Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (21)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=КУ27/2019/18/3<.>

Общее количество найденных документов : 21
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-21

Експериментальна модель ендометріозу на щурах [] / А. М. Барбе [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 3-9. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS (диагностика)
Аннотация: Мета роботи - розроблення та визначення ефективності експериментальної моделі ендометріозу на білих самках щурів. Матеріал і методи. В експерименті взяли участь 23 статевозрілі нелінійні білі щури Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі масою 170-200 г, які ще не народжували, віком 14-17 тижнів. Усі маніпуляції з тваринами виконано відповідно до рекомендацій Міжурядового комітету з біоетики UNESCO (IGBC). Результати. Розроблено та адаптовано для клінічних експериментальних досліджень експериментальну модель ендометріозу на білих статевозрілих щурах. Висновки. Проведені дослідження засвідчують про життєздатність та функціональну активність ектопічного ендометрію експериментальної моделі, що вказує на її валідність та можливість використання під час подальших досліджень.

Доп.точки доступа:
Барбе, А. М.; Бербець, А. М.; Давиденко, І. С.; Юзько, О. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Етіологічна структура гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів у амбулаторних пацієнтів м. Чернівці [] / О. О. Бліндер [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 10-15. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC DISEASES (этиология)
Аннотация: Мета роботи - вивчити етіологію гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів та встановити її особливості залежно від локалізації інфекційного процесу серед пацієнтів. Матеріали та методи. Проведено бактеріологічні дослідження матеріалу, відібраного у 632 амбулаторних пацієнтів різного віку з гнійно-запальними захворюваннями ЛОР-органів м. Чернівці. Виділено та вивчено інокуляти зі слизової оболонки піднебінних мигдаликів, носа та зі слухового проходу у кількості 561, 56 та 15 відповідно. Ідентифікацію виділених культур проводили за морфологічними, тинкторіальними та фізіолого-біохімічними ознаками. Результати. Виявлено залежність спектра виділених етіологічно значущих мікроорганізмів від локалізації патологічного процесу. Зі слизової оболонки мигдаликів та носа найчастіше виділяли штами S. aureus (55,8 % та 72,0 % відповідно), тоді як із зовнішнього вуха - мікроскопічні гриби (44,4 %). У більшості випадків з одного зразка виділено монокультуру етіологічно значущого мікроорганізму. Із слизової мигдаликів у двох випадках виділено асоціації двох збудників та ще у двох випадках - три штами мікроорганізмів, що разом становило 14,5% випадків. Етіологічну роль асоціацій з двох збудників також виділено в 12,5 % випадків висівів зі слухового проходу та у 8,7 % випадків висівів зі слизової носа. Висновки. 1. Основними етіологічно значущими збудниками гнійно-запальних захворювань ЛОР-органів у амбулаторних пацієнтів були умовно патогенні мікроорганізми (у т.ч. гриби). 2. Провідну роль в етіології гнійно-запальних захворювань мигдаликів та носової порожнини відіграє S.aureus. 3. Мікроскопічні гриби родів Candida та Aspergilus найчастіше є причиною запальних захворювань зовнішнього вуха.

Доп.точки доступа:
Бліндер, О. О.; Бліндер, О. В.; Бурденюк, І. П.; Мислицький, В. Ф.; Ротар, Д. В.; Гуменна, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Клиническая оценка прогностических лабораторных маркеров при острой ишемии нижних конечностей [] / В. В. Бойко [и др.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 16-21. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение)
Аннотация: Мета роботи - вивчення прогностичної здатності простих лабораторних маркерів (співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів і рівень загальної креатинфосфокінази) для прогнозування важливих клінічних подій у пацієнтів з гострою ішемією нижніх кінцівок. Матеріал і методи. Проведено ретроспективне дослідження хірургічного лікування 109 пацієнтів, які перебували на лікуванні у відділенні гострих захворювань судин ІЗНХ ім. В.Т. Зайцева НАМНУ з 2016 по 2018 рік стосовно гострих тромбозів або емболії артерій нижніх кінцівок з II стадією гострої ішемії. Для оцінки прогностичної здатності співвідношення нейтрофіли/лімфоцити (NLR) пацієнти розділені на 2 групи: IА група - пацієнти з NLR 5, II А група - пацієнти з NLR -5. Для оцінки прогностичної здатності загальної креатинфосфокінази (КФК) усі пацієнти були розподілені на 2 групи: IБ група - пацієнти з рівнем КФК, що не перевищує верхню межу норми (ВМН) більш ніж у 10 разів, IIБ група - пацієнти із загальною КФК, що більш ніж в 10 разів перевищує ВМН. Забір лабораторних аналізів проводився під час госпіталізації до оперативного лікування. Проводилась порівняльна оцінка в кожній із груп показників летальності, частот ампутацій, серцево-судинних подій і ниркової дисфункції. Також оцінювалася ймовірність зазначених клінічних подій у групи пацієнтів з наявністю обох досліджуваних критеріїв. Результати. Загальна летальність у пацієнтів обох груп становила 7,34%, у пацієнтів II А групи летальність зростала до 17,86%, у пацієнтів IIБ групи - до 22,22%. У пацієнтів обох груп ймовірність ампутації становила 16,51%. У пацієнтів II А групи ймовірність втрати кінцівки - 35,71%, тоді як у IА групі - 9,88%. У IIБ групі ймовірність ампутації була ще більшою - 44,44%. У IБ групі ампутації виконані в 14% випадків. Також у IIБ групі виявлена висока ймовірність розвитку ниркової дисфункції - 44,44%. У пацієнтів при поєднанні обох критеріїв летальність становила 40%, частота ампутацій - 60%, ймовірність серцево-судинних подій - 40%, ймовірність розвитку ниркової дисфункції - 60%. Висновки. NLR і загальна КФК є простими і ефективними маркерами несприятливого перебігу післяопераційного періоду у хворих з гострою ішемією нижніх кінцівок. Виявлено сильний взаємозв'язок рівня загальної КФК із ймовірністю втрати кінцівки і розвитком ниркової дисфункції. Використання обох критеріїв підвищує прогностичну точність.

