Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Періодичних видань (22)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=ХУ6/2016/2<.>
Общее количество найденных документов : 22
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-22 
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Малиновский А.В., Грубник В.В.
Заглавие : Двадцатилетний опыт лапароскопической пластики грыж пищеводного отверстия диафрагмы: анализ отдаленных результатов 2500 операций
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 7-12 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ -- HERNIA, HIATAL
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
БИОСОВМЕСТИМЫЕ МАТЕРИАЛЫ -- BIOCOMPATIBLE MATERIALS
ПОЛИТЕТРАФТОРЭТИЛЕН -- POLYTETRAFLUOROETHYLENE
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Аннотация: Цель работы: 1) проанализировать отдаленные результаты лапароскопической пластики пищеводного отверстия диафрагмы (ПОД) разными методами в зависимости от класса ПОД согласно оригинальной классификации, основанной на площади ПОД; 2) определить оптимальный метод пластики в зависимости от класса грыж; 3) оценить отдаленные результаты принципиально нового метода пластики гигантских грыж. Материалы и методы. Из 2485 больных, прооперированных в период с 1994 по 2016 г., проанализированы результаты однородной когорты из 1261 пациента. Первую группу составили 522 пациента с площадью ПОД ‹ 10 см[[p]]2[[/p]] (малые грыжи), которым выполняли крурорафию, 2-ю группу — 591 пациент с площадью ПОД 10—20 см[[p]]2[[/p]] (большие грыжи), которым выполняли либо крурорафию (подгруппа А, n = 227), либо аллопластику (подгруппа Б, n = 364). У большинства больных из подгруппы Б выполнена двухслойная пластика облегченным частично рассасывающимся трансплантатом Ultrapro, 3-ю группу — 148 пациентов с площадью ПОД › 20 см[[p]]2[[/p]] (гигантские грыжи), которым выполняли упомянутую аллопластику (подгруппа А, n = 108) либо использовали новую методику ненатяжной пластики облегченным политетрафторэтиленовым трансплантатом с периферическим нитиноловым каркасом Rebound HRD-Hiatus hernia (подгруппа Б, n = 40). Результаты и обсуждение. В 1-й группе рецидивы возникли у 3,8 %, дисфагия — у 1,9 % больных, в подгруппе А 2-й группы — соответственно у 12,3 и 2,2 % больных. Частота рецидивов в этих группах достоверно отличалась в пользу малых грыж. В подгруппе Б 2-й группы рецидивы выявлены у 4,9 %, дисфагия — у 6,3 %, стриктуры — у 0,8 % больных. Большинство случаев дисфагии и все случаи стриктур были связаны с использованием полипропиленовых трансплантатов. Частота рецидивов в этой и предыдущей подгруппе достоверно отличалась в пользу аллопластики. В подгруппе А 3-й группы рецидивы возникли у 17,6%, дисфагия — у 7,4 %, стриктура — у 0,9 % больных. Частота рецидивов в этой группе по сравнению с подгруппой Б 2-й группы достоверно отличалась в пользу больших грыж. В подгруппе Б 3-й группы новый метод ненатяжной каркасной пластики позволил полностью избежать рецидивов и пищеводных осложнений у 40 пациентов, период наблюдения составил как минимум 3 года. Различия в частоте рецидивов по сравнению с подгруппой А 3-й группы были статистически значимыми. Выводы. При малых грыжах ПОД оптимальным видом пластики ПОД является крурорафия, при больших грыжах — оригинальная методика двухслойной (sublay) пластики облегченным частично рассасывающимся сетчатым трансплантатом, при гигантских грыжах — ненатяжная пластика облегченным политетрафторэтиленовым трансплантатом с периферическим нитиноловым каркасом.
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ковальчук В.П., Кондратюк В.М.
Заглавие : Динаміка видового складу мікрофлори бойових (вогнепальних та мінно-вибухових) ран кінцівок, одержаних під час антитерористичної операції на сході України у 2014 році
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 13-18 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- WOUND INFECTION
БАКТЕРИОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- BACTERIOLOGICAL TECHNIQUES
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Мета роботи — вивчити мікробну флору бойових ран кінцівок, отриманих під час антитерористичної операції на сході України. Матеріали і методи. Проведено одномоментне ретроспективне дослідження складу та властивостей мікробної флори бойових поранень кінцівок у період з липня до листопада 2014 р. Проаналізовано історії хвороби чоловіків з пораненнями кінцівок, які отримували повторну хірургічну обробку. Результати бактеріологічного дослідження їх ран були позитивними шодо росту бактерій. Результати та обговорення. Умовно-патогенні мікроорганізми, які контамінують рану в момент поранення, з часом заміщуються антибіотикорезистентною флорою. Ці зміни пов’язані з нозокоміальною трансмісією і виявляються, починаючи з другого тижня від моменту поранення. Характер мікрофлори, яка домінує у цей період, залежить від мікроекологічних умов лікувального закладу та його політики інфекційного контролю. У Військово-медичному клінічному центрі (ВМКЦ) м. Києва та ВМКЦ м. Львова домінували Enterobacteriaceae, у ВМКЦ м. Вінниці — Acinelobacter spp. Висновки. При лікуванні бойових ран антибактеріальну терапію проводять з урахуванням того, що склад мікрофлори ран змінюється з часом. Не слід починати терапію з антибіотиків, спектр дії яких спрямований на грамнегативну флору.
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іващенко В.Є., Калабуха І.А.
