Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Найдено в других БД:

Періодичних видань (9)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=УУ40/2020/1<.>

Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9

Нагорна, А. М.
Нормативно-правове регулювання профілактики та надання медичної допомоги хворим на загальний і професійний туберкульоз в Україні [] / А. М. Нагорна, I. Г. Кононова, М. П. Соколова // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - N 1. - С. 3-16
MeSH-главная:
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (законодательство и юриспруденция)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- OCCUPATIONAL MEDICINE (законодательство и юриспруденция)
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (профилактика и контроль)
ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS (профилактика и контроль)
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE (законодательство и юриспруденция, организация и управление, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Законодавча та нормативна база щодо профілактики та лікування ТБ в Україні формується з документів різного рівня й має скерованість відповідно до нових глобальних стратегій і керівних документів ВООЗ і міжнародних стандартів. Проблема ТБ вийшла за рамки суто медичної галузі й набула статусу проблеми загальнодержавного масштабу, враховуючи, що ТБ є соціально небезпечною інфекційною хворобою, основними чинниками якого є політичні, соціальні, економічні аспекти, а наслідки несуть у собі загрозу економіці й національній безпеці нашої держави. Особливості нормативних актів щодо профілактики ТБ значною мірою залежать від умов праці на робочих місцях у різних галузях, де існує ризик біологічної небезпеки: видобувна, переробна промисловість, машинобудування, агропромисловий комплекс, заклади охорони здоров’я тощо. З огляду на зазначене існує необхідність перегляду та зміни підходів до організації, планування та фінансування програми протидії ТБ відповідно до нових глобальних стратегій і керівних документів ВООЗ, зокрема, нової глобальної стратегії ВООЗ «Покласти край туберкульозу» і цільових орієнтирів Комплексного плану дій щодо боротьби з ТБ у Європейському регіоні ВООЗ на 2016-2020 роки, які покладені в основу нової програми.

Доп.точки доступа:
Кононова, I. Г.; Соколова, М. П.
Экз-ры:
Найти похожие

DNA damage in persons occupationally exposed to physical and chemical genotoxic agents [Text] / J. Pajic [et al.] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - N 1. - P17-22
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS (химически вызванный)
ИЗЛУЧЕНИЯ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- RADIATION EFFECTS
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (вредные воздействия, токсичность)
ПЕСТИЦИДЫ -- PESTICIDES (вредные воздействия, токсичность)
ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ -- CHROMOSOME ABERRATIONS (воздействие облучения, химически вызванный)
МИКРОЯДЕРНЫЕ ТЕСТЫ -- MICRONUCLEUS TESTS (методы)
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS (методы)
Аннотация: Мета дослідження - оцінка генетичного ушкодження лімфоцитів периферичної крові працівників, які зазнали впливу фізичних (іонізуюче випромінювання) або хімічних генотоксичних агентів (протипухлинні препарати, пестициди), за допомогою хромосомної аберації та мікроядерного тесту з. цитохалазіновими блоками для порівняння статусу їхніх ДНК з неекспонованими контрольними суб’єктами залежно від віку та статі. Матеріали та методи дослідження. Досліджувана популяція складалася з 127 донорів крові: 30 – контрольна група; 32 - зазнали впливу пестицидів; 32 - приймали протипухлинні препарати і 33 - зазнали впливу радіації. Групи, які зазнали впливу, включали працівників сільськогосподарського виробництва, пацієнтів відділень хіміотерапії та радіології сербських лікарень, які піддавалися професійного впливу пестицидів, протипухлинних препаратів або рентгенівського опромінення щодня й безперервно протягом 5–30 років. Хромосомні аберації та мікроядерні тести й наступні цитогенетичні слайд-аналізи проводили, як описано Fenech (2007), з використанням стандартних протоколів, наведених у технічному звіті Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) (2011). Результати. Статистично значимі відмінності були виявлені між суб’єктами чоловічої та жіночої статі в контрольній і досліджених групах за загальною кількістю злоякісних новоутворень. Статус куріння й вік не впливали на цитогенетичні параметри в усіх аналізованих групах. Аналіз параметрів цитогенетичних порушень показав більш низькі середні значення майже всіх параметрів у контролі (що не зазнали впливу) порівняно з групами, що зазнали впливу, незалежно від агента впливу Кореляційний аналіз показав значну позитивну кореляцію між тривалістю - професійного впливу й майже всіма протестованими цитогенетичними параметрами в разі найбільш сильних зв’язків між змінними DOE-tMN і DOE-tAC. Висновки. Результати показали вплив статі, частоти та тривалості впливу на ступінь цитогенетичного пошкодження, але не вплив куріння та віку. Отримані дані спонукають нас розглядати цитогенетичні параметри як цінні маркери для профілактичного медичного скринінгу, оскільки ступінь цитогенетичного пошкодження відображає події кумулятивного впливу й можливі наслідки для здоров’я, пов’язані з хронічним професійним генотоксичним впливом.

