Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (63)

Книг та авторефератів дисертацій (1)

Предметні рубрики (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>K=АСТРОЦИТЫ<.>

Общее количество найденных документов : 60
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60

Бузган, Н. Г.
Роль сосудистого микроокружения в становлении и развитии опухолей головного мозга (обзор) [Текст] / Н. Г. Бузган, А. Е. Доросевич // Вопросы онкологии. - 2018. - T. 64, № 5. - С. 570-577
MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (патология)
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ПАТОЛОГИЧЕСКАЯ -- NEOVASCULARIZATION, PATHOLOGIC
НОВООБРАЗОВАНИЙ МИКРООКРУЖЕНИЕ -- TUMOR MICROENVIRONMENT
ЭНДОТЕЛИАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- ENDOTHELIAL CELLS
ПЕРИЦИТЫ -- PERICYTES
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES

Доп.точки доступа:
Доросевич, А. Е.
Экз-ры:
Найти похожие

Бабкина, Ю. А.
Новое в эпилептологии [] / Ю. А. Бабкина // НейроNEWS. - 2020. - № 2. - С. 8-11
MeSH-главная:
ЭПИЛЕПСИЯ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКАЯ -- EPILEPSY, POST-TRAUMATIC (осложнения, профилактика и контроль, этиология)
МИКРОГЛИЯ -- MICROGLIA (иммунология, физиология)
ОБЗОР -- REVIEW
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МИНОЦИКЛИН -- MINOCYCLINE (анализ, терапевтическое применение)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (метаболизм, ультраструктура, физиология)
Аннотация: Представленный материал посвящен посттравматической эпилепсии как одному из наиболее распространенных отдаленных последствий черепно-мозговой травмы (ЧМТ). Микроглия — это высокоспециализированные специфичные для мозга макрофаги, которые составляют от 10 до 20 % глиальной популяции с функцией иммунного надзора (Fuetal., 2014). Авторы подчеркивают, что первичной функцией микроглии является иммунная защита с активным поиском инфекционных агентов, поврежденных нейронов и бляшек в ЦНС (Nimmerjahn etal., 2005).

Экз-ры:
Найти похожие

Кушнирёва, Л. А.
Незаслуженно забытые: место глиальных клеток в гипотезах возникновения болезни Альцгеймера [] / Л. А. Кушнирёва, Э. А. Коркотян, А. В. Семьянов // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. - 2019. - Том 105, N 9. - С. 1067-1095
MeSH-главная:
АЛЬЦГЕЙМЕРА БОЛЕЗНЬ -- ALZHEIMER DISEASE (патофизиология, этиология)
МИКРОГЛИЯ -- MICROGLIA (физиология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (физиология)
АМИЛОИД -- AMYLOID (диагностическое применение)
Аннотация: Болезнь Альцгеймера – наиболее распространенная на сегодняшний день нейродегенеративная патология, характеризующаяся прогрессирующей потерей памяти и ухудшением когнитивных процессов. Современные терапевтические методы лечения способны лишь ненадолго замедлить ее развитие, но не излечить. До ближайшего десятилетия, в большинстве исследований, посвященных нейродегенеративным заболеваниям, изучались, в основном, нейрональные процессы. Такой подход, на наш взгляд, не может дать полной картины патологии. Нейроны, астроциты и микроглия реагируют на изменения в мозге согласованным и взаимозависимым образом. Помимо нейродегенеративных процессов, при болезни Альцгеймера наблюдается множество биохимических, структурных и пролиферативных изменений в астроцитах. Кроме того, клетки микроглии увеличивают свою плотность и переходят к активированным фенотипам. Исходные причины этих изменений до сих пор не выяснены. Некоторые исследования указывают на кальциевые сигналы в нейронах и астроцитах как на важный элемент этиологии заболевания. Воспалительный ответ астроцитов и микроглии, высвобождающий нейротоксические факторы, также нарушает баланс в ЦНС, усугубляя болезнь. В данном обзоре рассматриваются характерные для патологии процессы, связанные с утратой синапсов и нейронов, образованием нейрофибриллярных клубков и амилоидных отложений, но основное внимание сосредоточено на отклонениях в функционировании глиальных клеток при болезни Альцгеймера.

