Національна наукова медична бібліотека України
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Періодичних видань (23)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: <.>II=ХУ6/2016/3<.>
Общее количество найденных документов : 23
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-23 
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Опанасенко М.С., Шалагай С.М., Конік Б.М., Кшановський О.Е., Бичковський В.Б., Терешкович О.В.
Заглавие : Використання різних видів парієтальної плевректомії з декортикацією легені при неспецифічному та туберкульозному ураженні
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 91-96 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВИДЕОТЕХНИКИ -- THORACIC SURGERY, VIDEO-ASSISTED
ПЛЕВРА -- PLEURA
ПЛЕВРИТ -- PLEURISY
ТУБЕРКУЛЕЗ ПЛЕВРЫ -- TUBERCULOSIS, PLEURAL
ЭМПИЕМА ПЛЕВРАЛЬНАЯ -- EMPYEMA, PLEURAL
ЭМПИЕМА ТУБЕРКУЛЕЗНАЯ -- EMPYEMA, TUBERCULOUS
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Мета роботи — порівняти ефективність застосування «класичної», відеоасистованої та відеоторакоскопічної плевректомії з декортикацією легені при різних видах патології плеври запального генезу й обгрунтувати оптимальні строки застосування цих оперативних втручань залежно від тривалості патологічного процесу. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 173 хворих із плевральними випотами різної етіології у відділенні торакальної хірургії та інвазивних методів діагностики Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України у 2006—2016 pp. Пацієнтів розподілили на чотири групи: 1-ша група — 54 (31,2 %) пацієнти, прооперовані із застосуванням «класичної» плевректомії з декортикацією легені з використанням широкої торакотомії, 2-га група — 36 (20,8 %) пацієнтів, прооперованих із застосуванням відеоасистованої плевректомії з декортикацією легені, 3-тя група — 55 (31,8 %) пацієнтів, прооперованих з використанням відеоторакоскопічної плевректомії з декортикацією легені, 4-та група — 28 (16,2%) пацієнтів, прооперованих із застосуванням «класичної» плевректомії з декортикацією легені та резекцією ураженої патологічним процесом ділянки легеневої паренхіми. Результати та обговорення. Загальна ефективність оперативного лікування становила 96,5 %, летальність — 1,2 %, частота післяопераційних ускладнень — 9,8 %. Висновки. На ранніх стадіях захворювання перевагу слід віддавати менш інвазивним втручанням. При сумнівах у необхідності виконання «класичної» плевректомії з декортикацією легені операцію слід починати з відеоторакоскопічної ревізії плевральної порожнини. У певних випадках можлива конверсія в міні-торакотомію із застосуванням відеоасистованої плевректомії з декортикацією легені або широка латеральна торакотомія з виконанням «класичної» плевректомії з декортикацією легені. При тривалості захворювання до 4 тиж добрі результати лікування дає застосування відеоторакоскопічної плевректомії з декортикацією легені, при більшій тривалості — виконання відеоасистованої або «класичної» плевректомії з декортикацією легені.
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Беленький В.А., Михайлусов Р.Н., Негодуйко В.В.
Заглавие : Применение современных раневых поливинилалкогольных повязок при огнестрельных ранах мягких тканей
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 97-102 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- SOFT TISSUE INJURIES
ПОВЯЗКИ -- BANDAGES
ПОВЯЗКИ ЗАЩИТНЫЕ -- OCCLUSIVE DRESSINGS
МАЗИ -- OINTMENTS
МЕТИЛЕНОВЫЙ СИНИЙ -- METHYLENE BLUE
ГЕНЦИАНВИОЛЕТ -- GENTIAN VIOLET
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): левомеколь (терапевтическое применение)
Аннотация: Цель работы — оценить эффективность местного применения современных поливинилалкогольных раневых повязок по сравнению с традиционными марлевыми повязками с мазью «Левомеколь» у пациентов с огнестрельными ранами мягких тканей. Материалы и методы. Под наблюдением находились 67 раненых с огнестрельными ранениями мягких тканей, поступивших на лечение в Военно-медицинский клинический центр Северного региона. Пострадавшим основной груп (32 (47,76 %)) проводили лечение с применением современных поливинилалкогольных повязок, пациентам контрольной группы (35 (52,24 %)) — с использованием марлевых повязок с мазью «Левомеколь». Результаты и обсуждение. Средний срок уменьшения локального околораневого отека составил (3,2 ± 0,7) сут в основной группе и (4,8 ± 1,3) сут в контрольной группе (р ‹ 0,05). Очищение ран отмечено в основной группе на (6,2 ± 0,5) сут, в контрольной — на (5,5 ± 0,3) сут (р ‹ 0,05), появление грануляций — соответственно на (5,2 ± 0,6) и (6,6 ± 0,4) сут (р ‹ 0,05). Срок нормализации температуры тела составил в среднем (2,7 ± 0,5) сут в основной группе и (3,9 ± 0,7) сут — в контрольной (р ‹ 0,05). Болезненность перевязок по визуально-аналоговой шкале оценена пациентами основной группы (0,27 ± 0,09) балла, контрольной — (3,20 ± 0,71) балла (р ‹0,05). Количество перевязок до наложения вторичных швов составило в основной группе 3,9 ± 0,4, в контрольной — 9,8 ± 1,7 (р ‹ 0,05). Выводы. Полученные данные свидетельствуют о целесообразности применения современных поливинилалкогольных раневых повязок в комплексе местного лечения огнестрельных ран мягких тканей. Применение марлевых раневых повязок с отечественной мазью «Левомеколь» является традиционным, доступным, патогенетически обоснованным и экономически целесообразным методом в современных условиях, отказ от которого в настоящее время невозможен.
