Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (23)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>II=ХУ6/2016/3<.>

Общее количество найденных документов : 23
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-23

Національному медичному університету імені О. О. Богомольця - 175 років [] // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 7-9
MeSH-главная:
УНИВЕРСИТЕТЫ -- UNIVERSITIES (история, кадры, организация и управление)
МЕДИЦИНСКИЕ ИНСТИТУТЫ -- SCHOOLS, MEDICAL (история, кадры, организация и управление)
УКРАИНА -- UKRAINE

Экз-ры:
Найти похожие

Лупальцов, Владимир Иванович.
К вопросу о хирургическом лечении неосложненной гастродуоденальной язвы [] / В. И. Лупальцов // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 10-14
MeSH-главная:
ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
ПЕПТИЧЕСКОЙ ЯЗВЫ ПРОБОДЕНИЕ -- PEPTIC ULCER PERFORATION (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE (методы)
ПИЛОРОСТЕНОЗ -- PYLORIC STENOSIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЯ ВТОРИЧНО-ПЕРВИЧНЫЕ -- NEOPLASMS, SECOND PRIMARY (диагностика, патофизиология, хирургия)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Цель работы — улучшить результаты лечения больных гастродуоденальной язвой путем расширения относительных показаний к оперативному лечению. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ хирургического лечения 437 больных с гастродуоденальной язвой, осложненной перфорацией у 298 больных, кровотечением — у 82; декомпенсированным стенозом — у 39 и малигнизацией желудочной язвы — у 18. Большинство пациентов лечились и наблюдались у гастроэнтеролога от 3 до 18 лет. Результаты и обсуждение. Установлено, что вопросы хирургической тактики данного контингента больных далеки от разрешения. Нет единого мнения о хирургическом лечении больных по относительным показаниям, а также о степени радикализма его выполнения. В ургентной хирургии при лечении осложненных форм гастродуоденальной язвы широко используют паллиативные вмешательства с высокой частотой осложнений и летальности. Выводы. При неуклонном росте количества больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки с высокой частотой осложнений улучшения качества лечения можно достичь путем оптимального сочетания эффективной консервативной терапии с расширением показаний к хирургическому лечению по относительным показаниям.

Экз-ры:
Найти похожие

Досвід лікування невідкладної хірургічної патології верхніх відділів травної трубки [] / М. І. Тутченко [и др.] // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 17-21
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS (патология, хирургия)
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПЕПТИЧЕСКОЙ ЯЗВЫ ПРОБОДЕНИЕ -- PEPTIC ULCER PERFORATION (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПЕПТИЧЕСКАЯ ГЕМОРРАГИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER HEMORRHAGE (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
Аннотация: Мета роботи — проаналізувати досвід лікування невідкладної хірургічної патології верхніх відділів травної трубки. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування патологічних станів у 4708 хворих з перфораціями, шлунково-кишковими кровотечами, які локалізувалися у верхніх відділах травної трубки. Визначено можливості та місце виконання лапароскопічних і лапароскопічно-асистованих оперативних втручань. Результати та обговорення. Аналіз 5-річного періоду виявив стабільну частоту виникнення ускладнень виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (кровотеча і перфорація) і цирозу печінки з ускладненням кровотечею з варикозних вен стравоходу та шлунка. Випадки шлунково-кишкової кровотечі, зумовленої синдромом Маллорі—Вейсса, становили 15,32 % від загальної кількості хворих з кровотечею та не потребували хірургічного втручання. Кровотечі при доброякісних (поліпи, лейоміоми, гістпухлини) та злоякісних новоутвореннях стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки спостерігалися у 180 (3,86 %) випадках і не потребували термінового оперативного втручання. Частка лапароскопічних оперативних втручань від загальної кількості оперованих з приводу перфорації хворих становила 21 % і мала тенденцію до збільшення. Лапароскопічні та лапароскопічно-асистовані втручання при шлунково-кишковій кровотечі використовують при кровотечах з варикозно розширених вен стравоходу, тоді як при виразковій патології їх застосування обмежене через технічні труднощі при видаленні джерела кровотечі. Висновки. Частка хворих з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, які мають ускладнення у вигляді перфорації і кровотечі, становила 66,19 % від кількості хворих з гострою хірургічною патологією верхніх відділів травної трубки. Вони потребують надання невідкладної допомоги. В 95,61 % випадках шлунково-кишкової кровотечі виразкового генезу ендоскопічний та медикаментозний гемостаз був ефективним. Хворим з кровотечею при синдромі Маллорі-Вейсса навіть у разі тяжкої крововтрати достатньо провести медикаментозний та ендоскопічний гемостаз, вони не потребують хірургічного втручання. Летальність у хворих з кровотечами з вен стравоходу і шлунка, зумовленими портальною гіпертензією, становила 45,73 %.

Доп.точки доступа:
Тутченко, М.І.; Слонецький, Б.І.; Березенко, І.М.; Рощин, Г. Г.; Рудик, Д. В.; Сіренко, О. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Сравнительная оценка эффективности эндоскопического инъекционного инфильтрационного гемостаза с применением препаратов транексамовой и аминокапроновой кислоты при кровотечениях из верхних отделов желудочно-кишечного тракта [] / В. Г. Гуцулюк [и др.] // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 22-25
MeSH-главная:
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия, этиология)
ГЕМОСТАЗ ЭНДОСКОПИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, ENDOSCOPIC (методы)
ФИБРИНОЛИЗ -- FIBRINOLYSIS (действие лекарственных препаратов)
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID (терапевтическое применение)
АМИНОКАПРОНОВАЯ КИСЛОТА -- AMINOCAPROIC ACID (терапевтическое применение)
Аннотация: Цель работы — сравнить эффективность эндоскопического инъекционного инфильтрационного гемостаза с применением препаратов транексамовой и аминокапроновой кислоты при кровотечениях из верхних отделов желудочно-кишечного тракта разной этиологии. Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 76 больных с кровотечениями из верхних отделов желудочно-кишечного тракта разной этиологии, находившихся на лечении в Одесской областной клинической больнице в период с 2014 по 2016 г. Результаты и обсуждение. В целом у 48 (76 %) больных с кровотечением F1b, F2a и F2b удалось достичь надежного окончательного гемостаза: в группе, в которой использовали препарат транексамовой кислоты, — у 76,9 %, в группе, в которой использовали препарат аминокапроновой кислоты, — у 46,15 %. У 6 (23,10 %) пациентов первой группы и у 22 (53,85 %) — второй после проведения манипуляции возникли сомнения в надежности гемостаза из-за наличия признаков рецидива кровотечения. В связи с этим данные больные были прооперированы. Выводы. Подавления фибринолиза как составляющей гипокоагуляционного синдрома, развивающегося при желудочно-кишечных кровотечениях в большинстве случаев у пациентов, которым проводили эндоскопический инъекционный инфильтрационный гемостаз, можно добиться, используя препарат транексамовой кислоты.

