Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
 Найдено в других БД:Періодичних видань (16)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=КУ27/2022/21/1<.>
Общее количество найденных документов : 16
Показаны документы с 1 по 16
1.


    Бігун, Р. В.
    Тазовий біль і психоемоційний статус у жінок з ендометріомою яєчників, поєднаною із запальними захворюваннями органів малого тазу: вибір тактики лікування [] / Р. В. Бігун, H. I. Геник // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 3-8. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN (психология)
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (диагностика)
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS (психология)
Аннотация: Традиційною думкою залишається зв’язок хронічного тазового болю з наявністю в організмі патологічного джерела структурно- морфологічних змін тканини, наприклад, міоми матки, ендометріозу, хронічних запальних процесів органів малого тазу. Ендометріоз, при якому найбільш характерним симптомом є хронічний тазовий біль, уражає близько 10% жінок репродуктивного віку, а проблема вивчення ендометріоїдних кіст демонструє свою актуальність домінуванням у структурі генітального ендометріозу–до 59%. Хронічний тазовий біль обумовлює недоцільність курсів антибактеріальної терапії і, як її наслідок, дисбіоз, розвиток синдрому виснаження яєчників, а хірургічний підхід не завжди демонструє бажані результати, часто погіршуючи клінічну картину та психоемоційний статус пацієнтки. Мета дослідження – оцінити вираженість больового синдрому та психологічний статус у пацієнток із тазовим болем, асоційованим з ендометріомами яєчників, та ефективність терапевтичних опцій. Матеріали та методи. У дослідження залучили 40 пацієнток з ендометріозом яєчника, поєднаним із запальними процесами органів малого тазу (основна група) та 40 пацієнток із ізольованими ендометріомами (група порівняння). Контрольну групу сформували з 30 пацієнток без клініки генітального ендометріозу. Проведено аналіз соматичного та гінекологічного анамнезу, даних об’єктивного та гінекологічного огляду, даних адаптованих опитувальників шкал депресії Бека та тривожності Спілбергера-Ханіна, оцінку болю за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), сонографічне дослідження органів малого тазу, оцінку даних магнітно-резонансної томографії, ендоскопічних та гістологічних методів дослідження. Результати. Диспареунія відзначена утретини пацієнток основної групи, дизуричні прояви, розлади функції кишківника – у кожної четвертої жінки, у третини – поєднання з проявами астено-невротичного синдрому, інтенсивність болю була представлена у третини як виражена та нестерпна. Слід вказати на зростання у 2,6 раза частки вторинного безпліддя, у двох третинах спостережень відзначили розлади менструального циклу, при якому домінували прояви альгодисменореї та аномальних маткових кровотеч. Аналіз психологічних опитувальників відзначив рівні частки депресивних проявів середнього та легкого ступеня в основній групі, а також, поряд зі зниженням психоемоційної адаптації, високі показники ситуативної та особистісної тривожності. Запропоновані терапевтичні опції включали використання дієногесту, перш за все у жінок зі слабкою та помірною інтенсивністю больового синдрому, враховуючи можливість тривалого застосування при ризику рецидиву та меншу частку ймовірних побічних ефектів. Висновки. 1. Для пацієнток з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу, характерними є більш інтенсивний больовий синдром, висока частота порушень менструального циклу, вторинного безпліддя та проявів неспецифічних клінічних симптомів. 2. Психоемоційний стан жінок з ендометріомами, поєднаними із запальними процесами органів малого тазу, характеризується високим рівнем депресивних та тривожних розладів, а також вираженою інтенсивністю больового синдрому у третині спостережень. 3. При слабкому та помірному ступені тазового болю препаратом вибору терапевтичної програми є дієногест, використання якого доцільне у довготривалій перспективі; у випадку вираженої інтенсивності больового синдрому перевага надається аГнРГ.


Доп.точки доступа:
Геник, H. I.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