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Іващенко В.Є., Калабуха І.А.
Заглавие : Порівняння диференційованої та традиційної тактики відеоторакоскопії при синдромі плеврального випоту
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 83-88 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ГРУДНАЯ ХИРУРГИЯ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ВИДЕОТЕХНИКИ -- THORACIC SURGERY, VIDEO-ASSISTED
ПЛЕВРА -- PLEURA
ПЛЕВРИТ -- PLEURISY
ПЛЕВРАЛЬНЫЙ ВЫПОТ -- PLEURAL EFFUSION
ПНЕВМОТОРАКС -- PNEUMOTHORAX
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
Аннотация: Мета роботи — порівняти диференційовану тактику проведення відеоторакоскопічної діагностики при синдромі плеврального випоту з традиційною. Матеріали і методи. Розроблено диференційовану тактику вибору способу проведення діагностичної відеоторакоскопії у хворих на синдром плеврального випоту. До операції, після евакуації випоту з плевральної порожнини, створювали штучний пневмоторакс, оцінювали стан гемітораксу рентгенологічно (за допомогою багатоосьової поліпозиційної рентгеноскопії та рентгенографії). За результатами рентгенологічного обстеження виділяли контингент хворих, яким проводили відеоторакоскопію спрощеним способом. Останній відрізнявся від стандартного застосуванням внутрішньовенної седації замість ендотрахеальної інтубації та міорелаксантів, відсутністю додаткових хірургічних маніпуляцій, значно меншою тривалістю власне операції та, відповідно, анестезії. Для оцінки ефективності зазначеної тактики проведено аналіз результатів 124 процедур відеоторакоскопій. Отримані дані порівнювали з результатами впровадження диференційованої тактики відеоторакоскопічної діагностики у практичну роботу торакального відділення. Результати та обговорення. Завдяки впровадженню диференційованої тактики відеоторакоскопічної діагностики в пацієнтів із синдромом плеврального випоту в клінічну практику в середньому кількість післянаркозних побічних ефектів зменшилася на 65,9%, частота знеболювання наркотичними анальгетиками — з 2,8 до 1,4 разу/добу, термін активізації після операції (самостійне пересування) — з 23,8 до 10,3 год, термін відновлення самостійного випорожнення — з 72,0 до 34,3 год, тривалість перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії — з 24,8 до 9,7 год, тривалість післяопераційного лікування — з 16,0 до 10,1 доби. Висновки. Впровадження диференційованої тактики відеоторакоскопічної діагностики в клінічну практику забезпечило статистично значуще прискорення активізації після операції, відновлення самостійного випорожнення, скорочення тривалості перебування у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, зменшення частоти знеболювання наркотичними анальгетиками, кількості післянаркозних побічних ефектів та середньої тривалості післяопераційного лікування.
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рябий С.І.
Заглавие : Особливості змін мікробіоценозу кишкової стінки за умов розвитку неспроможності кишкових швів
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 73-77 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ШВЫ ФИКСИРУЮЩИЕ -- SUTURE ANCHORS
ШВЫ -- SUTURES
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
ESCHERICHIA COLI -- ESCHERICHIA COLI
БАКТЕРОИДЫ -- BACTEROIDES
ЭНТЕРОКОККИ -- ENTEROCOCCUS
КЛОСТРИДИИ -- CLOSTRIDIUM
Аннотация: Мета роботи — з’ясувати закономірності змін кількісного та видового складу мікрофлори в ділянці кишкових швів за умов розвитку їх неспроможності. Матеріали і методи. Проведено моделювання неспроможності кишкових швів у 75 експериментальних тварин, розподілених на дві групи. Через 12, 24, 48, 72 год та 5 діб після операції виконано бактеріологічні дослідження змивів з ділянки швів із визначенням мікробного числа (МЧ) та популяційно-видового складу кишкової мікрофлори. Результати та обговорення. У тварин з неспроможністю швів, починаючи з 24 год, упродовж усього періоду спостереження виявлено експоненціальне збільшення МЧ в етіологічно значущих концентраціях (понад 5 lg КУО/мл). Через 12—24 год зафіксовано сильний прямо пропорційний кореляційний зв’язок між МЧ і кількістю Escherichia coli (r = +0,97) та помірний обернено пропорційний — між МЧ і кількістю Enterococcus spp. (r = -0,37). Через 3—5 діб збільшення МЧ помірно прямо пропорційно корелювало зі збільшенням кількості Bacteroides spp. (r = +0,39) і Clostridium spp. (r = +0,41) та обернено пропорційно — зі збільшенням кількості Е. coli (r = -0,49) та Enterococcus spp. (r = -0,53). Висновки. За умов розвитку неспроможності кишкових швів відбувається експоненціальне зростання загальної кількості мікроорганізмів у ділянці з’єднання зі зміною популяційно-видового складу кишкової мікрофлори. У ранні терміни (12—24 год) збільшення МЧ відбувається переважно за рахунок автохтонної мікрофлори, а пізніше (через 3—5 діб) — за рахунок збільшення кількості облігатних анаеробів поряд зі зменшенням концентрації факультативних анаеробних мікроорганізмів.
