Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ФУ18/2020/4<.>

Общее количество найденных документов : 7
Показаны документы с 1 по 7

Механізми кардіо- та вазопротекторної дії ресвератролу [] / Г. В. Зайченко [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - № 4. - С. 223-234. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: У статті наведено огляд сучасних даних щодо механізмів реалізації кардіо- та вазопротекторної дії ресвератролу. Наведені результати експериментальних і клінічних досліджень, що підтверджують можливість включення ресвератролу в фармакотерапію серцево-судинних захворювань. Вплив ресвератролу на серцево-судинну систему полягає в підвищенні продукції NO, зниженні синтезу ендотеліну-1, проявів оксидативного стресу, запобіганні проліферації клітин гладеньких м’язів, ремоделюванні судин та посиленні жорсткості артерій. Крім того, ресвератрол знижує інфільтрацію імунних клітин у судинну стінку та зменшує запалення судинної стінки. Ресвератрол має значну біологічну активність та може застосовуватися не тільки як кардіопротекторний, але й як протизапальний, антидіабетичний, нейротропний, протипухлинний засіб.

Доп.точки доступа:
Зайченко, Г. В.; Горчакова, Н. О.; Савченко, Н. В.; Стрига, О. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Івчина, Н. А.
L-карнітин і його властивості у відновлювальний період після інфаркту міокарда [] / Н. А. Івчина, К. Г. Карапетян, О. К. Ярош // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - № 4. - С. 235-244. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (лекарственная терапия)
КАРНИТИН -- CARNITINE (терапевтическое применение)
Аннотация: Інфаркт міокарда займає в Україні, як і в усьому світі, провідне місце за захворюваністю, і додаткові методи його профілактики та реабілітації після нього займають важливе місце у відновленні працездатності людини. Одне з важливих місць у цьому процесі займає L-карнітин, відкритий в 1905 році, проте ще доволі рідко використовується в реабілітаційному процесі, хоча за даними публікацій здатен значно прискорити одуження. Мета дослідження – аналіз та узагальнення експериментальних даних і спостережень за пацієнтами стосовно застосування й ефективності L-карнітину в період реабілітації після різних випадків погіршення функцій серцевого м’яза. Реабілітаційний процес міокарда значно пришвидшується, і відновлення в післяопераційному періоді зі застосуванням добавки L-карнітину здатне зменшити кількість та вираженість ускладнень після гострого інфаркта міокарда (ГІМ). Дослідники рекомендують проводити додаткові преклінічні експерименти на тваринах і рандомізовані спостереження пацієнтів з метою використання L-карнітину за умов ГІМ для пришвидшеного відновлення хворих після інфаркту міокарда й ввести його призначення в офіційні рекомендації.

