Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Періодичних видань (10)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=МУ14/2021/83/2<.>

Общее количество найденных документов : 10
Показаны документы с 1 по 10

Enzymatic activity of psychrotolerant Antarctic bacteria [Text] / N. V. Borzova [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P3-11
MeSH-главная:
ЛИШАЙНИКИ -- LICHENS (микробиология)
БАКТЕРИИ (выделение и очистка, рост и развитие)
PSEUDOMONAS FLUORESCENS -- PSEUDOMONAS FLUORESCENS (выделение и очистка, рост и развитие)
SPOROSARCINA -- SPOROSARCINA (выделение и очистка, рост и развитие)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез)
КСИЛОЗИДАЗЫ -- XYLOSIDASES (биосинтез)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
Аннотация: Антарктичний регіон має значний потенціал для вивчення біорізноманіття мікроорганізмів та пошуку бактеріальних продуцентів гліколітичних та протеолітичних ензимів з новими властивостями. Метою дослідження було вивчення позаклітинної глікозидазної та протеолітичної активності чотирьох штамів бактерій, виділених із чорних лишайників скель острова Ґаліндез в Антарктиці. Методи. Культури бактерій вирощували у глибинних умовах при 15 та 26°С протягом 48 год. Для дослідження глікозидазної активності використовували середовища наступного складу (у г/л): 1) рамноза – 5,0; сечовина – 1,0; дріжджовий автолізат – 0,3; KH₂PO₄ – 0,5; MgSO₄?7H₂O – 0,25; KCl – 0,3; pH 6,0; 2) соєве борошно – 20,0; сечовина – 1,0; дріжджовий автолізат – 0,3; KH₂PO₄ – 0,5; MgSO₄?7H₂O – 0,25; KCl – 0,3; pH 6,0. Вивчення протеолітичної активності проводили після вирощування на середовищі з желатином. Для визначення ензиматичної активності бактерій використовували синтетичні та природні субстрати: п-нітрофенілглікозиди, розчинний крохмаль, желатин, казеїн та конго-род еластин. Виділення ензимних препаратів M. Foliorum та Rothia sp. проводили шляхом осадження 90% сульфатом амонію з фільтрата культуральної рідини продуцента після культивування. Визначення термооптимуму проводили в діапазоні температур 10–50°С, рН-оптимуму – в діапазоні рН від 3,0 до 9,0. Результати. Всі досліджені штами проявляли ?-фукозидазну активність. M. foliorum, S. Aquimarina та Rothia sp. проявляли ?- та ?-ксилозидазну, ?-глюкозидазну та(або) ?-N-ацетилглюкозамінідазну активності у різних співвідношеннях. Відмічена активність може свідчити про присутність у цих бактерій ензиматичного комплексу гідролізу ліхенанів та ксиланів, які є складовою полісахаридів рослин та лишайників. Культури P. fluorescens та M. foliorum також ефективно гідролізували желатин. Висока ?-ксилозидазна активність M. foliorum 181n2 (3,9 од/мл) та Rothia sp. 190n2 (4,1 од/мл) дозволяє розглядати ці штами в якості нових продуцентів ?-ксилозидази для гідролізу ксиланів та ксилоглюканів. Слід зазначити, що ензиматична активність всіх досліджених штамів була вище на 20–42% за культивування при 15°C у порівнянні з вирошуванням при 26°C. Було досліджено деякі фізичні властивості ензимних препаратів грубої очистки з ?-ксилозидазною активністю, виділених із культуральної рідини M. foliorum та Rothia sp. Термооптимум ?-ксилозидазної активності M. foliorum та Rothia sp. спостерігався при 35°С, а рН оптимум складав 6,0 та 6,5 відповідно. Обидва ензимні препарати показали високий рівень стабільності в діапазоні рН від 4,0 до 7,0 та термостабільність при температурі 15–35°С. Було відмічено збереження активності на рівні 75–100% за цих умов протягом 24-х годин інкубування. Обидва ензимні препарати проявляли високу стабільність під час збереження при 4°С. Висновки. Антарктичні лишайники можуть бути джерелом бактеріальних продуцентів полісахарид-деградувальних ензимів з новими властивостями та низьким температурним оптимумом дії. Низькотемпературний антарктичний регіон відкриває широкі можливості для дослідження адаптивних механізмів мікроорганізмів та їхніх ензиматичних систем з метою розробки нових біотехнологій.