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лозинська Л.Ю.
Заглавие : Неоплазії, асоційовані з хворобою Крона: частота, спектр, статево-вікові особливості виникнення, способи оперативних втручань
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 78-82 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: КРОНА БОЛЕЗНЬ -- CROHN DISEASE
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
КИШЕЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- INTESTINAL NEOPLASMS
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Мета роботи — дослідити частоту і спектр неоплазій, асоційованих із хворобою Крона, сформувати групу високого ризику виникнення новоутворень та запропонувати способи оперативних втручань. Матеріали і методи. Протягом 2000—2015 pp. проведено ретро- і проспективний аналіз медичної документації проктологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні та виявлено 288 пацієнтів з хворобою Крона, з них 168 (58,3 %) чоловіків і 120 (41,7 %) жінок. Вік установлення діагнозу — від 17 до 73 років у чоловіків та від 16 до 76 років — у жінок. Результати та обговорення. У 4,9 % пацієнтів зареєстровано злоякісні новоутворення. Найчастіше (у 4,2 % випадків) діагностували колоректальний рак. Серед хворих на колоректальний рак переважали чоловіки (10:2). Більшість пухлин кишечника, які виникли у пацієнтів із хворобою Крона, мали лівобічну локалізацію. Середня тривалість захворювання, на тлі якого розвинувся колоректальний рак, становила (16,7±4,2) року. У 67,0 % пацієнтів із колоректальними неоплазіями, асоційованими з хворобою Крона, проведено операцію — лівобічну геміколектомію. Із злоякісних новоутворень іншої локалізації при цій хворобі зареєстровано рак шлунка (у 0,7 % випадків) і рак молочної залози та простати (по 0,3 %). Висновки. У групі пацієнтів із хворобою Крона частота виникнення злоякісних новоутворень становила 0,90 випадку на рік. Найчастішим з них був колоректальний рак — 0,75 випадку на рік. Групою високого ризику виникнення колоректального раку при хворобі Крона були пацієнти, середній вік яких становив (63,4 ± 2,8) року, переважно чоловічої статі, з лівобічною локалізацією пухлин і середньою тривалістю захворювання (16,7 ± 4,2) року. Характер оперативних втручань залежав від локалізації пухлин та стадії процесу. Найчастішою операцією була лівобічна геміколектомія з трансверзоректальним анастомозом.
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мішалов В.Г., Літвінова Н.Ю., Кефелі-Яновська О.І.
Заглавие : Інфузійна терапія пентоксифіліном для лікування переміжної кульгавості у хворих на цукровий діабет 2 типу
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 103-109 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ПЕРЕМЕЖАЮЩАЯСЯ ХРОМОТА -- INTERMITTENT CLAUDICATION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕВРОПАТИИ -- DIABETIC NEUROPATHIES
АРТЕРИЙ ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL ARTERIAL DISEASE
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Аннотация: Мета роботи — оцінити ефективність застосування готової стерильної інфузії пентоксифіліну в пацієнтів із захворюваннями периферичних артерій та цукровим діабетом 2 типу на стадії клінічних виявів переміжної кульгавості в умовах амбулаторного лікування. Матеріали і методи. Критеріями відбору хворих для дослідження були: встановлений діагноз облітераційного захворювання периферичних артерій нижніх кінцівок у стадії переміжної кульгавості та цукровий діабет 2 типу. У дослідження залучено 40 хворих, розділених на дві групи по 20 осіб із статистично однорідними клініко-демографічними характеристиками. Середній вік хворих — 67,8 року. Серед пацієнтів переважали чоловіки — в кожній групі по 75 %. Усі хворі мали некритичну хронічну ішемію нижніх кінцівок, тривалістю від 3 міс до 5 років. Дистанція безбольової ходьби становила в середньому 204,5 м. Вияви початкової невропатії переважно були помірними — в середньому 6,5 бала. Критеріями успішності лікування були різниця між початковою і кінцевою дистанціями безбольової ходьби та зменшення виявів діабетичної периферичної нейропатії за шкалою Neuropathy Symptom Score та комбінованою шкалою NIS-LL (Neuropathy Impairment Score in the Lower Limbs). Лікування проводили в амбулаторних умовах, інфузійну терапію — в умовах денного стаціонару. Основна група додатково приймала пентоксифілін, група порівняння — лише стандартне лікування. Схема застосування — довенна готова стерильна інфузія пентоксифіліну (препарат «Пентотрен») 0,5 мг/мл 200 мл чотири рази на добу. Тривалість введення — 60 хв. Тривалість лікування — 10 днів. Толерантність до фізичного навантаження (ходьба по біговій доріжці) перевіряли до лікування та через 2 тиж, 2 міс і 3 міс після закінчення лікування. Результати та обговорення. Після лікування у хворих основної групи дистанція безбольової ходьби статистично значуще збільшилася майже на 50 % проти 7,8 % у контрольній групі, а вияви діабетичної периферичної нейропатії зменшилися на 40 % проти 6,5 % у контрольній групі. Висновки. Інфузійне введення розчину пентоксифіліну у вигляді готової стерильної інфузії пентоксифіліну можна рекомендувати для лікування пацієнтів із захворюваннями периферичних артерій та цукровим діабетом 2 типу на стадії клінічних виявів переміжної кульгавості.
