Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Періодичних видань (14)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=УУ40/2018/3<.>

Общее количество найденных документов : 14
Показаны документы с 1 по 14

Нагорна, А. М.
Захворюваність на туберкульоз професійного генезу в Україні в 2013-2017 роках [] / А. М. Нагорна, М. П. Соколова, I. Г. Кононова // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 3-15
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES
ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS (эпидемиология)
ПНЕВМОКОНИОЗ -- PNEUMOCONIOSIS (этиология)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Вступ. Туберкульоз (ТБ) — соціально-небезпечна хронічна інфекційна хвороба людини. До професійних груп з підвищеним ризиком інфікування M. tuberculosis (МБТ) відносять працівників лікувальних закладів, клінічних (бактеріологічних і патологоанатомічних) лабораторій, ритуальних служб, служби порятунку, правоохоронних органів і виправних установ, соціальних служб, системи освіти, комунальних послуг, державного управління, пасажирського транспорту, сільського та лісового господарства, мисливців, працівників зоопарків і ветеринарної служби, видобувної галузі, робітників, працівників-мігрантів, персонал сфери громадського харчування, військовослужбовців тощо. Мета дослідження — визначення закономірностей формування професійної захворюваності на ТБ у працюючих в Україні в динаміці спостереження. Матеріали та методи дослідження. Здійснено порівняльний аналіз даних за період 2013–2017 років. В основу методики вивчення професійної захворюваності було покладено принцип суцільної статистичної виборки первинних документів, складених на всі випадки вперше виявлених профзахворювань і зареєстрованих в Україні за вказані роки. Аналіз проведено за видами економічної діяльності, професіями, віком, стажем роботи тощо. Дані щодо випадків туберкульозу професійного генезу в працюючих за вказаний період були отримані за Договором про співробітництво з Фондом соціального страхування України. Результати. За останні 5 років (2013–2017 рр.) в Україні було зареєстровано 280 випадків захворювання на ТБ, які пов’язані з професійною діяльністю. ТБ у структурі професійної захворюваності має частку близько 2 %. Основні галузі, що формують захворюваність на ТБ у працюючих в Україні, це добування кам’яного вугілля та медицина й соціальна допомога. Також поодинокі випадки ТБ реєструються в виробництві сталі та чавуну, вогнетривких виробів, при добуванні піску, гравію, глин та каоліну та при добуванні залізних руд. Середній вік чоловіків, що захворіли на ТБ, 50 років, а середній стаж при цьому дорівнює 12 рокам. У жінок середній вік хворих значно нижчий — 43 роки, при середньому стажі 13 років. При розгляді обставин встановлення діагнозу ТБ, пов’язаного з умовами праці, в Україні в 2013–2017 роках видно, що протягом усього досліджуваного періоду випадки професійного ТБ більшою мірою виявляли при зверненні працівників до закладів охорони здоров’я, ніж при проведенні періодичних медичних оглядів, що призводило до діагностування хвороби на більш пізніх стадіях розвитку. Висновки. В Україні в період 2013–2017 років спостерігається зменшення випадків ТБ професійного генезу зі 111 до 32 при зменшенні рівня захворюваності з 0,6 до 0,2 на 100 тис. працюючих, що свідчить про недовиявлення випадків ТБ, пов’язаного з умовами праці, та віднесення його до загальної захворюваності. Найвищий ризик розвитку професійного ТБ спостерігається в галузях видобування вугілля та охорони здоров’я й соціальної допомоги, при цьому рівень захворюваності в них значно менший, ніж рівень загальної захворюваності ТБ в Україні. Випадки ТБ виявляються в багатьох професіях видобувної галузі, особливо це стосується прохідників, гірників та електрослюсарів підземних. Також широкий спектр професій, у яких реєструються випадки ТБ, мають місце й у галузі охорони здоров’я та соціальної допомоги. Найчастіше хворіє молодший та середній медичний персонал. Але й в інших професіях цієї сфери досить багато випадків — це і лікарі різних спеціалізацій, і допоміжний персонал, і працівники лабораторій. Переважає виявлення випадків ТБ, пов’язаного з умовами праці, при зверненні хворих до закладів охорони здоров’я, ніж при проведенні періодичних медичних оглядів, що призвело до діагностування хвороби на більш пізніх стадіях розвитку, що ускладнює лікування та прогноз для хворих. Причини такої ситуації — насамперед професійна необізнаність лікарів медкомісій, що мають право на проведення періодичних медичних оглядів, у діагностиці ТБ, по-друге – відсутність на ранніх етапах хвороби специфічних скарг і патологічних змін при об’єктивному обстеженні, по-третє – лікарями не враховується професійний анамнез хворих.