Заглавие : Диференційована тактика при відеоторакоскопічній етіологічній діагностиці у хворих із синдромом плеврального випоту
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 21-25 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: ПЛЕВРАЛЬНЫЙ ВЫПОТ -- PLEURAL EFFUSION
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY
ПНЕВМОТОРАКС ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOTHORAX, ARTIFICIAL
АНЕСТЕЗИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, INTRATRACHEAL
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
Аннотация: Мета роботи — обгрунтувати доцільність та оцінити ефективність застосування диференційованої тактики при відеоторакоскопічній етіологічній діагностиці у хворих із синдромом плеврального випоту. Матеріали і методи. Розроблено диференційовану тактику відеоторакоскопічної діагностики у хворих із синдромом плеврального випоту, яка передбачає створення штучного пневмотораксу до операції, оцінку стану плевральної порожнини за результатами рентгенологічного обстеження і виділення контингенту пацієнтів для проведення відеоторакоскопії за спрощеною процедурою. Для оцінки її ефективності проведено аналіз 261 процедури відеоторакоскопії. Пацієнтів розподілили на дві групи: до першої залучено 168 пацієнтів, яким відеоторакоскопію проводили за спрощеною процедурою, до другої — 89 хворих, які згідно з розробленими критеріями були прооперовані в умовах ендотрахеального наркозу з виконанням додаткових ендоскопічних маніпуляцій. Результати та обговорення. У пацієнтів першої групи порівняно з хворими другої групи частота знеболювання наркотичними анальгетиками у післяопераційний період була меншою в 19 разів, функція травної системи відновлювалася у 4,7 разу швидше, період перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії у таких пацієнтів був у 8,7 разу меншим, стаціонарний етап лікування скорочувався в 1,84 разу. Висновки. Використання диференційованої тактики проведення відеоторакоскопічної діагностики у хворих із синдромом плеврального випоту дало змогу при збереженні діагностичної ефективності застосувати спрощену діагностичну процедуру в 65,9% пацієнтів, що асоціювалося з вірогідно меншим медикаментозним навантаженням, кращими клінічними показниками перебігу післяопераційного періоду та меншою тривалістю післяопераційного лікування.
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Онищенко Ю.І.
Заглавие : Переваги хордектомії з використанням електротермоадгезії перед традиційними методиками у хворих на рак гортані I-II стадії
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 26-28 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: ГОРТАНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LARYNGEAL NEOPLASMS
ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГИЧЕСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OTORHINOLARYNGOLOGIC SURGICAL PROCEDURES
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Аннотация: Мета роботи — оцінити ефективність використання електротермоадгезії при хордектоміях у хворих на рак гортані І—II стадії порівняно зі стандартною методикою. Матеріали і методи. Дослідження проведено із залученням 87 хворих на рак гортані І—II стадії серединної локалізації, які проходили лікування в клініці кафедри оториноларингологи Національної медичної академії імені П. Л. Шупика у період з 2004 до 2013 р. та підлягали радикальному оперативному втручанню в обсязі хордектомії. Хворих розподілили на дві групи: основну (3 жінки та 40 чоловіків, середній вік хворих — (57,00 ± 1,68) року) та контрольну (1 жінка, 43 чоловіки, середній вік — (59,03 ± 1,35) року). Групи були порівнянними за співвідношенням статей, віком, патологією. В основній групі розсічення м’яких тканин шиї здійснювали з використанням електрозварювального апарата «ЕК-300М1». У контрольній групі розсічення та роз’єднання тканин проводили за допомогою скальпеля та ножиць після накладання затискачів. Результати та обговорення. Середня тривалість хірургічного втручання в основній групі становила (54,88 ± 1,34) хв, у контрольній — (66,59 ± 2,00) хв (р ‹ 0,05). Середній об’єм інтраопераційної крововтрати — відповідно (24,19 ± 1,26) та (39,32 ± 1,29) мл (р ‹ 0,05). Хворі, прооперовані за допомогою електрозварювального апарата, перебували на стаціонарному лікуванні в середньому (10,04 ± 0,47) доби, пацієнти, прооперовані за традиційною методикою, — (13,37 ± 0,95) доби (р ‹ 0,05). Висновки. Використання електротермоадгезії скорочує тривалість оперативного втручання при хордектомії в 1,2 разу. Об’єм інтраопераційної крововтрати в 1,63 разу менший у разі застосування запропонованої методики порівняно з традиційною. Зменшення в 1,3 разу тривалості перебування в стаціонарі пацієнтів після хордектомії з використанням електротермоадгезії дає змогу своєчасно розпочати наступні етапи комбінованого лікування та фонопедичну реабілітацію.
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кравчук Б.О.