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Крыжевский В.В., Мендель Н.А., Павлович Ю.В.
Заглавие : Госсипибома: современный взгляд на проблему
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 124-130 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS
ВРЕД, ПРИЧЕНЕННЫЙ ЗДОРОВЬЮ ПАЦИЕНТА -- PATIENT HARM
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ТАМПОНЫ ХИРУРГИЧЕСКИЕ -- TAMPONS, SURGICAL
ПОВЯЗКИ -- BANDAGES
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Аннотация: Проведен анализ литературных источников, посвященных госсипибоме (забытому в полостях или тканях хирургическому перевязочному марлевому материалу). Приведены данные о частоте встречаемости, патологических изменениях, факторах риска, клинических проявлениях, методах диагностики и лечения. Особое внимание уделено медико-правовым аспектам данного ятрогенного осложнения и организации его профилактики. Госсипибома должна всегда быть включена в дифференциальный диагностический алгоритм у пациентов, которые имели в анамнезе оперативные вмешательства и необъяснимую абдоминальную симптоматику. Случаи госсипибомы считаются классическим примером ятрогенных повреждений и свидетельствуют о нарушении стандартов оказания медицинской помощи.
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Юрій Віленський - літописець української медицини
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 131 (Шифр ХУ6/2016/3)
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Петренко О.М., Бадзюх С.В., Безродний Б.Г.
Заглавие : Випадок лікування пацієнтки з постімплантаційним поліакриламідним синдромом
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 121-123 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПЛАСТИКА -- MAMMAPLASTY
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ГЕЛИ -- GELS
АБСЦЕСС -- ABSCESS
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
ВУЛЬВА -- VULVA
РАНЫ, ХИРУРГИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА -- DEBRIDEMENT
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Описано випадок лікування пацієнтки 1988 року народження з діагнозом «постімпдантаційний поліакриламідний синдром», госпіталізованої до відділення гнійної хірургії Київської міської клінічної лікарні № 4 з діагнозом «флегмона лівої статевої губи». Хвора перенесла низку операцій, під час яких виявлено декілька абсцедуючих запливів, джерелом яких був ретромамарний простір зліва, куди в 2006 р. було введено поліакриламідний гель під час проведення збільшувальної мамопластики. Основними умовами для загоєння ран була адекватна санація патологічних вогнищ та видалення просочених гелем тканин. Пластичне закриття рани виконали на 14-ту добу після повного очищення ран від гелю та появи грануляцій. Установлено здатність поліакриламідного гелю мігрувати на значні відстані вздовж клітинних просторів, що спричиняє його накопичення у різних місцях черевної стінки з утворенням абсцесів.
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Козіна О.С., Клигуненко О.М.
Заглавие : Вплив тромбопрофілактики низькомолекулярним гепарином еноксапарином натрію на гемостаз
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 110-116 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS
СВЕРТЫВАНИЕ КРОВИ -- BLOOD COAGULATION
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Мета роботи — оцінити ефективність та безпечність впливу на гемостаз різних доопераційних стартів тромбопрофілактики еноксапарином натрію у хворих у плановій абдомінальній хірургії. Матеріали і методи. Пацієнтів було проспективно розподілено на групи залежно від препарату та режиму тромбопрофілактики. У 1-й групі (n = 48) використовували еноксапарин натрію («Фленокс») у дозі 2000 МО, який вводили за 2 год до операції і по 2000 МО 1 раз на добу впродовж 7 діб після операції. Пацієнтам 2-ї групи (n = 29) цей препарат в дозі 2000 МО вводили за 8 год до операції і по 2000 МО 1 раз на добу впродовж 7 діб після оперативного втручання. Групи були порівнянні за співвідношенням статей, віком, супутньою патологією, класом за ASA (1—2) і типом оперативного втручання (лапароскопічна холецистектомія, герніопластика). Досліджували рівень тромбоцитів, протромбіновий час, міжнародне нормалізоване відношення, активований частковий тромбопластиновий час, анти-Ха-факторну активність, вміст фібриногену, протеїну С, антитромбіну III, розчинних фібрин-мономерних комплексів і D-димеру. Результати та обговорення. На тлі тромбопрофілактики еноксапарином натрію з доопераційним стартом за 2 год до операції в 1-шу добу післяопераційного періоду в гемостатичному балансі поряд з активацією судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, уповільненням активності зовнішнього шляху коагуляції, подовженням часу утворення тромбу та активацією загального шляху зсідання, на тлі активації фібринолізу виникала загроза кровотечі при зменшенні ризику розвитку тромбоемболічних ускладнень (ТЕУ). Гемостатичний баланс на 5-тудобу після операції зміщався убік відносної гіпокоагуляції, що зменшувало ризик розвитку ТЕУ, проте не знімало загрозу розвитку кровотечі. Наприкінці дослідження спостерігали нормалізацію гемостатичного балансу та зменшення ризику розвитку ускладнень, пов’язаних з його порушеннями. Тромбопрофілактика еноксапарином натрію, яку було розпочато за 8 год до операції, в 1-шу добу післяопераційного періоду забезпечувала блокування патологічної активації судинно-тромбоцитарного гемостазу, зовнішнього, внутрішнього та загального шляхів коагуляції, прискорювала лізис зсідків на тлі активування природних антикоагулянтних систем організму. Ризик тромбозу зводився до мінімуму, проте ризик кровотечі не зменшувався. На 5-ту добу після операції при збереженні активації судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу, інгібуванні активності зовнішнього та внутрішнього шляхів коагуляції, але збереженні активності загального шляху зсідання та підвищеному рівні протеїну С зі стабілізацією фібринолізу стабільність гемокоагуляційного балансу була сталою. Це не зменшувало ризик виникнення ТЕУ і кровотеч у післяопераційний період. Висновки. Тромбопрофілактика еноксапарином натрію з доопераційним стартом має максимально інгібувальний вплив на систему гемостазу, що визначає розвиток подальших геморагічних ускладнень. Це потребує подальших досліджень щодо можливості використання препарату для тромбопрофілактики у режимі післяопераційного старту.