Доп.точки доступа:
Соколова, М.П.; Кононова, I.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

Vangelova, К.
Sleep and fatigue in hospital physicians in relation to shift work [Text] / К. Vangelova, I. Cekova, I. Dimitrova // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - P16-21
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
РАБОТА, ПРИСПОСОБЛЯЕМОСТЬ К ГРАФИКУ -- WORK SCHEDULE TOLERANCE
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS
ВРАЧИ БОЛЬНИЧНЫЕ -- HOSPITALISTS
УТОМЛЕНИЕ -- FATIGUE
БОЛГАРИЯ -- BULGARIA
ПОПЕРЕЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- CROSS-SECTIONAL STUDIES (стандарты)
Кл.слова (ненормированные):
НОЧНЫЕ СМЕНЫ (вредные воздействия) -- СВЕРХУРОЧНОЕ ВРЕМЯ (вредные воздействия)
Аннотация: Introduction. Sufficient and good quality sleep is crucial for shift workers because of its implications on performance and health. The aim of the study was to follow the effects of night shifts and overtime work on sleep and fatigue of hospital physicians in Bulgaria. Methods.The study was cross-sectional and comprised 719 physicians, 429 female and 291 male, of average age (44,4 ± 14,2) years from Sofia hospitals. Anonymous questionnaire survey included Karolinska Sleep Diary, demographic information, work place variables, working hours and shift system. The statistical analyses were carried out with SPSS. Results. 26 % of the physicians worked only in day shifts, 55 % from 1 to 4 night shifts, and 28 % more than 5 night shifts. Great deal of the physicians worked more than 40 hours weekly as follows: 38 % worked 41–50 hours per week, 27 % — 51–60 hours and 14 % › 61 hours. The quality of sleep, estimated by SQI was worse with the increase of the number of night shifts (F = 4,260, p = 0,01) and sleep duration and insufficiency of sleep with increase of the hours worked weekly. Discussion. Shift working with more night shifts monthly and overtime hours weekly contributed to impaired sleep in the studied group of physicians. The sleep impairment was more evident within the increase in the number of night shifts.

