Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (50)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=СУ33/2021/3(77)<.>

Общее количество найденных документов : 50
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-50

Абдиєва, Я. Д.
Поширеність алергічного кон'юнктивіту серед дітей в залежності від місця проживання [] / Я. Д. Абдиєва // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 7-10
MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
РИНИТ -- RHINITIS
КОНЪЮНКТИВИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ -- CONJUNCTIVITIS, ALLERGIC
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Дослідження проведено в Гянджа-Газахському економічному регіоні Азербайджану. Всього спостерігалося 2700 дітей і підлітків: 300 дітей (150 хлопчиків і 150 дівчаток) в кожній віковій групі (5–9; 10–14; 15–19) в кожному типі населених пунктів (велике місто, малі міста і сільські поселення). Поширеність алергічного кон'юнктивіту у віці 5–9 років і підлітків у віці 10–14 років (19,4±1,3 % і 17,7±1,3 %) достовірно не відрізняються один від одного, але у віці 15–19 років цей показник статистично збільшується і становить 25,8±1,5 %. У сімейному анамнезі хворих алергічним кон'юнктивітом ця патологія зустрічається в 42,1±2,1 % випадків у братів і сестер, в 28,1±1,9 % випадків у матерів, в 22,5±1,8 % випадків у батьків, в 20,9±1,7 % випадків у інших родичів. Пацієнти з алергічним кон'юнктивітом мають високий відносний ризик розвитку бронхіальної астми (у 16,4 раза), риніту, синуситу і риносинусита (в 2,4 рази), отиту (у 1,8 рази) і тонзиліту (в 2,0 рази).
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)
Экз-ры:
Найти похожие

Особливості товщини шкірно-жирових складок у чоловіків хворих на різні форми екземи [] / Ала’а Осама Ахмад Аль-Омарі [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 11-15. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЭКЗЕМА -- ECZEMA
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
МУЖЧИНЫ -- MEN
Аннотация: Екзема як одне з найпоширеніших захворювань шкіри неодноразово привертала до себе увагу науковців. Мультифакторіальна природа захворювання не тільки не дозволяє ефективно боротися з нею але і передбачати її виникнення. Антропометричний метод вже успішно проявив себе на практиці як ефективний засіб для передбачення виникнення різних захворювань, втому числі – шкірних. Мета дослідження – вивчити відмінності товщини шкірно-жирових складок між здоровими та/або хворими на екзему в залежності від важкості перебігу захворювання. Чоловікам віком від 22 до 35 років, з діагнозом істинної (n=34, серед яких 16 із легким перебігом і 18 із тяжким перебігом) та мікробної (n=38, серед яких 28 із легким перебігом і 10 із тяжким перебігом) екземи, проведено вимірювання товщини шкірно-жирових складок відповідно до схеми Бунака. Встановлення діагнозу екземи проводили згідно номенклатури МКХ-10. В якості контролю з банку даних науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова були відібрані показники товщини шкірно-жирових складок 82 практично здорових чоловіків аналогічної вікової групи. Статистичну обробку результатів проведено в ліцензійному пакеті “Statistica 5.5” із використанням непараметричних методів оцінки. У здорових чоловіків порівняно з хворими встановлено більші значення: товщини шкірно-жирової складки на задній поверхні плеча на 62,6 %, 53,3 %, 50,4 % і 47,8 %, товщини шкірно-жирової складки на передній поверхні плеча на 47,5 %, 47,4 %, 41,9 % і 51,7 %, товщини шкірно-жирової складки на передпліччі на 31,1 %, 26,8 %, 23,0 % і 32,9 %, товщини шкірно-жирової складки на грудях на 36,5 %, 19,9 %, 31,8 % і 26,9 %, товщини шкірно-жирової складки на стегні на 43,8 %, 43,6 %, 32,2 % і 35,2 %, порівняно з хворими чоловіками на істинну екзему легкого і тяжкого перебігу та мікробну екзему легкого і тяжкого перебігу, а також товщини шкірно-жирової складки на гомілці на 14,4 % і 14,6 %, порівняно з хворими чоловіками на істинну екзему легкого і тяжкого перебігу; та менші значення товщини шкірно-жирової складки на боку на 33,7 %, 36,2 і 41,6 %, порівняно з хворими чоловіками на істинну екзему легкого перебігу та мікробну екзему легкого і тяжкого перебігу. При порівнянні товщини шкірно-жирових складок між хворими чоловіками нами встановлені лише деякі відмінності між хворими з різними формами і ступенями важкості екземи. Так, товщина шкірно-жирових складок на задній поверхні плеча, на боку та на стегні у хворих чоловіків на істинну екзему легкого перебігу менша відповідно на 24,5 %, 20,6 % і 17,2 % порівняно з хворими чоловіками на мікробну екзему легкого перебігу. У хворих чоловіків на істину екзему легкого перебігу товщина шкірно-жирової складки на боку на 27,3 % менша, ніж у хворих чоловіків на мікробну екзему тяжкого перебігу; а у хворих чоловіків на істину екзему тяжкого перебігу товщина шкірно-жирової складки на стегні на 16,8 % менша, ніж у хворих чоловіків на мікробну екзему легкого перебігу. Таким чином, у чоловіків із різними формами і тяжкістю екземи більшість показників товщини шкірно жирових складок (на задній та передній поверхні плеча, на передпліччі, на грудях, на стегні та на гомілці) має менші значення, ніж у практично здорових чоловіків. Лише товщина шкірно-жирової складки на боку у хворих на істину екзему тяжкого перебігу та мікробну екзему легкого й тяжкого перебігу більша, ніж у практично здорових чоловіків. Між чоловіками хворими на істину екзему та/або мікробну екзему різного перебігу важкості виявлені лише поодинокі, переважно тенденції відмінностей товщини шкірно-жирових складок на задній поверхні плеча, на боку та на стегні.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Аль-Омарі, Ала’а Осама Ахмад; Дмитренко, С. В.; Чайка, В. Г.; Ісакова, Н. М.; Гунас, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Кореляції показників будови та розмірів тіла з показниками особливостей особистості практично здорових жінок ектоморфного соматотипу [] / І. І. Андрієвський [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 16-21. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АНТРОПОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- ANTHROPOLOGY, MEDICAL
СОМАТОТИПЫ -- SOMATOTYPES
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
Аннотация: Пошук та ідентифікація взаємозв’язків між показниками будови і розмірів тіла людини та показниками особливостей особистості з урахуванням її статі, віку та етнічної приналежності є перспективним науковим напрямком дослідження. Мета дослідження – визначити та провести аналіз кореляцій між показниками будови й розмірів тіла та показниками особливостей особистості практично здорових жінок ектоморфного соматотипу. Первинні антропо-соматотипологічні та показники особливостей особистості 22 практично здорових українських жінок першого зрілого віку ектоморфного соматотипу відібрані з банку даних матеріалів науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова. Аналіз кореляцій проведено в ліцензійному пакеті “Statistica 6.1” з використанням непараметричного методу Спірмена. Нами при аналізі кореляцій між антропо-соматотипологічними показниками та показниками особливостей особистості у практично здорових українських жінок ектоморфного соматотипу встановлені наступні множинні зв’язки: переважно зворотні середньої сили недостовірні (r= від -0,30 до -0,41) та достовірні (r= від -0,43 до -0,58) зв’язки показника акцентуації характеру педантичного типу за Shmishek із більшістю кефалометричних показників, половиною обхватних розмірів, більшістю поперечних розмірів тіла та м’язового й жирового показників компонентного складу маси тіла; прямі, середньої сили недостовірні (r= від 0,30 до 0,40) та достовірні (r= від 0,45 до 0,51) зв’язки показників акцентуації характеру циклотимного типу, збудливого типу та екзальтованого типу за Shmishek із більшістю поздовжніх розмірів тіла та ектоморфним компонентом соматотипу; зворотні, переважно середньої сили достовірні (r= від -0,44 до -0,59) та недостовірні (r= від -0,30 до -0,49) зв’язки, а також у деяких випадках зворотні сильні (r= від -0,60 до -0,78) зв’язки показників шкали загальної інтернальності рівня суб’єктивного контролю, рівня суб’єктивного контролю в галузі досягнень, в галузі сімейних відносин, в галузі навчальних (професійних) відносин і в галузі здоров’я та хвороби за Rotter із більшістю поздовжніх (за винятком показника рівня суб’єктивного контролю в галузі здоров’я та хвороби), обхватних розмірів тіла (майже половиною для показників рівня суб’єктивного контролю в галузі навчальних (професійних) відносин і в галузі здоров’я та хвороби), показників ТШЖС та м’язового й жирового показників компонентного складу маси тіла. В інших випадках встановлені поодинокі прямі та зворотні переважно середньої сили недостовірні зв’язки показників будови й розмірів тіла з провідними типологічними характеристиками темпераменту, психодинамічними особливостями особистості та показниками вираженості й особливостями акцентуйованих рис особистості. В результаті кількісного аналізу достовірних і середньої сили недостовірних кореляцій показників будови й розмірів тіла з показниками особливостей особистості практично здорових жінок ектоморфного соматотипу встановлено, що відсоток подібних зв’язків коливається від 13.16 % із психодинамічними особливостями особистості за Spielberger до 37.09 % із показниками рівня суб’єктивного контролю за Rotter. Отримані результати вказують на необхідність вивчення градації параметрів соматотипування у певного контингенту осіб з позиції їх психологічних особливостей та соматотипа.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Андрієвський, І. І.; Серебреннікова, О. А.; Шаюк, А. В.; Ковальчук, В. В.; Ліхіцький, О. О.
