Національна наукова медична бібліотека України

Національна наукова медична бібліотека України

Базы данных

Зведеного каталогу періодичних видань- результаты поиска

Вид поиска

Періодичних видань

Книг та авторефератів дисертацій

Польських медичних книг

Колекцій

Наукових збірників

Зведеного каталогу періодичних видань

Зведеного каталогу іноземних видань

Предметні рубрики

Авторитетні файли

Інформаційні листи

Польські медичні книги

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Періодичних видань (56)

Предметні рубрики (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: <.>S=Лидокаин<.>

Общее количество найденных документов : 56
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-56

Babina, Yuliana.
Experimental investigation of the effectiveness of local application of a combination of antiseptic and anesthetic on the model of contaminated wound [Text] = Експериментальне дослідження ефективності місцевого застосування комбінації антисептика з анестетиком на моделі контамінованої рани / Yuliana Babina // Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту ім. М. І. Пирогова = Reports of Vinnytsia national medical university. - 2023. - Т. 27, № 2. - P190-196. - Bibliogr. at the end of the art.
Рубрики: Декаметоксин
MeSH-главная:
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL (анализ, фармакология)
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING (действие лекарственных препаратов)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение)
БИОМЕТРИЯ -- BIOMETRY (методы)
Аннотация: A high risk of infections in surgery is associated with microbial contamination with opportunistic microorganisms Staphylococcus aureus. Objective: to study the antimicrobial and analgesic effect of decamethoxine combined with lidocaine applied locally to the model of a postoperative infectious wound. Fifty-two male rats weighing 250-300 grams were randomly divided into four groups. We modeled surgical wounds in the interscapular area, and then injected a suspension culture of S. aureus 47 (dose 108 CFU/ ml) into the wounds. On the 2nd, 3rd, 7th and 10th day of the experiment, the wounds contaminated with staphylococcal culture were treated with 3 ml doses of the tested drugs: 0,9% saline in the control group (group A, n=13), 0,02% decamethoxine antiseptic (DCM) (group B, n=13), 10% lidocaine (group C, n=13) and their combination in the 1:1 ratio (group D, n=13). On days 3, 7 and 10, the wound area in each group was determined using contour planimetry by the L.N. Popova method and the average area (M±m) and the percentage of reduction in wound area from the initial size were calculated. The antimicrobial efficacy of the antiseptic and anesthetic was evaluated on days 3, 5, 7 and 10 using a standard microbiological study of the number of microorganisms in the wounds, the numerical values of which were expressed as the decimal logarithm of colony-forming units per ml (lg CFU / ml). To study the analgesic activity of DCM and 10% lidocaine in animals, the minimum threshold of pain sensitivity in the wound was determined using calibrated Von Frey monofilaments (VFMs). Statistical processing was performed using standard biometric methods. Differences at p0.05 were considered significant. Results: As a result of microbiological examination of the wound surface, it was found that the number of S. aureus on the wound surface significantly decreased on