Доп.точки доступа:
Cekova, I.; Dimitrova, I.
Экз-ры:
Найти похожие

Кальниш, В. В.
Клініко-функціональні особливості відновлення здоров’я у осіб з наслідками черепно-мозкової травми після перебування в зоні бойових дій за показниками стабілографічного дослідження [] / В. В. Кальниш, А. В. Швець, Д. О. Горолюк // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 22-33
MeSH-главная:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (реабилитация)
БАРОТРАВМА -- BAROTRAUMA (реабилитация)
МОЗГА ГОЛОВНОГО СОТРЯСЕНИЕ -- BRAIN CONCUSSION (реабилитация)
Аннотация: Вступ. Черепно-мозкові травми (ЧМТ), які були отримані протягом 2017 року внаслідок воєнних дій на Сході України, склали 30,8 % серед усіх механічних бойових ушкоджень і травм. При цьому ушкодження вуха внаслідок акубаротравми серед ЧМТ складало 22,8 %. Така поєднана патологія практично завжди тягне за собою дефекти рухової функції, у тому числі порушення контролю за позою, що робить зазначені дослідження актуальними. Мета дослідження — аналіз результатів використання стабілометрії як методу контролю за станом рівноваги в пацієнтів з ЧМТ у процесі лікування та реабілітації, а також визначення орієнтовних показників стабілографічного дослідження в практично здорових осіб. Матеріали та методи дослідження. Були обстежені дві групи військовослужбовців. Основна група — практично здорові військовослужбовці — склала 124 чоловіки віком 20–30 років, які були визнані військово-лікарською комісією придатними до служби в десантно-штурмових військах. Другу групу осіб склали пацієнти, які мали в анамнезі легку закриту ЧМТ, ускладнену акубаротравмою слухової та вестибулярної систем (23 чоловіки), з середнім терміном після одержаної травми голови (8 ± 2) доби. Дослідження статичної просторової стійкості (функції рівноваги) проводили за допомогою приладу «МПФИ стабилограф 1» і пакета програмного забезпечення StabiliS протягом 1 хв. У осіб з патологією зазначені дослідження проводили при поступленні в стаціонар та після 5 діб інтенсивного лікування. Результати. Підтверджено, що участь зору в контролі за вертикальною позою (ВП) і його депривація впливає на окремий комплекс постурального контролю і змінює значення реєстрованих параметрів у нормі. Виявлені значимі зміни в параметрах підтримки ВП у режимі зорового контролю і без нього свідчать про зниження активності центрального апарату управління рівновагою тіла при депривації зору. Визначено орієнтовні нормативні значення параметрів статичної стабілометрії при відкритих і заплющених очах у практично здорових осіб. Показники комп’ютерної стабілометрії, отримані в умовах відсутності зорового контролю за підтриманням ВП, є найінформативнішими характеристиками, які можуть служити критеріями діагностики порушень функціонального стану після перенесених ЧМТ з акубаротравмою. Виділені шість найінформативніших показники стабілометрії 23 досліджуваних, за якими можна оцінити ступінь покращання функціонального стану в разі застосування відновного лікування в умовах стаціонару. Висновки. Визначено межі нормативних значень параметрів статичної стабілометрії при відкритих і заплющених очах у практично здорових чоловіків. Визначені особливості покращання функціонального стану військовослужбовців з баротравмою, поєднаною з легким струсом головного мозку після 5 діб стаціонарного лікування за показниками стабілометрії. Виявлені інформативні показники, за якими можна оцінити ці покращання, а саме: середньозважена частота спектра коливань центру тиску в фронтальній площині, якість функції рівноваги, середня швидкість переміщення центру тиску, довжина траєкторії коливань центру тиску. Показано важливість проведення періодичної оцінки функціонального стану за стабілометричними показниками в осіб у процесі лікування баротравми, поєднаною з легким струсом головного мозку, для удосконалення та індивідуалізації технології відновного лікування зазначеної патології.