Экз-ры:
Найти похожие

Управління ризиками ускладнень хірургічного лікування колоректального раку шляхом корекції системи гемостазу [] / О. Л. Аппельханс [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 21-27. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS (хирургия)
ТРОМБОЭЛАСТОГРАФИЯ -- THROMBELASTOGRAPHY
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
Аннотация: У 72 хворих з верифікованим колоректальним раком (Т2-4N0-2М0-1), яким планувалося і було проведено хірургічне втручання, з метою прогнозування ризиків та попередження тромбогеморагічних ускладнень, визначено коморбідну обтяженість за опитувальником Сharlson і за результатами дослідження гемостатичного потенціалу крові (з використанням низькочастотної п’єзотромбоеластографії) після функціональної проби з подвійною локальною ішемією верхньої кінцівки. При додатковому використанні результатів дослідження гемостатичного потенціалу крові показник відносного ризику тромбогеморагічних ускладнень був достовірно вищим (з 1,3 до 3,2; р = 0,017). За загальними результатами хворих розділено на дві групи: середній вік хворих І групи (24 особи), у яких встановлено «компенсований», або «субкомпенсований» тип відповіді на ішемічну пробу, склав 55,1 років (ДІ: 51,4-58,8), ІІ групи (48 осіб), у яких встановлено «декомпенсований» та «виснажений» тип реакції, становив 66,1 років (ДІ: 63,8-68,3; p = 0,042). У 4 хворих встановлено І стадію хвороби (І група), у 26 – ІІ (20 осіб з І групи та 6 осіб з ІІ групи), у 22 – ІІІ стадію (ІІ група), та у 20 – IV стадію (ІІ група). У цьому дослідженні ми показали, що з віком (r = 0,72; p = 0,042) та по мірі прогресування основного захворювання (r = 0,56; p = 0,049), у пацієнтів збільшується ризик розвитку тромбогеморагічних ускладнень. У 66,7 % хворих, що склали ІІ групу дослідження, виявлено «виснаження» резервних можливостей системи гемостазу. За результатами дослідження гемостатичного потенціалу крові у осіб ІІ групи у порівнянні з референтними значеннями встановлено вірогідне збільшення рівня показників: початкової в’язкості (з 222,25 до 391,77 у.о.; p ? 0,0001), зменшення часу контактної фази коагуляції (з 2,36 до 1,46 хв.; p ? 0,0001), зріст інтенсивності контактної фази коагуляції (з 84,49 до 133,29 у.о.; p ? 0,0001), зріст інтенсивності коагуляційного драйву (з 21,15 до 45,74 у.о.; p ? 0,0001), скорочення часу згортання крові (з 8,42 до 2,78 хв.; p ? 0,0001), збільшення інтенсивності полімеризації згустку (з 14,46 до 23,02 у.о.; p ? 0,0001), зменшення загальної літичної і антитромбінової активності (з 16,46 до 5,02 у.о.; p ? 0,0001). Вказані зміни вказують на високий ризик тромбозів у хворих на рак з боку усіх ланок системи гемостазу: судинно-тромбоцитарної, коагуляційної та фібринолітичної. Доведено, що в умовах прогресування основного захворювання розвивається недостатність антикоагулянтних механізмів крові, що збільшує ризик тромбозів у пацієнта. Для попередження тромбогеморагічних ускладнень використовували низькомолекулярний гепарин (беміпарин), підбір інших препаратів здійснювали в залежності від результатів динаміки показників гемостатичного потенціалу, які контролювалися повторними дослідженнями в ранньому післяопераційному періоді і на 3-ю добу після операції. В залежності від виявлених порушень системи гемостазу при хірургічному лікуванні хворих у якості корекції застосовували: антиагреганти, антикоагулянти прямої дії, біофлавіноїди, кофактор компонентів системи згортання, антифібринолітичні препарати, як у вигляді монотерапії, так і за комплексними схемами. Завдяки цьому загальна питома вага післяопераційних тромбогеморагічних ускладнень склала 4,2 %: у 1 випадку виникла тромбоемболія мілкої гілки легеневої артерії (1,4%) і в 2 - геморагічні ускладнення (2,8%), що були пов’язані з коагулопатичною кровотечею у хворих з метастазами в печінку, яким виконували резекцію уражених сегментів.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Аппельханс, О. Л.; Дузенко, О. О.; Тарабрін, О. О.; Запорожченко, М. Б.
Экз-ры:
Найти похожие

Властивості СА2+-залежних і СА2+-незалежних ізоформ no-синтази в лімфоцитах крови жінок хворих на рак яєчників [] / Р. В. Бариляк [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 28-33. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЯИЧНИКОВ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OVARIAN NEOPLASMS
АНГИОГЕНЕЗ-ИНДУЦИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANGIOGENESIS INDUCING AGENTS
АЗОТ -- NITROGEN
ЛИМФОЦИТЫ -- LYMPHOCYTES
АРГИНАЗА -- ARGINASE
Аннотация: Рак яєчників вважається одним з найважчих захворювань жіночих статевих шляхів. Відомо, що NO модулює процеси ангіогенезу, апоптозу, клітинного циклу, інвазію та метастазування пухлин. Утворення NO з L-аргініну відбувається за участю ізоформ NO-синтази. Метою даної роботи було вивчити активність та кінетичні властивості NO-синтази в лімфоцитах крові жінок з раком яєчників. Дослідження проводили на лімфоцитах крові жінок з раком яєчників II-ІV стадії (n=26) та здорових жінок (n=24, група контролю). Встановлено, що активність конститутивної ізоформи NO-синтази лімфоцитів крові жінок з раком яєчників була в 4,0 рази нижчою порівняно з контрольною групою. Активність індуцибельної NO-синтази в лімфоцитах крові практично здорових жінок становила (1,52±0,46) нмоль NADPH(H+)/хв•мг протеїну, а у жінок з раком яєчників активність ензиму була вищою у 144 рази. Біохімічні механізми, які призводять до зміни активностей ізоформ NO-синтази у лімфоцитах крові жінок з раком яєчників, залишаються до кінця не з’ясованими. Тому наступний етап нашого дослідження був присвячений вивченню кінетичних властивостей ізоформ cNOS та iNOS у лімфоцитах крові. Встановлено, що утворення NO за участю cNOS у лімфоцитах крові жінок з онкопатологією відбувається повільніше і менш активніше, ніж у практично здорових жінок. Щодо максимальної кількості утвореного продукту реакції за участю cNOS, то у випадку раку яєчників ця величина була в 3,8 рази менша, ніж у жінок контрольної групи (р0,001). Максимальна кількість продукту реакції за участю iNO-синтази у лімфоцитах крові жінок з раком яєчників була у 6 разів вищою, ніж у реакції за участю конститутивної ізоформи NO-синтази (р0,001). Аналізуючи характеристичний час реакції, що каталізується cNOS, встановлено, що у жінок з раком яєчників його значення було вищим в 1,4 рази стосовно групи контрою (р0,05). Максимальна швидкість реакції каталізованої конститутивною ізоформою NO-синтази у пацієнтів з раком яєчників була нижчою у 5 разів р0,05), а для iNO-синтази максимальна швидкість реакції зростала у десятки разів порівняно з контрольною групою. У пацієнтів з онкопатологією уявна константа спорідненості iNOS до аргініну була в 5,4 р0,05) рази нижчою порівняно з індуцибельною NO-синтазою в осіб контрольної групи. Інгібування активності конститутивної ізоформи NO-синтази відбувається за конкурентним типом – шляхом зниження максимальної швидкості ензиматичної реакції. У жінок з раком яєчника співвідношення NO-синтазного та аргіназного шляху метаболізму L-аргініну в лімфоцитах крові порушується, що вказує на дисметаболічні зміни в системі синтезу NO, а саме на його гіперпродукцію.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Бариляк, Р. В.; Воробець, Д. З.; Мельник, О. В.; Фафула, Р. В.; Воробець, З. Д.