the 5th day when using decamethoxine alone and in combination with lidocaine 10%. The use of antiseptic and its combination with lidocaine on the 10th day revealed almost complete eradication of S. aureus on the wound surface compared to the control group (p0.01). When applying the combined antiseptic with lidocaine, it was found that the threshold of pain sensitivity increased by 12.2 times, which was practically no different from that of lidocaine monotherapy (11.9%). It was found that the healing and wound epithelization rate was the highest in group D (71.12% of the baseline). So, the combination of antiseptic with lidocaine 10% in the treatment of wounds has a high antimicrobial efficacy with a pronounced anesthetic effect. Thus, it opens the prospect of combined local use of antiseptic and anesthetic in the treatment of wounds
Високий ризик розвитку інфекцій в хірургії пов’язаний з мікробною контамінацією умовно-патогенними мікроорганізмами Staphylococcus aureus. Мета дослідження – дослідити антимікробну та знеболювальну дію декаметоксину в комбінації з лідокаїном при їх місцевому застосуванні на моделі контамінованої рани шкіри у щурів. П’ятдесят два щури-самці масою 250-300 грамів були рандомізовано розподілені на чотири групи. У міжлопатковій ділянці були змодельовані хірургічні рани та внесений завис культури S. aureus 47 (доза 108 КУО/мл). На 2, 3, 7 та 10 добу експерименту контаміновані культурою стафілокока рани обробляли дозами досліджуваних препаратів по 3 мл: фізіологічного розчину в контрольній групі (група А, n=13), антисептика декаметоксину (ДКМ) 0,02% (група В, n=13), 10% лідокаїну (група С, n=13) та їх комбінації у співвідношенні 1:1 (група D, n=13). На 3, 7 та 10 добу визначали площу рани в кожній групі за допомогою контурної планіметрії за методом Л.Н. Попопової, вираховували середню площу (М±m) та відсоток зменшення площі рани від початкового розміру. Оцінку протимікробної ефективності антисептика та анестетика проводили на 3, 5, 7 та 10 добу за допомогою стандартного мікробіологічного дослідження кількості мікроорганізмів у ранах, числові значення яких виражали через десятковий логарифм колонієутворюючих одиниць у мл (lg КУО/мл). Для вивчення аналгетичної активності ДКМ та 10% лідокаїну у тварин визначали мінімальний поріг больової чутливості в рані за допомогою каліброваних монофіламентів Вон-Фрея (VFMs). Статистичну обробку проводили за допомогою стандартних біометричних методів. Вірогідними вважали відмінності при р0,05. У результаті мікробіологічного дослідження ранової поверхні встановлено, що кількість S. aureus на поверхні ран достовірно зменшувалась на 5 добу при застосуванні декаметоксину та його комбінації з 10% лідокаїном. Застосування антисептика та його комбінації з лідокаїном на 10-ту добу виявило практично повну ерадикацію S. aureus на поверхні рани порівняно з контрольною групою (р0,01). При застосуванні комбінованого антисептика з лідокаїном встановлено, що поріг больової чутливості підвищився у 12,2 рази, що практично не відрізнялося від такого при монотерапії лідокаїном (11,9%). Отже, встановлено, що швидкість загоєння та процесу епітелізації ран були найкращими в групі D (71,12% від вихідних показників). Поєднання антисептика з лідокаїном 10% при лікуванні ран супроводжується однаково високою антимікробною ефективністю з вираженим анестезуючим ефектом, що відкриває перспективу їх комбінованого місцевого застосування

