Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (26)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=НУ45/2015/5/3<.>

Общее количество найденных документов : 26
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-26

Регіоналізація перинатальної допомоги в Україні - сучасний стан проблеми [] / Ю. Г. Антипкін [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 5-16. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (организация и управление)
Аннотация: Створення системи регіональних перинатальних центрів є всесвітньо визначним шляхом зниження перинатальних втрат, частоти формування хронічної захворюваності та інвалідності. У статті розглянуто сучасні аспекти регіоналізації перинатальної допомоги, подано визначення та функції її складових, основні проблеми та шляхи їх вирішення в Україні.

Доп.точки доступа:
Антипкін, Ю.Г.; Знаменська, Т.К.; Дудіна, О.О.; Куріліна, Т.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Куртяну, А. М.
Региональная неонатальная помощь в Республике Молдова [] / А. М. Куртяну // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 17-23. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
МЕДИЦИНСКИЕ ПРОГРАММЫ РЕГИОНАЛЬНЫЕ -- REGIONAL MEDICAL PROGRAMS
Аннотация: Одним из направлений Национальной программы по улучшению и модернизации медицинской перинатальной помощи (1998-2014 гг.), было внедрение трехуровневой региональной системы неонатальной помощи, состоящей из 27 перинатальных центров (ПЦ) I-го уровня, 10 ПЦ II-го уровня и одного ПЦ III-го уровня. Цель работы: изучить накопленный опыт внедрения системы региональной медицинской неонатальной помощи путем комплексного изучения региональной дифференциации распределения родов и показателей перинатальной смертности. Материалы и методы. Была изучена рождаемость и показатели перинатальной смертности за период 2001-2013 гг. по уровням перинатальной помощи и рассчитан индекс неонатальных трансферов (ИНТ). Результаты исследования. Анализ распределения родов показывает увеличение удельного веса принятых родов из общего их количества на III и II уровне ухода: 14,8% в 2013 г. по сравнению с 9,6% в 2001 г. ( III уровень) и 50,6% в 2013 г. по сравнению с 38,8% в 2001 г. (II уровень). В то же время, % принятых родов на I уровне снизился с показателя 46,2% до 34,6%. На III уровне в 3 раза (с 1,33% до 2,71%) увеличилось количество детей, родившихся живыми с весом 1500 г, на I и II уровне отмечается значительное снижение данного показателя. В 2004-2012 гг. число детей, рожденных до 32 недель беременности (н. б.) на I и II уровне, и были доставлены на III-й уровень с весом - 999 г, увеличилось с 4,2% до 7,0%, с весом 1000-1499 г. - не изменилось (32,1% и 35,6%), а с весом - 1500 г. - снизилось с 63,3% до 57,3%. ИНТ варьировал от 0,39% до 0,36% за этот период, что указывает на хорошее функционирование службы транспортировки новорожденных. Выводы. Региональная перинатальная система доказала свою высокую эффективность вместе с внедрением национальных политик, эффективных технологий перинатального ухода и протоколов, основанных на доказательствах, а также обучения медицинского персонала для улучшения материнского и неонатального ухода.

Экз-ры:
Найти похожие

Знаменська, М. А.
Аналіз захворюваності та поширеності хвороб серед населення України [] / М. А. Знаменська, Г. О. Слабкий // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 24-29. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
Аннотация: Аналіз поширеності захворювань серед всього населення України виявив зростання її показників у період 2010-2011 рр., після чого в 2012-2014 рр. спостерігалось їх поступове зниження по відношенню до 2010 р. (-8,92% у 2014 р. до 2010 р. та - 8,36% до 2013 р.) протягом 2010-2014 рр. рівень первинної захворюваності знизився на 13,3% - з 72255,4 на 100 тис. нас. у 2010 р. до 62654,2 у 2014 р. Зниження показників захворюваності та поширеності хвороб за окремими класами захворювань пояснюється складними демографічними процесами, що відбуваються в країні, погіршанням соціально-економічного становища населення і, як наслідок, недбалим ставленням до власного здоров'я, а також не завжди ефективною роботою закладів охорони здоров'я та неналежним проведенням запланованих профілактичних заходів. Зниження показників захворюваності пояснюється зниженням звертальності населення за медичною допомогою.