Доп.точки доступа:
Бойко, В. В.; Зарудный, О. А.; Иванова, Ю. В.; Гилев, Б. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Вацик, М. З.
Статеве та репродуктивне здоров'я молодих громадян України [] / М. З. Вацик, Е. Ц. Ясинська // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 22-26. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ПОЛОВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- SEXUAL BEHAVIOR
Аннотация: У дослідженні вивчено стан здоров'я підлітків як найбільш важливої не лише для фахівців-медиків, але і в цілому суспільстві через можливість передбачити вирішення певних проблем подальшого розвитку нації шляхом прийняття певних заходів національної політики держави. Різноманітні зміни, які відбулися за останні роки, демонструють специфіку кризисних соціально-економічних, соціально-демографічних ситуацій, які певним чином впливають на стан здоров'я підлітків. Отримані результати допоможуть поряд із традиційно використовуваними формами організації, профілактичної роботи продумати сучасні інноваційні підходи та технології для надання необхідної не лише медичної, а інших видів допомоги підлітковому населенню України. Мета роботи - вивчити стан статевого та репродуктивного здоров'я підлітків відповідно до багаточисельних негативних суспільних змін в Українській державі. Матеріали та методи. Матеріалами дослідження були статистичні дані довідників Центру медичної статистики МОЗ України і результати соціологічних опитувань. Результати. Під час дослідження вивчено стан здоров'я підлітків для можливості передбачити певні проблеми щодо подальшого розвитку нації та допомоги у виробленні певних заходів національної державної політики. Різноманітні зміни, які відбулися в Україні останні десятиліття, демонструють специфіку кризисних соціально-економічних та соціально-демографічних ситуацій, які впливають відповідним чином на стан здоров'я підлітків. Отримані результати допоможуть одночасно із традиційно застосовуваними формами профілактичної роботи розробити для запровадження сучасні інноваційні підходи та технології для забезпечення медичних послуг підліткам. Висновки. Сучасний стан здоров'я підлітків потребує прийняття на загальнодержавному рівні національної програми виховання здорового способу життя, в тому числі статевого здоров'я як одного із важливих розділів державної діяльності України.

Доп.точки доступа:
Ясинська, Е. Ц.
Экз-ры:
Найти похожие

Годованець, О. І.
Аналіз сполучнотканинних компонентів ротової рідини дітей, хворих на хронічний катаральний гінгівіт за умов дифузного нетоксичного зобу [] / О. І. Годованець, Т. С. Кіцак, Т. І. Муринюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 27-32. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЗОБ -- GOITER
СЛЮНА -- SALIVA (секреция)
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS (диагностика)
Аннотация: Мета роботи - вивчити зміні кількісного та якісного складу білково-вуглеводневих комплексів ротової рідини дітей, хворих на хронічний катаральний гінгівіт. Матеріали та методи. Оглянуто 85 дітей віком 12-15 років. Сформовано дві групи спостереження: I група - соматично здорові діти (40 осіб); II група - діти з дифузним нетоксичним зобом (45 осіб). У межах кожної з груп виділялися підгрупи, залежно від наявності чи відсутності у пацієнтів ХКГ: ІА - соматично і стоматологічно здорові діти (n=20); ІБ - соматично здорові діти, хворі на ХКГ (n=20); ІІА - діти, хворі на ДНЗ, без ураження тканин пародонта (n=22); ІІБ - діти, хворі на ДНЗ та ХКГ (n=23). Для параклінічного дослідження використовувалася ротова рідина, в якій визначали рівень загального білка, концентрацію глікопротеїнів, вміст гексозамінів, рівень фукози, рівень сіалових кислот. Результати. При розвитку запального процесу в яснах середній рівень білка в ротовій рідині збільшується на 60 % і становить (3,39±0,24) г/л. Значно більше зростає рівень білка за умов приєднання соматичної патології. У той же час вміст білково-вуглеводних комплексів слини знижується в декілька раз. На противагу змінам концентрації аміноцукрів у ротовій рідині дітей груп дослідження спостерігалося зростання рівня термінальних вуглеводних залишків глікопротеїнів, що свідчить про порушення протекторних властивостей слини. Висновки. 1. У ротовій рідині дітей, хворих на ХКГ, спостерігається зменшення рівня глікопротеїнів на тлі збільшення вмісту білка. Ці зміни посилюються при супутньому ДНЗ, що може свідчити про частковий розпад захисних амінополіцукридів, які виконують протекторну функцію слини. 2. Встановлено вірогідне зниження вмісту гексозамінів у ротовій рідині дітей як при ХКГ, так і при тиреопатології, що корелювало зі зростанням рівня термінальних вуглеводних залишків - сіалових кислот і фукози та вказувало на порушення синтезу глікопротеїнів у залозистих структурах.