Доп.точки доступа:
Borzova, N. V.; Gladka, G. V.; Gudzenko, O. V.; Hovorukha, V. M.; Tashyrev, O. B.
Экз-ры:
Найти похожие

Avdiyuk, К. V.
Screening of enzyme producers with keratinase activity among marine actinobacteria [Text] / К. V. Avdiyuk, V. A. Ivanytsia, L. D. Varbanets // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P12-19
MeSH-главная:
АКТИНОБАКТЕРИИ -- ACTINOBACTERIA (рост и развитие)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (химия)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Аннотация: Щорічно в усьому світі як побічний продукт птахівництва виробляється близько 2 млн тонн пір’я. Через нерентабельність і складнощі в переробці вони стали одними з основних забруднювачів навколишнього середовища. Біодеградація пір’я кератинолітичними мікроорганізмами є ефективним, екологічно чистим і рентабельним методом біоконверсії відходів пір’я в живильний, збалансований і легко засвоюваний продукт, що містить вільні амінокислоти, пептиди та іони амонію. Мета. Дослідити здатність морських актинобактерій синтезувати ферменти з кератинолітичною активністю і вивчити деякі фізико-хімічні властивості отриманого ферментного препарату. Об’єктами дослідження були 10 штамів актинобактерій, виділених з донних відкладень в районі Придніпровського жолобу шельфу Чорного моря. Методи. Казеїнолітичну (загальну протеолітичну) активність визначали методом Aнсона в модифікації Петрової, що базується на кількісному визначенні тирозину, який утворюється при ферментативному гідролізі казеїну. Кератиназну активність визначали за поглинанням в УФ при 280 нм продуктів гідролізу кератинвмісної сировини. Культивування актинобактерій проводили в рідкому поживному середовищі з додаванням знежиреного курячого пір’я як основного джерела вуглецю і азоту. Результати. Здатність гідролізувати кератин була виявлена у п’яти культур. При цьому всі досліджені штами майже не здатні були розщеплювати казеїн. Найвищу кератиназну активність виявив штам Acty 9 (12 Од/мл). Додаткове внесення NaCl до складу поживного середовища не викликало позитивного впливу на синтез ферментів. Вивчення фізико-хімічних властивостей ферментного препарату Acty 9 показало, що рН і термооптимум становили 9.0 і 60°С відповідно. Він зберігав 100% вихідної активності в області рН 7.0–10.0 через 3 год та 95% активності при рН 8.0 через 24 год інкубування. Досліджений ферментний препарат виявився термостабільним, оскільки залишався активним протягом 3 год при 50°C і 1 год при 60°C. Висновки. Штам актинобактерій Acty 9 є перспективним продуцентом позаклітинної кератинази, оскільки синтезований ним фермент є рН і термостабільним та не поступається за фізико-хімічними властивостями раніше описаним у літературі ензимам.

Доп.точки доступа:
Ivanytsia, V. A.; Varbanets, L. D.
Экз-ры:
Найти похожие

Synthesis and biological activity of Acinetobacter calcoaceticus IMV B-7241 surfactants depending on monovalent cations content in cultivation medium [Text] / T. P. Pirog [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P20-31
MeSH-главная:
ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез)
ACINETOBACTER CALCOACETICUS -- ACINETOBACTER CALCOACETICUS (выделение и очистка, рост и развитие)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Аннотация: Мікробні поверхнево-активні речовини (ПАР) є препаратами мультифункціонального призначення завдяки комплексу фізико-хімічних (зниження поверхневого та міжфазного натягу, емульгувальна активність) та біологічних (антимікробна та антиадгезивна активності, здатність до руйнування біоплівок) властивостей . Проте недоліком ПАР, що синтезуються у вигляді комплексу сполук, є можливість зміни біологічної активності залежно від умов культивування продуцента. Мета. Дослідити вплив катіонів калію та натрію на НАДФ⁺-залежну глутаматдегідрогеназну активність безклітинного екстракту Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 з наступною відповідною модифікацією складу поживного середовища і визначенням антимікробної та антиадгезивної активності синтезованих ПАР. Методи. Штам A. calcoaceticus ІМВ В-7241 вирощували у середовищах, що містили як джерело вуглецю 2% відпрацьованої соняшникової олії, а також різні концентрації хлориду калію і натрію (базове – 1,0 NaCl г/л, середовище 1, що не містило NaCl, середовище 2, в якому концентрація NaCl становила 2,0 г/л, середовище 3, в якому концентрація NaCl і KCl становила по 1,0 г/л). ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини модифікованою сумішшю Фолча. Антиадгезивну активність та ступінь деструкції біоплівок визначали спектрофотометричним методом, антимікробну активність ? за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Активність ферментів біосинтезу поверхнево-активних аміноліпідів (НАДФ⁺-залежна глутаматдегідрогеназа) та гліколіпідів (фосфоенолпіруват(ФЕП)-карбоксилаза, ФЕП-синтетаза, ФЕП-карбоксикіназа, трегалозофосфатсинтаза) аналізували у безклітинних екстрактах, одержаних після руйнування клітин ультразвуком. Висновки. Одержані результати узгоджуються з даними наших попередніх досліджень про можливість регуляції антимікробної та антиадгезивної активності ПАР в процесі культивування продуцента шляхом зміни у складі середовища вмісту катіонів, які є інгібіторами/активаторами ферментів, відповідальних за синтез складових комплексу ПАР, яким притаманні певні біологічні властивості.

