Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
 Найдено в других БД:Періодичних видань (13)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=ФУ18/2018/2<.>
Общее количество найденных документов : 13
Показаны документы с 1 по 13
1.


    Бухтіарова, Т. А.
    До 25-річчя Національної академії медичних наук України. Сьогодення ДУ "Інститут фармакології та токсикології НАМН України" [] / Т. А. Бухтіарова, Г. С. Григор'єва, С. О. Мисливець // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 3-6
MeSH-главная:
МЕДИЦИНСКИЕ ИНСТИТУТЫ -- SCHOOLS, MEDICAL (история)


Доп.точки доступа:
Григор'єва, Г.С.; Мисливець, С.О.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


   
    Синтез і протипухлинна активність гідробромідів 1-(4-циклогексилфеніл)-2-[5,6-дигідро-4Н[1,3] тіазин-2-їл)-ариламіно] етанонів [] / С. А. Демченко [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 7-13. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTINEOPLASTIC AGENTS (химический синтез)
ФТОРУРАЦИЛ -- FLUOROURACIL (терапевтическое применение)
Аннотация: Фармакотерапія пухлинної патології є найважливішою складовою боротьби з онкологічними захворюваннями, оскільки злоякісні новоутворення вражають в Україні кожного четвертого чоловіка та кожну шосту жінку. Мета дослідження - синтезувати та вивчити протипухлинну активність гідробромідів 1-(41-циклогексилфеніл)-2-[5,6-дигідро-4Н-[1,3]тіазин-2-їл)-ариламіно]етанону порівняно з 5-фторурацилом на етапі первинного фармакологічного скринінгу. Взаємодією еквімолярних кількостей відповідних (5,6-дигідро-4Н-[1,3] тіазин-2-їл)-ариламінів з 2-бромо-1-(4-циклогексилфеніл)-етаноном в етилацетаті синтезовані гідроброміди 1-(41-циклогексилфеніл)-2-[5,6-дигідро-4Н-[1,3]тіазин-2-їл)-ариламіно]етанону. Будову та чистоту всіх отриманих речовин підтверджено даними ЯМР 1Н спектроскопії. Оцінено протипухлинну активність гідроброміду 1-(41-циклогексилфеніл)-2-[5,6-дигідро-4Н-[1,3] тіазин-2-їл)-(42-етилфеніл)аміно]етанону в дослідах in vitro на лініях ракових клітин як в концентрації 10-5 моль/л, так і в градієнті концентрацій 10-4 - 10-8 моль/л. Показано, що досліджувана речовина на всіх тестованих лініях ракових клітин перевищує препарат порівняння - 5-фторурацил за гальмуванням росту відповідних пухлин. А для 18 видів ракових клітин встановлено їхнє достовірне знищення. Отримані дані обґрунтовують доцільність подальшого вивчення похідних 1-(41-циклогексилфеніл)-2-[5,6-дигідро-4Н-[1,3]тіазин-2-їл)-ариламіно]етанону як нових потенційних протипухлинних засобів.


Доп.точки доступа:
Демченко, С.А.; Шарикіна, Н.І.; Бухтіарова, Т.А.; Бобкова, Л.С.; Демченко, А.М.
Экз-ры:
Найти похожие

3.