Доп.точки доступа:
Кіцак, Т. С.; Муринюк, Т. І.
Экз-ры:
Найти похожие

Гуньков, С. В.
Полікістоз яєчників та потенційна роль екологічних факторів у виникненні гормонального стресу [] / С. В. Гуньков // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 33-37. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME (диагностика)
ГОРМОНЫ -- HORMONES
Аннотация: У попередніх дослідженнях у жінок з полікістозом яєчників (ПКЯ) виявлені підвищені концентрації марганцю та нікелю. Виявилось, що це пов'язано з підвищеним рівнем експонування населення цими металами. Мета роботи - визначення можливої причетності підвищеного рівня експонування марганцем та нікелем до виникнення гіперандрогенії при ПКЯ. Матеріал та методи. Для дослідження відібрано дві групи жінок репродуктивного віку з нормальною масою тіла. Перша група складалась зі здорових жінок. До другої групи включені жінки з ПКЯ. Дослідження гормонів проводили з використанням ІФА методик. Визначали: Лютеїнізуючий гормон (ЛГ), Фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), загальний Тестостерон, Дегідроепіандростерону сульфат (ДГЕА-С), 17-гідроксипрогестерон(17-HOP), Кортизол. Статистична обробка отриманих результатів проводилась за допомогою t-критерію Стьюдента та U-критерію Манна-Уітні. Результати. У жінок з ПКЯ виявлено підвищення ЛГ порівняно з контрольною групою жінок (р - 0,0019). Показники ФСГ в обох групах практично не відрізнялися (р - 0,5756) від контролю. Також, при ПКЯ спостерігалося підвищення андрогенів: загального тестостерону (р - 0,0000), ДГЕА-C (р - 0,0003), 17-HOP (р - 0,0001). Крім того, у групі жінок з ПКЯ спостерігалось підвищення показників кортизолу, порівняно з контрольною групою жінок (р - 0,0000). Такі зміни можуть бути наслідком активізації функції наднирників і проявом гормонального стресу у відповідь на несприятливі фактори зовнішнього середовища. Висновок. У жінок з ПКЯ при підвищеному рівні експонування марганцем та нікелем спостерігаються ознаки гормонального стресу. Відбувається порушення секреції гормонів гіпофізу, яєчників, наднирників, що супроводжується підвищенням рівня андрогенів.

Экз-ры:
Найти похожие

Кишкан, І. Г.
Фармакоекономічний аналіз макролідних та азалідних антибіотиків [] / І. Г. Кишкан // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 38-44. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (фармакология)
Аннотация: Мета роботи - дослідити асортимент препаратів макролідних та азалідних антибіотиків, представлених на вітчизняному фармацевтичному ринку, їх наявність у нормативних документах, що регулюють обіг ліків в Україні та світі. Визначити розподіл препаратів залежно від застосування (життєво необхідні чи другорядні) та витратності на лікування (низько-, середньо- чи дороговартісні). Матеріали та методи. За методом "формального" VEN-аналізу проведено порівняльну оцінку препаратів макролідних антибіотиків на підставі їх наявності (vital) чи відсутності (non-essential) в Державному формулярі лікарських засобів України, Національному переліку основних лікарських засобів, оновленому переліку основних лікарських засобів ВООЗ та Британському Національному формулярі. Визначено макроліди й азаліди, рекомендовані Уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги хворим на негоспітальну пневмонію. Проаналізовано асортимент макролідів різних виробників, представлених на фармацевтичному ринку України, та їх вартість. Результати. Номенклатура представлених на вітчизняному фармацевтичному ринку макролідів налічує 117 лікарських препаратів, більшість з яких закордонного виробництва - 75 препаратів (64%). За результатами "формального" VEN-аналізу встановлено, що усі зареєстровані в Україні макролідні та азалідні антибіотики (еритроміцин, спіраміцин, мідекаміцин, рокситроміцин, джозаміцин, кларитроміцин, азитроміцин) внесено до Державного формуляра лікарських засобів України, регіонального та локального формулярів. У Національному переліку життєво необхідних (vital) лікарських засобів наявні 3 препарати: еритроміцин, азитроміцин і кларитроміцин. Оновлений перелік основних лікарських засобів ВООЗ містить 2 препарати: азитроміцин і кларитроміцин. До Британського Національного формуляра включено 4 препарати: еритроміцин, азитроміцин, кларицид і телітроміцин. Серед них лише телітроміцин не зареєстрований в Україні. Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги хворим на негоспітальну пневмонію передбачає 5 міжнародних непатентованих назв макролідів: еритроміцин, кларитроміцин, спіраміцин, джозаміцин та азитроміцин. До групи низьковартісних препаратів входять: еритроміцин, азитроміцин, кларитроміцин вітчизняних виробників, а також азиклар (Індія), азитро Сандоз (Швейцарія) та азитроміцин Гріндекс (Португалія); середньовартісних: кларитроміцин (Дарниця), кларитроміцин Гріндекс (Португалія), азитрокс (Чехія), азитромакс та кларимакс (Канада), клацид (Італія), хемоміцин (Сербія), макропен® та фромілід уно® (Словенія). Дороговартісними є оригінальні препарати: вільпрафен® (Німеччина), роваміцин® (Італія), сумамед®, сумамед-форте® (Хорватія) та фромілід® (Словенія). Найбільш витратними є оригінальні препарати у формі таблеток, що диспергують: Сумамед® tablets dispersible (Хорватія) та таблеток-солютаб - Вільпрафен-солютаб® (Франція). Висновки. Вітчизняний фармацевтичний ринок має значний асортимент торгових найменувань макролідів і азалідів у різних цінових категоріях, що дає змогу оптимізувати вибір препарату з урахуванням спектра протимікробної активності, чутливості до нього патогенної мікрофлори та фінансової спроможності пацієнта. До категорії життєво необхідних ліків відносяться: еритроміцин, азитроміцин і кларитроміцин. Наявність у Державному формулярі лікарських засобів України усіх представлених в аптечній мережі макролідів підтверджує їх терапевтичну ефективність і доцільність включення до схем антибіотикотерапії інфекційних захворювань у дорослих та дітей.