Экз-ры:
Найти похожие

Цитокіни як посередники іммунної системи та їхня роль в патогенезі негоспітальної пневмонії [] / В. І. Березняков [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 33-37. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM
Аннотация: Проведено клініко-іммунологічне дослідження хворих з негоспітальною пневмонією, що включає вивчення систем цитокінів-IL-2, IL-4, IL-6, IL-8 та TNF?. Виявлені порушення в системі імунітету. визначаючи ступінь важкості пневмонії, об'єм запального ураження легеневої тканини, порушення елімінації імунних комплексів. Ці тенденції до зменшення імуноглобулінів M і G обумовлюють середньо тяжкий перебіг протягом негоспітальної пневмонії і долевої поразки легень, порушення в системі імунітету, достовірно пов'язані з дисбалансом цитокінів, з переважанням їх провокуючої активності та зменшенням регуляторних функцій. Результати імунологічного моніторингу свідчать про те, що стандартна антибактеріальна терапія хворих з негоспітальною пневмонією призводить до її клініко-рентгенологічного врегулювання, але не спровокована нормалізація показників імунітету. Дисбаланс цитокінового зіркового імунітету визначає необхідність подальшої розробки патогенетичної та, у тому числі, імунокоригуючої терапії, у хворих із негоспітальною пневмонією.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Березняков, В. І.; Корж, О. М.; Павлов, С. Б.; Єрошенко, Г. А.; Шевченко, К. В.; Пивовар, Н. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Клінічно-організаційні аспекти надання хірургічної допомоги постраждалим з нестабільними пошкодженнями таза при політравмі [] / В. В. Бурлука [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 38-42. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ТАЗ -- PELVIS
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
Аннотация: Сучасні пошкодження тазової ділянки – це переважно (в 60–70 % випадків) тяжка множинна і поєднана травма, у лікуванні якої важливе місце займає якість організації хірургічної допомоги, починаючи з приймального відділення. Використання лише консервативного лікування при нестабільних пошкодженнях таза призводить до незадовільних результатів в 35–66,7 % або до незадовільних і задовільних разом в 72,8–85 %. Однак при тяжкій травмі таза найголовніше завдання – збереження життя пацієнта, інколи навіть за рахунок поганого функціонального результату лікування. Проведений аналіз лікування 406 постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза при політравмі (НПТП) (ISS?17балів), які знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні політравми Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. В основі роботи – покращення результатів лікування постраждалих з нестабільними пошкодженнями таза при політравмі. З метою покращення надання допомоги постраждалим з тяжкою і вкрай тяжкою поєднаною травмою тазової ділянки на госпітальному етапі, нами використана удосконалена протокольна схема хірургічного лікування постраждалих даної групи, яка включає часові інтервали і відповідні їм пріоритетні дії з урахуванням тяжкості травми і прогнозу клінічного перебігу травматичної хвороби. З метою встановлення організаційних, клінічно-діагностичних і лікувально-тактичних помилок при лікуванні постраждалих з нестабільними пошкодженнями тазу при політравмі, які могли призвести до летального наслідку в гострому періоді ТХ, був проведений моніторинг часу на ранньому госпітальному етапі у пацієнтів, які померли в цей період в обох групах дослідження,аналіз послідовності і тривалості операційних втручань на різних АД, аналіз заключень висновків судово-медичної експертизи. Тактика операційних втручань при пошкодженнях позатазової локалізації, нестабільних переломах таза, травмі тазових органів в гострому періоді травматичної хвороби повинна ґрунтуватися на невідкладних показаннях, з дотриманням принципів «damage control», можливістю проведення одномоментної або послідовної екстреної зовнішньої фіксації тазового кільця і направлена на збереження життя пацієнта. Активна хірургічна тактика в ранньому та пізньому періодах травматичної хвороби з використанням диференційного підходу дозволила збільшити кількість внутрішнього МОС у цій категорії постраждалих з 40,35 % до 72,06 %, зменшити питому вагу консервативного лікування, яке призводить до значної інвалідизації постраждалого з 53,66 % до 30,61 %.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Бурлука, В. В.; Ткаченко, О. А.; Максименко, М. А.; Яковенко, А. О.
Экз-ры:
Найти похожие

Анемії у дітей україни: 24-річний ретроспективний аналіз захворюваності і поширення [] / О. П. Волосовець [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 43-48. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
АНЕМИЯ -- ANEMIA
ЧЕРНОБЫЛЬСКАЯ ЯДЕРНАЯ КАТАСТРОФА -- CHERNOBYL NUCLEAR ACCIDENT
Аннотация: Стаття присвячена зростанню захворюваності та поширеності анемій у дітей України в період з 1994 по 2017 рр. Для дослідження застосовувалися методи системного підходу та епідеміологічного аналізу даних Міністерства охорони здоров'я України в період з 1994 року по 2017 рік. Метою дослідження став 24-річний ретроспективний аналіз поширеності, захворюваності анемій і визначення можливості впливу на їх розвиток наслідків Чорнобильської катастрофи. Проведене ретроспективне дослідження дозволило виявити, що у дітей України 0-17 років включно спостерігається зростання на 31,4 % показника захворюваності і на 59,8 % показника поширеності анемій з переважним їх виявленням у дітей, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та дітей, які постійно проживають в областях з територіями радіологічного контролю після аварії в 1986 році. Анемії частіше зустрічалися у дівчаток (52 % проти 48 % у хлопчиків). Значна кількість випадків анемій зустрічається вже на 1-му році життя дітей і є наслідком зменшення тривалості грудного вигодовування дітей і нераціонального харчування вагітних, а потім і годуючих матерів. Так в 2020 році було зареєстровано 14476 випадків анемії у дітей першого року життя або 53,2 на 1000 дітей, що склало 4,37 % від загальної захворюваності дітей першого року життя. Питома вага захворюваності дітей на анемії серед інших дитячих захворювань становить - 0,89 %. Залізодефіцитні анемії склали 89,6 %, а гіпопластичні анемії - 0,5 % від загальної кількості анемій у дітей. У дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, у 2017 році було вперше виявлено 5170 випадків залізодефіцитної анемії (далі - ЗДА) або 13,30 на 1000 відповідного дитячого населення, що в 1,1 рази більше середнього показника захворюваності ЗДА дітей в Україні. Поширеність ЗДА у дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, склала 13700 або 35,33 випадки на 1000 дітей, що на 9,1 % перевищувало загальнодержавний показник поширеності анемії у дітей України. Очевидно, що діти, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, за своїми показниками несуттєво відрізнялися від показників захворюваності на анемії дітей з областей з територіями радіологічного контролю (р0,05). Також, їх показники захворюваності на анемії протягом усіх 24 років спостережень значно перевищували загальнодержавний рівень показника захворюваності дітей на анемії і відповідний показник у дітей з умовно «чистих» областей (р0,01). Найвищі рівні захворюваності дітей з анеміями спостерігалися в Івано-Франківській, Рівненській, Черкаській та Вінницькій областях, які мають території радіологічного контролю після Чорнобильської катастрофи. Був встановлений прямий і помітний зв'язок між поширеністю анемій у дітей у віці 0-14 років включно в 2011 році і популяційно-зваженою ефективною дозою сумарного опромінення всього тіла жителів різних регіонів України за період 1997-2011 рр. (P 0,05). Вищевикладене може побічно свідчити про можливий вплив довгострокових наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в комплексі з іншими факторами на захворюваність та поширеність анемій у дітей.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Волосовець, О. П.; Крючко, Т. О.; Кривопустов, С. П.; Губенко, І. Я.; Лобода, О. Н.; Кисельова, М. Н.; Волосовець, А. О.; Павлишин, Г. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Гончарь, М. О.
