Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (33)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ27/2019/18/1<.>

Общее количество найденных документов : 33
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-33

Дослідження та обгрунтування доцільності впровадження об'єктів права інтелектуальної власності в сфері охорони здоров'я України [] / Н. Е. Луговська [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 3-9. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНАЯ СОБСТВЕННОСТЬ -- INTELLECTUAL PROPERTY
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH
Аннотация: Інноваційний розвиток у сфері охорони здоров'я України безпосередньо залежить від ефективного впровадження в медичну практику найбільш перспективних сучасних інноваційних розробок. Запропоновано критерії оцінки інноваційних можливостей об'єктів інтелектуальної власності та методика визначення інноваційного потенціалу науково-дослідних робіт для оптимізації інноваційного потоку комерційно перспективних розробок і витрат на реалізацію інновацій та для підвищення ефективності функціонування системи охорони здоров'я України.

Доп.точки доступа:
Луговська, Н.Е.; Закрутько, Л.І.; Мислицький, О.В.; Черниш, І.Г.; Луговська, Г.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

Абрамов, А. В.
Кількісний аналіз проліферативної активності тканин пародонту щурів після екстракції зуба на фоні експериментального цукрового діабету [] / А. В. Абрамов, К. С. Ганчев // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 10-15. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЗУБОВ ЭКСТРАКЦИЯ -- TOOTH EXTRACTION
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (осложнения)
Аннотация: При цукровому діабеті швидке прогресування запальних процесів, порушення місцевого імунітету, дистрофічні розлади та пригнічення процесів репарації й регенерації стають важливим підґрунтям формування тяжких ускладнень, що потребує розуміння патогенетичних механізмів їх формування. Мета роботи - провести кількісний аналіз проліферативної активності тканин пародонту щурів із експериментальним цукровим діабетом (ЕЦД) за показниками експресії Ki-67 у різні періоди (1-, 7- та 14-а доба) після екстракції першого нижнього моляру. Матеріал і методи. Використано 120 щурів, 60 з яких моделювали експериментальний цукровий діабет. На 21-у добу розвитку цукрового діабету щурам видаляли перший нижній моляр та на 1-у, 7-у та 14-у доби після екстракції виводили з експерименту. Для отримання цифрових показників експресії Кі-67 використаний імуногістохімічний метод, з подальшою цифровою обробкою даних програмою Image J та EXCEL-7.0. Гістологічні зрізи пародонту інкубували зі специфічними антитілами до Ki-67 (SantaCruzBiotechnology, USA) у розведені 1:200. Результати. Встановлено, що у щурів із ЕЦД навіть без хірургічних втручань виявлена висока проліферативна активність у пародонті. Екстракція зуба контрольним щурам призводить до підвищення проліферативної активності вже на 1-у добу пост екстракційного періоду, пікові значення якої досягаються на 7-добу та знижуються за два тижні. Екстракція зуба щурам із ЕЦД призводить до суттєвого підвищення проліферативної активності у тканинах пародонту. На відміну від контролю, для якого притаманний парабулаподібний характер показників експресії Кі-67 із піком на 7-му добу та зниженням їх наприкінці 2-го тижня, у пародонті щурів із ЕЦД критерії проліферації характеризуються зростаючим трендом із максимальними значеннями на 14 добу.

Доп.точки доступа:
Ганчев, К.С.
Экз-ры:
Найти похожие

Пристрій-форма для приготування ректальних і вагінальних супозиторіїв [] / І. П. Бурденюк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 16-22. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СУППОЗИТОРИИ -- SUPPOSITORIES
Аннотация: Мета роботи - згідно з розрахунками, за технічними кресленнями і технологічною картою, виготовити експериментальний пристрій-форму для приготування ректальних і вагінальних супозиторіїв методом виливання і пресування з використанням гідрофобних та гідрофільних основ. Матеріали та методи. При виборі матеріалів для виготовлення деталей пристрою-форми головним чином звертали увагу на їхні позитивні характеристики та доступність. Матеріалом для виготовлення деталей пристрою-форми було обрано олов'яну бронзу (10 % олова, 90% рафінованої міді) і сталь марки 12ХНЗА (хромо-нікелевий сплав нержавіючої сталі високої якості). Для приготування супозиторіїв з використанням пристрою-форми змішують прописані лікарські засоби з відповідною попередньо-підготовленою основою, готують форму, виливають приготовлену та напівохолоджену масу в робочі гнізда пристрою-форми. Після охолодження демонтують пристрій і вивільняють готові супозиторії. Результати. Олов'яна бронза, з якої виготовлено присртій-форму, є стійкою до дії фізико-хімічних факторів довкілля та до корозії, має високу теплопровідність. Значна пластичність сплаву дозволяє при механічній обробці деталей пристрою-форми отримувати високу чистоту робочих поверхонь. Враховуючи недоліки існуючих засобів виробництва супозиторіїв, як важливої лікарської форми, та керуючись вимогами Державної Фармакопеї України, виготовлено оригінальну, конструктивно просту, надійну в роботі, довговічну при експлуатації, продуктивну і гігієнічну пристрій-форму для приготування ректальних і вагінальних супозиторіїв на гідрофільній або гідрофобній основах необхідного складу. Висновки. Представлена пристрій-форма є простою та надійною в роботі, виготовлена зі сплаву, що дозволяє забезпечити виготовлення супозиторіїв відповідно до вимог Державної Фармакопеї України та відповідає критеріям, сформульованим авторами (відносна дешевизна вихідних матеріалів, антикорозійність, антифрикційність, пластичність, висока теплопровідність, можливість стерилізації різними методами).