Экз-ры:
Найти похожие

Кільмухаметова, Ю. Х.
Рівень імуноглобулінів класу G у піддослідних тварин на тлі та без лікування комплексом антиоксидантних препаратів [] / Ю. Х. Кільмухаметова, В. М. Батіг // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 45-48. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ИММУНОГЛОБУЛИН G -- IMMUNOGLOBULIN G (действие лекарственных препаратов)
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (терапевтическое применение)
ГИНГИВИТ ЯЗВЕННО-НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- GINGIVITIS, NECROTIZING ULCERATIVE (лекарственная терапия)
Аннотация: Мета роботи - проаналізувати динаміку концентрації IgG при розвитку експериментального виразково-некротичного гінгівіту без та на тлі місцевого лікування комплексом антиоксидантних препаратів. Матеріали і методи. Дослідження проводили на 18 кроликах. Модель виразково-некротичного гінгівіту отримували у тварин шляхом хімічного опіку. Дослідні препарати в орієнтовній дозі 200 мг наносили на пошкоджену ділянку ясен 2 рази на добу через 2 год після годування тварин. Досліджували характер перебігу експериментального виразково-некротичного гінгівіту на 3-тю, 5-ту, 7-му та 10-ту доби процесу загоєння. Результати. На 3-тю добу у тварин контрольної групи спостерігали зростання вмісту IgG на 50,0% над рівнем інтактних тварин. На 5-ту добу перевага над показником фізіологічної норми становила вже 30,0%. Вказана тенденція зберігалася і надалі, хоч ще на 7-му добу отримані дані достовірно різнилися від даних інтактних тварин та переважали їх на 10,56%. Лише на закінчення дослідження (10-та доба) отримано результат, який статистично недостовірно відрізнявся від показника інтактних тварин та становив його 104,45%. Висновки. Місцеве застосуванням розробленого комплексу антиоксидантних препаратів дає змогу скорегувати перебіг запальної реакції на пошкодження слизової оболонки порожнини рота. Як наслідок, відзначено помірковане, менше ніж у контрольній групі, зростання показників досліджуваних маркерів у початковій фазі та їх повноцінну нормалізацію вже на 7-му добу спостереження.

Доп.точки доступа:
Батіг, В. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Морфо-функціональна характеристика серця та центральна гемодинаміка у дітей з пролапсом мітрального клапана з урахуванням його ступеня [] / О. B. Кулешов [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 49-54. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МИТРАЛЬНОГО КЛАПАНА ПРОЛАПС -- MITRAL VALVE PROLAPSE (кровь)
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
СЕРДЦЕ -- HEART
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Мета роботи - залежно від ступеня пролапсу мітрального клапана вивчити ехоморфометричні показники та центральну гемодинаміку у дітей. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 106 дітей з пролапсом мітрального клапана у віці 13 - 17 років. 90 (84,9%) пацієнтів мали ПМК І ст. та 16 (15,1%) ПМК ІІ ст.; до контрольної групи увійшли 23 практично здорові дитини аналогічного віку. Дослідження проводилось на базі Вінницької міської лікарні "Центр Матері та Дитини". Морфо-функційний стан серця та показники внутрішньо-серцевої гемодинаміки оцінювали за стандартною методикою, в одномірному (М-) та двомірному (В-) режимах, а також доплер-ехокардіографії. Вивчали основні параметри, серед яких- кінцевий діастолічний та систолічний об'єми та розміри; ударний та хвилинний об'єми; ударний та систолічний індекси; фракції викиду та скорочення лівого шлуночка, показники діастолічної функції серця (E/A). Результати. Установлено, що у дітей з ПМК І і ІІ ст. було збільшене (р0,05) кінцево-систолічний розмір (КСР) відносно групи контролю. Відзначалась тенденція до підвищення кінцево-систолічного (КСО) та кінцево-діастолічного (КДО) об'ємів із збільшенням ступеня пролабування мітрального клапана, що може бути передвісником зниження скоротливої здатності міокарда. Аналізуючи стан діастолічної функції міокарда лівого шлуночка у дітей з ПМК, ми виявили достовірне її збільшення з боку параметра E/A (р0,05) відносно контрольних даних, причому його значення також збільшувались із ступенем пролабування МК. Тобто із збільшенням ступеня пролабування МК збільшується схильність до порушення діастолічної функції міокарда. Гемодинаміка в цілому - нормоволемічна та еукінетична. Висновки. Початок діастолічної дисфункції міокарда на фоні нормоволемічної та еукінетичної центральної гемодинаміки реєструється вже при початкових проявах пролабування стулок МК. Збільшення ступеня пролабування супроводжується прогресуванням діастолічної дисфункції міокарда лівого шлуночка.

Доп.точки доступа:
Кулешов, О. B.; Медражевська, Я. А.; Малик, С. Л.; Хребтій, Г. І.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Півторак, К. В.
Вплив ангіоліну на метаболічні процеси при експериментальному стеатогепатиті [] / К. В. Півторак, О. О. Яковлева // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 55-62. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (лекарственная терапия)
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM (действие лекарственных препаратов)
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Мета роботи - оцінити вплив біологічно активної сполуки Ангіолін на стан вуглеводного, ліпідного обміну, адипонектину та ендотеліальної дисфункції при експериментальному неалкогольному стеатогепатиті. Матеріал і методи. Експериментальне дослідження виконано на 110 статевозрілих білих щурах-самцях масою 180-220 грамів. Усіх тварин розподілили на дві групи: контрольну (30 інтактних тварин) та дослідну (80 тварин). Усім тваринам дослідної групи створювали модель неалкогольного стеатогепатиту, для чого протягом 8 тижнів утримували на гіперкалорійній дієті з високим вмістом жирів та високим вмістом холестерину. Після чого частину тварин (10 щурів) виводили з досліду шляхом внутрішньо плеврального введення тіопенталу-натрію (50 мг/кг) та проводили необхідні біохімічні та морфологічні дослідження, частину тварин (30 щурів) ще протягом 4 тижнів продовжували утримувати на високожировій дієті та вводили (20 щурів) біологічно активну сполуку Ангіолін, а 10 щурам лише розчин Рінгера-Локка. Інших тварин дослідної групи (40 щурів) після створення моделі перевели на повноцінну стандартну напівсинтетичну крохмально-казеїнову дієту та протягом 4 тижнів вводили (20 щурів) біологічно активну сполуку Ангіолін, а 20 щурам лише розчин Рінгера-Локка. Результати. У рамках цього дослідження виявлено, що біологічно активна сполука (S)-2,6-діаміногексанової кислоти 3-метил-1,2,4-триазоліл-5-тіоацетат у дозі 50 мг/кг має високу гепатопротекторну активність, дає можливість зменшити синдром цитолізу, синдром холестазу, підвищує рівень адипонектину та знижує рівень ЕТ-1, що забезпечує корисні властивості у лікуванні неалкогольного стеатогепатиту. Встановлені властивості Ангіоліну дають змогу здійснювати ефективну терапію експериментального ураження печінки - неалкогольної жирової хвороби печінки. Висновок. Комбінована корекція моделі неалкогольного стеатогепатиту (застосування Ангіоліну та перехід на стандартну напівсинтетичну крохмально-казеїнову дієту) показала найбільшу ефективність для нормалізації вуглеводного, ліпідного обміну та функції ендотелію.

