Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Періодичних видань (22)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=ХУ6/2016/2<.>
Общее количество найденных документов : 22
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-22 
1.


    Малиновский, А. В.
    Двадцатилетний опыт лапароскопической пластики грыж пищеводного отверстия диафрагмы: анализ отдаленных результатов 2500 операций [] / А. В. Малиновский, В. В. Грубник // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 7-12
MeSH-главная:
ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ -- HERNIA, HIATAL (хирургия)
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM (хирургия)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
БИОСОВМЕСТИМЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- BIOCOMPATIBLE MATERIALS
ПОЛИТЕТРАФТОРЭТИЛЕН -- POLYTETRAFLUOROETHYLENE
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Аннотация: Цель работы: 1) проанализировать отдаленные результаты лапароскопической пластики пищеводного отверстия диафрагмы (ПОД) разными методами в зависимости от класса ПОД согласно оригинальной классификации, основанной на площади ПОД; 2) определить оптимальный метод пластики в зависимости от класса грыж; 3) оценить отдаленные результаты принципиально нового метода пластики гигантских грыж. Материалы и методы. Из 2485 больных, прооперированных в период с 1994 по 2016 г., проанализированы результаты однородной когорты из 1261 пациента. Первую группу составили 522 пациента с площадью ПОД ‹ 10 см2 (малые грыжи), которым выполняли крурорафию, 2-ю группу — 591 пациент с площадью ПОД 10—20 см2 (большие грыжи), которым выполняли либо крурорафию (подгруппа А, n = 227), либо аллопластику (подгруппа Б, n = 364). У большинства больных из подгруппы Б выполнена двухслойная пластика облегченным частично рассасывающимся трансплантатом Ultrapro, 3-ю группу — 148 пациентов с площадью ПОД › 20 см2 (гигантские грыжи), которым выполняли упомянутую аллопластику (подгруппа А, n = 108) либо использовали новую методику ненатяжной пластики облегченным политетрафторэтиленовым трансплантатом с периферическим нитиноловым каркасом Rebound HRD-Hiatus hernia (подгруппа Б, n = 40). Результаты и обсуждение. В 1-й группе рецидивы возникли у 3,8 %, дисфагия — у 1,9 % больных, в подгруппе А 2-й группы — соответственно у 12,3 и 2,2 % больных. Частота рецидивов в этих группах достоверно отличалась в пользу малых грыж. В подгруппе Б 2-й группы рецидивы выявлены у 4,9 %, дисфагия — у 6,3 %, стриктуры — у 0,8 % больных. Большинство случаев дисфагии и все случаи стриктур были связаны с использованием полипропиленовых трансплантатов. Частота рецидивов в этой и предыдущей подгруппе достоверно отличалась в пользу аллопластики. В подгруппе А 3-й группы рецидивы возникли у 17,6%, дисфагия — у 7,4 %, стриктура — у 0,9 % больных. Частота рецидивов в этой группе по сравнению с подгруппой Б 2-й группы достоверно отличалась в пользу больших грыж. В подгруппе Б 3-й группы новый метод ненатяжной каркасной пластики позволил полностью избежать рецидивов и пищеводных осложнений у 40 пациентов, период наблюдения составил как минимум 3 года. Различия в частоте рецидивов по сравнению с подгруппой А 3-й группы были статистически значимыми. Выводы. При малых грыжах ПОД оптимальным видом пластики ПОД является крурорафия, при больших грыжах — оригинальная методика двухслойной (sublay) пластики облегченным частично рассасывающимся сетчатым трансплантатом, при гигантских грыжах — ненатяжная пластика облегченным политетрафторэтиленовым трансплантатом с периферическим нитиноловым каркасом.


Доп.точки доступа:
Грубник, В.В.
Экз-ры:
Найти похожие

2.


    Ковальчук, В. П.
    Динаміка видового складу мікрофлори бойових (вогнепальних та мінно-вибухових) ран кінцівок, одержаних під час антитерористичної операції на сході України у 2014 році [] / В. П. Ковальчук, В. М. Кондратюк // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 13-18
MeSH-главная:
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (микробиология)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (микробиология)
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (микробиология)
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION (микробиология)
БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES (методы)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL (действие лекарственных препаратов)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Мета роботи — вивчити мікробну флору бойових ран кінцівок, отриманих під час антитерористичної операції на сході України. Матеріали і методи. Проведено одномоментне ретроспективне дослідження складу та властивостей мікробної флори бойових поранень кінцівок у період з липня до листопада 2014 р. Проаналізовано історії хвороби чоловіків з пораненнями кінцівок, які отримували повторну хірургічну обробку. Результати бактеріологічного дослідження їх ран були позитивними шодо росту бактерій. Результати та обговорення. Умовно-патогенні мікроорганізми, які контамінують рану в момент поранення, з часом заміщуються антибіотикорезистентною флорою. Ці зміни пов’язані з нозокоміальною трансмісією і виявляються, починаючи з другого тижня від моменту поранення. Характер мікрофлори, яка домінує у цей період, залежить від мікроекологічних умов лікувального закладу та його політики інфекційного контролю. У Військово-медичному клінічному центрі (ВМКЦ) м. Києва та ВМКЦ м. Львова домінували Enterobacteriaceae, у ВМКЦ м. Вінниці — Acinelobacter spp. Висновки. При лікуванні бойових ран антибактеріальну терапію проводять з урахуванням того, що склад мікрофлори ран змінюється з часом. Не слід починати терапію з антибіотиків, спектр дії яких спрямований на грамнегативну флору.


Доп.точки доступа:
Кондратюк, В.М.
Экз-ры:
Найти похожие

3.