Доп.точки доступа:
Бурденюк, І.П.; Бліндер, О.О.; Мислицький, В.Ф.; Масікевич, Ю.Г.; Заморський, І.І.; Пісьменна, Л.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Діагностична цінність інструментальних методів дослідження при гострих аортальних синдромах [] / О. В. Бучнєва [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 23-28. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АОРТЫ БОЛЕЗНИ -- AORTIC DISEASES (диагностика)
Аннотация: Лікування хворих із захворюваннями та пошкодженнями аорти є одним із найважливіших завдань сучасної судинної реконструктивної хірургії. При своєчасній та точній діагностиці гострої патології аорти, розривів аневризм, розшарувань та поранень аорти можливе успішне хірургічне лікування хворих та постраждалих. Основними методами діагностики гострого аортального синдрому є УЗД, МСКТ, АГ. Однак кожен метод має свої обмеження, під час використання будь-якого методу трапляються діагностичні помилки. Вивчена діагностична ефективність методів діагностики при гострій патології аорти, переваги та обмеження кожного методу діагностики та їх причини, розроблена оптимальна послідовність застосування методів променевої діагностикою, алгоритми обстеження хворих при гострих аортальних синдромах. Мета роботи - визначити діагностичну значимість різних інструментальних методів діагностики при гострих аортальних синдромах. Матеріали та методи. Проаналізовані результати діагностики та хірургічного лікування 484 пацієнтів з гострими хірургічними захворюваннями аорти. З них 264 становили аневризми аорти та її ускладнення та 220 розшарування аорти та її ускладнення. Стосовно наших спостережень використовувалися такі методи досліджень: ультразвукове дуплексне сканування з кольоровим картуванням сигналу аорти, рентгенконтрастна ангіографія аорти, комп'ютерна томографія аорти. Результати. Визначені недоліки, переваги, чутливість та специфічність різних методів дослідження при гострому аортальному синдромі, особливості візуалізації уражень ниркових, клубових та коронарних артерій, виявлення розривів та розшарувань стінки аорти. Висновки. На підставі проведеного аналізу на великому клінічному матеріалі вивчено ефективність ангіографії, ультразвукових досліджень та рентгенівської комп'ютерної томографії стосовно виявлення гострої патології аорти, обгрунтовані переваги та недоліки методів променевої діагностики, вивчені причини обмежень кожного методу, визначено послідовність діагностичних досліджень, розроблено та обґрунтовано алгоритми променевої діагностики при невідкладних захворюваннях та пошкодженнях аорти.

Доп.точки доступа:
Бучнєва, О.В.; Шафер, Я.В.; Пісклова, Ю.В.; Крилова, О.С.
Экз-ры:
Найти похожие

Вовк, В. А.
Стан стінки жовчного міхура у віддалені терміни після ендоскопічних транспапілярних втручань [] / В. А. Вовк, Г. І. Губіна-Вакулик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 29-32. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЖЕЛЧНЫЙ ПУЗЫРЬ -- GALLBLADDER (хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
Аннотация: Мета роботи - вивчити зміни стінки жовчного міхура у віддалені терміни (більше 7 діб) після ендоскопічних транспапілярних втручань на спільній жовчній протоці. Матеріали і методи. Препарати стінки 29 жовчних міхурів, видалених у терміни понад 7 діб після ендоскопічних транспапілярних втручань на спільній жовчній протоці пофарбовані гематоксилін-еозином та пірофуксином за Ван Гізоном, вивчена товщина механічно міцних структур (м'язові прошарки, колаген) та механічно слабких структур (проміжний набряк, ділянки некрозу, ділянки лейкоцитарного інфільтрату) стінки жовчного міхура. Результати. У терміни більше 7 діб після ендоскопічних транспапілярних хірургічних втручань відзначені такі типи змін стінки жовчного міхура: "інфільтративно-склерозуючий" та "відновний". Здебільшого терміни від 7 до 18 доби після ендоскопічних транспапілярних втручань на спільній жовчній протоці в стінці жовчного міхура та видалених навколишніх тканинах з боку серозної оболонки виявлені колагенові структури та лейкоцитарна інфільтрація, що засвідчує про міцні зрощення з навколишніми структурами на тлі вираженої запальної реакції в ділянці міхурової протоки та міхурової артерії ("інфільтративно-склерозуючий" тип). Пізніше 18 доби після ендоскопічних транспапілярних втручань на спільній жовчній протоці спостерігаються ознаки відновлення структури стінки жовчного міхура ("відновний" тип змін стінки жовчного міхура). Висновки. Стандартна терапія при підготовці до другого етапу хірургічного лікування гострого холангіту в частині випадків не дає відновлення стінки жовчного міхура та її міцності, що пов'язано з різним ступенем запалення, некрозу, атрофії, склерозу стінки жовчного міхура після проведення ендоскопічного транспапілярного втручання, а також з індивідуальними як регенераторними, так і імунними можливостями. Зміни в стінці жовчного міхура можна охарактеризувати як зміни "інфільтративно-склерозуючого" та "відновного" типів.