    Гвоздецька, Г. С.
    Особливості прегравідарної підготовки у жінок із ранніми гестозами в анамнезі [] / Г. С. Гвоздецька // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 9-14. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (диагностика)
Аннотация: Одним із найбільш частих ускладнень І триместру вагітності є блювання вагітних. На прегравідарному етапі є потреба у надходженні достатньої кількості різних мікронутрієнтів. Вітамін D сприяє імунологічній адаптації організму жінки до вагітності і запобігає розвитку ранніх гестозів. Мета дослідження – оцінити ефективність розробленої комплексної прегравідарної підготовки жінок із блюванням вагітних в анамнезі. Матеріали та методи. Спостерігалось 100 жінок із ранніми гестозами в анамнезі. До контрольної групи зараховано 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності та пологів в анамнезі. Усім жінкам обох груп проводили дослідження вмісту вітаміну D у сироватці крові. Жінок основної групи розділено на дві підгрупи: група А – 50 жінок, які отримували прегравідарну підготовку, та група Б – 50 жінок, які не отримували прегравідарної підготовки. Жінки групи А на прегравідарному етапі отримували протягом 3 місяців до настання вагітності та в першому триместрі вагітності по 2000 ОД на добу препарату АКВАДЕТРИМ перорально та вітамінно-мінеральний комплекс «Елевіт пронаталь» по 1 таблетці зранку. Результати. На початку дослідження вихідний рівень вмісту 25 (ОН)D у сироватці крові становив 25,9 нг/мл у групі А, 25,91 нг/мл – у групі Б та 28,0 нг/мл у жінок контрольної групи. Достатній рівень вітаміну D визначали у 18,0% жінок основної групи та у 63,3% жінок контрольної групи (p0,05). Під час прегравідарної підготовки протягом двох місяців виявили позитивний ефект у жінок із групи А порівняно із групою Б щодо вмісту вітаміну D: достатній рівень вітаміну D спостерігали у 54,0% жінок групи А порівняно з 20% у жінок групи Б, недостатність спостерігали у 28% осіб групи А, а дефіцит – у 18% пацієнток групи А (p0,05). Уміст 25 (ОН)D у сироватці крові жінок становив 28,8 нг/мл у групі А та 25,84 нг/мл – у групі Б. Прояви блювання вагітних спостерігали тільки у 10 жінок групи А, що становить 20,8%, а у порівняльній групі – у 25 жінок (62,5%). У жінок основної групи переважали симптоми блювання вагітних легкого ступеня, а у жінок групи порівняння – блювання тяжкого ступеня. Висновки. При застосуванні прегравідарної підготовки препаратом Аквадетрим 2000 ОД на добу перорально та вітамінно-мінерального комплексу «Елевіт пронаталь» зменшується кількість випадків недостатності та дефіциту вітаміну D (р0,05), що позитивно впливає в подальшому на перебіг вагітності. При застосуванні запропонованої нами прегравідарної підготовки відсоток настання вагітності був достовірно вищим: 96% проти 80% (р0,05). У пацієнток групи А констатовано достовірно нижчу частоту проявів раннього гестозу (у 3 рази) (р0,05).

Экз-ры:
Найти похожие

3.


   
    Уроджені вади розвитку - маркери впливу ксенобіотиків низької інтенсивності [] / O. К. Колоскова [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 15-20. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES (этиология)
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS (вредные воздействия)
Аннотация: Формування уроджених вад розвитку багато в чому відбувається під впливом несприятливих стимулів зовнішнього середовища. У свою чергу, багато з так званих «сторожових» вад розвитку можуть виступати як маркери екологічного неблагополуччя. Мета дослідження – здійснити аналіз частоти виникнення вад розвитку у плодів і новонароджених за період 2004-2014 рр. за умови проживання їх батьків в альтернативних стосовно забруднення районах Чернівецької області. Матеріал та методи. Комплексне антропогенне навантаження на організм оцінювали з урахуванням біодоступності полютантів ґрунту, води і повітря в окремих районах області за величиною запропонованого нами коефіцієнта екологічного ризику (КЕР). Проведений аналіз даних про загальну кількість новонароджених із уродженими вадами розвитку за період 2004-2018 рік. Отримані результати дослідження аналізували за допомогою комп’ютерного пакета «Statistica 6» Stat Soft і Excell XP для Windows на персональному комп’ютері з використанням параметричних і непараметричних методів обчислення. Результати. Відзначено, що за умови проживання батьків у районах екологічного неблагополуччя (КЕР?2,0), частота вад розвитку у їх новонароджених становила 48,0‰, а загальна кількість таких вад – 50,36‰. У випадку проживання батьків у більш сприятливій екологічній обстановці (КЕР2,0) частота вад розвитку становила відповідно 36,3‰ та 39,0‰ (p0,05). Співвідношення шансів (СШ) формування вроджених вад розвитку у новонароджених, батьки яких постійно проживали в зонах екологічного ризику, відносно групи порівняння становило 1,62 (95% ДІ: 1-2,6), а для загальної їх кількості ВШ було1,59 (95% ДІ: 1-2,8). Висновок. У випадку тривалого проживання батьків у місцях із підвищеним ризиком впливу на їх організм екологічних факторів низької інтенсивності, у новонароджених частіше, ніж у групі порівняння, формувалися грубі (сторожові) вади розвитку, рекомендовані до обов’язкового обліку в реєстрі EUROCAT.


Доп.точки доступа:
Колоскова, O. К.; Колюбакіна, Л. В.; Власова, О. В.; Шахова, О. О.
Экз-ры:
Найти похожие

4.