Доп.точки доступа:
Гуцулюк, В.Г.; Осипенко, О.В.; Гатайло, Б.Н.; Дюжев, А.С.
Экз-ры:
Найти похожие

Олійник, Ю. Ю.
Виживання пацієнтів з місцево поширеним раком шлунка, які перенесли комбіновані оперативні втручання [] / Ю. Ю. Олійник // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 26-31
MeSH-главная:
ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY (методы)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ ЖИЗНИ СТАТИСТИЧЕСКИЕ ТАБЛИЦЫ -- LIFE TABLES
ЖИЗНИ ОЖИДАЕМАЯ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТЬ -- LIFE EXPECTANCY (тенденции)
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
СЛЕПОГО ОТБОРА МЕТОД -- RANDOM ALLOCATION
Аннотация: Мета роботи — дослідити виживання хворих з місцево поширеним раком шлунка (МПРШ), яким виконано комбіновані оперативні втручання. Матеріали і методи. Досліджено статеві й вікові особливості та їх вплив на виживання 1114 пацієнтів (804 чоловіків і 310 жінок), яким проведено комбіновані оперативні втручання з приводу МПРШ, за методом Каплана —Мейєра, Log rank тесту і даними регресійної моделі пропорційних ризиків Кокса. Результати та обговорення. Суттєвої відмінності за середньою тривалістю життя між чоловіками і жінками, яким виконано комбіновані оперативні втручання, не виявлено (р = 0,059, відношення ризиків (ВР)= 1,134, р = 0,143), проте встановлено статистично значущу різницю за середньою тривалістю життя, 3- і 5-річною виживаністю між хворими, яким проведено комбіновані гастректомії і субтотальні резекції (відповідно р = 0,001, ВР = 0,530, р = 0,0001 і р = 0,017, ВР = 0,727 і р = 0,008). Три- і 5-річна виживаність після комбінованих гастректомій становила відповідно 16,7 і 10,1 %, а після комбінованих субтотальних резекцій шлунка — 29,6 та 24,2 %. Різниця щодо 3- і 5-річної виживаності між хворими чоловічої і жіночої статі, яким виконано комбіновані субтотальні резекції шлунка, статистично значуща (р = 0,032, ВР = 0,609, р = 0,017). Висновки. Дані щодо середньої тривалості життя, 3- і 5-річної виживаності свідчать про доцільність виконання комбінованих оперативних втручань з огляду на сучасну тенденцію до розширення хірургічних можливостей радикального лікування хворих на рак шлунка і показань до їх проведення.

Экз-ры:
Найти похожие

Криворучко, І. А.
Хірургічне лікування ускладнених псевдокіст підшлункової залози третього типу [] / І. А. Криворучко, Н. М. Гончарова // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 32-36
MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПСЕВДОКИСТА -- PANCREATIC PSEUDOCYST (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (использование)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, хирургия)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування ускладнених псевдокіст підшлункової залози третього типу з використанням малоінвазивних методик. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 177 хворих з ускладненими псевдокістами підшлункової залози третього типу за класифікацією A. D’Egidio та М. Schein (1991). У хворих спостерігали такі ускладнення, як нагноєння псевдокісти (10,73 %), кровотеча в порожнину псевдокісти (12,43 %), компресійний синдром у вигляді механічної жовтяниці (32,77 %) і порушення прохідності шлунка та дванадцятипалої кишки (37,3 %), перфорація псевдокісти (0,56%), розрив псевдокісти (2,26%), панкреатичні нориці (3,95%). При виборі способу оперативного втручання враховували вік пацієнта, вид ускладнення, локалізацію псевдокісти, ускладнення з боку інших органів та систем, ступінь дисфункції органа за шкалою SOFA. Результати та обговорення. Малоінвазивні методи застосовано у 36 (20,3 %) пацієнтів. У 75% випадків ці методи були завершальним етапом лікування, у решті випадків їх використано з метою вичікувальної тактики для полегшення загального стану хворого для виконання лапаротомного втручання (у 141 (79,7 %) хворого). При застосуванні етапного лікування ускладнення виникли у 10,2% пацієнтів. Висновки. Виконання крізьшкірного або ендоскопічного дренування псевдокіст підшлункової залози у хворих з дисфункцією органа (› 8 за шкалою SOFA) для декомпресії псевдокісти та поліпшення загального стану пацієнта, що необхідно для використання відкритих втручань на підшлунковій залозі, дало змогу зменшити кількість післяопераційних ускладнень до 10,2 % та поліпшити якість життя хворих. Виконання радикальних оперативних втручань залежало від тяжкості стану пацієнтів, поширення хронічного панкреатиту, локалізації псевдокісти, стану протокової системи, товщини та сформованості стінок псевдокісти, а також наявності ускладнень з боку суміжних органів.