Доп.точки доступа:
Слабкий, Г.О.
Экз-ры:
Найти похожие

Бойченко, А. Д.
Динамика среднего давления в легочной артерии у новорожденных в неонатальном периоде [] / А. Д. Бойченко, М. А. Гончарь, А. В. Сенаторова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 30-34. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY
АРТЕРИАЛЬНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- ARTERIAL PRESSURE
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Визначення середнього тиску в стовбурі легеневої артерії, його динаміка на етапі гемодинамической адаптації новонароджених є актуальним питанням, але недостатньо вивченим. Метою дослідження було вивчення динаміки середнього тиску в стовбурі легеневої артерії у доношених новонароджених у ранньому неонатальному періоді за даними допплерехокардіографії (ДЕХОКГ). Матеріали і методи. Обстежено 203 "умовно" здорових новонароджених (хлопчики - 54,2%, дівчатка - 45,8%) з гестаційним віком 38-41 тиждень. ДЕХОКГ проводилася в період з другої години після народження і до 7 доби життя. Середній тиск у легеневій артерії визначався за методикою Kitabatake A. і співавт. (1983) в умовах фізіологічного сну. Результати дослідження. Новонароджені були розділені на дві групи: 1) діти, народжені від матерів з фізіологічним перебігом вагітності та пологів; 2) діти, народжені від матерів з екстрагенітальною патологією. Загальний стан новонароджених першої групи був задовільним. Оцінка за шкалою Апгар становила 8 і 9 балів на першій і п'ятій хвилинах життя відповідно. Адаптаційний період проходив сприятливо, без патологічної соматичної та неврологічної симптоматики. Післяпологова адаптація серцево-судинної системи протікала задовільно. Новонароджені були прикладені до грудей у перші 2 години після народження і в наступні дні отримували грудне вигодовування; виписані додому на 3-5 день життя у задовільному стані. У другій групі обстежених загальний стан новонароджених було розцінено як задовільний. Оцінка за шкалою Апгар - 7,7+-0,2 і 8,7+-0,2 балів на першій і п'ятій хвилинах життя відповідно. Ранній неонатальний період перебігав без ускладнень, з боку серцево-судинної системи патологічної симптоматики виявлено не було. Всі діти прикладені до грудей через 2-6 годин після народження, у наступні дні отримували грудне вигодовування. Новонароджені виписані додому в задовільному стані на 3-7 день життя через стан матері. В результаті проведеного дослідження встановлено, що 58,9% (р-0,05) дітей другої групи народжені від другої і наступних вагітностей, від багатоплідної вагітності - 4,7%. Аналіз перебігу вагітності показав, шо у 52,3% матерів мало місце її ускладнений перебіг. Анемія вагітних зареєстрована у 13,1% породіль. 45,8% (р-0,05) дітей народжені шляхом операції кесаревого розтину. Загострення хронічного пієлонефриту під час вагітності мало місце у 11,2% жінок, варикозне розшинення вен нижніх кінцівок і ожиріння - у 9,3% породіль. У 58,9% (р-0,05) жінок мала місце обтяжена спадковість, з них у 29,9% з боку серцево-судинної системи у вигляді порушень ритму серця і провідності (АВ-блокада II ступеня, WPW-синдром, екстрасистолія), вродженої вади серця (вторинний дефект міжпередсердної перетинки, аномальний дренаж легеневих вен, стеноз легеневої артерії), вегето-судинної дисфункції, гіпертонічної хвороби, вторинної кардіоміопатії, синдрому Елерса-Данлоса. За даними ДЕХОКГ у перші 12 годин після народження у 17,5% пацієнтів реєструвалося підвищення тиску в стовбурі легеневої артерії до 43,7+-12,8 мм рт ст. (р-0,05) і двонаправлений шунт через відкриту артеріальну протоку (ВАП) і відкрите овальне вікно. До кінця першої доби життя середній тиск у стовбурі легеневої артерії складав 27,1+-6,6 мм рт ст.; визначалося стабільне ліво-праве шунтування через ВАП і відкрите овально вікно. З другої доби життя відзначалася стабілізація середнього тиску в легеневій артерії, середня величина якого склала 22,8+-4,1 мм рт ст., з третьої - 22,2+-2,4 мм рт ст., з четвертої - 23,2+-3,1 мм рт ст., з п'ятої-сьомої діб - 23,4+-3,4 мм рт ст. Отримані дані відповідали фізіологічним термінам закриття ВАП. Показники динаміки середнього тиску в стовбурі легеневої артерії в обох групах, а також по днях життя всередині груп не мали достовірних відмінностей і характеризували тільки загальні тенденції змін внутрішньосерцевої гемодинаміки у новонароджених на етапах гемодинамічної адаптації. При індивідуальному аналізі динаміки середнього тиску в стовбурі легеневої артерії у 5,4% дітей (з них 54,5% (р-0,05) новонароджених від жінок з екстрагенітальною патологією) до п'ятого-сьомого дня життя зберігалося помірне підвищення тиску в стовбурі легеневої артерії (25,5+-2,0 мм рт ст.), що було пов'язано з більш пізнім терміном закриття фетальних комунікацій. При проведенні кореляційного аналізу між рівнем середнього тиску в стовбурі легеневої артерії і статтю, діаметром відкритого овального вікна, шириною ВАП кореляції не виявлені. Таким чином, у здорових доношених новонароджених у першу добу життя відзначається перебудова гемодинаміки в малому колі кровообігу з тенденцією до нормалізації середнього тиску в стовбурі легеневої артерії. У 5,4% дітей до кінця раннього неонатального періоду зберігається підвищений тиск у стовбурі легеневої артерії, що пов'язано з пізнім терміном закриття фетальних комунікацій.

Доп.точки доступа:
Гончарь, М.А.; Сенаторова, А.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Капшученко, Н. С.
Кровоток в стріарних артеріях у доношених немовлят з різним ступенем асфіксії при народженні [] / Н. С. Капшученко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 35-39. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО АРТЕРИИ -- CEREBRAL ARTERIES (повреждения)
АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО -- ASPHYXIA NEONATORUM (кровь)
Аннотация: Нейросонографії з допплерографією надається велике значення в діагностиці та прогнозуванні станів після перенесеної важкої асфіксії. Діти з важкою гіпоксично-ішемічною енцефалопатією у 15-20% випадків демонструють на нейросонограмі ураження таламусів та/або базальних гангліїв. Метою роботи було дослідження прогностичної значущості параметрів кровотоку стріарних артерій у доношених новонароджених дітей з різним ступенем асфіксії при народженні. Матеріали і методи. Були обстежені 193 новонароджених дитини без вроджених вад розвитку. Сформовані 7 груп залежно від ступеня асфіксії та наявності супутніх станів. Всім новонародженим проводилось нейросонографічне та допплерографічне обстеження. Вимірювання проводились на 1-шу, 3-тю, 7-му, 14-ту, 21-шу та 28-му добу життя. Результати дослідження. З першої по третю добу життя в усіх групах відмічалось зростання показників як систолічної, так і діастолічної швидкостей кровотоку та зниження індексів резистентності в стріарних артеріях. Максимальні швидкості реєструвались у групах дітей з важкою асфіксією при народженні. Реперфузійні зміни були сильнішими та утримувались довше у дітей з проявами інфекції. Така ж тенденція була помічена й при вивченні кровотоку магістральних судин мозку. Ці показники достовірно відрізнялись від аналогічних у групі дітей, що отримували лікувальну гіпотермію. У подальшому відмічалось зростання показників швидкості систолічного кровотоку та індексів резистентності в усіх групах спостереження. А в групах дітей з важкою асфіксією, які частіше за інших демонстрували нейросонографічні ознаки деструкції, реєструвались найнижчі швидкості у віці 28 діб життя. Висновки. Показники кровотоку стріарних артерій відрізняються між групами дітей з різним ступенем важкості асфіксії та можуть бути використані для прогнозу у віці 28 діб життя.