Доп.точки доступа:
Швець, А.В.; Горолюк, Д.О.
Экз-ры:
Найти похожие

Розробка комплексу гігієнічних заходів попередження шкідливого впливу нано- та дрібнодисперсних аерозолів на працівників стоматологічної служби [] / Д. В. Варивончик [та ін.] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 34-42
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
АЭРОЗОЛИ -- AEROSOLS (вредные воздействия)
ЗАЩИТНЫЕ ПРИСПОСОБЛЕНИЯ -- PROTECTIVE DEVICES (использование)
СТОМАТОЛОГИ -- DENTISTS
Аннотация: Вступ. У результаті високошвидкісної обробки тканин зуба, зубних імплантів, ортопедичних протезів, ортодонтичних апаратів тощо відбувається утворення диспергаційних аерозолів, які чинять несприятливий вплив на здоров’я працівників стоматологічної служби. Мета дослідження — розробити заходи попередження утворення та шкідливого впливу на працівників стоматологічної служби диспергаційних аерозолів. Матеріали та методи дослідження. Проведено дослідження концентрації металів (Ag, Al, As, Ca, Cd, Cr, Fe, Mg, Mn, Ni, Pl, Si, Ti, Zn) в аерозолях повітря робочої зони лікарів-стоматологів і зубних техніків. Досліджено концентрації металів у контрольних та використаних впродовж однієї зміни засобах індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) — у масках медичних «Trident N203» і протиаерозольних фільтруючих респіраторах з клапаном видиху «Респфарм М-300 П-1К FFP-1D», оцінено коефіцієнти токсичної небезпеки середовища та коефіцієнти захисту ЗІЗОД. Вивчено часову динаміку нано- (d = 1–100 нм) та дрібнодисперсних (101–200 нм) диспергаційних аерозолів у повітрі робочої зони через 2 год після початку роботи та одразу після закінчення проведення досліджуваних санітарних заходів (наскрізне провітрювання, вологе прибирання виробничих приміщень). Результати. Встановлено, що працівники стоматологічної служби на робочих місцях зазнають небезпеки шкідливого впливу аерозолів металів — As, Cr, Zn, Сa, а також наноаерозолів — Ni, As, Cr, Si, Сa, Al, Mg, Ti, Fe. Використання маски медичної «Trident N3» не дозволяє забезпечити безпечні концентрації в підмасковому просторі аерозолів металів — Ni, As, Cr, Mn, Zn, Ca, Al. Використання протиаерозольних фільтруючих респіраторів з клапаном видиху «Респфарм М-300 П-1К FFP-1D» дозволяє забезпечити безпечні концентрації в підмасковому просторі для всіх аерозолів металів. У повітрі робочої зони виробничих приміщень стоматологічної служби переважають диспергаційні аерозолі з нанорозмірними частинками (1–100 нм) (85,5 %), з максимальною концентрацією частинок діаметром 10–25 нм, концентрація яких у повітрі значно збільшується через 90–120 хв після початку робіт, які ведуть до утворення аерозолів. Використання санітарних заходів (наскрізного провітрювання, волого прибирання виробничих приміщень) дозволяє значно знизити вихідну концентрацію диспергаційних нано- та дрібнодисперсних аерозолів у повітрі робочої зони (від 1,8 до 3,8 разу). Висновки. Для зниження небезпеки впливу на працівників стоматологічної служби диспергаційних нано- та дрібнодисперсних аерозолів рекомендується використання протиаерозольних фільтруючих респіраторів не нижче ніж І і ІІ ступенів захисту (Р3 і Р2 за європейською класифікацією), у поєднанні з іншими заходами санітарно-гігієнічного контролю на робочих місцях (періодичним наскрізним провітрюванням та вологим прибиранням виробничих приміщень, використанням примусової витяжної системи вентиляції), а також широкого впровадження технологій зниження пилоутворення (волога система обробки тканин зуба, пломбувальних матеріалів, ортопедичних та ортодонтичних конструкцій тощо).

Доп.точки доступа:
Варивончик, Д.В.; Копач, К.Д.; Демецька, О.В.; Андрусишина, І.М.; Мовчан, В.О.; Безвербний, П.С.; Еджибія, О.М.
Экз-ры:
Найти похожие