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Козубович P.M., Сопко О.І., Бондарев Р.В., Заря І.Л., Юр’єв М.О., Панасюк В.С., Крамаренко С.С.
Заглавие : Успішне хірургічне лікування пацієнтки з інтрамускулярною міксомою сідничної ділянки
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 117-120 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: МИКСОМА -- MYXOMA
ЯГОДИЦЫ -- BUTTOCKS
МЕЗОДЕРМА -- MESODERM
БИОПСИЯ -- BIOPSY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Описано рідкісний клінічний випадок успішного лікування пацієнтки віком 52 роки з інтрамускулярною міксомою правої сідничної ділянки. Хвора перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Київської міської клінічної лікарні № 9. Украй низька частота захворюваності та незначна специфічність клінічних даних інтрамускулярної міксоми ускладнюють діагностику цієї патології. Для діагностики виконано загальноклінічні та ультразвукове дослідження правої сідничної ділянки і пункційну біопсію. При цитологічному дослідженні отриманої при біопсії желеподібної субстанції атипових клітин не виявлено. Діагноз «інтрамускулярна міксома» встановлено після оперативного видалення пухлини з ексцизійною біопсією. Хвору виписано в задовільному стані.
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Грубник Вл. В., Малиновский А.В., Грубник Викт.В.
Заглавие : Использование самофиксирующихся сеток Рrogrip при выполнении лапароскопической пластики грыж пищеводного отверстия диафрагмы
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 67-70 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ЭЗОФАГИТ ПЕПТИЧЕСКИЙ -- ESOPHAGITIS, PEPTIC
ГРЫЖА ПИЩЕВОДНОГО ОТВЕРСТИЯ -- HERNIA, HIATAL
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ -- HERNIA, DIAPHRAGMATIC
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ПРОТЕЗА ФИКСАЦИЯ -- PROSTHESIS RETENTION
АЛЛОТРАНСПЛАНТАТЫ -- ALLOGRAFTS
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ФУНДОПЛИКАЦИЯ -- FUNDOPLICATION
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Цель работы — изучить возможность использования самофиксирующихся сеток Progrip (Covidien, США) при выполнении лапароскопических фундопликаций. Материалы и методы. Проанализированы результаты операций у 62 больных (36 мужчин и 26 женщин) с большими грыжами пищеводного отверстия диафрагмы. Возраст больных — от 42 до 78 лет, средний возраст — 60 лет. У 26 пациентов наблюдали признаки ожирения (индекс массы тела › 30 кг/м[[p]]2[[/p]]). Всем больным проведено полное клиническое обследование (фиброгастродуоденоскопия, рентгеноконтрастное исследование желудка, суточная рН-метрия, оценка качества жизни с помощью опросников GERD-HRQL). Отдаленные результаты изучены через 6, 12 и 24 мес после операции. У 48 больных через 6 и 12 мес проведена суточная рН-метрия пищевода с вычислением индекса DeMeester. Результаты и обсуждение. Сетки Progrip достаточно быстро прорастали собственными тканями и надежно укрепляли выполненную крурорафию. Ни в одном случае не выявлено рецидива грыжи. Функциональные результаты операции у большинства пациентов были положительными. Индекс качества жизни до операции составлял 35, после операции — 9 (р ‹ 0,05). Суточная рН-метрия показала снижение индекса DeMeester с 78,0 ± 15,0 перед операцией до 13,6 ± 4,0 после операции (р ‹ 0,01). Сравнение результатов операций с использованием сетки Progrip с результатами 128 операций, выполненных с применением обычных полипропиленовых сеток, показало преимущество использования сеток Progrip. Выводы. Первый опыт использования самофиксирующихся сеток Progrip для укрепления крурорафии показал безопасность и высокую эффективность новой методики. Использование сетки Progrip позволяет в 1,5 раза уменьшить длительность операции и в 5 раз снизить частоту рецидивов после лапароскопической фундопликации.
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гуцулюк В.Г., Осипенко О.В., Гатайло Б.Н., Дюжев А.С.