   
    Перспективи використання ліпосомальної форми цитохрому С для поповнення гострої масивної крововтрати [] / Н. В. Добреля [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 14-24. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЦИТОХРОМЫ C -- CYTOCHROMES C (терапевтическое применение)
КРОВОПОТЕРЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- BLOOD LOSS, SURGICAL
Аннотация: Мета дослідження - вивчити вплив ліпосомальної форми цитохрому C (ліпохрому) на артеріальний тиск та гемостаз за умов гострої масивної крововтрати (ГМК). Проведені дослідження показали, що ГМК з загальної сонної артерії в об’ємі 35 % від об’єму циркулюючої крові викликає розвиток декомпенсованого геморагічного шоку, що характеризується вираженою гіповолемією та загибеллю тварин протягом (49,7 ± 4,4) хв. Розвиток шоку супроводжується різноспрямованими змінами коагуляційного гемостазу: у ранньому періоді спостерігаються ознаки гіпер-, а на пізніх етапах - гіпокоагуляції, що слід розцінювати як початок ДВЗ-синдрому. Спостерігався розвиток субкомпенсованого метаболічного ацидозу зі зменшенням напруги СО2 та дефіцит буферних лугів в артеріальній крові. Введення ліпосомальної форми цитохрому C в ізоволемічному об’ємі фізіологічного розчину через 5 хв після ГМК не викликало нормалізацію середнього артеріального тиску. Введення ліпохрому через 30 хв після крововтрати призводило до 100 % виживання тварин упродовж всього періоду спостереження (60 хв), супроводжувалось вираженою стабілізацією гемодинаміки та значною мірою сприяло усуненню порушень гемостазу та запобігало розвитку декомпенсованого метаболічного ацидозу. Доцільність використання ліпосомальної форми цитохрому С за гострої масивної крововтрати потребує подальшого вивчення.


Доп.точки доступа:
Добреля, Н.В.; Гула, Н.С.; Карацуба, Т.А.; Хромов, О.С.
Экз-ры:
Найти похожие

4.


    Іванова, І. В.
    Розвиток експериментального цукрового діабету пригнічує загальну калієву провідність у гладеньком'язових клітинах аорти, але збільшує її в клітинах легеневої артерії щурів [] / І. В. Іванова, M. I. Мельник, А. І. Соловйов // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 25-31. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЙ -- DIABETES MELLITUS, EXPERIMENTAL (этиология)
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY (цитология)
МИОЦИТЫ ГЛАДКОМЫШЕЧНЫЕ -- MYOCYTES, SMOOTH MUSCLE
Аннотация: Цукровий діабет (ЦД) здатен спричиняти ураження різних типів кровоносних судин, призводячи до їхньої дисфункції. Важливу роль у регуляції тонусу та скорочення гладеньком’язових клітин (ГМК) судин відіграють Ca2+-активовані K+-канали великої провідності (BKCa), які здійснюють суттєвий вплив на регуляцію судинного тонусу через їхнє залучення до формування змін мембранного потенціалу ГМК. Мета дослідження - встановити можливі зміни активності калієвих каналів плазматичної мембрани ГМК аорти та основної легеневої артерії (ЛА) за умов розвитку стрептозотоцин-індукованого ЦД у щурів. Дослідження проводили з використанням свіжо-ізольованих ГМК аорти та основної легеневої артерії (ЛА) самців щурів лінії Wistar. Трансмембранні іонні струми досліджувались методом patchclamp у конфігурації whole-cell. Встановлено, що ЦД викликає значне пригнічення амплітуди калієвих струмів через плазматичну мембрану ГМК аорти щурів. Величина вихідних калієвих струмів у ГМК ЛА тварин з ЦД, навпаки, різко збільшувалась при потенціалах вище, ніж -20 мВ. Дія на ГМК аорти селективного блокатора BKCa-каналів паксиліну (ПК, 5 • 10–7 моль/л) вірогідно зменшувала амплітуду сумарного вихідного струму в контролі при потенціалах вище, ніж +10 мВ, у той час як за умов ЦД вплив ПК змінював щільність сумарного вихідного струму в значно меншому ступені. За дії ПК на ГМК ЛА як контрольних щурів, так і щурів з ЦД величина трансмембранного К+-струму зменшувалась однаково, тобто активність ВКСа-каналів за умов діабету не змінювалась, незважаючи на те, що загальний К+-струм за цих умов значно зростав. Таким чином, ЦД викликав зниження величини трансмембранних К+-струмів у ГМК аорти щурів за рахунок пригнічення активності ВКСа-каналів, у той час як суттєве зростання загальної калієвої провідності не було пов’язане з активністю ВКСа-каналів.