Экз-ры:
Найти похожие

Мавропуло, Т. К.
Діагностика функціонуючих фетальних комунікацій у доношених новонароджених дітей [] / Т. К. Мавропуло, В. А. Шелевицька, В. С. Студнікова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY, DOPPLER (использование)
КРОВООБРАЩЕНИЯ ПЕРСИСТИРУЮЩЕГО ФЕТАЛЬНОГО СИНДРОМ -- PERSISTENT FETAL CIRCULATION SYNDROME (диагностика)
Аннотация: У новонароджених дітей відкрите овальне вікно і (або) відкрита артеріальна протока (ВАП) при певних патологічних станах продовжують функціонувати (персистуючі фетальні комунікації). Діагностична межа між персистуючими і "фізіологічно функціонуючими" фетальними комунікаціями є невизначеною. Для дослідження діагностичного та прогностичного значення фетальної циркуляції не завжди достатньо даних доплерехокардіографії. Фетальну циркуляцію, як правило, супроводжують серцеві шуми. Тож, збільшити можливості діагностики функціонуючих фетальних комунікацій можливо використовуючи комп'ютерний аналіз серцевих звуків. Мета. Діагностика функціонуючих фетальних комунікацій у доношених новонароджених дітей віком 48-72 години за допомогою комп'ютерного аналізу серцевих звуків у співставленні із доплерехокардіографією. Матеріали та методи. Були обстежені 44 доношених новонароджених із терміном гестації від 37 до 42 тижнів, у яких за допомогою доплерехокардіографії були виявлені функціонуюче овальне вікно, відкрита артеріальна протока. У обстежених дітей будь-яких акустичних особливостей при традиційній аускультації виявлено не було. Для запису серцевих звуків використовувався цифровий стетоскоп Thinklabs Model ds32a+. Перегляд, редагування, обробка запису виконувалася у програмі Thinklabs Phonocardiophy powered by Audacity. Результати та їх обговорення. У 21 (47,0%) новонародженого було діагностовано наявність відкритої артеріальної протоки (діаметр струменя від 1,1 до 6,0 мм), причому у 3-х дітей (6,8%) відкрита артеріальна протока мала ознаки гемодинамічно значущої. Із акустичних феноменів найчастіше зустрічались: непостійне розширення IIІ-IV складової I тону у 15 (34,0%) новонароджених (довірчій інтервал 20,5-47,7), непостійний систолічний шум у 18 (40,9%) новонароджених (довірчій інтервал 27,3-54,5), непостійний діастолічний шум у 20 (45,4%) новонароджених (довірчій інтервал 31,8-59,1). Дослідження відмінностей в частоті акустичних феноменів у групі новонароджених з функціонуючим овальним вікном та групі з функціонуючим овальним вікном і артеріальною протокою (підрахування критерію Фішера) виявило достовірно частішу реєстрацію постійного систолічного шуму, непостійного діастолічного шуму, відсутність розщелення другого тону при ультразвуковій реєстрації функціонування артеріальної протоки. Висновки. Комп'ютерний аналіз серцевих звуків значно розширює діагностичні можливості класичної аускультації для діагностики функціонуючих фетальних комунікацій. Постійний систолічний шум, непостійний діастолічний шум, відсутність розщеплення другого тону може бути ознакою наявності відкритої артеріальної протоки.

Доп.точки доступа:
Шелевицька, В.А.; Студнікова, В.С.
Экз-ры:
Найти похожие

Диференційний підхід до діагностики та прогнозування ранньої анемії у недоношених новонароджених із респіраторним дистрес-синдромом [] / Т. М. Клименко [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 45-49. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ (диагностика)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN (диагностика)
Аннотация: Мета. З метою визначення предикторних властивостей вмісту і балансу мікроелементів, клініко-анамнестичних показників і даних лабораторних досліджень для прогнозу розвитку анемії було вивчено вміст мікроелементів (Fe, Zn, Cu, Co, Mn і Cr у біосередовищах (сироватка, еритроцити крові, сеча) у 47 недоношених новонароджених із РДС, які були розподілені на групи залежно від наявності анемії на 14-у добу життя. Матеріали і методи. Визначення мікроелементів було проведено методом атомно-абсорбційної мас-спектрофотометрії на спектрофотометрі С-115М1, виробництва НВО "Selmi" (Україна). Прогнозування анемії проводили методом регресійного аналізу Вальда-Генкіна. Результати дослідження. Доведено, що найбільш інформативним фактором ризику розвитку анемії у цих новонароджених був мікроелементоз. Встановлені рангові структурі факторів ризику розвитку анемії у недоношених із РДС. Крім мікроелементозу, важливими чинниками є кесарів розтин (І = 2,58), маса тіла при народженні (І = 1,9), термін гестації (І = 1,53), відшарування плаценти (І = 0,78), загроза переривання вагітності (І = 0,57) та дефіцит білково-синтезуючої функції печінки. Індекс прогностичної інформативності вмісту мікроелементів у сечі був дуже високим (І = 10,03), у зв'язку з чим неінвазивний метод визначення вмісту мікроелементів в сечі доцільно рекомендувати для прогнозування анемії. Висновки. Для оптимізації прогнозу розвитку анемії у новонароджених із РДС доцільно використовувати розроблені алгоритми прогнозу, які характеризуються високими індексами інформативності. Прогнозування за допомогою алгоритму здійснюється шляхом алгебраїчного додавання ПК (прогностичний коефіцієнт) до моменту досягнення прогностичного порогу, який для 95% (р 0,05) рівня надійності становить EПК - 13,0, а для 99% (р 0,01) - EПК - 20,0.