Доп.точки доступа:
Pajic, J.; Milovanovic, A.; Kekus, D.; Basanets, A.; Milovanovic, A. P. S.
Экз-ры:
Найти похожие

Морфофункціональні зміни шкіри щурів при тривалому нанесенні на її непошкоджену поверхню наночастинок оксиду заліза (Fe₂О₃) [] / С. П. Луговський [та ін.] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - N 1. - С. 23-32
MeSH-главная:
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (вредные воздействия)
ЖЕЛЕЗА (II, III) ОКСИД -- FERROSOFERRIC OXIDE (вредные воздействия)
КОЖА -- SKIN (патология)
ЭПИДЕРМИС -- EPIDERMIS (патология)
ДЕРМА -- DERMIS (патология)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Аннотация: Мета дослідження – вивчення особливостей морфологічних змін шкіри щурів при тривалому впливі на її непошкоджену поверхню НЧ Fe₂O₃ розміром 19 і 75 нм. Матеріали та методи дослідження. Об’єкт дослідження – НЧ Fe₂O₃ і щури-самці лінії Вістар (п = 24), розподілені на 3 групи (1 контрольна та 2 дослідних). В експерименті були використані колоїдні розчини Fe₂O₃ з НЧ розміром 19 і 75 нм. Виконані морфологічні дослідження шкіри з використанням загальноприйнятих і спеціальних гістологічних та гістохімічних методів, а також статистичний аналіз результатів. Результати. Встановлено, що тривалий вплив на непошкоджену шкіру щурів колоїдних розчинів НЧ Fe₂O₃ розміром 19 і 75 нм призводить до морфологічних змін усіх шарів епідермісу (рогового, зернистого та базального) і різних структур дерми (кровоносних капілярів, колагенових та м’язових волокон, волосяних фолікул, голокринових залоз). При цьому слід зазначити, що НЧ дрібного розміру (19 нм) порівняно з НЧ великого розміру (75 нм) частіше виявлялися в цитоплазмі клітин епідермісу та дерми. Це призводило до більш виражених структурних змін. Висновки. НЧ Fe₂O₃ різних розмірів за тривалої дії на непошкоджену шкіру щурів призводять до морфологічних змін усіх шарів епідермісу, які характеризують порушення процесу кератинізацїї, про що свідчать потовщення або стоншення рогового шару, його розшарування, набряк, зменшення кератогіалінових глибок у зернистому шарі й дистрофічні зміни кератиноцитів базального шару. Характерними змінами в дермі були набряк і набухання волокнистих структур, ендотелію кровоносних судин, волосяних фолікулів. Наявність морфологічних змін є результатом впливу на клітини структур епідермісу та дерми дрібних гранулярних щільних включень, виявлення яких відбувається завдяки їхній спорідненості до протеїнів і здатності до взаємодії з ними. Встановлені структурні зміни свідчать про порушення бар’єрних властивостей шкіри й дають підставу стверджувати можливі шляхи проникнення НЧ Fe₂O₃ в організм. Більш характерні ознаки структурних змін визначаються за дії НЧ Fe₂O₃ розміром 19 нм.