   
    Інфламатометричні особливості перебігу бронхіальної астми за різного ступеня активності еозинофільного запалення дихальних шляхів [] / O. К. Колоскова [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 21-26. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (лекарственная терапия)
ЭОЗИНОФИЛЫ -- EOSINOPHILS
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES (этиология)
Аннотация: Мета роботи – для оптимiзацiї персонiфiкованої протизапальної терапiї хворих iз бронхіальною астмою (БА) дослідити клінічне значення вмісту еозинофільного катіонного протеїну у мокротинні та його діагностичну роль у менеджменті захворювання. Матерiали і методи. Обстежено 66 дiтей шкiльного вiку, хворих на персистувальну бронхіальну астму, які отримували протизапальну базисну терапію впродовж не менше трьох останніх місяців та потребували корекції лікування. За допомогою процедури індукції відходження мокротиння усім хворим у позанападному періоді здійснювали забір мокротиння. У мокротинні визначали кількісний та якісний цитологічний склад осаду, у надосадовій рідкій фракції, отриманій після центрифугування, визначали вміст еозинофільного катіонного білка (ECP) за допомогою ЕLISA-методу та концентрацiю ендотелiального фактору росту судин (VEGF) IФА-методом. У загальній когорті обстежених пацієнтів середнiй вмiст ЕСР становив 2,28±2,2 нг/мл (мiнiмальне значення 0, максимальне – 9,2 нг/мл). Залежно вiд вмісту ЕСР у мокротинні дітей розподілили на 2 клінічні групи: I група (основна) – 29 дітей із вмістом у мокротинні ЕСР більше середньогрупового значення, а решта 47 хворих увійшла до ІІ групи (ЕСР 2 нг/ мл). За основними клiнiчними характеристиками (вік, стать, місце проживання, тривалість захворювання) групи були зіставлюванi. Усім хворим проводили бiохiмiчне дослiдження конденсату видихуваного повітря (КВП), що передбачало визначення вмiсту загального білка, активностi каталази, концентрацiї метаболiтiв монооксиду нiтрогену та маркерів протеолiтичної активностi. Одержанi результати дослiдження аналiзували з використанням параметричних i непараметричних методiв обчислення, а оцінку діагностичної цінності тестів проводили з позиції клінічної епідеміології з урахуванням їх чутливості (ЧТ) та специфічності (СТ), а також атрибутивного (АР) і відносного (ВР) ризиків та відношення шансів (ВШ) реалізації події з урахуванням їх 95% довірчих інтервалів (95% ДІ). Результати. У роботi показано, що у групах порiвняння збiгалися клiнiчнi показники контролю БА (18,3±1,5 проти 18,6±1,3 бала, P0,05), клiтинного складу мокротиння, зокрема за кiлькiстю еозинофiльних гранулоцитiв (9,24±2,3 проти 9,28±2,2%, P0,05). При цьому вмiст у мокротиннi VEGF, який вiдображає стан процесiв ремоделювання бронхiв, в 1,25 раза був недостовірно вищим у представникiв I групи (145,43±19,71) пг/мл порiвняно з хворими II групи (115,93±15,7) пг/мл (P0,05). У КВП вмiст метаболiтiв монооксиду нiтрогену виявився дещо вищим у хворих II групи: 44,4±5,74 мкмоль/л порiвняно з представникам I групи 55,8±9,8 мкмоль/л (P0,05). Водночас у хворих І клінічної групи в КВП відзначалася тенденція до підвищення активності каталази (68,4±22,6 мкмоль /хв х мг білка відносно 49,6±10,3 мкмоль /хв х мг білка в ІІ групі порівняння; P0,05) та протеолiтичної активностi азоколу. На противагу цьому у II групi запальний процес обумовлювався лiзисом низькомолекулярних бiлкiв. Висновки. У дiтей, хворих на бронхiальну астму, посилена дегрануляцiя еозинофiлiв мокротиння (за вмiстом ЕСР) асоцiює з виразнiшим запальним процесом у бронхах, про що засвідчують пiдвищена iнтенсивнiсть окисної модифiкацiї бiлкiв (ВШ=3,6) i протеолiтичної активностi за лiзисом крупномолекулярних протеїнiв; вища активнiсть каталази; зростання вмiсту VEGF як маркера ремоделювання бронхiв, а також зменшення вмiсту метаболiтiв монооксиду нiтрогену у конденсаті видихуваного повiтря.


Доп.точки доступа:
Колоскова, O. К.; Колюбакіна, Л. В.; Ортеменка, Є. П.; Хільчевська, В. С.
Экз-ры:
Найти похожие

5.