Доп.точки доступа:
Карапетян, К. Г.; Ярош, О. К.
Экз-ры:
Найти похожие

Зоценко, Л. О.
Дослідження технологічних параметрів сировини трави Ельшольції Стаунтона та трави Ельшольції війчастої для одержання екстрактів [] / Л. О. Зоценко, B. C. Кисличенко, O. I. Панасенко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - № 4. - С. 245-250. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
Аннотация: Мета дослідження – визначення технологічних параметрів подрібненої рослинної сировини трави Ельшольції Стаунтона та трави Ельшольції війчастої (Патрена). Наведено результати дослідження технологічних параметрів подрібненої рослинної сировини: трави Ельшольціі Стаунтона (Elsholtzia Stauntonii Benth.) і трави Ельшольції війчастої (Патрена) (Elsholtzia ciliata, Elsholtzia Patrena Thunb.), що необхідні для розробки оптимальної технології отримання екстрактів у лабораторних і промислових умовах: вологiсть, питома, об’ємна та насипна густина сировини, пористiсть, порiзнiсть, вiльний об’єм шару, втрата в масі за висушування, зола загальна та зола нерозчинна в хлористоводневій кислоті, коефіцієнт поглинання. Також було визначено закономірність виходу екстрактивних речовин з обох видів сировини залежно від використаного екстрагента (вода, водно-спиртові суміші). Використовувались інструментальні та гравіметричні методи. У результаті проведених аналізів визначено наступні основні технологічні параметри трави Ельшольціі Стаунтона: питома густина – (1,26 ± 0,08) г/см3, об’ємна густина – (0,46 ± 0,03) г/см3, насипна густина – (0,078 ± 0,005) г/см3, пористість – (0,60 ± 0,04), порізність – (0,76 ± 0,04), вільний об’єм шару – (0,90 ± 0,05), зола загальна – (10,21 ± 0,61)%, зола нерозчинна в хлористоводневій кислоті – (0,58 ± 0,03) %, втрата в масі за висушування – (7,82 ± 0,23) %. Технологічні параметри трави Ельшольції війчастої: питома густина – (0,82 ± 0,05) г/см3, об’ємна густина – (0,30 ± 0,02) г/см3, насипна густина – (0,051 ± 0,003) г/см3, пористість – (0,39 ± 0,02), порізність – (0,52 ± 0,03), вільний об’єм шару – (0,75 ± 0,04), зола загальна – (8,75 ± 0,52) %, зола нерозчинна в хлористоводневій кислоті – (1,20 ± 0,07) %, втрата в масі за висушування – (6,59 ± 0,19) %. Домінуючий вихід екстрактивних речовин з трави Ельшольції Стаунтона спостерігався в разі використання 20 % етанолу як екстрагента, а з трави Ельшольції війчастої – води. Найкраща екстракція речовин з обох видів сировини досягається за співвідношення сировина: екстрагент 1:50.

Доп.точки доступа:
Кисличенко, B. C.; Панасенко, O. I.
Экз-ры:
Найти похожие

Пріоритетні проблеми системи фармаконагляду в формуванні безпеки пацієнтів і лікарняного середовища [] / Т. М. Думенко [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - № 4. - С. 251-259. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ФАРМАКОНАДЗОР -- PHARMACOVIGILANCE
БОЛЬНИЦЫ -- HOSPITALS
Аннотация: Мета дослідження – на основі даних аналізу літератури й електронних інформаційних баз визначити пріоритетні проблеми фармаконагляду для створення безпеки пацієнтів і безпечного лікарняного середовища. Дослідження виконано з використанням бібліосемантичного аналізу (інформаційно-аналітичного узагальнення даних з наукових літературних джерел). За даними наукової літератури визначено основні завдання та цілі системи фармаконагляду й оцінено її значення в формуванні безпеки лікарняного середовища та, зокрема, безпечності застосування лікарських засобів. Визначено комплекс заходів, спрямованих на зменшення частоти медичних помилок, розвитку побічних реакцій і запобігання випадкам неефективності лікарських засобів й, як наслідок, на підвищення безпеки лікарняного середовища. Проблема безпеки лікарняного середовища є актуальною для всіх країн і всіх систем охорони здоров’я, а забезпечення безпечного застосування лікарських засобів є однією з найважливіших її складових. Побічні реакції, помилки та випадки неефективності ліків, які виникають під час використання лікарських засобів, є важливими складовими небезпеки лікарських засобів. Робота систем фармаконагляду відіграє важливу роль в убезпеченні пацієнта шляхом зменшення ризиків виникнення побічних дій і помилок за використання лікарських засобів, попередження неефективності медикаментозної терапії та здатна оптимізувати витрати на систему охорони здоров’я. Розробка нових і вдосконалення існуючих підходів до профілактики несприятливих наслідків медикаментозної терапії є вкрай актуальними та необхідними в умовах сучасної медицини. Ці заходи в світовому масштабі дозволять врятувати мільйони життів і сприятимуть економії матеріальних ресурсів.