Доп.точки доступа:
Коркотян, Э. А.; Семьянов, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Реорганизазия астроцитов неокортекса белых крыс после 20-минутной окклюзии общих сонных артерий [] / С. С. Степанов [и др.] // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. - 2019. - Том 105, N 5. - С. 578-590
MeSH-главная:
СОННОЙ АРТЕРИИ БОЛЕЗНИ -- CAROTID ARTERY DISEASES (патофизиология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (физиология)
НЕОКОРТЕКС -- NEOCORTEX (физиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (использование)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Аннотация: Изучить пространственную организацию астроцитов неокортекса белых крыс в норме и после 20-минутной окклюзии общих сонных артерий (ООАС). Методы исследования. Астроциты сенсомоторной коры были изучены с помощью окраски гематоксилином и эозином, электронной микроскопии, иммуногистохимии (GFAP), классической морфометрии и фрактального анализа на серийных фронтальных срезах в контроле (n = 15) и через 1, 3, 7, 14 и 30 сут (n = 25) после ООСА. Анализ полученных изображений проводили с помощью программы ImageJ 1.52 и плагина FracLac 2.5. Статистические гипотезы проверяли непараметрическими критериями. Результаты и обсуждение. Исследование показало, что после ООАС отмечалась значительная гетерогенность и гетерохронность изменений пространственной организации астроцитов и их фрактальной размерности в различных участках неокортекса. Более лабильными и реактивными были периферические зоны астроцитарных доменов. На этом уровне через 1 сут после ООСА филаменты значительной части отростков разрушались, а через 3 и 7 сут восстанавливались с увеличением степени ветвления и заполнения фрактального пространства. Заключение. Таким образом, после острой ишемии, вызванной 20-минутной ООСА, получены новые данные о закономерностях качественных и количественных изменений пространственной организации астроцитов неокортекса. Эти, преимущественно адаптационно-репаративные, изменения мы относим к механизмам естественной защиты нервной ткани головного мозга в реперфузионном периоде.

Доп.точки доступа:
Степанов, С. С.; Акулинин, В. А.; Авдеев, Д. Б.; Степанов, А. С.; Горбунова, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

Гомазков, О. А.
Астроциты мозга и синаптический диссонанс: нейродегенеративная и психическая патология [] / О. А. Гомазков // Успехи совр. биологии = Advances in Current Biology. - 2020. - Том 140, N 2. - С. 130-139
MeSH-главная:
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (физиология)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (патофизиология)
СИНАПСЫ -- SYNAPSES (физиология)
Аннотация: Результаты экспериментальных и клинических исследований представили доказательства, что астроциты являются неотъемлемыми компонентами нейронных сетей. Астроциты могут влиять на синаптические процессы за счет модулирования активности нейро- и глиотрансмиттеров. Роль микроглии в организации сетевых пространств и в формировании нейроастроцитарных доменов рассматривается как один из ведущих механизмов памяти и когнитивной функции. Разлад на уровне синаптической нейротрансмиссии приводит к нарушениям этих процессов. Впервые представлен механизм, согласно которому астроциты как компоненты синаптических процессов становятся участниками нервно-психических заболеваний.

Экз-ры:
Найти похожие

Шулятникова, Т. В.
Ультраструктурные особенности состояния астроглиальной эндосомальной системы при сепсис-ассоциированной энцефалопатии [] / Т. В. Шулятникова, В. А. Шаврин // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 60-67
MeSH-главная:
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (патология, ультраструктура)
МУЛЬТИВЕЗИКУЛЯРНЫЕ ТЕЛЬЦА -- MULTIVESICULAR BODIES (ультраструктура)
Аннотация: Сепсис-асоційована енцефалопатія (САЕ) – часте ускладнення сепсису, що виявляється широким спектром дисфункціональних порушень головного мозку. Астроцити, як головні гомеостатичні клітини мозку, відіграють ключову роль у процесах адаптації нервової тканини до гострого пошкодження. Мета роботи – визначити ультраструктурний стан ендосомальної системи астроцитів у головному мозку щурів в експериментальних умовах системного запалення. Матеріали та методи. Дослідження виконали на 2 групах щурів лінії Вістар: контрольній (5 хибнооперованих щурів) і основній (із перев’язкою і пункцією сліпої кишки, CLP, 10 щурів). Дослідження кори та підкоркової білої речовини сенсомоторної зони у строк від 12 год до 24 год післяопераційного періоду виконали за допомогою трансмісійної електронної мікроскопії. Результати. У групі CLP, починаючи з 12 год післяопераційного періоду, в перикаріонах і відростках астроцитів збільшується кількість мікровезикулярних тілець (МВТ). Так, у померлих тварин основної групи визначили тенденцію до збільшення кількості ендосом порівняно з контролем і з переважною локалізацією їх у перикаріонах астроцитів. Астроглія тварин основної групи, які вижили, характеризувалася більшим ступенем компенсації внутрішньоклітинного набряку й накопиченням МВТ у капілярних ніжках астроцитів, де їхня кількість вірогідно збільшувалася більш ніж утричі порівняно з групою контролю. Висновки. В умовах експериментального абдомінального сепсису в астроцитах головного мозку з середини першої доби спостерігали ознаки реактивних змін із підвищенням активності їхнього ендосомально-екзосомального апарату, що показує високий ступінь адаптивної активності астроглії та фазу компенсації патологічного стану тканини. Одне з ультраструктурних проявів цього явища – підвищення в цитоплазмі астроцитів кількості МВТ із накопиченням останніх в астроцитарних відростках, здебільшого в капілярних астроцитарних ніжках. Накопичення МВТ в астроцитарних відростках може вказувати на активацію їхньої міжклітинної та гліо-васкулярної взаємодії за допомогою ендо- та екзоцитозу в гострій фазі адаптивних процесів в умовах САЕ. Цей факт підкреслює особливу роль астроглії в процесах компенсації порушеного гомеостазу мозкової тканини в наведених умовах.