Экз-ры:
Найти похожие

Inactivation of the nucl. Accumbens Core Exerts No Effect on Nicotine-Induced Conditioned Place Preference / S. B. Hosseini [et al.] // Нейрофизиология. - 2015. - Том 47, N 4. - P349-355 : il. - 34 ref.
MeSH-главная:
НИКОТИН -- NICOTINE
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION

Доп.точки доступа:
Hosseini, S.B.; Sahraei, H.; Mohammadi, A.; Hatef, B.; Meftahi, G.H.; Chalabi-Yani, D.; Alibeig, H.; Sadeghi-Gharajehdaghi, S.; Ranjabaran, M.
Экз-ры:
Найти похожие

Kozhanova, A. V.
The comparison of the effectiveness of the various methods of pain management after abdominal open surgery [] / A. V. Kozhanova, G. P. Plotnikov // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія = Clinical anesthesiology & Intensive Care. - 2019. - № 1. - С. 14-21. - Bibliogr. in the end of the states
MeSH-главная:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY
Кл.слова (ненормированные):
Билатеральный прямой послойный блок

Доп.точки доступа:
Plotnikov, G. P.
Экз-ры:
Найти похожие

Zatsarynnyi, R. A.
The concentration of lidocaine in the blood after intravenous and epidural administration with extensive hepatic resections / R. A. Zatsarynnyi, O. O. Pidopryhora // Шпит. хірургія. - 2022. - N 3. - P20-26
MeSH-главная:
ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY (использование, методы)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS (использование, методы)
ИНЪЕКЦИИ ЭПИДУРАЛЬНЫЕ -- INJECTIONS, EPIDURAL (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи: визначити концентрацію лідокаїну у хворих, яким виконують обширну резекцію печінки, в крові при його внутрішньовенному та епідуральному введенні в динаміці для інтра та післяопераційного знеболення, оцінити його знеболювальний ефект та потенціал токсичності. Через 2 години після операції спостерігали (Р=0,29) підвищення концентрації лідокаїну в крові на 28,8 % після епідурального введення лідокаїну порівняно з внутрішньовенним (1,84 мкг/мл у 1 групі, 2,37 мкг/мл – у 2 групі, р = 0,29), без достовірної різниці через 14 годин після операції (2,62 мкг/мл та 2,85 мкг/мл, відповідно, р = 0,76). Епідуральне введення препарату також супроводжувалося тенденцією до збільшення частоти гемодинамічних розладів, що відобразилося у збільшенні дози норадреналіну, призначеної для корекції параметрів кровообігу, в 1,3 раза (загальна доза в 1 групі 158,4 ± 58,1 нг, у 2 групі – 206,9 ± 76,4 нг, р = 0,14). У жодному випадку не спостерігали жодних загрозливих для життя токсичних реакцій. Застосування лідокаїну як допоміжного засобу для інтра та післяопераційного знеболення шляхом внутрішньовенного та епідурального введення при обширних резекціях печінки здебільшого не призводить до підвищення вмісту препарату в крові вище загальноприйнятого токсичного вмісту. Вміст препарату в крові може бути вищий при епідуральному введенні порівняно з внутрішньовенним. Знеболювальний ефект внутрішньовенного введення лідокаїну не нижчий, ніж при епідуральній анестезії, і навіть може подовжувати тривалість до першого введення наркотичного анальгетика після операції для знеболення. Водночас епідуральна блокада супроводжується інтраопераційною нестабільністю гемодинаміки та збільшенням загальної дози норадреналіну для корекції параметрів кровообігу.
Цель работы : определить концентрацию лидокаина у больных, которым выполняют обширную резекцию печенки, в крови при его внутривенном и эпидуральном введении в динамике для интра и послеоперационного обезболивания, оценить его обезболивающий эффект и потенциал токсичности. Через 2 часа после операции наблюдали (Р=0,29) повышение концентрации лидокаина в крови на 28,8% после эпидурального введения лидокаина сравнительно с внутривенным (1,84 мкг/мл в 1 группе, 2,37 мкг/мл - во 2 группе, р = 0,29), без достоверной разницы через 14 часов после операции (2,62 мкг/мл и 2,85 мкг/мл, соответственно, р = 0,76). Эпидуральное введение препарата также сопровождалось тенденцией к увеличению частоты гемодинамических расстройств, что отобразилось в увеличении дозы норадреналина, предназначенной для коррекции параметров кровообращения, в 1,3 раза (общая доза в 1 группе 158,4 ± 58,1 нг, во 2 группе - 206,9 ± 76,4 нг, р = 0,14). В любом случае не наблюдали никаких угрожающих для жизни токсичных реакций. Применение лидокаина как вспомогательного средства для интра и послеоперационного обезболивания путем внутривенного и эпидурального введения при обширных резекциях печенки по большей части не приводит к повышению содержимого препарата в крови выше общепринятого токсичного содержимого. Содержимое препарата в крови может быть более высоким при эпидуральном введении сравнительно с внутривенным. Обезболивающий эффект внутривенного введения лидокаина не ниже, чем при эпидуральной анестезии, и даже может продлевать длительность к первому введению наркотического анальгетика после операции для обезболивания. В то же время эпидуральная блокада сопровождается интраоперационной нестабильностью гемодинамики и увеличением общей дозы норадреналина для коррекции параметров кровообращения.