   
    Особливості артеріального тиску у школярів із гострим обструктивним бронхітом [] / М. Б. Отмен [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 27-30. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
БРОНХИТ -- BRONCHITIS (диагностика)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
ШКОЛЬНИКИ -- SCHOOL STUDENTS
Аннотация: Мета роботи – oцінити показники артеріального тиску в дітей із гострим обструктивним бронхітом. Матеріали і методи. У роботі представлені результати обстеження 68 дітей, госпіталізованих з приводу гострого обструктивного бронхіту. У пацієнтів вивчали клінічну симптоматику, тяжкість перебігу за шкалою BSS-ped. Визначали показники артеріального тиску та дані ехокардіографії, які порівнювали з результатами контрольної групи здорових осіб (20 дітей). Результати. У пацієнтів тяжкість перебігу бронхіту в першу добу була середньою – за шкалою BSS – 7,79±0,19 балів. Показники АТ у хворих були вірогідно нижчими, ніж у здорових дітей, і мали зворотну кореляційну залежність від тяжкості хвороби. За ехокардіографією відзначено зниження показників кінцевого систолічного та діастолічного об’єму лівого шлуночка, зниження градієнта тиску на мітральному клапані та його підвищення – на пульмональному. Висновки. При гострому обструктивному бронхіті у дітей спостерігаються зміни діяльності серцево-судинної системи у вигляді зниження системного артеріального тиску та підвищення тиску у системі малого кола кровообігу.


Доп.точки доступа:
Отмен, М. Б.; Нечитайло, Ю. М.; Міхєєва, Т. М.; Нечитайло, Д. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

6.


    Оріщак, І. К.
    Прогностичні предиктори ризику гіперпластичних процесів ендометрію у жінок зі зниженим репродуктивним потенціалом [] / І. К. Оріщак // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 31-38. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA (этиология)
Аннотация: У структурі жіночого безпліддя матковий чинник займає одне із провідних місць із частотою 25,20%–42,30%. Гіперпластичні процеси ендометрію (ГПЕ) у структурі гінекологічних захворювань становлять 15-40%, а у жінок репродуктивного віку – 24,0-62,0%. Мета дослідження – вивчення предикторів ризику розвитку доброякісної гіперпроліферативної патології ендометрію у жінок репродуктивного віку для удосконалення превентивних підходів до тактики ведення цього контингенту пацієнток. Матеріали та методи. Представлено результати аналітичного опрацювання медичної документації 860 пацієнток із матковим чинником субфертильності, підібраної методом суцільної вибірки. Для порівняння провели аналіз 100 форм медичної документації соматично здорових пацієнток. Результати. Домінуючими є такі клінічні нозології: поліпоз ендометрію та гіперпластичні процеси (44,19%), аденоміоз (22,33%), множинна міома матки (10,47%), внутрішньоматкові синехії (14,19%). Матковий чинник був провідним щодо репродуктивних втрат та субфертильності (38,68%), частка первинної форми безпліддя становила 17,63%, вторинної форми – 43,68%, участь у програмах IVF відзначили 119 осіб (31,32%), причому у 21,85% були невдалі спроби. Вік пацієнток коливався від 20 до 45 років, а ГПЕ більш вагомо представлені у пізньому репродуктивному віці (60,00%) (р0,05). Встановлено ризики розвитку ГПЕ щодо таких чинників, як хронічні запальні процеси органів малого тазу, аденоміоз і зовнішній генітальний ендометріоз, міома матки, доброякісні пухлини та ретенційні утвори яєчників. Висновки. Отримані результати демонструють зростання ризику гіперплазії ендометрію та поліпів із віком у 2,3 раза. Відзначено високу частку тривалого застосування внутрішньоматкових систем, а також незначне використання гормональних та бар’єрних методів контрацепції, що сприяло хронізації запальних захворювань органів репродуктивної системи. Представлено ризики розвитку ГПЕ щодо таких чинників, як хронічні запальні процеси органів малого тазу, аденоміоз і зовнішній генітальний ендометріоз, міома матки, доброякісні пухлини та ретенційні утвори яєчників. При аналізі структури соматичної захворюваності виявлено високу частку серцево-судинних захворювань, тиреопатії та порушення жирового обміну. У групі пацієнток із ГПЕ відзначено низьку частоту вагітностей поряд із високим відсотком мимовільних викиднів, завмирання вагітності та звиклого невиношування. Отримані результати дають змогу доповнити патогенетичну концепцію розвитку ГПЕ.

Экз-ры:
Найти похожие

7.


   
    Показники функціональної здатності при хворобі Паркінсона після перенесеної інфекції COVID-19 [] / Н. С. Ракита [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 39-43. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE (осложнения)
Аннотация: Мета дослідження – вивчити особливості клінічного перебігу, моторних та ментальних розладів у пацієнтів із хворобою Паркінсона після COVID-19. Матеріали та методи. Обстежено 36 осіб із хворобою Паркінсона в ранньому періоді (до 30 днів) після перенесеної коронавірусної хвороби. Здатність до рухливості оцінювали за допомогою індексу мобільності де Мортона (DEMMI), ієрархічної оцінки рівноваги та мобільності (HABAM), підшкали мобільності індексу Бартеля, функціонального пересування FAC. Результати. Після перенесеної коронавірусної хвороби відзначено значне погіршення рухливості за шкалами DEMMI, HABAM та індексом Бартела. За шкалою DEMMI відмічено зниження показників рухливості на 17% (p0,05). За індексом рівноваги та мобільності HABAM встановлено зниження функціональної здатності пацієнтів на 50,0% (p0,05), зниження показників мобільності за індексом Бартела – на 37,5%. Показник швидкості ходьби хворих на паркінсонізм після COVID-19 погіршився на 77%. Висновки. Після перенесеної коронавірусної хвороби у пацієнтів із хворобою Паркінсона відбувається значне погіршення функціональної здатності, індексів рухливості, мобільності та рівноваги за шкалами DEMMI, HABAM та індексом Бартела.