Доп.точки доступа:
Шаврин, В. А.
Экз-ры:
Найти похожие

Вплив гіпоксичного прекондиціювання на чутливість нейронів зони СА1 гіпокампа при експериментальній ішемії мозку [] / Т. М. Коваленко [та ін.] // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. - 2019. - N 1. - С. 75-82
MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИШЕМИЯ -- BRAIN ISCHEMIA (диагностика, патофизиология)
ГИППОКАМП -- HIPPOCAMPUS (патология)
ИШЕМИЧЕСКОЕ ПРЕКОНДИЦИОНИРОВАНИЕ -- ISCHEMIC PRECONDITIONING (методы)
ПИРАМИДАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ -- PYRAMIDAL CELLS (повреждения)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (патология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (патология)
МИКРОСКОПИЯ -- MICROSCOPY (методы)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Аннотация: Мета — визначити ефективність нейропротекторного впливу прекондиціювання (ПРК) на структуру СА1 зони гіпокампа ішемізованих піщанок монгольських. Матеріали і методи. Дослідження впливу ПРК проведено на самцях піщанок монгольських, яких розподілили на чотири групи: 1 — контрольні (інтактні) тварини, 2 — група тварин, у яких моделювали ішемію мозку, 3 — група тварин, які підлягали ПРК без ішемії, 4 — група тварин з ПРК + ішемія. Перед ішемічним впливом проводили інтервальні гіпоксичні тренування (5?разів по 5 хв з 5 хвилинним інтервалом щоденно протягом 21 доби) із застосуванням нормобаричної гіпоксичної газової суміші (10?% О2 у N2). Глобальну ішемію мозку моделювали оклюзією обох загальних сонних артерій протягом 5 хв. Забір тканини мозку проводили на 7 му добу після оклюзії. На зрізах гіпокампа визначали ступінь ішемічного ушкодження пірамідних нейронів та астроцитів у зоні CA1 гіпокампа за допомогою світлової мікроскопії та імуногістохімічного методу. Результати. Структурний аналіз показав, що у групі тварин з ішемією на 7 му добу після 5 хвилинної оклюзії сонних артерій у зоні СА1 гіпокампа був високий рівень відстроченої загибелі нейронів. У групі тварин, яких піддавали ПРК та ішемії, ця зона була структурно більш збереженою. За даними імуногістохімічного дослідження, хоча у групі ПРК + ішемія певна кількість пірамідних нейронів загинула, кількість нейронів, які вижили, була значно більшою, ніж у групі з ішемією. Крім того, в групі ПРК + ішемія відзначено тенденцію до зменшення постішемічної активації астроцитів, хоча їх кількість була більшою, ніж у контрольній групі. Висновки. При аналізі впливу гіпоксичного прекондиціювання на виживання нейронів у зоні СА1 гіпокампа виявлено більшу (на 28,5?%) кількість пірамідних нейронів на 7 му добу після ішемії порівняно з групою ішемізованих тварин. Збільшення кількості нейронів, які вижили, і зменшення постішемічної активації астроцитів у групі прекондиціювання та ішемії свідчать про запуск тривалих ендогенних механізмів нейропротекції, ініційованих прекондиціюванням

Доп.точки доступа:
Коваленко, Т. М.; Осадченко, І. О.; Чайка, Н. В.; Скибо, Г. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