Заглавие : Сравнительная оценка эффективности эндоскопического инъекционного инфильтрационного гемостаза с применением препаратов транексамовой и аминокапроновой кислоты при кровотечениях из верхних отделов желудочно-кишечного тракта
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 22-25 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
ГЕМОСТАЗ ЭНДОСКОПИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, ENDOSCOPIC
ФИБРИНОЛИЗ -- FIBRINOLYSIS
ТРАНЕКСАМОВАЯ КИСЛОТА -- TRANEXAMIC ACID
АМИНОКАПРОНОВАЯ КИСЛОТА -- AMINOCAPROIC ACID
Аннотация: Цель работы — сравнить эффективность эндоскопического инъекционного инфильтрационного гемостаза с применением препаратов транексамовой и аминокапроновой кислоты при кровотечениях из верхних отделов желудочно-кишечного тракта разной этиологии. Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 76 больных с кровотечениями из верхних отделов желудочно-кишечного тракта разной этиологии, находившихся на лечении в Одесской областной клинической больнице в период с 2014 по 2016 г. Результаты и обсуждение. В целом у 48 (76 %) больных с кровотечением F1b, F2a и F2b удалось достичь надежного окончательного гемостаза: в группе, в которой использовали препарат транексамовой кислоты, — у 76,9 %, в группе, в которой использовали препарат аминокапроновой кислоты, — у 46,15 %. У 6 (23,10 %) пациентов первой группы и у 22 (53,85 %) — второй после проведения манипуляции возникли сомнения в надежности гемостаза из-за наличия признаков рецидива кровотечения. В связи с этим данные больные были прооперированы. Выводы. Подавления фибринолиза как составляющей гипокоагуляционного синдрома, развивающегося при желудочно-кишечных кровотечениях в большинстве случаев у пациентов, которым проводили эндоскопический инъекционный инфильтрационный гемостаз, можно добиться, используя препарат транексамовой кислоты.
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Олійник Ю.Ю.
Заглавие : Виживання пацієнтів з місцево поширеним раком шлунка, які перенесли комбіновані оперативні втручання
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 26-31 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ЖЕЛУДКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- STOMACH NEOPLASMS
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ГАСТРЭКТОМИЯ -- GASTRECTOMY
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ ЖИЗНИ СТАТИСТИЧЕСКИЕ ТАБЛИЦЫ -- LIFE TABLES
ЖИЗНИ ОЖИДАЕМАЯ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТЬ -- LIFE EXPECTANCY
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
СЛЕПОГО ОТБОРА МЕТОД -- RANDOM ALLOCATION
Аннотация: Мета роботи — дослідити виживання хворих з місцево поширеним раком шлунка (МПРШ), яким виконано комбіновані оперативні втручання. Матеріали і методи. Досліджено статеві й вікові особливості та їх вплив на виживання 1114 пацієнтів (804 чоловіків і 310 жінок), яким проведено комбіновані оперативні втручання з приводу МПРШ, за методом Каплана —Мейєра, Log rank тесту і даними регресійної моделі пропорційних ризиків Кокса. Результати та обговорення. Суттєвої відмінності за середньою тривалістю життя між чоловіками і жінками, яким виконано комбіновані оперативні втручання, не виявлено (р = 0,059, відношення ризиків (ВР)= 1,134, р = 0,143), проте встановлено статистично значущу різницю за середньою тривалістю життя, 3- і 5-річною виживаністю між хворими, яким проведено комбіновані гастректомії і субтотальні резекції (відповідно р = 0,001, ВР = 0,530, р = 0,0001 і р = 0,017, ВР = 0,727 і р = 0,008). Три- і 5-річна виживаність після комбінованих гастректомій становила відповідно 16,7 і 10,1 %, а після комбінованих субтотальних резекцій шлунка — 29,6 та 24,2 %. Різниця щодо 3- і 5-річної виживаності між хворими чоловічої і жіночої статі, яким виконано комбіновані субтотальні резекції шлунка, статистично значуща (р = 0,032, ВР = 0,609, р = 0,017). Висновки. Дані щодо середньої тривалості життя, 3- і 5-річної виживаності свідчать про доцільність виконання комбінованих оперативних втручань з огляду на сучасну тенденцію до розширення хірургічних можливостей радикального лікування хворих на рак шлунка і показань до їх проведення.
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тутченко М.І., Слонецький Б.І., Березенко І.М., Рощин Г. Г., Рудик Д. В., Сіренко О. А.