Доп.точки доступа:
Мельник, M.I.; Соловйов, А.І.
Экз-ры:
Найти похожие

5.


   
    Вплив метформіну на морфофункціональні характеристики сім'яників щурів за метаболічного синдрому, що розвинувся в ювенільному віці [] / В. М. Коваленко [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 32-40. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение)
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES (осложнения)
СЕМЕННЫЕ КАНАЛЬЦЫ -- SEMINIFEROUS TUBULES (патология)
Аннотация: Мета дослідження - експериментальне вивчення впливу метформіну на стан гонад і репродуктивну функцію самців щурів за метаболічного синдрому (МС), що розвинувся в ювенільному віці. Визначали рівень загального тестостерону, фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів у сироватці крові, запліднювальну здатність самців-щурів, функціональний стан сперматозоїдів, морфометричні показники сперматогенезу в сім'яниках, структуру сперматогенного епітелію, проводили гістологічний аналіз гонад та придатків сім’яників. Статистичний аналіз результатів здійснювали за t-критерієм Стьюдента. Різницю вважали статистично вірогідною за р 0,05. У щурів пубертатного віку за експериментального МС протягом ювенільного періоду розвитку зареєстровано порушення синтезу статевих гормонів і розвиток гіпогонадизму. Уведення метформіну не виявило позитивного впливу на рівень тестостерону та не призводило до нормалізації співвідношення фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів. У результаті проведених досліджень встановлено, що уведення метформіну самцям щурів з МС, що розвинувся в ювенільному віці, не сприяло корекції морфофункціональних показників стану гонад, не виявило ефективності щодо покращання гістологічної картини сім’яників та епідидимісів. Отже, метформін не здатен попереджати відтермінований негативний вплив на структурно-функціональні показники гонад самців щурів за метаболічного синдрому, що мав місце в ювенільному віці. Це свідчить про доцільність додаткового застосування метаболітних препаратів з гонадопротекторною дією за фармакотерапії МС.


Доп.точки доступа:
Коваленко, В.М.; Ткаченко, О.Є.; Шаяхметова, Г.М.; Матвієнко, А.В.
Экз-ры:
Найти похожие

6.


    Кудіна, О. В.
    Доклінічне дослідження стреспротекторних властивостей олігопептидів - гомологів фрагмента АКТГ 15-18 на моделі гострого холодового стресу [] / О. В. Кудіна, С. Ю. Штриголь, О. О. Колобов // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 41-48. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ХОЛОД ЭКСТРЕМАЛЬНЫЙ -- EXTREME COLD (вредные воздействия)
ОЛИГОПЕПТИДЫ -- OLIGOPEPTIDES (терапевтическое применение)
Аннотация: Проведено вивчення впливу олігопептидів - гомологів фрагмента АКТГ15-18 (лабораторні шифри КК-1, КК-5) на показники ректальної температури, поведінкові реакції, фізичну витривалість і тривожність за умов гострого холодового стресу в щурів (тварин розміщували в морозильній камері за температури -18 °С на 2 год). Вплив пептидів на розвиток гіпотермії визначали за відновленням ректальної температури. Стреспротекторні властивості оцінювали за впливом на поведінкові реакції у тесті «відкрите поле» та тривожність тварин у тесті «піднесений хрестоподібний лабіринт». Також вивчали вплив пептидів на фізичну витривалість на моделі примусового плавання з навантаженням (вантаж 7,5 % від маси тіла). Олігопептиди - гомологи фрагмента АКТГ15-18 і препарат порівняння «Семакс» попереджували розвиток гіпотермії, відновлюючи ректальну температуру. У тесті «відкрите поле» олігопептиди вірогідно підвищували стресостійкість тварин, нормалізуючи поведінкові та емоційні реакції порівняно з тваринами групи контрольної патології. Результати цього тесту свідчать про виразні стреспротекторні властивості пептидів, на відміну від Семаксу, який викликав лише тенденцію до нормалізації стану центральної нервової системи тварин. У тесті «піднесений хрестоподібний лабіринт» встановлено стресогенний вплив гострого холодового стресу, про що свідчить скорочення латентного періоду входу до темної камери, зменшення часу знаходження в освітлених рукавах та збільшення часу перебування в темних рукавах. Пептиди КК-1, КК-5 і Семакс чинили виразну анксіолітичну дію, вірогідно відновлюючи основні маркери тривожності в тесті «піднесений хрестоподібний лабіринт». Стреспротекторні властивості пептидів і препарату порівняння підтверджуються вірогідним підвищенням адаптаційних можливостей щурів за примусового плавання з навантаженням. Таким чином, олігопептиди - гомологи фрагмента АКТГ15-18 під шифрами КК-1 і КК-5 виявляють виразні фригопротекторні та стреспротекторні властивості за умов гострого холодового стресу.