Доп.точки доступа:
Губіна-Вакулик, Г.І.
Экз-ры:
Найти похожие

Ганчева, О. В.
Артеріальна гіпертензія - як важливий фактор морфоденсітометричних змін нейронів аркуатного ядра гіпоталамуса. Залежність перебудов від етіології артеріальної гіпертензії [] / О. В. Ганчева, С. В. Тіщенко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 33-38. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (этиология)
АРКУАТНОЕ ЯДРО ГИПОТАЛАМУСА -- ARCUATE NUCLEUS OF HYPOTHALAMUS
Аннотация: За останні роки досягнутий особливий прогрес у розумінні значення гіпоталамічних ядер у регуляції вегетативних функцій, метаболічних процесів, а також артеріального тиску. Завдяки застосуванню імуноцитохімічних та молекулярно-генетичних методів стало можливим вивчення не тільки морфології нейросекреторних клітин, але і їх зв'язків з іншими відділами як гіпоталамуса, так і всього мозку. Також за допомогою цих методів стало можливим ідентифікувати синтезовані у них нейрогормони, місця їх переважної локалізації, шляхи транспорту та їх секреції. Уже добре відомо, що підвищення функціональної активності нервової системи буде проявлятися цитохімічно перебудовою пластичного та енергетичного обмінів нейронів, збільшенням розмірів клітин та їх структур, підвищенням концентрації та вмісту РНК. Мета - визначити особливості морфоденситометричних характеристик ядер нейронів аркуатного ядра (АрЯ) гіпоталамуса при різних за етіопатогенетичними механізмами артеріальних гіпертензіях. Матеріали та методи. Для реалізації поставленої мети використано 3 групи щурів по 10 тварин у кожній. Контрольну групу утворили щури лінії Вістар з нормальним артеріальним тиском, до другої групи ввійшли щури лінії Вістар зі змодельованою ендокринно-сольовою артеріальною гіпертензією (ЕСАГ), яка відповідає вторинно асоційованій із ендокринними порушеннями артеріальній гіпертензії людини, третю групу укомплектували зі щурів лінії SHR, які відповідають есенціальній артеріальній гіпертензії людини. Для визначення морфоденситометричних характеристик ядер нейронів АрЯ гіпоталамуса, його зрізи товщиною 5 мкм фарбували галоціанін-хромовими галунами за Ейнарсоном. Після чого за допомогою програми ImageJ обчислювали морфоденситометричні параметри ядер нейронів АрЯ гіпоталамуса - вміст РНК (уОд), концентрацію (уОд/мкм2) та його площу (мкм2). Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми EXCEL-7.0. Результати. Під час проведеного дослідження встановлено, що формування артеріальної гіпертензії призводить до змін морфоденситометричних характеристик ядер нейронів АрЯ гіпоталамусу. У них відзначають відмінності площі ядер нейронів, концентрація та вміст РНК залежать від етіології та патогенезу розвитку артеріальної гіпертензії. При моделі ессенціальної артеріальної гіпертензії виявляються достовірно високі значення площі ядер нейронів на фоні зменшення у них концентрації гетерогенної РНК. При вторинній артеріальній гіпертензії, асоційованій із ендокринними порушеннями, площа ядер нейронів, навпаки, зменшується зі зниженням у них вмісту та концентрації РНК.

Доп.точки доступа:
Тіщенко, С.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Гударьян, Ю. И.
Особенности взаимосвязей постинсультных когнитивных расстройств с нарушениями в системе гемостаза, липидном и углеводном спектре крови и артериальной гипертензии [] / Ю. И. Гударьян // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 39-46. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
(кровь)
УГЛЕВОДЫ -- CARBOHYDRATES (кровь)
Аннотация: Мета роботи - дослідження впливу збережених після перенесеного ішемічного інсульту порушень в системі гемостазу, ліпідного спектру крові, вуглеводного обміну та артеріального тиску на клінічні прояви нейропсихологічного стану у хворих з постінсультними наслідками. Матеріал та методи. Відповідно до мети роботи аналізувалися дані клінічного і лабораторного обстеження 109 хворих, які перенесли гемісферний ішемічний інсульт. У дослідження залучені 74 (67,9%) чоловіків і 35 (32,1%) жінок. Середній вік пацієнтів становив 58,6 ± 4,9 років. З моменту виникнення гострого ішемічного інсульту у 64 (58,7%) минуло від 2 до 3 місяців, у інших - 45 (41,3%) пацієнтів до чотирьох місяців. Передбачуваними причинами виникнення церебрального ішемічного інсульту була артеріальна гіпертензія (у 14,7%), дисліпідемія (у 68, 8%) і їх поєднання (у 16,5%) випадків. Комплексні клінічні, нейропсихічного і лабораторні дослідження з використанням шкал ММSE, NIHSS, шкали Бартела (Barthel) і методів визначення ліпідного і вуглеводного спектру крові, стану гомеостазу здійснювалося в ранньому відновлювальному періоді у хворих, які перенесли гемісферний ішемічний інсульт. Статистична обробка отриманих результатів проводилася за допомогою програми STATISTICA 6.0. Перевірка здійснювалася за критерієм Шапіро-Вілкса. Для порівняння якісних ознак і незалежних вибірок використовувався критерій Пірсона (x2) і точний критерій Фішера, в залежних вибірках - критерій Мак - Немара. Результати. Проведений аналіз отриманих результатів клінічних досліджень і змін комплексу нейропсихічних тестів когнітивних розладів у хворих на ішемічний інсульт у ранньому відновлювальному періоді дав змогу не тільки виявити особливий характер когнітивних порушень і особливості їх прояву, а й встановити їх залежність від кількісного виявлення при цьому таких несприятливих факторів, як артеріальна гіпертензія, підвищена в'язкість крові, дисліпідемія і гіперглікемія. Усі перераховані фактори ризику занесені до єдиного кластеру, який об'єднує основні причини формування і подальшого перебігу когнітивних розладів. Відзначено спряженість порушень у системі гомеостазу, у ліпідному спектрі крові, вуглеводного обміну та артеріальною гіпертензією з тяжкістю прояви когнітивних розладів, діагностованих у ранньому відновлювальному періоді. Встановлено, що наявність одного або двох з перелічених, які поглиблюють, факторів асоціюються частіше з легкими когнітивними порушеннями рідше - з більш вираженими, а більше двох - сприяють появі помірних нейропсихічних порушень. Висновки. 1. Відновлювальний період у хворих на ішемічний інсульт характеризується наявністю легких когнітивних розладів у 36,7% випадків і помірних у 63,3% випадків. 2. Розвиток когнітивних розладів в постінсультний періоді зумовлений повнотою кластера факторів ризику, основу якого становить артеріальна гіпертензія, дисліпідемія, підвищена активність згортання крові і гіперглікемія. 3. У формуванні і подальшому прояві легких когнітивних розладів одночасно беруть участь не більше двох патогенетичних факторів ризику; при помірних їх кількість зростає від 2 до 4. 4. Встановлено високу спряженість тяжкості когнітивних розладів з порушеннями в системі гемостазу, ліпідному і вуглеводному спектрах крові й артеріального тиску.