Заглавие : Досвід лікування невідкладної хірургічної патології верхніх відділів травної трубки
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 17-21 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER
ПЕПТИЧЕСКОЙ ЯЗВЫ ПРОБОДЕНИЕ -- PEPTIC ULCER PERFORATION
ПЕПТИЧЕСКАЯ ГЕМОРРАГИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER HEMORRHAGE
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Мета роботи — проаналізувати досвід лікування невідкладної хірургічної патології верхніх відділів травної трубки. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування патологічних станів у 4708 хворих з перфораціями, шлунково-кишковими кровотечами, які локалізувалися у верхніх відділах травної трубки. Визначено можливості та місце виконання лапароскопічних і лапароскопічно-асистованих оперативних втручань. Результати та обговорення. Аналіз 5-річного періоду виявив стабільну частоту виникнення ускладнень виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (кровотеча і перфорація) і цирозу печінки з ускладненням кровотечею з варикозних вен стравоходу та шлунка. Випадки шлунково-кишкової кровотечі, зумовленої синдромом Маллорі—Вейсса, становили 15,32 % від загальної кількості хворих з кровотечею та не потребували хірургічного втручання. Кровотечі при доброякісних (поліпи, лейоміоми, гістпухлини) та злоякісних новоутвореннях стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки спостерігалися у 180 (3,86 %) випадках і не потребували термінового оперативного втручання. Частка лапароскопічних оперативних втручань від загальної кількості оперованих з приводу перфорації хворих становила 21 % і мала тенденцію до збільшення. Лапароскопічні та лапароскопічно-асистовані втручання при шлунково-кишковій кровотечі використовують при кровотечах з варикозно розширених вен стравоходу, тоді як при виразковій патології їх застосування обмежене через технічні труднощі при видаленні джерела кровотечі. Висновки. Частка хворих з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки, які мають ускладнення у вигляді перфорації і кровотечі, становила 66,19 % від кількості хворих з гострою хірургічною патологією верхніх відділів травної трубки. Вони потребують надання невідкладної допомоги. В 95,61 % випадках шлунково-кишкової кровотечі виразкового генезу ендоскопічний та медикаментозний гемостаз був ефективним. Хворим з кровотечею при синдромі Маллорі-Вейсса навіть у разі тяжкої крововтрати достатньо провести медикаментозний та ендоскопічний гемостаз, вони не потребують хірургічного втручання. Летальність у хворих з кровотечами з вен стравоходу і шлунка, зумовленими портальною гіпертензією, становила 45,73 %.
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Національному медичному університету імені О. О. Богомольця - 175 років
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 7-9 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: УНИВЕРСИТЕТЫ -- UNIVERSITIES
МЕДИЦИНСКИЕ ИНСТИТУТЫ -- SCHOOLS, MEDICAL
УКРАИНА -- UKRAINE
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лупальцов, Владимир Иванович
Заглавие : К вопросу о хирургическом лечении неосложненной гастродуоденальной язвы
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 10-14 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ПЕПТИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER
ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER
ПЕПТИЧЕСКОЙ ЯЗВЫ ПРОБОДЕНИЕ -- PEPTIC ULCER PERFORATION
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПИЛОРОСТЕНОЗ -- PYLORIC STENOSIS
НОВООБРАЗОВАНИЯ ВТОРИЧНО-ПЕРВИЧНЫЕ -- NEOPLASMS, SECOND PRIMARY
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Цель работы — улучшить результаты лечения больных гастродуоденальной язвой путем расширения относительных показаний к оперативному лечению. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ хирургического лечения 437 больных с гастродуоденальной язвой, осложненной перфорацией у 298 больных, кровотечением — у 82; декомпенсированным стенозом — у 39 и малигнизацией желудочной язвы — у 18. Большинство пациентов лечились и наблюдались у гастроэнтеролога от 3 до 18 лет. Результаты и обсуждение. Установлено, что вопросы хирургической тактики данного контингента больных далеки от разрешения. Нет единого мнения о хирургическом лечении больных по относительным показаниям, а также о степени радикализма его выполнения. В ургентной хирургии при лечении осложненных форм гастродуоденальной язвы широко используют паллиативные вмешательства с высокой частотой осложнений и летальности. Выводы. При неуклонном росте количества больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки с высокой частотой осложнений улучшения качества лечения можно достичь путем оптимального сочетания эффективной консервативной терапии с расширением показаний к хирургическому лечению по относительным показаниям.
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Криворучко І.А., Гончарова Н.М.
Заглавие : Хірургічне лікування ускладнених псевдокіст підшлункової залози третього типу
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 32-36 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ ПСЕВДОКИСТА -- PANCREATIC PSEUDOCYST
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Аннотация: Мета роботи — поліпшити результати хірургічного лікування ускладнених псевдокіст підшлункової залози третього типу з використанням малоінвазивних методик. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 177 хворих з ускладненими псевдокістами підшлункової залози третього типу за класифікацією A. D’Egidio та М. Schein (1991). У хворих спостерігали такі ускладнення, як нагноєння псевдокісти (10,73 %), кровотеча в порожнину псевдокісти (12,43 %), компресійний синдром у вигляді механічної жовтяниці (32,77 %) і порушення прохідності шлунка та дванадцятипалої кишки (37,3 %), перфорація псевдокісти (0,56%), розрив псевдокісти (2,26%), панкреатичні нориці (3,95%). При виборі способу оперативного втручання враховували вік пацієнта, вид ускладнення, локалізацію псевдокісти, ускладнення з боку інших органів та систем, ступінь дисфункції органа за шкалою SOFA. Результати та обговорення. Малоінвазивні методи застосовано у 36 (20,3 %) пацієнтів. У 75% випадків ці методи були завершальним етапом лікування, у решті випадків їх використано з метою вичікувальної тактики для полегшення загального стану хворого для виконання лапаротомного втручання (у 141 (79,7 %) хворого). При застосуванні етапного лікування ускладнення виникли у 10,2% пацієнтів. Висновки. Виконання крізьшкірного або ендоскопічного дренування псевдокіст підшлункової залози у хворих з дисфункцією органа (› 8 за шкалою SOFA) для декомпресії псевдокісти та поліпшення загального стану пацієнта, що необхідно для використання відкритих втручань на підшлунковій залозі, дало змогу зменшити кількість післяопераційних ускладнень до 10,2 % та поліпшити якість життя хворих. Виконання радикальних оперативних втручань залежало від тяжкості стану пацієнтів, поширення хронічного панкреатиту, локалізації псевдокісти, стану протокової системи, товщини та сформованості стінок псевдокісти, а також наявності ускладнень з боку суміжних органів.