    Іващенко, В. Є.
    Диференційована тактика при відеоторакоскопічній етіологічній діагностиці у хворих із синдромом плеврального випоту [] / В. Є. Іващенко, І. А. Калабуха // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 21-25
MeSH-главная:
ПЛЕВРАЛЬНЫЙ ВЫПОТ -- PLEURAL EFFUSION (диагностика, хирургия, этиология)
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY (методы)
ПНЕВМОТОРАКС ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOTHORAX, ARTIFICIAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, INTRATRACHEAL (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
Аннотация: Мета роботи — обгрунтувати доцільність та оцінити ефективність застосування диференційованої тактики при відеоторакоскопічній етіологічній діагностиці у хворих із синдромом плеврального випоту. Матеріали і методи. Розроблено диференційовану тактику відеоторакоскопічної діагностики у хворих із синдромом плеврального випоту, яка передбачає створення штучного пневмотораксу до операції, оцінку стану плевральної порожнини за результатами рентгенологічного обстеження і виділення контингенту пацієнтів для проведення відеоторакоскопії за спрощеною процедурою. Для оцінки її ефективності проведено аналіз 261 процедури відеоторакоскопії. Пацієнтів розподілили на дві групи: до першої залучено 168 пацієнтів, яким відеоторакоскопію проводили за спрощеною процедурою, до другої — 89 хворих, які згідно з розробленими критеріями були прооперовані в умовах ендотрахеального наркозу з виконанням додаткових ендоскопічних маніпуляцій. Результати та обговорення. У пацієнтів першої групи порівняно з хворими другої групи частота знеболювання наркотичними анальгетиками у післяопераційний період була меншою в 19 разів, функція травної системи відновлювалася у 4,7 разу швидше, період перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії у таких пацієнтів був у 8,7 разу меншим, стаціонарний етап лікування скорочувався в 1,84 разу. Висновки. Використання диференційованої тактики проведення відеоторакоскопічної діагностики у хворих із синдромом плеврального випоту дало змогу при збереженні діагностичної ефективності застосувати спрощену діагностичну процедуру в 65,9% пацієнтів, що асоціювалося з вірогідно меншим медикаментозним навантаженням, кращими клінічними показниками перебігу післяопераційного періоду та меншою тривалістю післяопераційного лікування.


Доп.точки доступа:
Калабуха, І.А.
Экз-ры:
Найти похожие

4.


    Онищенко, Ю. І.
    Переваги хордектомії з використанням електротермоадгезії перед традиційними методиками у хворих на рак гортані I-II стадії [] / Ю. І. Онищенко // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 26-28
MeSH-главная:
ГОРТАНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LARYNGEAL NEOPLASMS (хирургия)
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (методы, оборудование)
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION (методы)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Аннотация: Мета роботи — оцінити ефективність використання електротермоадгезії при хордектоміях у хворих на рак гортані І—II стадії порівняно зі стандартною методикою. Матеріали і методи. Дослідження проведено із залученням 87 хворих на рак гортані І—II стадії серединної локалізації, які проходили лікування в клініці кафедри оториноларингологи Національної медичної академії імені П. Л. Шупика у період з 2004 до 2013 р. та підлягали радикальному оперативному втручанню в обсязі хордектомії. Хворих розподілили на дві групи: основну (3 жінки та 40 чоловіків, середній вік хворих — (57,00 ± 1,68) року) та контрольну (1 жінка, 43 чоловіки, середній вік — (59,03 ± 1,35) року). Групи були порівнянними за співвідношенням статей, віком, патологією. В основній групі розсічення м’яких тканин шиї здійснювали з використанням електрозварювального апарата «ЕК-300М1». У контрольній групі розсічення та роз’єднання тканин проводили за допомогою скальпеля та ножиць після накладання затискачів. Результати та обговорення. Середня тривалість хірургічного втручання в основній групі становила (54,88 ± 1,34) хв, у контрольній — (66,59 ± 2,00) хв (р ‹ 0,05). Середній об’єм інтраопераційної крововтрати — відповідно (24,19 ± 1,26) та (39,32 ± 1,29) мл (р ‹ 0,05). Хворі, прооперовані за допомогою електрозварювального апарата, перебували на стаціонарному лікуванні в середньому (10,04 ± 0,47) доби, пацієнти, прооперовані за традиційною методикою, — (13,37 ± 0,95) доби (р ‹ 0,05). Висновки. Використання електротермоадгезії скорочує тривалість оперативного втручання при хордектомії в 1,2 разу. Об’єм інтраопераційної крововтрати в 1,63 разу менший у разі застосування запропонованої методики порівняно з традиційною. Зменшення в 1,3 разу тривалості перебування в стаціонарі пацієнтів після хордектомії з використанням електротермоадгезії дає змогу своєчасно розпочати наступні етапи комбінованого лікування та фонопедичну реабілітацію.

Экз-ры:
Найти похожие

5.