Доп.точки доступа:
Луговський, С. П.; Діденко, M. M.; Дмитруха, H. M.; Бакало, Л. В.; Лагутіна, О. С.; Мовчан, В. О.; Мельник, Н. А.; Зінченко, В. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Зазуляк, Т. С.
Впровадження сучасних вимог до методик кількісного контролю шкідливих хімічних чинників у повітрі робочої зони фармацевтичних підприємств [] / Т. С. Зазуляк // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - N 1. - С. 33-43
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ ГИГИЕНА -- OCCUPATIONAL HEALTH
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНИТЕЛИ ПРОМЫШЛЕННЫЕ -- AIR POLLUTANTS, OCCUPATIONAL (анализ, вредные воздействия)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (методы)
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКАЯ ПРОМЫШЛЕННОСТЬ -- DRUG INDUSTRY
Аннотация: Мета дослідження – аналіз сучасного стану методичного забезпечення кількісного контролю рівнів забруднення шкідливими сполуками повітря робочої зони фармацевтичних підприємств і пошук шляхів його удосконалення. Результати. Аналіз вітчизняного та європейського законодавства показав, що державна політика України та держав-членів ЄС у галузі охорони праці від впливу хімічних речовин направлена на підвищення рівня промислової безпеки шляхом оцінки ступеня ризику, для чого мають бути розроблені стандартні методики вимірювань концентрацій шкідливих речовин у повітрі. Надана в дослідженні схема розробляння методик вимірювання концентрацій лікарських засобів у повітрі робочої зони фармпідприємств враховує особливості фармацевтичного виробництва та сучасні аналітичні вимоги до методик. Невід’ємною умовою є отримання доказів придатності методики, а саме її валідація та верифікація, а також впровадження в практику роботи лабораторій вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2017. Висновки. Гармонізація вітчизняного законодавства з нормативними актами ЄС висуває нові вимоги до методичного забезпечення процесу розробки методик контролю шкідливих хімічних факторів в умовах виробництва. Розробка методик контролю хімічного забруднення виробничого середовища фармацевтичних підприємств повинна здійснюватись відповідно до вимог директивних актів ЄС, ДСТУ EN 482:2016. Запропоновано схему розробки методик вимірювання концентрацій хімічних речовин у повітрі робочої зони фармпідприємств, впровадження якої у практику дозволить оптимізувати роботи з проведення гігієнічної регламентації та контролю рівнів впливу хімічних чинників в умовах виробництва лікарських засобів.

Экз-ры:
Найти похожие

Варивончик, Д. В.
Наукове обґрунтування комплексу заходів первинної профілактики виробничо зумовленої захворюваності органа зору серед підземних працівників вугільних шахт [] / Д. В. Варивончик, І. В. Благун // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - N 1. - С. 44-54
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (профилактика и контроль)
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION (методы)
ГЛАЗНЫЕ БОЛЕЗНИ -- EYE DISEASES (профилактика и контроль)
ГОРНОЕ ДЕЛО -- MINING
Аннотация: В сучасних умовах технологічної та технічної діяльності вугледобувної галузі України на підземних працівників впливає низка шкідливих факторів виробничого середовища й трудового процесу які негативно впливають на їхнє здоров’я, у тому числі порушують функціонування органа зору, формують підвищений ризик його захворюваності й травматизму, обумовлюють зростання інвалідності, внаслідок виникнення слабкозорості та сліпоти. Мета дослідження - розробити заходи первинної профілактики виробничо зумовленої захворюваності органа зору серед підземних працівників вугільних шахт. Матеріали та методи дослідження. Спираючись на рекомендовану ILO концепцію «Запобігання і контроль небезпеки» («Hazard prevention and control») і стратегію з охорони праці й техніки безпеки (NIOSH, США) «Інженерно-промислового гігієнічного контролю» (ІПГК) («Industrial hygiene engineering controls») розроблялись загальні (спрямовані на умови праці) і спеціальні (спрямовані на орган зору) ризик-спрямовані заходи первинної профілактики. Результати. Науково обґрунтовано комплекс заходів первинної профілактики виробничо зумовленої та професійної патології органа зору серед підземних працівників вугільних шахт, а саме: 1) загальні заходи – покращання хімічного складу повітря робочої зони; боротьба з пилоутворенням; забезпечення оптимального освітлення робочої зони та ін.; 2) спеціальні заходи – захист органа зору (захисні окуляри, профілактична іригація кон’юнктиви, використання сльоза-замінних речовин, своєчасне надання першої (долікарської) медичної допомоги на робочому місці та ін.). Висновки. Широка імплементація в практику зазначених заходів профілактики дозволить ефективно знизити ризики виникнення виробничо зумовленої й професійної офтальмологічної патології та виробничих травм органа зору.

