Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (812)

Книг та авторефератів дисертацій (27)

Польських медичних книг (4)

Предметні рубрики (9)

Інформаційні листи (6)

Польські медичні книги (4)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА<.>

Общее количество найденных документов : 623
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Anxiety and its significance in the structure of somatoform disorders in children and the role of serotonine and triptophan in their nascence [] = Тривога та її значення в структурі соматоформних розладів у дітей, а також роль серотоніну і триптофану в їх виникненні / L. V. Pypa [et al.] // Світ медицини та біології. - 2020. - № 1(71). - С. 94-99
MeSH-главная:
СОМАТОФОРМНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- SOMATOFORM DISORDERS (диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN
ТРИПТОФАН -- TRYPTOPHAN
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика)
Аннотация: Метою роботи було дослідити наявність, вираженість та значення тривоги у виникненні соматоформних розладів (СР) у дітей, встановити роль серотоніну і триптофану в її розвитку. Обстежено 111 дітей, в яких було діагностовано СР. У 109 (98,2%) дітей діагностовано надмірну тривогу. Рівень серотоніну у дітей з особистісною і реактивною тривогою складав 1,16±0,33 мкмоль/л та 1,17±0,33 мкмоль/л, відповідно, і був нижчим, порівняно з контрольною групою, де його рівень сягав 1,35±0,34 мкмоль/л, (р0,004 і рменше0,008, відповідно). Рівень серотоніну у хворих на тривогу в поєднанні з депресією був нижчим у порівнянні з хворими на тривогу без депресії (рменше0,0001). Можна запідозрити існування декількох підтипів СР, де один може виникати як варіант депресії з соматичними проявами і вторинною тривогою, в якому порушення обміну серотоніну може відігравати ключову роль, тоді як другий варіант СР може виникати як варіант тривожного розладу з соматичними проявами і вторинною депресією, як реакція особистості на захворювання, в якому обмін серотоніну не відіграє ключову роль в розвитку патології.

Доп.точки доступа:
Pypa, L. V.; Lysytsia, Yu. N.; Svistilnik, R. V.; Bulat, L. M.
Экз-ры:
Найти похожие

Babak, S. V.
Complex psychophysiological approach to the diagnostic of anxiety and depressive states for military personnel / S. V. Babak, O. V. Petrachkov, V. V. Biloshitskiy // Фізіол. журнал. - 2023. - Том 69, N 2. - P19-28
MeSH-главная:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (психология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (психология)
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL (психология)

Доп.точки доступа:
Petrachkov, O. V.; Biloshitskiy, V. V.
Экз-ры:
Найти похожие

Bandrivska, S. R.
Evaluation of the quality of life of life in patients with multiple sclerosis [] / S. R. Bandrivska, Yu. B. Pravak // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 74-77. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
АФФЕКТИВНЫЕ ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- AFFECTIVE DISORDERS, PSYCHOTIC
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
СТРЕСС ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- STRESS DISORDERS, TRAUMATIC

Доп.точки доступа:
Pravak, Yu. B.
Экз-ры:
Найти похожие

Belov, O.
Some trends of clinical phenomenology of modern depressive disorders / O. Belov, N. Pshuk // Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. - 2020. - Том 11, N 1. - P98-104
MeSH-главная:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (патофизиология, этиология)

Доп.точки доступа:
Pshuk, N.
Экз-ры:
Найти похожие

Bornstein, N.
Последствия инсульта: время возникновения и способы лечения [] / N. Bornstein // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - N 5. - С. 101-104
Рубрики: Церебролизин
MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (осложнения, реабилитация)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (лекарственная терапия, этиология)
ДЕМЕНЦИЯ СОСУДИСТАЯ -- DEMENTIA, VASCULAR (лекарственная терапия, этиология)
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS (терапевтическое применение)

Экз-ры:
Найти похожие

Bornstein, N.
Постинсультная депрессия: проблемы диагностики, методы лечения [] / N. Bornstein // Міжнародний неврологічний журнал. - 2019. - N 2. - С. 79-81
MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (лекарственная терапия, осложнения)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
СЕРОТОНИНА ЗАХВАТА ИНГИБИТОРЫ -- SEROTONIN UPTAKE INHIBITORS (терапевтическое применение)