Экз-ры:
Найти похожие

Гуньков, С. В.
Показники марганцю в сироватці крові у жінок з полікістозом яєчників та аналіз можливих джерел експонування [] / С. В. Гуньков, Т. Ф. Татарчук, С. І. Регеда // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 47-53. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МАРГАНЕЦ -- MANGANESE (кровь)
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (кровь)
Аннотация: Мета роботи - визначити рівень експонування марганцем жінок з полікістозом яєчників та проаналізувати можливі джерела експонування. Матеріали та методи. Дослідження проводились в м. Києві. Перша група (контрольна) складалась із 38 жінок репродуктивного віку. Друга група складалась із 52 жінок, у яких було діагностовано полікістоз яєчників (ПКЯ). Методом ICP MS проведено дослідження марганцю в сироватці крові в обох груп жінок. Вивчення показників забруднення навколишнього середовища марганцем проводилось шляхом обробки даних, опублікованих у відкритих джерелах інформації. Результати. У жінок з ПКЯ підвищені показники марганцю в сироватці крові (медіана - 0,0095 мг/л, 95-процентиль - 0,13 мг/л), що суттєво перевищувало показники контрольної групи (медіана - 0,0035 мг/л, 95-процентиль - 0,014 мг/л, p=0,0012). Дослідження можливих джерел експонування показало, що питна вода не могла бути причиною експонування марганцем. Показники марганцю в поверхневих водах перевищують гранично допустимі значення від 3,2 до 28 разів. Рівень забруднення повітря марганцем у сотні разів перевищував безпечні для людини рівні. У роботі розглядаються патогенетичні механізми впливу високих концентрацій марганцю на виникнення ПКЯ та їх відмінності залежно від способу експонування. Висновки. У жінок з ПКЯ виявлені високі концентрації марганцю в сироватці крові. Джерела експонування жінок, імовірніше, пов'язані з високим рівнем марганцю в поверхневих водах та високим рівнем забруднення повітря. Як інгаляторний, так і аліментарний шлях експонування марганцем мають патогенетичні основи для виникнення ПКЯ.

Доп.точки доступа:
Татарчук, Т.Ф.; Регеда, С.І.
Экз-ры:
Найти похожие

Дудченко, Л. В.
Клінічно-морфологічна характеристика плацентарної дисфункції у вагітних, схильних до тютюнопаління [] / Л. В. Дудченко, І. Т. Луківська, С. Д. Луківський // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 54-58. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ТАБАКА УПОТРЕБЛЕНИЕ -- TOBACCO USE (вредные воздействия)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (этиология)
Аннотация: Мета роботи - визначити морфологічні маркери плацентарної дисфункції у вагітних за умов тютюнопаління. Матеріали і методи. Обстежено 75 вагітних (основна група), які знаходилися на обліку і народжували в Одеському пологовому будинку №7. Вагітні основної групи розподілені на 2 підгрупи: 1-А групу сформували із 45 вагітних, що палили сигарети протягом вагітності; 1-Б групу - із 30 вагітних, що палили сигарети до вагітності і не зловживали тютюном впродовж теперішньої вагітності. До контрольної групи ввійшли 40 здорових вагітних, які не перебували під впливом тютюнопаління під час вагітності. Обстеження вагітних проводили відповідно до локальних протоколів Одеського ПБ №7 та регламентуючих наказів МОЗ України. Результати. У статті наведені дані клінічно-морфологічної характеристики плацентарної дисфункції у вагітних, схильних до тютюнопаління. Показано, що тютюнопаління у вагітних призводить до підвищення частоти акушерських ускладнень, порушення функціонування фетоплацентарного комплексу і стану плода. Встановлено особливості морфо-функціональних змін у ворсинчастому хоріоні, які служать підґрунтям для розвитку хронічної плацентарної дисфункції за умов тютюнопаління. Визначено зниження концентрації маркера дисфункції плаценти - плацентарного лактогену у синцитіотрофобласті, що засвідчує порушення дозрівання трофобласта хоріальних ворсин. Висновки. 1. Вагітні, схильні до тютюнопаління, належать до групи високого ризику виникнення плацентарної дисфункції та акушерських ускладнень. 2. У вагітних, які зловживають тютюнопалінням, прояви фетоплацентарної дисфункції відбуваються шляхом затримки дозрівання хоріальних ворсин, проліферація цитотрофобласта проміжних зрілих та термінальних ворсин посилюється.

Доп.точки доступа:
Луківська, І.Т.; Луківський, С.Д.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Експериментальне моделювання цукрового діабету 2 типу [] / О. Г. Кметь [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 59-64. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL
Аннотация: Зважаючи на поширеність цукрового діабету у світі, тяжкість його ускладнень, пошук засобів терапії є однією з актуальних медичних та соціальних проблем сучасності. Мета роботи - відтворити модель цукрового діабету 2 типу в щурів шляхом комбінації високожирової дієти у поєднанні з низькими дозами стрептозотоцину та споживанням фруктози. Матеріали і методи. Цукровий діабет 2 типу моделювали шляхом введення стрептозотоцину у дозі 30 мг/кг внутрішньоочеревинно, після 30-добового утримання щурів на високожировій дієті з вільним доступом до розчину фруктози в концентрації 200 г/л. Контрольній групі щурів відповідної статі та віку внутрішньоочеревинно вводили цитратний буфер із попереднім утриманням на стандартному харчуванні з вільним доступом до води. Результати. Внаслідок експерименту встановлено зміни основних показників вуглеводного та ліпідного обміну, розвиток стану глюкозотолерантності у щурів із введенням стрептозотоцину та виявлено морфологічні зміни у тканинах підшлункової залози. Висновок. Отримані результати дають змогу стверджувати, що стрептозотоцин-індукована модель цукрового діабету в комбінації з високожировою дієтою та фруктозою є адекватною та близькою до цукрового діабету 2 типу у людини і може бути використана в дослідженнях на тваринах.