High thiamine dose restores levels of specific astroglial proteins in rat brain astrocytes affected by chronic ethanol consumption / O. S. Pavlova [et al.] // The Ukrainian biochemical journal. - 2019. - Vol. 91, № 4. - P41-49
MeSH-главная:
АЛКОГОЛИЗМ -- ALCOHOLISM (лекарственная терапия)
МОЗГА ГОЛОВНОГО ХИМИЯ -- BRAIN CHEMISTRY (действие лекарственных препаратов)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (действие лекарственных препаратов, химия)
ТИАМИН -- THIAMINE (терапевтическое применение)
ЖИВОТНЫЕ

Доп.точки доступа:
Pavlova, O. S.; Tykhomyrov, A. A.; Mejenskaya, O. A.; Stepanenko, S. P.; Chehivska, I. I.; Parkhomenko, Yu. M.
Экз-ры:
Найти похожие

Экспрессия генов транспортеров нейромедиаторов в астроцитах разных отделов головного мозга в эксперименте [] / Н. Н. Шушарина [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2018. - Том 118, N 6. - С. 58-64. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ГЕННАЯ ЭКСПРЕССИЯ -- GENE EXPRESSION
НЕЙРОТРАНСМИТТЕРНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROTRANSMITTER AGENTS
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY

Доп.точки доступа:
Шушарина, Н. Н.; Патрушев, М. В.; Силина, Е. В.; Ступин, В. А.; Литвицкий, П. Ф.; Орлова, А. С.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Гомазков, О. А.
Астроциты как посредники интеграционных процессов в мозге [] / О. А. Гомазков // Успехи совр. биологии. - 2018. - Том 138, N 4. - С. 373-382
MeSH-главная:
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (физиология)
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (физиология, цитология)
ПАМЯТЬ -- MEMORY (физиология)
НЕЙРОБИХЕВИОРАЛЬНЫЕ СИМПТОМЫ -- NEUROBEHAVIORAL MANIFESTATIONS
Аннотация: Роль клеток астроглии оказывается намного более сложной, нежели представление об эластичном каркасе, обеспечивающем структурную и метаболическую поддержку мозга. Астроциты могут влиять на синаптические процессы, участвуя в передаче информации за счет рилизинга или модулирования активности нейротрансмиттеров. Исследования in vitro и in situ выявили широкий спектр молекул, секретируемых клетками нейроглии. Анализ закономерностей, сопровождающих секреторную функцию астроцитов, привел к понятию «глиотрансмиссия» (gliotransmission), что дало основание новому представлению о пластической регуляции синаптической функции, организации нейральной сети, памяти и когнитивных процессов. Концепция интегрирующей миссии астроглии открывает новые возможности для понимания механизмов нейродеструктивных заболеваний и идентификации новых мишеней терапии.

Экз-ры:
Найти похожие

11.

Определение давности повреждений головного мозга по изменениям ядрышкового организатора в астроцитах [] / Ю. Е. Морозов [и др.] // Судебно-медицинская экспертиза. - 2018. - T. 61, № 4. - С. 16-18
MeSH-главная:
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (патология)
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (патология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (патология)

Доп.точки доступа:
Морозов, Ю. Е.; Колударова, Е. М.; Горностаев, Д. В.; Кузин, А. Н. ; Дорошева, Ж. В.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Журавлева, З. Н.
Изменение взаимодействий между астроцитарными отростками и синаптическими окончаниями при генерации эпилептиформной активности [] / З. Н. Журавлева, Г. И. Журавлев, Е. И. Самохина // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. - 2019. - Том 105, N 6. - С. 707-715
MeSH-главная:
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (ультраструктура, физиология)
СИНАПСЫ -- SYNAPSES (ультраструктура, физиология)
НЕЙРОПИЛЬ -- NEUROPIL (физиология)
Аннотация: Цель настоящей работы заключалась в сравнении структурной организации возбуждающих синаптических контактов в интраокулярных септальных трансплантатах, проявляющих нормальную и эпилептиформную активность. Работа выполнена на крысах породы Вистар. В качестве донорского материала для трансплантации служила септальная область мозга, выделенная из 17-дневных плодов крыс. Через 3 мес. после операции проводили тестирование электрофизиологических свойств нейротрансплантатов, используя кратковременную стимуляцию одиночными электрическими импульсами. По результатам тестирования трансплантаты разделили на две группы: с нормальной и эпилептиформной активностью. Микроскопическое изучение нейротрансплантатов из обеих групп показало, что нервные и глиальные клетки, а также нейропиль, состоящий из аксонов, дендритов, синаптических окончаний и астроцитарных отростков, были хорошо дифференцированы. Аксо-дендритные и аксо-шипиковые синаптические окончания рассматривались как трехчастные структурные комплексы (tripartite synapses), в состав которых входили не только пре- и постсинаптические компоненты, но и окружающие их отростки астроцитов. Большинство из них имели морфологические признаки возбуждающих контактов с четко выраженными постсинаптическими уплотнениями, размер которых считается коррелятом эффективности нервной передачи. Морфометрический анализ таких синапсов из функционально разных типов трансплантатов не выявил достоверной разницы в протяженности постсинаптических уплотнений, а также в площади сечения и периметре пресинаптических бутонов. В то же время были обнаружены большие различия в степени окружения синапсов астроцитарными отростками. В трансплантатах, характеризующихся эпилептиформной активностью, доля перисинаптических отростков была в 1.8 раз ниже, чем в контроле. Полученные данные свидетельствуют о том, что пресинаптические отростки астроцитов первыми реагируют на электрическую стимуляцию и инициируют развитие эпилептиформной активности. Предполагается, что уменьшение астроцитарного покрытия возбуждающих синапсов способствует распространению нейромедиаторов по межклеточным пространствам и вовлечению соседних нейронов в синхронизованную нейрональную активность.