Діагностика та лікування ренальної артеріальної гіпертензії в педіатричній практиці [] / М. О. Гончарь, І. С. Аленіна, Г. С. Сенаторова // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 49-54. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ РЕНОВАСКУЛЯРНАЯ -- HYPERTENSION, RENOVASCULAR
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: У статті розглядається проблема ренальної артеріальної гіпертензії, як однієї з частих проявів вторинної артеріальної гіпертензії в дитячому віці, яка сприяє збільшенню темпів прогресування захворювання. У дітей з різними хронічними станами на теперішній час спостерігається зростання вторинних форм АГ до 70-80 %. До 45 % дорослих із хронічним захворюванням нирок, мають ренальну гіпертензію що виникла в дитячому віці. Прояви ренальної гіпертензії зумовлені рівнем артеріального тиску, характером ураження серцево-судинної системи та наявністю протеїнурії. Для діагностики ренальної гіпертензії та коректного призначення терапії у дітей з хронічним захворюванням нирок пропонується використовувати добове моніторування артеріального тиску. Проведено аналіз показників артеріального тиску у 86 дітей з хронічним захворюванням нирок. За статтю переважали хлопчики 53 (61,6±5,2 %), проти 33 дівчаток (38,3±5,2 %), середній вік - 15,02±2,03 років. За результатами добового моніторування артеріального тиску 58,1±5,3 % (50/86) дітей мали порушення циркадності добового коливання артеріального тиску у вигляді non-dippers та over-dippers. Виявлені зміни потребують збільшення призначення медикаментів у вечірні години. Більше половини обстежених дітей з ХЗН мають гіперактивацію симпатико-адреналової системи за САД у 53,4±5,4 %, та ДАД у 62,7±5,2 %. Серед дітей з хронінчим захворюванням нирок 67,4±5,0 % (58/86) дітей отримували ренопротекторну терапію. Ренальна артеріальна гіпертензія встановлена 41,8±5,3 % (36/86) дітям. Комбіновану антигіпертензивну терапію інгібіторами ангіотензин перетворюючого ферменту плюс блокатор рецепторів до ангіотензину отримували 55,5±8,3 % (20/36) пацієнтів. Лікарям первинної ланки надання медичної допомоги дітям наведено рекомендації по обстеженню пацієнтів із виявленням факторів ризику при аналізі сімейного анамнезу і обліку перенесених захворювань, операцій, пов'язаних із патологією серцево-судинної та сечовидільної систем, симптоми хронічного захворювання нирок та ренальної гіпертензії. Проведення мінімального обстеження: аускультативне вимірювання АТ з використанням вікової манжети; визначенням загального аналізу сечі, вмісту креатиніну, сечовини та електролітів крові, ліпідний профіль; ехоскопічним дослідженням нирок всім дітям до 6 років, або пацієнтам старшим 6 років з виявленими змінами в попередніх аналізах. Для своєчасногої діагностики та лікування ренальної гіпертензії у дітей з хронічним захворюванням нирок рекомендовано проведення добового моніторування артеріального тиску. Запропоновано підходи до немедикаментозного і медикаментозного лікування ренальної гіпертензії у дітей. Серед яких проведення корекції фізичної активності, харчування відповідно до основних вікових потреб дитини, в поєднанні з призначенням ренопротекторної терапії. Наведено основні положення щодо вибору антигіпертензивних препаратів та їх особливостей застосування в педіатричній практиці. Для стартового лікування рекомендовано використовувати препарати групи інгібіторів ангіотензин перетворюючого ферменту. При недостатній терапевтичній дії у поєднанні з блокаторами рецепторів до ангіотензину. Проведення добового моніторування артеріального тиску також дозволяє виявити значне зниження артеріального тиску, для уникнення погіршення ниркової перфузії. Показником ефективного спостереження за пацієнтом та його лікування залишається відсутність прогресування основного захворювання.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Аленіна, І. С.; Сенаторова, Г. С.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Стан тканин пародонта у дітей із затримкою прорізування постійних зубів [] / В. В. Гороховський [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 54-58. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS
ЗУБОВ ПРОРЕЗЫВАНИЕ -- TOOTH ERUPTION
РОТОВАЯ ПОЛОСТЬ -- MOUTH
АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Першочерговим завданням дитячої стоматології є своєчасна діагностика захворювань тканин пародонта і проведення лікування з урахуванням вікових особливостей будови тканин пародонта, а також етіологічних і патогенетичних особливостей захворювання. Стаття присвячена оцінці стану тканин пародонту – 124 дітей 7 і 8 років. Діти були розділені на 4 групи. До основної групи 7 років увійшла 31 дитина з затримкою прорізування зубів у яких були відсутні постійні зуби, в основну групу 8 років увійшла 31 дитина з затримкою прорізування зубів у яких прорізалися не більше 4 постійних зубів. До групи порівняння 7 років увійшла 31 дитина і в групу порівняння 8 років увійшла 31 дитина без загальносоматичних захворювань у яких прорізування зубів відбувалося в термін. У дітей проводили комплексне дослідження тканин пародонту з використанням пародонтологічних індексів: РМА (Parma), CPITN, проби Шиллера – Писарєва і індексу кровоточивості. У 100% дітей з затримкою прорізування зубів виявлені запальні захворювання тканин пародонта. У дітей основної групи 7 років індекс РМА (Parma) склав 19,41±1,85, проба Шиллера – Писарєва – 1,68±0,04, індекс кровоточивості – 0,52±0,04. У дітей основної групи 8 років індекс РМА (Parma) – 18,77±1,36, проба Шиллера – Писарєва – 1,66±0,05, індекс кровоточивості – 0,50±0,05. Результати проведених досліджень свідчать про високу поширеність і інтенсивність запальних процесів тканин пародонту і про необхідність розробки лікувально – профілактичного комплексу для дітей із затримкою прорізування зубів.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Гороховський, В. В.; Шнайдер, С. А.; Щерпанський, Ф. Й.; Бородач, В. О.; Пиндус, В. Б.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Джалілов, Т. Я.