Заглавие : Доброякісні пухлини і кісти межистіння у дітей. Діагностика. Лікування
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 31-38 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: СРЕДОСТЕНИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- MEDIASTINAL NEOPLASMS
СРЕДОСТЕНИЯ КИСТА -- MEDIASTINAL CYST
ПРИЗНАКИ И СИМПТОМЫ ДЫХАТЕЛЬНЫЕ -- SIGNS AND SYMPTOMS, RESPIRATORY
ТЕРМОГРАФИЯ -- THERMOGRAPHY
ИНФРАКРАСНЫЕ ЛУЧИ -- INFRARED RAYS
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Мета роботи — підвищити ефективність лікування доброякісних утворень межистіння (ДУМ) у дітей шляхом оптимізації методів їх вчасної діагностики. Матеріали і методи. В дослідження залучено 294 хворих з ДУМ віком від 3 міс до 18 років. Утворення загруднинної залози діагностовано у 165 (56,1 %) випадків, нейрогенні пухлини — у 68 (23,1 %), тератодермоїдні утворення — у 25 (8,5 %), мезенхімальні утворення — у 7 (2,4%), кісти межистіння — у 29 (9,9%). Провідними методами діагностики були променеві. Прооперовано 154 (52,4%) хворих, із них 13 (8,6%) — повторно. Результати та обговорення. Вивчено, систематизовано та проаналізовано скарги, анамнез життя та захворювання, клінічну симптоматику, методи діагностики та лікування. Виділено два різновиди клінічного перебігу ДУМ: асимптомний і типовий. Асимптомний перебіг зареєстровано у 40 (13,6%) хворих, типовий — у 254 (86,4%). При типовому перебігу захворювання виділено два періоди: невиразної та маніфестної органоспецифічної симптоматики. При переважному компресуванні органів або структур відповідної системи виділено п’ять основних органоспецифічних симптомокомплексів: респіраторний, гемодинамічний, дисфагічний, нейрогенний, остеогенний. Утворенням, які трансформувалися у злоякісні форми або ускладнилися нагноєнням, крім компресійних, притаманні загальноінтоксикаційний симптомокомплекс і больовий симптом. З урахуванням патогенетичних механізмів опрацьовано і запропоновано для практичного використання клініко-рентгенологічну та ендоскопічну класифікацію стенозу дихальних шляхів у дітей з ДУМ залежно від ступеня компресії. Рання оглядова рентгенографія органів грудної клітки у двох проекціях є головним об’єктивізувальним, а комп’ютерна і магнітно-резонансна томографія та ультразвукове сканування — головними уточнювальними методами діагностики. Оперативне видалення утворень межистіння — єдиний радикальний метод лікування ДУМ. Застосування методу високочастотного електрозварювання живих тканин і пластики ложа утворення сприяло значному поліпшенню результатів хірургічного лікування. Висновки. Медіастинальний компресійний синдром у дітей з ДУМ має різнорідний характер і є головним, але запізнілим компонентом діагностики. Провідний органоспецифічний симптомокомплекс — респіраторний (79,6%). Первинною ланкою патогенезу респіраторних захворювань на ранніх етапах розвитку ДУМ є синдром «локальної іммобілізації». Провідні методи діагностики — променеві. Інфрачервона термографія — безпечний, достовірний та високоінформативний скринінговий метод діагностики нейрогенних пухлин межистіння — похідних симпатичного стовбура. Лікування ДУМ — раннє оперативне. Використання методу високочастотного електрозварювання живих тканин дає змогу зменшити об’єм інтраопераційної крововтрати на 53,5 %, скоротити тривалість оперативного втручання на 12,8 %, а у поєднанні з пластикою ложа утворення медіастинальною плеврою — зменшити кількість післяопераційних ексудативних ускладнень на 75 %.
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кирилюк A.А., Шипулин П.П., Севергин В.Е., Бай дан B.В., Тронина Е.Ю., Аграхари А., Козяр О.Н., Целиков М.Ю., Неткачев В.О.
Заглавие : Возможности электросварочных технологий в торакальной хирургии
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 41-44 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: ТОРАКАЛЬНЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- THORACIC SURGICAL PROCEDURES
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Цель работы — проанализировать возможности использования электросварочных технологий в торакальной хирургии. Материалы и методы. Проведен анализ применения бесшовных электросварочных технологий у 217 больных с хирургической патологией органов грудной клетки с использованием открытых и малоинвазивных хирургических технологий. Результаты и обсуждение. После проведенных с помощью бесшовных электросварочных технологий оперативных вмешательств 215 больных были выписаны из стационара. Осложнения зафиксированы у 18 (8,3%) больных. У пациентов после внутригрудных резекций пищевода отмечены 2 (0,9 %) летальных исхода. Выводы. Электросварочные технологии значительно улучшают качество открытых и малоинвазивных оперативных вмешательств в торакальной хирургии. Применение бесшовных электросварочных технологий благодаря хорошему гемостатическому эффекту значительно уменьшает объем интраоперационной кровопотери и длительность операции.
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Саволюк C.І., Зубаль В.І., Балацький Р.О.
Заглавие : Лікування постлапароскопічного больового плечолопаткового синдрому у хворих після лапароскопічної холецистектомії
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 45-48 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ШЕЙНОГО СПЛЕТЕНИЯ БЛОКАДА -- CERVICAL PLEXUS BLOCK
Аннотация: Мета роботи — поліпшити результати лапароскопічної холецистектомії шляхом впровадження методу лікування постлапароскопічного больового плечолопаткового синдрому. Матеріали і методи. В дослідження залучено 65 хворих після лапароскопічної холецистектомії. Серед пацієнтів переважали жінки (38 (58,5 %)). Хворим основної групи (n = 34) в післяопераційний період виконували правобічну поверхневу блокаду шийного сплетення 0,25 % розчином лонгокаїну. В контрольній групі (n = 31) пацієнти отримували нестероїдні протизапальні препарати, наркотичні та ненаркотичні анальгетики. Результати та обговорення. Суб’єктивна оцінка якості життя та задоволеності результатами лікування виявилася статистично значущо кращою в основній групі пацієнтів. Рівень больових відчуттів за 10-бальною візуально-аналоговою шкалою в основній групі дорівнював у середньому (2,5 ± 0,3) бала (р ‹ 0,05), задоволеність результатом лікування за 5-бальною шкалою — (4,6 ± 0,2) бала (р › 0,05), у контрольній групі — відповідно (5,5 ± 0,3) та (3,6 ± 0,2) бала. Середній ліжко-день в основній групі — (1,5 ± 0,5) доби, у контрольній групі — (3,0 ± 0,5) доби. Висновки. Використання запропонованого методу лікування сприяє підвищенню ефективності лапароскопічного втручання, зокрема зменшенню больових відчуттів у середньому на 3 бали за візуально-аналоговою шкалою (р ‹ 0,05), скороченню вдвічі тривалості перебування хворого в стаціонарі (р › 0,05) та реабілітації.