Доп.точки доступа:
Pidopryhora, O. O.
Экз-ры:
Найти похожие

Походенько-Чудакова, І. О.
Аналіз дослідження гепатотоксичності 2% розчину лідокаїну гідрохлориду при різному числі введень в експерименті [] / І. О. Походенько-Чудакова, Є. В. Максимович, Я. O. Кузнєцов // Вісн. пробл. біол. і медицини. - 2021. - № 2. - С. 320-323. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
ТОКСИЧНОСТИ ОСТРОЙ ТЕСТЫ -- TOXICITY TESTS, ACUTE
ГЕПАТОЦИТЫ -- HEPATOCYTES (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: До лікарських засобів, що володіють гепатотоксичним побічним ефектом, відносяться місцеві анестетики групи амідів, що широко застосовуються в стоматологічній практиці, зокрема 2% розчин лідокаїну гідрохлориду. Мета дослідження – проаналізувати відмінності в морфологічних препаратах тканини печінки при різному числі введень 2% розчину лідокаїну гідрохлориду в ділянці голови та шиї експериментальним тваринам. Об’єкти і методи. Експериментальні дослідження проведені на 10 самцях лабораторних білих мишей, яким вводили 2% розчин лідокаїну гідрохлориду за розробленою нами методикою в піднижньощелепну область (варіант мандибулярної анестезії позаротовим доступом) кожні 3-4 дні (1, 3, 7, 11, 15 добу, всього 5 ін’єкцій) в середніх терапевтичних дозах, виходячи з даних клінічної фармакології. У виведених з експерименту особин здійснювали забір тканини печінки для патогістологічного дослідження. Результат. При дослідженні препаратів печінки, після першого введення 2% лідокаїну гідрохлориду виявлені множинні, різні за формою і розмірами вогнища некрозу гепатоцитів без або з перифокальною запальною реакцією. Після двох введень місцевого анестетика морфологічно спостерігався помірний паренхіматозний та інтерстиціальний набряк, дрібні вогнища некрозу гепатоцитів, переважно центролобулярно та біля центральних вен, з перифокальною клітинною запальною реакцією. В одиничних портальних трактах відзначається запальна реакція і слабовиражений холестаз. Після трьох введень місцевого анестетика морфологічно в печінці виявлені: повнокров’я, вогнища некрозу гепатоцитів з перифокальною запальною реакцією, вогнищева запальна інфільтрація багатьох портальних трактів, помірний ядерний поліморфізм, жирова дистрофія гепатоцитів. Після чотирьох введень 2% розчину лідокаїну гідрохлориду в препаратах печінки спостерігаються повнокров’я, дрібні і великі вогнища некрозу гепатоцитів з перифокальною запальною реакцією, вогнищева запальна інфільтрація портальних трактів, помірний ядерний поліморфізм, жирова дистрофія гепатоцитів. Після п’яти введень місцевого анестетика в печінці відзначався ядерний поліморфізм, множинні, переважно великі, вогнища некрозу гепатоцитів з перифокальною запальною реакцією, запальна інфільтрація портальних трактів, внутрішньопротоковий холестаз, запальна інфільтрація навколо центральних вен, в окремих ядрах виявлялися еозинофільні внутрішньоядерні включення, визначалася жирова дистрофія гепатоцитів. Висновок. В результаті проведеного дослідження виявлено, що вже при одноразовому введенні 2% розчину лідокаїну гідрохлориду виявляється гепатотоксичність, яка збільшується з числом введень даного місцевого анестетика в область голови і шиї.

Доп.точки доступа:
Максимович, Є. В.; Кузнєцов, Я. O.
Экз-ры:
Найти похожие

    Аналгезия после кардиохирургических вмешательств [] / М. В. Зозуля [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2019. - № 5. - С. 38-46
Рубрики: Габапентин
   Лидокаин
   Дексмедетомидин
   Кетамин
MeSH-главная:
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
СЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIAC SURGICAL PROCEDURES
ОБЕЗБОЛИВАНИЕ ПРИ СОХРАНЕНИИ СОЗНАНИЯ -- CONSCIOUS SEDATION
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
Аннотация: В статье дано определение понятия послеоперационной боли, описаны особенности болевого синдрома после кардиохирургических вмешательств. Основное внимание уделено методам и методикам обезболивания в послеоперационном периоде: рассмотрен стандартный метод обезболивания опиоидами и нестероидными противовоспалительными средствами, его недостатки и побочные эффекты, оценены регионарные методики, применимые к кардиохирургии. Изложены современные представления о мультимодальной аналгезии, адъювантах, нашедших применение в кардиохирургии, таких как габапентиноиды, лидокаин, дексмедетомидин и кетамин.