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Грубник В.В., Парфентьева Н.Д., Воротынцева К.О.
Заглавие : Модифицированные лапароскопические операции при лечении послеоперационных вентральных грыж
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 56-60 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
ТРАНСПЛАНТАТЫ -- TRANSPLANTS
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
Аннотация: Цель работы — изучить результаты хирургического лечения послеоперационных вентральных грыж большого размера при использовании классической лапароскопической герниопластики по сравнению с модифицированной комбинированной лапароскопической герниопластикой. Материалы и методы. В период с 2012 по 2015 г. на базе Одесской областной клинической больницы прооперировано 65 пациентов (43 женщины и 22 мужчины) с послеоперационными вентральными грыжами большого размера (размер грыжевого дефекта свыше 10 см). Средний возраст пациентов составил (52,2 ± 10,4) года. Практически все пациенты страдали ожирением: индекс массы тела в среднем составлял (35,2 ± 4,8) кг/м[[p]]2[[/p]]. Пациентов распределили на две группы. В группе I (n = 26) при возможности выполнения у пациентов адекватного лапароскопического адгезиолизиса применяли стандартную лапароскопическую герниопластику сетчатыми трансплантатами (Atrium, MMDI, Proceed) с фиксацией их трансфасциальными швами и такерами к передней брюшной стенке. В группе II (n = 39) использовали комбинированную лапароскопическую методику герниопластики. Результаты и обсуждение. Средняя длительность оперативного вмешательства была сравнительно меньше в группе II ((138,4 ± 8,5) и (92,7 ± 6,2) мин (р ‹ 0,05). При наблюдении в сроки от 6 до 24 мес в группе I рецидив грыжи возник у 2 (7,6 %) пациентов, в группе II — ни у одного. У пациентов группы II частота послеоперационных осложнений была незначительно выше, чем в группе I. Выводы. Выполнение лапароскопической классической герниопластики у пациентов с повышенным индексом массы тела ассоциируется с небольшим количеством раневых осложнений (11,5 %) по сравнению с комбинированными операциями (17,9 %). Применение комбинированных операций с использованием минилапаротомий позволило в технически сложных случаях при послеоперационных грыжах большого размера у пациентов с избыточной массой тела достигнуть отсутствия рецидивов грыжи в послеоперационный период. Результаты нашего исследования показывают, что комбинированная методика герниопластики является альтернативой конверсии.
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Переяслов А.А., Дворакевич А.О.
Заглавие : Вибір методу хірургічного лікування пахвинних гриж у новонароджених: що краще?
Место публикации : Хірургія України. - К., 2016. - N 3. - С. 61-66 (Шифр ХУ6/2016/3)
MeSH-главная: НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Мета роботи — порівняти результати лапароскопічного лікування із застосуванням методики Percutaneous Internal Ring Suturing і традиційних методів у новонароджених із пахвинними грижами. Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 111 новонароджених з пахвинними грижами. Лапароскопічні втручання за методом PIRS (Percutaneous Internal Ring Suturing) застосованоу 63 дітей, традиційні за методом Дюамеля І — у 48. Для лапароскопічних операцій використовували оптичну систему Strayker 1088 HD (Німеччина) і набір 3-міліметрових лапароскопічних інструментів. Результати та обговорення. Ранні (протягом тижня з моменту встановлення діагнозу) операції проведено у 49 дітей, відтерміновані (протягом першого року життя) — у 62. У новонароджених, насамперед недоношених дітей, при ранньому хірургічному втручанні існує ризик необхідності відновлення штучної вентиляції легень з імовірністю розвитку ушкодження легень, особливо у пацієнтів з попередніми епізодами апное та респіраторного дистрес-синдрому. Защемлення грижі діагностовано у 15,3 % новонароджених. Тривалість операції за методом PIRS була меншою, ніж при відкритих втручаннях, що зумовлено технікою накладання екстракорпорального шва. Результати хірургічного лікування пахвинних гриж у новонароджених чітко залежать від методу хірургічної корекції та термінів проведення операції — ранні та відкриті втручання супроводжуються високим ризиком виникнення рецидиву грижі, розвитку гіпотрофії яєчка та набутого крипторхізму. Висновки. При неускладненому перебігу пахвинної грижі у новонароджених, особливо у недоношених, хірургічне лікування має бути відтерміноване до збільшення маси тіла понад 1500 г. Лапароскопічне лікування пахвинних гриж у новонароджених із використанням методу PIRS має переваги перед традиційними «відкритими» методами як при неускладнених, так і при защемлених грижах.
Найти похожие

 1-20    21-23 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)