Экз-ры:
Найти похожие

Characteristics of clinical and psychopathological indices in alcohol dependence in persons with constant type of alcohol abuse in compliance with biological rhythms [] = Характеристика клінічних та патопсихологічних показників при алкогольній залежності у осіб з постійним типом зловживання алкоголем з урахуванням біологічних ритмів / L. V. Zhyvotovska [et al.] // Світ медицини та біології. - 2020. - № 2(72). - С. 53-58
MeSH-главная:
АЛКОГОЛИЗМ -- ALCOHOLISM (осложнения)
АЛКОГОЛЕМ ВЫЗВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ -- ALCOHOL-INDUCED DISORDERS, NERVOUS SYSTEM (осложнения, психология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (осложнения)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (осложнения)
Аннотация: Серед актуальних питань сучасної наркології залишається проблема вивчення психопатологічних проявів психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, їх патогенетичних механізмів і врахування цих факторів в розробці терапевтичних методів впливу. В результаті дослідження психо-емоційної сфери з урахуванням біоритмологічного статусу відзначено, що у осіб вечірнього типу переважав високий рівень реактивної та особистісної тривожності в порівнянні з ранковим і недиференційованим типом (p менше 0,01), частіше зустрічалася важка депресія порівняно з ранковим типом (p менше 0,05), переважали тривожний і дистимічний тип акцентуації, профіль особистості свідчив про більш виражену соціальну дезадаптацію порівняно з ранковим та недиференційованим типом працездатності. Отримані результати розширюють можливості оптимізації комплексної терапії даної когорти пацієнтів.

Доп.точки доступа:
Zhyvotovska, L. V.; Paida, Y. Y.; Borysenko, V. V.; Bodnar, L. A.; Makarenko, N. A.
Экз-ры:
Найти похожие

COVID-19 та розлади ментальної сфери: механізми їхнього розвитку та можливості виявлення. Огляд літератури [] = COVID19 and mental disorders: mechanisms of development and possibility of detection: a review / О. С. Шевченко [та ін.] // Туберкульоз, Легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2021. - N 2. - С. 52-59. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS (профилактика и контроль)
ОБЗОР -- REVIEW
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ СЛУЖБЫ -- MENTAL HEALTH SERVICES (организация и управление)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: Пандемія COVID-19 сильно вплинула на психічне здоров’я населення в цілому. Особливо це позначилося на таких групах населення, як хворі з психіатричною патологією, медичні працівники, особи похилого віку та люди у скрутному матеріальному становищі. Враховуючи можливість нових хвиль захворюваності на COVID-19 та посилення карантинних обмежень, а також можливість виникнення нових епідемій у майбутньому, наразі вкрай важливо створити чіткі керівні принципи та протоколи, які допоможуть пом’якшити наслідки пандемічної кризи та обмежувальних заходів і запобігти масовому погіршенню психічного здоров’я за збереження акценту на особистісно-орієнтованому піклуванні
The COVID-19 pandemic has already profoundly strongly influenced the mental health of the population. This was especially reflected in such groups of the population as patients with psychiatric pathology, medical workers, the elderly and people in difficult financial situations. Given the potential for new waves of COVID-19 disease and increased quarantine restrictions, as well as the possibility of new epidemics in the future, it is important to make clear guidelines that will help mitigate the impact of the pandemic crisis and restrictive measures and prevent massive mental health deterioration

Доп.точки доступа:
Шевченко, О. С.; Тодоріко, Л. Д.; Петренко, В. І.; Киба, В. П.; Погорєлова, О. О.
Экз-ры:
Найти похожие

COVID-associated psychotic disorders with cognitive impairment: a case series [] = COVID-асоційовані психотичні розлади з когнітивними порушеннями: серія випадків / L. M. Yuryeva [et al.] // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2022. - Т. 1, № 2. - С. 288-292
MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения)
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ОБОНЯНИЯ РАССТРОЙСТВА -- OLFACTION DISORDERS
Аннотация: Пандемія COVID-19 суттєво змінила систему охорони здоров’я у світі, а також спричинила значну кількість психічних розладів, пов’язаних із COVID-19. Зазвичай психіатри діагностують непсихотичні (невротичні) психічні розлади, пов’язані з вірусом SARS-CoV-2, включаючи астенічні, тривожні та депресивні розлади, але психотичні розлади, пов’язані з COVID-19, вважаються менш поширеними та значно менше дослідженими. Основними механізмами психічних розладів, пов’язаних з COVID-19, є психологічний вплив (включаючи соціальну ізоляцію, безробіття, розрив стосунків, домашнє насильство), «цитокіновий шторм» (пошкодження ЦНС через вплив рецепторів АПФ-2), лікарські засоби (особливо глюкокортикоїди), перебування на штучній вентиляції легень. Метою нашої роботи було огляд серії з чотирьох випадків психотичних розладів, асоційованих з COVID-19, серед чоловіків віком старше 50 років без попередніх психічних та наркологічних розладів та з аносмією у клінічній картині. Усі наші пацієнти під час психозу демонстрували легкі/помірні когнітивні порушення, що не є поширеним синдромом під час COVID-19. Крім цього, жоден з наших пацієнтів не мав вираженої астенії, тривоги чи депресії. Таким чином, поява психотичних розладів з додатковими когнітивними порушеннями у пацієнтів після COVID-19 з аносмією в анамнезі формує нову проблему в діагностиці та лікуванні пацієнтів з психічними розладами, пов’язаними з COVID-19. Розглянута серія випадків свідчить про необхідність комплексного підходу до ведення пацієнтів з COVID-19 та необхідність тісної співпраці з психіатричною службою під час консультування, спостереження та ведення цієї групи пацієнтів. Крім того, пацієнти з психотичними розладами мають високий ризик суїциду, що свідчить про необхідність ретельного догляду у гострій фазі захворювання та подальшого спостереження.