Доп.точки доступа:
Клименко, Т.М.; Маркевич, В.Е.; Тарасова, І.В.; Петрашенко, В.О.
Экз-ры:
Найти похожие

Яблонь, О. С.
Віддалені наслідки гіпоксично-ішемічної енцефалопатії новонароджених [] / О. С. Яблонь, Т. В. Бондаренко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 50-55. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ГИПОКСИЯ-ИШЕМИЯ -- HYPOXIA-ISCHEMIA, BRAIN (осложнения)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Неонатальна енцефалопатія залишається однією з основних причин інвалідності доношених дітей і однією з найбільш загальновизнаних причин важкого, довгострокового неврологічного дефіциту. Мета. Дослідження неврологічного та психічного розвитку у віці 1 року та 6-ти років дітей, що народилися доношеними та перенесли гіпоксично-ішемічну енцефалопатію. Матеріали та методи. Проведений аналіз перебігу раннього неонатального періоду 36 доношених дітей співставлені з результатами нервово-психічного розвитку у віці 1 року та 6-річному віці. Результати дослідження. Несприятливі наслідки перенесеної в неонатальному періоді гіпоксично-ішемічної енцефалопатії асоціюються з невідповідним протокольним рекомендаціям реанімаційним заходам у 25% пацієнтів, пізнім транспортуванням на третинний рівень надання медичної допомоги, тривалою потребою в ШВЛ. Тривалість транспортування суттєво не впливала на наслідки. Несприятливі наближені наслідки у віці 12 місяців реєструються у близько 50% дітей, що перенесли гіпоксично-ішемічну енцефалопатію. Несприятливі віддалені наслідки у віці 6 років має кожна 5-та дитина, серед них 30% ДЦП та 8% складну патологію зору. Висновки. Діти, у яких у віці 1 року діагностується помірна затримка нервово-психічного розвитку, після заходів реабілітації мають можливість поліпшити показники нервово-психічного розвитку і не мати порушень у віці 6 років.

Доп.точки доступа:
Бондаренко, Т.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Бензар, І. М.
Коагуляційні порушення у дітей із судинними аномаліями [] / І. М. Бензар // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 56-61. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КРОВЕНОСНЫХ СОСУДОВ МАЛЬФОРМАЦИИ -- VASCULAR MALFORMATIONS
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ НАРУШЕНИЯ -- BLOOD COAGULATION DISORDERS
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Термін "синдром Касабаха-Меріт" нерідко використовують як загальний епонім для описання коагуляційних порушень при різних судинних ураженнях як у дітей, так і у дорослих. Проте подальші дослідження доводять, що для певних видів судинних пухлин та судинних мальформацій властиві різні види коагуляційних порушень. Метою дослідження було встановити, які судинні аномалії мають ризик коагулопатії. Матеріали і методи. 64 пацієнта з судинними аномаліями віком від 1 місяця до 15 років було включено у проспективне дослідження. Серед 26 пацієнтів із судинними пухлинами у 20 були гемангіоми, у тому числі, у 6 - гемангіоми печінки, у 2 - капошиформна гемангіоендотеліома, в 1 - tufted ангіома, та у 3 РНАСЕ синдром. Судинні мальформації діагностовано у 38 пацієнтів, у 15 з них були кістозні лімфатичні мальформації, у 8 - первинна лімфедема, в 11 - венозні мальформації, у 2 - артеріовенозні мальформації, та у 2 CLOVES синдром. Визначали рівень D-димерів, тромбоцитів та фібриногену у периферичній крові, отриманій із вени, яка не уражена судинними аномаліями. Результати. У жодного пацієнта з гемангіомами не виявлено коагуляційних порушень. Дуже низька кількість тромбоцитів, так званий феномен Касабаха-Меріт, виявлено у двох дітей першого року життя з локально агресивною пухлиною капошиформною гемангіоендотеліомою. У 14-річного пацієнта з гігантською tufted ангіомою кінцівок кількість тромбоцитів була у межах норми. Серед 11 пацієнтів з венозними мальформаціями (ВМ) 6 (54,5%), мали підвищений рівень D-димерів. У пацієнтів з множинними ВМ шлунково-кишкового тракту рівень D-димерів був дуже високим ( - 4 мю g/мл), що поєднувалося з низьким рівнем фібриногену. У пацієнтів з великими локальними ВМ тулуба та промежини і малого тазу рівень D-димерів був понад 1 мю g/мл, рівень фібриногену в межах норми. На відміну від пацієнтів з обширними ВМ, у дітей з малими локалізованими ВМ кінцівок, а також у пацієнтів з лімфатичними мальформаціями коагуляційних порушень не виявлено. Висновки. Діти із судинними аномаліями мають ризик коагулопатії. Важка тромбоцитопенія є характерною для капошиформної гемангіоендотеліоми і tufted ангіоми і має вікову залежність. Підвищення рівня D-димерів є високо специфічним для ВМ, не залежить від віку пацієнта, а визначається лише розмірами ВМ.

Экз-ры:
Найти похожие

10.

Горбатюк, О. М.
Морфологическая диагностика желудочно-кишечных перфораций у новорожденных детей [] / О. М. Горбатюк, К. М. Шатрова, Т. В. Мартынюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 62-66. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
КИШЕЧНИКА ПЕРФОРАЦИЯ -- INTESTINAL PERFORATION (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Мета роботи - вивчити і проаналізувати морфологічні відмінності шлунково-кишкових перфорацій у новонароджених. Матеріали та методи. У статті надані причини і морфогенез гастро- інтестинальних перфорацій у 49 прооперованих новонароджених. Результати дослідження. Звертається увага на те, що між перфораціями при неспецифічному ентероколіті (НЕК) і спонтанних перфораціях (СП) шлунково-кишкового тракту (ШКТ) мають місце клінічні і морфологічні відмінності. Аналіз отриманих морфологічних даних показав відмінності між перфораціями при НЕК і СП, такі як вроджена відсутність або дефект м'язового шару стінки кишки чи шлунку при СП. Перфорації при НЕК мають масивний некроз кишкової чи шлункової стінки. Морфогенез перфорацій ШКТ у новонароджених є основою для розробки вірної лікувальної тактики і визначення виду хірургічного втручання. Висновки. СП ШКТ є самостійною нозологічною одиницею і мають суттєві клінічні й морфологічні відмінності та інше хірургічне лікування.