Шиддовська, Т. А.
Показники отоакустичної емісії на частоті продуктів спотворення у осіб, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції з різним ступенем порушень слухової функції [] / Т. А. Шиддовська, Л. Г. Петрук // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 43-54
MeSH-главная:
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
СЛУХА ПОТЕРЯ, ВЫЗВАННАЯ ШУМОМ -- HEARING LOSS, NOISE-INDUCED (диагностика)
СЛУХА ПОТЕРЯ НЕЙРОСЕНСОРНАЯ -- HEARING LOSS, SENSORINEURAL (диагностика)
ОТОАКУСТИЧЕСКИЕ ЭМИССИИ СПОНТАННЫЕ -- OTOACOUSTIC EMISSIONS, SPONTANEOUS
Аннотация: Вступ. У діагностиці порушень слухового аналізатора важливе місце посідають об’єктивні методи дослідження. У багатьох наукових дослідженнях доведена роль методу отоакустичної емісії (ОАЕ) при діагностиці уражень слухової системи, насамперед рецепторного відділу слухового аналізатора. Враховуючи досить великий відсоток хворих з сенсоневральною приглухуватістю (СНП), причиною якої є саме ураження завиткових структур внутрішнього вуха, використання методу ОАЕ має велике практичне значення. Відомо, що при СНП шумового генезу значною мірою страждає саме рецепторний відділ слухового аналізатора. Події останнього часу в Україні актуалізували в медичній науці багато питань військової медицини й змусили більш уважно поставитися до можливостей ризику виникнення акутравми. Зросли випадки пошкодження слухової системи внаслідок мінно-вибухової та інших варіантів акубаротравми. Вплив звуків високої інтенсивності — акутравма — може викликати значне ушкодження слухової системи. Тому представляє інтерес дослідження показники отоакустичної емісії в бійців, які отримали акутравму в зоні проведення антитерористичної операції (АТО). Мета дослідження — визначити зміни в стані рецепторного відділу слухового аналізатора за даними реєстрації ОАЕ на частоті продуктів спотворення в осіб, які отримали акутравму в зоні проведення АТО залежно від ступеня зниження слухової функції. Матеріали та методи дослідження. Основну групу склали 50 хворих, які отримали акутравму під час перебування в зоні проведення АТО. Контрольну групу склали 15 здорових нормальночуючих осіб, які не висували скарг на порушення слуху, не мали контакту зі звуками високої інтенсивності та при обстеженні в них не було виявлено порушень з боку слухового аналізатора. Усього обстежено 65 осіб. Для аналізу були відібрані 50 бійців з акутравмою з двобічними сенсоневральними порушеннями, низхідним обривчастим типом аудіометричної кривої, з найвираженішим підвищенням порогів слуху до тонів 4, 6 і 8 кГц. Пацієнти були розділені на 2 групи за ступенем порушення слухової функції: 1 група — 24 особи з початковими, невираженими порушеннями слухової функції, ураженням переважно в області базальної частини завитки; 2 група — 26 осіб з більш вираженою СНП, з ураженням медіобазальної частини завитки, що супроводжувалася порушеннями мовної та надпорогової аудіометрії. Дослідження отоакустичної емісії на частоті продуктів спотворення (DPОАЕ) проводили з використанням загальноприйнятої методики в смузі частот 1–6 кГц за допомогою аналізуючої системи «Eclipse» фірми «Interacoustics». Результати та їх обговорення. У результаті проведених досліджень ОАЕ на частоті продуктів спотворення у військовослужбовців з акутравмою були отримані наступні дані. Повна адекватна відповідь отоакустичної емісії по всьому частотному спектру зареєстрована лише в 10,0 % випадків, які відносяться до 1 групи. У більшості досліджуваних пацієнтів, у яких ОАЕ реєструвалася, був отриманий частково позитивний тест, коли лише на одній або кількох з вищевказаних досліджуваних частотних смуг відзначається адекватна відповідь. Під час дослідження ОАЕ в осіб, які отримали акутравму в зоні проведення АТО, була виявлена певна особливість виявлених порушень. Хоча за даними суб’єктивної аудіометрії (тональної порогової та надпоргової) у обстежених пацієнтів було виявлено рецепторні ураження слухової системи та зниження слухової функції в області насамперед високих частот конвенціонального діапазону, особливо в зоні 4–8 кГц, за даними ОАЕ часто спостерігалося збереження відповіді зовнішніх волоскових клітин на вищих частотах при відсутності на нижчих, або ж «вибіркова» чутливість «врізнобій». Найчастіше зберігалася відповідь завитки на частоті 4 кГц. Зауважимо, що при професійній СНП шумового генезу, як правило, при реєстрації ОАЕ насамперед страждає генерація у високочастотному діапазоні. У 40,0 % обстежених хворих ОАЕ на частоті продуктів спотворення не реєструвалася на жодній з частот, преважно це були бійці 2 групи. Це свідчить про порушення функції завитки у таких хворих. Також відсутність реєстрації ОАЕ може свідчити про вираженість порушень слухової функції. За даними дослідження, у пацієнтів з акутравмою спостерігається значне зниження інтенсивності відповіді ОАЕ відносно норми, більш виражене в 2 групі. Амплітуда емісії на всіх досліджуваних частотах у обох групах була достовірно нижчою порівняно з нормою на всіх частотах. При цьому амплітуда DPOAE достовірно відрізнялась у групах 1 та 2 між собою в області частоти 6000 Гц. Так, у 1 групі вона становила (7,7 ± 0,6), а в 2 — (6,3 ± 0,6) дБ. Зауважимо, що в 2 групі більш вираженими були і прояви ФУНГ (феномена прискореного зростання гучності) у вигляді дискомфорту та зниження ДП за методом Люшера, що свідчить про дисфункцію рецепторного відділу слухового аналізатора. Отже, найвиражені порушення за даними викликаної ОАЕ на частоті продуктів спотворення спостерігаються у військовослужбовців 2 групи, про що свідчить достовірне зниження середньостатистичних значень амплітуди ОАЕ, особливо виражене в області 6 кГц, де вони відрізняються не тільки від норми, але й від показників у 1 групі. Проведене дослідження свідчать про доцільність ОАЕ у військовослужбовців з акутравмою з зони проведення АТО. Виявлені за допомогою методу реєстрації отоакустичної емісії зміни у хворих з бойовою акутравмою мають важливе значення для об’єктивізації ранніх ознак сенсоневральних порушень слуху, насамперед порушень у рецепторних структурах завитки у таких випадках. Це буде сприяти своєчасному призначенню лікувально-профілактичних заходів та попередженню прогресування СНП у таких хворих. Висновки. 1. У пацієнтів з акутравмою, отриманою в реальних бойових умовах, мають місце порушення у рецепторному відділі слухового аналізатора, що об’єктивно підтверджується даними ОАЕ на частоті продуктів спотворення. 2. Амплітуда ОАЕ на частоті продуктів спотворення в пацієнтів з бойовою акутравмою була достовірно нижчою від норми на всіх досліджуваних частотах, більш виражено у групі 2. При цьому амплітуда DPOAE достовірно відрізнялась у групах 1 та 2 між собою в області частоти 6000 Гц — у 1 групі вона становила (7,7 ± 0,6), а в 2 — (6,3 ± 0,6) дБ. 3. Проведені дослідження свідчать про доцільність обстеження методом реєстрації ОАЕ хворих з акутравмою, отриманою в зоні проведення АТО, адже це сприяє ранньому виявленню порушень у рецепторному відділі слухового аналізатора в таких хворих.