Результати експериментального компьютерного моделювання для стабілізації транспедикулярних систем, які застосовуються при хірургічному лікуванні різних патологій хребта [] / Т. Я. Джалілов // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 58-63. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS
ПОЗВОНОЧНИК -- SPINE
ПЕДИКУЛЯРНЫЕ ВИНТЫ -- PEDICLE SCREWS
Аннотация: Для експериментального випробування запропонованої методики була використана промислова програма SolidWorks (Франція), та проведено статичний аналіз двох ситуацій. У першому випадку поперечний коннектор проводився класичним способом, у другому випадку через поперечний отвір, пророблений в остистихвідростком комп'ютерної моделі. У кожному з варіантів комп'ютерне витягування гвинтів з хребців здійснювалося під кутами 0 °, 5 °, 10 °, 20 °, 30 °, 40 °, 45 °, 60 ° так як розташування хребців в різних відділах хребта орієнтоване щодо площин по - різному. Запропонований метод впроваджений в практику автором, створена і описана техніка застосування. Перед застосуванням методу на людях вона пройшла через етичний комітет при Медичному Університеті Азербайджану. (Протокол №15, 16.10.2020) Застосована у 32 хворих з різними патологіями хребта (сколіози, переломи хребців і поперековими стенозами). З них 22 (68,75%) жіночого, 10 (31,25%) чоловічої статі у віці від 13 до 65 років. Серед хворих з ідіопатичним сколіозом хребта 10 (45,4%) пацієнтів були з III ступенем по Чаклину, 12 (54,4%) IV ступеня тяжкості. При оперативної корекції важких ригідних деформацій не застосовували вертебральних остеотомій, що збільшувало напруження, падаюче на імпланти і ризики неспроможності імплантів. Пацієнти з переломами хребців складалися з переломів обох колон (по Денису), з механічною нестабільністю. Серед пацієнтів із стенозом хребта 3 (75%) були з переднім спондилолистезом поперекових хребців 2 і 3 ступенів з радикулярної симптоматикою. У всіх змогли здійснити повну редукцію зміщеного хребця, що збільшувало навантаження падає на імпланти і могло викликати неспроможність їх у віддаленому післяопераційному періоді. Пропонована нами модифікація може бути легко проведена технічно і займає не більше 2-5 хвилин. Поточне ретроспективне дослідження оцінює результати нового методу, який виконувався як застосування поперечної зв'язку через остисті відростки. Оперативне втручання проводилось під нейролептоанальгезіей. Проводиться задній хірругіческій доступ до патологічних сегментам хребта. Проводиться лінійний розріз шкіри по проекції патологічний сегментів хребців. Субперіостальну проводиться диссекція паравертебральних м'язів і ретельний гемостаз рани. Класичним способом «free hand» монтуються транспедикулярні гвинти. Кількість хребетних сегментів вибирається залежно від патології. Після монтажу стрижнів починається монтаж поперечних з'єднувачів. Класично поперечні з'єднувачі монтуються після резекції стоїть на їх шляху остистоговідростка. Автор пропонує проробляти поперечний отвір у підстави остистоговідростка і проводити стрижень з'єднувача через цей отвір. Після вибору остистоговідростка необхідного хребця, середня нижня 1/3 остистоговідростка перфорується за допомогою спеціального перфорує інструменту і відкривається отвір. При відкритті отвору слід вибирати підставу остистоговідростка, тому що воно товщі і міцніше, ніж вершина. Після цього стрижень коннектора пропускається через отвір звичайними щипцями Люера і поміщається всередину гачків, які кріпляться до стержнів, і замки затискаються. Застосована у 32 хворих у віці 13-65 років в період 2014-2018 років, з різними патологіями хребта. З них 22 (68,75%) жіночого, 10 (31,25%) чоловічої статі. Хворі були оперовані транспедикулярного системами різної компоновки. Для профілактики самовільного зміщення гвинтів у віддаленому післяопераційному періоді була запропонована методика створення додаткової точки опори шляхом проведення попeречного коннектора через поперечний отвір, пророблений в остистихвідростком хребця. Були розглянуті 2 ситуації. У першому випадку фіксований хребець з класично проведеним поперечним коннектором і приємним рушійні сили витягування гвинтів з тіла хребця в восьми різних напрямках. Другий випадок був аналогічний першому з різницею в проведенні коннектора через остистийвідросток хребця. Були проаналізовані відстань зміщення відламків при виході гвинтів і місце максимального падіння сили на хребець. Відстані зміщенняуламків в другій групі незалежно від кута вектора тяги достовірно зменшуються (середнє 0,099) в порівнянні з першою групою (0,145) р 0,005. В обох групах відстань зсуву збільшується зі збільшенням кута вектора застосовуваної сили. Сила для виходу гвинтів з каналу була 26.561N / mm 2 (MPa). У другому випадку, вона склала 31.095N / mm 2 (MPa). Різниця була 5N / mm 2 . Метод створення додаткової точки опори транспедикулярного системам шляхом проведення поперечного коннектора через остистийвідросток хребця, статично доведений метод, збільшує стабільність транспедикулярних систем.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Добовий профіль артеріального тиску та стан когнітивної функції у пацієнтів з артеріальною гіпертензією [] / М. Я. Доценко [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 63-68. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY
Аннотация: Артеріальна гіпертензія є найважливішим фактором ризику розвитку когнітивних порушень, що доводять численні великомасштабні дослідження. У пацієнтів з початковими проявами когнітивних порушень велика ймовірність їх прогресування. Вплив артеріальної гіпертензії на когнітивні порушення багато в чому визначається її тривалістю і характеристиками зміни артеріального тиску. У зв'язку з цим, представляє інтерес їх рання верифікація у хворих на гіпертонічну хворобу та вивчення найбільш значущих показників добового моніторингу артеріального тиску в якості предикторів когнітивних порушень. Метою роботи стало вивчити зв'язок когнітивних порушень з показниками «офісного» і добового моніторингу артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу II стадії. Обстежено 102 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії, середній вік склав 49,84±0,83 років. Пацієнти були розділені на 2 групи в залежності від рівня когнітивних функцій. Для вивчення когнітивних порушень проведено нейропсихологічне тестування за допомогою MoCA-тесту. Рівень артеріального тиску оцінювався при офісному вимірюванні і добовому моніторингу артеріального тиску. У 39 (75 %) і 32 (65,4 %) пацієнтів на артеріальну гіпертензію з когнітивними порушеннями виявлено достовірне порушення добового профілю артеріального тиску по систоличному і діастолічному артеріальному тиску, проти 19 (38 %) і 16 (32 %) пацієнтів по аналогічним показникам в групі без когнітивних порушень. У статті показан кореляційний зв'язок між показниками добового профілю артеріального тиску і ступенем когнітивних порушень. Був отриман кореляційний зв'язок між кількістю балів за шкалою MoCA-тесту і показниками середньодобового систолічного і пульсового артеріального тиску (r=-0,29; p=0,003, r=-0,25; p=0,01). Зі зниженням показників шкали MoCA-тесту корелювали показники добового індексу систолічного і діастолічного артеріального тиску r=0,24; p=0,02 і r=0,36; p=0,002 відповідно, а також показники варіабельності систолічного артеріального тиску за день і ніч r=-0,28; p=0,005 і r=-0,26; p=0,01 відповідно. Показник SDdn систолічного артеріального тиску корелював з вираженістю когнітивних порушень r=-0,36; p=0,001. Нами встановлено, що пацієнти на гіпертонічну хворобу II стадії з наявністю когнітивних порушень характеризуються достовірним підвищенням варіабельності систолічного артеріального тиску за день і ніч (р0,05) і показника SDdn систолічного артеріального тиску (р0,05) і переважанням патологічних типів добового профілю артеріального тиску “Non- dipper” і “Night-peaker” (46,2 % і 19,2 %, відповідно).
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Доценко, М. Я.; Герасименко, Л. В.; Шехунова, І. О.; Молодан, О. В.; Малиновська, О. Я.; Скороходова, Н. О.; Яценко, О. В.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Трансформація психофізіологічних функцій військових льотчиків з різною професійною кваліфікацією та віком [] / В. В. Кальниш [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 68-72. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
АЭРОКОСМИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- AEROSPACE MEDICINE
ПСИХОФИЗИОЛОГИЯ -- PSYCHOPHYSIOLOGY
Аннотация: У статті представлені результати досліджень, що стосуються виявлення особливостей трансформації комплексу психофізіологічні функції військових льотчиків надзвукової, дозвукової, транспортної та гелікоптерної авіації з урахуванням їх кваліфікаційного рівня та віку. У статті висвітлюється описовий перелік психофізіологічних характеристик, які послідовно змінюються внаслідок підвищення їх професійної компетентності та віку. Результати досліджень свідчать про наявність значних кореляційних зв'язків між професійною кваліфікацією військових льотчиків різних типів літальних апаратів та комплексом їх психофізіологічних характеристик. Однак у пілотів надзвукової, дозвукової та транспортної авіації можна спостерігати регулярне зменшення значущості цих відносин через підвищення рівня їх кваліфікації, тоді як у пілотів вертольотів збільшення компенсаторних здібностей організму при виконанні менш інтенсивної роботи призводить до регулярного зростання цих відносин. Насправді, “кваліфікаційний” фактор даного контингенту не впливає на жодну з представлених психофізіологічних функцій. Крім того, у статті показано наявність надійних кореляційних зв'язків між кваліфікацією всіх контингентів пілотів та їх віком. Однак у пілотів надзвукової авіації цей зв'язок проявляється значно сильніше, ніж в інших категоріях. Це є результатом найвищого рівня інтенсивності роботи, що свідчить про більш тісний зв'язок між їх професійним формуванням та віком. Крім того, цей контингент пілотів відображає значно більш повний перелік окремих психофізіологічних функцій, які значно змінюються внаслідок зміни рівня кваліфікації.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Кальниш, В. В.; Шепітько, K. В.; Трінька, I. С.; Кравчук, В. В.; Пашковский, С. М.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Катеренчук, І. П.