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хомяк І.В., Ротар О.В., Петровський Г.Г., Ротар В.І., Грушко О.І.
Заглавие : Ендотоксинова агресія при синдромі ентеральної недостатності у хворих на гострий некротичний панкреатит
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 51-55 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: ПАНКРЕАТИТ ОСТРЫЙ НЕКРОТИЗИРУЮЩИЙ -- PANCREATITIS, ACUTE NECROTIZING
МАЛЬАБСОРБЦИИ СИНДРОМЫ -- MALABSORPTION SYNDROMES
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA
ЭНДОТОКСИНЫ -- ENDOTOXINS
ГРАМОТРИЦАТЕЛЬНЫЕ БАКТЕРИИ
ЦИТРУЛЛИН -- CITRULLINE
ЛИПОПОЛИСАХАРИДЫ -- LIPOPOLYSACCHARIDES
АНТИГЕНЫ CD14 -- ANTIGENS, CD14
БОЛЕЗНЬ, ИНДЕКС СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ -- SEVERITY OF ILLNESS INDEX
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: Мета роботи — вивчити клінічне значення рівня розчинних CD14-рецепторів (sCD14) у плазмі крові для ранньої діагностики транслокації ендотоксину і грамнегативних бактерій, оцінки тяжкості панкреатиту, прогнозу захворювання та розвитку гнійно-септичних ускладнень. Матеріали і методи. Обстежено 70 пацієнтів (22 жінок, 48 чоловіків) віком від 18 до 76 років, котрі лікувалися у відділенні інтенсивної терапії з приводу гострого некротичного панкреатиту. Концентрацію sCD14 визначали в плазмі крові за допомогою тест-системи Elisa Kit SK00178—01 (Aviscera, США), кількісний вміст ендотоксину в сироватці крові — за допомогою тесту Toxin Sensor Chromatogenic LAL Endotoxin Assay Kit (CenScript, США). Діагностику ентеральної недостатності проводили за клінічними та рентгенологічними ознаками і концентрацією цитруліну в плазмі крові. Результати та обговорення. Референтний рівень sCD14 у сироватці крові практично здорових осіб становив (307 ± 37) нг/мл, концентрація ліпополісахариду А — (0,10 ±0,05) ЕО/мл, цитруліну — (36,60 ±0,38) мкмоль/л. Рівень sCD14 був підвищений у всіх обстежених пацієнтів. Ступінь підвищення залежав від тяжкості панкреатиту, ентеральної недостатності та концентрації ліпополісахариду А крові. При панкреатиті середньої тяжкості вміст sCD14 у середньому становив (896 ± 160) нг/мл, ліпополісахариду А — (0,22 ± 0,03) ЕО/мл, рівень цитруліну в плазмі крові знижувався до (23,3 ± 0,7) мкмоль/л, відзначено дисфункцію кишечника. У пацієнтів з тяжким панкреатитом концентрація sCD14 підвищувалася в середньому до (4569 ± 453) нг/мл, ліпополісахариду А — до (0,91 ± 0,04) ЕО/мл, вміст цитруліну плазми знижувався до (12,10 ± 0,84) мкмоль/л, розвивалася неспроможність кишечника. При ROC-аналізі виявлено високу залежність рівня CD14 від тяжкості стану хворих за шкалою APACHE II: AUC ROC 0,856 (95 % довірчий інтервал - 0,786-0,925). Висновки. Рівень sCD14 у плазмі крові відображує транслокацію ліпополісахариду А у кров і ступінь запальної реакції моноцитів/макрофагів на ендотоксин: коефіцієнт кореляції між концентрацією ліпополісахариду А і рівнем sCD14 у сироватці крові в ранні терміни захворювання становить 0,756 (р ‹ 0,02). Підвищення вмісту sCD14 корелює з тяжкістю стану хворих на гострий некротичний панкреатит за шкалою APACHE II і прогнозом захворювання. Рівень sCD 14 понад 1670 нг/мл при госпіталізації та понад 4000 нг/мл через три доби лікування був прогностично несприятливим щодо розвитку гнійно-септичних ускладнень.
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Насташенко И.Л.