Доп.точки доступа:
Шатрова, К.М.; Мартынюк, Т.В.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Повторні операції у дітей з вродженими діафрагмальними грижами з групи високого ризику [] / Д. Ю. Кривченя [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 67-71. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL (хирургия)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Протягом останніх десятиліть збільшилося виживання новонароджених дітей з вродженою діафрагмальною грижею (ВДГ), тому передбачуваним є зростанням хронічних захворювань та хірургічних ускладнень. Мета дослідження. Визначення структури та частоти повторних операцій у дітей з ВДГ з групи високого ризику, ретроспективна оцінка перинатальних клінічних та інтраопераційних факторів ризику повторних оперативних втручань. Матеріали і методи. Проспективно створена група пацієнтів з 68 дітей з ВДГ високого ризику, які були оперовані і вижили у період 2000-2014 років. Переважали грижі лівобічної локалізації (82%), правобічну ВДГ діагностовано у 18% новонароджених. Корекція лівобічної ВДГ проведена через лапаротомний доступ у 51 пацієнтів (88%), серед яких верхньосерединну лапаротомію застосовано у 43 випадках, у 8 пацієнтів була проведена верхня поперечна лапаротомія. Торакотомія виконана у 19 пацієнтів. При правобічній ВДГ перевагу надано торакотомії (66,7%). Пластика діафрагми при лівобічній ВДГ проведена власними тканинами у 50 пацієнтів (73,5%). Пластика з використанням синтетичних матеріалів виконана 17 пацієнтів (26,5%): медичний тефлон еРTFE (n=8), латка у формі "сендвіча" ("Тутопласт-перикард" і сітка) у чотирьох пацієнтів, Gor-Tex (n=3) і з допомогою "Тутопласт-перикарду" у двох пацієнтів. Результати дослідження. Виконано 23 операції у 20 із 68 пацієнтів (29,4%). Хірургічні захворювання, з приводу яких виконано операційні втручання: злукова кишкова непрохідність - 8 (40%), у т.ч., странгуляційна з некрозом - 2 (10%), рецидив грижі - 6 (30%), шлунково-стравохідний рефлюкс - 5 (25%), непрохідність, спричинена мальротацією - 1 (5%), перекрут селезінки - 1 (5%), лійкоподібна деформація грудної клітки - 1 (5%). У пацієнта з агенезією лівого купола діафрагми та первинною пластикою з використанням синтетичної латки еРТFЕ оперативне лікування з приводу рецидиву виконано двічі - у віці 6 місяців та 1 рік. Антирефлюксна операція виконана у ранньому післяопераційному періоді у двох дітей, у трьох - у віці старше 5 років. У всіх дітей виконана антирефлюксна операція за Nissen. Корекція лійкоподібної деформації грудної клітки за Nuss виконана у пацієнта після пластики ВДГ власними тканинами, в поєднанні з рецидивом грижі. Причиною післяопераційної кишкової непрохідності у більшості пацієнтів були злуки (n=8) та в одному випадку мальротація. Злукова кишкова непрохідність виникла у 6 пацієнтів після використання лапаромного доступу, у тому числі, у двох з них з некрозом і резекцією кишечника. У двох пацієнтів злукова кишкова непрохідність виникла після використання торакотомного доступу, причиною непрохідності була солітарна шнуровидна злука. Висновки. У пацієнтів з групи високого ризику, які вижили після корекції ВДГ, існує висока імовірність хірургічних ускладнень та повторних оперативних втручань. Основними чинниками, що визначають ризик рецидиву ВДГ, є розмір грижового дефекту та спосіб пластики діафрагми. Лапаротомний операційний доступ збільшує ризик післяопераційної злукової кишкової непрохідності. Необхідним є тривале спостереження цих дітей, щоб вияснити фактори ризику специфічних хірургічних ускладнень.

Доп.точки доступа:
Кривченя, Д.Ю.; Бензар, І.М.; Руденко, Є.О.; Шульжик, І.І.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Спахі, О. В.
Особливості діагностики вродженого гіпертрофічного пілоростенозу у дітей на сучасному етапі [] / О. В. Спахі // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 72-74. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПИЛОРОСТЕНОЗ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- PYLORIC STENOSIS, HYPERTROPHIC (врожденный, диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Мета роботи - вивчити і проаналізувати результати лікування та провести оцінку ефективності сучасних методів діагностики вродженого пілоростенозу. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз історій хвороби дітей з вродженим пілоростенозом, які находились в клініці дитячої хірургії Запорізького медичного університету з 2000 до 2015 р. Результати та обговорення. Встановлено, що у сучасний період клінічний перебіг вродженого пілоростенозу перетерпів зміни, які характеризуються зменшенням втрати маси тіла та порушень показників гомеостазу при надходженні хворих до стаціонару. Ефективність діагностики захворювання на підставі тільки об'єктивного дослідження знизилась від 60% до 45%. Висновки. Використання методів ультразвукового дослідження та фіброгастроскопії підвищує ефективність діагностичних заходів до 84% і дозволяє в більшості випадків уникнути зайвого рентгенопромінювання дітей. Рентгенологічне дослідження дітей з підозрою на пілоростеноз не втратило своєї актуальності, але може бути використане тільки при сумнівних результатах малоінвазивних методів діагностики.

Экз-ры:
Найти похожие

13.

Безрук, В. В.
Вибір раціональної антибактеріальної терапії інфекцій сечової системи у дітей в залежності від перебігу захворювання, віку та статі дитини [] / В. В. Безрук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 75-80. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (лекарственная терапия)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Мета. Встановити взаємозв'язки чутливості до антибіотиків серед основної групи збудників інфекцій сечової системи - штамів бактерій родини Enterobacteriaceae (за винятком протея) з віком та статтю пацієнтів серед дитячого населення Чернівецької області. Матеріали і методи. У продовж 2009-2013 рр. проведено бактеріологічне дослідження 2143 зразків сечі дітей-пацієнтів лікувальних закладів м. Чернівці та області з метою верифікації діагнозу "інфекція сечової системи" (ІСС). Виділено 446 штамів бактерій родини Enterobacteriaceae (за винятком протея) в етіологічно значущих кількостях. Вивчена чутливість виділених штамів до антибіотиків. Результати. Встановлена залежність антибіотикочутливості основної групи збудників ІСС - ентеробактерій (за винятком протея) від віку пацієнтів при хронічних формах інфекційного процесу і відсутність такої залежності серед штамів, виділених при гострих формах. Висновок. Зниження чутливості до антибіотиків відбувається в певній послідовності: серед дітей до 3 років спостерігається зниження чутливості виділених збудників до пеніцилінів, у віці 4-6 років зафіксовано початок зниження чутливості до фторхінолонів, а у віковій групі 7-14 років - до цефалоспоринів.