Оцінка прихильності до лікування хворих, що перебувають на нирково-замісній терапії з урахуванням наявності цукрового діабету 2-го типу [] / І. П. Катеренчук, С. Т. Рустамян // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 73-77. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ГЕМОДИАЛИЗ -- RENAL DIALYSIS
БОЛЬНОЙ, СЛЕДОВАНИЕ РЕКОМЕНДАЦИЯМ ВРАЧА -- PATIENT COMPLIANCE
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES
Аннотация: Висока розповсюдженість ХХН термінальної стадії, яка потребує нирково-замісної терапії (НЗТ) у хворих часто працездатного віку, висуває проблему психічних розладів і комплаєнсу у даної категорії пацієнтів у число соціально значущих. Метою даного дослідження було проаналізувати дотримання режиму прийому медикаментозних засобів діалізними хворими та визначити фактори, які можуть впливати на комплаєнс. У дослідженні взяли участь 93 пацієнти, з яких 44 пацієнти, що перебувають на програмному гемодіалізі та 49, які склали контрольну групу – пацієнти з ХХН І-ІІ стадій. Дослідна група була розподілена на дві підгрупи: 20 хворих (ДГ1) з діабетичною нефропатією (ДН), 24 – з іншими захворюваннями (ДГ2). Контрольну групу також було розподілено на дві підгрупи: 26 хворих з ДН (КГ1), та 23 – без ДН (КГ2). Комплаєнс визначали за допомогою специфічного опитувальника Моріскі-Гріна (MMAS-8), що складається з 8 запитань. Виявлено, що у ДГ1 2 (10,0 %) та 7 (29,2 %) у ДГ2 пацієнтів не мали прихильності до лікування. Як і в КГ1 та КГ2 11 (42,3 %) і відповідно 14 (60,9 %) пацієнтів не мали прихильності до лікування. У нашому дослідженні середню прихильність до лікування у ДГ1 мали 12 (60 %) пацієнтів як і в ДГ2 також 12 (50 %) пацієнтів. У контрольних групах також: у КГ1 середня прихильність до лікування спостерігається у 11 (42,3 %) пацієнтів, тоді як у КГ2 тільки 7 (30,4 %) хворих з початковими змінами в нирковій системі. Високу прихильність до лікування у дослідних групах мали 6 (30 %) хворих з ЦД, тоді як у ДГ2 5 (20,8 %) діалізних пацієнтів без ЦД. Відповідна картина проглядається і в контрольних групах: 4 (15,4 %) пацієнтів з ХХНІ-ІІ стадії з ЦД мали високу прихильність до лікування, тоді як у пацієнтів з ХХНІ-ІІ стадії без ЦД лише 2 (8,7 %). Проаналізовані особливості прихильності до лікування у пацієнтів різних вікових груп. Хоча не існувало статистично значимої різниці між ДГ1 і ДГ2 та КГ1 і КГ2 відповідно, в одних вікових діапазонах, але у внутрішній структурі самих груп в різних вікових діапазонах існували статистично значима різниця. Так, порівнюючи хворих в ДГ1, але в різних діапазонах, до 40 років і старше 56 років, простежується статистично значима різниця р0,05. У ДГ2 в даних вікових діапазонах статистично значима різниця вже р
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Рустамян, С. Т.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Зміни кишкoвoї мікрoбіoти у пацієнтів із нeспeцифічним виразкoвим кoлітoм та синдрoмoм пoдразнeнoгo кишeчника і сeчoкам’янoю хвoрoбoю [] / O. А. Кир’ян [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 77-81. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
УРОЛИТИАЗ -- UROLITHIASIS
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
КОЛИТ ЯЗВЕННЫЙ -- COLITIS, ULCERATIVE
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS
ЭКСКРЕМЕНТЫ -- FECES
Аннотация: Зміни мікробіому розглядаються як тригерний фактор розвитку багатьох захворювань, які залежать від стану та проникності слизового бар`єру товстої кишки. Порушення мікрофлори товстої кишки, які можуть змінювати руйнацію оксалатів в кишечнику та викликати запальні зміни, також впливають і на формування поліетіологічного захворювання -сечокам`яної хвороби. Робота присвячена дослідженню змін кишкової мікробіоти у хворих із неспецифічним виразковим колітом (НВК) та синдромом подразненого кишечника (СПК) і супутнім уролітіазом (СКХ). Серед обстежених пацієнтів, що знаходились на стаціонарному лікуванні, виділені групи хворих, у яких виявили однобічні, поодинокі оксалатні камені в поєднанні з СПК та НВК для подальшого поглибленого мікробіологічного обстеження флори. Крім цього, досліджувався мікробіом кишечника пацієнтів із НВК та СПК без СКХ. Контрольну групу склали здорові особи Української популяції. Основні типи фекальної мікробіоти досліджували з використанням полімеразної ланцюгової реакції. Хімічний склад видалених каменів вивчали на апараті UR-20 ("Carl Zeiss", Jena, Germany) в матриці KBr (калій, бром) в інтервалі частот 4000-400 см-1 шляхом визначення кількості, положення та інтенсивності смуг поглинання в інфрачервоних спектрах досліджуваних зразків. Проведено кількісне визначення різних таксонів фекальної мікробіоти методом qPCRс використанням праймерів, орієнтованих на ген 16S рРНК, специфічний для Bacteroidetes, Akkermansia muciniphila, Faecalibacterium prausnitzi, Firmicutes, Actinobacteria, а також універсальних праймерів. Кількість і якість ДНК вимірювали NanoDrop ND-8000 (Thermo Scientific, США). Статистичний аналіз проводився з використанням Office Excel 2016 (Microsoft Corporation, США). За даними дослідження майже у 20% хворих з СКХ визначалися симптоми СПК, що вдвічі частіше, ніж у людей без уролітіазу, причому більше половини каменів складалися з оксалатів. НВК із СКХ зустрічався рідше, що можливо пов`язано із меншою поширеністю хвороби. При вивченні фекальної мікрофлори методом секвенування гена 16S рибосомальної РНК, нами знайдено зміни в співвідношенні основних філотипів мікроорганізмів. У хворих із патологією кишечника і СКХ порушення були більш вираженими, порівнюючи із пацієнтами без хвороб кишечника. У порівнянні зі здоровими, в групі хворих виявлено достовірне підвищена кількість Actinobacteria. Також, достовірно зменшувалися Firmicutes, Faecalibacterium prausnitzii, Akkermansia muciniphila і співвідношення Firmicutes/Bacteroidetes (р0,05). Ці мікроорганізми мають протективну дію на кишечник та здатні нормалізувати метаболічні процеси макроорганізму, знизити рівень оксалатів. Виявлені відхилення у вмісті товстокишкової мікрофлори в хворих із поєднанням кишкової патології і СКХ можуть бути пов'язані як із безпосередніми змінами в кишечнику, властивими для НВК і СПК, так і з більш частим використанням уросептиків/антибіотиків у даної категорії хворих. Тому використання дієти, лікарських препаратів, які впливають на кишковий мікробіом, може бути перспективним методом лікування і профілактики СКХ, та потребує подальшого дослідження.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Кир’ян, O. А.; Дeркач, І. А.; Дoрoфєєв, А. E.; Рудeнкo, М. М.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Клініко-лабораторні особливості хворих з коморбідністю бронхіальної астми та ожиріння [] / М. М. Кочуєва [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 82-86. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