Доп.точки доступа:
Ракита, Н. С.; Кліманський, Р. П.; Козинський, О. В.; Селезньова, С. В.; Шорікова, Д. В.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


    Репчук, Ю. В.
    Предиктори формування клінічних фенотипів у хворих на есенційну артеріальну гіпертензію мешканців Північної Буковини [] / Ю. В. Репчук // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 44-49. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
Аннотация: Мета роботи – проаналізувати предиктори формування клінічних фенотипів у хворих на есенційну артеріальну гіпертензію з урахуванням скарг пацієнтів, серцево-судинних ризиків та визначити їх зв’язок із прогресуванням есенційної артеріальної гіпертензії. Матеріали і методи. В одномоментному дослідженні взяло участь 100 хворих на есенційну артеріальну гіпертензію (ЕАГ) II стадії, 1-3 ступенів підняття артеріального тиску (АТ), високого та дуже високого серцево-судинного ризику (ССР), 21% (21) чоловіків, 79% (79) жінок. Оцінку ССР проводили згідно зі шкалою SCORE. Середній вік пацієнтів – 56,86±5,52 років. Групу контролю сформували з 60 практично здорових осіб, зіставних за віком та статевим розподілом. Результати. Кардіальний фенотип у хворих на ЕАГ проявляється при АТ?160/90 мм рт.ст. вірогідно частішими скаргами на біль в ділянці серця і задишку на 36,92% (?2=14,12; р0,001) та 17,23% (р5,0 уо.

Экз-ры:
Найти похожие

9.


    Роговий, Ю. Є.
    Патофізіологія впливу молекулярного водню на перебіг гострого ушкодження нирок при гемічній гіпоксії [] / Ю. Є. Роговий, В. Я. Цитрін, В. В. Білоокий // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 50-57. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика)
АНОКСИЯ -- ANOXIA
ВОДОРОД -- HYDROGEN (вредные воздействия)
Аннотация: За умов інактивації гемоглобіну нітритами, гіпоксія ниркових канальців не супроводжується гальмуванням кровообігу нирок. При цьому зберігається високий рівень фільтраційної фракції іонів натрію та навантаження на енергозалежні механізми проксимальних і дистальних канальців, але оскільки енергії немає, то спостерігаються істотні реакції ушкодження проксимальних відділів нефрону та дисфункція дистальних канальців; процеси реабсорбції іонів натрію в цьому відділі нефрону більш енергозалежні, ніж у проксимальному канальці. Для корекції виявлених порушень доцільно використовувати антиоксидантний розчин від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням воднем, який може надходити всередину клітин, досягати мітохондрій, проникати в ділянки ішемії, набряку та запалення, покращувати енергозабезпечення шляхом постачання додаткових електронів та виявляти антиоксидантну дію за рахунок нейтралізації гідроксильного радикалу та пероксинітриту. Мета роботи – з’ясувати вплив антиоксидантного розчину від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням молекулярним воднем на функціонально-біохімічніпроцеси нирок при гострій гемічній гіпоксії середнього ступеня тяжкості. Матеріали і методи. Досліди проведено на 30 білих нелінійних щурах-самцях масою 0,16-0,18 кг за умов гіпонатрієвого раціону харчування. Моделювання гемічної гіпоксії виконували шляхом одноразового підшкірного введення 1% розчину нітриту натрію в дозі 50 мг/кг маси тіла, викликаючи відповідно середній ступінь тяжкості гемічної гіпоксії. Антиоксидантний розчин від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням воднем 1,0-1,2 ppm та окисно-відновним потенціалом – 297,3±5,27 мВ отримували за допомогою генератора нового покоління Blue Water 900 (Корея). Використовували експериментальні, фізіологічні, біохімічні, імуноферментні, гістоензимохімічні та статистичні методи дослідження. Результати. Розвиток гострої гемічної гіпоксії середнього ступеня тяжкості супроводжувався зростанням клубочкової фільтрації, екскреції білка, зниженням дистальної реабсорбції іонів натрію. Встановлено зростання концентрації фактора некрозу пухлин-альфа в плазмі крові та виявлено зростання необмеженого протеолізу в нирках: за лізисом азоколагену в кірковій, азоказеїну в мозковій зонах та азоальбуміну в сосочку. При гемічній гіпоксії середнього ступеня тяжкості встановлено зростання концентрації продуктів перекисного окиснення ліпідів: малонового альдегіду та дієнових кон’югат у мозковій речовині нирок, а також відзначено гальмування активності сукцинатдегідрогенази в проксимальному відділі нефрона (p 0,01). Застосування розчину від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням молекулярним воднем виявляло корегувальну дію на досліджувані параметри. Висновки. 1. При гострій гемічній гіпоксії середнього ступеня тяжкості застосування розчину від’ємного окисно-відновного потенціалу з насиченням молекулярним воднем за рахунок його антиоксидантних, цитопротекторних, енергетичних властивостей покращує стан проксимального канальця, зменшує прояви протеїнурії канальцевого типу (p 0,01), підвищує активність сукцинатдегідрогенази (p 0,02) в цьому відділі нефрона та знижує підвищений рівень фактора некрозу пухлин-альфа в плазмі крові (p 0,01), лізису азоколагену, азоальбуміну, азоказеїну та продуктів перекисного окиснення ліпідів: малонового альдегіду (p 0,01) і дієнових кон’югат, що свідчить про його захисну дію на нирки.