Доп.точки доступа:
Yuryeva, L. M.; Shornikov, A. V.; Kokashynskyi, V. O.; Brydun, O. Y.; Rachynska, T. V.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

Detection and assessment of disorders of the depressive spectrum in patients with acute myocardial infarction depending on the method of treatment [] = Виявлення та оцінка розладів депресивного спектру у хворих на гострий інфаркт міокарда залежно від методу лікування / I. P. Kudria [et al.] // Світ медицини та біології. - 2022. - № 4(82). - С. 107-111
MeSH-главная:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (лекарственная терапия, осложнения)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (осложнения)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (осложнения)
Аннотация: Нерідке поєднання психічних розладів депресивного спектру та серцево-судинних захворювань є однією з найбільш актуальних проблем сучасної медицини. Метою дослідження було виявлення та оцінка за допомогою різних психодіагностичних методів ступеня тяжкості депресивних розладів у хворих на гострий інфаркт міокарда залежно від методу лікування як передумова до оптимізації медикаментозної терапії. Досліджено 73 хворих з вищезгаданою патологією, які розподілені на дві групи: І група – 44 хворих, яким проводили ургентну коронарографію з подальшим стентуванням інфарктзалежної коронарної артерії; ІІ група – 29 хворих, які отримували тільки медикаментозну терапію. Обстеження хворих проводилось згідно стандартів України, зокрема опитування за шкалою Бека та Цунга. У хворих на гострий інфаркт міокарда після ургентної коронарографії із стентуванням інфарктзалежної артерії переважала легка та помірна депресія за шкалою Бека у порівнянні з хворими, яким проводилося лише консервативне медикаментозне лікування. Зворотна закономірність спостерігається для вираженої та важкої депресії. У 68,2 % хворих на гострий інфаркт міокарда після інтервенційного втручання та 62,1 % на фоні консервативного лікування за шкалою Цунга виявлено депресію різного ступеня тяжкості, переважно легку.

Доп.точки доступа:
Kudria, I. P.; Shevchenko, T. I.; Voroshilova, T. A.; Tretiak, N. H.; Kryvoruchko, I. H.; Pushko, O. О.; Shaposhnyk, О. А.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Kamyshna, I. I.
Brain-derived neurotrophic factor and its role in depression in patients with thyroid pathology / I. I. Kamyshna // Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2022. - N 4. - С. 106
MeSH-главная:
ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES (патофизиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (патофизиология, этиология)

Экз-ры:
Найти похожие

12.

Katerenchuk, O.
Diagnostic and Prognostic Value of Psycho-Autonomic Dysfunction as Factor of Ischemic Heart Failure Progression / O. Katerenchuk, V. Zhdan, I. Katerenchuk // Львівський клінічний вісник. - 2017. - N 4. - P35-39
MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагностика, патофизиология, психология, этиология)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, патофизиология, психология, этиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (патофизиология)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS

Доп.точки доступа:
Zhdan, V.; Katerenchuk, I.
Экз-ры:
Найти похожие

13.