Аннотация: Бронхіальна астма характеризується безліччю фенотипів, одним з них є фенотип бронхіальної астми з ожирінням, що супроводжується більшою кількістю симптомів, гіршими показниками функції зовнішнього дихання та якості життя, недостатньою відповіддю на контролюючу терапію бронхіальної астми порівняно із ізольованою формою, що в свою чергу призводить до збільшення кількості загострень бронхіальної астми та звернень за медичною допомогою. Тому метою дослідження стало дослідження впливу надлишкової маси тіла на параметри клініко-лабораторного стану хворих на бронхіальну астму. У дослідження були включенні 132 хворих на персистуючу бронхіальну астму середнього ступеня тяжкості (76 жінок та 56 чоловіків), віком 35-60 років, середній вік складав 52,64±8,24 роки. Діагноз БА встановлювали відповідно до рекомендацій GINA. Відповідно до індексу маси тіла усіх пацієнтів поділили на групи: з нормальною вагою та з надлишковою масою тіла (індекс маси тіла від 25,0 кг/м2 і більше). Усі пацієнти пройшли обстеження, яке включало: загальне клінічне обстеження – збір анамнезу та об’єктивне обстеження з антропометричною оцінкою маси тіла, зросту, та розрахунком індексу маси тіла, вимірювання артеріального тиску; анкетування за допомогою опитувальника Asthma Control Questionnaire-5 для визначення рівня контролю бронхіальної астми; спірографію; лабораторні обстеження – клінічний аналіз крові з розгорнутою лейкоцитарною формулою, визначення рівня глюкози крові, аналіз показників ліпідного профілю (ліпопротеїди низької щільності, ліпопротеїди високої щільності, загальний холестерин), аналіз вміст імуноглобуліну Е, визначали вміст у сироватці крові інтерлейкіну-4, інтерлейкіну-6, інтерлейкіну-8. Отримані дані оброблялися з використанням програми Statistiсa. Використовувалися параметричні і непараметричні методи: t-критерій Стьюдента, тести Вілкоксона і Манна-Уїтні. Для попарного порівняння груп використовувався критерій Манна-Уїтні, для визначення взаємозв’язку між ознаками використовували коефіцієнт кореляції Спірмена. Критичне значення рівня статистичної значущості приймалося рівним 0,05. Встановлено, що хворі на бронхіальну астму з надлишковою масою тіла відрізняються від хворих на бронхіальну астму з нормальною масою тіла вірогідно більшою тривалістю перебігу бронхіальної астми та використання інгаляційних кортикостероїдів на 28,6 % та 27,0 % відповідно, а також вищим на 5,3 % рівнем діастолічного артеріального тиску (p0,05). Наявність надлишкової маси тіла у хворих на бронхіальну астму порівняно з хворими з нормальною вагою асоціюється з більшими метаболічними розладами – вірогідними зниженням ліпопротеїди високої щільності (на 65,7 %), підвищенням ліпопротеїдів низької щільності (на 13,2 %) та рівня глюкози (на 5,1 %), а також збільшенням показника системного запалення – інтерлейкіну-6 (на 31,8 %) (p0,05), що в свою чергу свідчить про наявність більш високого серцево-судинного ризику у цій групі хворих. У хворих на бронхіальну астму з надлишковою масою тіла наявні вірогідні кореляції індексу маси тіла з віком, функцією зовнішнього дихання, рівнем контролю симптомів (бал за Asthma Control Questionnaire-5), рівнями систолічного та діастолічного артеріального тиску, а також показниками метаболічного стану (рівнем глюкози та ліпопротеїдів низької щільності).
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Кочуєва, М. М.; Псарьова, В. Г.; Тимченко, Г. А.; Коміссарова, О. С.; Марченко, А. В.; Тимченко, М. Є.; Заікіна, Ю. О.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Мікрофлора кишківника у дітей з дитячою колькою [] / C. C. Левенець [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 87-90. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология)
КОЛИКА -- COLIC
ДЕТЕЙ ПИТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CHILD NUTRITION DISORDERS
Аннотация: Функціональні шлунково-кишкові розлади, до яких відноситься дитяча колька, є найпоширенішим станом серед дітей перших місяців життя. Зазвичай, до цього розладу застосовують «правило трьох»: кольки з’являються, приблизно, через 3 тижні життя, тривають до трьох годин на добу і припиняються у віці три місяці. Діагноз встановлюють згідно критеріїв ІІІ Римського консенсусу. Кольки можуть дуже сильно виснажувати дитину, тому з’ясування їх механізму є актуальним. Одним з можливих механізмів, який може бути патогенетично причетним до виникнення дитячої кольки, на даний час розглядаються зміни в мікрофлорі кишківника. Метою дослідження було вивчення мікробіому кишківника у дітей з дитячою колькою. Обстежено мікрофлору товстої кишки у 57 пацієнтів з дитячою колькою віком від 1 до 5 місяців. Встановлено, що у дітей з колькою спостерігається порушення в мікробіомі кишківника, що виявляється у зменшенні кількості облігатних анаеробів та збільшенні росту факультативних анаеробів типу Proteobacteria, переважно членів родини Enterobacteriaceae, збільшенні кількості мікроорганізмів типу Firmicutes, особливо родини Staphylococcaceae та збільшення кількості грибів роду Candida. Мікробіом кишківника у дітей з інфантильною колькою характеризувався збільшенням кількості грамнегативних (К. pneumoniae) та грампозитивних (S. aureus) умовно - патогенних мікроорганізмів. Гриби роду Candida (С.albicans) і золотистий стафілокок (S. aureus) були найпоширенішими збудниками, що колонізували кишківник. Серед спільнот, які контамінували кишківник, переважали три - та двокомпонентні асоціації умовно-патогенних мікроорганізмів та грибів. Найчастіше гриби роду Candida утворювали асоціації із S. aureus, K. pneumoniae та E. faecalis. Поява в мікробіомі кишківника у дітей з колькою умовно - патогенної флори, культивування якої відбувається в нейтральних або кислих середовищах (гриби роду Candida, ентерогеморагічна кишкова паличка) та зменшення кількості представників мікрофлори, яка виробляє органічні кислоти (комменсальна E.coli, лактобактерія та біфідумфлора), є опосередкованим свідченням зміщення редокс-потенціалу кишківника в кислу сторону.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Левенець, C. C.; Горобець, Н. М.; Кіржнер, Г. Д.; Сабадаш, В. Є.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Особливості фізичного та психоемоційного стану дітей зі складними порушеннями розвитку [] / Н. П. Лещій [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 91-96. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЗАДЕРЖКА ФИЗИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ -- FAILURE TO THRIVE
ЭМОЦИОНАЛЬНАЯ РАЗРЯДКА ПСИХОТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ -- ABREACTION
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: У статті представлені результати комплексного дослідження особливостей фізичного та психоемоційного стану дітей молодшого шкільного віку зі складними порушеннями розвитку, а саме дітей із нейросенсорною глухотою у поєднанні з легким ступенем розумової відсталості. Метою дослідження була перевірка показників фізичного стану, соматичного здоров’я, психоемоційного розвитку дітей означеної категорії. Дане дослідження тривало протягом 2013-2020 рр., в ході якого проведено комплексну діагностику фізичного та психоемоційного стану 249 молодшим школярам із складними порушеннями розвитку та 340 дітям-одноліткам із нормотиповим розвитком. В результаті дослідження було встановлено, що найбільш характерні прояви відмічені у фізичному розвитку дітей зі складними порушеннями: показник життєвого індексу був достовірно нижчим у 7 річних дітей, що мали складні порушеня розвитку порівняно з тими, що не мали на 15,37 % (р0,001), силового індексу – на 15,11% (р0,001), проби Штанге – на 9,59 с (р0,001), проби Генчі – на 5,98 с (р0,001), індексу Руф’є – на 6,99 у.о. (р0,001), індексу Скібінського – на4,79 у.о. (р0,001); у 8 річних – на 17,42 % (р0,001), 17,44% (р0,001), 12,11 с (р0,001), 3,98 с (р0,05), 8,10 у.о. (р0,001), 6,04 у.о. (р0,001) відповідно; у 9 річних – на 17,90 % (р0,001), 16,83% (р0,001), 13,10 с (р0,01), 5,06 с (р0,05), 6,89 у.о. (р0,01), 7,16 у.о. (р0,001) відповідно; у 10 річних – на 18,87 % (р0,001), 17,49% (р0,001), 16,09 с (р0,01), 5,58 с (р0,05), 6,42 у.о. (р0,001), 6,84 у.о. (р0,001) відповідно. Клінічними особливостями розвитку дітей із складними порушеннями визначено наявність супутніх захворювань, що мало свої специфічні прояви у різних вікових категоріях: у дівчат 7 років зі складними порушеннями розвитку переважали захворювання опорно-рухового апарату та сполучної тканини (58%) та органів дихання (33%); у дівчат 8 років захворювання ока та його придаткового апарату, а також системи кровообігу склали по 30%, органів дихання, травлення, ендокринної та сечовидільної системи - по 15%; у дівчат 9 років склали захворювання опорно-рухового апарату та сполучної тканини, ока та його придаткового апарату (42%), у 10 річних – відповідні захворювання склали 35%. У структурі супутніх захворювань у хлопців 7 років зі складними порушеннями розвитку переважали захворювання опорно-рухового апарату та хвороби шкіри (25%); у хлопців 8 років – захворювання органів травлення (23%); у хлопців 9 років – захворювання ока та його придаткового апарату, органів дихання, опорно-рухового апарату (27%); у хлопців 10 років – опорно-рухового апарату (36%).