Доп.точки доступа:
Штриголь, С.Ю.; Колобов, О.О.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


   
    Протибольова активність лефлуноміду за комбінованого застосування з целекоксибом та амлодипіном на тлі експериментального ревматоїдного артриту, асоційованого з артеріальною гіпертензією [] / Н. М. Серединська [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 49-56. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АМЛОДИПИН -- AMLODIPINE (терапевтическое применение)
АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID (лекарственная терапия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
Аннотация: Стаття присвячена дослідженню протибольової активності синтетичного імуносупресора лефлуноміду за комбінованого застосування з целекоксибом та амлодипіном на тлі експериментального ревматоїдного артриту, поєднаного з артеріальною гіпертензією. Больова чутливість у щурів знижується як за умов артеріальної гіпертензії, так і на тлі експериментального коморбідного стану. Лефлуномід суттєво підвищував поріг больової чутливості в щурів як на тлі лише ад’ювантного артриту, так і за умов асоційованої патології. За комбінованого застосування з лефлуномідом целекоксиб у гострий період розвитку ад’ювантного артриту на тлі артеріальної гіпертензії сприяв підвищенню порога больової чутливості порівняно до значень у тварин, які отримували лише імуносупресор, що обґрунтовує доцільність застосування целекоксибу з лефлуномідом з метою зменшення больового відчуття саме впродовж цього періоду. Амлодипін більшою мірою, ніж целекоксиб, сприяв зростанню порога больової чутливості в щурів за комбінованого застосування з лефлуномідом у період генералізації ад’ювантного артриту, що обґрунтовує його застосування з метою посилення знеболювальної дії лефлуноміду за необхідності його призначення за основним показанням (як гіпотензивного засобу).


Доп.точки доступа:
Серединська, Н.М.; Мохорт, М.А.; Киричок, Л.М.; Хоменко, В.С.; Бершова, Т.А.; Суворова, О.С.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