Доп.точки доступа:
Pirog, T. P.; Lutsai, D. A.; Shevchuk, T. A.; Iutynska, G. O.
Экз-ры:
Найти похожие

Loboda, M. I.
Biosynthesis of polyene antibiotics and phytohormones by Streptomyces netropsis IMV Ac-5025 under the action of exogenous isopentenyladenosine [Text] / M. I. Loboda, L. O. Biliavska, G. O. Iutynska // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P32-41
MeSH-главная:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (выделение и очистка, рост и развитие)
ЦИТОКИНИНЫ -- CYTOKININS (биосинтез)
ИЗОПЕНТЕНИЛАДЕНОЗИН -- ISOPENTENYLADENOSINE (биосинтез)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (биосинтез)
ПОЛИЕНЫ -- POLYENES
Аннотация: Стрептоміцети є активними продуцентами широкого спектру біологічно активних речовин з різнонаправленою біологічною активністю. Streptomyces netropsis IMВ Ac-5025 продукує полієновий антибіотичний комплекс, у якому ідентифіковано дві фракції: гептаєновий кандидин та нова тетраєнова фракція невідомої структури, а також фітогормони. На сьогодні майже не вивчено вплив біологічно активних речовин, синтезованих ґрунтовими стрептоміцетами на біосинтез полієнових антибіотиків. Метою роботи було дослідити вплив екзогенного ізопентеніладенозину на біосинтез полієнових антибіотиків і цитокінінів S. netropsis IMV Ac-5025. Методи. Штам культивували глибинним способом в органічному (соєвому) і синтетичному (крохмало-аміачному) рідких поживних середовищах. Визначали накопичення біомаси (гравіметричний метод), споживання глюкози (глюкозо-оксидазний метод), зміну pH середовища культивування (іонометричний метод), біосинтез полієнових антибіотиків та фітогормонів (кількісна і якісна спектроденситометрична тонкошарова хроматографія). Результати проаналізовано в програмі Statistica v.10.0. Результати. Встановлено, що полієнові антибіотики накопичуються в біомасі продуцента вже на першу добу культивування, що свідчить про їх роль у метаболізмі стрептоміцетів. Найбільша кількість полієнових антибіотиків була накопичена продуцентом у стаціонарну фазу росту (7-ма доба культивування). Виявлено зниження накопичення полієнових антибіотиків і ендогенних цитокінінів в біомасі продуцента із зростанням концентрації екзогенного ізопентеніладенозину від 25 нг/мл до 500 нг/мл. Накопичення фракції тетраєну пригнічувалось більшою мірою у синтетичному – до 92% і до 23% – в органічному поживних середовищах. Але кількість біомаси продуцента за дії екзогенної речовини зростала, що підтверджує позитивний вплив екзогенного цитокініну на поділ клітин S. netropsis IMV Ac-5025. Ізопентеніладенозин зменшував накопичення ендогенних цитокінінів в біомасі стрептоміцета. Висновки. Отримані результати свідчать про опосередкований метаболічний взаємозв’язок шляхів біосинтезу полієнових антибіотиків і цитокінінів у ґрунтових стрептоміцетів і дають основи для регулювання біотехнологічного процесу для утворення біопродукту з відповідним кількісним складом його компонентів.