Экз-ры:
Найти похожие

14.

Перебіг пологів на тлі антифосфоліпідного синдрому [] / І. Б. Венцківська [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 81-85. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
Аннотация: Частота антифосфоліпідного синдрому (АФС) серед пацієнток акушерських відділень стрімко зростає, у тому числі, внаслідок успішного його лікування під час вагітності. Репродуктивні втрати в анамнезі таких пацієнток, тривалий прийом препаратів, що прямим шляхом впливають на процеси згортання крові, автоматично вносять цих жінок до групи підвищеного ризику ускладнень в пологах. Метою дослідження було вивчення особливостей перебігу пологів на тлі антифосфоліпідного синдрому. Матеріал і методи. Вивчено тривалість перебігу пологів, необхідність оперативних втручань в пологах, а також частоту післяпологових ускладнень. Методом імуно-ферментного аналізу (ІФА) вивчено концентрацію про - та протизапальних цитокінів у цервікальному слизі як здорових роділь, так і роділь із АФС. Результати досліджень. Серед основних результатів - вкорочення І періоду пологів у роділь із АФС при порівнянні із здоровими роділлями, вірогідне зменшення частоти передчасного розриву плодових оболонок, слабкості пологової діяльності та необхідності використання епідуральної анестезії для знеболення пологів. Незважаючи на тривалий прийом препаратів антикоагулянтної дії, не виявлено зростання частоти патологічної кровотечі в III періоді пологів. При лабораторному дослідженні у роділь, що мали критерії АФС, у цервікальному слизі виявлено високі концентрації прозапальних цитокінів ІЛ-1 та ІЛ-6 та знижені - протизапальних ІЛ-4 та ІЛ-10. Висновки. Застосування загальноприйнятої схеми лікування АФС не лише сприяє фізіологічному перебігу вагітності після повторних репродуктивних втрат, але й не підвищує ризик ускладнень у пологах та післяпологовому періоді. Особливості локального цитокінового балансу цервікального слизу сприяють швидкому та менш болісному розкриттю шийки матки.

Доп.точки доступа:
Венцківська, І.Б.; Біла, В.В.; Вітовський, Я.М.; Леуш, С.Ст.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Камінський, В. В.
Особливості цервікального цитокінового балансу при істміко-цервікальній недостатності [] / В. В. Камінський, Н. М. Колесник // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 86-88. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ШЕЙКИ МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE CERVICAL DISEASES (осложнения)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (этиология)
Аннотация: Істміко-цервікальна недостатність (ІЦН) наразі є однією з основних причин переривання вагітності в II та III триместрах. Сучасні погляди на її патогенез свідчать, що не менше половини всіх випадків недостатності затульної функції шийки матки не пов'язані з механічним ушкодженням цервікального каналу, а спричинені порушенням морфології сполучної тканини. У системі цитокінової регуляції цервікального матриксу інтерлейкіни прозапальної спрямованості відіграють одну із провідних ролей. Метою дослідження стало порівняння цервікальних концентрацій прозапальних IЛ-1, ІЛ-6 та ІЛ-8 у вагітних з істміко-цервікальною недостатністю органічного та функціонального походження, а також здорових вагітних. Методом імуноферментного аналізу вивчено вміст вказаних цитокінів в цервікальному слизі. Результати дослідження. У пацієнток із ІЦН функціонального походження виявлено в десятки разів підвищені концентрації всіх вивчених цитокінів прозапальної спрямованості у цервікальному слизі, що є свідченням активного запального процесу, який на цьому етапі обмежено лише активацією коллагеназ шийкового матриксу, простагландинів класу Е, а пізніше матиме наслідком ініціацію пологової діяльності міометрію. На відміну, пацієнтки з ІЦН органічного походження мають нормальний вміст прозапальних цитокінів у цервікальному слизі, що не відрізняються від показників здорових вагітних. Висновки. Таким чином, вагітні з ІЦН органічного та функціонального походження мають різні концентрації прозапальних цитокінів у цервікальному слизі, а саме надто високі значення властиві пацієнткам із функціональною ІЦН. Такі дані варто враховувати при виборі методу лікування шийкової недостатності.