Доп.точки доступа:
Зозуля, М. В.; Ленькин, А. И.; Курапеев, И. С.; Карелов, А. Е.; Сайганов, С. А.; Лебединский, К. М.
Экз-ры:
Найти похожие

Зацаринний, Р. А.
Анестезіологічне забезпечення та післяопераційне знеболювання пацієнтів з обширними резекціями печінки: місце внутрішньовенного лідокаїну [] / Р. А. Зацаринний, О. О. Підопригора, А. Ю. Лисенко // Запоріз. мед. журн. - 2022. - Т. 24, N 3. - С. 310-316
MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS (использование, методы)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (метаболизм, фармакокинетика)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Аннотация: Мета роботи – дослідити ефективність внутрішньовенного (в/в) введення лідокаїну в інтраопераційному періоді як ком-понента комбінованого наркозу та в ранньому післяопераційному періоді в пацієнтів після обширних резекцій печінки.Матеріали та методи. У дослідження залучили 86 пацієнтів, яким виконали резекцію печінки при різних патологіях зі збереженням 30–60 % паренхіми. Хворих залежно від застосованої багатокомпонентної анестезії поділили на три групи. Контрольна група (ІІІ) – 10 пацієнтів, у яких застосована класична багатокомпонентна анестезія, знеболювання наркотич-ними та ненаркотичними анальгетиками в післяопераційному періоді. Основна група (ІІ) – 9 пацієнтів, у котрих застосували розроблений спосіб; група порівняння (І) – 67 хворих, які отримували класичну багатокомпонентну анестезію з доповненням епідуральною анестезією в торакальному відділі хребта (ТЕА).Результати. Проаналізувавши середні загальні дози введеного фентанілу під час операції, з’ясували: пацієнти I групи отримали в середньому 1005,2 ± 417,8 мкг, ІІ – 1771,1 ±735,5 мкг, хворі ІІІ групи – 2090,0 ± 636,7 мкг фентанілу. Під час деталізації та порівняння груп виявили істотно менше споживання фентанілу інтраопераційно в групі ТЕА щодо інших груп (І vs II – на 76 % більша потреба в ІІ групі; I vs III – на 108 % більша потреба в ІІІ групі). Різниця потреби в фентанілі інтраопераційно між пацієнтами групи в/в лідокаїну та групи контролю становить лише 18 %, адже виявили тенденцію до зниження дози в разі застосування лідокаїну внутрішньовенно. За результатами порівняння показників у групах, за ВАШ у пацієнтів ІI та I груп різниця на першу добу після оперативного втручання становила лише 10 %. У першу добу після операції пацієнти I групи мали максимальне добове значення 4,5 ± 2,0 бала за шкалою ВАШ, II – 5,0 ± 2,3, III групи – 7,6 ±1,0 бала. Поряд із тим визначили істотно вищий рівень болю в пацієнтів ІІІ групи порівняно і з І, і з ІІ. Різниця між групами за часом введення першої дози анальгетиків після операції незначуща: в І групі – через 313,5 ± 128,9 хв, в ІІ – 287,7 ± 101,6 хв, в ІІІ – 217,0 ± 120,3 хв. Ці дані підтверджують ефективність методу знеболювання пацієнтів із резекцією печінки. Висновки. Застосування і ТЕА, і в/в лідокаїну – безпечні методи знеболювання пацієнтів із резекцією печінки. В післяопераційному періоді в/в застосування лідокаїну не поступається за ефективністю ТЕА, його можна рекомендувати до впровадження у клінічну практику. ТЕА має більшу ефективність знеболювання інтраопераційно, але якщо є протипоказання до неї, в/в застосування лідокаїну є потенційно ефективною альтернативою. Наступні дослідження на більшій групі пацієнтів необхідні для підтвердження чи спростування цієї гіпотези.