    Кравчук, Б. О.
    Доброякісні пухлини і кісти межистіння у дітей. Діагностика. Лікування [] / Б. О. Кравчук // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 31-38
MeSH-главная:
СРЕДОСТЕНИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MEDIASTINAL NEOPLASMS (диагностика, хирургия, этиология)
СРЕДОСТЕНИЯ КИСТА -- MEDIASTINAL CYST (диагностика, хирургия, этиология)
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ ДЫХАТЕЛЬНЫЕ -- SIGNS AND SYMPTOMS, RESPIRATORY
ТЕРМОГРАФИЯ -- THERMOGRAPHY (методы)
ИНФРАКРАСНЫЕ ЛУЧИ -- INFRARED RAYS (диагностическое применение)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Мета роботи — підвищити ефективність лікування доброякісних утворень межистіння (ДУМ) у дітей шляхом оптимізації методів їх вчасної діагностики. Матеріали і методи. В дослідження залучено 294 хворих з ДУМ віком від 3 міс до 18 років. Утворення загруднинної залози діагностовано у 165 (56,1 %) випадків, нейрогенні пухлини — у 68 (23,1 %), тератодермоїдні утворення — у 25 (8,5 %), мезенхімальні утворення — у 7 (2,4%), кісти межистіння — у 29 (9,9%). Провідними методами діагностики були променеві. Прооперовано 154 (52,4%) хворих, із них 13 (8,6%) — повторно. Результати та обговорення. Вивчено, систематизовано та проаналізовано скарги, анамнез життя та захворювання, клінічну симптоматику, методи діагностики та лікування. Виділено два різновиди клінічного перебігу ДУМ: асимптомний і типовий. Асимптомний перебіг зареєстровано у 40 (13,6%) хворих, типовий — у 254 (86,4%). При типовому перебігу захворювання виділено два періоди: невиразної та маніфестної органоспецифічної симптоматики. При переважному компресуванні органів або структур відповідної системи виділено п’ять основних органоспецифічних симптомокомплексів: респіраторний, гемодинамічний, дисфагічний, нейрогенний, остеогенний. Утворенням, які трансформувалися у злоякісні форми або ускладнилися нагноєнням, крім компресійних, притаманні загальноінтоксикаційний симптомокомплекс і больовий симптом. З урахуванням патогенетичних механізмів опрацьовано і запропоновано для практичного використання клініко-рентгенологічну та ендоскопічну класифікацію стенозу дихальних шляхів у дітей з ДУМ залежно від ступеня компресії. Рання оглядова рентгенографія органів грудної клітки у двох проекціях є головним об’єктивізувальним, а комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія та ультразвукове сканування — головними уточнювальними методами діагностики. Оперативне видалення утворень межистіння — єдиний радикальний метод лікування ДУМ. Застосування методу високочастотного електрозварювання живих тканин і пластики ложа утворення сприяло значному поліпшенню результатів хірургічного лікування. Висновки. Медіастинальний компресійний синдром у дітей з ДУМ має різнорідний характер і є головним, але запізнілим компонентом діагностики. Провідний органоспецифічний симптомокомплекс — респіраторний (79,6%). Первинною ланкою патогенезу респіраторних захворювань на ранніх етапах розвитку ДУМ є синдром «локальної іммобілізації». Провідні методи діагностики — променеві. Інфрачервона термографія — безпечний, достовірний та високоінформативний скринінговий метод діагностики нейрогенних пухлин межистіння — похідних симпатичного стовбура. Лікування ДУМ — раннє оперативне. Використання методу високочастотного електрозварювання живих тканин дає змогу зменшити об’єм інтраопераційної крововтрати на 53,5 %, скоротити тривалість оперативного втручання на 12,8 %, а у поєднанні з пластикою ложа утворення медіастинальною плеврою — зменшити кількість післяопераційних ексудативних ускладнень на 75 %.

Экз-ры:
Найти похожие

6.


   
    Возможности электросварочных технологий в торакальной хирургии [] / A. А. Кирилюк [и др.] // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 41-44
MeSH-главная:
ТОРАКАЛЬНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- THORACIC SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY (оборудование)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Цель работы — проанализировать возможности использования электросварочных технологий в торакальной хирургии. Материалы и методы. Проведен анализ применения бесшовных электросварочных технологий у 217 больных с хирургической патологией органов грудной клетки с использованием открытых и малоинвазивных хирургических технологий. Результаты и обсуждение. После проведенных с помощью бесшовных электросварочных технологий оперативных вмешательств 215 больных были выписаны из стационара. Осложнения зафиксированы у 18 (8,3%) больных. У пациентов после внутригрудных резекций пищевода отмечены 2 (0,9 %) летальных исхода. Выводы. Электросварочные технологии значительно улучшают качество открытых и малоинвазивных оперативных вмешательств в торакальной хирургии. Применение бесшовных электросварочных технологий благодаря хорошему гемостатическому эффекту значительно уменьшает объем интраоперационной кровопотери и длительность операции.


Доп.точки доступа:
Кирилюк, A.А.; Шипулин, П.П.; Севергин, В.Е.; Бай, дан B.В.; Тронина, Е.Ю.; Аграхари, А.; Козяр, О.Н.; Целиков, М.Ю.; Неткачев, В.О.
Экз-ры:
Найти похожие

7.


    Саволюк, C. І.
    Лікування постлапароскопічного больового плечолопаткового синдрому у хворих після лапароскопічної холецистектомії [] / C. І. Саволюк, В. І. Зубаль, Р. О. Балацький // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 45-48
MeSH-главная:
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (вредные воздействия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ШЕЙНОГО СПЛЕТЕНИЯ БЛОКАДА -- CERVICAL PLEXUS BLOCK (методы)
Аннотация: Мета роботи — поліпшити результати лапароскопічної холецистектомії шляхом впровадження методу лікування постлапароскопічного больового плечолопаткового синдрому. Матеріали і методи. В дослідження залучено 65 хворих після лапароскопічної холецистектомії. Серед пацієнтів переважали жінки (38 (58,5 %)). Хворим основної групи (n = 34) в післяопераційний період виконували правобічну поверхневу блокаду шийного сплетення 0,25 % розчином лонгокаїну. В контрольній групі (n = 31) пацієнти отримували нестероїдні протизапальні препарати, наркотичні та ненаркотичні анальгетики. Результати та обговорення. Суб’єктивна оцінка якості життя та задоволеності результатами лікування виявилася статистично значущо кращою в основній групі пацієнтів. Рівень больових відчуттів за 10-бальною візуально-аналоговою шкалою в основній групі дорівнював у середньому (2,5 ± 0,3) бала (р ‹ 0,05), задоволеність результатом лікування за 5-бальною шкалою — (4,6 ± 0,2) бала (р › 0,05), у контрольній групі — відповідно (5,5 ± 0,3) та (3,6 ± 0,2) бала. Середній ліжко-день в основній групі — (1,5 ± 0,5) доби, у контрольній групі — (3,0 ± 0,5) доби. Висновки. Використання запропонованого методу лікування сприяє підвищенню ефективності лапароскопічного втручання, зокрема зменшенню больових відчуттів у середньому на 3 бали за візуально-аналоговою шкалою (р ‹ 0,05), скороченню вдвічі тривалості перебування хворого в стаціонарі (р › 0,05) та реабілітації.