Доп.точки доступа:
Колесник, Н.М.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Щербина, М. О.
Підготовка ендометрію до імплантації в жінок репродуктивного віку [] / М. О. Щербина, О. В. Ткачова, О. І. Скорбач // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 89-93. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
ЭМБРИОНА ИМПЛАНТАЦИЯ -- EMBRYO IMPLANTATION
Аннотация: Незважаючи на успіхи, досягнуті завдяки широкому застосуванню методів допоміжних репродуктивних технологій, безпліддя у шлюбі залишається однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини. На думку фахівців, провідне місце в структурі жіночого безпліддя займає трубно-перитонеальна форма (60-70%). Друге місце займає ендокринна форма безпліддя (20-25%). У 5-7% випадків причину інфертильності визначити не вдається - це так зване "ідіопатичне безпліддя". Це пов'язано з неможливістю виявити всі порушення репродуктивної системи сучасними методами діагностики. Щодо підготовки ендометрію до імплантації, єдиної думки не існує. Більшість авторів пропонують використання естрогенів і прогестерону в циклічному режимі у якості основної терапії-реабілітації, яка впливає абсолютно на всі функції ендометрію від проліферації до модулювання імунної відповіді. Але в деяких випадках ендометрій неадекватно відповідає на гормональну стимуляцію або навіть є резистентним, що пояснює причини самовільних абортів, невдалих циклів екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), відсутності вагітності після лікування синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) шляхом лапароскопії. Метою дослідження була розробка оптимального методу підготовки ендометрію до імплантації у жінок репродуктивного віку. Матеріали та методи. Проведено обстеження 60 жінок репродуктивного віку, які звернулися з проблемою безпліддя. Всі обстежені жінки, з "неадекватним" ендометрієм, були розділені на дві групи I і II, залежно від проведеної підготовки ендометрію до імплантації. I групу (основну) склали 30 жінок, яким застосовувалася вакуумна аспірація порожнини матки. II групу (порівняння) склали 30 жінок, яким проводилася гормональна (естрадіолу валерат) підготовка ендометрію. Для визначення критеріїв включення і виключення "неадекватного" ендометрію проводили загальносоматичне та гінекологічне обстеження жінок, ультразвукове дослідження органів малого тазу, аспіраційну пайпель-біопсію з наступним гістологічним дослідженням матеріалу, визначення вмісту гормонів в крові: фолікулостимулюючого гормону, лютеїнізуючого гормону, естрадіолу, прогестерону, пролактину, тестостерону, кортизолу. Результати досідження. Порушення менструального циклу спостерігалися в 56,6% жінок у I гр. і 63,3% у II гр.; невиношування вагітності - у 26,7% і 33,3%, повторні невдалі спроби ЕКЗ - у 16,7% і 23,3%, ендоскопічні оперативні втручання на внутрішніх статевих органах (сальпінголізіс, сальпінгостомія, сальпінгопластіка, фімбріопластіка, резекція яєчників, феністрація капсули яєчників, міомектомія) - у 33,3% і 26,7% відповідно. У крові пацієнток з "неадекватним" ендометрієм було виявлено статистично значуще збільшення вмісту естрадіолу (р0,01). Достовірних відмінностей у вмісті інших гормонів виявлено не було (р0,05). Результати гістологічного дослідження показали, що в I гр. у 15 (50%), а в II гр. у 17 (56,6%) жінок ендометрій відповідав фазі менструального циклу; у 12 (40%) в I гр. і у 10 (33,3%) в II гр. було виявлено залозисту гіперплазію ендометрію і у 3 (10%) в I гр. і 3 (10%) в II гр. - поліп ендометрію. Таким чином, у 53,3% жінок були відсутні гістологічні зміни в ендометрії. З 30 жінок I групи, яким проводилася вакуумна аспірація, вагітність протягом 6 місяців настала у 25 (83,3%) жінок, і в 23 (92%) випадках вагітність завершилися народженням доношених дітей з оцінкою за шкалою Апгар 7-9 балів із масою тіла 3150,0+-240,0 г, у 2 (8%) - мали місце передчасні пологи, що достовірно відрізнялося від II групи жінок, яким проводилася гормональна підготовка ендометрію - вагітність протягом 6 місяців наступила в 10 (33,3%) жінок, у 8 (80%) випадках вагітність закінчилася пологами на 37 тижні гестації і в 2 випадках вагітність завершилася самовільним абортом (р0,01). Висновки. У ході дослідження було встановлено, що достовірно частіше спостерігається настання вагітності у пацієнток з "неадекватним" ендометрієм, яким проводилася підготовка ендометрію до імплантації шляхом використання вакуумної аспірації, порівняно з жінками, яким була проведена гормональна підготовка ендометрію.

Доп.точки доступа:
Ткачова, О.В.; Скорбач, О.І.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Генетично обумовлені порушення фолатного обміну у новонароджених з перинатальною асфіксією тяжкого ступеня [] / З. І. Россоха [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 94-99. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО -- ASPHYXIA NEONATORUM (генетика, кровь)
Аннотация: Стаття присвячена вивченню впливу генетичного поліморфізму на особливості фолатного обміну та антиоксидантного захисту у новонароджених з перинатальною асфіксією тяжкого ступеня. Метою дослідження було вивчення змін показників фолатного обміну, антиоксидантного захисту та їх взаємозв'язку з генетичним поліморфізмом для з'ясування внеску генетично обумовлених порушень фолатного обміну в розвитку перинатальної асфіксії тяжкого ступеня. Матеріали і методи. Для виконання роботи обстежено 45 новонароджених (гестаційний вік 38-40 тижнів) з перинатальною асфіксією тяжкого ступеня (основна група) та 30 новонароджених (гестаційний вік 38-40 тижнів) з фізіологічним перебігом раннього неонатального періоду (група порівняння). Обстежені діти перебували у післяпологових та відділеннях інтенсивної терапії новонароджених обласного та міського пологових будинків міста Полтави. Виявлено значимі відмінності показників гомоцистеїну, фолатів у сироватці крові та активності глутатіонтрансферази у новонароджених обстежених груп впродовж перших трьох діб життя, для яких встановлено різної сили кореляцію. Динаміка зміни показників фолатного обміну на третю добу життя, порівняно з першою добою, достовірно відрізнялася у групах обстежених новонароджених та корелювала з показниками антиоксидантного захисту. Визначені особливості динаміки показників фолатного обміну характеризують фолатзалежні й антиоксидантні метаболічні процеси перинатального періоду. Аналіз впливу міжгенної взаємодії на розвиток порушень фолатного обміну та перинатальної асфіксії тяжкого ступеня встановив асоціацію з поліморфізмом генів GSTT1, GSTM1, MTHFR, ACE, TNF-a, AT2R1. Була з'ясована синергічна взаємодія між поліморфними варіантів генів GSTT1 та GSTM1, MTHFR та ACE. Поліморфні варіанти перерахованих генів асоціювалися з динамікою змін показників фолатного обміну. При виконанні роботи було встановлено найкращу прогностичну модель міжгенної взаємодії у розвитку перинатальної асфіксії та генетично обумовлених порушень фолатного обміну у новонароджених (прогностична цінність - 91,47%). Комплексний аналіз несприятливих поліморфних варіантів генів GSTT1, GSTM1, MTHFR, ACE, TNF-a, AT2R1 є перспективним для прогнозування несприятливого перебігу раннього неонатального періоду у новонароджених у клінічній практиці.