Доп.точки доступа:
Думенко, Т. М.; Яворовський, О. П.; Скалецький, Ю. М.; Брухно, Р. П.; Зінченко, Т. О.; Риган, М. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Григор'єва, Г. С.
Ліпосоми per se: фармакотерапевтичний статус [] / Г. С. Григор'єва, Ю. М. Краснопольський // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - № 4. - С. 264-271. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЛИПОСОМЫ -- LIPOSOMES (терапевтическое применение)
Аннотация: Сучасне переважне сприйняття нанорозмірних ліпідних артефактів – ліпосом як систем транспорту ліків (DDS), що ґрунтується на здатності до універсальної інкорпорації активних фармацевтичних інгредієнтів, сформувалось у процесі створення та клінічного застосування в світі понад 50 інноваційних ліпосомальних препаратів для лікування онкологічних, інфекційних, запальних та інших важких захворювань. Серед них – створені в Україні оригінальні засоби Ліпін, Ліподокс, Ліолів і Ліпофлавон. Поряд із визнанням ролі ліпосом як провайдера активних фармацевтичних інгредієнтів переконливо підтверджена концепція фармакотерапевтичної самодостатності ліпосом per se («порожніх» ліпосом), що вперше запропонована академіком НАМНУ О. В. Стефановим. Відповідно до варіабельності фосфоліпідного складу для порожніх ліпосом встановлені антимікробні, противірусні, протизапальні, імуномодулюючі та інші прояви фармакологічної активності. До найважливіших доказів ефективності та широти спектра клінічного застосування порожніх ліпосом належить лікарський засіб «Ліпін». Наведено показову експериментальну й клінічну інформацію щодо фармакотерапевтичного застосування Ліпіну в пульмонології, кардіології, нефрології, гінекології та акушерстві. Зазначено можливість клінічного позиціонування Ліпіну для стоматології, дерматології та радіаційної медицини. Ефективність і безпечність системного застосування Ліпіну в різних клінічних галузях відображають універсальність механізму дії порожніх фосфоліпідних ліпосом з акцентом на антиоксидантну, антигіпоксичну, мембранопротекторну, імуномодулюючу дію, просурфактантну активність. Звернуто увагу на потенціал ліпосом per se для реалізації стратегії персоналізованої медицини та клінічні переваги алгоритму сумісного використання порожніх ліпосом із DDS з можливістю оптимізації клінічного ефекту за цілеспрямованої диференціації фосфоліпідного складу ліпосомальних партнерів.