Доп.точки доступа:
Гончарова, Н.М.
Экз-ры:
Найти похожие

Безродний, Б. Г.
Застосування одномоментного з біліодигестивним гастродигестивного шунтування при паліативному хірургічному лікуванні хворих на місцево поширений рак головки підшлункової залози [] / Б. Г. Безродний, В. П. Слободяник, М. С. Філатов // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 39-43
MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, хирургия)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
БИЛИОПАНКРЕАТИЧЕСКОЕ ШУНТИРОВАНИЕ -- BILIOPANCREATIC DIVERSION (методы)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (методы)
СТЕНТЫ -- STENTS (использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
ПАЛЛИАТИВНАЯ ПОМОЩЬ -- PALLIATIVE CARE (методы)
РАНДОМИЗИРОВАННОЕ КОНТРОЛИРУЕМОЕ КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- RANDOMIZED CONTROLLED TRIAL
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Мета роботи — поліпшити результати паліативного хірургічного лікування хворих на місцево поширений рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, шляхом удосконалення тактики та хірургічної техніки дренувальних операцій. Матеріали і методи. Проаналізовано результати паліативного хірургічного лікування хворих на рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, які перенесли паліативне біліодигестивне шунтування у 2000—2006 pp. (основна група, n = 115). На підставі вивчення отриманих результатів розроблено показання до виконання одномоментного біліо-і гастродигестивного шунтування та запропоновано спосіб хірургічного лікування таких хворих. На другому етапі роботи, із пацієнтів, котрі лікувалися у клініці у 2007—2016 pp., шляхом рандомізації сформували підгрупу А (n = 48) і підгрупу Б (n = 49). Пацієнтам підгрупи А для біліодигестивного шунтування накладали холецистоентеро- або гепатикоентероанастомози, хворим підгрупи Б одночасно виконували гепатико- та гастроєюноанастомозування за оригінальною методикою. Проведено порівняльний аналіз результатів хірургічного лікування хворих двох підгруп. Результати та обговорення. У проспективному рандомізованому контрольованому дослідженні показано безпечність та довгострокову ефективність одномоментного з біліодигестивним гастродигестивного шунтування у хворих на місцево поширений рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею, які підлягають паліативному хірургічному лікуванню. Запропоновано методику хірургічного втручання, показано її клінічну ефективність. Описано тактику двохетапного хірургічного лікування хворих, яка передбачає в осіб з ознаками печінкової недостатності виконання першим етапом ендоскопічного транспапілярного стентування, а другим — основного етапу хірургічного втручання. Висновки. Проведення одномоментного біліо- та гастродигестивного шунтування у хворих на місцево поширені форми раку головки підшлункової залози, ускладненого механічною жовтяницею, не збільшує частоту післяопераційних ускладнень, поліпшує якість життя хворих та сприяє збільшенню його тривалості.

Доп.точки доступа:
Слободяник, В.П.; Філатов, М.С.
Экз-ры:
Найти похожие

Аналіз результатів лікування гострого панкреатиту в Київській області [] / Я. П. Фелештинський [та ін.] // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 44-49
MeSH-главная:
ПАНКРЕАТИТ -- PANCREATITIS (диагностика, осложнения, патофизиология, рентгенография, смертность, ультрасонография, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
Аннотация: Мета роботи — проаналізувати результати лікування гострого панкреатиту в Київській області та визначити оптимальну лікувальну тактику. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 4129 хворих на гострий панкреатит у Київській області за період з 2010 до 2016 р. Проведено порівняльну оцінку лікування гострого панкреатиту у 2423 хворих у період з 2010 до 2012 р. з використанням традиційних методик та у 1706 пацієнтів у період з 2013 до 2016 р. із застосуванням сучасних малоінвазивних технологій (лапароскопії, ультразвукового дренування та алгоритму діагностики і лікування). Результати та обговорення. Обгрунтовано показання до лапароскопічного втручання при гострому панкреатиті як для уточнення діагнозу, так і для хірургічного лікування. З впровадженням динамічного моніторингу хворих на гострий панкреатит зменшилася кількість пацієнтів, яким виконано відкриті хірургічні втручання, що сприяло зниженню матеріальних витрат, кількості післяопераційних ускладнень, тривалості перебування хворого в стаціонарі та частоти виникнення інвалідності. Висновки. Впровадження сучасного алгоритму діагностики та малоінвазивної технології хірургічного втручання на тлі патогенетично обгрунтованого консервативного лікування дало змогу досягти зниження загальної летальності до 3,2 %. Динамічний моніторинг хворих на гострий панкреатит сприяв збільшенню кількості хворих, пролікованих консервативно та малоінвазивно і, відповідно, значному зменшенню кількості пацієнтів, пролікованих відкритими хірургічними способами.

Доп.точки доступа:
Фелештинський, Я.П.; Бондаренко, О.М.; Бондаренко, М.Д.; Бондарчук, Б.Г.; Карпенко, О.В.
Экз-ры:
Найти похожие

Лисенко, Р. Б.
Аналіз деформацій, напружень, біомеханічної взаємодії імплантату і м’язово-апоневротичних структур передньої черевної стінки людини при алопластиці з приводу її дефектів [] / Р. Б. Лисенко, М. Г. Крищук // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 50-55
MeSH-главная:
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (патология, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
АЛЛОТРАНСПЛАНТАТЫ -- ALLOGRAFTS (трансплантация)
РАСТЯЖЕНИЯ И ДЕФОРМАЦИИ -- SPRAINS AND STRAINS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ЭЛАСТИЧНОСТЬ -- ELASTICITY
УПРУГОСТИ МОДУЛЬ -- ELASTIC MODULUS
Аннотация: Мета роботи — провести аналіз деформацій, напружень і біомеханічної взаємодії імплантату і м’язово-апоневротични структур передньої черевної стінки людини при алопластиці з приводу її дефектів. Матеріали і методи. Дослідження проведене за участю 29 здорових добровольців (аналіз руху і деформаційні зміни передньої черевної стінки під час максимального надування живота, основна група) і 27 пацієнтів, яким виконували лапароскопічні оперативні втручання (контрольна група) з інсуфляцією у черевну порожнину вуглекислого газу до тиску 12 мм рт. с. Порівнювали механічні властивості м’язово-апоневротичних структур передньої черевної стінки людини з фізико-механічними властивостями імплантатів. Результати та обговорення. Виявлено такі зміни механічних властивостей тканин передньої черевної стінки: середі показники деформації у поздовжньому напрямку становили 6 % в основній групі та 12 % — у контрольній, деформації поперечному напрямку — відповідно 3 і 8 %. Деформація у поздовжньому напрямку перевищувала таку в поперечном напрямку на 46 %, площа передньої черевної стінки — на 16 %. Модуль пружності тканин передньої черевної стінки у поздовжньому напрямку менший, ніж у поперечному, на 44 %. Максимальну міцність і жорсткість тканини мають поперек білої лінії, а найбільшу еластичність — уздовж. Висновки. Механічні властивості м’язово-апоневротичних структур передньої черевної стінки людини відрізняються повздовжньому і поперечному напрямках. Функціональну взаємодію сітчастого імплантату з м’язово-апоневротичним структурами передньої черевної стінки необхідно моделювати шляхом порівняння їх біомеханічних властивостей.