Likhachov, V. K.
The relationship between changes in immune status and disorders of psycho-emotional state in pregnant women with in vitro fertilization and threatened premature birth [] / V. K. Likhachov, Ya. V. Shymanska, L. M. Dobrovolska // Проблеми екології та медицини. - 2021. - Т. 25, № 1/2. - С. 12-15
MeSH-главная:
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (патология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (психология)
Аннотация: У жінок, які переживають невдачі на етапі запліднення чи при виношуванні вагітності, в результаті тривалих негативних емоцій може розвинутись психо-емоційний стрес із високим рівнем тривожності, невротичним конфліктом, що часто супроводжується ускладненим перебігом вагітності. В світовій літературі обговорюється можливий зв'язок між високим рівнем тривожності і депресією, з одного боку, та змінами стану імунної системи, з іншого боку. Метою дослідження стало виявлення взаємозв'язку між психо-емоційними зрушеннями у вагітних з екстракорпоральним заплідненням і загрозою передчасних пологів та змінами імунного статусу у них. Вивчався психо-емоційний стан у 60 жінок в другому триместрі вагітності з непліддям в анамнезі, вагітність у яких наступила в результаті ЕКЗ, та із загрозою передчасних пологів. В якості контролю були обстежені 20 здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Оцінювали рівні особистісної (ОТ) та ситуативної тривожності (СТ) і ступінь депресивних розладів у таких жінок. Паралельно визначали рівні про- та протизапальних цитокінів, стан клітинно-гуморального імунітету і шукали кореляційні зв'язки між цими показниками і рівнями тривожності та проявами депресії у обстежених пацієнток. У вагітних жінок з екстракорпоральним заплідненням та загрозою передчасних пологів виявлені: високий рівень ситуативної (у 53,3% жінок) та особистісної (у 56,8% жінок) тривожності; у 70% вагітних домінують ейфоричний, тривожний та депресивний типи психологічного компоненту гестаційної домінанти; у 33,3% обстежених жінок знайдений стан легкої та замаскованої депресії. Виявлені кореляційні звязки між збільшенням балів СТ і ОТта зростанням концентрації TNF-? і INF-?, а також між зростанням рівня TNF-? і бальним показником вираженності депресії. Знайдений зв'язок між зниженням кількості Т-хелперів та зростанням бальної оцінки ОТ у них.

Доп.точки доступа:
Shymanska, Ya. V.; Dobrovolska, L. M.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Lysytsia, Yu. N.
Anxiety and depressive disorders in children of early adolescence / Yu. N. Lysytsia, S. V. Rymsha // Biomedical and biosocial anthropology. - 2019. - N 36. - P41-46
MeSH-главная:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (этиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (этиология)
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT

Доп.точки доступа:
Rymsha, S. V.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Matviychuk, M. E.
Research of assortment and price condition of the regional market of antidepressants for treatment of women in prenatal and postnatal periods / M. E. Matviychuk, B. P. Hromovyk // Фармац. журн. - 2021. - Том 76, N 4. - С. 55-63
MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (лекарственная терапия)
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (терапевтическое применение)

Доп.точки доступа:
Hromovyk, B. P.
Экз-ры:
Найти похожие

16.

Mysula, Yu. I.
Primary episode of bipolar affective disorder [Text] = Iндивідуально-психологічні особливості хворих з первинним епізодом біполярного афективного розладу / Yu. I. Mysula // International journal of medicine and medical research. - 2019. - Vol. 5, N 2. - P69-75
MeSH-главная:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
БИПОЛЯРНЫЕ АФФЕКТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- BIPOLAR DISORDER

Экз-ры:
Найти похожие

17.

Ogorenko, V. V.
Clinical and psychopathological features of course and correction of depressive disorders in patients with brain tumors, prevention and rehabilitation [Text] / V. V. Ogorenko, A. G. Kyrychenko, O. M. Hnenna // Медичні перспективи. - 2021. - Т. 26, № 1. - P175-184. - Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BRAIN NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, психология, терапия)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, тенденции)
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION (методы, психология)

Доп.точки доступа:
Kyrychenko, A. G.; Hnenna, O. M.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Ogorenko, V. V.
Predicting the risks and odds of rehospitalization of patients with eating disorders in anxiety-depressive disorders [Text] / V. V. Ogorenko, V. O. Kokashynskyi // Медичні перспективи. - 2024. - Т. 29, N 1. - P163-169. - Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (диагностика, профилактика и контроль, психология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, профилактика и контроль, психология)
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология, физиология)
ПИТАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- NUTRITION DISORDERS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, психология)
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ ПОВТОРНАЯ -- PATIENT READMISSION (статистика, тенденции)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS

Доп.точки доступа:
Kokashynskyi, V. O.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Persistent genital arousal disorder: clinical, differential diagnostic and care aspects (clinical report) [] / V. V. Ogorenko [et al.] // Патологія. - 2023. - Том 20, N 1. - С. 94-98
MeSH-главная:
СЕКСУАЛЬНЫЕ ДИСФУНКЦИИ ПСИХОТИЧЕСКИЕ -- SEXUAL DYSFUNCTIONS, PSYCHOLOGICAL (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Розлад постійного генітального збудження (англ. Persistent genital arousal disorder, PGAD) – стан безперервного генітального збудження без психологічного компонента збудження й органічної патології з боку судинної, ендокринної та нервової систем. Мета роботи – вивчення симптомів, клінічної картини, динаміки розвитку, факторів ризику та методів лікування розладу постійного генітального збудження. Матеріали та методи. Наведено клінічний випадок власного спостереження розладу постійного генітального збудження в пацієнтки віком 20 років, у котрої діагностовано на рекурентний депресивний розлад. Дослідження передбачало застосування клінічних і психопатологічних методів, здійснення психодіагностичного обстеження з використанням Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9), Generalized Anxiety Disorder-7 (GAD-7), візуальної аналогової шкали інтенсивності болю (ВАШ). Результати. У результаті збору анамнезу життя та захворювання, аналізу висновків обстеження суміжними спеціалістами та даних додаткових методів дослідження встановили діагноз за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду: рекурентний депресивний розлад, поточний епізод помірної тяжкості з соматичними симптомами (F33.11). Пацієнтка отримувала лікування низкою препаратів із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та стабілізаторами настрою; оптимальною схемою лікування виявилась комбінація сертраліну та ламотриджину. Результати лікування задовільні, симптоми розладу постійного генітального збудження перестали турбувати пацієнтку, її емоційний стан значно покращився. Висновки. Наведено випадок доволі рідкісного в медицині розладу постійного генітального збудження, клінічна картина якого виявилася типовою порівняно з результатами досліджень інших авторів. Особливість наведеного клінічного випадку розладу постійного генітального збудження полягає в можливій асоціації симптомів зі скасуванням есциталопраму. Цей випадок підтверджує відомості про високий суїцідальний ризик при розладі постійного генітального збудження. Курація пацієнтки потребувала втручання фахівців із різних галузей медицини (неврологія, гінекологія та психіатрія) для виключення органічної патології та забезпечення мультидисциплінарного підходу. Під час лікування цього випадку розладу постійного генітального збудження ефективними виявилися такі препарати, як сертралін і ламотриджин.

Доп.точки доступа:
Ogorenko, V. V.; Kyrychenko, A. H.; Shusterman, T. Y.; Kokashynskyi, V. O.; Tomakh, N. V.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Petyunina, O. V.
Risk factors and endothelin-1 (RS5370) gene polymorphism in patients with myocardial infarction with st segment elevation [] / O. V. Petyunina, M. P. Kopytsya // Світ медицини та біології. - 2019. - № 2(68). - С. 100-104. - Bibliogr.
MeSH-главная:
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
Аннотация: Целью работы являлось изучение ассоциации полиморфизма Lys198Asn гена эндотелина-1 (EDN-1) с клинико-анамнестическими показателями больных инфарктом миокарда с подъемом сегмента ST (ИМсПST). В исследование был включен 91 пациент с ИМсПST, 70 (77%) – мужчин и 21 (13%) - женщин, в среднем возрасте (60.3±9.4) лет. Определяли традиционные факторы сердечно-сосудистого риска, уровень тревожно-депрессивных расстройств. Исследование аллельного полиморфизма Lys198Asn гена EDN-1 проводили методом полимеразной цепной реакции с электрофорезной схемой определения результата. Вероятность заболеть ИМсПST у мужчин с генотипом LysAsn+AsnAsn гена EDN-1 в 3.19 раза выше, чем у женщин (c2=4.01, Р=0.043), при наличии артериальной гипертензии - в 3.72 раза выше (c2 =4.31, Р=0.038), курения – в 2.06 (c2=4.66, Р=0.031), что ассоциируется с более тяжелым поражением коронарных сосудов. Проявления тревоги и депрессии у больных ИМсПST выше у пациентов с генотипом LysAsn+AsnAsn гена EDN-1. На основании полученых результатов авторы делают вывод о том, что полиморфный генотип LysAsn+AsnAsn гена EDN-1 ассоциируется с большей частотой встречаемости факторов сердечно-сосудистого риска у пациентов с ИМсПST.

Доп.точки доступа:
Kopytsya, M. P.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)