Заглавие : Транспапиллярные вмешательства у больных с неопухолевой билиарной обструкцией
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 56-60 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: ЦИРРОЗ ПЕЧЕНИ БИЛИАРНЫЙ -- LIVER CIRRHOSIS, BILIARY
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS
СФИНКТЕРОТОМИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- SPHINCTEROTOMY, ENDOSCOPIC
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Аннотация: Цель работы — улучшить результаты лечения больных с неопухолевой билиарной обструкцией путем усовершенствования существующих и разработки новых методов эндоскопических транспапиллярных диагностических и лечебных вмешательств. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 4382 пациентов с неопухолевой билиарной обструкцией, обусловленной: калькулезным холециститом, осложненным холедохолитиазом, — у 1398 (32,6%), остаточным холедохолитиазом при наличии наружного дренажа холедоха — у 662 (15,4%), резидуальным холедохолитиазом — у 596 (13,9%), стенозирующим папиллитом при наличии наружного дренажа холедоха — у 381 (8,9%), рецидивным холедохолитиазом - у 321 (7,5 %), наружными желчными свищами — у 316 (7,4 %), синдромом Мириззи — у 145 (3,3 %), частичными стриктурами желчных протоков — у 131 (3,0 %), состоянием после холедоходуоденостомии — у 130 (3,0 %), хроническим панкреатитом — у 92 (2,1 %), стенозирующим папиллитом — у 53 (1,2%), паразитарной инвазией — у 18 (0,4%), кистами желчных протоков — у 17 (0,4 %), болезнью Кароли — у 9 (0,2 %), состояниями после реконструктивных операций на желудке и двенадцатиперстной кишке — у 9 (0,2%), гемобилией — у 9 (0,2%), первично склерозирующим холангитом — у 8 (0,2 %), постбульбарными язвами — у 5 (0,1 %), воспалительной гиперплазией лимфатических узлов печеночно-двенадцатиперстной связки — 1 наблюдение. Результаты и обсуждение. Позитивные результаты эндоскопического лечения получены в 83,7% наблюдений. Общее количество осложнений снизилось до 4,2%, летальность — до 0,9%. Прогнозирование отдаленных результатов лечения позволило их улучшить за счет совершенствования тактики ведения пациентов в реабилитационный период. Выводы. Разработка и внедрение новых методов эндоскопических эндобилиарных вмешательств позволили повысить частоту позитивных результатов эндоскопического лечения больных с неопухолевой билиарной обструкцией до 83,7 %. Изучение отдаленных результатов эндоскопического лечения больных с неопухолевой билиарной обструкцией позволяет формировать группу риска возникновения рецидивного холедохолитиаза после радикальной санации желчных протоков и разработать меры профилактики рецидива заболевания, включая плановые эндоскопические ревизии и санации желчных протоков.
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Насиров М.Я., Гараев Г.Ш., Алекберова С.А.
Заглавие : Взаимосвязь содержания цитокинов ИЛ-6 И ФНО-? в крови с биохимическими показателями при экспериментальной механической желтухе
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 61-64 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA
БИЛИРУБИН -- BILIRUBIN
ФОСФАТАЗА ЩЕЛОЧНАЯ -- ALKALINE PHOSPHATASE
АСПАРТАТАМИНОТРАНСФЕРАЗЫ -- ASPARTATE AMINOTRANSFERASES
ГАММА-ГЛУТАМИЛТРАНСФЕРАЗА -- GAMMA-GLUTAMYLTRANSFERASE
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ ЛИНИИ WISTAR -- RATS, WISTAR
Аннотация: Цель работы — изучить особенности изменений содержания цитокинов интерлейкина-6 (ИЛ-6) и фактора некроза опухоли ? (ФНО-?) во взаимосвязи с динамикой биохимических показателей крови на модели экспериментальной механической желтухи у крыс. Материалы и методы. Экспериментальные исследования проведены на 30 белых крысах линии Вистар. Модель механической желтухи создавали перевязкой внепанкреатического участка общего желчного протока под наркозом (опытная группа, n = 25). Группа из 5 животных была контрольной. Изучали биохимические параметры крови (общий билирубин, общий белок, щелочная фосфатаза, аспартатаминотрансфераза, ?-глутамилтранспептидаза), а также уровень ИЛ-6 и ФНО-?. Результаты и обсуждение. При создании механической желтухи у экспериментальных животных увеличивалась концентрация изучаемых цитокинов, что указывает на то, что воспалительный процесс, развивающийся при данной патологии, сопряжен с цитокинопосредуемыми иммунологическими процессами. Динамика изменений уровня цитокинов свидетельствует о зависимости дисбаланса этих показателей от длительности механической желтухи. Выводы. Динамика изменений изучаемых показателей свидетельствовала как об их взаимозависимости, так и о зависимости их содержания от длительности заболевания. Взаимосвязь между значениями биохимических показателей и уровнем активности цитокинов позволяет использовать значения последних в качестве критериев для оценки интенсивности гибели гепатоцитов.
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Морар І.К.
Заглавие : Особливості загоєння рани передньої черевної стінки за наявного сітчастого імплантату і на тлі онкопроцесу
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 65-69 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: БРЮШНЫЕ МЫШЦЫ -- ABDOMINAL MUSCLES
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
ГРАНУЛЯЦИОННАЯ ТКАНЬ -- GRANULATION TISSUE
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Мета роботи — з’ясувати в експерименті особливості морфології грануляційної тканини навколо елементів сітчастого імплантату м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки на тлі злоякісного новоутворення, а також після його видалення. Матеріали і методи. Експеримент виконано на 34 лабораторних щурах, яким імплантовано комбіновану сітку ULTRAPRO в тканини м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки. Тварин розподілили на три групи. У 1-й групі (контрольній, n = 8) тваринам не прищеплювали пухлину Герена. У 2-й групі (основній, n= 12) тваринам через тиждень після ін’єкції суспензії клітин пухлини Герена під шкіру зовнішньої поверхні стегна імплантовано сітку [5]. У 3-й групі (основній, n = 14) тваринам після видалення 2-тижневої пухлини Герена імплантовано сітку. Забір біологічного матеріалу здійснювали на 17—19-ту добу після виконання оперативного втручання шляхом висічення м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки разом із сітчастим трансплантатом. Парафінові зрізи забарвлювали гематоксиліном та еозином, а для ідентифікації колагенових волокон — водним блакитним хромотропом. За допомогою комп’ютерної мікроденситометрії визначали середню відстань від елементів сітки до зовнішньої межі грануляційної тканини, оптичну густину забарвлення колагенових волокон, питомий об’єм кровонаповнення судин у грануляційній тканині, кількість клітин грануляційної тканини. Результати та обговорення. Наявність злоякісного новоутворення суттєво пригнічує та сповільнює процеси дозрівання грануляційної тканин навколо елементів сітчастого імплантату. Радикальне видалення пухлини призводить до значно гірших результатів дозрівання грануляційної тканини навколо елементів сітчастого імплантату, про що свідчить вірогідне зменшення площі грануляційної тканини та оптичної густини забарвлених колагенових волокон, а також збільшення кількості клітин і питомого об’єму кровонаповнення судин. Висновки. Наявність злоякісного новоутворення, а також стан після його видалення суттєво зменшують площу грануляційної тканини та уповільнюють процеси її дозрівання. При виконанні радикальних оперативних втручань відзначено гірше дозрівання грануляційної тканини навколо елементів сітчастого імплантату порівняно із симптоматичними втручаннями.