Доп.точки доступа:
Яковлева, О. О.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Семененко, С. І.
Дослідження церебропротекторної ефективності адемолу та магнію сульфату на експериментальній моделі черепно-мозкової травми [] / С. І. Семененко // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 63-69. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (лекарственная терапия)
АДАМАНТАН -- ADAMANTANE (терапевтическое применение)
МАГНИЯ СУЛЬФАТ -- MAGNESIUM SULFATE (терапевтическое применение)
Аннотация: Мета роботи - порівняти ефективність застосування похідної адамантану 1-адамантилетилокси-3-морфоліно-2-пропанолу гідрохлориду (Адемолу) та магнію сульфату для корекції мнестичної функції та неврологічного дефіциту на моделі черепно-мозкової травми у щурів. Матеріали та методи. Терапевтичну дію Адемолу на змодульованій черепно-мозковій травмі оцінювали при застосуванні доз 1, 2 та 4 мг/кг внутрішньовенно. Псевдооперовані тварини отримували 0,9% розчин NаСl із розрахунку до об'єму найбільш ефективної дози Адемолу. В якості лікарського засобу для контрольної групи застосовували 0,9% розчин NаСl в дозі 2 мл/кг в/в і у тому ж режимі. Неврологічний дефіцит у щурів із черепно-мозковою травмою оцінювали на першу добу та в кінці гострого періоду (на восьму добу) за шкалою stroke-index C.P. McGrow. Здатність тварин до навчання та запам'ятовування аверсивного стимулу досліджували в тесті умовної реакції пасивного уникання. Методика заснована на вродженому інстинкті щурів до обмеженого затемненого простору. Збереження умовної реакції перевіряли через добу за зміною латентного часу входу щура до темного відсіку. Також відмічали кількість тварин, які намагались увійти до темної камери, але не завершили спробу. Результати. Аналізуючи вплив курсової терапії розчином Адемолу на ступінь деескалації неврологічного дефіциту, можна зазначити, що за цією властивістю досліджуваний препарат переважав розчин магнію сульфату на першу добу застосування на 24% та на восьму добу на 30% (р0,05). Щодо відновлення мнестичних функцій при черепно-мозковій травмі, восьмиденна терапія щурів розчином магнію сульфату дещо покращувала пам'ять, але поступалась за ефективністю Адемолу, який наближав показники тесту умовної реакції пасивного уникання до результатів псевдооперованих тварин. Висновки. Отримані результати, щодо корекції неврологічного дефіциту дають можливість стверджувати про відсутності достовірної ефективності застосування магнію сульфату при експериментальній черепно-мозковій травмі у щурів. Адемол, на відміну від розчину магнію сульфату, сприяв зменшенню виразності неврологічних порушень, що супроводжувалося покращенням мнестичних функцій у тварин на восьму добу черепно-мозкової травми.

Экз-ры:
Найти похожие

12.

Соколова, М. В.
Динаміка показників деформації лівого шлуночка та маркерів кардіального ремоделювання ST-2 і кардіотрофіну-1 у жінок із гіпертонічною хворобою в постменопаузі під впливом комбінованої антигіпертензивної терапії [] / М. В. Соколова // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 70-77. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Мета роботи - визначити вплив комбінації валсартану та гідрохлортіазиду на параметри деформації міокарда лівого шлуночка та вміст біохімічних маркерів кардіального ремоделювання (кардіотрофіну-1 та розчинного ST-2) у жінок із ГХ в стані постменопаузи. Матеріали та методи. У відкрите проспективне контрольоване дослідження було залучено 100 жінок в постменопаузі із ГХ I-II стадій. Трансторакальну та спеклтрекінг ехокардіографію проводили на ультразвуковому сканері "Vivid E9 XDClear Console 4D Expert 100" (General Electric, США) синхронізовано із записом ЕКГ. Добове моніторування АТ проводилося за допомогою приладу АВРМ-04 (Meditech, Угорщина). Визначення концентрації маркерів кардіотрофіну-1 і ST-2 проводили методом твердофазного імуноферментного аналізу. Через 6 місяців лікування комбінацією валсартану і гідрохлортіазиду всім жінкам повторно проводили обстеження в повному обсязі. Статистичний аналіз результатів здійснювали із використанням пакета програм Statistica 13.0. Усі тести були двобічними, статистично значущими вважали відмінності при p0,05. Результати. В результаті 6-місячного лікування хворих комбінацією валсартану із гідрохлортіазидом зареєстровано достовірне зменшення товщини МШП та ІММ ЛШ, збільшення глобального повздовжнього стрейну ЛШ та зменшення механічної дисперсії сегментарних кривих стрейну. Встановлено позитивний вплив комбінованої терапії валсартаном і гідрохлортіазидом на динаміку маркерів кардіального ремоделювання. Медіана зниження кардіотрофіну-1 становила -37,93% (р0,000001), а розчинного ST-2 -19,74% (р

Экз-ры:
Найти похожие

13.