Доп.точки доступа:
Підопригора, О. О.; Лисенко, А. Ю.
Экз-ры:
Найти похожие

Овечкин, А. М.
Анестезия и аналгезия при лапароскопических операциях - есть ли особенности? [] / А. М. Овечкин, С. В. Соколов, М. Е. Политов // Анестезиология и реаниматология. - 2019. - № 3. - С. 34-42. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (стандарты, терапевтическое применение)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANALGESICS (стандарты, терапевтическое применение)
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
КЕТАМИН -- KETAMINE
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
Аннотация: Лапароскопические вмешательства, традиционно рассматривавшиеся как малотравматичные, характеризуются выраженным послеоперационным болевым синдромом, интенсивность которого в 1-е сутки может превышать аналогичный показатель после открытых операций. Наличие выраженного болевого синдрома является препятствием для ранней послеоперационной реабилитации пациентов в рамках программ fast-track surgery или ERAS (Enhanced Recovery After Surgery). Существующие зарубежные рекомендации по анестезиологическому обеспечению лапароскопических операций далеки от совершенства и не всегда применимы в отечественной практике. В результате критического анализа современных зарубежных рекомендаций и данных доказательной медицины разработаны собственные схемы анестезии и аналгезии при ряде лапароскопических вмешательств. Основу этих схем составляют применение препаратов дексмедетомидин, кетамин в субанестетических дозах, лидокаин (внутривенная инфузия), габапентин, а также инфильтрация мягких тканей в местах установки эндоскопических портов местными анестетиками длительного действия.

Доп.точки доступа:
Соколов, С. В.; Политов, М. Е.
Экз-ры:
Найти похожие

Анестетик лідокаїн пригнічує холінергічні скорочення тонкої кишки миші та спричиняє порушення шлунково-кишкового тракту людини [] / О. С. Савуляк [та ін.] // Фізіол. журнал. - 2023. - Том 69, N 5. - С. 75-82
MeSH-главная:
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (фармакология)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (вредные воздействия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL (действие лекарственных препаратов)
РЕЦЕПТОРЫ ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ -- RECEPTORS, CHOLINERGIC (действие лекарственных препаратов)

Доп.точки доступа:
Савуляк, О. С.; Суха, І. А.; Дзюба, Д. О.; Мельник, М. І.; Дринь, Д. О.
Экз-ры:
Найти похожие

10.

    Безопіатна аналгоседація під час стентування коронарних артерій [] / Д. О. Дзюба [та ін.] // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2020. - Т. 5, № 5. - С. 133-141. - Бібліогр.: с. 137-139
Рубрики: Диазепам
   Фентанил
   Лидокаин
MeSH-главная:
СТЕНТЫ -- STENTS (использование, классификация, стандарты, статистика, тенденции)
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (диагностика, классификация, кровь, рентгенография)
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (использование, классификация, методы, стандарты, статистика)

Доп.точки доступа:
Дзюба, Д.О.; Недашківський, С. М.; Чубко, В.І. ; Лоскутов, О. А.
Экз-ры:
Найти похожие

11.

Зацаринний, Р. А.
Безпечність та ефективність внутрішньовенного введення лідокаїну при обширній резекції печінки [] / Р. А. Зацаринний, О. Є. Сидюк, О. О. Підопригора // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 3/4. - С. 63-68
MeSH-главная:
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (использование, методы)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение)
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ ВНУТРИВЕННОЕ -- ADMINISTRATION, INTRAVENOUS (использование, методы)

Доп.точки доступа:
Сидюк, О. Є.; Підопригора, О. О.
Экз-ры:
Найти похожие

12.

Шматенко, В. В.
Вивчення технологічних і фізико-хімічних властивостей антимікробної мазі з протизапальною та анестезуючою дією [] = Study of the physical and chemical properties of antimicrobial ointment with anti-inflammatory and anesthetic action / В. В. Шматенко // Фармацевтичний часопис. - 2016. - № 1. - С. 41-45
MeSH-главная:
МАЗИ -- OINTMENTS (химия)
ОФЛОКСАЦИН -- OFLOXACIN
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА МЕСТНЫЕ -- ANESTHETICS, LOCAL

Экз-ры:
Найти похожие

13.

Використання "wide awake" анестезії для покращення результатів сухожильно-м'язових транспозицій на кисті [] / А. А. Безуглий [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Том 85, N 4. - С. 43-45. - Бібліогр.: с. 45
MeSH-главная:
КИСТЬ -- HAND (хирургия)
СУХОЖИЛИЯ ТРАНСПОЗИЦИЯ -- TENDON TRANSFER (методы)
АНЕСТЕЗИЯ МЕСТНАЯ -- ANESTHESIA, LOCAL (методы)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
АДРЕНАЛИН -- EPINEPHRINE

Доп.точки доступа:
Безуглий, А.А.; Оберемок, М.П.; Тимошенко, С.В.; Лисак, А. С.
Экз-ры:
Найти похожие

14.