Доп.точки доступа:
Благун, І. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Оценка токсического воздействия гидрозоля наночастиц серебра, стабилизированных пектином, на организм крыс в подостром эксперименте [] / В. М. Василькевич [и др.] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - N 1. - С. 55-62
MeSH-главная:
НАНОЧАСТИЦЫ МЕТАЛЛОВ -- METAL NANOPARTICLES (токсичность)
СЕРЕБРО -- SILVER (токсичность)
ТОКСИЧНОСТИ ПОДОСТРОЙ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS, SUBACUTE (методы)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Приоритетными видами наноматериалов с точки зрения перспективности их применения в медицине, фармацевтической и пищевой промышленности, в сельском хозяйстве, при производстве потребительских товаров являются наночастицы (НЧ) серебра, обладающие антимикробными свойствами и высокой биологической активностью. Многообразие способов получения НЧ с различными стабилизаторами приводит к изменению их физико-химических свойств, что создает новые риски для человека и окружающей среды, которые необходимо учитывать при оценке безопасности. Цель исследования – изучить токсическое действие гидрозоля НЧ серебра, стабилизированных пектином, в подостром эксперименте. Результаты. На протяжении эксперимента при воздействии НЧ серебра, стабилизированных пектином, внешние признаки интоксикации и гибель животных отсутствовали, что не позволило рассчитать коэффициент кумуляции и свидетельствует об их слабой кумулятивной активности (согласно классификации Л. И. Медведя, 1964 г.). Установлено увеличение активности в сыворотке крови глутатионтрансферазы и глутатионредуктазы на 36,4 и 50,6 % (р ‹ 0,05) соответсвенно. Кроме того, наблюдалось увеличение на 17,5 % (р ‹ 0,05) содержания SH-rpупп, обеспечивающих инактивацию свободных радикалов. На фоне развития изменений со стороны антиоксидантной системы наблюдались отклонения (р ‹ 0,05) ряда показателей иммунного ответа: повышение в 2,5 раза уровня специфического лизиса лейкоцитов, величины фагоцитарного резерва и рост в 2,2 раза интенсивности восстановления гранулоцитами нитросинего тетразолия в формазан (НСТ-тест). Выводы. Гидрозоль НЧ серебра, стабилизированных пектином, в подостром эксперименте при внутрижелудочном 28-дневном введении в дозе 1000 мг/кг не обладает кумулятивными свойствами на уровне смертельных эффектов, но оказывает общетоксическое действие с преимущественными изменениями со стороны глютатионовой антиоксидантной системы и активации фагоцитарной и метаболической активности гранулоцитарно-макрофагальных клеток крови подопытных животных.

Доп.точки доступа:
Василькевич, В. М.; Михайлова, Н. Н.; Крыж, Т. И.; Богданов, Р. В.; Гилевская, К. С.; Красковский, А. Н.
Экз-ры:
Найти похожие

Яструб, Т. О.
Обґрунтування орієнтовно безпечного рівня впливу фунгіциду пропіконазолу в повітрі робочої зони [] / Т. О. Яструб, В. Ф. Коваленко, Д. О. Донцова // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - N 1. - С. 63-69
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (вредные воздействия)
ВОЗДУХА ЗАГРЯЗНИТЕЛИ ПРОМЫШЛЕННЫЕ -- AIR POLLUTANTS, OCCUPATIONAL (токсичность)
ФУНГИЦИДЫ ПРОМЫШЛЕННЫЕ -- FUNGICIDES, INDUSTRIAL (токсичность)
СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО -- AGRICULTURE
Кл.слова (ненормированные):
Пропиконазол
Аннотация: Пропіконазол – системний фунгіцид із класу триазолів, який широко використовується в сільському господарстві проти комплексу хвороб сільськогосподарських культур. В Україні для пропіконазолу під час його застосування в умовах сільськогосподарського виробництва, транспортування та зберігання розроблені й затверджені гігієнічні нормативи в об‘єктах довкілля. Проте для умов промислового виробництва гігієнічний норматив контролю вмісту пропіконазолу в повітрі робочої зони відсутній. Мета дослідження – обґрунтування орієнтовно безпечного рівня впливу (ОБРВ) пропіконазолу в повітрі робочої зони виробничих приміщень. Матеріали та методи дослідження. Проведено експертно-аналітичне дослідження наукової інформації з токсикологічних властивостей пропіконазолу, яке дозволило визначити параметри токсикометрії та основні прояви шкідливого впливу речовини на організм. Використаний спосіб прискореного встановлення гігієнічного нормативу пестициду в повітрі робочої зони. Висновок. На підставі аналізу даних наукової інформації з токсикологічних властивостей пропіконазолу, а також керуючись загальноприйнятими в практиці вітчизняного гігієнічного нормування методичними підходами, обґрунтований ОБРВ пропіконазолу в повітрі робочої зони виробничих приміщень: ОБРВ =1,0 мг/м³, аерозоль + пари. Дотримання гігієнічного нормативу вмісту пропіконазолу в повітрі робочої зони, в умовах виробництва пестицидних формуляцій на його основі, сприятиме збереженню здоров’я працюючих.