Доп.точки доступа:
Цитрін, В. Я.; Білоокий, В. В.
Экз-ры:
Найти похожие

10.


   
    Коронавірусна хвороба COVID-19: нові можливості діагностики [] / Л. І. Романчук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 58-62. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Мета роботи – визначити діагностичну доцільність використання конденсату легеневого експірату в якості біосередовища по виявленню вірусу SARS-CoV-2 у хворих дітей коронавірусною хворобою COVID-19. Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі інфекційних відділень ОКНП «Чернівецька дитяча обласна клінічна лікарня» з грудня 2021 року по січень 2022 року. Верифікація коронавірусної хвороби COVID-19 відбувалась методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) зі зворотною транскриптазою (набір COVID-19 Multiplex RT-PCR у режимі реального часу від Labsystems DiagnosticsOy) з одночасним виявленням трьох основних генів ORF1ab, оболонки (Е) та нуклеокапсиду (N). Матеріалом для дослідження були мазки з носоглотки та легеневий експірат. Результати. Ми обстежили 32 дітей, госпіталізованих із діагнозом COVID-19, середній вік яких становив 10,43±0,72 (min=3, max=17). Питома частка хлопчиків склала 34,4%, дівчаток – 64,6% (p=0,05), що свідчить про практичну відсутність відмінностей за статевою ознакою. Забір біоматеріалу – мазки з носоглотки та легеневий експірат, проводили на 6,71±0,58 (min=2, max=16) день захворювання. У 46,8% пацієнтів було виявлено РНК вірусу SARS-CoV-2, що практично збігалося з результатами ПЛР легеневого експірату 40,62% (p?0,05). Оцінюючи вірусне навантаження, середнє значення циклів для ПЛР-мазка з носоглотки становило 30,86±1,39, а для легеневого експірату – 32,39±1,26. Враховуючи середні показники, залежно від виявленого гену, встановлено, що кількість циклів для гену Е мазка становила 30,06±1,37 (min=19, max=38), гену N– 30,93±1,33 (min=20, max=38), гену ORF1ab – 31,6±1,48 (min=20, max=40). Кількість циклів для гену Е конденсату – 32,6±1,24 (min=25, max=38); гену N – 33,36±1,09 (min=28, max=39), для ORF1ab – 34,08±1,06 (min=28, max=39). Результати кореляційного аналізу показників параклінічного обстеження дітей, госпіталізованих через коронавірусну хворобу COVID-19, показали зростання ризику інфікування з показниками співвідношення шансів (OR) 2,27 (95% ДІ 1,26-4,08), відносним ризиком (RR) 1,47 (95% ДІ 1,01-2,15), абсолютним ризиком (R) 0,20 при використанні ПЛР тесту мазка, порівняно з визначенням Ig M. При отриманні позитивного результату тесту зростала посттестова імовірність виявлення Ig M на 12,8%, при негативному – результат зменшувався на 7,5%. Вірусне навантаження становило: для гену Е OR=2,8 (95%ДІ 1,58-4,98), RR=1,66 (95%ДІ 1,22-2,28), R=0,25, для генів N, ORF1ab OR=3,2 (95%ДІ 1,79-5,71), RR=1,77 (95%ДІ 1,29-2,44), R=0,28. Висновки. 1. При порівняльному аналізі результатів ПЛР, проведених у різних біосередовищах дітей, отримано дані, які свідчать про вищу специфічність у виявленні збудника традиційного мазку зі слизової носоглотки порівняно з використанням легеневого експірату. 2. Дослідження конденсату видихуваного повітря може бути використано з метою скорочення терміну ізоляції пацієнтів.