Доп.точки доступа:
Зубаль, В.І.; Балацький, Р.О.
Экз-ры:
Найти похожие

8.


   
    Ендотоксинова агресія при синдромі ентеральної недостатності у хворих на гострий некротичний панкреатит [] / І. В. Хомяк [та ін.] // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 51-55
MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING (патофизиология)
МАЛЬАБСОРБЦИИ СИНДРОМЫ -- MALABSORPTION SYNDROMES (диагностика)
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA (этиология)
ЭНДОТОКСИНЫ -- ENDOTOXINS (анализ)
ГРАМОТРИЦАТЕЛЬНЫЕ БАКТЕРИИ
ЦИТРУЛЛИН -- CITRULLINE (анализ)
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES (анализ)
АНТИГЕНЫ CD14 -- ANTIGENS, CD14 (анализ)
БОЛЕЗНЬ, ИНДЕКС СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ -- SEVERITY OF ILLNESS INDEX
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: Мета роботи — вивчити клінічне значення рівня розчинних CD14-рецепторів (sCD14) у плазмі крові для ранньої діагностики транслокації ендотоксину і грамнегативних бактерій, оцінки тяжкості панкреатиту, прогнозу захворювання та розвитку гнійно-септичних ускладнень. Матеріали і методи. Обстежено 70 пацієнтів (22 жінок, 48 чоловіків) віком від 18 до 76 років, котрі лікувалися у відділенні інтенсивної терапії з приводу гострого некротичного панкреатиту. Концентрацію sCD14 визначали в плазмі крові за допомогою тест-системи Elisa Kit SK00178—01 (Aviscera, США), кількісний вміст ендотоксину в сироватці крові — за допомогою тесту Toxin Sensor Chromatogenic LAL Endotoxin Assay Kit (CenScript, США). Діагностику ентеральної недостатності проводили за клінічними та рентгенологічними ознаками і концентрацією цитруліну в плазмі крові. Результати та обговорення. Референтний рівень sCD14 у сироватці крові практично здорових осіб становив (307 ± 37) нг/мл, концентрація ліпополісахариду А — (0,10 ±0,05) ЕО/мл, цитруліну — (36,60 ±0,38) мкмоль/л. Рівень sCD14 був підвищений у всіх обстежених пацієнтів. Ступінь підвищення залежав від тяжкості панкреатиту, ентеральної недостатності та концентрації ліпополісахариду А крові. При панкреатиті середньої тяжкості вміст sCD14 у середньому становив (896 ± 160) нг/мл, ліпополісахариду А — (0,22 ± 0,03) ЕО/мл, рівень цитруліну в плазмі крові знижувався до (23,3 ± 0,7) мкмоль/л, відзначено дисфункцію кишечника. У пацієнтів з тяжким панкреатитом концентрація sCD14 підвищувалася в середньому до (4569 ± 453) нг/мл, ліпополісахариду А — до (0,91 ± 0,04) ЕО/мл, вміст цитруліну плазми знижувався до (12,10 ± 0,84) мкмоль/л, розвивалася неспроможність кишечника. При ROC-аналізі виявлено високу залежність рівня CD14 від тяжкості стану хворих за шкалою APACHE II: AUC ROC 0,856 (95 % довірчий інтервал - 0,786-0,925). Висновки. Рівень sCD14 у плазмі крові відображує транслокацію ліпополісахариду А у кров і ступінь запальної реакції моноцитів/макрофагів на ендотоксин: коефіцієнт кореляції між концентрацією ліпополісахариду А і рівнем sCD14 у сироватці крові в ранні терміни захворювання становить 0,756 (р ‹ 0,02). Підвищення вмісту sCD14 корелює з тяжкістю стану хворих на гострий некротичний панкреатит за шкалою APACHE II і прогнозом захворювання. Рівень sCD 14 понад 1670 нг/мл при госпіталізації та понад 4000 нг/мл через три доби лікування був прогностично несприятливим щодо розвитку гнійно-септичних ускладнень.


Доп.точки доступа:
Хомяк, І.В.; Ротар, О.В.; Петровський, Г.Г.; Ротар, В.І.; Грушко, О.І.
Экз-ры:
Найти похожие

9.


    Насташенко, И. Л.
    Транспапиллярные вмешательства у больных с неопухолевой билиарной обструкцией [] / И. Л. Насташенко // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 56-60
MeSH-главная:
ЦИРРОЗ ПЕЧЕНИ БИЛИАРНЫЙ -- LIVER CIRRHOSIS, BILIARY (диагностика, хирургия)
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, хирургия)
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS (хирургия)
СФИНКТЕРОТОМИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- SPHINCTEROTOMY, ENDOSCOPIC (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Аннотация: Цель работы — улучшить результаты лечения больных с неопухолевой билиарной обструкцией путем усовершенствования существующих и разработки новых методов эндоскопических транспапиллярных диагностических и лечебных вмешательств. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 4382 пациентов с неопухолевой билиарной обструкцией, обусловленной: калькулезным холециститом, осложненным холедохолитиазом, — у 1398 (32,6%), остаточным холедохолитиазом при наличии наружного дренажа холедоха — у 662 (15,4%), резидуальным холедохолитиазом — у 596 (13,9%), стенозирующим папиллитом при наличии наружного дренажа холедоха — у 381 (8,9%), рецидивным холедохолитиазом - у 321 (7,5 %), наружными желчными свищами — у 316 (7,4 %), синдромом Мириззи — у 145 (3,3 %), частичными стриктурами желчных протоков — у 131 (3,0 %), состоянием после холедоходуоденостомии — у 130 (3,0 %), хроническим панкреатитом — у 92 (2,1 %), стенозирующим папиллитом — у 53 (1,2%), паразитарной инвазией — у 18 (0,4%), кистами желчных протоков — у 17 (0,4 %), болезнью Кароли — у 9 (0,2 %), состояниями после реконструктивных операций на желудке и двенадцатиперстной кишке — у 9 (0,2%), гемобилией — у 9 (0,2%), первично склерозирующим холангитом — у 8 (0,2 %), постбульбарными язвами — у 5 (0,1 %), воспалительной гиперплазией лимфатических узлов печеночно-двенадцатиперстной связки — 1 наблюдение. Результаты и обсуждение. Позитивные результаты эндоскопического лечения получены в 83,7% наблюдений. Общее количество осложнений снизилось до 4,2%, летальность — до 0,9%. Прогнозирование отдаленных результатов лечения позволило их улучшить за счет совершенствования тактики ведения пациентов в реабилитационный период. Выводы. Разработка и внедрение новых методов эндоскопических эндобилиарных вмешательств позволили повысить частоту позитивных результатов эндоскопического лечения больных с неопухолевой билиарной обструкцией до 83,7 %. Изучение отдаленных результатов эндоскопического лечения больных с неопухолевой билиарной обструкцией позволяет формировать группу риска возникновения рецидивного холедохолитиаза после радикальной санации желчных протоков и разработать меры профилактики рецидива заболевания, включая плановые эндоскопические ревизии и санации желчных протоков.