Доп.точки доступа:
Коваленко, В. Ф.; Донцова, Д. О.
Экз-ры:
Найти похожие

Ртайл, Р. А.
Хіміко-аналітична характеристика різних фаз регенерації посмугованих м’язів щурів за умов хронічної гіперглікемії [] / Р. А. Ртайл, Г. Ф. Ткач // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - N 1. - С. 70-76
MeSH-главная:
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA (патофизиология)
МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ РАЗВИТИЕ -- MUSCLE DEVELOPMENT
МЫШЦА ПОПЕРЕЧНО-ПОЛОСАТАЯ -- MUSCLE, STRIATED (повреждения)
МИКРОЭЛЕМЕНТЫ -- TRACE ELEMENTS (анализ)
КАЛИЙ -- POTASSIUM (анализ)
НАТРИЙ -- SODIUM (анализ)
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM (анализ)
МАГНИЙ -- MAGNESIUM (анализ)
ЖЕЛЕЗО -- IRON (анализ)
ЦИНК -- ZINC (анализ)
МЕДЬ -- COPPER (анализ)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Сьогодні основною причиною ураження скелетних м’язів вважається механічна травма. Поряд із цим однією з найпоширеніших патологій сьогодні є цукровий діабет, що особливо часто зустрічається в країнах з розвинутою промисловістю. Проте сьогодні практично відсутні дані щодо змін мікро- та макроелементного складу посмугованих м’язів під час їхнього посттравматичного відновлення за умов дії на організм хронічної гіперглікемії (ХГ). Мета дослідження – встановлення вмісту К, Na, Са, Mg, Fe, Zn, Си у посттравматичних регенератах скелетних м’язів щурів із ХГ. Матеріали та методи дослідження. Для експерименту було взято 80 лабораторних білих щурів-самців зрілого віку (7-9 міс.): 40 тварин - контрольна група; 40 тварин – дослідна група (тварини зі змодельованою ХГ). Механічну травму у тварин обох груп відтворювали на триголовому м’язі литки. Щурів обох груп виводили з експерименту на З, 7,14 та 28 добу. Визначення вмісту К, Na, Са, Mg, Fe, Zn, Си у регенератах скелетних м’язів проводили методами атомно-абсорбційної спектрометрії з електротермічною та полуменевою атомізацією. Математичний аналіз даних здійснювали за допомогою електронного пакета SPSS 17,0. Результати. На 28 добу різниця в концентрації хімічних елементів у регенеруючих скелетних м’язах між групами порівняння була відсутньою лише для К (Р = 0,176). Поряд із цим уміст Na і Mg у регенератах тварин із ХГ виявився більшим відповідно на 17,3 % (Р = 0,031) і 28,2 % (Р = 0,015) порівняно з групою контролю. Уміст Са у місцях відновного міогенезу щурів дослідної групи був меншим на 13,2 % (Р = 0,008), концентрація Fe – на 9,7 % (Р = 0,025), уміст Zn - на 78,8 % (Р ‹ 0,001), а вміст Си - на 19,4 % (Р = 0,033), ніж у регенератах контрольних тварин. Висновки. Таким чином, було встановлено, що в місцях відновного міогістогенезу тварин із ХГ спостерігається підвищення вмісту Na і Mg, що може бути свідченням більш вираженої та тривалої руйнації клітинних структур. Також у ділянках регенерації скелетних м’язів щурів із ХГ виявляється зменшення концентрації Са, Fe, Zn і Си, що може бути наслідком порушення кровопостачання ділянки неогістогенезу та результатом загальнометаболічних змін.

Доп.точки доступа:
Ткач, Г. Ф.
Экз-ры:
Найти похожие

До ювілею Антоніни Максимівни Нагорної [] // Український журнал з проблем медицини праці. - 2020. - N 1. - С. 77-78
MeSH-главная:
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- OCCUPATIONAL MEDICINE (кадры)

Доп.точки доступа:
Нагорна, Антоніна Максимівна (доктор медичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, обрана за спеціальністю гігієна, зав. відділу епіддосліджень ДУ "Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України" ; 1940-) \о ней\
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)