Доп.точки доступа:
Кметь, О.Г.; Філіпець, Н.Д.; Давиденко, І.С.; Кметь, T.I.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Кулик, О. В.
Ефективність кінезіотерапії в реабілітації пацієнтів з усвідомленою руховою активністю після тяжкої черепно-мозкової травми [] / О. В. Кулик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 65-73. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY (использование)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (осложнения)
ДВИГАТЕЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ -- MOTOR ACTIVITY
Аннотация: Мета роботи - вивчення ефективності кінезіотерапії в реабілітації пацієнтів з усвідомленою руховою активністю після тяжкої черепно-мозкової травми. Матеріали і методи. Досліджено 220 пацієнтів з посттравматичними посткоматозними станами після перенесеної тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Кінезіологічні обстеження (КО) проведені у 100% (N=220) хворих на всіх етапах відновлення свідомості. КО містило: лінійне вимірювання довжини та окружності кінцівок; вимір об'єму пасивних рухів у суглобах; кінезіологічне тестування загальної рухової активності за індексом Мотрісайті; тестування здатності долати нав'язаний опір та опір до дії зовнішньої сили; координаторні тести, інструментальне дослідження координації рухів, локомоторно-координаторне тестування на комп'ютеризованому комплексі з БЗЗ Balance Trаiner® (Medica medizintechnik Gmbh, Німеччина), при кутових відхиленнях 6 та 12 градусів і регулюванням жорсткості від 3 до 7 та вертикалізаційній платформі зі зворотнім нахилом СН-38.03.10 (Україна) і поточним градуюванням кута нахилу, асоційованої з пульсоксиметром; інструментальне тестування складних рухових актів, рівень функціональних можливостей в системах закритого та відкритого кінематичного циклу. Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням пакета прикладних програм "Statistica 6", пакета комп'ютерного аналізу "Office Excel 2016", вибіркового методу: вибіркової середньої, похибки середньої; для визначення вірогідності різниці між групами - непараметричні методи: критерій х2 для порівняння якісних показників та t-критерій для порівняння кількісних параметрів; для порівняння двох незалежних груп використовували метод Манна-Уїтні. Результати. За даними проведеного КО пацієнтів виявилося, що реабілітаційний потенціал визначався руховими (фізичними) можливостями пацієнта на конкретній стадії відновлення свідомості. За результатами тестування визначена чітка динаміка позитивного виконання загально-координаторних тестів у більшості хворих залежно від просування на вищі стадії відновлення свідомості. Встановлено, що загальна оцінка рухової активності у вигляді індекса Мотрісайті в динаміці зростала. Встановлено кореляційний прямий зв'язок (r0,54) прогнозу переходу на вищу стадію посткоматозного порушення свідомості з динамікою відновлення "тонких" кінезіологічних характеристик статусу пацієнта. Висновки. Використання кінезіотерапії в індивідуальних реабілітаційних програмах у пацієнтів після тяжкої черепно-мозкової травми, визначило достеменний приріст м'язової сили, фізичної активності та покращення загального стану, охоплюючи зростання інтелектуально-мнестичних процесів з реалізацією їх в найближчому оточенні.

Экз-ры:
Найти похожие

12.

Марчук, Ю. Ф.
Удосконалення лікування хронічного некалькульозного холециститу у хворих на цукровий діабет типу 2 [] / Ю. Ф. Марчук, Д. Р. Андрійчук // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 74-79. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ХОЛЕЦИСТИТ НЕКАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- ACALCULOUS CHOLECYSTITIS (лекарственная терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия)
Аннотация: Мета роботи - удосконалити медикаментозне лікування при хронічному некалькульозному холециститі (ХНХ) на тлі цукрового діабету (ЦД) типу 2. Матеріал і методи. Детальне клінічне обстеження проведене у 60 осіб, хворих на ЦД типу 2 та ХНХ. Хворі розподілені на дві ідентичні групи (по 30 осіб), репрезентативні за ознаками статі, віку, тяжкості та тривалості хвороби. Хворі 1-ї групи отримували лікування традиційним способом, а другої групи - запропонованим способом. Лікування хворих 1-ї групи (30 осіб) проводилося протокольним способом: лікувальне харчування (дієта № 9/5), хофітол по 1 таблетці три рази на день, спазмолітики та антибіотики (за показаннями). Хворим 2-ї групи (30 осіб) призначали дієту № 9/5, препарат альфа-ліпоєвої кислоти тіогама турбо та рафахолін Ц. Усім хворим проведено ретельне обстеження з використанням загальноприйнятих клінічних, лабораторних, біохімічних та інструментальних досліджень. Результати. При застосуванні запропонованої схеми лікування прояви больового, диспепсичного та астеновегетативного синдромів зберігалися у меншої кількості пацієнтів 2-ї групи, ніж у осіб 1-ї групи. У хворих 2-ї групи відбулася нормалізація ультрасонографічних показників жовчного міхура. У пацієнтів 2-ї групи було вірогідне зменшення тривалості I, III, IV і V фаз багатомоментного дуоденального зондування зі зменшенням об'ємів жовчі. У хворих 2-ї групи спостерігалося вірогідне зниження рівнів загальних ліпідів, холестеролу, жовчних кислот, триацилгліцеролів, ліпоротеїнів низької густини та підвищення рівнів ліпопротеїнів високої густини і фосфоліпідів у сироватці крові відносно аналогічних показників до лікування та показників у хворих 1-ї групи після лікування. Такі ж зміни були і в ліпідному спектрі жовчі у хворих обох груп після проведеного лікування. Зафіксовано підвищення двокомпонентних та зниження трикомпонентного індексів літогенності жовчі у хворих 2-ї групи щодо аналогічних показників до лікування та у осіб 1-ї групи після лікування. Висновок. Застосування рафахоліну Ц та тіогами турбо в комплексному лікуванні хворих на хронічний некалькульозний холецистит та цукровий діабет типу 2 позитивно впливає на зменшення симптомів больового, диспепсичного та астеновегетативних синдромів, динаміку біохімічних змін крові та жовчі.