Доп.точки доступа:
Петрук, Л.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

Закономірності емісії зважених у повітрі частинок на основних етапах експериментальної моделі рекуперації свинцю [] / С. П. Луговський [та ін.] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 55-63
MeSH-главная:
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНИТЕЛИ ПРОМЫШЛЕННЫЕ -- AIR POLLUTANTS, OCCUPATIONAL (вредные воздействия)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (вредные воздействия)
СВИНЕЦ -- LEAD (вредные воздействия)
Аннотация: Вступ. В Україні проблема небезпеки свинцю привертає увагу в зв’язку з активним розвитком в останні десятиліття раніше відсутніх галузей промислового виробництва, серед яких провідного значення набули виробництва свинцево-кислотних акумуляторів і батарей та виплавка вторинного свинцю. Промислові аерозолі, що утворюються та виділяються в повітря при виробництві та використанні свинцю характеризуються наявністю наночастинок. Це створює умови для ризиків здоров’ю працюючих і населення. Мета дослідження — вивчення особливостей емісії наночастинок (НЧ) у повітря при відтворенні в експерименті моделі технологічного процесу рекуперації свинцю. Матеріали та методи дослідження. Емісію в повітря зважених частинок вивчали за допомогою дифузійного аерозольного спектрометра «ДАС 2702» (АероНаноТех). Розмір, форму, структуру НЧ визначали методом динамічного розсіювання світла («DinaSizer», Німеччина), а також методом растрової електронної мікроскопії (РЕМ; мікроскоп «Tescan MIRA3»). Хімічний склад речовин досліджували методом атомно-емісійної спектроскопії з індуктивнозв’язаною плазмою за допомогою АЕС «Орtima 2100 DV» («Perkin-Elmer», США). Результати. Результати досліджень довели, що майже всі основні етапи технологічного процесу рекуперації свинцю, що пов’язані з розігрівом, розплавленням, виплавкою та розливом свинцю характеризуються високим рівнем емісії в повітря наночастинок свинцю, що необхідно враховувати при проведенні гігієнічної оцінки умов праці та професійного ризику, а також при розробці та впровадженні профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я працівників свинцевих виробництв. Висновки. Встановлено, що технологічний процес рекуперації свинцю характеризується виділенням у повітря зважених частинок, концентрація яких на різних етапах перевищує фонові значення в 2,6–6,4 разу. Доведено, що 88,2–95,1% усіх зважених у повітрі частинок мають розміри, що визначаються нанометровим діапазоном (1–100 нм) з максимумом їх розподілення у фракціях 5–10 нм, 10–15 нм і 15–20 нм. Показано, що збільшення емісії НЧ у повітрі супроводжується збільшенням концентрації свинцю, який визначає основні фізико-хімічні характеристики цих НЧ.