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лисенко Р.Б.
Заглавие : Модифікована абдомінопластика при хірургічному лікуванні хворих зі складними дефектами черевної стінки
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 70-75 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: БРЮШНЫЕ МЫШЦЫ -- ABDOMINAL MUSCLES
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Аннотация: Мета роботи — визначити ефективність використання модифікованої абдомінопластики при хірургічному лікуванні складних дефектів черевної стінки. Матеріали і методи. У хірургічній клініці 1-ї міської клінічної лікарні м. Полтави за період із 2005 до 2015 pp. прооперовано 360 хворих зі складними дефектами черевної стінки. Серед пацієнтів переважали жінки — 309 (85,8 %). Середній вік хворих — 61 рік. Тривалість захворювання — від 2 міс до 47 років, у середньому — 6,5 року. Деформацію черевної стінки виявлено у 289 (80,3 %) пацієнтів. Локалізація дефекту черевної стінки: серединна — 306 (85 %), бічна — 31 (8,6 %), комбінована — 23 (6,4 %) випадки. Розміри дефекту: W1 - 103 (28,6 %), W2 - 188 (52,2 %), W3 - 69 (19,2 %) спостережень. Супутній діастаз прямих м’язів живота І ступеня виявлено у 179 (49,7%) пацієнтів, II — у 114 (31,7%), III — у 17 (4,7%). Поєднані хірургічні захворювання діагностовано у 332 (92,2 %) хворих, у 18,1 % із них — інтраабдомінальну патологію. Результати та обговорення. У 274 (76,1 %) пацієнтів зі складними дефектами черевної стінки виконано модифіковану абдомінопластику, що передбачала: 1) дерматоліпектомію, 2) герніотомію або герніолапаротомію з можливою корекцією інтраабдомінальної патології (за показаннями), 3) алопластику черевної стінки. Види виконаних дерматоліпектомій: поздовжня — 77 (28,1 %), за Бебкоком — 114 (41,6%), за Келлі — 6 (2,2%), за Фернандесом — 63 (22,9%), модифікована Фернандеса — 7 (2,5%), за Берсоном — 3 (1,1 %), за Тореком — 2 (0,8%), за Гразером — 2 (0,8 %). Симультанні операції проведено у 65 (18,1 %) хворих. Застосовано такі види алопластики: onlay — 3 (0,8%), sublay — 289 (80,3%), sublay-inlay — 38 (10,6%), inlay — 3 (0,8 %), Ramirez — 4(1,1%), інтраабдомінальна — 2 (0,6 %), комбінована — 21 (5,8 %) випадок. Висновки. Термін «абдомінопластика» має ширше значення, ніж вважалося раніше. Виконання модифікованої абдомінопластики потребують 76,1 % пацієнтів зі складними дефектами черевної стінки, причому 23,7% із них — симультанних операцій з приводу захворювань органів черевної порожнини. Застосування модифікованої абдомінопластики у хворих зі складними дефектами черевної стінки поліпшує результати лікування.
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Галич С.П., Дабіжа О.Ю., Костенко А.А., Гомоляко І.В. , Самко К.А., Боровик Д.В.
Заглавие : Хірургічне лікування тубулярних грудей II типу
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 76-82 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ИМПЛАНТАТЫ -- BREAST IMPLANTS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS
ШОВ, ТЕХНИКА НАЛОЖЕНИЯ -- SUTURE TECHNIQUES
Аннотация: Мета роботи — вивчити особливості кровопостачання залозистої тканини тубулярних грудей та вдосконалити тактику хірургічної корекції цієї патології шляхом розробки авторського методу операції. Матеріали і методи. У період з 2004 до 2015 р. під нашим спостереженням перебували 30 пацієнток віком 18—34 роки з тубулярними грудьми II типу, яким виконали корекцію грудей за різними методиками. Всі пацієнтки мали асиметрію і тубулярність обох грудей. У доопераційний період, крім клінічних тестів, усім пацієнткам проводили УЗД грудей для виявлення патологічних утворень. Результати та обговорення. Корекція тубулярних грудей за методикою клініки полягала у широкій мобілізації центральної частини залози і формуванні за допомогою насічок залозистого клаптя, достатнього для покриття нижнього полюса імплантату. Клапоть фіксували до субмамарної складки прошивками, що запобігало його скороченню і підкреслювало нову субмамарну складку. Для обгрунтування методики і дослідження особливостей будови судинного русла тканини залози тубулярних грудей проведено морфологічні дослідження. Висновки. Запропонована методика дала змогу отримати добрі та відмінні естетичні результати, які зберігалися у віддалений післяопераційний період.
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Жильчук A.В., Проценко В.В.