Экз-ры:
Найти похожие

10.


    Насиров, М. Я.
    Взаимосвязь содержания цитокинов ИЛ-6 И ФНО-? в крови с биохимическими показателями при экспериментальной механической желтухе [] / М. Я. Насиров, Г. Ш. Гараев, С. А. Алекберова // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 61-64
MeSH-главная:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (кровь, метаболизм)
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6 (метаболизм)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA (метаболизм)
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN (кровь)
ФОСФАТАЗА ЩЕЛОЧНАЯ -- ALKALINE PHOSPHATASE (кровь)
АСПАРТАТАМИНОТРАНСФЕРАЗЫ -- ASPARTATE AMINOTRANSFERASES (кровь)
ГАММА-ГЛУТАМИЛТРАНСФЕРАЗА -- GAMMA-GLUTAMYLTRANSFERASE (кровь)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Аннотация: Цель работы — изучить особенности изменений содержания цитокинов интерлейкина-6 (ИЛ-6) и фактора некроза опухоли ? (ФНО-?) во взаимосвязи с динамикой биохимических показателей крови на модели экспериментальной механической желтухи у крыс. Материалы и методы. Экспериментальные исследования проведены на 30 белых крысах линии Вистар. Модель механической желтухи создавали перевязкой внепанкреатического участка общего желчного протока под наркозом (опытная группа, n = 25). Группа из 5 животных была контрольной. Изучали биохимические параметры крови (общий билирубин, общий белок, щелочная фосфатаза, аспартатаминотрансфераза, ?-глутамилтранспептидаза), а также уровень ИЛ-6 и ФНО-?. Результаты и обсуждение. При создании механической желтухи у экспериментальных животных увеличивалась концентрация изучаемых цитокинов, что указывает на то, что воспалительный процесс, развивающийся при данной патологии, сопряжен с цитокинопосредуемыми иммунологическими процессами. Динамика изменений уровня цитокинов свидетельствует о зависимости дисбаланса этих показателей от длительности механической желтухи. Выводы. Динамика изменений изучаемых показателей свидетельствовала как об их взаимозависимости, так и о зависимости их содержания от длительности заболевания. Взаимосвязь между значениями биохимических показателей и уровнем активности цитокинов позволяет использовать значения последних в качестве критериев для оценки интенсивности гибели гепатоцитов.


Доп.точки доступа:
Гараев, Г.Ш.; Алекберова, С.А.
Экз-ры:
Найти похожие

11.


    Морар, І. К.
    Особливості загоєння рани передньої черевної стінки за наявного сітчастого імплантату і на тлі онкопроцесу [] / І. К. Морар // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 65-69
MeSH-главная:
БРЮШНЫЕ МЫШЦЫ -- ABDOMINAL MUSCLES (хирургия)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE (патология)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Мета роботи — з’ясувати в експерименті особливості морфології грануляційної тканини навколо елементів сітчастого імплантату м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки на тлі злоякісного новоутворення, а також після його видалення. Матеріали і методи. Експеримент виконано на 34 лабораторних щурах, яким імплантовано комбіновану сітку ULTRAPRO в тканини м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки. Тварин розподілили на три групи. У 1-й групі (контрольній, n = 8) тваринам не прищеплювали пухлину Герена. У 2-й групі (основній, n= 12) тваринам через тиждень після ін’єкції суспензії клітин пухлини Герена під шкіру зовнішньої поверхні стегна імплантовано сітку [5]. У 3-й групі (основній, n = 14) тваринам після видалення 2-тижневої пухлини Герена імплантовано сітку. Забір біологічного матеріалу здійснювали на 17—19-ту добу після виконання оперативного втручання шляхом висічення м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки разом із сітчастим трансплантатом. Парафінові зрізи забарвлювали гематоксиліном та еозином, а для ідентифікації колагенових волокон — водним блакитним хромотропом. За допомогою комп’ютерної мікроденситометрії визначали середню відстань від елементів сітки до зовнішньої межі грануляційної тканини, оптичну густину забарвлення колагенових волокон, питомий об’єм кровонаповнення судин у грануляційній тканині, кількість клітин грануляційної тканини. Результати та обговорення. Наявність злоякісного новоутворення суттєво пригнічує та сповільнює процеси дозрівання грануляційної тканин навколо елементів сітчастого імплантату. Радикальне видалення пухлини призводить до значно гірших результатів дозрівання грануляційної тканини навколо елементів сітчастого імплантату, про що свідчить вірогідне зменшення площі грануляційної тканини та оптичної густини забарвлених колагенових волокон, а також збільшення кількості клітин і питомого об’єму кровонаповнення судин. Висновки. Наявність злоякісного новоутворення, а також стан після його видалення суттєво зменшують площу грануляційної тканини та уповільнюють процеси її дозрівання. При виконанні радикальних оперативних втручань відзначено гірше дозрівання грануляційної тканини навколо елементів сітчастого імплантату порівняно із симптоматичними втручаннями.