Доп.точки доступа:
Biliavska, L. O.; Iutynska, G. O.
Экз-ры:
Найти похожие

Lactobacillus casei IMV B-7280 immunobiotic strain influence on the viability of honey bees and the content of microelements in the organism [Text] / I. I. Kovalchuk [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P42-50
MeSH-главная:
ПЧЕЛЫ -- BEES (микробиология)
LACTOBACILLUS CASEI -- LACTOBACILLUS CASEI
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS (анализ)
Аннотация: У сучасному бджільництві актуальним є отримання безпечної екологічної продукції, стимуляція розмноження і підвищення стійкості бджіл до різних хвороб, а також захист їх від дії несприятливих умов навколишнього середовища. У зв’язку з цим в останні роки проявляється тенденція до застосування у бджільництві біологічно активних препаратів і засобів захисту природного походження. Це дозволяє уникнути багатьох побічних ефектів, оскільки механізми їх біологічної дії істотно відрізняються від синтетичних і ґрунтуються на фізіологічній активації захисних реакцій організму. Метою досліджень було визначення біологічної активності імунобіотичного штаму Laсtobaсillus сasei IMВ В-7280 у медоносних бджіл та його впливу на тривалість їх життя і вміст окремих мінеральних елементів у тканинах організму. Методи. Дослідження проведено на медоносних бджолах карпатської породи, по 25–45 особин у кожній групі, сформованих у садки від трьох бджолосімей з пасіки-віварію Інституту біології тварин НААН України. Для визначення дії імунобіотика було сформовано контрольну (І) і три дослідні (ІІ, ІІІ, IV) групи. Бджоли дослідних груп отримували підгодівлю цукровим сиропом разом з імунобіотиком у різних концентраціях. Утримання бджіл контрольної та дослідних груп забезпечувалося за аналогічних умов лабораторного термостату з мікровентиляцією при температурі 30°С і відносній вологості 74–76% впродовж 12 діб досліджень. У період досліджень виконували щодобовий підрахунок кількості живих і мертвих бджіл, оцінювали їх рухову і кормову активність. Після завершення підгодівлі відбирали по 25 бджіл з кожної групи і подрібнювали їх на гомогенізаторі. Одержаний гомогенат тканин організму медоносних бджіл використовували для дослідження вмісту окремих мікроелементів на атомно-абсорбційному спектрофотометрі СФ-115 ПК з комп’ютерною програмою підрахунку концентрації елементів. Висновки. Додавання імунобіотичного штаму L. casei IMВ В-7280 до цукрового сиропу для підгодівлі бджіл забезпечує стимуляцію їх життєздатності, розвиток бджолиних сімей, підвищення резистентності організму та оптимізацію вмісту окремих мінеральних елементів у тканинах. Обґрунтовано доцільність подальших досліджень біологічної активності та безпечності імунобіотика за різних експериментальних моделей з використанням медоносних бджіл.

Доп.точки доступа:
Kovalchuk, I. I.; Fedoruk, R. S.; Spivak, M. Ya.; Romanovych, M. M.; Iskra, R. Ya.
Экз-ры:
Найти похожие

