пов’язані із використанням гострого кюретажу порожнини матки (під час артифіційного аборту, кесаревого розтину), ручна ревізія стінок порожнини матки. Висновок. Ретельне виявлення факторів ризику аномального розташування хоріону на етапі підготовки до вагітності дасть змогу зменшити частоту аномальної плацентації та знизити рівень пов’язаних із нею акушерських і перинатальних ускладнень.

Экз-ры:
Найти похожие

18.

Вроджені вади серця: сучасний стан та проблема сьогодення [] / В. В. Кривецький [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 108-113. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL
Аннотация: Вроджені вади серця трапляється з частотою 6-8 випадків на кожну тисячу пологів та найбільше загрожують життю дитини в період новонародженості, особливо якщо вони за своїми показниками належать до так званих критичних вад: коарктація аорти, синдром гіпоплазії лівих відділів серця, критичний стеноз легеневої артерії, стеноз устя аорти, атрезія легеневої артерії з інтактною міжшлуночковою перегородкою. Коарктація аорти – одна з найбільш поширених вад серця та великих судин, яка становить близько 8% випадків вроджених вад серця у народжених живими. Це порушення нормального розвитку аорти у вигляді формування локального звуження просвіту дуги аорти в проекції її перешийка аж до повного переривання. Частота синдрому гіпоплазії лівих відділів серця становить 1- 8% усіх вроджених вад серця. За цієї патології 72% новонароджених помирають на першому тижні життя. Критичний стеноз легеневої артерії становить близько 11% від усіх вроджених вад серця, його можна порівнювати за поширеністю з дефектами міжшлуночкової або міжпередсердної перегородок; характеризується наявністю перешкод, що уповільнюють загальний потік крові в ділянці клапана легеневого стовбура. Стеноз устя аорти – це група вроджених вад серця, яка характеризується порушенням відтоку крові з лівого шлуночка до аорти. Розрізняють підклапанний (20-25%), надклапанний (5-10%) і клапанний (50-70%) стеноз. Атрезія легеневої артерії з інтактною міжшлуночковою перегородкою є рідкою вродженою вадою серця, у 25% випадків атрезія сформована шляхом м’язової облітерації артеріального конуса правого шлуночка.

Доп.точки доступа:
Кривецький, В.В.; Ротар, Г.П.; Процак, Т.В.; Шафранюк, В.П.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Проняєв, Д. В.
Аномальне розміщення серця в грудній клітці плода [] / Д. В. Проняєв, С. В. Дручук, С. І. Рябий // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 114-117. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОРОКИ СЕРДЦА ВРОЖДЕННЫЕ -- HEART DEFECTS, CONGENITAL (эмбриология)
ГРУДНАЯ КЛЕТКА -- THORAX (эмбриология)
Аннотация: Частота аномалій врутрішньогрудного розміщення серця складає 1,5% серед всіх вроджених патологій серця. Представлений аналіз випадково виявленого, під час анатомічного дослідження рідкісного варіанту положення серця та його магістральних судин. Проведений аналіз результатів морфологічного дослідження вказав на наявність правосформованого серця з передсердно-вісцеральною відповідністю. Виявити імовірні зміни будови, які могли б бути не сумісними з життям не вдалося. Супутньої патології не виявлено так само. Отже, підсумовуючи результати дослідження данний випадок можна кваліфікувати як випадок мезокардії.

Доп.точки доступа:
Дручук, С.В.; Рябий, С.І.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

До 35-річчя заснування ОКУ "Лікарня швидкої медичної допомоги" м. Чернівці (історичний нарис) [] / А. Т. Зінченко [та ін.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 118-122. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
НЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ -- EMERGENCY MEDICAL SERVICES (история)
Аннотация: У статті висвітлені віхи становлення обласної комунальної установи “Лікарня швидкої медичної допомоги” м. Чернівці, співробітники якої щоденно і цілодобово надають невідкладну і планову медичну допомогу мешканцям як м. Чернівці, так і Чернівецької області. Висвітлена роль шести клінічних кафедр ВДНЗ України “Буковинський державний медичний університет” в лікувальному процесі лікарні.

Доп.точки доступа:
Зінченко, А.Т.; Грушко, О.І.; Васюк, В.Л.; Гасько, М.В.; Польовий, В.П.; Плегуца, О.М.; Ступницький, В.В.; Ілащук, І.І.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-22

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)