Экз-ры:
Найти похожие

12.


    Лисенко, Р. Б.
    Модифікована абдомінопластика при хірургічному лікуванні хворих зі складними дефектами черевної стінки [] / Р. Б. Лисенко // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 70-75
MeSH-главная:
БРЮШНЫЕ МЫШЦЫ -- ABDOMINAL MUSCLES (аномалии, хирургия)
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC (методы)
Аннотация: Мета роботи — визначити ефективність використання модифікованої абдомінопластики при хірургічному лікуванні складних дефектів черевної стінки. Матеріали і методи. У хірургічній клініці 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтави за період із 2005 до 2015 pp. прооперовано 360 хворих зі складними дефектами черевної стінки. Серед пацієнтів переважали жінки — 309 (85,8 %). Середній вік хворих — 61 рік. Тривалість захворювання — від 2 міс до 47 років, у середньому — 6,5 року. Деформацію черевної стінки виявлено у 289 (80,3 %) пацієнтів. Локалізація дефекту черевної стінки: серединна — 306 (85 %), бічна — 31 (8,6 %), комбінована — 23 (6,4 %) випадки. Розміри дефекту: W1 - 103 (28,6 %), W2 - 188 (52,2 %), W3 - 69 (19,2 %) спостережень. Супутній діастаз прямих м’язів живота І ступеня виявлено у 179 (49,7%) пацієнтів, II — у 114 (31,7%), III — у 17 (4,7%). Поєднані хірургічні захворювання діагностовано у 332 (92,2 %) хворих, у 18,1 % із них — інтраабдомінальну патологію. Результати та обговорення. У 274 (76,1 %) пацієнтів зі складними дефектами черевної стінки виконано модифіковану абдомінопластику, що передбачала: 1) дерматоліпектомію, 2) герніотомію або герніолапаротомію з можливою корекцією інтраабдомінальної патології (за показаннями), 3) алопластику черевної стінки. Види виконаних дерматоліпектомій: поздовжня — 77 (28,1 %), за Бебкоком — 114 (41,6%), за Келлі — 6 (2,2%), за Фернандесом — 63 (22,9%), модифікована Фернандеса — 7 (2,5%), за Берсоном — 3 (1,1 %), за Тореком — 2 (0,8%), за Гразером — 2 (0,8 %). Симультанні операції проведено у 65 (18,1 %) хворих. Застосовано такі види алопластики: onlay — 3 (0,8%), sublay — 289 (80,3%), sublay-inlay — 38 (10,6%), inlay — 3 (0,8 %), Ramirez — 4(1,1%), інтраабдомінальна — 2 (0,6 %), комбінована — 21 (5,8 %) випадок. Висновки. Термін «абдомінопластика» має ширше значення, ніж вважалося раніше. Виконання модифікованої абдомінопластики потребують 76,1 % пацієнтів зі складними дефектами черевної стінки, причому 23,7% із них — симультанних операцій з приводу захворювань органів черевної порожнини. Застосування модифікованої абдомінопластики у хворих зі складними дефектами черевної стінки поліпшує результати лікування.

Экз-ры:
Найти похожие

13.


   
    Хірургічне лікування тубулярних грудей II типу [] / С. П. Галич [та ін.] // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 76-82
MeSH-главная:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST (аномалии, кровоснабжение, хирургия)
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ИМПЛАНТАТЫ -- BREAST IMPLANTS (использование)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS (использование)
ШОВ, ТЕХНИКА НАЛОЖЕНИЯ -- SUTURE TECHNIQUES (использование)
Аннотация: Мета роботи — вивчити особливості кровопостачання залозистої тканини тубулярних грудей та вдосконалити тактику хірургічної корекції цієї патології шляхом розробки авторського методу операції. Матеріали і методи. У період з 2004 до 2015 р. під нашим спостереженням перебували 30 пацієнток віком 18—34 роки з тубулярними грудьми II типу, яким виконали корекцію грудей за різними методиками. Всі пацієнтки мали асиметрію і тубулярність обох грудей. У доопераційний період, крім клінічних тестів, усім пацієнткам проводили УЗД грудей для виявлення патологічних утворень. Результати та обговорення. Корекція тубулярних грудей за методикою клініки полягала у широкій мобілізації центральної частини залози і формуванні за допомогою насічок залозистого клаптя, достатнього для покриття нижнього полюса імплантату. Клапоть фіксували до субмамарної складки прошивками, що запобігало його скороченню і підкреслювало нову субмамарну складку. Для обгрунтування методики і дослідження особливостей будови судинного русла тканини залози тубулярних грудей проведено морфологічні дослідження. Висновки. Запропонована методика дала змогу отримати добрі та відмінні естетичні результати, які зберігалися у віддалений післяопераційний період.


Доп.точки доступа:
Галич, С.П.; Дабіжа, О.Ю.; Костенко, А.А.; Гомоляко, І.В. ; Самко, К.А.; Боровик, Д.В.
Экз-ры:
Найти похожие

14.