Доп.точки доступа:
Крищук, М.Г.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Грубник, В. В.
Модифицированные лапароскопические операции при лечении послеоперационных вентральных грыж [] / В. В. Грубник, Н. Д. Парфентьева, К. О. Воротынцева // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 56-60
MeSH-главная:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (диагностика, патофизиология, хирургия)
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY (методы)
ТРАНСПЛАНТАТЫ -- TRANSPLANTS (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика, патофизиология, хирургия)
Аннотация: Цель работы — изучить результаты хирургического лечения послеоперационных вентральных грыж большого размера при использовании классической лапароскопической герниопластики по сравнению с модифицированной комбинированной лапароскопической герниопластикой. Материалы и методы. В период с 2012 по 2015 г. на базе Одесской областной клинической больницы прооперировано 65 пациентов (43 женщины и 22 мужчины) с послеоперационными вентральными грыжами большого размера (размер грыжевого дефекта свыше 10 см). Средний возраст пациентов составил (52,2 ± 10,4) года. Практически все пациенты страдали ожирением: индекс массы тела в среднем составлял (35,2 ± 4,8) кг/м². Пациентов распределили на две группы. В группе I (n = 26) при возможности выполнения у пациентов адекватного лапароскопического адгезиолизиса применяли стандартную лапароскопическую герниопластику сетчатыми трансплантатами (Atrium, MMDI, Proceed) с фиксацией их трансфасциальными швами и такерами к передней брюшной стенке. В группе II (n = 39) использовали комбинированную лапароскопическую методику герниопластики. Результаты и обсуждение. Средняя длительность оперативного вмешательства была сравнительно меньше в группе II ((138,4 ± 8,5) и (92,7 ± 6,2) мин (р ‹ 0,05). При наблюдении в сроки от 6 до 24 мес в группе I рецидив грыжи возник у 2 (7,6 %) пациентов, в группе II — ни у одного. У пациентов группы II частота послеоперационных осложнений была незначительно выше, чем в группе I. Выводы. Выполнение лапароскопической классической герниопластики у пациентов с повышенным индексом массы тела ассоциируется с небольшим количеством раневых осложнений (11,5 %) по сравнению с комбинированными операциями (17,9 %). Применение комбинированных операций с использованием минилапаротомий позволило в технически сложных случаях при послеоперационных грыжах большого размера у пациентов с избыточной массой тела достигнуть отсутствия рецидивов грыжи в послеоперационный период. Результаты нашего исследования показывают, что комбинированная методика герниопластики является альтернативой конверсии.

Доп.точки доступа:
Парфентьева, Н.Д.; Воротынцева, К.О.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Переяслов, А. А.
Вибір методу хірургічного лікування пахвинних гриж у новонароджених: що краще? [] / А. А. Переяслов, А. О. Дворакевич // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 61-66
MeSH-главная:
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL (патология, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
Аннотация: Мета роботи — порівняти результати лапароскопічного лікування із застосуванням методики Percutaneous Internal Ring Suturing і традиційних методів у новонароджених із пахвинними грижами. Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 111 новонароджених з пахвинними грижами. Лапароскопічні втручання за методом PIRS (Percutaneous Internal Ring Suturing) застосованоу 63 дітей, традиційні за методом Дюамеля І — у 48. Для лапароскопічних операцій використовували оптичну систему Strayker 1088 HD (Німеччина) і набір 3-міліметрових лапароскопічних інструментів. Результати та обговорення. Ранні (протягом тижня з моменту встановлення діагнозу) операції проведено у 49 дітей, відтерміновані (протягом першого року життя) — у 62. У новонароджених, насамперед недоношених дітей, при ранньому хірургічному втручанні існує ризик необхідності відновлення штучної вентиляції легень з імовірністю розвитку ушкодження легень, особливо у пацієнтів з попередніми епізодами апное та респіраторного дистрес-синдрому. Защемлення грижі діагностовано у 15,3 % новонароджених. Тривалість операції за методом PIRS була меншою, ніж при відкритих втручаннях, що зумовлено технікою накладання екстракорпорального шва. Результати хірургічного лікування пахвинних гриж у новонароджених чітко залежать від методу хірургічної корекції та термінів проведення операції — ранні та відкриті втручання супроводжуються високим ризиком виникнення рецидиву грижі, розвитку гіпотрофії яєчка та набутого крипторхізму. Висновки. При неускладненому перебігу пахвинної грижі у новонароджених, особливо у недоношених, хірургічне лікування має бути відтерміноване до збільшення маси тіла понад 1500 г. Лапароскопічне лікування пахвинних гриж у новонароджених із використанням методу PIRS має переваги перед традиційними «відкритими» методами як при неускладнених, так і при защемлених грижах.