Доп.точки доступа:
Андрійчук, Д.Р.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Мельничук, Л. В.
Епідемічна ситуація на кір у м. Чернівцях [] / Л. В. Мельничук, А. О. Задерей, І. С. Вострікова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 80-83. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОРЬ -- MEASLES (эпидемиология)
Аннотация: Мета роботи - провести аналіз епідемічної ситуації на кір у м. Чернівцях та виявити ймовірні фактори, що впливають на епідемічний процес цієї інфекції. Матеріали і методи. Вивчено статистичні дані захворюваності на кір в м. Чернівцях. Проведено аналіз вікової структури, вакцинального статусу осіб, що захворіли на кір. Результати. Захворюваність на кір зберігає періодичність епідеміологічних спалахів та є результатом зменшення популяційного імунітету. За період з 2017 по 2019 роки в місті зареєстровано 1514 випадків кору. Серед захворілих виявлено 872 дитини, що складає 57,6% та 642 особи дорослих (42,4%). Висновки. Встановлено, що 51,7% дітей не мали жодної дози вакцини, 11,3% осіб мали 1 дозу, 9,1% - 2 дози, що засвідчує ефективність процесу вакцинації в попередженні інфекції.

Доп.точки доступа:
Задерей, А.О.; Вострікова, І.С.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Нечитайло, Ю. М.
Особливості показників артеріального тиску в дітей шкільного віку з хронічною гастродуоденальною патологією [] / Ю. М. Нечитайло, Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 84-88. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (физиология)
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
ГАСТРИТ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- GASTRITIS, HYPERTROPHIC (осложнения)
Аннотация: Впродовж останніх 25 років в Україні поширеність серцево-судинних захворювань, у тому числі й артеріальної гіпертензії (АГ), серед дитячого населення зросла утричі. Найбільш схильні до розвитку АГ діти шкільного віку, що визначається характерними для цього періоду дитинства наявними розладами вегетативної функції. Мета роботи - оцінити особливості рівня артеріального тиску (АТ) в дітей шкільного віку з хронічною гастродуоденальною патологією. Матеріали та методи. Обстежено 120 дітей, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні міської дитячої клінічної лікарні. Усіх дітей розподілено на дві групи: до 1-ї групи (60 осіб) увійшли діти з хронічними поверхневими гастритами та гастродуоденітами; до 2-ї групи (60 осіб) - діти з хронічними гіперпластичними та ерозивними гастродуоденітами. Для оцінки рівня АТ дітям проводили тонометрію тричі, з інтервалом 3 хвилини, на плечовій артерії лівої руки. Результати оцінювалися за перцентильними номограмами відносно віку, статі та зросту. Результати. У більшості дітей 1-ї групи рівень систолічного артеріального тиску (САТ) знаходився в межах 105-120 мм рт. ст., а рівень діастолічного артеріального тиску (ДАТ) становив 50-60 мм рт. ст. У більшої кількості дітей 2-ї групи рівень САТ знаходився в межах 110-120 мм рт. ст., ДАТ - був у межах 50-70 мм рт. ст. Отже, у дітей 2-ї групи, на відміну від дітей 1-ї групи, виявляли вірогідно більше випадків підвищення показників рівня як систолічного, так і діастолічного АТ. При оцінці рівня АТ в дітей за перцентильними таблицями виявлено, що в 2-й групі спостерігається більша тенденція до АГ, ніж у 1-й групі. Висновки. Таким чином, у дітей 2-ї групи частіше спостерігалося: 1) вірогідне збільшення рівня систолічного артеріального тиску та діастолічного артеріального тиску; 2) виявлено більшу кількість дітей із артеріальною гіпертензією, ніж у 1-й групі. Це може бути пов'язано з наявністю у них більше вираженого органічного ураження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки.

Доп.точки доступа:
Нечитайло, Д.Ю.; Міхєєва, Т.М.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Вплив комплексної антиоксидантної терапії на динаміку змін показників оксидантного стресу в організмі вагітних із дифузним токсичним зобом [] / О. С. Паєнок [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 89-95. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE (лекарственная терапия)
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS (действие лекарственных препаратов)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (прием и дозировка)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Аннотация: Мета роботи - вивчити вплив антиоксидантної терапії на рівень продуктів пероксидації ліпідів та антиоксидантної системи захисту у вагітних із дифузним токсичним зобом. Матеріали та методи. Об'єктом дослідження стали 65 вагітних жінок із дифузним токсичним зобом легкого та 64 - середнього ступеня важкості, що отримували загальноприйняту терапію та поєднання останньої із антиоксидантною. Групу контролю укомплектували з 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності. Досліджували початкові та кінцеві продукти пероксидації ліпідів, а також ферменти антиоксидантної системи захисту у групах залежно від отриманої схеми лікування. Результати. Під час застосування антиоксидантної терапії при комплексному лікуванні вагітних із дифузним токсичним зобом стан пероксидації ліпідів піддається вірогідній нормалізації при легких формах тиреотоксикозу, а при середніх спостерігається їх вирівнювання до аналогічних показників групи вагітних із легким ступенем до початку лікування. Висновок. Застосування комплексної антиоксидантної терапії є одним із патогенетичних принципів корекції фетоплацентарної недостатності у вагітних при дифузних токсичних зобах.