Доп.точки доступа:
Журавлев, Г. И.; Самохина, Е. И.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Нейровоспалительные процессы влияют на структурные изменения в миндалине крыс в литий-пилокарпиновой модели эпилепсии [] / Д. С. Васильев [и др.] // Рос. физиол. журн. им. И.М. Сеченова. - 2019. - Том 105, N 6. - С. 694-706
MeSH-главная:
ЭПИЛЕПСИЯ ВИСОЧНАЯ -- EPILEPSY, TEMPORAL LOBE (патофизиология, этиология)
ПРИПАДКИ -- SEIZURES (патофизиология, этиология)
НЕРВНАЯ СЕТЬ -- NERVE NET (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (физиология)
Аннотация: Височная эпилепсия – тяжелое и сложно поддающееся лечению нервно-психическое заболевание, патогенез которого предположительно связан с развитием нейровоспаления, астроглиозисом и гибелью нейронов. Наименее изученными эти процессы остаются в миндалине, отделе мозга, играющем важную роль в эпилептогенезе. В работе проанализированы структурные и биохимические изменения, происходящие в базолатеральной области миндалины в литий-пилокарпиновой модели височной эпилепсии. Эпилептический статус индуцировали у крыс линии Вистар в возрасте 7–8 нед. жизни. Были выделены две подгруппы: с тяжелыми длительными и легкими краткосрочными судорогами. Такое разделение было связано с зависимостью вероятности развития спонтанных рецидивирующих судорог в хроническую фазу модели от тяжести и длительности судорог в период эпилептического статуса. Гистологическое исследование проводили в латентный и хронический период модели (3-и, 7-е сут и 2 мес. после введения пилокарпина) с использованием методов световой и электронной микроскопии, а также иммуногистохимического анализа распределения нейрональных (Fox3) и глиальных (GFAP, Iba1) маркеров в клетках. Анализ экспрессии генов провоспалительных цитокинов интерелейкина-1? (Il1b) и фактора некроза опухоли ? (Tnfa) проводили методом обратной транскрипции и полимеразной цепной реакции в реальном времени на 7-е сутки после эпилептического статуса. В течение первой недели после введения пилокарпина в базолатеральной миндалине крыс с длительными судорогами отмечено снижение количества нейронов и существенное повышение количества астроглиальных и микроглиальных клеток. У крыс с краткосрочными судорогами глиальная реакция отсутствовала, а гибель нейронов была меньше выражена. Изучение ультраструктуры выявило скопление лизосом и другие нейродегенеративные изменения в нейронах миндалины крыс с длительными судорогами. Эти нарушения сопровождались усилением экспрессии генов Il1b и Tnfa, что указывает на развитие нейровоспалительных процессов. Изменения, выявленные в клетках миндалины у крыс с тяжелыми длительными судорогами, могут быть одним из ключевых механизмов эпилептогенеза и связанных с ним коморбидных нарушений поведения.