Доп.точки доступа:
Дворакевич, А.О.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Грубник, Вл. В.
Использование самофиксирующихся сеток Рrogrip при выполнении лапароскопической пластики грыж пищеводного отверстия диафрагмы [] / Вл. В. Грубник, А. В. Малиновский, Викт. В. Грубник // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 67-70
MeSH-главная:
ЭЗОФАГИТ ПЕПТИЧЕСКИЙ -- ESOPHAGITIS, PEPTIC (осложнения, патофизиология, хирургия)
ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ -- HERNIA, HIATAL (диагностика, патофизиология, хирургия)
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ -- HERNIA, DIAPHRAGMATIC (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
ПРОТЕЗА ФИКСАЦИЯ -- PROSTHESIS RETENTION
АЛЛОТРАНСПЛАНТАТЫ -- ALLOGRAFTS (трансплантация, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ФУНДОПЛИКАЦИЯ -- FUNDOPLICATION (методы)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Цель работы — изучить возможность использования самофиксирующихся сеток Progrip (Covidien, США) при выполнении лапароскопических фундопликаций. Материалы и методы. Проанализированы результаты операций у 62 больных (36 мужчин и 26 женщин) с большими грыжами пищеводного отверстия диафрагмы. Возраст больных — от 42 до 78 лет, средний возраст — 60 лет. У 26 пациентов наблюдали признаки ожирения (индекс массы тела › 30 кг/м²). Всем больным проведено полное клиническое обследование (фиброгастродуоденоскопия, рентгеноконтрастное исследование желудка, суточная рН-метрия, оценка качества жизни с помощью опросников GERD-HRQL). Отдаленные результаты изучены через 6, 12 и 24 мес после операции. У 48 больных через 6 и 12 мес проведена суточная рН-метрия пищевода с вычислением индекса DeMeester. Результаты и обсуждение. Сетки Progrip достаточно быстро прорастали собственными тканями и надежно укрепляли выполненную крурорафию. Ни в одном случае не выявлено рецидива грыжи. Функциональные результаты операции у большинства пациентов были положительными. Индекс качества жизни до операции составлял 35, после операции — 9 (р ‹ 0,05). Суточная рН-метрия показала снижение индекса DeMeester с 78,0 ± 15,0 перед операцией до 13,6 ± 4,0 после операции (р ‹ 0,01). Сравнение результатов операций с использованием сетки Progrip с результатами 128 операций, выполненных с применением обычных полипропиленовых сеток, показало преимущество использования сеток Progrip. Выводы. Первый опыт использования самофиксирующихся сеток Progrip для укрепления крурорафии показал безопасность и высокую эффективность новой методики. Использование сетки Progrip позволяет в 1,5 раза уменьшить длительность операции и в 5 раз снизить частоту рецидивов после лапароскопической фундопликации.

Доп.точки доступа:
Малиновский, А.В.; Грубник, Викт.В.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Рябий, С. І.
Особливості змін мікробіоценозу кишкової стінки за умов розвитку неспроможності кишкових швів [] / С. І. Рябий // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 73-77
MeSH-главная:
ШВЫ ФИКСИРУЮЩИЕ -- SUTURE ANCHORS (вредные воздействия, микробиология)
ШВЫ -- SUTURES (вредные воздействия, микробиология)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (микробиология, патология, хирургия)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI (патогенность)
БАКТЕРОИДЫ -- BACTEROIDES (патогенность)
ЭНТЕРОКОККИ -- ENTEROCOCCUS (патогенность)
КЛОСТРИДИИ -- CLOSTRIDIUM (патогенность)
Аннотация: Мета роботи — з’ясувати закономірності змін кількісного та видового складу мікрофлори в ділянці кишкових швів за умов розвитку їх неспроможності. Матеріали і методи. Проведено моделювання неспроможності кишкових швів у 75 експериментальних тварин, розподілених на дві групи. Через 12, 24, 48, 72 год та 5 діб після операції виконано бактеріологічні дослідження змивів з ділянки швів із визначенням мікробного числа (МЧ) та популяційно-видового складу кишкової мікрофлори. Результати та обговорення. У тварин з неспроможністю швів, починаючи з 24 год, упродовж усього періоду спостереження виявлено експоненціальне збільшення МЧ в етіологічно значущих концентраціях (понад 5 lg КУО/мл). Через 12—24 год зафіксовано сильний прямо пропорційний кореляційний зв’язок між МЧ і кількістю Escherichia coli (r = +0,97) та помірний обернено пропорційний — між МЧ і кількістю Enterococcus spp. (r = -0,37). Через 3—5 діб збільшення МЧ помірно прямо пропорційно корелювало зі збільшенням кількості Bacteroides spp. (r = +0,39) і Clostridium spp. (r = +0,41) та обернено пропорційно — зі збільшенням кількості Е. coli (r = -0,49) та Enterococcus spp. (r = -0,53). Висновки. За умов розвитку неспроможності кишкових швів відбувається експоненціальне зростання загальної кількості мікроорганізмів у ділянці з’єднання зі зміною популяційно-видового складу кишкової мікрофлори. У ранні терміни (12—24 год) збільшення МЧ відбувається переважно за рахунок автохтонної мікрофлори, а пізніше (через 3—5 діб) — за рахунок збільшення кількості облігатних анаеробів поряд зі зменшенням концентрації факультативних анаеробних мікроорганізмів.

Экз-ры:
Найти похожие

14.

Лозинська, Л. Ю.
Неоплазії, асоційовані з хворобою Крона: частота, спектр, статево-вікові особливості виникнення, способи оперативних втручань [] / Л. Ю. Лозинська // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 78-82
MeSH-главная:
КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE (диагностика, патофизиология, хирургия)
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, хирургия)
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Мета роботи — дослідити частоту і спектр неоплазій, асоційованих із хворобою Крона, сформувати групу високого ризику виникнення новоутворень та запропонувати способи оперативних втручань. Матеріали і методи. Протягом 2000—2015 pp. проведено ретро- і проспективний аналіз медичної документації проктологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні та виявлено 288 пацієнтів з хворобою Крона, з них 168 (58,3 %) чоловіків і 120 (41,7 %) жінок. Вік установлення діагнозу — від 17 до 73 років у чоловіків та від 16 до 76 років — у жінок. Результати та обговорення. У 4,9 % пацієнтів зареєстровано злоякісні новоутворення. Найчастіше (у 4,2 % випадків) діагностували колоректальний рак. Серед хворих на колоректальний рак переважали чоловіки (10:2). Більшість пухлин кишечника, які виникли у пацієнтів із хворобою Крона, мали лівобічну локалізацію. Середня тривалість захворювання, на тлі якого розвинувся колоректальний рак, становила (16,7±4,2) року. У 67,0 % пацієнтів із колоректальними неоплазіями, асоційованими з хворобою Крона, проведено операцію — лівобічну геміколектомію. Із злоякісних новоутворень іншої локалізації при цій хворобі зареєстровано рак шлунка (у 0,7 % випадків) і рак молочної залози та простати (по 0,3 %). Висновки. У групі пацієнтів із хворобою Крона частота виникнення злоякісних новоутворень становила 0,90 випадку на рік. Найчастішим з них був колоректальний рак — 0,75 випадку на рік. Групою високого ризику виникнення колоректального раку при хворобі Крона були пацієнти, середній вік яких становив (63,4 ± 2,8) року, переважно чоловічої статі, з лівобічною локалізацією пухлин і середньою тривалістю захворювання (16,7 ± 4,2) року. Характер оперативних втручань залежав від локалізації пухлин та стадії процесу. Найчастішою операцією була лівобічна геміколектомія з трансверзоректальним анастомозом.