Доп.точки доступа:
Романчук, Л. І.; Колоскова, O. К.; Білоус, Т. М.; Ткачук, Р. В.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


    Сем'янів, М. М.
    Зв'язок артеріального тиску та індексу маси тіла з антропометричними і метаболічно-гормональними параметрами у хворих на есенційну артеріальну гіпертензію [] / М. М. Сем'янів // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 63-69. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика)
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
Аннотация: Мета дослідження – оцінити зміни клінічно-лабораторних показників та проаналізувати зв’язки артеріального тиску, індексу маси тіла з антропометричними та метаболічно-гормональними параметрами у хворих на есенційну артеріальну гіпертензію (ЕАГ). Матеріал та методи. В одномоментному дослідженні взяло участь 100 хворих наЕАГ II стадії, 1-3 ступенів підняття артеріального тиску (АТ), високого та дуже високого серцево-судинного ризику, 29,16% чоловіків, 70,84% жінок. Середній вік пацієнтів – 59,87±7,98 років. Контрольну групу склали 60 практично здорових осіб, які не відрізнялися за статтю та віком (p0,05). Для встановлення залежностей між показниками застосували ?2-критерій Пірсона – у випадку категорійних змінних; дисперсійний аналіз ANOVA, якщо одна зі змінних є категорійною, а інша – числовою (інтервальною), у випадку ненормального розподілу масивів – непараметричний тест Краскела-Уолліса. Результати. Розвиток і перебіг ЕАГ характеризується клінічно-гемодинамічними змінами та метаболічними розладами, які нелінійно поглиблюються зі зростанням тяжкості гіпертензії. Дисперсійний аналіз ANOVA підтвердив, що АТ прямо пов’язаний із віком (F=7,46; р0,001), масою тіла (F

Экз-ры:
Найти похожие

12.


    Сидорчук, А. Р.
    Генетична детермінація ендотеліальної функції та товщини "Інтима-медіа" сонних артерій у хворих на артеріальну гіпертензію [] / А. Р. Сидорчук // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 70-75. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика)
СОННОЙ АРТЕРИИ ИНТИМА-МЕДИА ТОЛЩИНА -- CAROTID INTIMA-MEDIA THICKNESS
ГЕНЕТИЧЕСКИЙ ДЕТЕРМИНИЗМ -- GENETIC DETERMINISM
Аннотация: Ендотеліальна регуляція судинного тонусу є важливим компонентом впливу на артеріальний тиск (АТ). Мета роботи – вивчити зміни показників функції ендотелію та товщини «інтима-медіа» (ТІМ) сонних артерій залежно від поліморфізму генів GNB3 (rs5443) і NOS3 (rs2070744) за есенційної артеріальної гіпертензії (ЕАГ). Матеріали і методи. У дослідженні прийняло участь 100 хворих на ЕАГ ІІ стадії та 48 практично здорових осіб групи контролю. Ендотеліальну функцію вивчали за рівнем розчинної молекули адгезії судинних клітин (sVCAM-1), сумарних метаболітів NO (NO2–+NO3–), транскрипційною активністю гена NOS3, ендотелій-залежною вазодилатацією плечової артерії (ЕЗВД ПА), також визначали ТІМ сонних артерій. NOS3 (rs2070744) і GNB3 (rs5443) вивчали методом Real- Time ПЛР. Результати. Тяжчий перебіг ЕАГ супроводжується збільшенням ТІМ на 50,0-57,14% (р0,01), зниженням експресії гена NOS3 за рівнем мРНК на 34,54% (р

Экз-ры:
Найти похожие

13.


    Khukhlina, O. S.
    Efficacy of bicyclolapplication in complex treatment of non-alcoholic steathohepatitis in patients with type 2 diabetes mellitus [Text] / O. S. Khukhlina, Z. Ya. Kotsiubiichuk // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - P76-81. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (лекарственная терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика)
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Мета дослідження – встановити ймовірний вплив біциклолу на клінічні прояви неалкогольного стеатогепатиту, маркери цитолізу гепатоцитів, холестазу, мезенхімально-запального синдрому у хворих на неалкогольний стеатогепатит та цукровий діабет 2-го типу, ступінь стеатозу гепатоцитів і стадію фіброзу печінки. Матеріал та методи. Проведено дослідження динаміки лікування 60 хворих на неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) із цукровим діабетом 2-го типу середнього ступеня тяжкості з використанням клінічного, біохімічного, сонографічного, бібліосемантичного, статистичного методів. Результати. Встановлено, що ефективність біциклолу перевищувала інтенсивність терапевтичного ефекту традиційної терапії (есенціальні фосфоліпіди) за рахунок зниження інтенсивності клінічних синдромів НАСГ: астено-вегетативного, абдомінального дискомфорту, диспепсії, холестазу, а також гепатомегалії (р0,05), активності біохімічних синдромів: цитолізу, холестазу, мезенхімального запалення (р0,05), зменшення стеатозу (р0,05), та сприяло усуненню фіброзу печінки (р0,05). Висновки. Лікування біциклолом неалкогольного стеатогепатиту на тлі цукрового діабету 2 ефективніше, ніж традиційна терапія, і може бути рекомендоване для застосування в якості терапії першої лінії протягом 3 місяців 1 або 2 рази на рік.