Ультразвукова архітектоніка щитоподібної залози після використання зварювальних технологій при хірургічному лікуванні [] / М. М. Стець [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 78-82. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (хирургия)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (использование)
Аннотация: Мета роботи - вивчити стан залишкової тканини щитоподібної залози та особливостей судинної перфузії за ультразвуковою і допплерівською характеристиками в післяопераційному періоді при використанні у хірургічному лікуванні зварювального високочастотного коагулятора. Матеріал і методи. У 230 хворих за останні 5 років вивчили можливості застосування електрокоагуляції щитоподібної залози з використанням високочастотного коагулятора ЕХВА - 350МС та ЕКВЗ-300 з частотою 66 кГц і 440кГц в моно- та біполярному режимах. У всіх хворих електрокоагуляція виконувалася для запобігання кровотечі - "в сухому полі" з використанням пінцета. 96 хворим після операції на щитоподібній залозі із збереженням тканини виконано ультразвукову доплерографію на 10-ту добу, через 1, 6, 12 місяців. Спроможності апаратів дали змогу отримувати зображення залишеної тканини, визначити її величину, ехоструктуру, розміри знову виявлених у тиреоїдному залишку включень. Результати. Використання технологій високочастотної електрокоагуляції та зварювання м'яких тканин, забезпечує надійний гемостаз, скорочує основний етап операції, дає можливість уникати ускладнень. Нормалізація ехоструктури відбувається протягом 1 року спостереження і вже через рік є найбільш сталою, з урахуванням функціональної гіперплазії. Висновки. Чітка уява про перебіг змін у тиреоїдному залишку дає можливість встановити післяопераційний діагноз, уникнути діагностичних помилок - гіпердіагностики рецидивів вузлового зобу, аутоімунного тиреоідиту (вогнищевої форми), явищ неоплазії, виконати своєчасну корекцію лікування.

Доп.точки доступа:
Стець, М. М.; Антонів, В. Р.; Цюра, Ю. П.; Кривопустов, М. С.; Білик, І. І.; Польовий, В. П.; Сидорчук, Р. І.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Показники пошкодження та функціонального стану печінки у хворих на неалкогольний стеатогепатит за коморбідності з ожирінням та остеоартрозом на фоні застосування метадоксину та гуарової смоли [] / О. С. Хухліна [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 83-89. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (действие лекарственных препаратов)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (лекарственная терапия)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
Аннотация: Мета роботи - з'ясувати ймовірний вплив метадоксину та смоли гуарової на показники пошкодження та функціонального стану печінки за коморбідного перебігу НАСГ з ожирінням та ОА. Матеріал і методи. Обстежено 90 пацієнтів, які розподілені на три групи: 1 групу (n=30) сформували хворі, які страждають на ОА колінних суглобів II-III стадії за Kellgren і Lawrense з нормальною масою тіла (ІМТ= 21-25 кг/м2), 2 групу (n=30) - пацієнти з НАСГ та ожирінням без ОА (ІМТ більше 30 кг/м2), 3 групу (n=30) - пацієнти з ОА з НАСГ та ожирінням (ІМТ більше 30 кг/м2). До контрольної групи зараховані 30 здорових осіб відповідного віку. Середній вік хворих - (62,3±5,7) років. Для визначення ефективності лікування сформовано три групи пацієнтів, які були рандомізовані віком, статтю, ступенем ожиріння та активністю цитолітичного синдрому. Результати. У динаміці лікування підтверджено корекцію пігментного обміну та потужні детоксикаційні властивості метадоксину та смоли гуарової (вірогідне зниження вмісту кон'югованого, прямого та загального білірубіну), їх спроможність усувати синдром цитолізу гепатоцитів (вірогідне зниження активності АсАТ, АлАТ) та покращувати білоксинтезувальну функцію печінки (зростання вмісту альбумінів та загального білка). На спроможність запропонованої терапії щодо усунення проявів мезенхімально-запального синдрому при НАСГ вказує фактична нормалізація відносного вмісту фракцій глобулінів, вірогідне зниження в динаміці лікування альфа2- та гамма-глобулінів. Слід також підкреслити той факт, що застосування ентеросорбенту на основі смоли гуарової, на відміну від традиційної терапії, призвело до зниження інтенсивності холестатичного синдрому, який був виражений у хворих на ожиріння. Висновок. Препарати метадоксину та смоли гуарової володіють потужними мембраностабілізувальними властивостями, ефективно усувають прояви цитолізу, холестазу, мезенхімально-запального синдрому, підсилюють альбумінсинтезуючу та дезінтоксикаційну функції печінки у хворих на НАСГ.