Экз-ры:
Найти похожие

15.

Іващенко, В. Є.
Порівняння диференційованої та традиційної тактики відеоторакоскопії при синдромі плеврального випоту [] / В. Є. Іващенко, І. А. Калабуха // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 83-88
MeSH-главная:
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВИДЕОТЕХНИКИ -- THORACIC SURGERY, VIDEO-ASSISTED (методы)
ПЛЕВРА -- PLEURA (патология, рентгенография, хирургия)
ПЛЕВРИТ -- PLEURISY (диагностика, патофизиология, рентгенография, хирургия, этиология)
ПЛЕВРАЛЬНЫЙ ВЫПОТ -- PLEURAL EFFUSION (диагностика, патофизиология, рентгенография, хирургия, этиология)
ПНЕВМОТОРАКС -- PNEUMOTHORAX (диагностика, патофизиология, рентгенография, хирургия)
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY (методы)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Аннотация: Мета роботи — порівняти диференційовану тактику проведення відеоторакоскопічної діагностики при синдромі плеврального випоту з традиційною. Матеріали і методи. Розроблено диференційовану тактику вибору способу проведення діагностичної відеоторакоскопії у хворих на синдром плеврального випоту. До операції, після евакуації випоту з плевральної порожнини, створювали штучний пневмоторакс, оцінювали стан гемітораксу рентгенологічно (за допомогою багатоосьової поліпозиційної рентгеноскопії та рентгенографії). За результатами рентгенологічного обстеження виділяли контингент хворих, яким проводили відеоторакоскопію спрощеним способом. Останній відрізнявся від стандартного застосуванням внутрішньовенної седації замість ендотрахеальної інтубації та міорелаксантів, відсутністю додаткових хірургічних маніпуляцій, значно меншою тривалістю власне операції та, відповідно, анестезії. Для оцінки ефективності зазначеної тактики проведено аналіз результатів 124 процедур відеоторакоскопій. Отримані дані порівнювали з результатами впровадження диференційованої тактики відеоторакоскопічної діагностики у практичну роботу торакального відділення. Результати та обговорення. Завдяки впровадженню диференційованої тактики відеоторакоскопічної діагностики в пацієнтів із синдромом плеврального випоту в клінічну практику в середньому кількість післянаркозних побічних ефектів зменшилася на 65,9%, частота знеболювання наркотичними анальгетиками — з 2,8 до 1,4 разу/добу, термін активізації після операції (самостійне пересування) — з 23,8 до 10,3 год, термін відновлення самостійного випорожнення — з 72,0 до 34,3 год, тривалість перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії — з 24,8 до 9,7 год, тривалість післяопераційного лікування — з 16,0 до 10,1 доби. Висновки. Впровадження диференційованої тактики відеоторакоскопічної діагностики в клінічну практику забезпечило статистично значуще прискорення активізації після операції, відновлення самостійного випорожнення, скорочення тривалості перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, зменшення частоти знеболювання наркотичними анальгетиками, кількості післянаркозних побічних ефектів та середньої тривалості післяопераційного лікування.

Доп.точки доступа:
Калабуха, І.А.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Використання різних видів парієтальної плевректомії з декортикацією легені при неспецифічному та туберкульозному ураженні [] / М. С. Опанасенко [та ін.] // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 91-96
MeSH-главная:
ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВИДЕОТЕХНИКИ -- THORACIC SURGERY, VIDEO-ASSISTED (методы)
ПЛЕВРА -- PLEURA (патология, хирургия)
ПЛЕВРИТ -- PLEURISY (диагностика, патофизиология, хирургия)
ТУБЕРКУЛЕЗ ПЛЕВРЫ -- TUBERCULOSIS, PLEURAL (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЭМПИЕМА ПЛЕВРАЛЬНАЯ -- EMPYEMA, PLEURAL (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЭМПИЕМА ТУБЕРКУЛЕЗНАЯ -- EMPYEMA, TUBERCULOUS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY (методы)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Мета роботи — порівняти ефективність застосування «класичної», відеоасистованої та відеоторакоскопічної плевректомії з декортикацією легені при різних видах патології плеври запального генезу й обгрунтувати оптимальні строки застосування цих оперативних втручань залежно від тривалості патологічного процесу. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 173 хворих із плевральними випотами різної етіології у відділенні торакальної хірургії та інвазивних методів діагностики Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України у 2006—2016 pp. Пацієнтів розподілили на чотири групи: 1-ша група — 54 (31,2 %) пацієнти, прооперовані із застосуванням «класичної» плевректомії з декортикацією легені з використанням широкої торакотомії, 2-га група — 36 (20,8 %) пацієнтів, прооперованих із застосуванням відеоасистованої плевректомії з декортикацією легені, 3-тя група — 55 (31,8 %) пацієнтів, прооперованих з використанням відеоторакоскопічної плевректомії з декортикацією легені, 4-та група — 28 (16,2%) пацієнтів, прооперованих із застосуванням «класичної» плевректомії з декортикацією легені та резекцією ураженої патологічним процесом ділянки легеневої паренхіми. Результати та обговорення. Загальна ефективність оперативного лікування становила 96,5 %, летальність — 1,2 %, частота післяопераційних ускладнень — 9,8 %. Висновки. На ранніх стадіях захворювання перевагу слід віддавати менш інвазивним втручанням. При сумнівах у необхідності виконання «класичної» плевректомії з декортикацією легені операцію слід починати з відеоторакоскопічної ревізії плевральної порожнини. У певних випадках можлива конверсія в міні-торакотомію із застосуванням відеоасистованої плевректомії з декортикацією легені або широка латеральна торакотомія з виконанням «класичної» плевректомії з декортикацією легені. При тривалості захворювання до 4 тиж добрі результати лікування дає застосування відеоторакоскопічної плевректомії з декортикацією легені, при більшій тривалості — виконання відеоасистованої або «класичної» плевректомії з декортикацією легені.