Доп.точки доступа:
Паєнок, О.С.; Костів, М.О.; Паєнок, А.В.; Задорожна, Б.В.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Деякі особливості функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на есенційну гіпертензію II ст. залежно від варіантів циркадіанного ритму артеріального тиску [] / І. А. Плеш [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 96-102. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE (физиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
Аннотация: Мета роботи - виявлення особливостей функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на есенційну гіпертензію ІІ ст. залежно від циркадіанної структури артеріального тиску. Матеріали та методи. Усім 62 хворим проводили добове моніторування артеріального тиску на апаратному комплесі "Solvаig" з відповідним програмним забезпеченням. За протоколом досліджень визначали середні величини денного, нічного та добового артеріального тиску, його середньодинамічну величину за ці ж періоди. Крім цього, усім хворим проведено ультразвукове дослідження серця з використанням апарата "En visor" (ОДЦ.). Результати. Проведено розподіл 62 хворих на есенційну гіпертензію ІІ стадії з ІІ-ІІІ ступенем зростання артеріального тиску за циркадіанною структурою артеріального тиску на 3 групи: "Dipper"-26; "Non dipper"-28; та "Night picker"-8. Встановлено, що основні параметри центральної (серцевої) гемодинаміки у зазначених групах - неоднозначні. У хворих з добовим індексом "Dipper" переважає нормокінетичний варіант гемодинаміки, на відміну від хворих з "Non dipper" та "Night picker", яким притаманний переважно гіпокінетичний варіант гемодинаміки, що підтверджується співвідношеннями показників до площі та маси тіла обстежених. Стабільно високий впродовж доби рівень середньодинамічного артеріального тиску у хворих "недіперів", особливо "Night picker" сприяє формуванню високого базисного рівня загального периферичного опору судин з адаптацією у цих хворих до гіпокінетичного варіанта центральної гемодинаміки. Крім цього, проведення паралелей між індексом маси тіла (ІМТ) та індексом маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) дає підстави констатувати зростання невідповідності ІМТ до ІММЛШ, яке поглиблюється у групах від "Dipper" до "Night picker", що може посилити метаболічний дисбаланс міокарда. Аналіз даних визначення центрального венозного тиску за циркадіанними ритмами артеріального тиску дає підстави стверджувати, що у значної частини хворих з низьким та негативним ДІ артеріальна гіпертензія поєднується із венозною гіпертензією (АВГ), чим зумовлює зміни патогенетичних підходів до успішного антигіпертензивного лікування. Висновки. 1. У хворих на есенційну гіпертензію ІІ стадії за варіантами циркадіанного ритму артеріального тиску - "Non dipper" та "Night picker" притаманний переважно гіпокінетичний варіант центральної гемодинаміки з високим загальним периферичним опором судин та низькими кінетичними властивостями серцевої гемодинаміки. 2. Хворі з низьким та негативним добовим індексом циркадіанної структури артеріального тиску - "Non dipper" та "Night picker" мають вищий ступінь гіпертрофії стінок лівого шлуночка та зростаючу невідповідність індексу маси міокарда лівого шлуночка до індексу маси тіла з дефіцитом маси міокарда ЛШ до маси тіла, що може посилити метаболічний дисбаланс міокарда. 3. За варіантом перебігу есенційна гіпертензія ІІ стадії у хворих з циркадіанним ритмом артеріального тиску - "Non dipper" та особливо "Night picker" - артеріальна гіпертензія поєднується з венозною (АВГ) відповідно у 46% та 80% випадків порівняно з "Dipper" - 40%, що, ймовірно, зумовлює збільшення кількості резистентних до лікування, прискорення прогресування есенційної гіпертензії.

Доп.точки доступа:
Плеш, І.А.; Борейко, Л.Д.; Сливка, Н.О.; Каратєєва, С.Ю.; Кшановська, Г.І.; Петрюк, М.О.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Експериментальне обгрунтування розвитку ентеральної дисфункції за гострої очеревинної хірургічної патології [] / В. П. Польовий [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 103-107. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (патология)
Аннотация: Мета роботи - вивчити структурні зміни стінки тонкої кишки та розвитку ентеральної дисфункції за перебігу гострого експериментального перитоніту. Матеріали та методи. Експериментальні дослідження проведено на 21 нелінійних білих статевозрілих щурах. Щурам під тіопенталовим наркозом викликався перитоніт шляхом проколу висхідної товстої кишки, а також введенням свіжоприготовленого 15% розчину з розрахунку 0,5 мл на 100 г маси щура. На 1-у, 3-ю і 7-у доби перебігу експериментального перитоніту тварин під каліпсоловим наркозом декапітували. Для гістологічного дослідження забирали шматочки тонкої кишки, зміни в яких досліджували гістологічно. Результати. Виявлено, що на 1-у, 3-ю, та 7 добу перебігу експериментального перитоніту в слизовій оболонці тонкої кишки відбуваються і продовжували наростати з часом структурні зміни, які проявляються її ущільненням за рахунок вираженої лімфо- і гістіоцитарної інфільтрації та поєднаної вогнищевої лейкоцитарної інфільтрації, що відповідає морфологічній структурі ентероколіту. Просвіти крипт зменшуються за рахунок підвищеної секреторної активності та дистрофічних змін епітеліоцитів. В субепітеліальному шарі виявляється нерівномірне кровонаповнення судин у поєднанні із периваскулярним набряком. Висновки. 1. За перебігу експериментального перитоніту у слизовій оболонці тонкої кишки спостерігається підвищення секреторної активності та розвиток дистрофічних змін поверхневого епітелію. 2. До 3-ї та 7-ї доби експериментального перитоніту наростають дистрофічні зміни епітеліоцитів відбуваються виражені зміни у вигляді лімфо- і гістіоцитарної інфільтрації строми та її набряк.