Доп.точки доступа:
Васильев, Д. С.; Туманова, Н. Л.; Коваленко, А. А.; Зубарева, О. Е.; Калеменев, С. В.; Магазаник, Л. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Роль астроцитів в підтриманні гомеостазу нервової тканини [] / Ю. В. Сілкіна [та ін.] // Світ медицини та біології. - 2018. - № 2(64). - С. 220-225. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
КРОВЕНОСНЫЕ СОСУДЫ -- BLOOD VESSELS
Аннотация: Статья посвящена обзору данных литературы относительно основных функций астроцитов, которые имеют значение для нормального функционирования нервной системы. Речь идет о поддержании состава калия во внеклеточной жидкости, поскольку астроциты выполняют роль буфера для ионов калия благодаря наличию выпрямляющих калиевых каналов типа Kir 4.1. Также описана роль аквапоринов 4-го типа (AQR4), локализующихся на ножках астроцитов, которые принимают участие в регуляции водного баланса ткани мозга. Приведены данные, свидетельствующие о роли астроцитов в поддержании тонуса сосудов головного мозга путем сбалансирования процессов вазодилятарии/вазоконтрикции кальций-зависимым, глютамат-зависимым и другими механизмами.

Доп.точки доступа:
Сілкіна, Ю. В.; Худяков, О. Є.; Клопоцький, Г. А.; Хмель, С. І.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Кононов, Б. С.
Порівняльний імуно-морфологічний аналіз астроцитів та нейроцитів сірої речовини мозочка щурів під впливом комплексу харчових добавок [] / Б. С. Кононов, С. М. Білаш // Проблеми екології та медицини. - 2022. - Т. 26, № 1/2. - С. 15-19
MeSH-главная:
ПИЩЕВЫЕ ДОБАВКИ -- FOOD ADDITIVES (вредные воздействия)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ПУРКИНЬЕ КЛЕТКИ -- PURKINJE CELLS
МОЗЖЕЧОК -- CEREBELLUM
Аннотация: Неврологічні захворювання належать до найпоширеніших в Україні, особливо враховуючи розвиток технології в харчовій галузі та підвищення темпу життя, що сприяє збільшенню великої кількості харчових добавок в продуктах. Мозочок легко піддається вплину негативних наслідків. Метою нашої роботи було проведення порівняльного аналізу імунноморфологічних змін астроцитів з нейроцитами в сірій речовині мозочка щурів на різних термінах вживання комплексу харчових добавок, а саме глутамат натрію (харчова добавка Е621), понсо 4R (харчова добавка Е124) та жовтий барвник «сонячний захід» (харчова добавка Е110), за допомогою гліального кислого фібрилярного протеїну та реакції NeuN-імунореактивності. При проведені даного дослідження використовували білих щурів. Для встановлення протоплазматичних астроцитів використовували імуногістохімічний маркер GFAP та , а для реакції Neun-імунореактивності використовували парафінові зрізи. Для порівняння кількісних величин у парних рядах використовували t-критерій Стьюдента. Різницю вважали вірогідною при значеннях p менше 0,05. У результаті проведеного дослідження на гістологічних препаратах чітко візуалізувались GFAP-позитивні клітини з великим перикаріоном та чисельними відростками, які ми ідентифікуємо, як протоплазматичні астроцити, та NeuN-позитивні структури грушоподібної форми, від звуженої верхівки, яких відходили 2-3 дендрити до молекулярного шару, а останні в свою чергу давали чисельні розгалуження. Ці клітини ми ідентифікували. як грушоподібні нейроцити, або клітини Пуркіньє. В ході експериментального дослідження встановлено, що як у сірій так і у білій речовині мозочка відбуваються компенсаторно-пристосувальні процеси направлені на часткове відновлення структурних компонентів мозочка, а GFAP-позитивні структури відіграють визначальну роль у цьому процесі у якості фібрилярного каркасу. Також при проведенні морфометричного дослідження встановлено, що в динаміці експерименту середня кількість NeuN-позитивнх клітин Пуркіньє гангліонарного шару кори мозочка щурів в різних експериментальних групах (починаючи з 1 і закінчуючи 5) у порівнянні з контрольною групою тварин достовірно збільшується при р менше 0,05.