Ability of sulfate-reducing bacteria to utilize polymer and rubber materials [Text] / D. R. Abdulina [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P51-63
MeSH-главная:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
БИОДЕГРАДАЦИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ -- BIODEGRADATION, ENVIRONMENTAL
ПОЛИМЕРЫ -- POLYMERS
ПРОПИОНАТЫ -- PROPIONATES (химический синтез)
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID (химический синтез)
МАСЛЯНАЯ КИСЛОТА -- BUTYRIC ACID (химический синтез)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВНОСТИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- ENZYME ASSAYS (методы)
КАТАЛАЗА -- CATALASE (метаболизм)
ЛИПАЗА -- LIPASE (метаболизм)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA (химия)
Аннотация: Полімерні матеріали є невід’ємною частиною нашого життя, однак їх використання є глобальною екологічною проблемою. Зважаючи на це, в наш час актуальною є розробка сучасних підходів утилізації відпрацьованих полімерних та гумотехнічних матеріалів, у тому числі за використання анаеробної мікробної деструкції полімерів сульфатвідновлювальними бактеріями. Мета. Дослідити здатність сульфатвідновлювальних бактерій до утилізації гумотехнічних та полімерних матеріалів – суцільнолитої гуми, етиленвінілацетату та пінополіетилену. Методи. Мікробіологічні (культивування сульфатвідновлювальних бактерій, метод граничних розведень), біохімічні (метод Лоурі, визначення ферментативної активності), фізико-хімічні (гравіметрія, йодометрія, потенціометрія, газова хромато-мас-спектрометрія). Результати. Показано, що у присутності досліджуваних матеріалів як єдиних джерел карбону кількість сульфатвідновлювальних бактерій зростала на 2–3 порядки порівняно з контролем без внесення матеріалів. Коефіцієнти деструкції KD досліджуваних матеріалів були невисокими і на 90-ту добу експерименту сягали 0,21–2,88%. За внесення в поживне середовище досліджуваних матеріалів змінювалась метаболічна та ферментативна активності сульфатвідновлювальних бактерій, зокрема, продукування сірководню за присутності етиленвінілацетату і пінополіетилену збільшувалось у 0,8–3,0 рази, а гуми – знижувалось у 1,2–3,5 рази. Каталазна активність досліджуваних культур бактерій знижувалась у 1,4–3,4 рази порівняно з контролем, без внесення матеріалів. Ліполітична активність культур сульфатвідновлювальних бактерій за внесення різних полімерів із тривалістю експозиції спадала і у деяких випадках майже зникала. Внесення матеріалів спричиняло підвищення синтезу коротколанцюгових жирних кислот штамами Desulfovibriо desulfuricans DSM642 та D. vulgaris DSM644, а штам Desulfovibrio sp. 10, навпаки, показав зниження продукування кислот. За внесення гуми лише у культури D. vulgaris DSM644 підвищувався синтез оцтової та пропанової кислот на 59% та 49,5% відповідно, порівняно з контролем, без внесення досліджуваних матеріалів. Синтез оцтової кислоти за присутності пінополіетилену і етиленвінілацетату у культуральній рідині сульфатвідновлювальних бактерій зростав на 46,2–419,5 % та 69,8–92,6%, а пропанової – на 23,1–46,2 та 71,9–159,0% відповідно. Висновки. Присутність у середовищі пінополіетилену, етиленвінілацетату та гуми як єдиних джерел карбону викликали зміни у ферментативній активності (каталазній та ліпазній), інтенсифікувалося продукування сірководню сульфатвідновлювальними бактеріями та синтез оцтової, пропанової та бутанової кислот. Це свідчить про потенційну здатність сульфатвідновлювальних бактерій до утилізації досліджених матеріалів шляхом кислотоутворення.

Доп.точки доступа:
Abdulina, D. R.; Chuenko, A. I.; Topchiy, A. S.; Kopteva, G. E.; Kopteva, Zh. P.
Экз-ры:
Найти похожие

Anti-TMV activities of Pantoea agglomerans lipopolysaccharides in vitro [Text] / T. V. Bulyhina [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P64-72
MeSH-главная:
МОЗАИКИ ВИРУСЫ -- MOSAIC VIRUSES (действие лекарственных препаратов, патогенность)
МОЗАИКИ ВИРУСЫ -- MOSAIC VIRUSES (действие лекарственных препаратов, патогенность)
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (выделение и очистка)
PANTOEA -- PANTOEA (выделение и очистка)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES
Аннотация: В останні роки було показано, що ліпополісахариди (ЛПС) деяких бактерій, зокрема представники роду Pseudomonas, були активні проти вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ). Тому нас цікавило додаткове вивчення ЛПС фітопатогенних бактерій Pantoea agglomerans як можливих противірусних препаратів. Метою даної роботи було оцінити противірусну активність ЛПС, отриманих із фітопатогенних бактерій P. Agglomerans щодо ВТМ в дослідах in vitro. Методи. ЛПС P. Agglomerans були виділені із сухої бактеріальної маси водно-фенольним методом. М’яка кислотна деградація ЛПС дозволила виділити О-специфічний полісахарид (OПС) та ліпід А, структури яких були ідентифіковані нами раніше. Противірусну активність препаратів ЛПС досліджували in vitro на моделі вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ, штам U1), очищеному із системно інфікованих рослин видів Nicotiana tabacum L. сортів Імунний 580 (ревертант). Аналіз взаємодії ВТМ і ЛПС проводили за допомогою трансмісійного електронного мікроскопа JEM 1400 (Jeol, Японія) при прискорювальній напрузі 80 кВ. Висновки. Дослідженнями противірусної активності ЛПС у модельній системі ВТМ – Datura stramonium L. показано, що найбільш активними були ЛПС лише двох штамів P. agglomerans (П324 та 8488), тоді як інші сім штамів були неактивними. Окремі структурні компоненти – ліпід А P. agglomerans П324 та олігосахариди кору P. agglomerans 7604 зменшували інфекційність ВТМ на 7 і 15% відповідно, що більше, ніж молекула ЛПС. Згідно з даними електронної мікроскопії, віріони склеювались, утворюючи щільні скупчення під час безпосереднього контакту вірусу і ЛПС в дослідах in vitro, тоді як у контролі спостерігали поодинокі вільно розташовані частинки вірусу. Більш детальне вивчення впливу окремих структурних компонентів ЛПС допоможе зрозуміти закономірності впливу структури ЛПС на інфекційність ВТМ.