Доп.точки доступа:
Польовий, В.П.; Чепега, І.Г.; Паляниця, А.С.; Кнут, Р.П.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Особливості формування капсули плечового суглоба на ранніх етапах онтогенезу [] / В. Ф. Руснак [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 108-112. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (анатомия и гистология)
СУСТАВА КАПСУЛА -- JOINT CAPSULE (анатомия и гистология)
ОНТОГЕНЕЗ
Аннотация: Мета роботи - з'ясувати особливості формування капсули плечового суглоба та її синовіальних утворень, а також закономірності зміщення місця прикріплення капсули плечового суглоба відповідно до кісток. Матеріали та методи. Дослідження проводили в Чернівецькому обласному судово-медичному бюро і на кафедрі анатомії людини ім. М.Г. Туркевича ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет". Застосовано методи: макро- мікроскопічного препарування, мікроскопічного дослідження серій гістологічних зрізів, графічної реконструкції. Після фіксації в 10% розчині формаліну проводили заливку препаратів у парафінові блоки за загальноприйнятою методикою. Для отримання зрізів використовували санний мікротом. Парафінові зрізи завтовшки 4-6 мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином і за методом Ван-Гізон, а після чого проводили ретельне мікроскопічне дослідження. Результати. Закладка капсули формується навколо кісткового краю суглобової западини лопатки. Характерною особливістю капсули плечового суглоба є наявність синовіальних випинів: міжгорбкового та підлопаткового. Міжгорбковий синовіальний випин має циліндричну форму, розташовується в міжгорбковій борозні плечової кістки і є формацією піхви сухожилка довгої головки двоголового м'яза плеча, довжиною в середньому до 40,0 мм та шириною до 10,0 мм. Підлопатковий синовіальний випин представлений у вигляді підсухожилкової сумки підлопаткового м'яза та охоплює передню, верхню та задню поверхні сухожилка підлопаткового м'яза і складається із переднього та заднього випинів. Передній випин виражений у місці прикріплення сухожилка підлопаткового м'яза до малого горбка плечової кістки, задній випин розташовується між передньо-верхньою поверхнею шийки лопатки і задньою поверхнею підлопаткового м'яза. Висновки. 1. Капсула плечового суглоба - фіброзне утворення. Місце її початку та прикріплення зумовлено синтопічним впливом сухожилку довгої голівки двоголового м'яза плеча та м'язів плечового поясу. 2. Товщина капсули плечового суглоба у ранньому періоді онтогенезу збільшується у каудальному напрямі. 3. Для капсули плечового суглоба притаманні міжгорбковий і підлопатковий випини, які зумовлюють етапи його формування впродовж раннього онтогенезу.

Доп.точки доступа:
Руснак, В.Ф.; Бойчук, О.М.; Процак, Т.В.; Гордієнко, В.В.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Ілащук, Т. О.
Артеріальна гіпертензія та остеоартроз: особливості поєднаного перебігу (огляд літератури) [] / Т. О. Ілащук, Д. І. Собко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 113-120. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
Аннотация: Особливості поєднаного перебігу артеріальної гіпертензії та остеоартрозу хоч і представлені в літературі, проте недостатньо. До того ж це питання потребує розгляду й доопрацювання в контексті корекції лікувальних схем. Мета роботи - проаналізувати дані наукових праць щодо особливостей перебігу артеріальної гіпертензії у поєднанні з остеоартрозом, ожирінням, а також щодо їх "ранніх" біомаркерів. Висновок. Проаналізувавши дані літератури щодо особливостей перебігу АГ, поєднаної з ОА, а також щодо їх "ранніх" біомаркерів, можна зробити такі висновки: по-перше, поєднання артеріальної гіпертензії, остеоартрозу з ожирінням істотно впливає на антропометричні показники, рівень артеріального тиску, параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки й посилює порушення вуглеводного обміну. По-друге, призначення стандартного лікування хворим на остеоартроз є метаболічно ефективним у денний час і не зменшує вільнорадикального пошкодження. По-третє, сучасні літературні дані засвідчують про суттєву участь греліну в кардіометаболічних процесах. По-четверте, поєднання АГ із ОА призводить до обтяжливого перебігу кожного із захворювань, підвищує ризик смертності від ускладнень з боку серцево-судинної системи. А це потребує додаткового дослідження та підбору лікування.

Доп.точки доступа:
Собко, Д.І.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Опис сфінктерів стравоходу, шлунка та великих травних залоз (огляд літератури) [] / В. Ф. Мислицький [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 1. - С. 121-125. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СФИНКТЕР ОДДИ -- SPHINCTER OF ODDI (анатомия и гистология)
Аннотация: Мета роботи - систематизувати поділ сфінктерного апарату шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Висвітлити проблематику епонімічних назв у вивченні нормальної анатомії людини, зокрема сфінктерних зон травної системи. Дати епонімічне пояснення і трактування значень представлених анатомічних елементів. Підкреслити необхідність запропонованого поділу. Висновки. Сфінктерний апарат - неодмінна складова повного та здорового процесу травлення. Необхідність подання епонімічних назв для представлених структур ШКТ. Необхідність деяких структур і органів ШКТ мати основні та додаткові синонімічні назви. Важливість правильного розмежування понять "сфінктер", "клапан" та "заслінка".

Доп.точки доступа:
Мислицький, В.Ф.; Лютик, М.Д.; Процак, Т.В.; Забродська, О.С.; Хованець, К.Р.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-33

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)