Доп.точки доступа:
Луговський, С.П.; Демецька, О.В.; Діденко, М.М.; Мельник, Н.А.; Мовчан, В.О.; Андрусишина, І.М.; Скорик, М.А.
Экз-ры:
Найти похожие

Лашко, О. М.
Умови праці шахтарів основних професій вугільних шахт України [] / О. М. Лашко // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 64-71
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES
РАДИКУЛОПАТИЯ -- RADICULOPATHY (этиология)
ПОЯСНИЧНО-КРЕСТЦОВАЯ ОБЛАСТЬ -- LUMBOSACRAL REGION
УГЛЯ ДОБЫЧА -- COAL MINING

Экз-ры:
Найти похожие

Зайцев, Д. В.
Гігієна праці при проведенні об’ємного пневмопресингу [] / Д. В. Зайцев, О. І. Єщенко, С. В. Василюк-Зайцева // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 72-79
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (тенденции)
Кл.слова (ненормированные):
ПРЕССОТЕРАПИЯ -- ПНЕВМОПРЕССИНГ ОБЪЕМНЫЙ -- ЛИМФОДРЕНАЖНЫЙ МАССАЖ
Аннотация: Вступ. Об’ємний пневмопресинг (ОП) є інноваційним і перспективним методом медичної реабілітації. В останні роки його вивченню присвячений ряд досліджень, які координуються ТОВ «ІТО “Нове в медицині”». За даними координаційного центру, за останні п’ять років обґрунтована методика патогенетичного застосування ОП при запальних процесах; виконаний огляд закордонних рекомендацій щодо застосування ОП при лімфедемі кінцівок, вироблені тимчасові консенсусні рекомендації; уперше проведена оцінка впливу ОП на ефективність фармакотерапії при гіпертонічній хворобі; уперше виявлена здатність ОП впливати на якість нічного сну. При цьому вимоги до проведення процедур ОП не є чіткими, оскільки ОП не розглядається в діючих нормативних документах. Мета дослідження — визначити раціональні санітарні норми, гігієнічні заходи та вимоги з охорони праці при проведенні процедур ОП. Актуальність — вимоги до проведення процедур ОП не є чіткими, оскільки ОП не розглядається в чинних нормативних документах. Матеріали та методи дослідження. Виконано аналіз вимог чинного законодавства України з урахуванням відомого досвіду організації та проведення процедур ОП. Результати. Вимоги до приміщення наведені за ДБН В.2.2-10-2001. Приміщення не передбачає постійного перебування осіб, може проектуватися без природного освітлення, за повітрообміном відноситься до категорії «чистих». Вологість повітря — 40–60 %. У теплу пору року максимальна швидкість руху повітря – 0,3 м/с, допустима температура — 20–27 °С; у холодну — 0,2 м/с та 20–23 °С відповідно. Площа на одну кушетку така сама, як для електролікування чи рефлексотерапії. Розміри кушетки наведені в ДНАОП 9.1.50-2.08-86, бажано корегувати їх за зростом медичної сестри. За ДБН В.2.5-28-2006 роботу відносять до підрозряду В2; за ДСН 3.3.6.042-99 роботу відносять до категорій IIа, IIб. Проведення процедури ОП не відноситься до робіт з підвищеною небезпекою, дії небезпечних і шкідливих фізичних факторів немає. При проведенні процедур необхідно мінімізувати контакт шкіри пацієнта з поверхнею пневмоманжети. Дезінфекція та технічне обслуговування апаратури виконуються згідно з рекомендаціями виробника. Висновки. Сформульовані вимоги, виконання яких сприятиме підвищенню ефективності процедур ОП, збереженню здоров’я медичного персоналу та отриманню співставних результатів клінічних досліджень.