    Жильчук, A. В.
    Значення прогностичних чинників для вибору тактики лікування хворих на рак молочної залози, зокрема з метастатичним ураженням кісток [] / A. В. Жильчук, В. В. Проценко // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 83-89
MeSH-главная:
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия)
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, радиотерапия)
НОВООБРАЗОВАНИЯ СТАДИИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- NEOPLASM STAGING (методы)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОРЫ -- TUMOR NECROSIS FACTORS (анализ)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (анализ)
КОЛОНИЕСТИМУЛИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ -- COLONY-STIMULATING FACTORS (анализ)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: Мета роботи — проаналізувати зв’язок між рівнями фактора некрозу пухлини (ФНП) та С-реактивного білка (С-РБ) в периферійній крові (ПК) і ШОЕ у хворих на рак молочної залози (РМЗ), в яких констатовано прогресування захворювання з метастатичним ураженням кісток, та визначити тактику лікування цієї категорії хворих. Матеріали і методи. Дослідження проведено під час лікування 33 хворих на РМЗ. Вивчали наявність дисемінованих пухлинних клітин (ДПК) та біологічну активність цитокінів (ФНП і колонієстимулювального фактора (КСФ)) у кістковому мозку (КМ) та ПК хворих для встановлення кореляційного зв’язку між цими показниками і характером перебігу пухлинного процесу (ремісія або прогресування). З урахуванням зазначених показників хворим проводили відповідне лікування. Окрім поліхіміотерапії та променевої терапії, застосовували бісфосфонати, антибіотики та протизапальні нестероїдні препарати. До початку та після закінчення лікування досліджували рівні ФНП, С-РБ у ПК та ШОЕ. Результати та обговорення. Встановлено, що основними медикаментозними чинниками, які сприяли зменшенню ШОЕ та вмісту С-РБ у ПК, були антибіотики та нестероїдні протизапальні препарати, які мало впливали на динаміку зниження рівня ФНП, тоді як застосування золедронової кислоти суттєво зменшувало вміст ФНП у ПК. Ступінь зниження рівнів ФНП і С-РБ у ПК та ШОЕ був різним залежно від варіанта лікування. Висновки. Наявність ДПК у KM у хворих на РМЗ та високий рівень ФНП і КСФ у КМ та ПК є чинниками високого ризику прогресування захворювання та виникнення кісткових метастазів. У хворих на РМЗ, зокрема з метастатичним ураженням кісток, традиційне лікування (поліхіміотерапія, променева терапія та бісфосфонати) слід доповнювати протизапальною терапією (антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати).


Доп.точки доступа:
Проценко, В.В.
Экз-ры:
Найти похожие

15.


   
    Шляхи поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з некомпенсованою непрохідністю дистальних відділів лівої половини товстої кишки [] / О. Ю. Іоффе [та ін.] // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 90-93
MeSH-главная:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (хирургия)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (хирургия)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих з декомпенсованою обтураційною непрохідністю дистальних відділів лівої половини товстої кишки шляхом впровадження вдосконаленого алгоритму лікувально-діагностичної тактики. Матеріали і методи. Представлено результати лікування 25 хворих з декомпенсованою непрохідністю лівої половини товстої кишки. Для декомпресії товстої кишки застосовано стентування пухлин під контролем фіброколоноскопа нітиноловими колоректальними стентами з покриттям (Hanarostent), які самі розкриваються, електрохірургічну реканалізацію пухлин та заведення зонда для декомпресії проксимальніше за стеноз під контролем фіброколоноскопа. Результати та обговорення. В 11 (44 %) пацієнтів явища декомпенсованої непрохідності кишечника малоінвазивно ліквідувати не вдалося. Їм виконано операції Гартмана або за типом Гартмана в терміни від 2 до 8 год перебування хворих у стаціонарі. Летальність становила 18% (2 пацієнти). Із 14 (56%) пацієнтів на тлі ефективності консервативних заходів 10 проведено резекцію сигмоподібної кишки, решті — передню резекцію прямої кишки з лімфодисекцією D2 та накладанням первинних механічних анастомозів. Летальних наслідків у цій групі не було. Висновки. Етапний підхід та використання малоінвазивних методик декомпресії кишечника дали змогу збільшити частку відтермінованих оперативних втручань (до 56 %). Застосування принципів fast track у хірургії товстої кишки має незаперечні переваги у лікуванні хворих із зазначеною патологією.


Доп.точки доступа:
Іоффе, О.Ю.; Буренко, Г.В.; Стець, М.М.; Перепадя, B.М.; Стеценко, О.П.
Экз-ры:
Найти похожие

16.


    Антонів, В. Р.
    Можливості малоінвазивного методу лікування вогнищевих утворень щитоподібної залози з використанням крізьшкірної абляції етанолом [] / В. Р. Антонів, М. М. Стець, Л. Л. Сук // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 94-96
MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES (ультрасонография, хирургия)
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ УЗЕЛ -- THYROID NODULE (ультрасонография, хирургия)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патология, хирургия)
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES (методы)
ЭТАНОЛ -- ETHANOL (терапевтическое применение)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
Аннотация: Мета роботи — визначити можливості та доцільність використання крізьшкірної абляції етанолом вогнищевих утворень щитоподібної залози в амбулаторних умовах. Матеріали і методи. Проаналізовано результати виконання крізьшкірної абляції розчином етанолу вузлових утворень щитоподібної залози під контролем ультразвукового апарата (Aloka SSD 1700) 75 хворим (6 (8%) чоловіків та 69 (92%) жінок віком від 17 до 80 років) у діагностичному відділенні поліклініки Київської міської клінічної лікарні № 11 у період з 2013 до 2016 р. Розмір вузлів — від 5 мм до 4 см, об’єм — від 30 до 400 мм3. Кістозні утворення виявлено у 34 (45 %) пацієнтів, кістозно-колоїдні — у 22 (29 %), вузли з тканинною солідною структурою — в 11 (15%), вогнищеві утворення автоімунного походження — у 8 (11 %). Результати та обговорення. У групі пацієнтів з вузлами кістозного та кістозно-колоідного походження 42 (75 %) хворим з вузлами об’ємом до 100 мм3 проведено одноразове введення етанолу, 10 (18%) пацієнтам з вузлами об’ємом 200—300 мм3 — повторну абляцію. Вузли тканинної солідної структури та вогнищеві гіперехогенні утворення автоімунного походження у 19 пацієнтів піддавали неодноразовій абляції. Висновки. Використання крізьшкірної абляції з одноразовим введенням етанолу в 42 (75 %) пацієнтів з вузлами кістозно-колоїдного походження об’ємом до 100 мм3 було ефективним. Цей метод можна застосовувати в амбулаторних умовах.