Доп.точки доступа:
Краснопольський, Ю. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Соловьев, А. И.
От "пустой" липосомы до сложной наноструктуры [] / А. И. Соловьев, А. С. Хромов // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - № 4. - С. 272-288. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЛИПОСОМЫ -- LIPOSOMES (история)
НАНОСТРУКТУРЫ -- NANOSTRUCTURES (история)
Аннотация: У роботі підводяться деякі підсумки майже 40-річної роботи авторів в області ліпосомології, які були розпочаті в 80-х роках минулого століття під керівництвом академіка НАМН України Олександра Вікторовича Стефанова. Створення потрібної концентрації лікарських речовин в органі мішені, не зачіпаючи при цьому не залучені в патологічний процес органи та тканини, – завдання непросте. За останні кілька років зроблено безліч спроб вирішити цю проблему, й виявилося, що кращими переносниками ліків є саме ліпосоми. Переваги ліпосом перед іншими носіями зумовлені такими їхніми властивостями: – спорідненість з природними мембранами клітин за хімічним складом; – універсальність. Ліпосоми здатні переносити різноманітні фармакологічно активні речовини, а також додаткові джерела енергії для клітини, генетичний матеріал; – ліпосоми легко біодеградують, вивільняючи доставлені речовини. На шляху прямування ліпосоми надійно вкривають свій вміст від контакту з імунною системою і не викликають захисних й алергічних реакцій організму; – різні форми взаємодії ліпосом з клітинами. За цих умов можуть змінюватися властивості клітинних мембран, наприклад: в’язкість і проникність; величина електричного заряду; фосфоліпідне оточення ферментів й іонних каналів і, відповідно, їхня активність (ось чому навіть так звана порожня ліпосома може бути біологічно активним агентом). Завдяки ліпосомам з’являється новий спосіб спрямованого впливу на клітину, який можна назвати «мембранною інженерією», тобто з’являється можливість модифікувати клітинну мембрану в заданому напрямі. Виявилося, що ліпосоми можуть бути не тільки переносниками ліків, але й мають самостійну біологічну активність. Продемонстровано здатність так званих порожніх фосфатидилхолінових ліпосом (ФХЛ) впливати на електричну та скоротливу активність судинних гладеньких м’язів. За гіпоксії ФХЛ відновлюють змінену для іонів проникність плазматичних мембран гладеньких м’язів судин, а в щурів зі спонтанною артеріальною гіпертензією покращують ендотелій залежні дилататорні реакції судин. Крім того, було показано, що «порожні» ФХЛ ефективно відновлюють викликане ацетилхоліном ендотелій-залежне розслаблення ізольованих кілець грудної аорти, порушене впливом гамма-опромінення. Ліпосоми також відновлюють знижену після опромінення чутливість судинної тканини до ацетилхоліну й оксиду азоту. Із метою посилення антигіпоксичної та антиоксидантної дії ліпосом в їхню структуру був включений антиоксидант кверцетин. Використання ліпосомальної форми кверцетину призводить до повноцінного відновлення коронарного кровотоку в постокклюзійному періоді за гострої субтотальної ішемії міокарда, значною мірою зменшує прояви характерного для репеперфузіонного періоду окисного стресу та попереджає підвищення вмісту лейкотрієнів С4 і Е4. Синтез простацикліну в цьому разі не зменшується. Застосування ліпосомальної форми кверцетину призводить до зменшення зони некрозу міокарда в два рази. Ліпосомальна форма кверцетину практично повністю запобігає або значною мірою коригує порушення ритму серцевих скорочень і відновлює скоротливу активність міокарда. Ліпосомальна форма кверцетину ефективно відновлює функцію калієвих каналів великої провідності в опромінених щурів. Перспективним може виявитися включення до складу ліпосом цитохрому С. Ліпосомальна форма цитохрому С призводить до корекції порушень гемостазу та запобігає розвитку синдрому ДВС у разі гострої масивної крововтрати. Численні патологічні процеси, такі як гіпертонія, атеросклероз, порушення кровотоку в центральній нервовій системі, викликані недостатністю ендогенного синтезу/вивільнення NO. У таких випадках додаткове введення NO може бути дуже ефективною стратегією в лікуванні захворювань, пов’язаних із зазначеними патологічними процесами. Розробка сучасних донорів оксиду азоту, що характеризуються здатністю контрольованого та дозованого вивільнення діючої речовини, являє собою надзвичайно складну задачу. Створення ліпідної системи доставки NO, здатної забезпечити природну швидкість вивільнення, та розробка її стабільної лікарської форми стало наступною ціллю наших досліджень. Проведені дослідження специфічної дії сконструйованої ліпосомальної форми оксиду азоту (ЛФ NO) свідчать про надзвичайно високу дилататорну, антиішемічну активність ліпосомальної форми оксиду азоту. Це підтверджується дозозалежним розслабленням сегментів інтактної аорти щурів і тривалою гіпотензивною реакцією системного кровообігу. ЛФ NO запобігає розвитку критичних порушень насосної функції серця та сприяє збереженню скорочувальної активності за його субтотальної ішемії. Дія ЛФ NO проявляється значним дозозалежним розслабленням смужок печеристих тілець статевого члена та міометрія. Новий ліпосомальний конструкт, що містить NO, ефективно відкриває поодинокі кальцій залежні калієві канали великої провідності в судинних гладеньких м’язах і значно збільшує ймовірність їхнього знаходження у відкритому стані. Таким чином, ЛФ NO обіцяє бути ефективною для лікування ангіопатій різного генезу (включно з діабетичною), еректильної дисфункції, гіперактивного сечового міхура, артеріальної гіпертензії та геморагічного й ішемічного інсульту. З огляду на можливість застосування в інгаляційній формі, вона може бути використана для лікування легеневої гіпертензії. Висловлюється думка, що потенційні можливості ліпосом суттєво більші, ніж досі нам відомі. Ми тільки почали розуміти, як ліпосоми працюють з клітиною.

Доп.точки доступа:
Хромов, А. С.
Экз-ры:
Найти похожие

Бондаренко, Л. Б.
Непролиферативные и пролиферативные поражения женской репродуктивной системы крыс и мышей [] / Л. Б. Бондаренко, А. В. Матвієнко // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - № 4. - С. 289-294
MeSH-главная:
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH

Доп.точки доступа:
Матвієнко, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)