Доп.точки доступа:
Опанасенко, М.С.; Шалагай, С.М.; Конік, Б.М.; Кшановський, О.Е.; Бичковський, В.Б.; Терешкович, О.В.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Беленький, В. А.
Применение современных раневых поливинилалкогольных повязок при огнестрельных ранах мягких тканей [] / В. А. Беленький, Р. Н. Михайлусов, В. В. Негодуйко // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 97-102
MeSH-главная:
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE (методы)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (диагностика, микробиология, патофизиология, терапия)
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- SOFT TISSUE INJURIES (диагностика, микробиология, патофизиология, терапия)
ПОВЯЗКИ -- BANDAGES (использование)
ПОВЯЗКИ ЗАЩИТНЫЕ -- OCCLUSIVE DRESSINGS (использование)
МАЗИ -- OINTMENTS (терапевтическое применение)
МЕТИЛЕНОВЫЙ СИНИЙ -- METHYLENE BLUE (терапевтическое применение)
ГЕНЦИАНВИОЛЕТ -- GENTIAN VIOLET (терапевтическое применение)
Кл.слова (ненормированные):
ЛЕВОМЕКОЛЬ (терапевтическое применение)
Аннотация: Цель работы — оценить эффективность местного применения современных поливинилалкогольных раневых повязок по сравнению с традиционными марлевыми повязками с мазью «Левомеколь» у пациентов с огнестрельными ранами мягких тканей. Материалы и методы. Под наблюдением находились 67 раненых с огнестрельными ранениями мягких тканей, поступивших на лечение в Военно-медицинский клинический центр Северного региона. Пострадавшим основной груп (32 (47,76 %)) проводили лечение с применением современных поливинилалкогольных повязок, пациентам контрольной группы (35 (52,24 %)) — с использованием марлевых повязок с мазью «Левомеколь». Результаты и обсуждение. Средний срок уменьшения локального околораневого отека составил (3,2 ± 0,7) сут в основной группе и (4,8 ± 1,3) сут в контрольной группе (р ‹ 0,05). Очищение ран отмечено в основной группе на (6,2 ± 0,5) сут, в контрольной — на (5,5 ± 0,3) сут (р ‹ 0,05), появление грануляций — соответственно на (5,2 ± 0,6) и (6,6 ± 0,4) сут (р ‹ 0,05). Срок нормализации температуры тела составил в среднем (2,7 ± 0,5) сут в основной группе и (3,9 ± 0,7) сут — в контрольной (р ‹ 0,05). Болезненность перевязок по визуально-аналоговой шкале оценена пациентами основной группы (0,27 ± 0,09) балла, контрольной — (3,20 ± 0,71) балла (р ‹0,05). Количество перевязок до наложения вторичных швов составило в основной группе 3,9 ± 0,4, в контрольной — 9,8 ± 1,7 (р ‹ 0,05). Выводы. Полученные данные свидетельствуют о целесообразности применения современных поливинилалкогольных раневых повязок в комплексе местного лечения огнестрельных ран мягких тканей. Применение марлевых раневых повязок с отечественной мазью «Левомеколь» является традиционным, доступным, патогенетически обоснованным и экономически целесообразным методом в современных условиях, отказ от которого в настоящее время невозможен.

Доп.точки доступа:
Михайлусов, Р.Н.; Негодуйко, В.В.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Мішалов, В. Г.
Інфузійна терапія пентоксифіліном для лікування переміжної кульгавості у хворих на цукровий діабет 2 типу [] / В. Г. Мішалов, Н. Ю. Літвінова, О. І. Кефелі-Яновська // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 103-109
MeSH-главная:
ПЕРЕМЕЖАЮЩАЯСЯ ХРОМОТА -- INTERMITTENT CLAUDICATION (диагностика, патофизиология, терапия)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (осложнения, патофизиология, терапия)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES (диагностика, патофизиология, терапия)
АРТЕРИЙ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL ARTERIAL DISEASE (диагностика, патофизиология, терапия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, патология)
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Аннотация: Мета роботи — оцінити ефективність застосування готової стерильної інфузії пентоксифіліну в пацієнтів із захворюваннями периферичних артерій та цукровим діабетом 2 типу на стадії клінічних виявів переміжної кульгавості в умовах амбулаторного лікування. Матеріали і методи. Критеріями відбору хворих для дослідження були: встановлений діагноз облітераційного захворювання периферичних артерій нижніх кінцівок у стадії переміжної кульгавості та цукровий діабет 2 типу. У дослідження залучено 40 хворих, розділених на дві групи по 20 осіб із статистично однорідними клініко-демографічними характеристиками. Середній вік хворих — 67,8 року. Серед пацієнтів переважали чоловіки — в кожній групі по 75 %. Усі хворі мали некритичну хронічну ішемію нижніх кінцівок, тривалістю від 3 міс до 5 років. Дистанція безбольової ходьби становила в середньому 204,5 м. Вияви початкової невропатії переважно були помірними — в середньому 6,5 бала. Критеріями успішності лікування були різниця між початковою і кінцевою дистанціями безбольової ходьби та зменшення виявів діабетичної периферичної нейропатії за шкалою Neuropathy Symptom Score та комбінованою шкалою NIS-LL (Neuropathy Impairment Score in the Lower Limbs). Лікування проводили в амбулаторних умовах, інфузійну терапію — в умовах денного стаціонару. Основна група додатково приймала пентоксифілін, група порівняння — лише стандартне лікування. Схема застосування — довенна готова стерильна інфузія пентоксифіліну (препарат «Пентотрен») 0,5 мг/мл 200 мл чотири рази на добу. Тривалість введення — 60 хв. Тривалість лікування — 10 днів. Толерантність до фізичного навантаження (ходьба по біговій доріжці) перевіряли до лікування та через 2 тиж, 2 міс і 3 міс після закінчення лікування. Результати та обговорення. Після лікування у хворих основної групи дистанція безбольової ходьби статистично значуще збільшилася майже на 50 % проти 7,8 % у контрольній групі, а вияви діабетичної периферичної нейропатії зменшилися на 40 % проти 6,5 % у контрольній групі. Висновки. Інфузійне введення розчину пентоксифіліну у вигляді готової стерильної інфузії пентоксифіліну можна рекомендувати для лікування пацієнтів із захворюваннями периферичних артерій та цукровим діабетом 2 типу на стадії клінічних виявів переміжної кульгавості.