Доп.точки доступа:
Россоха, З.І.; Горовенко, Н.Г.; Похилько, В.І.; Кир'яченко, С.П.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Годованец, Ю. Д.
Аспекты клиники и диагностики синдрома раздраженного кишечника у детей грудного возраста [] / Ю. Д. Годованец, А. С. Годованец, Т. А. Дроник // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 100-105. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (диагностика)
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: У роботі висвітлені сучасні уявлення щодо синдрому подразненого кишечника (СПК) у дітей. СПК - функціональний кишковий розлад, при якому абдомінальний біль або дискомфорт асоціюються з актом дефекації або зміною діяльності кишечника та особливостями акту дефекації. Це єдине захворювання з різними варіантами перебігу, що причинно пов'язане з порушенням регулюючої ролі центральної нервової системи (ЦНС) і вегетативними дисфункціями, що призводить до розвитку насамперед рухових розладів з боку товстої кишки і проявляється порушеннями акту дефекації, зміною частоти і якості стільця, супроводжується абдомінальним болем. Основні аспекти етіопатогенезу: обтяжена спадковість, підвищена чутливість товстої кишки до розтягнення, ферментативна недостатність і дисбаланс нейроендокринних механізмів, розлади ендокринної системи кишечника, що призводить до посилення кишкової моторики, секреції, активації кінінової системи, виникненню больової імпульсації, порушенню регуляції психічних і сенсорних функцій. Основні фактори, що відіграють роль у патогенезі СПК: порушення регулюючої ролі ЦНС і розвиток вегетативних дисфункцій; порушення моторики і порушення кишкового біоценозу, яке може розглядатися як пусковий механізм СПК та/або як наслідок цього захворювання. Оцінюються діагностичні критерії, підходи до трактування результатів дослідження та принципи лікування СПК у дітей. Попередній діагноз СПК встановлюється на підставі клінічних даних, остаточний діагноз - на підставі поєднаної оцінки клінічних та параклінічних досліджень. Обов'язковим дослідженням, до якого необхідно вдатися при постановці або виключення діагнозу СПК є ректороманоскопія. Представлені результати клініко-параклінічного дослідження у дітей з клінічними проявами СПК у віці 3-4 років, у випорожненнях яких відзначався значно вищий рівень альбуміну, А1-АТ, кальпротектину та sIgA в порівнянні з дітьми контрольної групи спостереження, що свідчить про місцеве запалення з підвищенням проникливості слизової оболонки кишечнику, а також, наявність місцевої алергічної реакції слизової кишечника, що може бути предиктором розвитку у подальшому атопічного дерматиту. Вищевказані зміни супроводжуються значними змінами мікробіоценозу кишечника, що проявляється зменшеним вмістом фізіологічної мікрофлори з переважанням колоній умовно-патогенних мікроорганізмів. Діагноз СПК - це діагноз виключення, він може бути верифікований лише за умови виключення інших захворювань (насамперед запальних захворювань кишечника). Лікування СПК вимагає комплексної терапії із застосуванням препаратів поєднаного регулюючого впливу, має бути суворо диференційованим з урахуванням клінічного варіанту перебігу та індивідуальної реакції хворого, обгрунтованого і продуманого призначення лікарських препаратів, дотримання необхідних термінів лікування для попередження рецидиву симптомів.

Доп.точки доступа:
Годованец, А.С.; Дроник, Т.А.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Біволаріу, А. О.
Особливості патогенезу розвитку плацентарної недостатності та порушень стану плода при переношеній вагітності (огляд літератури) [] / А. О. Біволаріу, І. В. Каліновська // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 106-109. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ ПЕРЕНОШЕННАЯ -- PREGNANCY, PROLONGED
ПЛОД -- FETUS (патология)
Аннотация: У статті представлені дані щодо механізмів патогенезу розвитку плацентарної недостатності та порушення стану плода при переношеної вагітності. Дана характеристика порушень, які виникають у плода та новонароджених в ранньому неонатальному періоді.

Доп.точки доступа:
Каліновська, І.В.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Танцюра, Л. Д.
Болевой синдром у новорожденных. Часть І. Влияние боли на дальнейшее развитие ребенка. Нефармакологические методы обезболивания [] / Л. Д. Танцюра // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 3. - С. 110-115. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN (физиология)
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA (методы)
Аннотация: У відповідь на больовий подразник виникає не тільки емоційна, але й поведінкова, фізіологічна та ендокринна реакції. Для сприйняття болю необхідно функціонування анатомічних структур, за якими імпульс надходить до центральної нервової системи і нейроендокринної системи, яка забезпечує відповідну реакцію організму на біль. У плода до 18 тижнів гестації у відповідь на стимуляцію ноцицептивного рецептору виникає рефлекс м'язового скорочення, або спинальний рефлекс, центральна частина рефлекторної дуги якого знаходиться на рівні спинного мозку, тобто рефлекторна дія здійснюється без учасні головного мозку. Тому вважається, що до 18 тижнів гестації фізична активація ноцицептивного рецептору не супроводжується суб'єктивним сприйняттям болю. Тоді як вже з 19-20 тижнів гестації у відповідь на подразнення голкою плід реагує не тільки висмикування кінцівки, але і гормональною реакцією, а також збільшенням рівня нейромедіаторів в активних зонах середнього мозку. Тому вважається, що плід починає відчувати біль (у тому розумінні, яке існує на сьогоднішній день) з 19-20 тижнів гестації. Діагностика больового синдрому в новонароджених дітей проводиться за допомогою оцінки поведінкової, фізіологічної та гормональної реакції, які виникають у відповідь на больовий подразник. Відсутність терапії болю у новонародженої дитини срияє збільшенню захворюваності в неонатальному періоді, а також впливає на подальший розвиток людини. Для терапії больового синдрому використовується покроковий підхід від профілактичних заходів щодо попередження виникнення болю до використання наркотичних анальгетиків і регіонарних методів знеболення. За умов впливу легких больових подразників рекомендується пероральне використанна сахарози/глюкози і створення комфортних умов. Седативні препарати, що використовуються у відділенні інтенсивної терапії, не забезпечують аналгезію і можуть викликати депресію дихання і серцево-судинної системи.

Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-26

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)