Доп.точки доступа:
Лещій, Н. П.; Пахомова, Н. Г.; Баранець, І. В.; Кульбіда, С. В.; Яновська, Т. А.; Шеремет, М. К.; Супрун, М. О.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Динаміка змін вмісту С-реактивного білку в сироватці крові пацієнтів із флегмонами щелепно-лицевої локалізації на різні терміни лікування [] / К. П. Локес [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 97-101. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
Аннотация: Флегмона – гнійне розлите запалення клітковини, розташованої під шкірою, слизовою оболонкою, між м'язами і фасціями. У більшості випадків причиною виникнення у пацієнтів запальних процесів щелепно - лицевої локалізації є неякісно або взагалі не ліковані періодонтитні зуби, ретеновані зуби та недбала поведінка самих пацієнтів, також причиною виникнення запальних процесів, а саме одонтогенних флегмон щелепно – лицевої локалізації є «причинний» зуб. Саме тому в організмі людини підвищується рівень C - реактивного білка. С-реактивний білок - це гострий запальний білок, який збільшується до 1000 разів у місцях зараження або запалення. С- реактивний білок є інформативним показником гострої фази запалення, рівень якого на етапі шпиталізації пацієнтів із одонтогенними поверхневими флегмонами щелепно-лицевої локалізації був значно підвищений (норма5 мг/л) та не мав вірогідних відмінностей в обох дослідних та контрольній групах, що відповідало результатам досліджень маркерів перекисного окислення ліпідів та даним клінічних досліджень. Аналізуючи отримані дані було встановлено залежність вмісту досліджуваного показника від відповідності часу проведеного лікування циркадним ритмам пацієнтів. У пацієнтів ранкового хронотипу, що були прооперовані зранку та вечірнього хронотипу, яким оперативне лікування та перев’язки проводилися у вечірній час відмічали достовірне зниження вмісту С-реактивного білку в сироватці крові відносно аналогічних підгруп контролю на 21,3% та 18,6% відповідно. Також на даний термін спостереження була встановлена залежність даного показника від часу проведення хірургічного лікування та перев’язок відносно циркадних ритмів пацієнтів. Відмічали достовірне зниження вмісту С реактивного білку за умов відповідності часу проведення оперативного втручання циркадним ритмам пацієнта на 17,2% для ранкового та вечірнього хронотипів. Таким чином, аналізуючи результати проведених досліджень, у всіх групах спостереження відмічали значне зростання вмісту С реактивного білку сироватки крові на час шпиталізації пацієнтів із поверхневими одонтогенними флегмонами щелепно-лицевої локалізації до моменту проведення хірургічного та медикаментозного лікування. В усіх групах протягом проведеної терапії мала місце тенденція до зниження рівня даного показника. Найбільш виразні зміни спостерігали у першій та другій дослідних групах, за умов внутрішньовеного введення препарату «Кріоцел-гемокорд» та його комбінації із місцевим введенням кріоконсервованої плаценти у складі мазі «Левомеколь» на основі стандартних протоколів лікування даних захворювань. Слід відзначити наявність залежності динаміки змін показників С реактивного білку сироватки крові від відповідності часу проведення оперативного втручання та перев’язок циркадним ритмам пацієнтів в дослідних групах, яка була характерна на більш пізніх термінах лікування пацієнтів із флегмонами щелепно-лицевої локалізації та не відмічалася на ранніх строках лікування, при цьому аналогічні зміни не відмічалися при аналізі даних контрольної групи пацієнтів.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Локес, К. П.; Личман, В. О.; Стебловський, Д. В.; Бондаренко, В. В.; Аветіков, Д. С.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Лоскутов, А. Л.
Стан вродженого імунітету при остеоартрозі в коморбідності з неалкогольним стеатогепатитом у хворих на хелікобактеріоз [] / А. Л. Лоскутов, І. В. Лоскутова // Світ медицини та біології. - 2021. - № 3(77). - С. 101-105. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE
ИММУНИТЕТ ВРОЖДЕННЫЙ -- IMMUNITY, INNATE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Аннотация: В статті розглянуто питання патогенезу коморбідної патології суглобів та печінки у хворих, інфікованих Нelicobacter pylori. Обстежено 57 хворих на остеоартроз в коморбідності з неалкогольним стеатогепатитом, з яких у 23 осіб виявлено специфічні антитіла до Нelicobacter pylori без клініко-інструментальних проявів ураження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. В результаті проведеного дослідження встановлено, що в обстежених хворих, незалежно від наявності антитіл до Нelicobacter pylori, кількість лейкоцитів та моноцитів зберігалися в межах фізіологічної норми. Однак при інфікуванні Нelicobacter pylori у хворих на остеоартроз та неалкогольний стеатогепатит відзначався більш високий вміст лейкоцитів в периферичній крові, а число клітин моноцитарного ряду було невірогідно вище у пацієнтів без специфічних антитіл, що розцінювалося як наявність в організмі тривалого запального процесу. Встановлено пригнічення неспецифічної ланки системного імунітету за показниками фагоцитарної активності моноцитів при дегенеративно-дистрофічному процесі у суглобах хворих із неалкогольним стеатогепатитом. Наявність Нelicobacter pylori, як стимулюючого інфекційного агенту, сприяла активації процесу фагоцитозу, що виражалося збільшенням кількості активних макрофагів, а також показників, що характеризують наближення та поглинання антигенів. Зменшення індексу перетравлення в обстежених пацієнтів свідчить про зниження функціонального резерву макрофагів та характеризує напруженість метаболічних процесів клітин фагоцитарної ланки. Вміст NK-клітин (лімфоцити з фенотипом CD16+) у периферичній крові хворих на остеоартроз в коморбідності з неалкогольним стеатогепатитом не виходив за межі референтної норми. При наявності антитіл до Нelicobacter pylori в обстежених хворих відмічалася тенденція до підвищення рівня СD16+-лімфоцитів, тоді як у хворих без контамінації інфекційним агентом – зменшення. По¬рівняльний аналіз отриманих даних не виявив достовірної різниці NK-клітин між групами пацієнтів. Недостатня кількість NK-клітин не спроможна гальмувати інфекційно-запальний процес, що провокує прогресування патологічного процесу, як у в печінці, так й у суглобах. При дегенеративно-дистрофічному процесі у суглобах у коморбідності з неалкогольним стеатогепатитом спостерігалося зростання сироваткових цитокінів (IL-8 та IL-12). Причому більш суттєве зростання рівня цитокінів виявлено при наявності антитіл до Нelicobacter pylori, що розцінено як провокуючий фактор хронічного запального процесу у суглобах з деградацією хряща, а також прогресуючим фактором запальної інфільтрації клітин печінки. Дослідження рівня цитокінів і факторів вродженого імунітету при коморбідному перебігу остеоартрозу та неалкогольного стеатогепатиту на фоні хелікобактеріозу можна використовувати для прогнозу подальшого прогресування запальної реакції в печінці, інтенсивності дегенеративно-дистрофічного процесу у суглобах та розробки методів патогенетичної терапії означеної категорії хворих із застосуванням препаратів з імуноактивністю.
Есть полнотекстовые версии (для доступа требуется авторизация)

Доп.точки доступа:
Лоскутова, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-50

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)