Доп.точки доступа:
Kotsiubiichuk, Z. Ya.
Экз-ры:
Найти похожие

14.


    Шурма, А. І.
    Зміни оптичної густини плазми венозної крові у хворих з патологією різних тканин черевної порожнини [] / А. І. Шурма, Ф. В. Гринчук // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 82-85. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология)
ПЛАЗМА -- PLASMA
Аннотация: Швидка адекватна діагностика запальних і деструктивних ушкоджень органів живота є актуальною проблемою невідкладної абдомінальної хірургії. Основою лабораторної діагностики у невідкладній абдомінальній хірургії є визначення кількості лейкоцитів та їх форм, вмісту С-реактивного білка. Але результати таких досліджень є неспецифічними. При неясних клінічних симптомах це створює передумови для діагностичних помилок. Для уникнення таких помилок застосовують визначення оптичних характеристик плазми венозної крові. Зокрема, ми проводили дослідження оптичної густини плазми венозної крові в ультрафіолетовому спектрі. Втім, інформативність методу становила близько 86%, що свідчило про необхідність вдосконалення. Попередні дослідження оптичної густини плазми венозної крові в інфрачервоному діапазоні продемонстрували перспективу. Тому були проведені нові дослідження. Мета роботи – оцінити можливості застосування визначення оптичної густини плазми венозної крові для діагностування гострої запально-деструктивної інтраабдомінальної патології. Матеріали та методи. Обстежено 42 хворих з такою патологією: абсцес печінки – 3 випадки, гострий некротичний панкреатит – 7, гостра кишкова обструкція з некрозом кишки – 4, гострий набряковий панкреатит – 3, гострий флегмонозний апендицит – 4, гострий флегмонозний холецистит – 11, защемлена грижа без некрозу кишки – 4, неускладнена грижа – 6. Результати. Ми виявили в інфрачервоному спектрі низку максимумів значень оптичної густини плазми крові, які локалізовані на довжинах хвиль ? = 365, 555, 620, 715 та 770. Показники оптичної густини на цих довжинах хвиль відрізнялися при різних захворюваннях і ускладненнях. Отримані результати засвідчують, що показники оптичної густини плазми венозної крові в інфрачервоному діапазоні змінюються, залежно від особливостей інтраабдомінальної патології. На кожній із довжин хвиль показники при різних захворюваннях суттєво відрізнялися. Найбільш виразні зміни були на довжинах хвиль ? = 365, 555. У всіх хворих із деструктивними змінами органів (флегмонозний апендицит, флегмонозний холецистит, некротичний панкреатит, гостра кишкова обструкція з некрозом кишки, абсцес печінки) у цьому діапазоні показники були достовірно меншими (р0.05), ніж у хворих із групи контролю і у хворих із гострим набряковим панкреатитом. Винятком були хворі з защемленими грижами без некрозу кишки, в яких показники оптичної густини плазми венозної крові достовірно не відрізнялися від хворих з іншим діагнозом. Висновки. 1. У хворих із захворюваннями органів черевної порожнини на довжинах хвиль ?


Доп.точки доступа:
Гринчук, Ф. В.
Экз-ры:
Найти похожие

15.


   
    Патогенез порушень про- та антикоагулянтних взаємовідносин за умов гострого порушення мозкового кровообігу [] / С. С. Ткачук [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 86-93. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (этиология)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS
Аннотация: Мета роботи – проаналізувати сучасні погляди на патогенез дисбалансу у системі гемокоагуляції при гострих порушеннях церебрального кровообігу та роль окремих факторів зсіданні крові церебрального походження у механізмах ішемічно-реперфузійного ушкодження мозку. Висновок. Аналіз сучасних поглядів на стан гемокоагуляції при гострих розладах мозкового кровообігу засвідчує наявність як системних, так і церебральних порушень факторів гемостазу та їх взаємозалежність у механізмах ушкодження мозку.


Доп.точки доступа:
Ткачук, С. С.; Годованець, Ю. В.; Ткачук, О. В.; Повар, М. А.; Денисенко, О. І.
Экз-ры:
Найти похожие

16.


   
    Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LXXIV [] / С. Є. Дейнека [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія = Clinical & experimental pathology. - 2022. - Т. 21, № 1. - С. 94-96
MeSH-главная:
ИНТЕРНЕТ -- INTERNET


Доп.точки доступа:
Дейнека, С. Є.; Яковець, К. І.; Сорохан, В. Д.; Тураш, М. М.
Экз-ры:
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)