Доп.точки доступа:
Bulyhina, T. V.; Kyrychenko, A. M.; Kharchuk, M. S.; Varbanets, L. D.
Экз-ры:
Найти похожие

Anti-adenovirus activity of the medical intranasal drug Nazoferon [Text] / O. Yu. Povnitsa [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P73-81
MeSH-главная:
АДЕНОВИРУСЫ ЧЕЛОВЕКА -- ADENOVIRUSES, HUMAN (действие лекарственных препаратов)
ПРОТИВОВИРУСНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIVIRAL AGENTS (фармакокинетика, фармакология)
НАЗАЛЬНЫЕ СПРЕИ -- NASAL SPRAYS
ИНТЕРФЕРОН-АЛЬФА -- INTERFERON-ALPHA (фармакокинетика, фармакология)
Аннотация: Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) є серйозною проблемою охорони здоров’я у всьому світі та займають провідне місце в інфекційній патології людини. Серед найбільш поширених – віруси грипу, аденовіруси, респіраторно-синцитіальний вірус, віруси парагрипу, рино- та коронавіруси. Частка аденовірусної інфекції становить до 40%. На сьогодні відомо 90 різних типів аденовірусів людини (HAdV), які були класифіковані на сім видів від A до G, і нові типи аденовірусу продовжують з’являтися. Антигенне різноманіття аденовірусів гальмує процес створення універсальних вакцин і викликає розвиток стійкості до противірусних препаратів прямої дії. Крім швидкого розвитку резистентності до лікарських засобів, лікування аденовірусних інфекцій обмежується занадто вузьким колом існуючих препаратів та значною кількістю побічних ефектів. В даний час немає специфічного етіотропного противірусного препарату. Тому розробка нових ефективних препаратів та підбір оптимального препарату для лікування інфекцій, викликаних аденовірусами, залишаються актуальними. Метою дослідження було вивчити противірусні властивості препаратів Назоферон спрей та Назоферон краплі на моделі аденовірусу людини 3 серотипу. Методи. Визначення цитотоксичності та противірусної дії лікарських засобів проводили стандартним колориметричним методом з використанням МТТ (за порівнянням метаболічної активності клітин за присутності препаратів та контролів клітин і вірусу). Вивчали цитотоксичну дію препаратів Назоферон спрей, Назоферон краплі в клітинах Нер-2. Для дослідження противірусної дії були використані 2 схеми введення лікарських засобів: за 24 години до зараження клітин вірусом та відразу після адсорбції вірусу. Титр вірусу, синтезований у присутності лікарських препаратів, визначався за кінцевою точкою розведення вірусу, що спричиняє 50% розвиток цитопатичної дії вірусу на клітини (ЦПД). Усі дослідження проводили в 3-х повторах, кількість паралельних визначень становила 3–4. Розраховували середні значення, стандартне відхилення, похибку середньої величини. Відмінності середніх показників вважали достовірними при Р‹0,05. Обробку результатів досліджень проводили з використанням програми Microsoft Office Excel 2010. Висновки. Назоферон спрей та краплі можуть бути рекомендовані як протиаденовірусні препарати, що блокують розмноження аденовірусу, а завдяки їх високій біодоступності та низькій вартості мають значні переваги при лікуванні ГРЗ, спричинених аденовірусами людини.