Заглавие : Значення прогностичних чинників для вибору тактики лікування хворих на рак молочної залози, зокрема з метастатичним ураженням кісток
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 83-89 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЯ СТАДИИ ОПРЕДЕЛЕНИЕ -- NEOPLASM STAGING
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОРЫ -- TUMOR NECROSIS FACTORS
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
КОЛОНИЕСТИМУЛИРУЮЩИЕ ФАКТОРЫ -- COLONY-STIMULATING FACTORS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Аннотация: Мета роботи — проаналізувати зв’язок між рівнями фактора некрозу пухлини (ФНП) та С-реактивного білка (С-РБ) в периферійній крові (ПК) і ШОЕ у хворих на рак молочної залози (РМЗ), в яких констатовано прогресування захворювання з метастатичним ураженням кісток, та визначити тактику лікування цієї категорії хворих. Матеріали і методи. Дослідження проведено під час лікування 33 хворих на РМЗ. Вивчали наявність дисемінованих пухлинних клітин (ДПК) та біологічну активність цитокінів (ФНП і колонієстимулювального фактора (КСФ)) у кістковому мозку (КМ) та ПК хворих для встановлення кореляційного зв’язку між цими показниками і характером перебігу пухлинного процесу (ремісія або прогресування). З урахуванням зазначених показників хворим проводили відповідне лікування. Окрім поліхіміотерапії та променевої терапії, застосовували бісфосфонати, антибіотики та протизапальні нестероїдні препарати. До початку та після закінчення лікування досліджували рівні ФНП, С-РБ у ПК та ШОЕ. Результати та обговорення. Встановлено, що основними медикаментозними чинниками, які сприяли зменшенню ШОЕ та вмісту С-РБ у ПК, були антибіотики та нестероїдні протизапальні препарати, які мало впливали на динаміку зниження рівня ФНП, тоді як застосування золедронової кислоти суттєво зменшувало вміст ФНП у ПК. Ступінь зниження рівнів ФНП і С-РБ у ПК та ШОЕ був різним залежно від варіанта лікування. Висновки. Наявність ДПК у KM у хворих на РМЗ та високий рівень ФНП і КСФ у КМ та ПК є чинниками високого ризику прогресування захворювання та виникнення кісткових метастазів. У хворих на РМЗ, зокрема з метастатичним ураженням кісток, традиційне лікування (поліхіміотерапія, променева терапія та бісфосфонати) слід доповнювати протизапальною терапією (антибіотики, нестероїдні протизапальні препарати).
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іоффе О.Ю., Буренко Г.В., Стець М.М., Перепадя B.М., Стеценко О.П.
Заглавие : Шляхи поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з некомпенсованою непрохідністю дистальних відділів лівої половини товстої кишки
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 90-93 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування хворих з декомпенсованою обтураційною непрохідністю дистальних відділів лівої половини товстої кишки шляхом впровадження вдосконаленого алгоритму лікувально-діагностичної тактики. Матеріали і методи. Представлено результати лікування 25 хворих з декомпенсованою непрохідністю лівої половини товстої кишки. Для декомпресії товстої кишки застосовано стентування пухлин під контролем фіброколоноскопа нітиноловими колоректальними стентами з покриттям (Hanarostent), які самі розкриваються, електрохірургічну реканалізацію пухлин та заведення зонда для декомпресії проксимальніше за стеноз під контролем фіброколоноскопа. Результати та обговорення. В 11 (44 %) пацієнтів явища декомпенсованої непрохідності кишечника малоінвазивно ліквідувати не вдалося. Їм виконано операції Гартмана або за типом Гартмана в терміни від 2 до 8 год перебування хворих у стаціонарі. Летальність становила 18% (2 пацієнти). Із 14 (56%) пацієнтів на тлі ефективності консервативних заходів 10 проведено резекцію сигмоподібної кишки, решті — передню резекцію прямої кишки з лімфодисекцією D2 та накладанням первинних механічних анастомозів. Летальних наслідків у цій групі не було. Висновки. Етапний підхід та використання малоінвазивних методик декомпресії кишечника дали змогу збільшити частку відтермінованих оперативних втручань (до 56 %). Застосування принципів fast track у хірургії товстої кишки має незаперечні переваги у лікуванні хворих із зазначеною патологією.
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Антонів В.Р., Стець М.М., Сук Л.Л.
Заглавие : Можливості малоінвазивного методу лікування вогнищевих утворень щитоподібної залози з використанням крізьшкірної абляції етанолом
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 94-96 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ УЗЕЛ -- THYROID NODULE
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
ЭТАНОЛ -- ETHANOL
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Мета роботи — визначити можливості та доцільність використання крізьшкірної абляції етанолом вогнищевих утворень щитоподібної залози в амбулаторних умовах. Матеріали і методи. Проаналізовано результати виконання крізьшкірної абляції розчином етанолу вузлових утворень щитоподібної залози під контролем ультразвукового апарата (Aloka SSD 1700) 75 хворим (6 (8%) чоловіків та 69 (92%) жінок віком від 17 до 80 років) у діагностичному відділенні поліклініки Київської міської клінічної лікарні № 11 у період з 2013 до 2016 р. Розмір вузлів — від 5 мм до 4 см, об’єм — від 30 до 400 мм[[p]]3[[/p]]. Кістозні утворення виявлено у 34 (45 %) пацієнтів, кістозно-колоїдні — у 22 (29 %), вузли з тканинною солідною структурою — в 11 (15%), вогнищеві утворення автоімунного походження — у 8 (11 %). Результати та обговорення. У групі пацієнтів з вузлами кістозного та кістозно-колоідного походження 42 (75 %) хворим з вузлами об’ємом до 100 мм[[p]]3[[/p]] проведено одноразове введення етанолу, 10 (18%) пацієнтам з вузлами об’ємом 200—300 мм[[p]]3[[/p]] — повторну абляцію. Вузли тканинної солідної структури та вогнищеві гіперехогенні утворення автоімунного походження у 19 пацієнтів піддавали неодноразовій абляції. Висновки. Використання крізьшкірної абляції з одноразовим введенням етанолу в 42 (75 %) пацієнтів з вузлами кістозно-колоїдного походження об’ємом до 100 мм[[p]]3[[/p]] було ефективним. Цей метод можна застосовувати в амбулаторних умовах.