Доп.точки доступа:
Білаш, С. М.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Баширова, О. В.
Об'єм крововиливу в головний мозок визначає морфологію реактивних астроцитів / О. В. Баширова, А. В. Кураєва // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2022. - N спецвип. №3. - С. 9
MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, патофизиология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (патология)

Доп.точки доступа:
Кураєва, А. В.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Механизмы церебрального ангиогенеза в норме и при патологии головного мозга [] / Ю. А. Успенская [и др.] // Успехи физиол. наук. - 2021. - Том 52, N 2. - С. 39-50
MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (патофизиология)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КРОВООБРАЩЕНИЕ -- CEREBROVASCULAR CIRCULATION (физиология)
ПЕРИЦИТЫ -- PERICYTES (физиология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (физиология)
МИКРОГЛИЯ -- MICROGLIA (физиология)
БАЗАЛЬНАЯ МЕМБРАНА -- BASEMENT MEMBRANE (физиология)
Аннотация: В обзоре литературы обсуждаются особенности системы микроциркуляции головного мозга. Развитие и созревание микроциркуляторного русла головного мозга включает в себя сложное взаимодействие между эндотелиальными клетками, которое регулируется всеми другими типами клеток мозга (перицитами, астроцитами, микроглией, нейронами). Рассмотрены механизмы участия перицитов в процессе сборки нейроваскулярной единицы, функциональное значение сосудистой базальной мембраны в процессе ангиогенеза, роль астроцитов в процессах барьерогенеза и ремоделирования сосудов и участие микроглии в процессах образования новых сосудистых связей. В статье обсуждаются механизмы регуляции церебрального ангиогенеза в норме и раскрываются особенности ангиогенеза при цереброваскулярных заболеваниях.
The review contains data on the features of brain microcirculation system. The development and maturation of brain microvasculature includes a complex interaction between endothelial cells, which is regulated by all other types of brain cells (pericytes, astrocytes, microglia, neurons). We discuss mechanisms of pericyte participation in the assembly of neurovascular unit, the functional significance of vascular basement membrane in angiogenesis, the role of astrocytes in barriergenesis and vascular remodeling, and microglia participation during the formation of new vascular connections. The review is focused on the mechanisms of cerebral angiogenesis regulation in normal conditions and clarifies the features of angiogenesis in cerebrovascular diseases.

Доп.точки доступа:
Успенская, Ю. А.; Моргун, А. В.; Осипова, Е. Д.; Пожиленкова, Е. А.; Салмина, А. Б.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Szychowski, K. A.
Interaction between the antagonist of the N-methyl-D-aspartate receptor (NMDAR) and elastin-derived peptide (VGVAPG) in primary astocytes / K. A. Szychowski // Biopolymers & Cell. - 2023. - Том 39, N 2. - P152-157
MeSH-главная:
ПЕПТИДЫ -- PEPTIDES (фармакология, химия)
D-АСПАРАГИНОВАЯ КИСЛОТА -- D-ASPARTIC ACID (фармакология, химия)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (действие лекарственных препаратов)
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES (использование)

Экз-ры:
Найти похожие

19.

Astrocyte response to intracerebral hemorrhage in various brain regions and pharmacological correction [] = Відповідь астроцитів у різних ділянках мозку на внутрішньомозковий крововилив та фармакокорекцію / A. V. Kuraieva [et al.] // Світ медицини та біології = World of Medicine and Biology. - 2023. - № 4(86). - С. 206-211
MeSH-главная:
ВНУТРИЧЕРЕПНЫЕ КРОВОИЗЛИЯНИЯ -- INTRACRANIAL HEMORRHAGES
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
ДЕКСАМЕТАЗОН -- DEXAMETHASONE
Аннотация: Астрогліоз є типовою реакцією астроцитів на внутрішньомозковий крововилив. Мета дослідження – проаналізувати морфологічні зміни астроцитів кори головного мозку, гіпокампу та смугастого тіла щурів за внутрішньомозкового крововиливу та введення дексаметазону, гранулоцитарного колонієстимулюючого фактора та їх комбінації. За результатами імуногістохімічного виявлення гліального фібрилярного кислого білка вивчали морфологію астроцитів, зміни периметра проекції та їх щільності на 1, 3, 10, 30 і 60 добу в трьох структурах мозку. Дексаметазон стимулював гіпертрофію астроцитів у корі головного мозку на 3 та 10 добу, а гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор спричиняв збільшення щільності астроцитів на 3 добу дослідження. Морфологічні особливості астроцитарної відповіді досліджуваних структур головного мозку були різними: активна гіпертрофія та гліоз у смугастому тілі та переважно гіпертрофія відростків у корі головного мозку та гіпокампі.