Доп.точки доступа:
Povnitsa, O. Yu.; Biliavska, L. O.; Pankivska, Yu. B.; Zagorodnya, S. D.; Borshchevskaya, M. I.
Экз-ры:
Найти похожие

Dawood, A. A.
Molecular docking of SARS-CoV-2 Nucleocapsid protein with Angiotensin-Converting Enzyme II [Text] / A. A. Dawood, A. A. Altobje, Z. T. Al-Rrassam // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P82-92
MeSH-главная:
КОРОНАВИРУС -- CORONAVIRUS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
МОЛЕКУЛЯРНОЙ СТЫКОВКИ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- MOLECULAR DOCKING SIMULATION (методы)
БЕЛКИ НУКЛЕОКАПСИДНЫЕ -- NUCLEOCAPSID PROTEINS (химия)
БЕЛКИ КОРА ВИРУСНЫЕ -- VIRAL CORE PROTEINS (химия)
ПЕПТИДИЛДИПЕПТИДАЗА A -- PEPTIDYL-DIPEPTIDASE A (химия)
Аннотация: Спалахи захворювання COVID-19, викликаного коронавірусом SARS-CoV-2, свідками яких є сучасний світ, залишаються небезпечними для життя людей. Мета. Ключовою метою цього дослідження було використання методу біоінформатики для прогнозування молекулярного докінгу, асоційованого з АСЕ2 нуклеокапсидного білка SARS-Co-V. Методи. У цьому дослідженні були використані різні інструменти біоінформатики для порівняння хімічних структур з їх біологічною поведінкою на рівнях атомів та спорідненості до ліганду. Це дослідження було спрямоване на вивчення нового способу аналізу даних. Результати. Розрахована базова 2D-структура, яка зустрічається у всіх моделях, що вимагає прогнозування сайтів зв’язування іонних лігандів. Основні моменти аналізу та пов’язані з ним характеристики значною мірою відповідають за білок нуклеокапсиду вірусу та рецептор АСЕ2, які можуть бути додатково змінені для поліпшення зв’язування та селективності. Висновки. Точне функціональне значення білок-білкового докінгу неможливо встановити. Але виявлений молекулярний докінг може мати допоміжну функцію у самозв’язуванні білків, слугуючи регуляторним перемикачем для локалізації білка.

Доп.точки доступа:
Altobje, A. A.; Al-Rrassam, Z. T.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Gamaliia, V. M.
Contribution of Ukrainian scientists into the fight against plague [Text] / V. M. Gamaliia, S. P. Ruda, G. V. Zabuga // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 2. - P93-99
MeSH-главная:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ, БОРЬБА С РАСПРОСТРАНЕНИЕМ -- COMMUNICABLE DISEASE CONTROL (история)
ЧУМА -- PLAGUE (история, эпидемиология)
Аннотация: Пропонується огляд історії боротьби українських вчених з однією з найжорстокіших інфекційних хвороб людства. Відмічено, що епідемії чуми переслідували людство протягом багатьох століть. Тривалий час пандемії так званої «чорної смерті» спалахували в різних куточках планети. Показано, як в межах боротьби з чумною інфекцією в Російській Імперії було організовано низку заходів проти її занесення: організація прикордонних застав, влаштування карантинних госпіталів тощо. Розглянуто шляхи пошуку причин виникнення чуми низкою вчених, зокрема випускниками Києво-Могилянської академії, лікарями І.А. Полетикою, Д.С. Самойловичем, К.Й. Ягельським, О.Ф. Шафонським. Описано формування протичумної системи в Російській імперії, починаючи з кінця ХІХ ст. Показана діяльність протичумної лабораторії, організованої за ініціативою академіка Д.К. Заболотного у 1880 р. в Петербурзі. Показано внесок лікарів Г.М. Мінха, В.К. Високовича та М.Ф. Гамалії у розкриття особливостей патогенезу чуми. Зазначено, що лише на початку XX століття лабораторії, очолювані Д.К. Заболотним та І.І. Мечниковим, отримали вагомі результати стосовно шляхів розповсюдження цієї небезпечної інфекції. Доведено, що лише самовіддана праця плеяди науковців дозволила не тільки знизити, але й побороти захворюваність чумою. Зазначається, що перше об’єктивне підтвердження того факту, що збудник чуми може передаватися від гризунів до людини, було отримано в 1912 р. Значну увагу приділено дослідженням чумної інфекції Д.К. Заболотним під час експедицій до країн, де виникали епідемії. Підкреслено роль українських вчених у встановленні основних закономірностей виникнення чуми, а також розробці методів запобігання цій інфекційній хворобі.

Доп.точки доступа:
Ruda, S. P.; Zabuga, G. V.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)