Доп.точки доступа:
Єщенко, О.І.; Василюк-Зайцева, С.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Систематичний огляд, включаючи мета-аналіз, робочого середовища та симптоми вигорання [] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 80
Реф.Ст. из журнала : А systematic review including meta-analysis of work environment and burnout symptoms / G. Aronsson [et al.]. - // BMC Public Health. - 2017. - Vol. 17, N 1. - P. 264-275. - Англ.

MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ВЫГОРАНИЕ -- BURNOUT, PROFESSIONAL
СОЦИАЛЬНАЯ ПОДДЕРЖКА -- SOCIAL SUPPORT
МЕТА-АНАЛИЗ -- META-ANALYSIS

Экз-ры:
Найти похожие

10.

Сприяння здоров’ю, психологічне виснаження та профілактика захворювань на робочому місці: поперечне дослідження серед дорослих італійців [] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 80
Реф.Ст. из журнала : Health promotion, psychological distress, and disease prevention in the workplace: a cross-sectional study of Italian adults / T. Ramaci [et al.]. - // Risk Manag Healthc Policy. - 2017. - Vol. 10. - P. 167-175. - Англ.

MeSH-главная:
ПСИХОЛОГИЯ ТРУДА -- PSYCHOLOGY, INDUSTRIAL
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (профилактика и контроль)

Экз-ры:
Найти похожие

11.

Застосування сукупної оцінки ризиків на робочому місці [] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 81
Реф.Ст. из журнала : Implications of applying cumulative risk assessment to thr workplace / M. A. Fox [et al.]. - // Environ Int. - 2018. - Vol. 115. - P. 230-238. - Англ.

MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT

Экз-ры:
Найти похожие

12.

Забруднення та глобальне здоров’я — Порядок денний для профілактики [] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 81
Реф.Ст. из журнала : Pollution and Global Health – An Agenda for Prevention / P. J. Landrigan [et al.]. - // Environ Health Perspect. - 2018. - Vol. 126, N 8. - doi: 10.1289/EHP3141. eCollection 2018 Aug. – Англ.

MeSH-главная:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНЕНИЕ -- ENVIRONMENTAL POLLUTION (вредные воздействия)
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ ЗАГРЯЗНИТЕЛИ -- ENVIRONMENTAL POLLUTANTS (вредные воздействия)
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ -- HEALTH STATUS

Экз-ры:
Найти похожие

13.

Наноматеріали, токсичність та вплив на здоров'я людини [] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 81-82
Реф.Ст. из журнала : Nanomaterial exposure, toxicity, and impact on human health / A. Pietroiusti [et al.]. - // Wiley Interdiscip Rev Nanomed Nanobiotechnol, doi: 10.1002/wnan.1513. [Epub ahead of pub]. – Англ.

MeSH-главная:
НАНОСТРУКТУРЫ -- NANOSTRUCTURES (токсичность)
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЕ -- HEALTH STATUS

Экз-ры:
Найти похожие

14.

Послідовне обстеження когорти працівників, експонованих до марганцю, та робота з біобанком у Китаї в 2011-2017 роках [] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - N 3. - С. 82
Реф.Ст. из журнала : Follow-up of the manganese-exposed workers healthy cohort (MEWHC) and biobank management from 2011 to 2017 in China / Y. Zhou [et al.]. - // BMC Public Health. - 2018. - Vol. 18, N 1. - P. 944. - doi: 10.1186/s12889-018-5880-0. – Англ.

MeSH-главная:
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНИТЕЛИ ПРОМЫШЛЕННЫЕ -- AIR POLLUTANTS, OCCUPATIONAL (вредные воздействия, токсичность)
МАРГАНЕЦ -- MANGANESE (вредные воздействия, токсичность)
БИОЛОГИЧЕСКИХ ПРЕПАРАТОВ БАНКИ -- BIOLOGICAL SPECIMEN BANKS
НАСЕЛЕНИЯ ГРУПП ИЗУЧЕНИЕ -- COHORT STUDIES
КИТАЙ -- CHINA

Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)