Доп.точки доступа:
Хухліна, О. С.; Ляхович, О. Д.; Коваленко, С. В.; Дудка, І. В.; Дудка, Т. В.; Мандрик, О. Є.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Цигикало, О. В.
Джерела та хронологічна послідовність закладки структур очної ямки людини [] / О. В. Цигикало, Н. Я. Козарійчук, Т. Б. Сикирицька // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 90-95. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГЛАЗНИЦА -- ORBIT (эмбриология)
Аннотация: Мета роботи - уточнити джерела та визначити хронологічну послідовність закладки структур очної ямки в пренатальному періоді онтогенезу людини. Матеріал та методи. За допомогою комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрії, морфометрії, мікроскопії, тривимірного комп'ютерного реконструювання і статистичного аналізу) вивчено 26 серій послідовних гістологічних зрізів зародків і передплодів людини віком від 3 до 8 тижнів внутрішньоутробного розвитку (ВУР) (3,0-30,0 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД)). Результати. На нашому матеріалі встановлено, що зачатки органа зору (кришталикові плакоди) з'являються на 3-му тижні ВУР (зародки 3,0-3,5 мм ТКД). У зародків 7,0-7,5 мм ТКД (5-й тиждень ВУР) у результаті поступової інвагінація кришталикових плакод у прилеглу мезенхіму утворюються кришталикові ямки, а потім - кришталикові пухирці. Закладка м'язів очного яблука (крім нижнього косого м'яза ока) виявлена наприкінці п'ятого тижня ВУР (зародки 7,0-7,5 мм ТКД) у прилеглій мезенхімі позаду очних келихів і навколо очних стебел. Зачаток нижнього косого м'яза ока розвивається з окремого мезодермального острівця, розташованого в мезенхімі медіально і знизу від очного яблука. Одночасно із закладкою м'язів очного яблука відбувається закладка і вростання в очну ямку блокових і відвідних нервів. Розвиток кровоносних судин очних ямок відбувається з двох джерел: з острівців місцевого ангіогенезу, який починається з 5-го тижня ВУР, та з позаорганних судин, які простежуються у вигляді судинної сітки вже наприкінці 6-го тижня ВУР. Сполучення обох джерел спостерігається наприкінці 7-го тижня розвитку. Зачатки кісток очної ямки з'являється у такій послідовності: верхня щелепа на 6-му тижні ВУР, лобова, вилична, піднебінна кістки та мале крило клиноподібної кістки - на 7-му тижні. Велике крило клиноподібної кістки формується на 10-му тижні. Крила клиноподібної кістки з'єднуються на 16-му тижні розвитку. Висновки. Отже, зародковий період онтогенезу є першим критичним періодом у розвитку очної ямки людини, зумовлений формуванням м'язів очного яблука, нервових і судинних структур.

Доп.точки доступа:
Козарійчук, Н. Я.; Сикирицька, Т. Б.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Асоціація генотипів поліморфізму NOS3 з макроангіопатіями у хворих на артеріальну гіпертензію у поєднанні із цукровим діабетом типу 2 [] / Є. І. Шоріков [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 96-100. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (генетика)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ АНГИОПАТИИ -- DIABETIC ANGIOPATHIES
Аннотация: У статті представлені дані, присвячені вивченню асоціації генотипів поліморфізму NOS3 з макроангіопатіями у хворих на гіпертонічну хворобу за поєднаного перебігу з цукровим діабетом типу 2. Мета роботи - вивчити вірогідність асоціації генотипів поліморфізму NOS3 з макроангіопатіями у хворих на артеріальну гіпертензію за поєднаного перебігу з цукровим діабетом типу 2. Матеріал та методи. Обстежено 100 хворих на АГ та ЦД типу 2, із клінічно верифікованими ураженнями артерій змішаного типу. Вивчалися алелі поліморфних ділянок гена синтетази оксиду азоту 3 (NOS3, GeneID:4846, локус - 7q36, поліморфізм -786TCтрансверсія, dbSNP - rs2070744). Результати. Розподіл генотипів поліморфізму NOS3 в групі АГ та ЦД 2 типу характеризувався вірогідним відхиленням від рівноваги Харді-Вайнберга (р0,01). При монолокусному аналізі асоціацій алелей та генотипів NOS3 із ризиком ураження судин змішаного типу встановлено наявність вірогідної різниці між основною та контрольною групами (p0,05). Наявність алелю-786С асоціювалася із підвищеним ризиком (у 2,55 раза) уражень судин змішаного типу в обстежених хворих, основна група відрізнялась за рівнем гетерозиготності (OR

Доп.точки доступа:
Шоріков, Є. І.; Шорікова, Д. В.; Хухліна, О. С.; Шупер, О. С.; Трефаненко, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Юрценюк, О. С.
Діагностика та лікування депресивних та тривожних розладів у студентів [] / О. С. Юрценюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 101-106. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, терапия)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика, терапия)
СТУДЕНТЫ -- STUDENTS (психология)
Аннотация: Депресивні та тривожні розлади в осіб молодого віку є досить поширеною і прогностично несприятливою патологією, і тому актуальним є питання її своєчасної діагностики та комплексного лікування. Мета роботи - визначити частоту та структуру депресивних та тривожних розладів у студентів. Створити та впровадити нову систему комплексної діагностики та лікування цих розладів. Матеріали і методи. Нами, протягом 2015-2017 рр., з дотриманням принципів біоетики та деонтології проведено суцільне комплексне обстеження 1235 студентів. Застосовані методи: клінічний, клініко-психопатологічний, клініко-епідеміологічний, клініко-анамнестичний, експериментально-психологічний та статистичний методи. Результати. В результаті дослідження депресивні та тривожні розлади діагностовано у 123 (9,96%) усіх обстежених студентів, що становило 38,80 % від усіх діагностованих непсихотичних психічних розладів (N=317). У студентів найчастіше діагностували змішаний тривожний та депресивний розлад (F41.2) - 7,32% від загальної кількості хворих та 23,68% серед чоловіків з афективними розладами, а у студенток - легкий депресивний епізод F32,0 - 12,20% та 17,65% відповідно. Висновки. Використання зі скринінговою діагностичною метою шкали депресії Цунга та шкал особистісної та ситуативної тривоги показало високу чутливість застосованих методик, що повинно враховуватись при побудові скринінгових програм. Використання комплексного підходу в лікуванні вищезазначених розладів підвищило ефективність лікування у 2,3 раза.

Экз-ры:
Найти похожие

18.