Доп.точки доступа:
Kuraieva, A. V.; Savosko, S. I.; Grabovyi, N. A.; Makarenko, O. M.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Тертишний, С. І.
Морфологічні особливості реваскуляризації перифокальних ділянок інфаркту мозку [] / С. І. Тертишний, О. О. Волошанська, А. М. Сергеєва // Патологія = Pathologia. - 2023. - Том 20, N 3. - С. 243-249
MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (патофизиология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (патология)
НЕОВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- NEOVASCULARIZATION, PHYSIOLOGIC (физиология)
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY (методы)
Аннотация: Мета роботи – дослідити патоморфологічні прояви реваскуляризації перифокальних ділянок інфаркту мозку в динаміці гострого періоду захворювання. Матеріали та методи. Вивчали перифокальні ділянки інфаркту мозку в померлих хворих у термінах 1, 3, 7 і 14 діб. Здійснили оглядове світлооптичне дослідження, імпрегнацію препаратів 10 % аміачним сріблом та імуногістохімічне дослідження з використанням моноклональних антитіл Mo a-Hu CD34, Clone QBEnd/10 (Thermo Fisher Scientific Inc., США) і Mo a-Hu CD105 Endoglin, Clone: SN6h1 (DAKO, Данія). Дослідили щільність судин і сумарну площу поперечного перетину судин. Морфометричне дослідження здійснили за допомогою програми Відеотест – Морфологія 5.2.0.158 (ООО ВідеоТест). Статистичне опрацювання результатів виконали за допомогою програми Statistica® for Windows 13.0. Результати. За даними експресії CD34 і морфометричного дослідження, з 3 доби в перифокальних ділянках інфаркту мозку посилюються процеси ангіогенезу, збільшується щільність судин на 18,48 %, в 1,93 раза зростає сумарна площа поперечного перетину судин. На 7 добу в цих ділянках зареєстрували максимальні показники щільності судин і сумарної площі поперечного перетину судин, визначили брунькування судин, формування ендотеліальних проліфератів, спостерігали посилення інтенсивності мембранної експресії CD105 в ендотелії судин і перицитах, що свідчить про активну участь останніх в ангіогенезі. На 14 добу щільність судин і показники сумарної площі поперечного перетину судин зменшилися. В цей термін у перифокальних ділянках інфаркту збільшилися щільність розташування астроглії з гіпертрофією тіл і відростків астроцитів. Висновки. У перифокальних ділянках мозкового інфаркту, за даними експресії CD34 і CD105, із 3 доби поступово посилюються процеси ангіогенезу, збільшується щільність судин, сумарна площа поперечного перетину судин, а також спостерігають брунькування судин, формування ендотеліальних проліфератів. Судинне ремоделювання супроводжується збільшенням щільності та гіпертрофією астроглії в перифокальних ділянках мозкового інфаркту.
Aim. To study pathomorphological signs of revascularization of perifocal areas of brain infarction in the dynamics of the acute period of the disease. Material and methods. Perifocal areas of brain infarction in patients who died at the 1st, 3rd, 7th, and 14th days were studied. General histopathological study was followed by 10 % ammonium silver impregnation and immunohistochemical examination using monoclonal antibodies Mo a-Hu CD34, Clone QBEnd/10 (“Thermo Fisher Scientific Inc.” – USA) and Mo a-Hu CD105 Endoglin were used. clone: SN6h1 (“DAKO”, Denmark). Vascular density and total cross-sectional area of vessels were studied. For the morphometric study, Videotest – Morphology 5.2.0.158 software (VideoTest LLC) was used. Statistical processing of the obtained data was carried out using the Statistica® for Windows 13.0 software. Results. According to the data of CD34 expression, from the 3rd day in the perifocal areas of brain infarction, the angiogenesis processes were increased: the density of blood vessels increased by 18.48 %, and the total cross-sectional area of vessels increased by 1.93 times. On the 7th day, the maximal vessel density and total cross-sectional area of vessels were registered in these areas; there was a vascular budding, formation of endothelial proliferates, and increased expression of CD105 on the vascular endothelium and pericytes, which indicates the active participation of the latter in angiogenesis. On the 14th day, blood vessel density and indicators of the total cross-sectional area of vessels decreased. During this period, the density of the astrocytes increased in the infarct’s perifocal areas with hypertrophy of their bodies and processes. Conclusions. According to CD34 and CD105 expression data, in the perifocal areas of cerebral infarction, the processes of angiogenesis gradually increase from the 3rd day manifesting by increase in the blood vessel density and total vascular cross-sectional area, as well as in the vascular budding and the formation of endothelial proliferates. Vascular remodeling is accompanied by increased density and hypertrophy of astroglia in the perifocal areas of cerebral infarction.

Доп.точки доступа:
Волошанська, О. О.; Сергеєва, А. М.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-60

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)