Доп.точки доступа:
Стець, М.М.; Сук, Л.Л.
Экз-ры:
Найти похожие

17.


    Лесной, И. И.
    Стратегии в периоперационной медицине, которые могут влиять на результаты хирургического лечения пациентов с онкологическими заболеваниями [] / И. И. Лесной // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 97-104
MeSH-главная:
ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS (хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
ЦИКЛООКСИГЕНАЗЫ 2 ИНГИБИТОРЫ -- CYCLOOXYGENASE 2 INHIBITORS (иммунология, прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (иммунология, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR (действие лекарственных препаратов)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Кл.слова (ненормированные):
ОМНОПОН (иммунология, прием и дозировка, фармакология)
Аннотация: Цель работы — изучить влияние периоперационного обезболивания омнопоном и парекоксибом натрия на некоторые показатели, характеризующие состояние клеточного звена иммунной системы, у больных, прооперированных по поводу рака почки. Материалы и методы. На базе Национального института рака проведено проспективное рандомизированное исследование 48 больных с почечноклеточным раком, которым выполнена нефрэктомия или резекция почки. Для премедикации и послеоперационного обезболивания использовали омнопон и парекоксиб натрия. Исследование субпопуляционного состава лимфоцитов периферической крови проводили поданным определения фенотипических характеристик лимфоцитов, в частности определения экспрессии маркеров клеточной принадлежности (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+). Результаты и обсуждение. Установлено, что при применении парекоксиба натрия послеоперационная иммуносупрессия имеет менее выраженный характер, чем при использовании омнопона, о чем свидетельствует более высокий уровень субпопуляции Т-клеток и натуральных киллеров и повышение их цитотоксической активности. Выводы. У больных с онкопатологией для периоперационного обезболивания, включая этап премедикации, парекоксиб натрия может быть препаратом выбора при мультимодальной анальгезии, поскольку обладает иммуносохраняющим эффектом по сравнению с омнопоном.

Экз-ры:
Найти похожие

18.


   
    Успішний досвід глюкокортикостероідної терапії синдрому Лайєлла, який розвинувся на тлі медикаментозного лікування первинної бешихи у хворої з ВІЛ-позитивним статусом [] / О. В. Стрєпетова [та ін.] // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 105-108
MeSH-главная:
СТИВЕНСА-ДЖОНСОНА СИНДРОМ -- STEVENS-JOHNSON SYNDROME (лекарственная терапия, этиология)
РОЖА -- ERYSIPELAS (лекарственная терапия)
СУЛЬФАНИЛАМИДЫ -- SULFANILAMIDES (вредные воздействия)
ПУЛЬС-ТЕРАПИЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ -- PULSE THERAPY, DRUG (методы)
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (прием и дозировка)
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE (прием и дозировка)
ВИЧ -- HIV (действие лекарственных препаратов)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Описано успішний досвід застосування глюкокортикостероїдної терапії при синдромі Лайєлла, який розвинувся на тлі медикаментозного лікування первинної бешихи у пацієнтки віком 36 років із септичним шоком та ВІЛ-позитивним статусом. Призначення «Солу-Кортеф» у дозі 100 мг тричі на добу не лише сприяла усуненню симптомів тяжкого різновиду медикаментозної алергійної реакції, а й дало змогу досягти позитивної динаміки стану хворої і скорочення тривалості захворювання до 7 діб. Зіставлення клінічної картини, даних анамнезу, лабораторних даних та призначення терапії згідно із загальноприйнятими клінічними протоколами не може заперечувати призначення нестандартного лікування. Воно виправдане позитивним досвідом лікування хворих з тяжкою соматичною патологією на тлі ВІЛ/СНІД.


Доп.точки доступа:
Стрєпетова, О.В.; Куценко, О.В.; Раєвський, В.В.; Горак, Г.В.; Ліходієвський, В.В.
Экз-ры:
Найти похожие

19.


    Фелештинський, Я. П.
    Тонкокишкові кровотечі: причини, діагностика, лікувальна тактика [] / Я. П. Фелештинський, У. І. Гречана, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 109-115
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, хирургия, этиология)
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL (методы)
ЭНТЕРОСКОПИЯ ДВОЙНАЯ БАЛЛОННАЯ -- DOUBLE-BALLOON ENTEROSCOPY (методы)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (методы)
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы)
Аннотация: Розглянуто причини тонкокишкових кровотеч. Проаналізовано сучасні можливості діагностики у хворих з тонкокишковими кровотечами. Акцентовано увагу на ендоскопічних методах діагностики. Висвітлено основні аспекти лікувальної тактики. Наголошено на доцільності раціональної комбінації методів діагностики та лікування.


Доп.точки доступа:
Гречана, У.І.; Пироговський, В.Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

20.


   
    К вопросу о растворах для тумесцентной анестезии [] / Р. Р. Османов [и др.] // Хірургія України. - 2016. - N 2. - С. 116-119
MeSH-главная:
АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ -- ANESTHESIA, LOCAL (методы)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL (токсичность)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (токсичность)
ЛЕКАРСТВА ДОЗА НАИВЫСШАЯ БЕЗВРЕДНАЯ -- NO-OBSERVED-ADVERSE-EFFECT LEVEL
Кл.слова (ненормированные):
АРТИКАИН (токсичность)
Аннотация: Кратко описана эволюция растворов для тумесцентной анестезии. Обсуждаются факторы, влияющие на безопасность введения этих растворов.


Доп.точки доступа:
Османов, Р.Р.; Рябинская, О.С.; Кабаков, Б.А.; Кузьменко, О.В.
Экз-ры:
Найти похожие

 1-20    21-22 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)