    Soloviev, A. I.
    The BKca channels deficiency and high protein kinase C activity as a main reasons for radiation-induced vascular hypercontractility [Text] / A. I. Soloviev // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - P57-78. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПРОТЕИНКИНАЗА C -- PROTEIN KINASE C (вредные воздействия)
КАЛИЕВЫЕ КАНАЛЫ -- POTASSIUM CHANNELS (вредные воздействия)
ИЗЛУЧЕНИЕ -- RADIATION
МИОКАРДА СОКРАЩЕНИЕ -- MYOCARDIAL CONTRACTION (воздействие облучения)
Аннотация: Цілком ймовірно, що порушення провідності кальцій-активованих калієвих каналів великої провідності (BKCa) тісно пов'язане з розвитком судинних порушень і розвитком артеріальної гіпертензії. У цьому дослідженні ми порівняли результати глушіння гена, що кодує експресію BKCa у щурів, за допомогою техніки РНК-інтерференції з судинними порушеннями, викликаними впливом іонізуючої радіації в дозі 6 Грей. В експериментах використовували методи RT-PCR та patch-clamp, реєстрацію скоротливої активності гладеньких м'язів (SM) з використанням інтактних і хімічно скінірованих аортальних кілець з одночасним виміром внутрішньоклітинної концентрації кальцію [Ca2+]і, вимірювання артеріального тиску (АТ) на 30-й день після опромінення. Профіль експресії транскриптів мРНК BKCa в SM був значно знижений у щурів, які отримували siRNAs і опромінених тварин. Навпаки, рівні мРНК Kv і KATP були значно збільшені, а транскрипти мРНК кальцієвих каналів L-типу продемонстрували тенденцію навіть до збільшення. Клітини SM, отримані від опромінених тварин і після глушіння гена KCNMA1, показали значне зменшення загальної амплітуди щільності вихідного струму K+. У разі впливу паксилліну (блокатор ВКСа) – чутливі компоненти вихідного струму значно зменшувалися як за опромінення, так і в разі глушіння гена KCNMA1. Глушіння гена KCNMA1 збільшило чутливість SM до норадреналіну, у той час як амплітуда ацетилхолін-індукованого розслаблення SM зменшилася. Глушіння KCNMA1 суттево не впливало на рівень АТ, у той час як радіація викликала стійку артеріальну гіпертензію. Отже, випромінювання змінює експресіію та функцію каналу BKCa, і цей тип каналопатій може сприяти виникненню судинних аномалій. Проте малоймовірно, що BKCa каналопатія може бути єдиним і вирішальним фактором розвитку пострадіаційної артеріальної гіпертензії. Опромінення зміщує криву pCa-напруга в гладенькому м'язі на 9-й і 30-й дні після опромінення вліво, що свідчить про підвищення Ca2+-чутливості міофіламентів. Інгібітори протеїнкінази C (РКС), хелеритрин і стауроспорин не впливали на криві pCa-напруга в контрольних скінірованих SM, але значно зрушили криві вправо на 9-й і 30-й дні після опромінення. Форбол дибутират (PDB, 10–7 моль/л), потужний активатор PKC, змістив криву pCa-напруга вліво в здорових тканинах і не впливав на опромінені судинні кільця. Одночасні вимірювання скорочувальної сили і [Ca2+]i показали, що коефіцієнт Са2+ – чутливості скорочувальних білків, який визначається як відношення приросту сили до змін [Ca2+]i, значно збільшується після опромінення. Стимуляція інтактних SM аорти PDB (10–6 моль/л) викликала стійке прогресуюче тонічне скорочення, в той час як приріст в [Ca2+]i був короткочасним. Навпаки, в опромінених тканинах амплітуда індукованого PDB скорочення була навіть вище, ніж в інтактних. У цьому разі не було ніякого підвищення в [Ca2+]i. Ці дані підтверджують гіпотезу про те, що після опромінення збільшується чутливість міофіламентів SM судин до Ca2+, і цей ефект обумовлений активацією PKC. Можна вважати, що ?-опромінення призводить до утворення реактивних форм кисню й активації РКС. Це призводить до збільшення кальцієвої чутливості міофіламентів і зниження експресії та функції BKCa. Усе це разом узяте здатне призвести до гіперскоротливості клітин SM судин і викликати розвиток вазоспазму та збільшення АТ.

Экз-ры:
Найти похожие

9.