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лесной И.И.
Заглавие : Стратегии в периоперационной медицине, которые могут влиять на результаты хирургического лечения пациентов с онкологическими заболеваниями
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 97-104 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
ЦИКЛООКСИГЕНАЗЫ 2 ИНГИБИТОРЫ -- CYCLOOXYGENASE 2 INHIBITORS
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): омнопон (иммунология, прием и дозировка, фармакология)
Аннотация: Цель работы — изучить влияние периоперационного обезболивания омнопоном и парекоксибом натрия на некоторые показатели, характеризующие состояние клеточного звена иммунной системы, у больных, прооперированных по поводу рака почки. Материалы и методы. На базе Национального института рака проведено проспективное рандомизированное исследование 48 больных с почечноклеточным раком, которым выполнена нефрэктомия или резекция почки. Для премедикации и послеоперационного обезболивания использовали омнопон и парекоксиб натрия. Исследование субпопуляционного состава лимфоцитов периферической крови проводили поданным определения фенотипических характеристик лимфоцитов, в частности определения экспрессии маркеров клеточной принадлежности (CD3[[p]]+[[/p]], CD4[[p]]+[[/p]], CD8[[p]]+[[/p]], CD16[[p]]+[[/p]]). Результаты и обсуждение. Установлено, что при применении парекоксиба натрия послеоперационная иммуносупрессия имеет менее выраженный характер, чем при использовании омнопона, о чем свидетельствует более высокий уровень субпопуляции Т-клеток и натуральных киллеров и повышение их цитотоксической активности. Выводы. У больных с онкопатологией для периоперационного обезболивания, включая этап премедикации, парекоксиб натрия может быть препаратом выбора при мультимодальной анальгезии, поскольку обладает иммуносохраняющим эффектом по сравнению с омнопоном.
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Стрєпетова О.В., Куценко О.В., Раєвський В.В., Горак Г.В., Ліходієвський В.В.
Заглавие : Успішний досвід глюкокортикостероідної терапії синдрому Лайєлла, який розвинувся на тлі медикаментозного лікування первинної бешихи у хворої з ВІЛ-позитивним статусом
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 105-108 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: СТИВЕНСА-ДЖОНСОНА СИНДРОМ -- STEVENS-JOHNSON SYNDROME
РОЖА -- ERYSIPELAS
СУЛЬФАНИЛАМИДЫ -- SULFANILAMIDES
ПУЛЬС-ТЕРАПИЯ ЛЕКАРСТВЕННАЯ -- PULSE THERAPY, DRUG
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS
ГИДРОКОРТИЗОН -- HYDROCORTISONE
ВИЧ -- HIV
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Описано успішний досвід застосування глюкокортикостероїдної терапії при синдромі Лайєлла, який розвинувся на тлі медикаментозного лікування первинної бешихи у пацієнтки віком 36 років із септичним шоком та ВІЛ-позитивним статусом. Призначення «Солу-Кортеф» у дозі 100 мг тричі на добу не лише сприяла усуненню симптомів тяжкого різновиду медикаментозної алергійної реакції, а й дало змогу досягти позитивної динаміки стану хворої і скорочення тривалості захворювання до 7 діб. Зіставлення клінічної картини, даних анамнезу, лабораторних даних та призначення терапії згідно із загальноприйнятими клінічними протоколами не може заперечувати призначення нестандартного лікування. Воно виправдане позитивним досвідом лікування хворих з тяжкою соматичною патологією на тлі ВІЛ/СНІД.
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фелештинський Я.П., Гречана У.І., Пироговський В.Ю.
Заглавие : Тонкокишкові кровотечі: причини, діагностика, лікувальна тактика
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 109-115 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL
ЭНТЕРОСКОПИЯ ДВОЙНАЯ БАЛЛОННАЯ -- DOUBLE-BALLOON ENTEROSCOPY
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
Аннотация: Розглянуто причини тонкокишкових кровотеч. Проаналізовано сучасні можливості діагностики у хворих з тонкокишковими кровотечами. Акцентовано увагу на ендоскопічних методах діагностики. Висвітлено основні аспекти лікувальної тактики. Наголошено на доцільності раціональної комбінації методів діагностики та лікування.
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Османов Р.Р., Рябинская О.С., Кабаков Б.А., Кузьменко О.В.
Заглавие : К вопросу о растворах для тумесцентной анестезии
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 2. - С. 116-119 (Шифр ХУ6/2016/2)
MeSH-главная: АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ -- ANESTHESIA, LOCAL
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
ЛЕКАРСТВА ДОЗА НАИВЫСШАЯ БЕЗВРЕДНАЯ -- NO-OBSERVED-ADVERSE-EFFECT LEVEL
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): артикаин (токсичность)
Аннотация: Кратко описана эволюция растворов для тумесцентной анестезии. Обсуждаются факторы, влияющие на безопасность введения этих растворов.
Найти похожие

 1-20    21-22 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)