Гомон, М. Л.
Вплив внутрішньовенної інфузії лідокаїну на перебіг періопераційного періоду у дітей віком до 7 років [] / М. Л. Гомон, О. С. Гончарук, Г. М. Мазур // Вісн. Вінниц. нац. мед. ун-ту ім. М. І. Пирогова = Reports of Vinnytsia national medical university. - 2022. - Т. 26, N 3. - С. 405-410
MeSH-главная:
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение)
ДЕТИ -- CHILD

Доп.точки доступа:
Гончарук, О. С.; Мазур, Г. М.
Экз-ры:
Найти похожие

15.

Перова-Шаронова, В. М.
Вплив методів післяопераційного знеболювання на моторну функцію шлунково-кишкового тракту в дітей із перитонітом, ускладненим інтраабдомінальною гіпертензією [] / В. М. Перова-Шаронова // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 102-108. - Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная:
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (осложнения, хирургия)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (осложнения, патофизиология)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (вредные воздействия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНАЯ МОТОРИКА -- GASTROINTESTINAL MOTILITY (действие лекарственных препаратов)
ДЕТИ -- CHILD

Экз-ры:
Найти похожие

16.

Гангрена пальца как осложнение проводниковой анестезии по Лукашевичу при лечении подкожного панариция [] / А. В. Капшитарь [и др.] // Харківська хірургічна школа. - 2017. - N 5/6. - С. 102-104
MeSH-главная:
ПАНАРИЦИЙ -- PANARIS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПАЛЬЦЕВ ФАЛАНГИ -- FINGER PHALANGES (патология, хирургия)
ГАНГРЕНА -- GANGRENE
АМПУТАЦИЯ -- AMPUTATION (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION (вредные воздействия)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (вредные воздействия)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Резюме. Опубликовано крайне редкое клиническое наблюдение развития гангрены пальца как осложнения проводниковой анестезии по Лукашевичу при лечении подкожного панариция. Выполнена ампутация пальца на уровне 1 межфалангового сочленения с выздоровлением. При гистологическом исследовании подтверждена гангрена пальца и выявлены тромботические массы в артериальных сосудах. Авторы считают, что причиной данного осложнения явилась индивидуальная реакция, в т.ч. ангиодистоническая реакция, на 2 % раствор лидокаина.

Доп.точки доступа:
Капшитарь, А. В.; Смирнов, А. С.; Сидоренко, Д. Л.; Билык, Г. Е.
Экз-ры:
Найти похожие

17.