   
    Антибактеріальна активність 4-(1-адамантил)-(1-амінобутил)бензолу відносно біоплівок S. aureus [] / А. О. Шарова [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 79-85. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (действие лекарственных препаратов)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (прием и дозировка)
СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Утворення біоплівок бактеріями створює великі труднощі в медичній практиці, оскільки це значно підвищує стійкість мікроорганізмів до антибактеріальних і дезінфікуючих засобів, збільшує витрати на лікування пацієнта, зростає летальність від інфекційних ускладнень. Тому перспективним є пошук сполук, здатних впливати на біоплівку, на різні етапи її формування. Мета дослідження – встановити активність похідного адамантану АМ-166 відносно біоплівок Staphylococcus aureus 222 порівняно з антибактеріальними препаратами. Чутливість клінічного штаму S. aureus до дії сполуки АМ-166 і препаратів порівняння ципрофлоксацину, азитроміцину, гентаміцину та рифампіцину визначали методом серійних мікророзведень і диско-дифузійним методом й оцінювали за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) і зонами затримки росту мікроорганізмів. Здатність адамантанвмісної сполуки та препаратів порівняння порушувати плівкоутворення та впливати на сформовані золотистим стафілококом біоплівки досліджували методом сорбції генціанвіолету на її структурах з подальшою десорбцією в етиловий спирт. Проведені дослідження виявили в похідного адамантану АМ-166 виразну антибіоплівкову активність і здатність впливати на різні етапи формування біоплівок. Встановлено, що в концентрації 5,0 МІК сполука впливає на динаміку плівкоутворення на ранніх етапах її формування, ступінь інгібування в межах 7,4–27,3 %. Сполука АМ-166 здатна порушувати плівкоутворення та руйнувати сформовані біоплівки. У разі дії на сформовану 1-добову біоплівку сполука практично не поступається активності ципрофлоксацину та рифампіцину й переважає дію азитроміцину та гентаміцину. Відносно 2-добових біоплівок сполука виявляє переваги перед ципрофлоксацином, азитроміцином і гентаміцином. Сполука АМ-166 запобігає утворенню біоплівок золотистого стафілокока на поліуретанових катетерах і виявляє переваги перед ципрофлоксацином і азитроміцином. Отже, адамантанвмісна сполука АМ-166 може бути перспективною для створення на її основі лікарських засобів з антибіоплівковою активністю.


Доп.точки доступа:
Шарова, А.О.; Гринчук, Н.І.; Дудікова, Д.М.; Недашківська, В.В.; Суворова, З.С.; Вринчану, Н.О.
Экз-ры:
Найти похожие

10.


    Шеремета, Л. М.
    Вплив пектину яблучного на гістоструктуру печінки щурів й активність процесів ПОЛ за умов хронічної алкогольної інтоксикації [] / Л. М. Шеремета, М. Б. Гайнюк, М. М. Багрій // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 86-91. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АЛКОГОЛЬНАЯ ИНТОКСИКАЦИЯ -- ALCOHOLIC INTOXICATION
ПЕКТИНЫ -- PECTINS (терапевтическое применение)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (действие лекарственных препаратов)
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Мета дослідження - з’ясувати вплив яблучного пектину на активність процесів ПОЛ і гістоструктуру печінки щурів з хронічною алкогольною інтоксикацією. В експериментах відтворено модель хронічної алкогольної інтоксикації за введення 40 % етанолу в шлунок у дозі 2 мл/100 г маси тіла один раз на 1 добу протягом 28 діб. Яблучний пектин і референтні препарати – активоване вугілля та діоксид кремнію – вводили в шлунок через 30 хв після етанолу. Проводили гістоструктурний і морфометричний аналіз тканини печінки, визначення рівня дієнових кон’югатів (ДК) і ТБК-АП, активності каталази в сироватці крові. Отримані результати показали, що яблучний пектин зменшував інтенсивність некротично-апоптичних процесів, пригнічував прогресування склеротичних змін у портальному полі та сприяв вираженому регресу жирової дистрофії гепатоцитів. Водночас відзначали активацію репаративних процесів у гепатоцитах. Вивчення впливу яблучного пектину на активність процесів ПОЛ показало виразне пригнічення ліпопероксидації – зменшення вмісту ДК і ТБК-АП у сироватці крові порівняно з іншими групами лікованих тварин (р 0,05) та відновлення активності ферменту антиоксидантного захисту – каталази. Результати дослідження вказують на здатність яблучного пектину зменшувати прояви хронічної алкогольної інтоксикації шляхом регресу дистрофічних і пригнічення некротичних і склеротичних процесів з одночасним відновленням репаративних змін у клітинах печінки. Перелічені ефекти ймовірно, пов’язані як з його сорбційними властивостями, так і частковою нейтралізацією етанолу.