Доп.точки доступа:
Літвінова, Н.Ю.; Кефелі-Яновська, О.І.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Козіна, О. С.
Вплив тромбопрофілактики низькомолекулярним гепарином еноксапарином натрію на гемостаз [] / О. С. Козіна, О. М. Клигуненко // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 110-116
MeSH-главная:
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (профилактика и контроль, терапия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
СВЕРТЫВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD COAGULATION (действие лекарственных препаратов)
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN (терапевтическое применение)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS (действие лекарственных препаратов)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE (методы)
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Мета роботи — оцінити ефективність та безпечність впливу на гемостаз різних доопераційних стартів тромбопрофілактики еноксапарином натрію у хворих у плановій абдомінальній хірургії. Матеріали і методи. Пацієнтів було проспективно розподілено на групи залежно від препарату та режиму тромбопрофілактики. У 1-й групі (n = 48) використовували еноксапарин натрію («Фленокс») у дозі 2000 МО, який вводили за 2 год до операції і по 2000 МО 1 раз на добу впродовж 7 діб після операції. Пацієнтам 2-ї групи (n = 29) цей препарат в дозі 2000 МО вводили за 8 год до операції і по 2000 МО 1 раз на добу впродовж 7 діб після оперативного втручання. Групи були порівнянні за співвідношенням статей, віком, супутньою патологією, класом за ASA (1—2) і типом оперативного втручання (лапароскопічна холецистектомія, герніопластика). Досліджували рівень тромбоцитів, протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення, активований частковий тромбопластиновий час, анти-Ха-факторну активність, вміст фібриногену, протеїну С, антитромбіну III, розчинних фібрин-мономерних комплексів і D-димеру. Результати та обговорення. На тлі тромбопрофілактики еноксапарином натрію з доопераційним стартом за 2 год до операції в 1-шу добу післяопераційного періоду в гемостатичному балансі поряд з активацією судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, уповільненням активності зовнішнього шляху коагуляції, подовженням часу утворення тромбу та активацією загального шляху зсідання, на тлі активації фібринолізу виникала загроза кровотечі при зменшенні ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень (ТЕУ). Гемостатичний баланс на 5-тудобу після операції зміщався убік відносної гіпокоагуляції, що зменшувало ризик розвитку ТЕУ, проте не знімало загрозу розвитку кровотечі. Наприкінці дослідження спостерігали нормалізацію гемостатичного балансу та зменшення ризику розвитку ускладнень, пов’язаних з його порушеннями. Тромбопрофілактика еноксапарином натрію, яку було розпочато за 8 год до операції, в 1-шу добу післяопераційного періоду забезпечувала блокування патологічної активації судинно-тромбоцитарного гемостазу, зовнішнього, внутрішнього та загального шляхів коагуляції, прискорювала лізис зсідків на тлі активування природних антикоагулянтних систем організму. Ризик тромбозу зводився до мінімуму, проте ризик кровотечі не зменшувався. На 5-ту добу після операції при збереженні активації судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, інгібуванні активності зовнішнього та внутрішнього шляхів коагуляції, але збереженні активності загального шляху зсідання та підвищеному рівні протеїну С зі стабілізацією фібринолізу стабільність гемокоагуляційного балансу була сталою. Це не зменшувало ризик виникнення ТЕУ і кровотеч у післяопераційний період. Висновки. Тромбопрофілактика еноксапарином натрію з доопераційним стартом має максимально інгібувальний вплив на систему гемостазу, що визначає розвиток подальших геморагічних ускладнень. Це потребує подальших досліджень щодо можливості використання препарату для тромбопрофілактики у режимі післяопераційного старту.

Доп.точки доступа:
Клигуненко, О.М.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Успішне хірургічне лікування пацієнтки з інтрамускулярною міксомою сідничної ділянки [] / P. M. Козубович [та ін.] // Хірургія України. - 2016. - N 3. - С. 117-120
MeSH-главная:
МИКСОМА -- MYXOMA (диагностика, патофизиология, ультрасонография, хирургия)
ЯГОДИЦЫ -- BUTTOCKS (патология, ультрасонография, хирургия)
МЕЗОДЕРМА -- MESODERM (патология, ультрасонография, хирургия)
БИОПСИЯ -- BIOPSY (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Описано рідкісний клінічний випадок успішного лікування пацієнтки віком 52 роки з інтрамускулярною міксомою правої сідничної ділянки. Хвора перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Київської міської клінічної лікарні № 9. Украй низька частота захворюваності та незначна специфічність клінічних даних інтрамускулярної міксоми ускладнюють діагностику цієї патології. Для діагностики виконано загальноклінічні та ультразвукове дослідження правої сідничної ділянки і пункційну біопсію. При цитологічному дослідженні отриманої при біопсії желеподібної субстанції атипових клітин не виявлено. Діагноз «інтрамускулярна міксома» встановлено після оперативного видалення пухлини з ексцизійною біопсією. Хвору виписано в задовільному стані.

Доп.точки доступа:
Козубович, P.M.; Сопко, О.І.; Бондарев, Р.В.; Заря, І.Л.; Юр’єв, М.О.; Панасюк, В.С.; Крамаренко, С.С.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-23

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)