Гоженко, А. І.
Роль білкового та ліпідного обмінів в енергетичному забезпеченні організму [] / А. І. Гоженко, Ю. М. Гришко, С. М. Граматюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 107-116. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
БЕЛКИ -- PROTEINS (метаболизм)
ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ОБМЕН -- ENERGY METABOLISM
Аннотация: Мета роботи - проаналізувати механізми участі та взаємозв'язок ліпідного і білкового обмінів в енергозабезпеченні організму за фізіологічних умов і при патології на прикладах розгляду тривалих адаптаційних реакцій особливо при хронічному стресі. Взаємовідносини ліпідного і білкового обмінів розглянути з позиції фунукціонально-метаболічного континууму. Одним з функціональних блоків гомеостазу є функціонально-метаболічний континуум (ФМК), який полягає в забезпеченні функцій організму (клітин) адекватною кількістю енергопластичних субстратів. В реалізації ФМК і його найголовнішої складової - енергетичної, яка не тільки є пріоритетною, але і найбільш швидкою, особливо при короткочасній адаптації, беруть участь усі види обміну - вуглеводного, ліпідного та білкового. В організмі сучасної людини, особливо у цивілізованих країнах, не дивлячись на наявність великих ліпідних депо, все ж, особливо при стресі, відмічається значна роль білкового обміну у підтримці необхідної глікемії, яка стає ще більш важливою при недостатності ліпідних депо. Така участь білкового обміну у забезпеченні енергетичного ФМК у подальшому впливає на стан пластичного забезпечення організму, що необхідно враховувати, особливо при формуванні довготривалих реакцій адаптації, тим більше у поєднанні з явищами хронічного стресу. Висновки: 1. У підтримці ФМК енергетичного обміну при термінових реакціях адаптації беруть участь всі види обміну речовин - вуглеводний, ліпідний і менше білковий. 2. У підтримці ФМК енергообміну при тривалих реакціях адаптації основну роль відіграє ліпідний обмін. 3. При недостатності жирових депо в забезпеченні ФМК зростає роль білкового обміну, особливо при хронічному стресі. Це обумовлено, в основному, підвищенням ефектів катехоламінів, глюкагону і кортизолу, що і призводить до посилення ліполізу, деструкції білка з мобілізацією амінокислот (в першу чергу, з скелетної мускулатури), а також до активації глюконеогенезу в печінці. 4. Реакціі забезпечення енергообміну за рахунок переважно використання ліпідів сформувалися на ранніх стадіях філогенезу. 5. Регуляція енергетичного забезпечення ФМК забезпечується за рахунок переважно гормональних механізмів в першу чергу за рахунок катехоламінів і глюкагону, завдяки прямій активації глікогенолізу і гліколізу через аденилатциклазну систему в печінці, м'язах і серці.

Доп.точки доступа:
Гришко, Ю. М.; Граматюк, С. М.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Особливості прогресування хронічної хвороби нирок у хворих на ревматоїдний артрит [] / Л. О. Зуб [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 117-124. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (эпидемиология)
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
Аннотация: У статті наведено сучасні уявлення щодо патогенетичних механізмів прогресування хронічної хвороби нирок у хворих на ревматоїдний артрит. Вказано на результати сучасних досліджень як в Україні, так і у світі, які зазначають зростання частоти коморбідної патології нирок у хворих на ревматоїдний артрит. Мета роботи - проаналізувати стан питання взаємовпливу прогресування хронічної хвороби нирок та ревматоїдного артриту в сучасній медичній літературі. У роботі наведено дані про особливості дисбалансу імунних факторів за наявності ревматоїдного артриту, що мають високу спорідненість до ниркової тканини та забезпечують реалізацію цитокінового ураження тканини нирок. Показано різні види уражень нирок у хворих на ревматоїдний артрит та патогенетичні механізми, що призводять до цього. Розкрито роль імунних факторів, системи коагуляції, клітинних дисфункцій при різних типах ураження нирок у хворих на ревматоїдний артрит. Висновки. Проаналізувавши доступні літературні джерела, можна стверджувати, що механізми прогресування ревматоїдного артриту та хронічної хвороби нирок на тлі вказаної патології є взаємопов'язаними через подібну реалізацію дії клітинних та молекулярних запальних медіаторів, що виявляються як при ревматоїдному артриті, так і при хронічній хворобі нирок. Необхідно зосередити увагу на вивченні механізмів поєднаного взаємообтяження перебігу і прогресування хронічної хвороби нирок на тлі ревматоїдного артриту, що допоможе у виборі та оптимізації тактики лікування та ведення пацієнтів з вищевказаною поєднаною коморбідною патологією нирок та ревматоїдним артритом.

Доп.точки доступа:
Зуб, Л. О.; Роборчук, С. В.; Кулачек, В. Т.; Мороз, Т. П.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Клінічний випадок венозного тромбоемболізму [] / В. К. Тащук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 3. - С. 125-128. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (диагностика)
Аннотация: Тромбоемболія легеневої артерії - це патологія, частота випадків якої прогресивно збільшується і потребує комплексного підходу, який включає оцінку клінічної симптоматики, врахування наявних факторів ризику та даних додаткових методів дослідження. Мета роботи - проаналізувати клінічний випадок тромбоемболії легеневої артерії та визначити основні аспекти специфіки ранньої діагностики та лікування. Матеріал і методи. Проведений аналіз історії хвороби пацієнта, який перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом тромбоемболія легеневої артерії. Хворому були проведені загальноклінічні, біохімічні та інструментальні методи дослідження. Результати. Представлені результати засвідчують, що в більшості випадків діагноз ТЕЛА не може бути поставлений на підставі тільки клінічних проявів, його верифікація, як правило, вимагає проведення інструментальних методів дослідження: ехокардіографії, ультразвукового дослідження вен нижніх кінцівок, коронарографії та ангіопульмонографії. Розглянуто алгоритми тромболітичної і антикоагулянтної терапії з урахуванням об'єму емболічного враження та важкості гемодинамічних порушень. Висновки. Наведене описання клінічного випадку вказує на необхідність своєчасної діагностики тромбоемболії легеневої артерії та її лікування відповідно до сучасних рекомендацій.

Доп.точки доступа:
Тащук, В. К.; Хребтій, Г. І.; Пересунько, О. М.; Хмара, Р. С.; Шкварковська, Н. В.; Маліневська-Білійчук, О. В.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-21

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)