Доп.точки доступа:
Гайнюк, М.Б.; Багрій, М.М.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


   
    Факторы, способствующие побочным эффектам off label препаратов [] / С. М. Дроговоз [и др.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 92-96. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ ОЦЕНКА -- DRUG EVALUATION
Аннотация: За даними ВООЗ половина всіх лікарських засобів призначається за показаннями, яких немає в інструкції, й таке використання лікарських засобів називається off label. Стиль терапії off label use (анг. від off – за межами, label – інструкція, етикетка, use – застосування) означає, що застосування препарату для лікування якогось захворювання/стану не було офіційно схвалено регуляторним органом, не було клінічних випробувань його безпеки й ефективності за цим показанням. До тих пір, поки off label ліки ефективні, безпечні, добре переносяться та відносно недорогі, їхнє використання не викликає занепокоєння. Тим не менш, аналіз даних літератури свідчить про те, що застосування off label препаратів викликає серйозну пересторогу органів охорони здоров'я з приводу їхньої безпеки, особливо в тих випадках, коли препарат широко використовується, незважаючи на те, що регуляторні органи не визначили для нього співвідношення користь–ризик. Існує реальна ймовірність того, що серйозна загроза може виникати в результаті використання неадекватної дози off label ліків, тривалості лікування тощо, які можуть призвести до лікарської резистентності й інших негативних наслідків. Для прийняття рішення про призначення будь-яких ліків, особливо off label, завжди мають бути зважені потенційна користь і можливість шкоди.


Доп.точки доступа:
Дроговоз, С.М.; Матвеева, Е.В.; Лукиянчук, Ю.О.; Ракеев, П.В.
Экз-ры:
Найти похожие

12.


    Брицун, В. М.
    Особливості кондуктометричного контролю якості дистильованої води для фармакопейних потреб [] / В. М. Брицун, Н. В. Останіна // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 97-103. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
КОНДУКТОМЕТРИЯ -- CONDUCTOMETRY (использование)
ВОДЫ ОЧИСТКА -- WATER PURIFICATION
Аннотация: Вода дистильована використовується як розчинник для приготування та аналізу лікарських засобів і повинна відповідати фармакопейним вимогам чистоти. Проте процес отримання води очищеної дистиляцією зазвичай є циклічним (запуск обладнання, вихід на режим, власне робота та вимкнення), і на різних стадіях функціонування аквадистилятора якість отриманої води може суттєво відрізнятись. Мета дослідження – моніторинг питомої електропровідності та визначення заходів для покращання якості дистильованої води, що використовується для фармакопейних потреб у лабораторіях, аптеках, на виробництвах тощо. Кондуктометричним методом було проведено дослідження питомої електропровідності дистильованої води, свіжоотриманої з аквадистиляторів GFL-2008 і ДЕ-10. Встановлено, що якість дистильованої води залежить від таких факторів, як конструкція і час роботи аквадистилятора в одному циклі (цикл – увімкнення, нагрівання, кипіння/перегонка, вимкнення), стан чистоти контактних з киплячою водою поверхонь і хімічна інертність нержавіючої сталі перегонних і прийомних кубів аквадистиляторів. Таким чином, в організаціях та установах, що використовують дистильовану воду, для виконання фармакопейних вимог щодо її чистоти контроль якості отриманої води кондуктометричним методом повинен вестись не спорадично, а погодинно чи безперервно. Внутрішні поверхні аквадистиляторів, які контактують з киплячою водою, повинні регулярно (не рідше 1 разу в 3 міс) очищуватися від шламу, накопичення якого погіршує питому електропровідність отриманої дистильованої води.


Доп.точки доступа:
Останіна, Н.В.
Экз-ры:
Найти похожие

13.


   
    Пам'яті вченого, колеги, друга Віктора Миколайовича Бобирьова [] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 104-105


Доп.точки доступа:
Бобирьов, Виктор Николаевич \о нем\
Экз-ры:
Найти похожие

 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)