Діагностика сенсибілізації до лідокаїну та артикаїну за допомогою визначення специфічних ІgЕ у сироватці крові та непрямого тесту дегрануляції базофілів у хворих на медикаментозну алергію [] / В. Д. Бабаджан [та ін.] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. - 2020. - N 2. - С. 64
MeSH-главная:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- DRUG HYPERSENSITIVITY (диагностика)
АНТИЧУВСТВИТЕЛЬНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ (ГЕНЕТИКА) -- ANTISENSE ELEMENTS (GENETICS) (иммунология)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
Аннотация: Досліджено 34 пацієнтів на базі алергологічного відділення КНП «МКЛ № 27» ХМР. Клінічними проявами алергії були наявність анафілактичного шоку (1 хворий), гострої кропив'янки (8 хворих), ангіонабряку (25 хворих) – переважно алергічні реакції негайного типу. У анамнезі 18 пацієнтів була зафіксована алергічна реакція на лідокаїн, у 11 хворих – до артикаїну. Обидва анестетики належать до амідної групи. Всім хворим проводили кількісне визначення рівнів специфічних IgE до лідокаїну та артікаїну в сироватці крові за допомогою набору реактивів «IgE алерго-спеціфічний БЕСТ-тест». Діагностично значущими вважали концентрації специфічних IgE більше ніж 0,1 МО/мл. Усім хворим проводили прік-тест з розчинами лідокаїну та артикаїну в розведенні 1:10, а хворим з анафілактичним шоком – у 2 етапи: в титрі 1:100, а в разі негативного тесту 1:10 через 2 тижні після відміни антигістамінних і гормональних препаратів. Встановлено наявність позитивного прік-тесту до лідокаїну у 89% хворих та 85% пацієнтів до артикаїну. Отримані результати порівнювали з такими при проведенні непрямого тесту дегрануляції базофілів (НТДБ), тест вважали позитивним при зменшенні більше ніж на 20% кількості базофілів у присутності розчинів лікарського препарату в порівнянні з кількістю базофілів у контролі. Встановили, що за наявності алергії до лідокаїну IgE алерго-спеціфічний БЕСТ-тест був позитивним у 68% хворих, НТДБ – у 78%, до артикаїну – у 64% та у 74% відповідно. Відносно меншу кількість хворих з алергічними реакціями на артикаїн у порівнянні з лідокаїном можна пояснити тим, що артикаїн містить амідний проміжний ланцюг, а також ефір в ароматичному кільці. Гідроліз цього ланцюжка робить молекулу неактивною, і тому період напіввиведення артикаїну становить 20–40 хв у порівнянні з більш ніж 90 хв у лідокаїну, що здатне зменшувати ризик алергічних реакцій. Отримані результати свідчать про наявність різних типів алергічних реакцій в групах обстежених хворих на медикаментозну алергію. Прік-тест довів свою високу інформативність для визначення сенсибілізації у хворих на медикаментозну алергію, спричинену лідокаїном і артикаїном. IgE алерго-спеціфічній-БЕСТ тест мав більшу специфічність до реагінового Iтипу алергічних реакцій у порівнянні з непрямим тестом дегрануляції базофілів. Наявність дещо меншої кількості відсоткових значень позитивного IgE алерго-спеціфічного БЕСТ-тесту у порівнянні з НТДБ пояснюється тим, що в частини хворих, що мали позитивний НТДБ і негативний IgE алерго-спеціфічного БЕСТ-тест, спостерігалась не IgE-залежна пряма дегрануляція базофілів

Доп.точки доступа:
Бабаджан, В. Д.; Єрмак, О. С.; Амер, Л. Б.; Гришина, І. А.; Мороз, Г. М.; Москаленко, Л. А.; Ковальова, А. А.
Экз-ры:
Найти похожие

18.

Лахин, Р. Е.
Двойное слепое рандомизированное исследование токсического воздействия лидокаина и ропивакаина на седалищный нерв и двуглавую мышцу крыс [] / Р. Е. Лахин, И. А. Гемуа, П. Г. Толкач // Вестник анестезиологии и реаниматологии. - 2019. - Т. 16, № 4. - С. 12-18
MeSH-главная:
СЕДАЛИЩНЫЙ НЕРВ -- SCIATIC NERVE (действие лекарственных препаратов)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОБЩЕГО ДЕЙСТВИЯ -- ANESTHETICS, GENERAL (терапевтическое применение)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (терапевтическое применение)
ЖИВОТНЫЕ

Доп.точки доступа:
Гемуа, И. А.; Толкач, П. Г.
Экз-ры:
Найти похожие

19.

Карпова, Е. М.
Доклиническое исследование фармакодинамики лекарственного препарата «Фиссарио» на экспериментальной модели геморроя и анальной трещины [] / Е. М. Карпова, Д. М. Мануилов // Фармация. - 2017. - № 5. - С. 52-56
MeSH-главная:
МАЗИ -- OINTMENTS (фармакология)
ФЕНИГИДИН -- NIFEDIPINE (фармакокинетика)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (фармакокинетика)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ВВЕДЕНИЕ ЛЕКАРСТВ РЕКТАЛЬНОЕ -- ADMINISTRATION, RECTAL

Доп.точки доступа:
Мануилов, Д. М.
Экз-ры:
Найти похожие

20.

Лоскутов, О. А.
Досвід використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних втручань на нирках [] / О. А. Лоскутов, М. В. Бондар, Т. В. Овсієнко // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 8. - С. 149-150. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная:
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, INTRATRACHEAL (методы)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE

Доп.точки доступа:
Бондар, М. В.; Овсієнко, Т. В.
Экз-ры:
Найти похожие

1-20 21-40 41-56

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)